</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">судова практика</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/popravki-lozovogo-ta-zlovzhivannya-na-oborontsi-yak-suddya-vaks-vidmovilasya-zakrivati-spravu-igorya-gladkovskogo"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/popravki-lozovogo-ta-zlovzhivannya-na-oborontsi-yak-suddya-vaks-vidmovilasya-zakrivati-spravu-igorya-gladkovskogo">«Поправки Лозового» та зловживання на оборонці: як суддя ВАКС відмовилася закривати справу Ігоря Гладковського</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">9 August, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span>24 червня 2024 року слідча суддя Олена Танасевич <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/120078212">відмовила</a> стороні захисту в закритті провадження щодо Ігоря Гладковського.</span> <span>Тоді після оголошення короткого тексту ухвали <a href="https://t.me/fightcorruptor/3568">суддя Танасевич сказала</a>, що не погоджується ані з позицією сторони захисту, ані зі стороною обвинувачення, і пообіцяла в повному тексті ухвали відповісти на всі питання та сформулювати власне бачення ситуації.</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context">Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">7 June, 2024</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi">Спрощення або ускладнення відеоконференцій у кримінальному суді</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksij-kravchuk">Олексій<!-- --> <!-- -->Кравчук</a><span></span><div class="data">17 April, 2024</div></div><div class="article_description"></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini">Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">12 April, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper">Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">28 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya">Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/sergij-shulgin">Сергій<!-- --> <!-- -->Шульгін</a><span></span><div class="data">9 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam">П’ять закриттів справи «Роттердам+»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-tkachuk">Андрій<!-- --> <!-- -->Ткачук</a><span></span><div class="data">23 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki">Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">13 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku">«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yuliya-poltorak">Юлія<!-- --> <!-- -->Полторак</a><span></span><div class="data">13 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/spravedlivist-pravosuddya--oleksandr-garskij--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/spravedlivist-pravosuddya--oleksandr-garskij--justtalk-context">Справедливість правосуддя | Олександр Гарський | JustTalk Context</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">28 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sprava-ekssuddi-chausa-v-multivsesviti-antikoruptsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sprava-ekssuddi-chausa-v-multivsesviti-antikoruptsii">Справа екссудді Чауса в мультивсесвіті антикорупції</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/andrij-slyusar">Андрій<!-- --> <!-- -->Слюсар</a><span></span><a class="author animated" href="/author/nazar-kulchitskij">Назар<!-- --> <!-- -->Кульчицький</a><span></span><div class="data">14 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah">Чи час домовлятися: тенденції ВАКС щодо укладення угод у корупційних справах</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-tkachuk">Андрій<!-- --> <!-- -->Ткачук</a><span></span><div class="data">26 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu">Колабораційна діяльність: про все й одразу</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/dmitro-vorontsov">Дмитро<!-- --> <!-- -->Воронцов</a><span></span><div class="data">22 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk">Воєнні злочини: погляд судді Верховного Суду на судову практику останнього року || Наталія Антонюк</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">15 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pragmatichne-pravosuddya-scho-ne-tak-z-virokom-okruzhnogo-sudu-gaagi-u-spravi-mn-17"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pragmatichne-pravosuddya-scho-ne-tak-z-virokom-okruzhnogo-sudu-gaagi-u-spravi-mn-17">Прагматичне правосуддя: що не так з вироком Окружного суду Гааги у справі МН 17?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/kostyantin-zadoya">Костянтин<!-- --> <!-- -->Задоя</a><span></span><div class="data">31 January, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/praktika-verhovnogo-sudu-schodo-dopustimosti-dokaziv-rozmova-z-prokurorom"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/praktika-verhovnogo-sudu-schodo-dopustimosti-dokaziv-rozmova-z-prokurorom">Практика Верховного Суду щодо допустимості доказів: розмова з прокурором</a><div class="block_info"><div class="data">13 December, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka">Клопотання про допит свідка vs. Клопотання про виклик свідка</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksij-kravchuk">Олексій<!-- --> <!-- -->Кравчук</a><span></span><div class="data">10 October, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozdumi-schodo-efektivnosti-upravlinnya-dosudovim-rozsliduvannyam"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozdumi-schodo-efektivnosti-upravlinnya-dosudovim-rozsliduvannyam">Роздуми щодо ефективності управління досудовим розслідуванням</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodimir-suschenko">Володимир<!-- --> <!-- -->Сущенко</a><span></span><div class="data">30 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nova-pozitsiya-verhovnogo-sudu-chi-vsi-porushennya-kpk-mayut-naslidkom-nedopustimist-dokaziv-vidpovid-na-pozitsiyu-advokata-olega-nesinova"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nova-pozitsiya-verhovnogo-sudu-chi-vsi-porushennya-kpk-mayut-naslidkom-nedopustimist-dokaziv-vidpovid-na-pozitsiyu-advokata-olega-nesinova">Нова позиція Верховного Суду: чи всі порушення КПК мають наслідком недопустимість доказів? (відповідь на позицію адвоката Олега Несінова)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/stanislav-petrenko">Станіслав<!-- --> <!-- -->Петренко</a><span></span><div class="data">28 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zmina-kontseptualnogo-pidhodu-u-viznachenni-sutnosti-ta-kriteriiv-dopustimosti-dokaziv-u-svitli-visnovku-vp-vs-vid-31082022-u-spravi--7561006017"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zmina-kontseptualnogo-pidhodu-u-viznachenni-sutnosti-ta-kriteriiv-dopustimosti-dokaziv-u-svitli-visnovku-vp-vs-vid-31082022-u-spravi--7561006017">Зміна концептуального підходу у визначенні сутності та критеріїв допустимості доказів (у світлі висновку ВП ВС від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-stoyanov">Микола<!-- --> <!-- -->Стоянов</a><span></span><div class="data">22 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pozitsiya-velikoi-palati-verhovnogo-sudu-uperedzhenist-na-korist-storoni-obvinuvachennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pozitsiya-velikoi-palati-verhovnogo-sudu-uperedzhenist-na-korist-storoni-obvinuvachennya">Позиція Великої Палати Верховного Суду: упередженість на користь сторони обвинувачення?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleg-nesinov">Олег<!-- --> <!-- -->Несінов</a><span></span><div class="data">16 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya">Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">25 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-">ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">18 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mi-vbachali-potentsial-bazi-v-tomu-schob-zabezpechiti-unifikatsiyu-sudovoi-praktiki-rasim-babanli"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mi-vbachali-potentsial-bazi-v-tomu-schob-zabezpechiti-unifikatsiyu-sudovoi-praktiki-rasim-babanli">Ми вбачали потенціал бази в тому, щоб забезпечити уніфікацію судової практики - Расім Бабанли</a><div class="block_info"><div class="data">7 December, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravila-pro-nedopustimist-dokaziv--novij-pidhid-u-kpk-2012-roku"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravila-pro-nedopustimist-dokaziv--novij-pidhid-u-kpk-2012-roku">Правила про (не)допустимість доказів — новий підхід у КПК 2012 року</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/arkadij-buschenko">Аркадій<!-- --> <!-- -->Бущенко</a><span></span><div class="data">19 November, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-tekstovij-zvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Управління</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-tekstovij-zvit">JUSTTALK #21. ПРАВОСУДДЯ: 2 роки з ВАКС. Текстовий звіт</a><div class="block_info"><div class="data">22 October, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Управління</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-videozvit">JUSTTALK #21. ПРАВОСУДДЯ: 2 РОКИ З ВАКС. Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">21 October, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalnij-dopit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalnij-dopit">Слідчі показання чи експериментальний допит?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">10 September, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Поліціювання</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-videozvit">JustTalk#11. Здоров’я і правопорядок: баланс цілей. Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">22 May, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk10-prisyazhni-zasidayut-majbutne-narodnoi-paneli-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk10-prisyazhni-zasidayut-majbutne-narodnoi-paneli-videozvit">JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">13 May, 2020</div></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/tag/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":513,"name":"судова практика"},"url":"513","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":864,"url":"popravki-lozovogo-ta-zlovzhivannya-na-oborontsi-yak-suddya-vaks-vidmovilasya-zakrivati-spravu-igorya-gladkovskogo","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723185037,"date":"09.08.2024","views":451,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk.jpg","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та зловживання на оборонці: як суддя ВАКС відмовилася закривати справу Ігоря Гладковського","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e24 червня 2024 року слідча суддя Олена Танасевич \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/120078212\"\u003eвідмовила\u003c/a\u003e стороні захисту в закритті провадження щодо Ігоря Гладковського.\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eТоді після оголошення короткого тексту ухвали \u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3568\"\u003eсуддя Танасевич сказала\u003c/a\u003e, що не погоджується ані з позицією сторони захисту, ані зі стороною обвинувачення, і пообіцяла в повному тексті ухвали відповісти на всі питання та сформулювати власне бачення ситуації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе рішення і в журналістів, і в експертів викликає подвійний інтерес. Окрім того, що ідеться про одну з найрезонансніших корупційних справ в українській історії, воно стало одним із перших у межах аналізу підстав для закриття кримінального провадження через \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; після їх часткового скасування \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\"\u003eзаконом\u003c/a\u003e від 8 грудня 2023 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНещодавно повна ухвала про відмову в закритті справи Гладковського-молодшого з\u0026rsquo;явилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому ми проаналізували цей документ і розібралися в аргументах судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПро що ця справа та що відбувається в суді?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа версією сторони обвинувачення, Гладковський-молодший використовував вплив свого батька, який обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО України і мав вплив на діяльність оборонних підприємств \u0026mdash; учасників ДК \u0026laquo;Укроборонпром\u0026raquo;. Усе це, на думку НАБУ і САП, Ігор Гладковський робив, щоб отримати неправомірну вигоду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавдяки батьку Гладковський-молодший домігся, щоб у лютому 2016 року на посаду генерального директора ДК \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo; призначили Павла Букіна. За таку \u0026laquo;послугу\u0026raquo; Букін мав укласти від імені цієї державної компанії договори з підконтрольними Гладковському-молодшому фірмами, причому на умовах, що дозволили б сину колишнього першого заступника секретаря РНБО отримати вигоду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, Гладковський-молодший підготував собі підґрунтя, і в серпні 2016 року були підписані договори з директором \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo; Павлом Букіним про закупівлю бортового радіоелектронного обладнання за завищеними цінами, що призвело до завдання майже 13 млн грн збитків ДК \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo;. Ідеться про ті самі \u0026laquo;висотоміри\u0026raquo;, про які українці дізналися з одного з \u003ca href=\"https://youtu.be/lGTf2nUyxfw?si=TaZB670SZ-Ha-3xI\"\u003eнайгучніших розслідувань\u003c/a\u003e команди \u0026laquo;Bihus.Info\u0026raquo; у березні 2019 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗадля реалізації злочинного плану Ігор Гладковський залучив ТОВ \u0026laquo;АН сервіс\u0026raquo;. Своєю чергою \u0026laquo;АН сервіс\u0026raquo; уклало договір про постачання висотомірів із компанією \u0026laquo;Asia Capital Overseas Limited\u0026raquo; (зареєстрована в Особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки Гонконг). А оскільки Гладковський-молодший мав вплив на цю нібито китайську компанію, після здійснення оплати на її рахунки син ексзаступника секретаря РНБО отримав неправомірну вигоду розміром 170 тис. дол.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідозру Гладковському НАБУ і САП висунули в жовтні 2023 року, а до ВАКС обвинувальний акт направили в червні 2024 року. Перше підготовче засідання за обвинуваченням Гладковського-молодшого відбулося 14 червня 2024 року. І майже одразу адвокати подали клопотання про закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування. При цьому захист посилався на пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України, тобто просив закрити кримінальне провадження, оскільки закінчилися строки досудового розслідування після повідомлення про підозру. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ судових засіданнях сторона захисту посилалася на \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115187186\"\u003eухвалу\u003c/a\u003e слідчого судді від 20 листопада 2023 року, за якою було відмовлено в задоволенні клопотання про заочний арешт Павла Букіна. А ще тоді суддя дійшов висновку, що в цій справі справді закінчилися строки досудового розслідування до повідомлення про підозру Павлу Букіну й Ігорю Гладковському. Можемо припустити, що справу не закрили в листопаді, бо до компетенції слідчого судді не належить розв\u0026rsquo;язання питання про закриття кримінального провадження через закінчення строків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк суддя мотивувала своє рішення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що за весь час існування КПК України стаття 219, яка регулює питання строків досудового розслідування, пережила кілька редакцій. 16 березня 2018 року набули чинності так звані \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, якими було запроваджено строк, що обраховується з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до повідомлення особі про підозру. Такий строк диференційований і залежить від тяжкості кримінального правопорушення. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ прикінцевих положеннях закону, яким запроваджувалися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, було передбачено, що ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих норм у 2018 році. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПровадження, у межах якого повідомляли про підозру Букіну, було внесене до ЄРДР у березні 2019 року, тобто вже після набуття чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Тому в них уже обраховувався строк до повідомлення про підозру особі. У березні 2020-го провадження, у якому повідомили підозру Букіну, прокурор об\u0026rsquo;єднав з іншим провадженням, відомості до ЄРДР щодо якого були внесені до 16 березня 2018 року, тобто до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак склалася ситуація, коли прокурор своєю постановою об\u0026rsquo;єднав досудові розслідування, у частині яких строк досудового розслідування не обраховувався з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, і досудові розслідування, у яких такий строк обраховувався. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАналізуючи подібні ситуації \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/popravky-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-9-2-mlrd-grn-pryvatbanku/\"\u003eв інших справах\u003c/a\u003e, ми вказували: якщо узалежнювати дату внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування можуть зловживати цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo; для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, у справі \u0026laquo;ПриватБанку\u0026raquo; ми аналізували факти, щодо яких здійснювалося досудове розслідування, і встановили, що воно стосується активів одного банку; за версією органу досудового розслідування, частково має тих самих фігурантів і здебільшого однакову кваліфікацію. Це дозволяло стверджувати, що при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень зловживання не було, а справи об\u0026rsquo;єднано для підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні № 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІдентичний підхід застосувала й суддя Олена Танасевич. Вона проаналізувала рух кримінального провадження щодо Гладковського й Букіна і факти, за якими воно здійснювалося:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;З наданих суду документів убачається пов\u0026rsquo;язаність всіх фактичних обставин, встановлених у кримінальному провадженні № 42016110350000102 упродовж 2015\u0026ndash;2023 років, у межах якого відбувалось розслідування протиправних дій кола тих самих фізичних та юридичних осіб в оборонній сфері України. За версією слідства, ці дії обертались довкола реалізації спільного умислу цих осіб на заволодіння бюджетними грошовими коштами, виділеними з метою проведення державних закупівель, що їх провадили державні підприємства, які входили до складу ДК \u0026ldquo;Укроборонпром\u0026rdquo;, \u0026mdash; ДП \u0026ldquo;Львівський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Миколаївський бронетанковий завод\u0026rdquo;, \u0026ldquo;Київський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Житомирський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Ізюмський приладобудівний завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Укрспецекспорт\u0026rdquo;, із залученням службових осіб Міністерства оборони України, Ради національної безпеки і оборони України тощо\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ ми згодні, що це правильний та коректний підхід до того, чи повинні поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; щодо строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте є і спірний момент у судовому рішенні\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа думку прокурора в цій справі, наразі в статті 219 КПК України взагалі не передбачений строк до повідомлення про підозру особі, а тому клопотання сторони захисту неактуальне. Проте суддя одразу після оголошення рішення зауважила, що не погоджується із цією тезою. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ судовому рішенні суддя Танасевич окремо звернула на це увагу. Вона зазначила, що нова редакція статті 219 КПК України не звільняє суд від обов\u0026rsquo;язку дослідити, чи був дотриманий строк досудового розслідування від моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у період до 31 грудня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що 8 грудня 2023 року \u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3068\"\u003eпарламент вніс зміни\u003c/a\u003e до КПК України, частково скасувавши \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;. Перехідні положення цього закону нардепи доповнили новим пунктом:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;20-8. Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u0026rdquo; застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u0026rdquo;\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак законодавець надав зворотну дію правилам, що регулюють порядок продовження строків досудового розслідування, поширивши їх на справи, де:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне завершено досудове розслідування;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне завершено судовий розгляд.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eУ справі Ігоря Гладковського досудове розслідування \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/sap_gov_ua/2040\"\u003e\u003cstrong\u003eще не завершилося\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e станом на 1 січня 2024 року, і тому позиція прокурора була коректною саме із цих підстав. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eА позиція судді Танасевич у цій частині дискусійна, адже законодавець прямо вказав, що в цілях перевірки наявності підстав для закриття справ за пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України треба зважати на нову редакцію статті 219 КПК України. А вона не передбачає обмежень строку досудового розслідування в кримінальних провадженнях без підозрюваних.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя справа нам показує два моменти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПідхід до оцінювання того, чи повинні застосовуватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, серед суддів поступово змінюється, і це добре\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Адже ключове в оцінюванні захисту прав людини в контексті розумних строків розслідування \u0026mdash; чи не допустила сторона обвинувачення зловживань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАле, як бачимо, можуть виникати проблеми зі з\u0026rsquo;ясуванням змісту пункту 20-8 Перехідних положень до КПК України, і тому суддям потрібно якісно застосовувати методи судового тлумачення для їх розв\u0026rsquo;язання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":849,"url":"praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context","video":"6UVEglya-90?si=b8rCaJ6YfNFWr8l9","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718104784,"date":"07.06.2024","views":295,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Cover.png","mini_image":null,"name":"Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі тенденції слід відмітити в сучасній практиці Європейського суду з прав людини?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк працювати з рішеннями ЄСПЛ, як знаходити релевантну для своїх справ практику та ефективно на неї посилатися?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eНаскільки важливий творчий підхід юристів при роботі з ЄКПЛ та практикою суду?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили у вашій улюбленій рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e поспілкувалася з Уповноваженою у справах ЄСПЛ \u003cstrong\u003eМаргаритою Сокоренко\u003c/strong\u003e та першим заступником керівника апарату Верховного Суду \u003cstrong\u003eРасімом Бабанли\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Cover.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":833,"url":"sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713275485,"date":"17.04.2024","views":2368,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/video_sayt.png","mini_image":null,"name":"Спрощення або ускладнення відеоконференцій у кримінальному суді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України), внесені Законом від 23 лютого 2024 року № 3604-IX\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, якими дозволено використання в кримінальному процесі відеоконференції з власних технічних засобів. Безперечно, це значний крок уперед, адже ще в часи пандемії COVID-19 і після початку повномасштабного вторгнення суди широко застосовували цей інструмент навіть за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі. На необхідності передбачення в КПК України аналогічного до інших судових процесуальних кодексів порядку ВКЗ із власних технічних засобів неодноразово наголошували вчені й практики, у т. ч. і автор цих рядків\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПріоритет ВКЗ із власних технічних засобів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що в новій архітектурі статті 336 КПК України спочатку в частині 4 згадано про відеоконференцію з власних технічних засобів, а лише потім у частині 7 \u0026mdash; про відеоконференцію з приміщення суду. Це нібито вказує на те, що відеоконференція з власних технічних засобів є пріоритетною над ВКЗ із приміщення суду. Концептуально це дуже правильно, адже залучення залів засідань в інших судах і працівників суду для відеоконференції не тільки спрощує, але і водночас ускладнює судовий розгляд, потребує додаткових організаційних і (очевидно) матеріальних витрат. Відеоконференція з власних технічних засобів спрощує провадження (у тому, що інструменти відеозв\u0026rsquo;язку спрощують професійну, пізнавальну та іншу людську діяльність, майже кожен міг переконатися ще в епоху згаданої пандемії). Під час війни у випадках залучення судів різних областей до проведення відеоконференції кратно до кількості таких областей зростає ризик затримання або відкладення засідання через повітряну тривогу або інші військові події в одній із таких областей, адже відповідні суди можуть не функціонувати (тоді як особа може мати змогу вийти на зв\u0026rsquo;язок із власних технічних засобів з укриття або іншого безпечного місця).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003eАле деякі зміни, впроваджені новим законом, ускладнили процедуру призначення і проведення відеоконференції.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКлопотання про ВКЗ за 5 днів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНовим положенням частини 4 статті 336 КПК України передбачено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Цікаво, що ця норма стосується саме клопотань про ВКЗ поза межами приміщення суду і не стосується про ВКЗ з іншого суду (хоча ці відносини є однорідними).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ця норма мала б сприяти плановості в управлінні справами, однак на практиці (особливо в умовах воєнного стану) вона може завадити учасникам порушувати питання про призначення відеоконференції в разі виникнення невідкладних обставин. На практиці нерідко пізніше ніж за 5 днів до засідання можуть виникнути обставини, що перешкоджають участі в судових засіданнях, \u0026mdash; транспортні або енергетичні проблеми, короткотермінові відрядження, захворювання учасників або членів їхніх сімей, що обмежують мобільність (якщо не йдеться про перебування в стаціонарі, що унеможливлює тимчасово покинути медичний заклад), призначення в інших населених пунктах інших термінових судових засідань, явка в які в професійного учасника (адвоката або прокурора) є обов\u0026rsquo;язковою. За відсутності цього правила про 5 днів в окремих випадках суд на практиці міг ухвалити рішення про призначення відеоконференції навіть безпосередньо в той день, коли призначено судове засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначена норма нової частини 4 статті 336 КПК України продовжується правилом про те, що копія клопотання учасника кримінального провадження в той самий строк (тобто за 5 днів до судового засідання) надсилається іншим учасникам кримінального провадження. Ця норма не передбачає, хто саме має надіслати такі клопотання іншим учасникам (сам учасник чи суд), з неї не випливає мета такого надсилання, наприклад необхідність врахування можливих заперечень учасників до постановлення відповідної ухвали. Однак з огляду на терміни поштового обігу та звичайні строки обробки документації 5 днів не завжди достатній строк для надсилання судом відповідних клопотань учасникам, одержання від них відповідей і постановлення ухвали. Однак, передбачивши цю норму, законодавець не зобов\u0026rsquo;язав суд очікувати певний строк для одержання заперечень учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що призначення відеоконференції в будь-якому випадку є підготовчим питанням, що потребує спрощеного розв\u0026rsquo;язання. За наявності заперечень в учасників їх можна з\u0026rsquo;ясувати безпосередньо в судовому засіданні (навіть у випадку, коли відеоконференція вже призначена).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас слід звернути увагу на те, що в частині 2 статті 336 КПК України збереглося положення, яке дозволяє суду розв\u0026rsquo;язати питання про призначення відеоконференції за власною ініціативою. Також питання призначення відеоконференції може бути вирішено в ухвалі про призначення справи до судового розгляду. Якщо участь певного учасника (який, наприклад, проживає на значній відстані від приміщення суду) в режимі відеоконференції виникає регулярно, відповідна ухвала може бути постановлена на весь період судового розгляду чи на декілька судових засідань. Також це питання можна розв\u0026rsquo;язати в попередньому (минулому) судовому засіданні щодо наступного судового засідання як письмовою ухвалою, так і ухвалою без виходу до нарадчої кімнати (усною).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі очевидно, що в разі надходження клопотань менше ніж за 5 днів суд усе одно має розв\u0026rsquo;язати їх. Можливо, доцільно розв\u0026rsquo;язувати їх безпосередньо під час судового засідання, попередньо підключивши відповідних учасників і заслухавши думку присутніх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВиняток щодо свідка й потерпілого\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпроваджуючи до КПК України відеоконференцію з власних технічних засобів, законодавець передбачив із цього виняток \u0026mdash; правило, що допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися в судовому засіданні в режимі відеоконференції лише в приміщенні суду, визначеному судом. Якщо такий виняток щодо свідка цілком зрозумілий (адже мова йде про встановлення особи), то щодо потерпілого (цілком постійного учасника справи, особа якого на момент допиту може бути судом встановлена) може викликати питання (виходить, що особа має право участі в справі у режимі відеоконференції, однак її допит у відеоконференції має проводитися лише з приміщення суду). Водночас на період воєнного або надзвичайного стану із цього винятку передбачено, що у виняткових випадках суд має право допитати свідка, потерпілого з використанням його власних технічних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом неможливість проведення певних процесуальних дій у режимі відеоконференції може призвести до затягування судового розгляду. Тому якщо суд може встановити особу свідка, потерпілого та не має сумнівів у можливому сторонньому впливі, можливість їх допиту у виняткових випадках у режимі відеоконференції з власних технічних засобів, на нашу думку, має бути збережена й після перемоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасть з КЕП і конкретна система\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалишивши без змін вимоги частини 3 статті 336 до якості зв\u0026rsquo;язку під час відеоконференції, законодавець передбачив у частині 5 цієї статті участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Сам підхід до використання КЕП як засобу ідентифікації особи правильний і прогресивний та відображає усталену судову практику. Водночас нині законом фактично закріплено інформаційну систему, яку має використовувати суд для відеоконференції. По суті, це заважає суду використовувати інші системи, у т. ч. у разі технічних помилок або інших збоїв у ЄСІКС. Чи справді законодавець мав намір виключити використання загальноприйнятих технічних засобів, які широко використовувалися раніше і використовуються скрізь у світі, сказати важко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі суди використовують Інструкцію щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затверджену наказом Державної судової адміністрації України від 6 червня 2022 року № 156. Згідно з розділом IV цієї Інструкції в разі відсутності інтернет-зв\u0026rsquo;язку, настання інших обставин, які об\u0026rsquo;єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв\u0026rsquo;язку (про що складається відповідний акт), допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет). При цьому використовується інструкція до такого програмного забезпечення, створений цією системою журнал судового засідання вноситься до автоматизованої системи діловодства суду (АСДС), а відеозапис завантажується в централізоване сховище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо використання кваліфікованого електронного підпису, то виникає таке питання: чи може один учасник вийти на ВКЗ разом з іншим учасником, який підключився з власним КЕП (наприклад, чи може обвинувачений прийти до офісу свого захисника і чи можуть вони разом підключитися за допомогою КЕП захисника)? Або чи можуть декілька захисників підключитися разом з одного офісу? Жодних проблем у цьому не вбачається, адже навпаки це сприяє реалізації права на захист, коли обвинувачений перебуває поруч із захисником (і на практиці такі підходи нерідко використовувалися). Слід розуміти, що в багатьох випадках особа обвинуваченого, захисника, прокурора встановлена, і окрема участь кожного зі своїм власним КЕП як елемент встановлення особи не конче необхідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом, на нашу думку, у законі не має бути передбачена конкретна електронна система (програмно-технічний засіб), тим паче в умовах воєнного стану, а в разі потреби саме суд (за необхідності за участі спеціаліста) має розв\u0026rsquo;язувати питання, за допомогою яких доступних технічних засобів, що відповідають умовам частини 3 статті 336 КПК України, проводити відеоконференцію (іноді просто в ході засідання можуть виникнути технічні проблеми, що потребуватиме оперативної зміни технічного засобу на інший).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРизик технічної неможливості\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікавою є норма нової частини\u0026nbsp;6 статті\u0026nbsp;336 КПК України про покладення ризику технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв\u0026rsquo;язку тощо на учасника кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. Суд далеко не завжди зможе безпосередньо в судовому засіданні достовірно оцінити, чи це проблема в технічному засобі (застосування якого визнано в законі обов\u0026rsquo;язковим), чи це зловживання з боку учасника. На випадок, коли суд визнає зловживанням технічну неможливість участі з власних технічних засобів, законодавець у вигляді санкції передбачив можливість суду мотивованою ухвалою позбавити учасника кримінального провадження права участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ці нововведення загалом позитивні, адже саме право на відеоконференцію не нівелює обов\u0026rsquo;язку прибувати до суду, і логічно, що якість зв\u0026rsquo;язку віддаленого учасника у випадку його участі з власних технічних засобів має забезпечувати саме такий віддалений учасник. Окрім того, участь у режимі відеоконференції не змінює обов\u0026rsquo;язку певних учасників щодо їх прибуття до суду за викликом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле якщо справжньою причиною технічної неможливості стали не зловживання, а технічні проблеми в системі, визнаній законом обов\u0026rsquo;язковою до застосування, то така санкція не буде справедливою і загалом це не сприятиме розгляду кримінального провадження в розумні строки (адже розгляд кримінального провадження частіше буде відкладатися, а робочий час адвокатів, прокурорів і суддів \u0026mdash; буде втрачено).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, безумовно, позитивними змінами до КПК України є впровадження можливості проведення відеоконференції з власних технічних засобів, застосування кваліфікованого електронного підпису як способу встановлення особи учасника, покладення ризику технічної неможливості на віддаленого учасника. Водночас низка змін ускладнили призначення відеоконференції і судовий розгляд із її застосуванням. Такі норми потребують удосконалення для подолання згаданих вище проблем. Розв\u0026rsquo;язуючи питання призначення відеоконференції, зокрема з власних технічних засобів, сьогодні суду слід уважно ставитися до наявності чи відсутності заперечень учасників, систем електронного зв\u0026rsquo;язку, які застосовуються, і способів ідентифікації учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи\u0026raquo; від 23 лютого 2024 року № 3604-IX: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3604-20#n59\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3604-20#n59\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кравчук О., Сікора К. Відеоконференція з власних технічних засобів у кримінальному судочинстві під час воєнного стану. Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи: матеріали Круглого столу (23 вересня 2022 року). Львів : Львівський держ. університет внутр. справ, 2022. С. 174\u0026ndash;178: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\"\u003ehttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/video_sayt.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":831,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712862299,"date":"12.04.2024","views":687,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sud_sayt.png","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з оцінками різних представників юридичної спільноти рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року є надзвичайно важливим для України і водночас досить неоднозначним. У цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України\u0026raquo;, що відбулося 28 березня 2024 року. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпікерами події виступили \u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, агент України в Міжнародному Суді ООН, \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e, експертка Ukrainian Legal Advisory Group, \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт освітніх програм Української Гельсінської спілки з прав людини, та \u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e, Уповноважена у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції України. Модерував дискусію \u003cstrong\u003eДенис Рабомізо\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Міжнародний Суд ООН і процес у ньому \u0026mdash; це не moot court. Судді консервативні у своїх підходах. І для того, щоб довести вину рф, треба дуже важко працювати\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e зробив акцент на тому, що це рішення Міжнародного Суду ООН, яке є першим, що визнає порушення рф міжнародного права, знімає моральне питання з інших міжнародних інстанцій \u0026laquo;Чи будемо ми перші, хто визнає росію порушницею?\u0026raquo;. У цій справі Суд визнав росію порушником міжнародного права і не один раз. Однак воно не позбавлене і проблемних моментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Є дві основні проблемні речі у цьому рішенні. Перша стосується звуженого тлумачення міжнародного права. Суд не готовий до креативних дій і залишається найбільш консервативним судовим органом у міжнародному праві. Зокрема, Суд звужено тлумачить термін \u0026ldquo;funds\u0026rdquo; у розумінні лише фінансових ресурсів, які можна відслідкувати. Тому й не визнав фінансуванням тероризму такі дії, як, наприклад, постачання зброї та техніки і навчання людей у збройних формуваннях. Крім того, Суд не визнав дії російської влади проти кримських татар расовою дискримінацією за етнічною ознакою і звів їх до політичної дискримінації\u0026raquo;, \u0026mdash; зазначив спікер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Сергій Зайця, згадане рішення Суду ООН не є фатальною поразкою, яка б унеможливила успіх в інших справах. Водночас він зауважив, що в цьому рішенні поза увагою залишилось усиновлення українських дітей в Криму, які залишилися без батьківського піклування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Це питання могло сильно вплинути як на саме рішення Суду ООН, так і на долю пов\u0026rsquo;язаних індивідуальних скарг, а також запобігти подальшим випадкам вивезення дітей на територію рф. Це ситуація, коли держава не доклала достатніх зусиль на збирання доказів, але при цьому покладалася на громадянське суспільство\u0026raquo;, \u0026mdash; зауважив \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час свого виступу \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e надала оцінку рішенню Суду ООН в аспекті аналізу вимог України щодо визнання такого порушення рф як фінансування тероризму. Вона звернула увагу на національну практику розслідування кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу України про терористичну діяльність на Сході України, яка після цього рішення Суду ООН здається ще більш проблемною. Оскільки ми маємо визначитися, чи можемо кваліфікувати дії як терористичні в умовах збройного конфлікту і, якщо так, то за яких обставин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож пані Аліна підкреслила, що звернення до таких органів як Міжнародний Суд ООН демонструють важливість комунікації між різними органами при підготовці заяв. Робота правоохоронних органів у таких провадженнях \u0026mdash; основа для звернень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e оцінила рішення у розрізі його впливу на скарги, подані Україною до ЄСПЛ. Вона зауважила, що у негативних висновках Міжнародного Суду ООН наразі немає загроз для справ, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ за скаргами до рф. Пані Маргарита також підкреслила, що без участі громадянського суспільства ці міждержавні процеси не були б такими ефективними. Наприклад, рішення ЄСПЛ щодо прийнятності у справі України проти росії багато в чому ґрунтуються на доказах, зібраних громадськими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники дискусії також обговорили доцільність ведення таких міждержавних справ, зважаючи на ігнорування росією рішень міжнародних інституцій, великі ресурси, які вимагають такі процеси та непередбачуваність результатів. Не звернувшись до головного судового органу в сучасному міжнародному праві, зазначив Антон Кориневич, Україна дала б комусь серйозний аргумент, що не хоче використовувати наявні правові механізми захисту. Також такі дії показують російській федерації, що держава, проти якої вона порушує міжнародне право, буде йти проти неї в суди. І це теж дуже важливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Будь-яке правосуддя \u0026mdash; це не про минуле, це про майбутнє, про необхідність підготовки стратегії, оцінок дій росії для її засудження. Нам потрібно створювати майбутнє. Якщо нічого не робитимемо, то ми або значно погіршимо нашу позицію, або взагалі втратимо можливість притягнути рф до відповідальності\u0026raquo;, \u0026mdash; підсумував Сергій Заєць.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВсі спікери погодилися з важливістю синергії, співробітництва між державою та громадянським суспільством. Водночас відмітили, що громадським організаціям у цій співпраці не вистачає зворотного зв\u0026rsquo;язку, який би дозволив ефективніше допомагати державним органам представляти Україну у міжнародних інстанціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасники дійшли наступних висновків:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі Міжнародний Суд ООН залишається найбільш консервативним органом, який достатньо вузько тлумачить норми міжнародного права. І на це необхідно зважати, готуючись до таких процесів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРішення МС ООН від 31.01.2024 \u0026mdash; це лише один із пазлів у боротьбі за притягнення росії до відповідальності. Окрім того, це прецедент, який допоможе іншим країнам, що потерпають від збройних конфліктів, під час захисту своїх прав.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПід час підготовки до таких масштабних справ важлива синергія між різними державними установами, а також між державними установами та громадянським суспільством.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗахід відбувся в межах проєкту \u0026laquo;Об'єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sud_sayt.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":825,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711620827,"date":"28.03.2024","views":830,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/disskashn.jpg","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e по суті щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року. Діяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час спільної дискусії JustTalk і Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; обговоримо, який досвід здобула Україна; що це рішення МС ООН означає для міжнародного права та національної практики; чи можуть висновки Міжнародного суду ООН вплинути на подальші рішення ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено авторами за підтримки Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; в межах проєкту \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст документа є виключною відповідальністю авторів та не відображає позицію Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/disskashn.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":786,"url":"obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704806324,"date":"09.01.2024","views":3037,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_7.png","mini_image":null,"name":"Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема допустимості доказів, отриманих у результаті проведення \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків, перебуває в центрі дискусій науковців і практиків. Здавалося б, що після проведення такого обшуку та його \u0026laquo;легалізації\u0026raquo; слідчим суддею питання про законність проведеної слідчої (розшукової) дії та допустимість отриманих доказів розв\u0026rsquo;язане, однак висновок за підсумками аналізу судової практики Верховного Суду не такий категоричний.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаннім часом серед органів правопорядку набула поширення практика проведення так званих \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України. Підходи до розуміння та застосування вказаних положень мають суттєві розбіжності. Особливої гостроти дискусіям додає суперечлива практика Верховного Суду із цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред деяких практиків кримінальної юстиції панує думка, що після проведення \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку та подальшого надання слідчим суддею дозволу на його проведення питання законності невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи (далі \u0026mdash; проникнення до житла) та допустимості доказів розв\u0026rsquo;язані. Отримані в такий спосіб докази можна без проблем надавати під час судового розгляду по суті. При цьому, на їхню думку, суд не має іншого виходу, як погодитися з висновками слідчого судді та визнати отримані в такий спосіб докази допустимими. В окремих випадках такий підхід підтримував і Верховний Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак детальний аналіз правових позицій суду касаційної інстанції щодо оцінювання доказів, отриманих на підставі положень ч. 3 ст. 233 КПК, дає підстави і для протилежних висновків. Деякі позиції вказують на обов\u0026rsquo;язок суду \u0026laquo;переперевіряти\u0026raquo; після слідчого судді наявність \u003cspan\u003eпідстав для проникнення до житла особи без ухвали слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз судової практики Верховного Суду щодо необхідності надання судом під час розгляду кримінального провадження по суті оцінки ухвалі слідчого судді та обґрунтування в ній підстав для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без попереднього судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро неоднозначний підхід Верховного Суду до необхідності надання оцінки судом ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку \u003cem\u003epost factum\u003c/em\u003e, свідчить наведений нижче підхід до досліджуваної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003e21.02.2023\u003c/a\u003e (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18) Верховний Суд сформував правовий висновок, за яким суд під час розгляду кримінального провадження по суті не уповноважений надавати оцінку ухвалі слідчого судді, якою \u0026laquo;легалізовано\u0026raquo; проведений \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. На обґрунтування цієї позиції наведено такі мотиви: \u0026laquo;\u003cem\u003eСуд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що суд не мав право давати оцінку законності постановлення ухвал слідчого судді під час розгляду клопотань на проведення обшуків у робочому кабінеті ОСОБА_8 та в його автомобілі з таких підстав.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗгідно з ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Зі змісту рішення про проведення підготовчого засідання та журналу судового засідання не вбачається, що стороною захисту надавалися такі заперечення. З урахуванням наведеного, суди були позбавлені можливості ставити під сумнів ухвали слідчого судді, якими були узаконенні обшуки у ОСОБА_8\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eАналіз вказаної постанови свідчить про те, що лише слідчий суддя уповноважений розв\u0026rsquo;язувати питання законності підстав для невідкладного проникнення до житла. При цьому суд, розглядаючи кримінальне провадження по суті, не уповноважений надавати оцінку такій ухвалі слідчого судді і фактично повинен погодитися зі зробленими ним висновками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначно менші вимоги щодо надання оцінки такої ухвали слідчого судді викладені в постанові Верховного Суду від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003e04.04.2023\u003c/a\u003e (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22),\u003cem\u003e \u003c/em\u003eу якій, перевіряючи законність судових рішень нижчих інстанцій та\u003cem\u003e \u003c/em\u003eконстатуючи відповідність проведення обшуку вимогам ст. 233, 234 КПК України, суд касаційної інстанції зазначив:\u003cem\u003e \u0026laquo;Як убачається з вироку, в рамках даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, за результатом чого було складено протокол від 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за вищенаведеною адресою, який фактично був проведений 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eАналогічний висновок Верховний Суд сформулював у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003e30.11.2022\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;727/8945/17; провадження № 51-1270км20), зазначивши, що \u003cem\u003e\u0026laquo;16.03.2017 проведено обшук транспортного засобу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eNissan X-Trail\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, д. н. з. НОМЕР_1, за результатами чого складено відповідний протокол. Дозвіл на проведення вказаної слідчої дії було санкціоновано ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, висновки апеляційного суду про недопустимість протоколу обшуку автомобіля \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eNissan X-Trail\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e д.\u0026nbsp;н.\u0026nbsp;з НОМЕР_1 від 16.03.2017 необґрунтованими з огляду на постановлення 17.03.2017 слідчим суддею ухвали про дозвіл на проведення обшуку, дії органу досудового розслідування є законними та проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосліджуючи наведені правові позиції, можемо зробити висновок, що дотримання процедури невідкладного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку після його проведення і його задоволення є достатнім підтвердженням законності невідкладного проникнення в житло, що породжує правові наслідки у вигляді допустимості отриманих доказів.\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас аналіз судової практики з аналогічних правовідносин щодо оцінювання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку свідчить, що в інших справах Верховний Суд орієнтує суди надавати оцінку цим ухвалам та здійснювати аналіз наведених у них \u003cspan\u003eпідстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, до такого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003e24.03.2020\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;755/5825/18; провадження № 51-5821км19), зазначивши, що\u003cem\u003e \u0026laquo;первинна процесуальна (судова) легалізація доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, має бути здійснена в ході розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПід час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчим суддею має бути перевірено не лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК, але й наявність підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПеревірка наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязковою не лише під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, але й є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязковою складовою перевірки на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду чи, за наявності відповідних доводів скарги, при перегляді судових рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас згідно з ухвалою слідчого судді від 19.02.2018, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанцій, дозвіл на проведення обшуку зазначеної квартири, в якій проживає ОСОБА_6, було надано для відшукання та вилучення речей, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому в ній зазначено, що речі, вилучені 16.02.2018 в ході огляду квартири, у подальшому стануть предметами дослідження відповідних судових експертиз та разом з іншими зібраними під час досудового розслідування доказами можуть мати суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязку з такими обставинами клопотання слідчого про проведення обшуку підлягає задоволенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, у вказаній ухвалі слідчого судді констатовано лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку у квартирі, в якій проживає ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 234 КПК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду ж на відсутність підтвердження наявності виключних обставин (підстав) для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, наявність чи відсутність цих обставин мала б бути з\u0026rsquo;ясована судом у ході перевірки відповідних доказів на предмет їх допустимості\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто зі змісту цієї постанови випливає, що в разі проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді суд касаційної інстанції виокремлює два критерії перевірки отриманих доказів з погляду допустимості. Так, \u003cstrong\u003eпід першим \u003c/strong\u003eслід розуміти легалізацію доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, під час розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування за правилами ст. 233 КПК України\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003eПід другим\u003c/strong\u003e слід розуміти\u003cem\u003e \u003c/em\u003eперевірку на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду за вимогами ст. 87 КПК України. Тобто в разі дотримання цих критеріїв здобуті докази можна вважати допустимими. Окрім того, зі змісту постанови випливає, що сама ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку також була предметом оцінювання суду, за результатами якого було зроблено висновок про те, що правові підстави для проведення обшуку існували, однак підстав для невідкладного проникнення в житло не було.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічного підходу Верховний Суд дотримався і в інших постановах, зокрема від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003e22.06.2023\u003c/a\u003e (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22), у якій зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично метою проникнення слідчого до житла та володіння ОСОБА_11 було лише вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, що не є тим невідкладним випадком та підставою, яка відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК, надає право слідчому без дозволу слідчого судді проводити обшук в житловому приміщенні.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eБула предметом дослідження суду першої інстанції також ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла від 14.06.2018. Зокрема місцевий суд встановив, що в мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, що обшук 07.06.2018 проводився з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, однак жодних посилань на положення до ч. 3 ст. 233 КПК у цьому рішенні не навів, відсутні у ній дані про перевірку правомірності проникнення до житла особи без рішення суду, розгляд проведено без участі прокурора, слідчого, без огляду матеріалів кримінального провадження, відповідно не надано жодної оцінки зазначеним вище суттєвим розбіжностям у протоколах щодо підстави проникнення до житла без рішення суду.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа переконання місцевого суду законність обшуку слідчим суддею належно перевірено не було, а сам обшук був проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, порушення права особи на захист, то відповідно цей суд дійшов висновку про те, що результати обшуку є недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 87 КПК і похідні докази є також недопустимими доказами внаслідок доктрини \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eплодів отруєного дерева\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас, на відміну від попередньої ситуації, у вказаній постанові, окрім ухвали слідчого судді, предметом дослідження був і сам протокол обшуку, з якого також не випливало будь-яких підстав для його проведення без рішення суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу обох постанов касаційного суду, на нашу думку, можна зробити висновок, що суди повинні оцінювати як протокол \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку як джерело фіксації ходу та результатів слідчої (розшукової) дії, так і ухвали слідчого судді, який розглядає клопотання про надання дозволу на проведення обшуку і своєю чергою також досліджує цей протокол. У такому випадку протокол виступає не тільки способом фіксації результату слідчої (розшукової) дії, а й первинним рішенням, яким обґрунтовується потреба невідкладного проникнення до житла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуючи формувати підхід, за яким суд повинен надавати оцінку наявності підстав для невідкладного проникнення, Верховний Суд у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003e10.10.2023\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;161/12522/18; провадження № 51-8071км18) вказав, що така перевірка не повинна бути формальною чи поверховою, а ґрунтовною. Так, констатуючи неповноту такого оцінювання судом апеляційної інстанції, касаційний суд зазначив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;у даному кримінальному провадженні суди встановили, що 15.03.2018 у період з 17:43 до 20:53 орган досудового розслідування на підставі ч. 3 ст. 233 КПК провів обшук житла за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності адвоката ОСОБА_14, в ході якого було виявлено та вилучено 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e20.03.2018 слідчий суддя задовольнив клопотання, подане 16.03.2018 заступником Генерального прокурора ОСОБА_20, та надав дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_14 з метою відшукання предмета неправомірної вигоди \u0026mdash; 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАпеляційна палата ВАКС визнала необґрунтованими доводи сторони захисту з тих підстав, що законність проведення обшуку була предметом судового контролю на досудовому розслідуванні, та гарантії, визначені ЗУ \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eПро адвокатуру та адвокатську діяльність\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, стосовно ОСОБА_14 були дотримані.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПроте колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки вказаних доводів сторони захисту, не проаналізував наявність у органу досудового розслідування правових підстав для невідкладного обшуку в житлі ОСОБА_14, з огляду на те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до проведення слідчої дії тривало більше чотирьох місяців.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКрім того, суд апеляційної інстанції не зважив на доводи захисту про необґрунтованість ухвали слідчого судді, який жодним чином не обґрунтував законності невідкладного обшуку у ОСОБА_14\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо, що все ж таки суд, розглядаючи кримінальне провадження, повинен надавати оцінку наявності підстав для невідкладного проникнення в житло до постановлення ухвали слідчого судді. Такий підхід варто підтримати відповідним правовим висновком Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОбшук є слідчою (розшуковою) дією, яка спрямована на збирання доказів, що потребує попереднього судового дозволу. Попри подальше надання \u003cstrong\u003eдозволу слідчим суддею\u003c/strong\u003e на проведення обшуку, однак за відсутності підстав для невідкладного проникнення, слід вважати його порушенням суттєвих умов судового рішення, яке є підставою для визнання доказів недопустимими. С\u003c/span\u003eуд \u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті, під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України). Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; \u003c/em\u003e\u003cspan\u003eза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження (ч. 1 ст. 94 КПК).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПовноваження суду оцінювати наявність підстав для невідкладного проникнення випливають з положень ч. 9 ст. 9 КПК України (у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.\u0026nbsp;7 цього кодексу), ч. 3 ст. 233 КПК України (слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього кодексу, перевіряючи, окрім іншого, чи справді були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, суд має у своєму розпорядженні всі матеріали кримінального провадження, на відміну від слідчого судді, і може з\u0026rsquo;ясувати думку як сторони захисту, так і особи, у якої проводився \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. Слідчий суддя натомість розглядає таке клопотання в закритому судовому засіданні, досліджує тільки ті матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, і заслуховує позицію особи, яка подала клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНенадання оцінки обставинам невідкладності проведення обшуку без ухвали слідчого судді ставить під сумнів повноту здійсненого судом оцінювання доказів. \u003c/span\u003eЩодо самих підстав для невідкладного проникнення до житла, то це буде предметом нашого окремого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Постанова Верховного Суду від 21.02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 04.04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 30.11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 (справа № 755/5825/18; провадження № 51-5821км19). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 22.06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18) URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_7.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":768,"url":"pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1700741579,"date":"23.11.2023","views":1164,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_9.jpg","mini_image":null,"name":"П’ять закриттів справи «Роттердам+»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=Y7MJ0j-vy04\u0026amp;ab_channel=%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%83%D0%B4\"\u003eперший епізод справи\u003c/a\u003e про зловживання на 19 млрд грн \u0026mdash; \u0026laquo;справи Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стосується ухвалення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постанови №\u0026nbsp;289. Нею, на думку обвинувачення, у вартість вугілля для українських ТЕС необґрунтовано була закладена ціна за його транспортування. За версією слідства, через це споживачі переплатили низці компаній, які закуповують вугілля, серед яких ДТЕК, понад 18 млрд грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9 жовтня колегія суддів ВАКС оголосила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114157346\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким закрила кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування. Судді вирішили, що прокурор подав обвинувальний акт до суду вже після того, як цей строк закінчився, а відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) це є безумовною підставою для закриття справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційна палата ВАКС (АП ВАКС) розпочала апеляційний перегляд цього рішення 14 листопада 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле чи все так однозначно в рішенні ВАКС? Чи, може, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття? Розберімося.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо зі строками в справі й до чого тут \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу почали розслідувати в березні 2017 року. Тоді стало відомо про ймовірні факти необґрунтованого завищення кінцевої вартості вугілля для українських електростанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосудове розслідування тривало майже п\u0026rsquo;ять років, і за цей час детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) поетапно встановлювали нові факти та нових фігурантів справи. Щоразу їм доводилося вносити нові відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Так, за 2017\u0026ndash;2019 роки, окрім першого, було зареєстровано ще сім кримінальних проваджень, у результаті їх усіх об\u0026rsquo;єднали з першим, відкритим у березні 2017-го.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме в цьому проміжку часу Верховна Рада України ухвалила сумнозвісні \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, про які ми уже неодноразово \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/blogs/pidstupna-mina-v-dosudovyh-rozsliduvannyah-yak-popravky-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravy/\"\u003eрозповідали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та закликали до їх осмисленого застосування в обʼєднаних кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦими поправками до КПК України встановлювався новий порядок продовження строку досудового розслідування \u0026mdash; це має робити слідчий суддя, якщо йдеться про продовження строку до 6 та до 12 місяців. Закон, який вносив відповідні зміни, містив вказівку, що вони не мають зворотної дії та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після набуття чинності цими змінами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дозволив закривати провадження, якщо з моменту повідомлення про підозру до передання обвинувального акта до суду строк досудового розслідування закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВласне, питання тлумачення спеціальної вказівки про часове застосування внесених змін вкотре стало наріжним каменем для учасників справи.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувалася колегія суддів ВАКС, закриваючи справу?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотиви суддів про закриття умовно мають \u003cstrong\u003eдві складові\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eПерша\u003c/strong\u003e стосується мотивування закриття справи через продовження строку досудового розслідування неуповноваженим, на думку суддів, суб\u0026rsquo;єктом \u0026mdash; прокурором. Друга стосується оцінки судом впливу неодноразового закриття справи прокурорами під час слідства на строки досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо продовження строку досудового розслідування неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець не дав чіткої відповіді, як слід продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, зареєстрованих як до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;, так і після. Судова практика розходилася настільки, що слідчі судді ВАКС навіть \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97644693\"\u003eвідмовлялися\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e продовжувати строки розслідування в подібних ситуаціях, посилаючись на відсутність повноважень це робити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості про кримінальне провадження, за яким скерували обвинувальний акт до суду в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, первинно вносилися до ЄРДР до 16 березня 2018-го. Але навіть після обʼєднання з іншими кримінальними провадженнями вже після цієї дати прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) продовжували строки досудового розслідування через постанови керівників органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе і стало однією з причин, чому колегія суддів ВАКС закрила справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) у жовтні 2022 року дала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про те, що продовжувати строк в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях повинен слідчий суддя, а не керівник прокуратури, оскільки це посилює гарантії прав людини в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що в першому епізоді \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; підозри фігурантам оголосили 8 серпня 2019 року. І прокурор САП замість звернення до слідчого судді щодо продовження строку досудового розслідування звернувся до керівника САП. Тому колегія суддів фактично визнала незаконними постанови керівника САП від 8 грудня 2019 року, 8 лютого 2020 року, 8 квітня 2020 року, 8 червня 2020 року та 8 серпня 2020 року, які продовжували такий строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля справи це означає, що строк узагалі не продовжували, а тому розслідування мало завершитися 8 листопада 2019 року або закриттям справи, або переданням обвинувального акта до суду. \u003c/strong\u003eЖодну із цих дій у вказані строки не виконали.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо спливу строку через неодноразове зупинення та закриття справи\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе лише цим мотивувала рішення колегія суддів. Справа \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; неодноразово зупинялася та закривалася з ініціативи прокурорів САП. Як наслідок, навіть прокурори констатували, що граничний строк досудового розслідування був перевищений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд оцінив, що прокурори САП закривали це кримінальне провадження:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e27 серпня 2020 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, на думку прокурора, строків досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e21 січня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e9 квітня 2021 року\u003c/strong\u003e \u0026mdash; через неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e20 травня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести вину фігурантів і закінчення строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки прокурора в останній постанові згодом \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100413290\"\u003eпідтвердила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e й слідча суддя, вказавши, що кожен день скасування рішення про закриття провадження повинен включатися до строку досудового розслідування. Оскільки всього справу закривали чотири рази, а станом на 27 серпня 2020-го з 12 місяців залишилося лише 3 дні, то вказаний строк закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів ВАКС узяла до уваги цей висновок слідчої судді, а також врахувала невтішний для сторони обвинувачення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ККС ВС \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eв\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eід 3 квітня 2023 року, згідно з яким строк між закриттям провадження, у якому є підозрювані особи, і скасуванням цього рішення прокурором повинен враховуватися до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори вищого рівня скасовували закриття \u0026laquo;Роттердама+\u0026raquo; тричі. Таким чином, якщо дотримуватися логіки згаданої постанови ККС ВС, часові проміжки 21.01.2021 \u0026mdash; 25.01.2021 (5 днів), 09.04.2021 \u0026mdash; 15.04.2021 (7 днів) та 20.05.2021 \u0026mdash; 22.09.2022 (491 день) мають бути враховані до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дало підстави колегії суддів вважати, що строк закінчився ще задовго до передання обвинувального акта до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/photo_2023-11-23_17-55-48.jpg\" width=\"1280\" height=\"800\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувався суддя, який не погодився з рішенням більшості колегії?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакрити справу зголосилися два судді, тоді як член колегії Віктор Ногачевський не погодився з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ його \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114296306\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ключовим мотивом було те, що суд у підготовчому провадженні взагалі не був уповноважений ухвалювати таке рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі повноваження визначені в ст. 314 КПК України. У них вказано, що суд може закрити справу на підставах, визначених пунктами 5\u0026ndash;8, 10 частини першої або частини другої статті 284 КПК України. Однак п. 10, до якого відсилає ця стаття, стосується зовсім іншої підстави для закриття кримінального провадження, а саме наявності нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Цей пункт зʼявився у тексті ст. 314 одночасно з доповненням ст. 284 КПК України п. 10. Тоді ще \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; не існувало, а можливість закрити кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування зʼявилася в ст. 284 КПК України значно пізніше і під тим самим п. 10.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому Віктор Ногачевський вважає, що через закінчення строків досудового розслідування закривати справу може лише прокурор на етапі досудового розслідування. Суд зі свого боку може лише визнати недопустимими докази, зібрані поза відведеними слідству строками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним аргументом проти рішення колегії було те, що фабули зареєстрованих кримінальних проваджень після 16 березня 2018 року були похідними від основної, тобто вони лише розширювали первинну фабулу, викладену ще 2017-го. Тому подібне обʼєднання не свідчило про зловживання своїми повноваженнями з боку органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе оминув суддя й актуальність провадження, нагадавши, що розмір імовірно завданої шкоди становить 3\u0026nbsp;% від усіх видатків держбюджету України за 2015 рік. Тому слід провести його судовий розгляд для з\u0026rsquo;ясування обставин подій такого масштабу.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкі ж рішення може ухвалити АП ВАКС?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми вже згадали раніше, нині справа перебуває в АП ВАКС, де вже 14 листопада почали слухати скаргу прокурора на рішення колегії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючові параметри, які, на наш погляд, має оцінити апеляція:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість закриття справи за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежне продовження строку досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість включення строку між закриттям провадження з підозрюваними та скасуванням рішення про це до загального строку досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоділимося окремими міркуваннями з приводу цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо першого\u003c/strong\u003e. Спеціальна вказівка в законі про дію \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, у тому числі положень про можливість закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування, поширюється на справи, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як ми вже зазначали, \u003cstrong\u003eзаконодавець не розв\u0026rsquo;язав питання\u003c/strong\u003e про можливість застосування вказаної підстави для закриття проваджень, які були зареєстровані до та після 16 березня 2018-го та надалі об\u0026rsquo;єднані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, обʼєднана палата ККС ВС постановою від 31 жовтня 2022 року фактично дозволила застосовувати цю норму до таких проваджень. Водночас обʼєднана палата ККС ВС у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 11 вересня 2023 року вказала, що застосовувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України можна лише до проваджень, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року. Попри те, що в цій постанові не аналізувалися питання про застосування цих норм в обʼєднаних кримінальних провадженнях, у висновку судді використали чіткіші формулювання, ніж законодавець у вказівці щодо дії в часі \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e20 квітня цього року колегія суддів ККС ВС сформувала правовий висновок у подібній справі, де кримінальне провадження від 2017 року на підставі цього ж пункту ст. 284 КПК України було закрито судами нижчих інстанцій. Касаційний суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110569390\"\u003eвказав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що\u003cstrong\u003e п. 10 не може бути застосований до цього кримінального провадження, а також до всіх інших, виділених з нього в окреме провадження або об\u0026rsquo;єднаних з ним і зареєстрованих пізніше. А все тому, що цей закон не існував на час внесення відомостей до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Цю ж позицію з посиланням на рішення обʼєднаної палати ККС від 11 вересня 2023 року виклала колегія суддів ККС у своїй нещодавній \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114188345\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 10 жовтня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про те, що питання можливості застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях не є повністю розв\u0026rsquo;язаним. А остання практика касаційної інстанції не зовсім узгоджується з позицією, викладеною в постанові обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що колегія суддів ВАКС, закриваючи справу \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, фактично презюмувала можливість застосування до неї п. 10 та не надала обґрунтування цьому. Тому можемо припустити, що АП ВАКС врахує та оцінить застосовану першою інстанцією ВАКС позицію суду касаційної інстанції та наведе аргументи щодо її нерелевантності до цієї справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе призведе до визнання помилковим застосування п. 10 до цієї справи та можливого скасування рішення про закриття справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо другого питання\u003c/strong\u003e. Перша інстанція, керуючись тим же правовим висновком обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, дійшла висновку, що продовжувати строк мав слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цих питань практика АП ВАКС не є однозначною. Передбачуваність кримінального процесуального закону тут стає як ніколи актуальною, оскільки ані прокурори, ані суди не мали єдиного бачення, хто повинен продовжувати ці строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107579205\"\u003eсправі Ощадбанку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e за подібних умов колегія суддів АП ВАКС скасувала рішення про закриття справи через закінчення строків розслідування після повідомлення про підозру. Ключовим мотивом відступлення від наведеної вище позиції обʼєднаної палати було те, що на час ухвалення рішень про продовження прокурором такого строку його дії підпадали під поняття \u0026laquo;сумлінних\u0026raquo;, адже він перед цим безрезультатно звертався до слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; прокурори не зверталися до слідчого судді, такий судовий контроль неодноразово все ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87480598\"\u003eпроводився\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Зокрема, під час оскарження постанов про закриття першого епізоду справи та під час продовження строку дії обов\u0026rsquo;язків, покладених на підозрюваних у цій справі, ці обов\u0026rsquo;язки не можуть виходити за строки слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідступлення від правової позиції обʼєднаної палати колегією суддів АП ВАКС відбулося також у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111031360https:/reyestr.court.gov.ua/Review/111031360\"\u003eсправі Одеського припортового заводу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, фігурантом якого є екснардеп Грановський. Колегія вказала, що згаданий висновок не може бути застосований, оскільки його сформулювали вже після продовження строку прокурорами, тому вони не могли знати та передбачити таку позицію ККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дає підстави вважати, що позиція суддів АП ВАКС може залишитися незмінною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не слід також виключати ймовірність того, що колегія суддів АП ВАКС не буде детально вдаватися до релевантності та застосовності позиції обʼєднаної палати ККС ВС до цієї справи й залишить без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а рішення суду першої інстанції без змін. У такому разі справа буде за судом касаційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо третього питання. \u003c/strong\u003eОдин з аргументів першої інстанції ВАКС полягав у тому, що через систематичні закриття прокурорами цієї справи граничний строк міг закінчитися ще в травні 2021 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок колегія суддів зробила з огляду на позицію ККС ВС від 3 квітня 2023 року, де йшлося, що час між закриттям справи та його скасуванням повинен додаватися до часу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозиція ККС ґрунтувалася на засаді розумності строків кримінального провадження. Згідно з нею кожен має право, щоб або обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження було закрито.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСумарно, за нашими підрахунками, \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; перебував у стані закриття понад 500 днів, що з позиції ККС ВС від 3 квітня 2023 року свідчить про безумовне закінчення строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому ми не знайшли справ, де АП ВАКС застосовувала цю позицію касаційного суду. Тому саме колегія суддів АП ВАКС має вирішити, наскільки це релевантно до цього випадку, у тому числі з огляду на останній аргумент, наведений в окремій думці судді Віктора Ногачевського.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо апеляція підтвердить законність рішення суду першої інстанції, прокурор матиме право подати касаційну скаргу, через яку, зрештою, і вирішиться доля першого епізоду справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;. І тоді ж судді касаційної інстанції можуть розв\u0026rsquo;язати чимало дискусійних питань застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім першого епізоду цієї справи, до суду може бути скеровано і другий \u0026mdash; про зловживання на понад 20 млрд грн. На сьогодні триває стадія ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування, і слідчий суддя \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114351792\"\u003eобмежив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e його тривалість до 29 грудня 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_9.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":6650,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":741,"url":"popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697160971,"date":"13.10.2023","views":1547,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17_1.png","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eми писали про те\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можуть руйнувати розслідування корупції. І чергова ілюстрація цієї тези не забарилася, причому вельми гучна і навіть скандальна.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про справу про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, у якій судді ВАКС Олег Ткаченко та Лариса Задорожна дійшли різних висновків щодо спливу строків досудового розслідування. Вони по-різному відреагували на аргументи захисту щодо різних фігурантів справи. Як результат, 9 вересня Ткаченко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113456202\"\u003eзвільнив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з-під варти Ярослава Лугового, колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку, тоді як 12 вересня Задорожна \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113512698\"\u003eпризначила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1,6 млн грн застави Надії Конопкіній, ексначальниці департаменту міжбанківських операцій цієї ж фінустанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так сталося і хто має рацію, розбираємося в нашому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОБЛЕМИ З ОБРАХУНКОМ СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В РІШЕННІ ЩОДО ЯРОСЛАВА ЛУГОВОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 березня 2018 року \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/T172147?an=1\u0026amp;ed=2021_04_27\"\u003eЗаконом № 2147-VIII\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e набрали чинності зміни до КПК України, зокрема і щодо питання перебігу строку досудового розслідування. До цього моменту обрахунок строку досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Після 16 березня 2018 року цей строк обчислюється від моменту реєстрації кримінального провадження у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Автором такої ідеї став народний депутат від Радикальної партії Ляшка Андрій Лозовий, тож ці зміни й назвали, зрештою, \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті важливо пам\u0026rsquo;ятати: у прикінцевих положеннях закону закріплено, що згадані вище норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим документом. Указані зміни \u003cstrong\u003eне мають зворотної дії та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. \u003c/strong\u003eОднак закон не регулює ситуацій об\u0026rsquo;єднання кримінальних проваджень, які були внесені до 16 березня 2018 року, а також після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодії інкримінованих злочинів у справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку відбулися у 2015\u0026ndash;2016 роках, а от сама епопея з розслідуванням \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003eстартувала \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e\u003cstrong\u003e6 березня 2017\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тоді детективи розпочали розслідування за заявою ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; про безпідставний переказ коштів на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;. Це провадження було зареєстровано за номером 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший епізод справи ПриватБанку відбувся в березні 2015 року. Саме тоді, за версією НАБУ, службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, привласнили кошти ПриватБанку на суму 9,2 млрд грн. При цьому, на думку правоохоронців, підозрювані використовували підконтрольну компанію нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучно створили зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій. Саме цього епізоду стосувалася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/zavolod-nnia-9-2-mlrd-grn-privatbanku-p-dozriu-t-sia-kolishn-i-benef-tc-arnii-vlasnik/\"\u003eнова підозра\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Коломойському, Луговому та Конопкіній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості за цим епізодом були внесені до ЄРДР \u003cstrong\u003e11 травня 2018 року\u003c/strong\u003e з номером провадження 42018100000000448. Згодом його було об\u0026rsquo;єднано з провадженням 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що формально підстав для застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в кримінальному провадженні не було, суддя ВАКС Ткаченко при обчисленні строків досудового розслідування все ж таки їх застосував. Але при цьому не дав конкретної відповіді, коли, на його думку, закінчилися строки досудового. Він орієнтувався на дату старту розслідування (6 березня 2017 року) і вирішив, що строк закінчився чи то 7 вересня 2018 року (саме тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування), чи то 27 лютого 2022 року (оскільки було повідомлено про підозру кількох осіб, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені із цього кримінального провадження).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі розбіжності у визначених суддею строках лише підкріплюють нашу тезу, що положення КПК України в частині обрахунку строків досудового розслідування потрібно вдосконалити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення судді Ткаченка наче обґрунтоване, адже узгоджується з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року. Тоді судді Верховного Суду зазначили, що саме слідчий суддя повинен продовжувати строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і об\u0026rsquo;єднаних з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Але в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eпопередньому матеріалі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ми вже критикували пропонований обʼєднаною палатою підхід як непередбачуваний для органів слідства та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак обʼєднана палата Верховного Суду 11 вересня 2023 року змінила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eсвій висновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Судді вирішили, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені в ЄРДР до вказаної дати. Однак цей висновок був сформульований після рішення судді Ткаченка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифічним є також підхід слідчого судді до тлумачення норми ч. 8 ст. 615 КПК України. Але про це ми поговоримо далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДХІД ДО ОБРАХУНКУ СТРОКІВ У РІШЕННІ ЩОДО НАДІЇ КОНОПКІНОЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідча суддя Задорожна в справі щодо колишньої начальниці департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надії Конопкіної по-іншому підійшла до розв\u0026rsquo;язання питання про строки досудового розслідування. Вона зробила висновок, що відомості про окремі кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Щодо того, що відомості про заволодіння 9,2 млрд грн були внесені до ЄРДР 11 травня 2018 року, тобто на це вже мали поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, слідча суддя вказала, що відомостей про закриття кримінального провадження у зв\u0026rsquo;язку із закінченням строків досудового розслідування їй не надали. А через те, що підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення до дати введення воєнного стану не повідомили жодній особі, то ч. 8 ст. 615 КПК України, яка зупиняє закінчення строків у провадженнях без підозрюваних в умовах воєнного стану, застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, слідча суддя оцінила час внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, а також те, що кримінальне провадження не було закрито через закінчення строків досудового розслідування. Вона також вказала, що строки від початку воєнного стану до моменту вручення повідомлення про підозру не спливали через ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку судді Задорожної, для розв\u0026rsquo;язання строку досудового розслідування не має значення факт повідомлення підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які розслідували в об\u0026rsquo;єднаному провадженні. Таке повідомлення важливе для обрахування початку строку досудового розслідування тільки щодо злочинів, у вчиненні яких про підозру вже повідомили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, такий підхід кращий, але в такому разі в одному кримінальному провадженні строки можуть рахуватися по-різному щодо різних кримінальних правопорушень, а це створює невизначеність при здійсненні судового контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо робити залежність між датою внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосуванням \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eможуть зловживати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo;. Для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких випадках ми рекомендували аналізувати, чи змістово досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зрозуміти, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанком ми маємо відомості, що в первинному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 6 березня 2017 року, розслідувалися факти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпідставного переказу 16 грудня 2016 року грошових коштів через додаткову угоду у вигляді нарахування індексації на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, внаслідок чого ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; було спричинено тяжкі наслідки, що більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 2 ст. 364-1 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозтрати в особливо великих розмірах грошових коштів, вчиненої колишніми посадовими особами банку за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, після безпідставного нарахування та виплати винагороди ПрАТ \u0026laquo;СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo; у зв\u0026rsquo;язку з ростом курсу гривні до долара США (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення колишніми посадовими особами ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах. Ці особи в період надання траншів рефінансування від Національного банку України надавали кредитні кошти ТОВ \u0026laquo;ПриватОфіс\u0026raquo; та \u0026laquo;Ключове рішення\u0026raquo;, ПАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, ТОВ \u0026laquo;Новофарм\u0026raquo; на заздалегідь невигідних для банку умовах (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальному провадженні, яке стосується Лугового, Конопкіної та й, зрештою, Коломойського та інших підозрюваних, 11 травня 2018 року відомості вносилися за заявою Національного банку України про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; на суму 9 264 807 900 грн. При цьому там ідеться про використання цими службовими особами підконтрольної компанії-нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучне створення зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій серій \u0026laquo;V\u0026raquo;, \u0026laquo;W\u0026raquo;, \u0026laquo;X\u0026raquo; та \u0026laquo;Y\u0026raquo; (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, виглядає так, що діяння стосується активів одного банку, вчинялося, за версією органу досудового розслідування, частково тими ж фігурантами і здебільшого за тією ж кваліфікацією. \u003cstrong\u003eЦе дозволяє стверджувати, що зловживання при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень не відбулося, а здійснювалося таке об\u0026rsquo;єднання задля підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ цій справі оцінка строків ускладнилася непередбачуваним тлумаченням положень ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення цієї частини статті дозволяють у період воєнного стану не обраховувати строк досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де нема підозрюваних. І в Апеляційній палаті ВАКС склалася непередбачувана практика їх тлумачення. Ідеться про те, яким чином судді визначають, чи підлягає ця частина статті застосуванню, чи ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з перших справ, де проявилася проблемність цієї норми, стосувалася скарги на повідомлення про підозру захисника народного депутата від фракції \u0026laquo;Опозиційного блоку\u0026raquo; Олександра Долженкова, якого НАБУ і САП підозрювали в незаконному одержанні понад 700 тис. грн компенсації за оренду житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті апеляційного розгляду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109479623\"\u003eухвали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e слідчого судді Ткаченка про відмову в скасуванні підозри колегія суддів під головуванням судді Даниїли Чорненької \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109591869\"\u003eдійшла висновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потрібно встановлювати, чи було в кримінальному провадженні загалом повідомлено про підозру, незалежно від того, чи є підозрювана особа фігурантом актуального кримінального провадження. Суд встановив, що строки досудового розслідування спливали попри воєнний стан, адже ще у 2019 та 2020 роках там фігурували підозрювані. А той факт, що кримінальні провадження щодо цих підозрюваних були виділені з основного, не вплинув на рішення суддів Апеляційної палати ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТрішки контексту, який може пояснити проблему. Від початку воєнного стану нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20/ed20220322#n78\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до КПК України, встановивши, що у фактових кримінальних провадженнях (тобто там, де нема підозрюваних) продовжувати їхні строки в слідчого судді недоцільно. Це і раніше не було виправдано, але знову ж тут варто \u0026laquo;подякувати\u0026raquo; екснардепу Лозовому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинулого трохи часу, і з\u0026rsquo;явилася потреба в удосконаленні окремих положень ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим роботи органів кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже ці норми вже апробували на практиці і виявили окремі їх недоліки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому в серпні 2023 року нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-20#n11\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ч. 8 ст. 615 КПК України, виклавши її перший абзац у такій редакції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1917722\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до проєкту автори прямо написали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Водночас проведення ефективних слідчих (розшукових) дій у цій категорії кримінальних проваджень об\u0026rsquo;єктивно ускладнюється умовами воєнного стану, відсутністю (знищенням) доказів внаслідок бойових дій, зміною місця перебування свідками та іншими учасниками кримінального провадження, захоплення частини території України та небезпекою проведення процесуальних дій тощо. Проте, визначені статтею 219 КПК України строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру, які становлять у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину вісімнадцять місяців, будуть спливати вже у серпні-вересні 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаведені обставини вказують на необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою врегулювання на період дії воєнного стану питання перебігу строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, у тому числі щодо воєнних злочинів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, депутати мали намір спростити роботу органам досудового розслідування через виключення обовʼязку продовжувати такі строки у фактових провадженнях в умовах воєнного стану, а також продовження строку досудового розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє стверджувати, що практика судді Ткаченка в справі про заволодіння коштами ПриватБанку, а також суддів Апеляційної палати ВАКС у справі Долженкова не зовсім відповідає правилам тлумачення положень законодавства. Адже спершу потрібно здійснити буквальне тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати значення слів, використаних у певному нормативному положенні), а потім, якщо треба узгодити кілька варіантів розуміння, цільове тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати мету закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо положення ч. 8 ст. 615 КПК України \u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких \u0026hellip; жодній особі не повідомлено про підозру\u0026raquo;\u003c/em\u003e можна розуміти у двох значеннях: по-перше, наявність підозрюваного в кримінальному провадженні і, по-друге, вчинення процесуальної дії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; у кримінальному провадженні \u0026mdash; то варто звернутися до логіки законодавця при внесенні таких змін до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна припустити, що законодавець мав на меті полегшити долю органів досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де немає підозрюваних. Адже якщо підозрюваний є, його процесуальний інтерес у вигляді швидкого досудового розслідування повинен захищатися через судовий контроль. А якщо немає, то й немає прав, дотримання яких повинен контролювати слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто висновок, що коли в кримінальному провадженні певним особам повідомляли про підозру раніше, а потім матеріали щодо них були виділені, то все одно слідчому потрібно продовжувати строки досудового розслідування в слідчого судді, неправильний. Інакше кажучи, їм не треба витрачати час даремно, адже є прямий дозвіл закону не продовжувати строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що на сьогодні рішення про підозру Долженкову \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112002435\"\u003eпереглядається\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в касаційному суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостановлені в справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку судові рішення будуть оскаржуватися в апеляційному порядку. Ми будемо уважно стежити за ходом справи і сподіваємося на розв\u0026rsquo;язання суперечливих питань при тлумаченні кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":116,"url":"yuliya-poltorak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yuliya-poltorak.jpg","name":"Юлія","surname":"Полторак","post":"юристка з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":719,"url":"spravedlivist-pravosuddya--oleksandr-garskij--justtalk-context","video":"RtFjMBbIWmM","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690788960,"date":"28.07.2023","views":236,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/spravedlivisty2.jpg","mini_image":null,"name":"Справедливість правосуддя | Олександр Гарський | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ новому випуску ведуча \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e, говорить про справедливість правосуддя з \u003cstrong\u003eОлександром Гарським\u003c/strong\u003e, суддею Малиновського районного суду міста Одеси.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРоль судової влади і окремого судді під час війни.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУхвалення нестандартних вироків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВажливість структурування та оформлення судових рішень.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e(Не)спроможність української судової системи забезпечити справедливе правосуддя для воєнних злочинців.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСправедливість, милосердя, істину.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/spravedlivisty2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":708,"url":"sprava-ekssuddi-chausa-v-multivsesviti-antikoruptsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689327882,"date":"14.07.2023","views":1609,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.png","mini_image":null,"name":"Справа екссудді Чауса в мультивсесвіті антикорупції","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e14 червня Вищий антикорупційний суд засудив колишнього суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса до десяти років колонії та конфіскації всього майна в справі про хабар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа Миколи Чауса в суспільній уяві стійко асоціюється зі світлинами скляних банок, наповнених доларами, які стали одним з головних артефактів всесвіту української антикорупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші фото цих банок у 2016 році одразу після їх вилучення детективами НАБУ оприлюднив у своїх соцмережах на той момент керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛогічно, що після ухвалення вироку стосовно Миколи Чауса всі журналісти та громадські організації, які писали про це судове рішення, так чи інакше згадували про банки з доларами або й публікували архівні фото з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОт тільки Вищий антикорупційний суд призначив колишньому судді Чаусу десять років позбавлення волі не за банки з доларами та й узагалі не за отримання будь-яких хабарів чи корупційної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не бачили матеріалів розслідування й не знаємо змісту доказів обвинувачення чи захисту, лише прочитали оприлюднений вирок суду й помітили в ньому декілька цікавих обставин, які заслуговують на ширшу увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не захищаємо й ніколи не захищали Миколу Чауса, а в цьому тексті аналізуємо лише правові й процесуальні конструкції, описані в загальнодоступному судовому рішенні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧитаючи текст, пам\u0026rsquo;ятайте, що цей вирок (а отже, і всі висновки суду, викладені в ньому) ще не набрав законної сили і явно буде оскаржений в апеляції стороною захисту, а може, і не тільки нею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ МИКОЛУ ЧАУСА ОБВИНУВАЧУВАЛИ ПРОКУРОРИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори обвинувачували Миколу Чауса в тому, що він на посаді судді вимагав та отримав неправомірну вигоду розміром 150 тисяч доларів за ухвалення судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ березні 2015 року до судді Чауса на розгляд надійшов обвинувальний акт про незаконний обіг наркотиків стосовно жінки, яка виявилася матір\u0026rsquo;ю його знайомої.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧаус декілька разів обговорював із цією жінкою можливість звільнення її матері від відбування покарання за неправомірну винагороду, однак урешті відмовився від цих домовленостей та отримання грошей за потрібний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгодом зять обвинуваченої, з яким Микола Чаус також був знайомий, усе ж умовив його погодитися звільнити тещу від відбування покарання за неправомірну вигоду розміром 150\u0026nbsp;000 доларів, які надалі він передав Чаусу, а опісля їх вилучили детективи НАБУ у відомих усім скляних банках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРОЗСЛІДУВАННЯ ЧИ ПРОВОКАЦІЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий антикорупційний суд вирішив, що після того, як Микола Чаус відмовився від ухвалення судового рішення за гроші, агент НАБУ, який виконував спеціальне завдання, спонукав і підбурював його до продовження злочинної діяльності, а отже, перейшов від збирання доказів до штучного створення умов для вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки суд вирішив, що отримання неправомірної вигоди було спровоковане агентом НАБУ і без його активного втручання цього б не відбулося, він не міг засудити за це Миколу Чауса і визнав обвинувачення в отриманні ним коштів необґрунтованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдається, це перший вирок, у якому Вищий антикорупційний суд констатував вчинення провокації в розслідуванні НАБУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож суд був змушений визнати всі докази, отримані внаслідок цієї провокації, недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, суд визнав недопустимими та не брав до уваги відповідні матеріали негласного стеження за Чаусом; документи стосовно отримання та подальшого дослідження грошових коштів; результати обшуків у приміщеннях Дніпровського суду, в автомобілі й удома в Миколи Чауса та огляду земельної ділянки, на якій була виявлена скляна банка з коштами; висновок експертного дослідження; а також самі грошові кошти розміром 150 тисяч доларів (які суд ухвалив повернути НАБУ); а також дві скляні банки (які за рішенням суду підлягають знищенню).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці скляні банки з доларами перетворилися із символу боротьби з корупцією на символ провокації корупції, від цього їхня цінність як артефакту в українському антикорупційному всесвіті лише зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИМАГАННЯ ЧИ ПРОХАННЯ ХАБАРЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім визнання необґрунтованим обвинувачення в отриманні коштів, суд визнав недоведеним обвинувачення в їх вимаганні, оскільки прокурори не продемонстрували доказів будь-яких погроз зі сторони Миколи Чауса або створення умов, які б не залишали іншого вибору, аніж дати хабар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗасудили Миколу Чауса за розмови, які відбувалися на початку березня 2016 року з дочкою обвинуваченої, під час яких він висловив готовність ухвалити потрібне рішення за 100 тисяч доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий антикорупційний суд оцінив таке висловлювання Чауса не як вимагання, а як прохання про надання йому неправомірної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що стаття 368 Кримінального кодексу України, за якою прокурори й обвинувачували екссуддю, передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або безпосереднє одержання неправомірної вигоди, а також за прохання надати таку вигоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому суд, визнавши, що все, що відбулося після відмови Чауса отримувати неправомірну вигоду та ухвалювати потрібне рішення, було результатом провокації, усе ж дійшов висновку, що навіть того, що відбулося включно до такої відмови, достатньо для засудження, оскільки злочин у формі прохання про надання неправомірної вигоди був завершений у момент висловлення такого прохання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому саме за це висловлене прохання надати 100 тисяч доларів за ухвалення судового рішення, від якого він потім відмовився, ексудді Чаусу й присудили десять років у колонії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОПРОКУРОР ЧИ ПРОКУРОРОСУД?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк сказано вище, прокурори обвинувачували Миколу Чауса у вчиненні одного злочину, розпочатого восени 2015 року, який полягав у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди розміром 150 тисяч доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Вищий антикорупційний суд визнав його винуватим у проханні надати йому неправомірну вигоду розміром 100 тисяч доларів, висловленому в березні 2016 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон визначає, що судовий розгляд повинен відбуватися в межах висунутого прокурором обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме на прокурора покладена функція підтримання публічного обвинувачення в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо під час судового розгляду прокурор доходить висновку, що з огляду на встановлені в суді обставини висунуте ним обвинувачення потребує певних змін, закон дозволяє йому змінити це обвинувачення шляхом зміни як правової кваліфікації, так і обсягу обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій справі прокурори таким правом не скористалися, висунуте стосовно Миколи Чауса обвинувачення не змінювали і в дебатах наполягали на ньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах змагального процесу суд повинен виконувати роль безстороннього арбітра, який оцінює аргументи сторони обвинувачення й сторони захисту і за результатами такого оцінювання може визнати висунуте прокурором обвинувачення доведеним і засудити обвинуваченого або ж визнати обвинувачення прокурора недоведеним і тоді виправдати людину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій же справі Вищий антикорупційний суд визнав недоведеним усе висунуте прокурорами обвинувачення: отримання неправомірної вигоди було наслідком провокації, вимагання такої вигоди не підтвердилося доказами, і суд констатував, що прокурори не довели навіть указаний в обвинуваченні час вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТо як же тоді суд засудив Миколу Чауса і за яким обвинуваченням?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиявляється, колегія суддів ВАКС самостійно сформулювала нове обвинувачення замість прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонстатувавши, що прокурори не довели ані вимагання, ані отримання неправомірної вигоди, колегія суддів вирішила за можливе й необхідне без участі прокурора самостійно сформулювати нове обвинувачення стосовно Миколи Чауса \u0026mdash; у проханні надати неправомірну вигоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів самостійно визначила новий час і місце вчинення такого злочину, а також розмір неправомірної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОт тільки закон дозволяє суду вийти за межі висунутого прокурором обвинувачення лише в одному випадку: суд може змінити правову кваліфікацію правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто лише якщо суд бачить, що прокурор обвинувачує людину в тяжчому злочині, ніж вона вчинила насправді, тоді він може самостійно змінити статтю, за якою судитиме її.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку єдине, чого суд не змінив, \u0026mdash; якраз правової кваліфікації. І такі дії суду явно не покращили становище обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд зробив те, що уповноважений робити лише прокурор, \u0026mdash; сформулював нове обвинувачення стосовно особи і з єдиної причини \u0026mdash; тому що прокурор не зміг довести в змагальному процесі своє обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧітке розмежування функцій і ролей суду й прокурора є не лише ключовою відмінністю інквізиційного процесу від змагального, це ще й базовий принцип права на справедливий суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе однією гарантією цього права є реальна можливість захищатися від висунутого прокурором обвинувачення, зміст і обсяг якого людина дізнається на початку процесу й має можливість будувати свій захист у суді для того, щоб спростувати це обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку людина природно розраховує, що якщо вона спростує обвинувачення, від якого захищалася, суд її виправдає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій же справі виходить, що про зміст сформульованого судом \u0026laquo;нового\u0026raquo; обвинувачення Микола Чаус дізнався вже з тексту зачитаного йому головуючим вироку і до цього навіть не здогадувався, що потрібно захищатися ще й від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодивимося, як таку практику колегії суддів Вищого антикорупційного суду оцінять суди наступних інстанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА ще цікаво, чи апелюватиме прокурор до того, що колегія суддів відібрала його хліб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКЛАСИЧНА МАРВЕЛІВСЬКА СЦЕНА ПІСЛЯ ТИТРІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗять обвинуваченої, Олександр Поліщук, який, діючи як агент НАБУ, вчинив провокацію стосовно Миколи Чауса, через декілька місяців після передання судді коштів, у грудні 2016 року, був призначений на посаду начальника відділу по роботі з громадськістю Національного антикорупційного бюро України.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":31,"url":"andrij-slyusar","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Slyusar-Andrij.jpg","name":"Андрій","surname":"Слюсар","post":"Адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":704,"url":"chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687787437,"date":"26.06.2023","views":2668,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.png","mini_image":null,"name":"Чи час домовлятися: тенденції ВАКС щодо укладення угод у корупційних справах","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/\"\u003eTransparency International Ukraine\u003c/a\u003e\u0026nbsp;продовжує серію матеріалів, присвячену кримінальній юстиції у сфері боротьби з корупцією.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа час існування Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс понад сто вироків, з яких більше ніж 30 \u0026mdash; на підставі \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/ugoda-pro-vyznannya-vynuvatosti-shho-potribno-pro-tse-znaty/\"\u003eугод про визнання винуватості\u003c/a\u003e. Практика застосування таких угод чудово себе проявила в справах про топкорупцію. Однак суспільство часто сприймає їх як своєрідний \u0026laquo;відкуп від тюрми\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпробуємо оглянути останню практику ВАКС щодо угод про визнання винуватості та сформулювати окремі висновки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: normal !msorm;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОЛИ МОЖНА УКЛАДАТИ УГОДИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом цей огляд ми побудуємо за найбільш істотними елементами, які перевіряють суди перед затвердженням угоди.\u0026nbsp;І почнемо з того, що укладення та затвердження угоди можливе лише у випадку дотримання певних умов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерша умова \u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eугоди можуть укладатися та затверджуватися щодо проступків, нетяжких і тяжких злочинів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкладення угод щодо особливо тяжких корупційних злочинів можливе лише у випадку викриття іншої особи у вчиненні корупційного злочину та коли особа допомагає викривати злочинні дії інших співучасників. При цьому КПК України встановлює заборону на укладення угоди про визнання винуватості з організатором злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС беззаперечно дотримується вказаних вимог і відмовляє у затвердженні угод, зокрема коли обвинувачений мав роль організатора. Так, суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eвідмовив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у затвердженні угоди організатору схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому. Ця схема супроводжувалася несплатою податків і легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДруга умова \u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eукладати угоду можна лише зі згоди потерпілих (за їх наявності)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі проаналізовані нами рішення ВАКС щодо угод у кримінальних провадженнях, де є потерпілі, так само включають їхню згоду на укладення таких домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯК УГОДИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКОНОМІЮ РЕСУРСІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпрощення судових проваджень, до якого можна віднести й укладення угод, \u0026mdash; це слідування міжнародним \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/16804e19f8\"\u003eрекомендаціям\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо використання засобів усунення затримок у відправленні кримінального правосуддя. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-142672\"\u003eПрактика\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Європейського суду з прав людини також вказує на доцільність укладення угод, адже це стає інструментом економії державних і приватних ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ практиці ВАКС\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eбільшість угод була затверджена ще на підготовчих судових засіданнях. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо адвоката, який намагався підкупити суддю Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ВАКС виніс під час першого ж засідання в підготовчому провадженні. У справі йшлося про спробу підкупу, щоб суддя не притягнула особу до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп\u0026rsquo;яніння. Затвердження угоди означало, що суду не потрібно було проводити тривалі процедури з розгляду справи \u0026mdash; дослідження доказів, допит свідків та інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле в окремих випадках обвинувачені ініціюють укладення угоди вже після тривалого судового розгляду кримінального провадження. Так це було з директором ТОВ \u0026laquo;Юрай\u0026raquo;, який\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003eзаволодів\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e кредитними коштами банку та надалі легалізував їх через інші компанії. Цю справу суд розглядав понад півтора року, тому тоді йшлося лише про економію часу та ресурсів на апеляційний та касаційний перегляди судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібні випадки \u0026mdash; не рідкість, і КПК України не забороняє укладати угоди аж до виходу суду до нарадчої кімнати для винесення вироку. Однак за таких умов угода про визнання винуватості не повною мірою виконує основну свою функцію щодо економії ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто наголосити, що доцільність укладення угоди оцінює прокурор з урахуванням обставин, викладених у ст. 470 КПК України. Проте на прокурора закон не покладає обов\u0026rsquo;язок роз\u0026rsquo;яснити стороні захисту свої міркування при відмові в укладенні угоди. Ми вважаємо, що цей момент можна вдосконалити в чинному законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС В УКЛАДЕННІ УГОДИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме собою пришвидшення розгляду справи не є підставою для затвердження угоди зі слідством. Суд також повинен оцінити ще низку факторів, зокрема, чи умови угоди відповідають інтересам суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПри оцінюванні суспільного інтересу варто встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м\u0026rsquo;якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну цьому пом\u0026rsquo;якшенню.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ВАКС по-різному інтерпретують значення суспільного інтересу, оскільки це оціночне поняття. Тут їх практика розходиться: деякі судді відштовхуються від очікувань суспільства, тобто чи буде рішення, яке вони ухвалять, відповідати запитам громадян, інші \u0026mdash; від найскорішого розв\u0026rsquo;язання справи при мінімальних витратах державних ресурсів, потреби розкривати інші кримінальні правопорушення тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака неоднорідність підходів є деструктивним фактором при затвердженні угод. Тому потрібно уніфікувати судову практику в цій частині, адже саме відсутність забезпечення суспільного інтересу в більшості рішень ВАКС стає однією з ключових підстав для відмови в затвердженні угоди зі слідством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо підсумувати останню практику у справах про топкорупцію, то при розв\u0026rsquo;язанні питання про наявність суспільного інтересу суд часто враховує такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eхарактер і тяжкість інкримінованого правопорушення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяння обвинуваченого досудовому розслідуванню;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикриття обвинуваченим більшої кількості кримінальних правопорушень і злочинців;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eроль та ієрархічне становище обвинуваченого в разі співучасті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстимулювання укладання таких угод іншими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповне або часткове відшкодування обвинуваченим збитків.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 24 лютого 2022 року також спостерігаємо випадки, коли судді враховують волонтерство та допомогу армії як обставини, що в умовах війни безпосередньо пов\u0026rsquo;язані з добробутом, стабільністю та безпекою українського суспільства, тобто із суспільним інтересом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, мер Полтави Мамай зобов\u0026rsquo;язався передати на потреби ЗСУ \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e2 млн\u003c/a\u003e грн, нардеп Трухін \u0026mdash; \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e6 млн\u003c/a\u003e грн, а представник забудовника \u0026laquo;Perfect Group\u0026raquo; Саміляк, який намагався підкупити тодішнього голову ДІАМ Семена Кривоноса, пообіцяв переказати \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e100 тис.\u003c/a\u003e доларів США на проєкт \u0026laquo;Армія дронів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наше переконання, ці обставини можуть враховуватися лише як особистісні характеристики обвинуваченого при призначенні покарання, адже вони не мають прямого стосунку до кримінального провадження та відомостей, які в ньому досліджуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз цим аспектом повʼязані два елементи \u0026mdash; перевірка фактичних підстав наявності винуватості та оцінювання добровільності угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі науковці \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/792/1/stratij_dis.pdf\"\u003eвказують\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e що в американському кримінальному процесі що слабкіші докази обвинувачення, то більш імовірне укладення угоди про визнання винуватості. У європейських процедурах угоди затверджуються, якщо позиція обвинувачення сильна. І суд, перевіривши докази обвинувачення, доходить висновку про можливість зменшення покарання обвинуваченому не тому, що той визнав свою винуватість, а тому, що винуватість обвинуваченого повністю підтверджується, і він дотримався умов угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України не регламентує детально, чи зобовʼязаний суд дослідити всі матеріали кримінального провадження при затвердженні угоди. Він також не зобовʼязує прокурора направляти матеріали досудового розслідування для оцінювання судом. Тож з практики ВАКС ми бачимо, що дослідження матеріалів кримінального провадження не відбувається в повному обсязі, а кваліфікація діянь особи часто встановлюється через оцінювання лише істотних обставин кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких умов при обґрунтуванні винуватості особи та правильності кваліфікації її діянь суди зазвичай посилаються на показання обвинуваченого, обвинувальний акт та угоду про визнання вини (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 03.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2023\u003c/em\u003e). І значно рідше можна натрапити на посилання суду на конкретні матеріали справи, які подавали сторони для підтвердження викладених в угоді обставин (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e\u003cem\u003eухвала\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.04.2020\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема загострюється, коли угоду затверджують на підготовчому судовому засіданні, під час якого сторони не можуть подавати будь-які докази. \u003c/strong\u003eЇї розв\u0026rsquo;язання \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15#Text\"\u003eпропонував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ще пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ \u0026mdash; він радив судам у таких випадках витребувати докази в сторін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього боку знаковим є \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84255875\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо начальника Будинкоуправління №\u0026nbsp;1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району. Тоді фігурант підписав з прокурором угоду про визнання винуватості, однак ВАКС не затвердив її, оскільки фактичні обставини не вказували на вчинення злочину, передбаченого саме ч. 5 ст. 191 КК України. Надалі стосовно цієї особи суд виніс виправдувальний \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/93425681\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, який підтвердила апеляційна та касаційна інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа додаток ст. 474 КПК України покладає на суд обов\u0026rsquo;язок перевірити, чи було укладення угоди повністю добровільним. Для цього суд має право витребувати необхідні докази та навіть опитувати осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС визначає добровільність укладення угоди під час засідання, орієнтуючись на \u003cstrong\u003eтакі обставини\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eусне підтвердження такої добровільності та надання правдивих викривальних показань щодо себе (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність скарг на дії, бездіяльність і рішення сторони обвинувачення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 22.02.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозуміння характеру пред\u0026rsquo;явленого обвинувачення, згода обвинуваченого з видом і мірою покарання тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБеззастережне визнання обвинуваченим своєї вини також свідчить про добровільність укладення угоди. З практики ВАКС бачимо, що обвинувачені в усіх випадках вказували на беззастережне визнання вини, однак не у всіх випадках це підтверджувалося. Як це було з екскерівником ДІФКУ, версія подій якого в суді відрізнялася від викладеної в обвинувальному акті та угоді (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88155381\"\u003e\u003cem\u003eухвала\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 11.03.2020\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково добровільність для ВАКС підтверджує факт ініціювання укладання такої угоди саме стороною захисту, що є дуже частим явищем (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що чи не в усіх останніх випадках розгляду угод ВАКС на момент їх укладення жоден з обвинувачених не перебував під вартою. Однак були випадки, коли угода укладалася з обвинуваченим за два тижні після його чотириденного перебування в СІЗО (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e). Суд не перевіряв, чи перебування в слідчому ізоляторі не було способом тиску на підозрюваного.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСторони угоди повинні узгодити вид і міру покарання. При цьому треба дотримуватися загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України. Магічним числом є п\u0026rsquo;ять років позбавлення волі \u0026mdash; саме таку тривалість покарання узгоджували сторони в більшості вироків. Правда, згодом обвинувачених звільняли від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба відзначити, що можливість такого звільнення в провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень залишається дискусійною. Адже існує різний підхід судів до того, чи можна в таких випадках засуджувати умовно та застосовувати інші пільгові інститути покарання. Тому одну зі справ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086265\"\u003eпередали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак Велика Палата Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110428154\"\u003eне досліджувала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ці питання, оскільки закрила касаційне провадження з формальних підстав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля зменшення покарання сторони часто зазначали про щире каяття та визнання вини, адже ці пом\u0026rsquo;якшувальні обставини автоматично виникають при підписанні угоди. Як пом\u0026rsquo;якшувальна обставина, у більшості вироків з угодами про визнання винуватості також наводиться активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред інших пом\u0026rsquo;якшувальних обставин та обставин, що характеризують особу, суд враховує:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність на утриманні неповнолітніх дітей (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023\u003c/em\u003e) та батьків похилого віку (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінвалідність, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, наявність статусу УБД (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 03.03.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення кримінального правопорушення через службову залежність (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eактивну волонтерську діяльність (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e) тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що у деяких вироках ВАКС врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022\u003c/em\u003e), як обставину, яка пом\u0026rsquo;якшує покарання, хоча цей підхід досить суперечливий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄ випадки, коли вказані пом\u0026rsquo;якшувальні обставини сторони угоди намагаються використати як підставу для призначення покарання, \u0026laquo;нижчого за нижчу межу\u0026raquo;. Адже наявність більше ніж двох пом\u0026rsquo;якшувальних обставин за ст. 69 КК України є підставою для призначення покарання, м\u0026rsquo;якшого за передбачене в санкції статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС у таких випадках відмовляє у затвердженні угоди з декількох причин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПершою причиною є те, що встановлені пом\u0026rsquo;якшувальні обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eабо не підтверджені доказами, як у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e голови правління ПАТ \u0026laquo;Креатив Груп\u0026raquo;, який вказав, що в нього є малолітня дитина, однак жодного підтвердження не надав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eабо не зменшують ступінь тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, як у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e організатора схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругою причиною у деяких випадках стає заборона на зниження покарання, передбачена КК України. Така ситуація виникла у згаданій\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e організатора схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому, який з прокурором узгодив звільнити його від виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, чого КК України взагалі не передбачає.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред корупційних злочинів досить часто йдеться про заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) та зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). У таких злочинах шкода завдається завжди, що зумовлює потребу винним особам її відшкодовувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, затверджуючи угоди про визнання винуватості, ВАКС не завжди комплексно підходить до питання про відшкодування шкоди. Адже судді не завжди оцінюють, чи правомірно, коли обвинувачений відшкодовуватиме шкоду в меншому розмірі, аніж та, що була заподіяна, як це пропонується прокурорами САП у відповідних угодах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про завдання шкоди Укрзалізниці шляхом завищення ПДВ на суму понад 200 млн грн прокурор САП домовився в разі затвердження угоди з обвинуваченим про відшкодування 2 млн грн, що в сто разів менше за встановлений розмір шкоди. Навіть з огляду на те, що злочин вчинений за участі інших осіб, такий розмір відшкодування не може свідчити навіть про часткове відновлення порушеного злочином стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібна ситуація була і в\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заступниці генерального директора ДП \u0026laquo;Держінформ\u0026rsquo;юст\u0026raquo;, співучасниці фіктивної закупівлі обладнання для відеоконференцзв\u0026rsquo;язку \u0026laquo;TrueConf\u0026raquo;. Такими діями державі була заподіяна майнова шкода на майже 7 млн грн, але прокурор САП погодив, а ВАКС затвердив відшкодування фігуранткою лише 500 тис. грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, при затвердженні вироками угод судді повинні ретельно аналізувати заявлений прокурорами САП розмір відшкодування, щоб оцінити можливість відновлення достатньою мірою того стану речей, який був до вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений огляд практики затвердження ВАКС угод про визнання винуватості дозволяє сформулювати такі окремі висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУгоди є ефективним інструментом засудження фігурантів корупційних справ, а також відшкодування завданої шкоди. Однак для правомірного засудження потрібно враховувати низку обставин.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке спрощення судового провадження доречне:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eколи істотні обставини справи були підтверджені належною та допустимою доказовою базою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо сторони провели ретельне оцінювання наявності суспільного інтересу в укладенні угоди;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза умови наявних засобів протидії можливим зловживанням органів правопорядку щодо тиску на підозрюваного (обвинуваченого) задля укладення угоди, а також дослідження судом доказів, які б підтверджували встановлені в угоді факти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eколи було проведене належне оцінювання відповідності узгодженого сторонами покарання чинному законодавству.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля активного та ефективного використання цього інструменту в кримінальному процесі України доцільно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзобов\u0026rsquo;язати прокурора надавати вмотивовану відмову на клопотання сторони захисту про ініціювання процесу укладення угоди про визнання винуватості;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості направляти до суду матеріали досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eурегулювати питання різної практики судів щодо тлумачення ч. 2 ст. 75 КК України шляхом надання розʼяснень пленумом Верховного Суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсформувати узагальнення судової практики ВАКС щодо затвердження або відмови в затвердженні угод про визнання винуватості та оприлюднити його.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСподіваємося, що тенденція використання інституту угод у кримінальному процесі буде рости та допоможе економити дорогоцінні ресурси антикорупційних органів на ще ефективнішу боротьбу з корупцією. Адже завдяки ефективній роботі системи кримінальної юстиції ми можемо бути впевнені, що корупційні прояви не будуть залишатися без державного реагування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":693,"url":"kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684748818,"date":"22.05.2023","views":872,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.png","mini_image":null,"name":"Колабораційна діяльність: про все й одразу","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний час диктує власні закони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож 3 березня 2022 року Парламент ухвалив Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo; № 2108-IX.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникнення терміну \u0026laquo;колабораціонізм\u0026raquo; відносять до періоду Другої світової війни, під час окупації Франції нацистською Німеччиною. Тоді він означав добровільну, навмисну співпрацю з окупаційною владою і надання їй всілякої допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ незалежній Україні питання колабораціонізму, власне, як і війна з російським агресором, постало не вчора, а у 2014 році, коли росія анексувала Крим і частини територій Донецької і Луганської областей. Утім, слід зауважити, що всі спроби законотворців унормувати питання колабораційної діяльності не були реалізовані аж до березня 2022 року, коли точилися запеклі бої за кілька сотень кілометрів від будівлі Верховної Ради України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас привертає увагу той факт, що проєкт цього закону був зареєстрований у Парламенті задовго до початку повномасштабної російської агресії \u0026mdash; 24 лютого 2022 року, що додатково підтверджує існування наміру парламентарів протидіяти колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому разі, після ухвалення цього закону вітчизняний Кримінальний кодекс було доповнено новим видом кримінально караного діяння \u0026mdash; колабораційна діяльність (стаття 111-1). За його вчинення передбачено справжнє різноманіття покарань: від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певним видом діяльності до довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що в законодавстві більшості закордонних країн колабораційна діяльність як кримінально каране діяння охоплюється складом державної зради. А от Кримінальний кодекс Литовської Республіки містить окрему статтю під назвою \u0026laquo;Колабораціонізм\u0026raquo; і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п\u0026rsquo;яти років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА ОЦІНКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи зміст статті 111-1 Кримінального кодексу України, неможливо не помітити нетиповий для більшості статей кодексу великий обсяг: вісім частин (з приміткою, яка теж складається з кількох пунктів), майже кожна з яких містить декілька складів кримінальних правопорушень:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпублічні заклики і заперечення, у тому числі щодо здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частин території України тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття некерівних посад (непов\u0026rsquo;язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій) у будь-яких незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропаганда у закладах освіти (незалежно від типів і форм власності), спрямована на сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частин території України, а також уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eекономічна співпраця з державою-агресором;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття керівних посад у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях України, та організація чи участь у виборах на таких територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінформаційна та політична підтримка держави-агресора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття посади в незаконних судових та правоохоронних органах, а також участь у незаконних збройних і воєнізованих формуваннях держави-агресора або створених на тимчасово окупованих територіях.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня минулого року Кримінальний кодекс України не містив згадок про колабораційну діяльність. Проте після початку повномасштабної війни росії проти України боротьба з внутрішнім ворогом стала одним з найголовніших завдань і справжнім викликом як для правоохоронної, так і судової систем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Державної судової адміністрації України, у 2022 році суди постановили 268 обвинувальних вироків за статтею 111-1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі аналізу практики розгляду справ за обвинуваченням осіб у колабораційній діяльності районних судів міста Києва та Київської області можемо виділити такі способи вчинення цього протиправного діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозміщення особою фото- та відеоматеріалів у соціальних мережах і групах у месенджерах, що виправдовують збройну агресію росії проти України, як і висловлення підтримки дій російського агресора в усному, повсякденному спілкуванні (зазначимо, що наразі більшість вироків ухвалені судами саме за вчинення такого виду колабораційної діяльності);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача матеріальних ресурсів (транспортних засобів, будівель, обладнання, товарів тощо) представникам незаконних збройних формувань;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України через повідомлення інформації про можливе місце розташування бойових підрозділів Збройних Сил України, місце розташування адміністративних будівель населених пунктів (зокрема, відділень Національної поліції);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання послуг підприємствам, розташованим на території росії та незаконно створених псевдореспублік (провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eорганізація проведення та участь у зборах місцевого населення з публічними закликами до підтримки держави-агресора, її збройних формувань.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Вироки здебільшого обґрунтовані такими доказами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази свідків (зауважимо, що деякі з вироків узагалі ґрунтуються лише на таких процесуальних джерелах доказів);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eречові докази, зокрема дані (листування) з вилучених під час обшуку мобільних телефонів, комп\u0026rsquo;ютерної техніки, флеш-накопичувачів, жорстких магнітних носіїв;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки експертиз, у тому числі судової лінгвістичної (семантико-текстуальної), про підтвердження змісту та характеру листування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що за резолютивною частиною досліджених вироків суди майже в усіх випадках звільняли обвинувачених від відбування покарання на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України, а саме внаслідок укладення обвинуваченим угоди про визнання винуватості та визначення за умовами такої угоди міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років зі встановленням іспитового строку тривалістю до трьох років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу описової частини вироків виникають сумніви в достатності покарання, зокрема за вчинення особою публічних закликів до підтримки дій російського агресора. Річ у тім, що частина 1 статті 111-1 Кримінального кодексу України за кваліфікацією кримінальних правопорушень є кримінальним проступком, а отже, за його вчинення не передбачено такий вид покарання, як позбавлення волі. При цьому санкція частини 1 статті 111 кодексу взагалі передбачає лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною посадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, публічна підтримка дій російського агресора, зокрема через розповсюдження закликів до знищення України як держави, повалення влади, може мати особливо небезпечний характер. Адже фактично це є спробою поширення впливу та ідеї \u0026laquo;русского мира\u0026raquo;, покарання за які повинні мати невідворотний характер. Натомість масове укладення особами, які на початку військової агресії закликали до якнайшвидшого захоплення українських міст і фізичного знищення українців, угод про визнання винуватості й у такий спосіб уникнення реального строку відбування покарання може неоднозначно сприйматися суспільством і потребувати належної реакції з боку держави.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":98,"url":"dmitro-vorontsov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/dmitro-voroncov.jpg","name":"Дмитро","surname":"Воронцов","post":"юрист практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":712,"url":"voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk","video":"ECRCGGCd60M","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690224653,"date":"15.03.2023","views":284,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault_1.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини: погляд судді Верховного Суду на судову практику останнього року || Наталія Антонюк","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. У цьому відео ми спілкуємось із суддею Наталією Антонюк, секретарем Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПопередні записи: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eІнтерв`ю про рік розслідування воєнних злочинів\u003c/a\u003e із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/wGWUySNe3Mw\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eРозмова із Софією Кочмар-Тимошенко\u003c/a\u003e, журналісткою і локальною продюсеркою міжнародних ЗМІ, яка за рік війни працювала над темою воєнних злочинів для документальних проєктів BBC world, CBS news, Netflix і французького BFM TV.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault_1.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":638,"url":"pragmatichne-pravosuddya-scho-ne-tak-z-virokom-okruzhnogo-sudu-gaagi-u-spravi-mn-17","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675174652,"date":"31.01.2023","views":1518,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-zadoya.jpg","mini_image":null,"name":"Прагматичне правосуддя: що не так з вироком Окружного суду Гааги у справі МН 17?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 листопада 2022 року Окружний суд Гааги постановив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218\u0026amp;showbutton=true\u0026amp;keyword=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218%2F\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у справі МН\u0026nbsp;17, визнавши винними Л. Харченка, І. Гіркіна та С. Дубинського в збитті літака рейсу МН\u0026nbsp;17 17 липня 2014 року і виправдавши четвертого обвинуваченого \u0026mdash; О. Пулатова. Вирок схвально оцінили в Нідерландах, в Україні та багатьох інших країнах, водночас цілком передбачувано він зазнав обструкції з боку Російської Федерації. Напевне, найбільше чекали на цей момент родичі загиблих. Нарешті вони отримали офіційну відповідь на питання про те, що трапилося з їхніми близькими, і мають принаймні попереднє уявлення про коло осіб, відповідальних за їхню смерть.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак попри всю суспільну, політичну та правову значущість вирок Окружного суду Гааги не варто переоцінювати. На жаль, він має декілька слабких місць і, найголовніше, хоча дехто розглядає його як прелюдію до нових ще більш гучних судових процесів, схоже, навпаки \u0026mdash; ставить хрест на таких сподіваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОФІЦІЙНО: ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ MH\u0026nbsp;17 \u0026mdash; НЕ ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одному зі своїх нещодавніх \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/319386-duze-vazlive-risenna-sogodni-uhvalene-v-niderlandah-zelenskij-pro-virok-sudu-po-mh17/\"\u003eзвернень Президент України В. Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e назвав вирок Окружного суду Гааги свідченням того, що кожен воєнний злочин Російської Федерації одержить правову відповідь. Однак, як не дивно, Л. Харченко, І. Гіркін та С.\u0026nbsp;Дубинський були засуджені не за воєнні, а за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини: співучасть в умисному вбивстві (стаття 289 Кримінального кодексу Нідерландів) і співучасть в умисному незаконному знищенні повітряного судна (стаття 168 Кримінального кодексу Нідерландів). З огляду на таку правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 нічим не відрізняється від, наприклад, випадку, коли зловмисник знищує літак разом з пасажирами, підклавши на борт саморобну бомбу, щоб успадкувати майно одного із пасажирів \u0026mdash; його близького родича. Така правова \u0026laquo;тотожність\u0026raquo; видається досить дивною, якщо зіставити визначення воєнних злочинів за міжнародним правом з фактами справи рейсу МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (МГП). Ця галузь міжнародного права регулює питання застосування засобів і методів ведення бойових дій під час збройного конфлікту й поводження з особами, які не беруть участі в бойових діях (цивільним населенням, військовополоненими, хворими та пораненими й потерпілими від корабельної аварії). Таким чином, воєнні злочини загалом становлять або неналежне застосування засобів і методів ведення бойових дій, або неналежне поводження з особами, які перебувають під захистом МГП. При цьому (і) збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 сталося на території України в період збройного конфлікту, існування якого визнавали нідерландські правозастосувачі; (іі) підсудні, за твердженням самого ж обвинувачення, були учасниками збройного конфлікту; (ііі) літак було знищено в зоні активних бойових дій за допомогою військового зенітно-ракетного комплексу; (iv) у розумінні МГП загиблі на борту рейсу МН\u0026nbsp;17 люди були цивільними особами, а знищений літак \u0026mdash; цивільним об'єктом. Разом ці факти та оцінки \u003cem\u003eprima facie\u003c/em\u003e свідчать на користь того, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 могло бути воєнним злочином. Тоді як пояснити, що в справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за злочини \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; характеру?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЛИ З ДВОХ ЗОЛ ОБИРАЮТЬ МЕНШЕ: ЧОМУ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ КВАЛІФІКУВАЛА ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроста відповідь на це запитання полягає в тому, що трьох підсудних засудили за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, оскільки саме в таких, а не у воєнних злочинах вони й обвинувачувалися. Але чому обвинувачення було таким?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує чимало прикладів, коли національні суди були вимушені засуджувати особу за \u0026laquo;загальнокримінальний\u0026raquo;, а не за воєнний злочин через недосконалість \u0026laquo;домашнього\u0026raquo; кримінального законодавства. Воєнні злочини безпосередньо заборонені міжнародним правом, окрім того, кожна держава повинна криміналізувати подібні діяння на національному рівні. Утім, інколи держави нехтують цим зобов\u0026rsquo;язанням, внаслідок чого переслідування та покарання діянь, які з погляду міжнародного права є воєнними злочинами, або взагалі неможливе на національному рівні, або ж їх доводиться переслідувати та карати як \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини (наприклад, не як умисне вбивство військовополоненого, а як \u0026laquo;звичайне\u0026raquo; умисне вбивство), ігноруючи зв\u0026lsquo;язок цих діянь зі збройним конфліктом. Однак те, що у справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, не можна пояснити прогалинами в кримінальному законодавстві, адже на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 воєнні злочини каралися в Нідерландах згідно з ухваленим ще у 2003 році Законом про міжнародні злочини. Чому ж тоді прокуратура Нідерландів не спиралася на цей закон, пред'являючи обвинувачення Л. Харченку, І. Гіркіну, С. Дубинському та О. Пулатову? Схоже, через те, що прокурори усвідомлювали серйозні правові ризики обвинувачення цих осіб у воєнних злочинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший ризик пов'язаний з тим, що згідно з міжнародним правом воєнні злочини за загальним правилом є \u003cem\u003eумисними\u003c/em\u003e діяннями. На перший погляд, у збитті літака рейсу MH\u0026nbsp;17 можна угледіти ознаки таких воєнних злочинів, як умисне спрямування нападу на цивільне населення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(i) Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 2(с)(і) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) та умисне спрямування нападу на цивільний об\u0026rsquo;єкт (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(іi) Римського статуту\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 5(а) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Однак умовою засудження за вчинення обох цих злочинів є \u003cem\u003eусвідомлення\u003c/em\u003e виконавцями та співучасниками того, що напад було спрямовано проти цивільних осіб чи цивільного об'єкта. У випадку збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 довести цей факт, вочевидь, неможливо щонайменше без встановлення тих осіб, які безпосередньо здійснювали запуск ракети, що збила літак, і їхніх зізнань у тому, що вони усвідомлювали цивільний статус літака в момент запуску ракети. Вочевидь, розуміючи низьку реалістичність такого розвитку подій, прокуратура Нідерландів під час судового розгляду справи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eприпускала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що екіпаж установки, який запустив ракету, помилково сприйняв літак рейсу МН\u0026nbsp;17 за військовий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругий ризик випливає зі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003eстатті 43(2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 1977 року (ДП І)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e, відповідно до якої\u003c/u\u003e \u003cem\u003eособи, що входять до складу збройних сил однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту (комбатанти)\u003c/em\u003e, мають право брати безпосередню участь у військових діях і, як наслідок, не можуть підлягати кримінальному переслідуванню та покаранню за саму участь у воєнних діях чи завдану під час військових дій шкоду (спричинення смерті, тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна), якщо при цьому вони не порушували норм МГП \u003cem\u003e(так званий імунітет (привілей) комбатанта\u003c/em\u003e). Таким чином, комбатанти або підлягають відповідальності за конкретні акти участі у військових діях як за воєнні злочини, або не підлягають відповідальності за них узагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на сукупність двох згаданих вище ризиків обвинувачення Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у воєнних злочинах цілком імовірно могло завершитися виправданням підсудних, що навряд чи було б позитивно сприйнято нідерландським суспільством і серйозно підірвало б довіру до розслідування збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Таким чином, обвинувачення підсудних у \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинах, вочевидь, видалося прокуратурі Нідерландів прийнятним способом розв'язання цієї проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГРА В ХОВАНКИ: ЯКИМ ЧИНОМ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ ОБСТОЮВАЛА КВАЛІФІКАЦІЮ ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляньмо кроки прокуратури Нідерландів, покликані надати логічного та послідовного вигляду правовій кваліфікації збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 як сукупності \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинів. Обрана прокурорами стратегія складалася з двох елементів: 1) ухилення від прямої та однозначної оцінки характеру збройного конфлікту, що тривав на території України на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17; 2) пряме заперечення того, що підсудні мали статус комбатантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eХарактер збройного конфлікту.\u003c/em\u003e У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eвступній промові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e нідерландські обвинувачі обмежилися загальною фразою про те, що \u0026laquo;у липні 2014 року східна Україна була ареною важких боїв між українськими збройними силами та різними збройними групами\u0026raquo;. Хоча в цій же промові було прямо зазначено про російське походження зенітно-ракетного комплексу, пострілом з якого збито літак рейсу MH\u0026nbsp;17, прокуратура, однак, не висловила жодних суджень стосовно залученості Російської Федерації в збройний конфлікт. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-june-2020/investigation-in-the-accused\"\u003eПізніше обвинувачення все ж висловилося з цього приводу, \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eвідмітивши, що хоча російський уряд \u0026laquo;послідовно заперечує участь у збройному конфлікті на сході України\u0026raquo;, є підстави вважати, що \u0026laquo;Російська Федерація була тісно залучена до збройного конфлікту\u0026raquo;. Зокрема, зазначено, що Російська Федерація надавала \u0026laquo;військову підтримку озброєним групам через контрольовані ними пункти пропуску\u0026raquo; та \u0026laquo;захищене обладнання зв\u0026rsquo;язку\u0026raquo;, що \u0026laquo;[р]осійські офіційні особи\u0026hellip; були залучені до організації та координації збройних груп, які воюють проти української армії\u0026raquo; та навіть те, що \u0026laquo;Російська Федерація брала безпосередню участь у збройному конфлікті на сході України\u0026raquo;. Однак, попри все це, прокуратура Нідерландів прямо не назвала Російську Федерацію стороною збройного конфлікту, що вказувало б на його міжнародний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебажання обвинувачів прямо стверджувати про те, що на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 тривав міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією, звісно, може мати різні пояснення, але найочевидніше полягає в тому, що вказувати на міжнародний характер збройного конфлікту було б доречніше стороні захисту. Відштовхуючись від цього, вона надалі могла заявляти, що підсудні \u0026mdash; комбатанти, а отже, не підлягають переслідуванню та покаранню за інкриміновані їм дії. Утім, захисники О. Пулатова, єдиного з обвинувачених, який скористався правом бути представленим під час судового розгляду, не заявляли про те, що їхній підзахисний покладається на імунітет комбатанта. Що ж стосується сторони обвинувачення, то для неї невизначеність щодо характеру збройного конфлікту була цілком зручною, адже сама собою ставила під сумнів визнання підсудних комбатантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтатус комбатантів\u003c/em\u003e. З іншого боку, прокурори висували прямі та конкретні заперечення щодо приналежності обвинувачених до комбатантів. Таким чином, їхня позиція узагальнено може бути представлена у вигляді формули \u0026laquo;не можна сказати точно, який саме тип збройного конфлікту відбувався на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17, але якщо навіть цей конфлікт і був міжнародним, то обвинувачені все одно не належать до комбатантів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eвступній промові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на початку судового розгляду справи МН\u0026nbsp;17 обвинувачення стверджувало, що підсудні не є комбатантами, оскільки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвони \u0026laquo;ніколи не стверджували, що в липні 2014 року були регулярними військовослужбовцями, які діяли від імені держави в Україні\u0026raquo;;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;розслідування структури [так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;] показало, що влітку 2014 року озброєне угруповання підсудних не дотримувалося вимог МГП\u0026hellip; Ідеться про тисячі випадків мародерства, викрадення цивільних осіб, катування, нелюдського поводження, страт цивільних осіб і військовополонених, встановлення (заборонених) мін та інших порушень МГП\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі аргументи ґрунтуються на згаданому вище визначенні комбатанта, яке наводиться у статті 43(2) ДП І. Відповідно до нього комбатанти \u0026mdash; це особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті. При цьому в частині першій цієї статті вказано, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбройні сили складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, невизнаними стороною-противником;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбройні сили мають бути підпорядкованими внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, заявляючи, про те, що підсудні ніколи не стверджували про свою належність до регулярних збройних сил Російської Федерації, а збройне угруповання, до якого вони належали, вчиняло масові порушення правил МГП, прокуратура Нідерландів прагнула продемонструвати, що підсудні не можуть вважатися членами збройних сил в розумінні статті 43(1) ДП І з огляду на обидва фрагменти цього положення, які обвинувачення трактувало як кумулятивні критерії визначення поняття \u0026laquo;збройні сили\u0026raquo;. З цього логічно мало випливати, що обвинувачені не є комбатантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-june-2020/investigation-in-the-accused\"\u003eУпродовж судового розгляду\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e сторона обвинувачення дещо змінила свою позицію стосовно невизнання підсудних комбатантами. Вона стверджувала, що підсудні не належать до комбатантів через відсутність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;(ієрархічних) відносин між так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російською Федерацією, впізнаваних для інших\u0026raquo;;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;дієвої внутрішньої дисциплінарної системи в так званій \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна зміна порівняно зі вступною промовою полягала в тому, що аргумент про те, що обвинувачені \u0026laquo;не стверджували про належність до збройних сил Російської Федерації\u0026raquo; був замінений аргументом про \u0026laquo;відсутність (ієрархічних) відносин між так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російською Федерацією, впізнаваних для інших\u0026raquo;. Це стало наслідком зміни загального підходу прокурорів до поняття комбатанта за МГП. Якщо на початку процесу обвинувачення відштовхувалося в цьому питанні лише від статті 43(2) ДП І, то згодом у правовий аналіз було включено положення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eЖеневської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року (ЖК ІІІ)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Приводом для такого кроку, вочевидь, було те, що в МГП поняття комбатанта тісно пов'язане з поняттям військовополоненого, адже за загальним правилом комбатанти після їх затримання набувають статусу військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 4(А) ЖК ІІІ своєю чергою розрізняє такі категорії військовополонених, як особовий склад збройних сил сторони конфлікту (стаття 4(А)(1) і члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору (стаття 4(А)(2). Не розкриваючи поняття збройних сил, стаття 4(А) ЖК ІІІ, однак, передбачає, що члени інших ополчень і добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору, мають \u0026laquo;належати до однієї зі сторін конфлікту\u0026raquo; та відповідати чотирьом критеріям: a) перебувати під відповідальним командуванням; b) мати постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) носити зброю відкрито; d) здійснювати свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПов'язавши між собою статтю 43 ДП І та статтю 4(А) ЖК ІІІ, сторона обвинувачення висловила загальну позицію, згідно з якою визнання членів збройних груп комбатантами можливе, якщо вони, зокрема, \u0026laquo;належать до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, як того вимагає стаття 4(А)(2) ЖК ІІІ. Далі обвинувачення висловило думку про те, що вимога \u0026laquo;приналежності до [однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту]\u0026raquo; \u0026laquo;вимагає відкритості як з боку збройної групи, так і з боку держави, під чиєю відповідальністю ця група воює[,] [м]ає бути не тільки контроль з боку держави, але цей контроль також має бути очевидним для протилежної сторони\u0026raquo;. Оскільки підсудні ніколи не стверджували про перебування під контролем Російської Федерації, а представники структур так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російської Федерації публічно заперечували, що перші перебувають під контролем останньої, обвинувачення дійшло висновку, що підсудні не можуть вважатися особами, які \u0026laquo;належали\u0026raquo; до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; в розумінні статті 4(А)(2) ЖК ІІІ, а отже, не є комбатантами. Така лінія аргументації, однак, виглядає досить проблемною з декількох причин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, для того, щоб робити висновки про приналежність особи до сторони міжнародного збройного конфлікту, необхідно констатувати саме існування такого конфлікту, чого сторона обвинувачення, як уже зазначалося вище, усіляко намагалася уникнути. По-друге, позиція прокурорів ґрунтується на доволі неоднозначному прочитанні статті 43(1) ДП І та статті 4(А) ЖК ІІІ. Фактично вони намагалися довести, що критерій \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo;, про який ідеться у статті 43(1) ДП І, недостатній для віднесення організованих збройних сил, груп і підрозділів до збройних сил сторони міжнародного збройного конфлікту, натомість має бути дотриманий ще й критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, який вимагає очевидності контролю над організованими збройними силами, групами та підрозділами з боку сторони міжнародного збройного конфлікту. Однак насправді підстав для такого розрізнення немає. Критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, як зазначається в одному з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003eкерівництв з тлумачення міжнародного гуманітарного права, підготовлених Міжнародним комітетом Червоного Хреста\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u0026laquo;мається на увазі всюди, де договори відсилають до збройних сил сторони конфлікту\u0026raquo;. Це, звісно, стосується й статті 43(1) ДП І, яка безпосередньо визначає поняття збройних сил для цілей МГП. Оскільки вона визначає це поняття за допомогою критерію \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo;, можна погодитися з тезою, що цей критерій і критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://link.springer.com/article/10.1007/s40802-021-00193-8#Fn85\"\u003e\u0026laquo;мають одну й ту саму функцію, яка полягає у встановленні фактичних відносин між відповідним збройним угрупованням і державою, яка бере участь у [міжнародному збройному конфлікті]\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. По-третє, оскільки критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; / \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo; робить акцент на фактичних відносинах між збройною групою та державою, це жодним чином не означає, що такі відносини мають визнаватися публічно чи офіційно. Вони \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003e\u0026laquo;також можуть бути виражені через мовчазну згоду або конклюдентну поведінку, яка чітко показує, за яку сторону воює група\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується аргументу сторони обвинувачення про відсутність у структурах так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; дисциплінарної системи, що забезпечувала б дотримання правил МГП, висловленого у вступній промові та підтриманого під час подальшого розгляду справи, то, як зазначалося вище, він ґрунтується на статті 43(1) ДП І, згідно з якою згадана система має існувати у збройних силах. Це положення, однак, слід сприймати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780199577903.001.0001/law-9780199577903\"\u003eне як таке, що висуває колективну вимогу до збройних сил, недотримання якої не дозволяє розглядати організовані збройні угруповання як збройні сили держави, а лише як таке, що покладає на держави-учасниці ДП І зобов\u0026rsquo;язання впровадити дієві дисциплінарні системи, які б забезпечували дотримання правил МГП.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Таким чином, факти масових порушень цих правил структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, які обвинувачення інтерпретувало як відсутність усередині цих структур дієвої дисциплінарної системи, самі собою не є перешкодою для того, щоб не визнавати згадані структури частиною збройних сил держави (у контексті фактичних обставин справи МН\u0026nbsp;17 \u0026mdash; частиною збройних сил Російської Федерації) у розумінні статті 43(1) ДП І.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗОЛОТІ ВЕРБИ В ГААЗІ РОСТУТЬ: ЧОМУ НАМАГАННЯ ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ ПРОЯСНИТИ ПІДХІД ОБВИНУВАЧЕННЯ ДО ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e17 В ОКРЕМИХ ДЕТАЛЯХ НАСПРАВДІ ЛИШЕ БІЛЬШЕ ЗАПЛУТАЛИ ЙОГО? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкими б причинами не керувалася прокуратура Нідерландів, обвинувачуючи Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у вчиненні \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo;, а не воєнних злочинів, якими б аргументами вона не обґрунтовувала свою позицію, зрештою, було важливо, чи переконає такий підхід Окружний суд Гааги. Оскільки трьох з чотирьох підсудних було засуджено, уже сам цей факт свідчить, що суд визнав прийнятною запропоновану обвинуваченням правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Однак, сприймаючи правову логіку висунутого підсудним обвинувачення в загальних рисах, Окружний суд Гааги підійшов до деяких аспектів дещо інакше, ніж прокуратура Нідерландів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eХарактер збройного конфлікту.\u003c/em\u003e Очевидно, суд дійшов висновку, що в питанні характеру збройного конфлікту він, на відміну від сторони обвинувачення, не може займати настільки ж аморфну позицію, оскільки завдання суду полягає в тому, щоб поставити в справі правову крапку, а не знак запитання. Узявши на озброєння \u003cem\u003eконцепцію так званого загального контролю\u003c/em\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003eвпроваджену свого часу Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії (МКТЮ)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Окружний суд Гааги навів детальні аргументи на користь того, що такий загальний контроль був з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. Згідно з концепцією загального контролю міжнародний збройний конфлікт наявний і тоді, коли збройні зіткнення відбуваються між збройними силами однієї держави та збройними угрупованнями, які перебувають під загальним контролем іншої держави. Показниками загального контролю над збройною групою, на думку МКТЮ, є \u0026laquo;не лише матеріальне забезпечення і фінансування групи, але й координація та допомога в загальному плануванні військової діяльності\u0026raquo;. Тож пряме посилання Окружного суду Гааги на концепцію загального контролю, її використання для правової оцінки обставин справи МН\u0026nbsp;17 і висновок, що такий контроль був з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, на перший погляд, свідчать про те, що, на думку суду, на момент збиття літака рейсу MH17 на території України тривав збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак за більш прискіпливого аналізу позиція Окружного суду Гааги видається не такою однозначною, як би хотілося:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) визнавши існування загального контролю з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, суд водночас у реченні, що підбивало підсумок під фрагментом мотивувальної частини вироку, присвяченим цьому питанню, вказав, що \u0026laquo;17 липня 2014 року на території України відбувався міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; [!], яка перебувала під загальним контролем Російської Федерації\u0026raquo;, а в наступному абзаці вироку йдеться про те, що \u0026laquo;конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; [!] потрібно розглядати як міжнародний збройний конфлікт\u0026raquo;. З такою риторикою навряд чи погодився б, наприклад, український уряд, який з 2014 року послідовно заперечує будь-яку самостійність структур так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. Та й загалом подібні формулювання суперечать самій суті концепції загального контролю, оскільки наявність останнього означає, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-2/commentary/2020?activeTab=undefined\"\u003e\u0026laquo;що держава\u0026hellip; стає стороною наявного конфлікту замість збройної групи і що конфлікт набув цілком міжнародного характеру\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) якщо доводи, які Окружний суд Гааги навів на підтримку тези про те, що Російська Федерація мала загальний контроль над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, навряд чи можуть викликати серйозну критику, те саме, однак, не можна сказати про згадування судом прямої участі Російської Федерації у збройному конфлікту. З одного боку, якщо суд вважав, що пряма участь Російської Федерації була, тоді взагалі вкрай складно зрозуміти, що могло дати привід для вживання двозначних формул \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, яка перебувала під загальним контролем Російської Федерації\u0026raquo; та \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. З іншого боку, порівняно з фрагментом вироку, присвяченим загальному контролю Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, згадка про пряму участь Російської Федерації вкрай абстрактна та не містить конкретних фактів такої участі, хоча на день збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 уже, наприклад, трапилася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F\"\u003eатака біля Зеленопілля\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3) зрештою, говорячи про \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, яка перебувала під повним контролем Російської Федерації\u0026raquo;, Окружний суд Гааги залишає поза дужками збройні зіткнення, які на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 тривали на території Луганської області, та окупацію Російською Федерацією території Кримського півострова, яка тривала станом на 17 липня 2014 року. Звісно, можна сказати, що ці події прямо не стосуються збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17, але, з іншого боку, вони, як і збройні зіткнення на території Донецької області, \u0026mdash; елементи великої мозаїки подій, які відбувалися на території України з лютого 2014 року. Виривання частини цих подій з ширшого контексту, як видається, лише ускладнює та викривляє їх подальшу правову оцінку, що, власне, і сталося у випадку зі справою МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтатус комбатантів. \u003c/em\u003eУ питанні про те, чи мали засуджені статус комбатантів, Окружний суд Гааги загалом підтримав позицію обвинувачення, заперечивши, що засуджені мали такий статус. Однак у своїх висновках суд спирався винятково на статтю 43 ДП І, прямо вказавши, що стаття 4(А) ЖК ІІІ не має значення для розв'язання питання про наявність в особи статусу комбатанта, оскільки визначає лише критерії визнання особи військовополоненим, але не комбатантом. Однак суд сприйняв аргумент обвинувачення про те, що підсудних можна було б вважати членами збройних сил Російської Федерації і відповідно \u0026mdash; комбатантами лише у випадку, якби Російська Федерація офіційно визнала, що структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; перебувають під її командуванням. Така позиція породжує численні запитання. Чому Окружний суд Гааги, визнаючи загальний контроль Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, не визнає, однак, що ці структури є збройними силами Російської Федерації в розумінні статті 43(1) ДП І? Чому заперечення Російською Федерацією свого впливу на структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; не перешкоджає суду твердити про загальний контроль Російської Федерації над ними, але перешкоджає визнати їх збройними силами Російської Федерації в розумінні статті 43(1) ДП І?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, щоб випередити подібні запитання, Окружний суд Гааги висловився у тому дусі, що концепція загального контролю має значення лише для питання про тип збройного конфлікту, але не статус осіб за МГП, тобто для питання про визнання певних осіб комбатантами / військовополоненими та визнання збройних угруповань, до яких вони належать, збройними силами. Проблема, однак, полягає в тому, що генеза концепції загального контролю свідчить про протилежне. Свого часу, даючи цій концепції життя, МКТЮ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003eвиходив з того\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що комбатанти після потрапляння під владу протилежної сторони збройного конфлікту набувають статусу військовополонених. Це дало трибуналу підстави зробити висновок про те, що неодноразово згадана вище стаття 4 ЖК ІІІ, яка визначає категорії військовополонених, певним чином прояснює й поняття комбатанта. При цьому МКТЮ наголосив на тому, що згідно зі статтею 4(А)(1) і 4(А)(2) ЖК ІІІ до військовополонених, а отже, і комбатантів належать члени ополчення або добровольчих загонів, які є \u0026laquo;частиною збройних сил сторони збройного конфлікту\u0026raquo; або \u0026laquo;належать до неї\u0026raquo;. Надалі МКТЮ витлумачив ці формули як вказівку на те, що комбатанти мають перебувати під контролем сторони міжнародного збройного конфлікту. Оскільки, як уже зазначалося вище, приналежність особи до сторони міжнародного збройного конфлікту дозволяє розглядати її як члена збройних сил цієї сторони за визначенням статті 43(1) ДП І, з цього випливає такий логічний ланцюжок: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-4/commentary/2020#_Toc42431479\"\u003e(і) загальний контроль держави над збройним угрупованням свідчить про те, що члени такого угруповання (іі) належать до цієї держави як до сторони збройного конфлікту,\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e а це, зрештою, означає, що вони (ііі) є членами збройних сил такої держави в розумінні статті 43 ДП І. Наприклад, керуючись саме такою логікою місія експертів Організації з безпеки і співробітництва в Європі, створена 14 березня 2022 року в межах так званого \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/human-dimension-mechanisms\"\u003eМосковського механізму\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у своєму \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003eпершому звіті про порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених в Україні з 24 лютого 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, дійшла висновку про те, що \u0026laquo;[ч]лени збройних сил Луганської та Донецької \u0026laquo;республік\u0026raquo; можуть вважатися такими, що належать Росії, яка має загальний контроль над цими республіками\u0026raquo; і \u0026laquo;[т]ому вони мають бути військовополоненими, якщо потраплять під владу України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується другого аргументу сторони обвинувачення про неможливість визнання обвинувачених комбатантами, який апелював до відсутності всередині структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; дисциплінарної системи, яка б забезпечувала дотримання правил МГП, то Окружний суд Гааги навіть не став розглядати його по суті, оскільки, на його переконання, відсутності офіційного визнання Російською Федерацією контролю над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; цілком достатньо, щоб заперечити приналежність підсудних до комбатантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПІРРОВА ПЕРЕМОГА: ЧОМУ ВИРОК ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ ЗАЛИШАЄ МАЛО НАДІЇ НА ПОДАЛЬШІ СУДОВІ ПРОЦЕСИ У СПРАВІ МН\u0026nbsp;17?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Нідерландів \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/322902-sprava-mh17-prokuratura-niderlandiv-obicae-novi-visnovki-navesni-2023-roku/\"\u003eобіцяє оприлюднити нові висновки у справі МН\u0026nbsp;17 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eнавесні 2023 року. Однак вирок Окружного суду Гааги дає мало приводів сподіватися на нові судові процеси. При цьому не має значення, у якому напрямку (\u0026laquo;униз\u0026raquo; або \u0026laquo;вгору\u0026raquo;) ієрархічними сходинками буде рухатися слідство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрипустимо, що слідство зможе ідентифікувати екіпаж установки, яка здійснила запуск ракети, що збила літак рейсу МН\u0026nbsp;17. Цілком ймовірно, його членами виявляться російські військовослужбовці, тобто члени регулярних збройних сил Російської Федерації. Заперечувати їхній статус комбатантів за МГП буде неможливо, навіть якщо керуватися підходами до цього питання, які взяли на озброєння прокуратура Нідерландів та Окружний суд Гааги. Окрім того, Окружний суд Гааги не просто повторив припущення обвинувачення про те, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 сталося через те, що цивільний літак хибно прийняли за військову ціль, а заявив про \u0026laquo;сценарій помилки\u0026raquo; як про дійсний факт. У підсумку складеться патова ситуація, коли переслідувати екіпаж установки за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, як це було у випадку з Л. Харченком, І. Гіркіним, С. Дубинським та О. Пулатовим, буде неможливо через імунітет комбатанта, а за воєнні злочини \u0026mdash; через попередні заяви прокуратури та висновок Окружного суду Гааги про відсутність у поведінці екіпажу характерного для воєнних злочинів ментального елементу (умислу). Звісно, не виключено, що члени екіпажу установки можуть дати слідству викривальні показання проти себе й зізнаються в тому, що свідомо збивали цивільний літак. Проте нині ніщо не вказує на те, що такий розвиток подій реалістичний. Тому, навіть встановивши особи членів екіпажу, слідство та обвинувачення, вочевидь, будуть вимушені й далі триматися \u0026laquo;сценарію помилки\u0026raquo;, який закриває можливість для кримінального переслідування членів екіпажу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВирок Окружного суду Гааги закриває й можливість для руху \u0026laquo;вгору\u0026raquo; по командному ланцюгу до військових і цивільних посадових осіб Російської Федерації. Кримінальне переслідування військових посадових осіб виявиться неможливим через ті ж причини, що й переслідування членів екіпажу установки, якщо той складався з російських військовослужбовців. Що ж стосується цивільних посадових осіб, то, якщо вони в значущий з погляду кримінального закону Нідерландів спосіб були пов'язані зі збиттям літака рейсу МН\u0026nbsp;17, їх кримінальне переслідування та покарання найімовірніше блокуватиме так званий \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.969\"\u003e\u003cem\u003eфункціональний імунітет (імунітет ratione materiae)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Цей передбачений загальним (звичаєвим) міжнародним правом імунітет гарантує, що посадові особи однієї держави не можуть зазнати кримінального переслідування та покарання чи навіть цивільної відповідальності з боку іншої держави за діяння, вчинені на офіційній посаді. При цьому \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.idi-iil.org/app/uploads/2017/06/2009_naples_01_en.pdf\"\u003eв доктрині міжнародного права\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, а головне \u0026mdash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.969\"\u003eу практиці держав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e має широку підтримку теза про винятки з правила про функціональний імунітет. Такими винятками вважаються випадки, коли посадова особа вчиняє злочини за міжнародним правом, зокрема воєнні злочини. Проте, як ми вже знаємо, згідно з позицією органів кримінальної юстиції Нідерландів, збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 було лише сукупністю \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo;, а не воєнних злочинів. До того ж судова практика Нідерландів узагалі скептично ставиться до винятків з правила про функціональний імунітет. У 2020 році той самий Окружний суд Гааги \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2020:667\"\u003eвідмовив у задоволенні цивільного позову\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про відшкодування шкоди, завданої діями найвищих командирів збройних сил Ізраїлю, які, за твердженням позивача, порушували МГП (були воєнним злочином). Суд заявив про відсутність достатніх підстав для висновку про те, що в подібних ситуаціях звичаєве міжнародне право містить винятки з правила про функціональний імунітет.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкими з огляду на все сказане вище видаються перспективи нових судових процесів у справі МН\u0026nbsp;17? На мій погляд, досить примарними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗАПИТАННЯ ІЗ ЗІРОЧКОЮ: ЯКІ УРОКИ НА ОСНОВІ ВИРОКУ ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ МОЖУТЬ ЗАСВОЇТИ УКРАЇНСЬКІ ПРАВОЗАСТОСУВАЧІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри всю спірність стратегії, обраної нідерландською прокуратурою у справі МН\u0026nbsp;17, а згодом схваленої Окружним судом Гааги, ця справа \u0026mdash; наочна ілюстрація того, наскільки важливу роль може відігравати міжнародне право в діяльності національних органів кримінальної юстиції. Це особливо актуально для українських правозастосувачів, які стикнулися з десятками тисяч діянь, які є злочинами за міжнародним правом, перш за все воєнними злочинами, після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначущість міжнародного права вимагає від національних правозастосувачів належного рівня розуміння та майстерності в його врахуванні. Прокурорам і суддям Нідерландів складно дорікнути відсутністю першого та другого, тим паче, що один з прокурорів (В. Фердінандюс) захистив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dare.uva.nl/search?identifier=96f67714-81f5-4bf2-8e88-ee6fc060e92d\"\u003eдисертацію про застосування міжнародного кримінального права в національному судочинстві\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Звісно, їхній підхід до тлумачення окремих норм міжнародного права в справі МН\u0026nbsp;17 був контроверсійним, але ця контроверсійність стала жертвою, яку, вочевидь, у розумінні правозастосувачів слід було принести, щоб задовольнити запит суспільства Нідерландів на швидку та ефективну правову відповідь на збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Тож, хоча ключові судження нідерландських правозастосувачів про міжнародне право й видаються суперечливими або не досить обґрунтованими, однак при цьому вони просякнуті внутрішньою логікою, що дозволяє зрозуміти, які ризики вони намагалися нейтралізувати та якими мотивами керувалися. На жаль, подібне не можна сказати, наприклад, про українську правозастосовну практику в справах про воєнні злочини, для якої \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1fXpUde1MnezxCBmW3nKWYChHcfKvUkIx/view?usp=sharing\"\u003eчасто\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e характерне механістичне, а не осмислене врахування міжнародного права при застосуванні національного кримінального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, справа МН\u0026nbsp;17 \u0026mdash; й антиприклад для наслідування. Вирок Окружного суду Гааги, звісно, не уособлює вибіркове або показове правосуддя, оскільки обвинувачення переконливо довело, а суд підтвердив зв'язок трьох підсудних зі збиттям літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Окрім того, одного з обвинувачених узагалі було виправдано. Однак цей вирок уособлює те, що можна назвати \u003cem\u003eпрагматичним правосуддям\u003c/em\u003e. Правозастосувачі прагнули не так встановити всю повноту фактів справи та спиратися на неупереджене тлумачення правових норм, як \u0026laquo;підпорядкувати\u0026raquo; факти справи та норми права меті швидкого та ефективного кримінального переслідування. Імовірно, що в окремій справі такий підхід можна якщо не виправдати, то принаймні просто прийняти як \u0026laquo;необхідне зло\u0026raquo;, хоча за будь-яких умов він залишатиме по собі на майбутнє правову недомовленість, як-от у випадку з вироком Окружного суду Гааги, який залишає чимало запитань стосовно того, чи справді збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 \u003cem\u003eне було\u003c/em\u003e воєнним злочином?! Однак, найголовніше, якщо подібний прагматичний підхід до правосуддя виявиться \u0026laquo;поставленим на конвеєр\u0026raquo;, особливо в украй резонансних справах про злочини за міжнародним правом, він майже неминуче обернеться юридичною катастрофою для держави, яка обере такий шлях. Питання лише в тому, коли ця катастрофа станеться та яку форму вона матиме.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":78,"url":"kostyantin-zadoya","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zadoya.jpg","name":"Костянтин","surname":"Задоя","post":"професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-zadoya.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":667,"url":"praktika-verhovnogo-sudu-schodo-dopustimosti-dokaziv-rozmova-z-prokurorom","video":"DlbpNC-o_EU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1681735530,"date":"13.12.2022","views":218,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/praktika1.jpg","mini_image":null,"name":"Практика Верховного Суду щодо допустимості доказів: розмова з прокурором","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро судову практику щодо допустимості доказів спілкувались із \u003cstrong\u003eВасилем Мартинюком\u003c/strong\u003e, першим заступником Здолбунівської окружної прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНещодавно застосована Верховним Судом доктрина неминучого виявлення це \u0026ldquo;зелене світло\u0026rdquo; для порушень прав людини органами правопорядку? Чи виправдано розмежування порушень прав людини і порушення процесуального закону? Як доктрини винятків із правил допустимості доказів застосовуються \u0026ldquo;на землі\u0026rdquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро ці та інші речі дивіться у відео від JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/praktika1.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":516,"name":"докази"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":608,"url":"klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1665407839,"date":"10.10.2022","views":11066,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1010.jpg","mini_image":null,"name":"Клопотання про допит свідка vs. Клопотання про виклик свідка","description":"\u003cp\u003eКПК України регулює процедуру розв\u0026rsquo;язання питання виклику й допиту свідків доволі поверхово. У кодексі лише побіжно згадано, що свідки допитуються за клопотанням певної сторони. Наприклад, у ст. 410 КПК України ідеться про те, що питання допиту конкретних свідків розв\u0026rsquo;язується за клопотанням лише в контексті повноти (а точніше неповноти) судового розгляду.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ цій статті поговоримо про те, що судовий виклик свідка як захід забезпечення кримінального провадження і питання про допит свідка \u0026mdash; це різні речі. Процесуальний закон не передбачає обов\u0026rsquo;язкового заявлення й порядку розв\u0026rsquo;язання клопотань про допит свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці суд, дійшовши до стадії допиту свідків, з\u0026rsquo;ясовує в сторін приблизну кількість свідків, що саме вони мають підтвердити або спростувати, і виділяє певний час на наступне судове засідання для допиту свідків або свідка. Суд цікавиться в сторони, чи потребує вона, щоб суд здійснив судовий виклик певних свідків. Нерідко сторони повідомляють, що не потребують судового виклику й забезпечать прибуття свідків самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо сторони забезпечують прибуття свідків самостійно, то останні на практиці можуть буди допитані судом без розв\u0026rsquo;язання клопотань і постановлення судом спеціальної ухвали про виклик і допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальновідомо, що клопотання в суді \u0026mdash; це не обов\u0026rsquo;язково викладений в паперовій чи електронній формі процесуальний документ або усний виступ з формулюванням: \u0026laquo;Ми заявляємо клопотання про допит\u0026hellip;\u0026raquo;. Клопотання може бути викладено в короткому словесному проханні до суду: \u0026laquo;Ми хотіли б допитати\u0026hellip;\u0026raquo;, \u0026laquo;Просимо допитати\u0026hellip;\u0026raquo;, \u0026laquo;Вимагаємо допитати\u0026hellip;\u0026raquo;. Важливо, що згідно зі ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Тож якби в кодексі було прямо визначено, що допит свідка відбувається за клопотанням, то суд повинен був би заслухати думку всіх учасників для того, щоб ухвалити рішення про допит свідка і винести відповідну ухвалу. Питання ж про судовий виклик свідка може бути за законом (ст. 134 КПК України) розв\u0026rsquo;язано й без клопотання (хоча можна і з ним).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці ж суди часто розв\u0026rsquo;язують питання як про допит, так і виклик за заявочним принципом, без заслуховування думки інших учасників і постановлення ухвал. Якщо йдеться про невелику кількість свідків, суд зазвичай допитує всіх свідків, про необхідність допиту яких заявляють сторони. Про те, що допит свідка здійснюється за клопотанням, згадують лише тоді, коли свідків стає стільки, що це впливає на розумний строк розгляду справи, і суд більш вимогливо починає ставитися до ухвалення рішення про допит і виклик. Аналогічні ситуації виникають щодо свідків, яких заздалегідь допитати неможливо. Тоді суд може відмовити в клопотанні про виклик (маючи насправді на увазі саме відмову в клопотанні про допит).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуд може відхилити клопотання про виклик для допиту певного свідка, посилаючись на ст. 134 КПК України (щодо права суду здійснити судовий виклик певної особи, якщо він установить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження), ст. 321 КПК України (щодо спрямовування головуючим судового розгляду на забезпечення з\u0026rsquo;ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження), коли суд вважає, що показання будуть зайвими або особа не може надати показання, що мають значення для справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, клопотання про допит свідка й клопотання про виклик свідка \u0026mdash; це різні клопотання. Хоча спеціальних норм про те, що допит свідка здійснюється за клопотанням, у кодексі немає, це випливає із засад змагальності й диспозитивності \u0026mdash; кожна сторона самостійно обстоює свою позицію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ п. 3d статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод йдеться про права обвинуваченого вимагати виклику й допиту свідків захисту \u003cem\u003e(to obtain the attendance and examination of witnesses on his behalf)\u003c/em\u003e, допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали \u003cem\u003e(to examine or have examined witnesses against him)\u003c/em\u003e. Тож вимога допитати свідка \u0026mdash; складова конвенційного права людини на справедливий суд. Велика палата ЄСПЛ в п. 158 рішення в справі \u0026laquo;Муртазалієва проти Росії\u0026raquo; [1] сформулювала трискладовий тест для перевірки, чи вплинуло втручання в згадане конвенційне право на справедливість судового розгляду, коли клопотання про допит свідка захисту подано згідно з національним законодавством. У межах цього тесту треба відповісти на такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи було клопотання про допит свідка достатньо обґрунтованим і чи відповідало предмету обвинувачення?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи врахували національні суди доречність цих показань і чи надали достатні причини для свого рішення не допитувати свідка під час судового розгляду?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи рішення національних судів не допитувати свідка підірвало загальну справедливість провадження?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІмовірно, відсутність у КПК України процедури розв\u0026rsquo;язання питання про допит свідка (за клопотанням) слід вважати прогалиною в законодавстві, над якою слід поміркувати при внесенні змін до кримінального процесуального закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-187932\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-187932\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1010.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":525,"name":"свідок"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":604,"url":"rozdumi-schodo-efektivnosti-upravlinnya-dosudovim-rozsliduvannyam","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1664550878,"date":"30.09.2022","views":1180,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/na-sayt-3009.png","mini_image":null,"name":"Роздуми щодо ефективності управління досудовим розслідуванням","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРішення \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВеликої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eроку\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eв справі №\u0026nbsp;756/10060/17 уже декілька тижнів активно обговорює юридична спільнота. У ньому зроблені висновки про те, що визнання (не)допустимими доказів залежить не так від процесуальної форми, як від відповіді на питання, чи відбулося при їх отриманні істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eJustTalk уже публікував з цього приводу статті:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\u0026laquo;Позиція ВП ВС: упередженість на користь сторони обвинувачення?\u0026raquo; адвоката Олега Несінова;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\u0026laquo;Зміна концептуального підходу у визначенні сутності та критеріїв допустимості доказів\u0026raquo; адвоката Миколи Стоянова;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\u0026laquo;Нова позиція Верховного Суду: чи всі порушення КПК мають наслідком недопустимість доказів? (відповідь на позицію адвоката Олега Несінова)\u0026raquo; начальника відділу ОГП Станіслав Петренка.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eАвтори публікацій розкривають зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду з різних аспектів. У цьому матеріалі Володимир Сущенко, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, проаналізував ще одне питання, актуалізоване вказаним рішенням, \u0026mdash; управління досудовим розслідуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eУправління досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень: організація діяльності слідчих і прокурорів-процесуальних керівників\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДозволю собі декілька тез з приводу питань у сфері кримінального судочинства, про які йдеться в опублікованих раніше матеріалах з приводу повноважень слідчого проводити ту чи іншу слідчу дію (у цьому випадку \u0026mdash; призначення експертизи) і, як наслідок, \u0026mdash; реалізацію повноважень суду щодо оцінки наданої доказової інформації з позицій її допустимості й належності:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНезадовільним є той факт, що різні колегії / палати єдиного судового органу \u0026mdash; вищого за своїм статусом в ієрархії судової влади \u0026mdash; мають різні правові позиції з одного й того ж питання. Таким чином, нівелюється місія і одна з функцій Верховного Суду \u0026mdash; єдність і стабільність судової практики (хоча б на рівні самого Верховного Суду!).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСлідчий, як, до речі, і суддя, і прокурор, і адвокат, \u0026mdash; це не суто індивідуальні суб'єкти кримінального процесу, а, на моє переконання, повноважні представники певного інституту / органу правової системи держави \u0026mdash; досудового розслідування, прокуратури, суду, адвокатури. Кожний (!) слідчий, прокурор, суддя, адвокат уособлює такий орган, якщо він діє на підставі своїх повноважень (прав та обов'язків), передбачених законом, у якому, до речі, не зафіксовано, що ці повноваження належать конкретній фізичній особі \u0026mdash; Іваненку, Петренку, Шевченку...\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозподіл виконання певних видів / напрямів роботи слідчого, прокурора / процесуального керівника, судді, адвоката в середині самої інституції \u0026mdash; це суто організаційно-технічне питання управління відповідною структурою і жодним чином не може і не повинне бути пов'язане з виконанням своїх функціональних повноважень тим чи іншим слідчим, прокурором, адвокатом, суддею.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПогоджуючись з останнім рішенням Великої Палати Верховного Суду щодо \u0026laquo;прив'язки\u0026raquo; процесуального оцінювання доказової інформації в контексті дотримання прав і свобод людини незалежно від її процесуального статусу (обвинувачена чи потерпіла особа), я б порадив суду додатково оцінювати підстави й причини виконання певних слідчих дій тими посадовими особами, які \u0026laquo;не були включені до слідчої групи\u0026raquo;, але при цьому є слідчими ОРГАНУ досудового розслідування, на який законом і покладені відповідні функції і повноваження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНа жаль, проблеми організації досудового слідства, включно з проблемами підслідності та підсудності, перетворені нашим законодавцем і тими, хто їх лобіює / адвокатує ззовні, на незрозумілий фетиш, яким уміло користуються всі причетні до \u0026laquo;лабіринту дозволів і заборон\u0026raquo;. У результаті не досягається місія і мета правосуддя загалом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше зупинюся на організації досудового слідства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЕфективність (повнота, об\u0026rsquo;єктивність, оперативність) досудового розслідування вчинених кримінальних правопорушень значною мірою залежить не лише від рівня професійної підготовки / майстерності посадових осіб органів досудового слідства й прокуратури, до повноважень яких включена така діяльність, але й від рівня її організації / управління.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа рівень організації досудовим розслідуванням впливають три основні фактори: а) предметна \u0026laquo;підслідність\u0026raquo; (кримінально-правова характеристика початкових ознак правопорушення), встановлена КПК України як інструмент оптимальної спеціалізації діяльності слідчих і прокурорів і відповідних організаційних структур, у яких вони виконують повноваження; б) територіальна \u0026laquo;підслідність\u0026raquo;, яка пов\u0026rsquo;язана з адміністративно-територіальним устроєм держави та відповідно територіальним розподілом / закріпленням органів досудового слідства і прокуратури; в) організація роботи конкретних слідчих і слідчих апаратів / підрозділів та органів прокуратури, включаючи інструменти і методи їх взаємодії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНайбільші проблемні в практиці організації досудового розслідування з названих вище трьох факторів такі: 1) предметна підслідність і 2) організація роботи територіального слідчого підрозділу кожного органу досудового слідства (їх тепер у нас аж п\u0026rsquo;ять!..) і конкретних слідчих у координації з організацією роботи прокурорів-процесуальних керівників кожного окремого органу прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа моє переконання, існує декілька складових цих проблем, які суттєво впливають на ефективність діяльності всієї системи кримінальної юстиції:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eа) заплутаність і неоднозначність критеріїв визначення \u0026laquo;предметної підслідності\u0026raquo; в КПК України (див. ст. 215, 216), про що мені вже доводилося писати на \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidslidnist-problemi-rozpodilu-ta-efektivnosti\"\u003eдля JustTalk\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eб) невідповідність / неузгодженість територіально-організаційних структур органів досудового слідства й прокуратури між собою та необґрунтована оптимальними показниками чисельність слідчих і процесуальних керівників у цих структурах, що до того ж практично не пов\u0026rsquo;язані зі станом криміногенної ситуації на тій чи іншій території (області, району, міста) країни; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eв) дублювання в КПК України й профільних законах функцій і повноважень керівників органу досудового розслідування й органу прокуратури та процесуальних керівників при не завжди належному виконанні ними своїх повноважень і приписів законів. При цьому адміністративно-вертикальне підпорядкування слідчих, прокурорів і їх безпосередніх керівників вищій ланці керівництва призводить часто-густо до втрати ініціативи конкретних виконавців, зниження рівня їх професійної відповідальності за результати своєї діяльності, \u0026laquo;пошуку винних\u0026raquo; у помилках, перекладання особистої відповідальності на інших колег \u0026mdash; або \u0026laquo;знизу вгору\u0026raquo;, або \u0026laquo;згори \u0026mdash; вниз\u0026raquo;;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eг) відсутність у КПК України оптимального регулювання \u0026laquo;початкового етапу досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення\u0026raquo; будь-яким органом забезпечення правопорядку одразу після отримання ним інформації про ознаки вчинення правопорушення та внесення відповідних відомостей у ЄРДР про початок кримінального провадження. Незалежно від того, хто (який орган чи яка посадова особа органу досудового розслідування або прокуратури) отримав таку інформацію, аж до моменту остаточного визначення \u0026laquo;предметної підслідності\u0026raquo;, наслідком чого має бути негайна передача (за рішенням прокурора) матеріалів проведених початкових слідчих і оперативно-розшукових дій (огляду місця події, допиту потерпілої особи, допиту підозрюваної особи, виявленої \u0026laquo;по гарячих слідах\u0026raquo;, результатів обов\u0026rsquo;язкової судової експертизи, передбаченої КПК України, обшуку) відповідному органу досудового слідства або конкретному слідчому за \u0026laquo;предметною підслідністю\u0026raquo;;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eґ) часто-густо необґрунтоване створення слідчих й оперативно-слідчих груп і груп прокурорів, яким доручається одночасне розслідування декількох кримінальних правопорушень, непов\u0026rsquo;язаних між собою ані предметно, ані суб\u0026rsquo;єктно. Мета створення таких \u0026laquo;змішаних\u0026raquo; груп (особливо це стосується прокурорських груп), на мою думку, одна \u0026mdash; закрити кадровий дефіцит слідчих / детективів і прокурорів, яких не вистачає з об\u0026rsquo;єктивної причини \u0026laquo;наявності вакантних посад\u0026raquo; і суб\u0026rsquo;єктивної \u0026mdash; хвороби, відрядження або відсутності достатньої кількості належно професійно підготовлених слідчих і процесуальних керівників. У такому випадку основний тягар відповідальності за ефективність досудового розслідування лягає на керівника такої групи й одночасно \u0026laquo;розмивається\u0026raquo; / нівелюється персональна відповідальність кожного члена групи!?..\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗауважу, що відповідні приписи КПК України (див. п. 1 ст. 37; п. 4 ст. 38; п. 4 ст. 39; ст. 571) і пп. 5 п. 8 ст. 8-1 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; однозначно називають ті підстави, коли можуть бути (не зобов\u0026rsquo;язані!) створюватися слідчі групи й групи прокурорів. Такими підставами є обсяг слідчої й прокурорської роботи з розслідування конкретного, як правило, багатоепізодного або багатосуб\u0026rsquo;єктного складу кримінального правопорушення, а не для того, щоб один слідчий або процесуальний керівник підміняв свого колегу, який \u0026laquo;дуже завантажений іншими справами\u0026raquo; або \u0026laquo;тимчасово захворів, пішов у відпустку\u0026raquo; тощо\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДля уникнення різних \u0026laquo;процесуальних непорозумінь\u0026raquo; між сторонами обвинувачення і захисту та судами в частині \u0026laquo;неналежного слідчого чи прокурора\u0026raquo;, який здійснив ту чи іншу слідчу дію або ухвалив процесуальне рішення, ґрунтуючись на законі і на своєму єдиному правовому статусі, але з якихось поважних причин і обставин не ввійшов до складу змішаної / комплексної слідчої чи прокурорської групи, пропоную офіційно (спільним наказом / розпорядженням / постановою керівництва) запровадити добове чергування слідчих і прокурорів відповідного органу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаких \u0026laquo;чергових\u0026raquo; треба наділити повноваженнями здійснювати протягом чергової доби невідкладні слідчі дії та/або ухвалювати процесуальні рішення до моменту визначення конкретного слідчого та процесуального керівника, які будуть здійснювати подальше кримінальне провадження. Такий підхід дозволить, на мій погляд, оптимізувати організацію / управління досудовим розслідуванням відповідно до наявних людських ресурсів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗазначені вище інші складові проблеми управління досудовим розслідуванням потребують ґрунтовного дослідження та оптимального розв\u0026rsquo;язання в найближчій перспективі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/na-sayt-3009.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":603,"url":"nova-pozitsiya-verhovnogo-sudu-chi-vsi-porushennya-kpk-mayut-naslidkom-nedopustimist-dokaziv-vidpovid-na-pozitsiyu-advokata-olega-nesinova","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1664357881,"date":"28.09.2022","views":5161,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-2.jpg","mini_image":null,"name":"Нова позиція Верховного Суду: чи всі порушення КПК мають наслідком недопустимість доказів? (відповідь на позицію адвоката Олега Несінова)","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з новою правовою позицією Верховного Суду адвокат Олег Несінов написав статтю з її критикою \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pozitsiya-velikoi-palati-verhovnogo-sudu-uperedzhenist-na-korist-storoni-obvinuvachennya\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/pozitsiya-velikoi-palati-verhovnogo-sudu-uperedzhenist-na-korist-storoni-obvinuvachennya\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас порушені ним питання, як і сама правова позиція суду касаційної інстанції, може мати й іншу оцінку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа майже десятиріччя функціонування КПК України 2012 року судова практика періодично тяжіє до формального тлумачення його окремих положень.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрикладом такого підходу стала правова позиція, сформульована у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 жовтня 2021 року в справі № 724/86/20, згідно з якою \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;за приписами статей 39, 110, частини 1 статті 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов\u0026rsquo;язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТака правова позиція стала логічним продовженням висновку про \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнедопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, які зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень через відсутність постанови про призначення групи прокурорів або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (постанова від 22 лютого 2021 року в справі № 754/7061/15).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеочікувано для багатьох усупереч формальному підходу Велика Палата Верховного Суду 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 фактично відійшла від раніше сформованої правової позиції та сформулювала нову, відповідно до якої \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eу випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи, суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля детального вивчення вказаної постанови помічаємо, що тактика сторони захисту багато в чому засновувалася саме на недопустимості висновку судово-медичної експертизи. Оскільки обвинувачення стосувалося вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, відсутність (неможливість використання внаслідок визнання доказу недопустимим) висновку експерта однозначно призводить до виправдання особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОскільки касаційний суд такі доводи сторони захисту не підтримав, невдоволення захисників зрозуміле.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас твердження про \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;разюче незаконні та очевидно упереджені на користь обвинувачення висновки, на які потрібно реагувати, щоб загальмувати таку тенденцію\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнадто суб\u0026rsquo;єктивне в розрізі питання, яке насправді порушує обговорювана правова позиція.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, касаційний суд висловився щодо принципових критеріїв недопустимості доказів, що також зачіпає питання визначення повноважень сторони обвинувачення. З огляду на порушені теми зазначимо:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДо питання недопустимості доказів можна сформулювати два узагальнені підходи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗгідно із \u0026laquo;жорстким\u0026raquo; підходом панівними є положення статті 86 КПК України, відповідно до яких доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЛогічно зробити висновок, що якщо доказ отриманий не в порядку, встановленому КПК України, або з його порушенням, то він недопустимий.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакого погляду, вочевидь, дотримується автор статті, який зазначає: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Таким чином, законодавець не пов\u0026rsquo;язує порушення прав і свобод людини лише з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Усе, що робиться не за правилами, встановленими КПК України, не є правосуддям і не є належною правовою процедурою\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа такого підходу відсутня необхідність в існуванні статті 87 КК України, оскільки будь-яке порушення повинно мати наслідком недопустимість доказу, а підстава для скасування судового рішення у зв\u0026rsquo;язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону має позбутися визначення \u0026laquo;істотне\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак саме існування згаданих інститутів свідчить про те, що підстави для визнання доказу недопустимим \u0026mdash; набагато складніша категорія, ніж просто відповідність формальній букві закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ цього погляду для визнання доказу недопустимим мають існувати конкретні недвозначні причини, які свідчать про те, що використання такого доказу матиме більш негативні наслідки для правосуддя, ніж гіпотетичне виправдання особи, щодо якої наявні достатні фактичні відомості про вчинення кримінального правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНайбільш яскравим прикладом такого підходу є заборона катувань та однозначна недопустимість доказів, отриманих внаслідок жорстокого поводження, закріплена на рівні статті 3 Конвенції та статті 87 КПК України. Демократичне суспільство визнає, що отримання доказів навіть щодо найбільш небезпечних і жорстоких злочинів не може здійснюватися у спосіб, який настільки сильно порушує права людини. Шкода, яка заподіюється конкретній особі та суспільству загалом, більша, ніж гіпотетична користь від розкриття злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак само зрозуміло, чому здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов призводить до очевидної недопустимості доказу. Якщо відхилитися від вказаного правила, то значення судового дозволу, а відповідно і судового контролю буде повністю нівельовано. На підтвердження вказаного принципу ухвалено численні постанови Верховного Суду, де обвинувачених виправдано через недопустимість доказів, отриманих при обшуку, на який не надано дозвіл слідчим суддею.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВказані приклади засновані на твердженні, що неодмінне визнання доказів недопустимими робить безперспективним їх отримання в протиправний спосіб, що сприяє дотриманню прав людини. Достатньо жорсткий принцип національного законодавства щодо безпосередності дослідження доказів судом продиктований саме такою метою.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас не кожне порушення формальних вимог закону має реальні негативні наслідки для об\u0026rsquo;єктивного та, головне, справедливого досудового розслідування і судового розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри цьому формальне дотримання вимог закону не завжди свідчить про дотримання принципу верховенства права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприклад, у згаданому автором статті рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року в справі № 42310/04 \u0026laquo;Нечипорук і Йонкало проти України\u0026raquo; констатовано порушення пункту 4 статті 5 Конвенції у зв'язку з відсутністю адекватної процедури судового розгляду питання законності тримання під вартою під час судового провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТобто органи правопорядку та суд не порушили чинний на той час кримінально-процесуальний закон, однак ЄСПЛ встановив порушення прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід зазначити, що, цитуючи вказане рішення ЄСПЛ, автор статті неправильно інтерпретує його зміст. У пункті 259 рішення зазначено про несправедливість судового розгляду загалом у випадку використання свідчень, отриманих за допомогою катувань, незалежно від їх вирішального значення. При цьому рішення не містить тверджень про несправедливість судового розгляду внаслідок абстрактного порушення процедури, що доводить автор статті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, підхід, який викладено в правовій позиції Верховного Суду в справі № 756/10060/17, де касаційний суд вимагає від нижчих інстанцій встановлювати, які наслідки має певне порушення формальних вимог процесуального закону насамперед для прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України, більш виважений.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозглядаючи вказану правову позицію Верховного Суду, не можемо оминути увагою саму суть допущеного порушення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, на переконання сторони захисту, призначення експертизи слідчим, якому не доручено проведення досудового розслідування (який не входить до складу групи слідчих), призводить до недопустимості доказу внаслідок відсутності в слідчого повноважень проводити слідчі дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа підтвердження цієї тези автор наводить приклади, коли пошту носить стоматолог, а професійні обов\u0026rsquo;язки виконують неповноважні адвокат чи нотаріус.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак така аналогія поверхова, оскільки не враховує статус і функціональне призначення слідчого.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, стоматолог не носить пошту тому, що його професійний обов\u0026rsquo;язок полягає в лікуванні, неповноважний нотаріус не спроможний виконувати основне завдання, покладене на нотаріат, а адвокат у принципі не може діяти без доручення від клієнта, оскільки основне завдання адвокатури \u0026mdash; представлення інтересів конкретної особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас слідчий, здійснюючи певну слідчу дію, у тому числі призначаючи експертизу, виконує лише окрему функцію в інтересах загального процесу досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПонад те, з огляду на єдиний статус слідчого, визначений статтею 40 КПК України, наявність або відсутність формальних повноважень жодним чином не впливає на якість отриманого доказу. У цьому випадку зміст висновку експерта, його здатність об\u0026rsquo;єктивно доводити або спростовувати певні обставини жодним чином не змінюється від того, який слідчий призначив експертизу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПринципово те, що слідчий виконує притаманну йому функцію, спрямовану на досягнення легітимної мети, не порушуючи при цьому жодне конкретне право сторони захисту чи інших учасників кримінального провадження. Загалом способи комунікації та організації роботи кожної сторони кримінального провадження мають залишатися її винятковою прерогативою, допоки це не ставить іншу сторону в невигідне становище.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУрешті-решт, якщо взяти за аксіому істотне порушення слідчим закону у випадку здійснення слідчої дії без повноважень, то це має призводити не тільки до недопустимості доказів, але й серйозної особистої відповідальності, оскільки гіпотетично мова йде про незаконне притягнення до кримінальної відповідальності. Однак чи буде справедливою така відповідальність, коли слідчий не допустив жодного порушення, окрім факту вчинення дії без доручення?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗагалом зрозуміле категоричне опонування захисників новій правовій позиції Верховного Суду. З одного боку, попередня практика дозволяла довести недопустимість вирішальних доказів у відверто нескладний спосіб, заснований на формальній наявності або відсутності підписаного доручення (постанови). З іншого боку, правова позиція Великої Палати Верховного Суду вимагає не просто заявити про \u0026laquo;неповноважність\u0026raquo; слідчого, а конкретно вказати, які саме негативні наслідки для провадження в розрізі прав людини це спричинило.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСуть у тому, що призначення експертизи або проведення будь-якої іншої слідчої дії слідчим, який не має формальних повноважень у конкретному кримінальному провадженні, жодним чином не порушує права людини та не ставить сторону захисту в нерівне становище.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідповідно, побудувати позицію захисту лише на підставах формальної відсутності повноважень у представника сторони обвинувачення неможливо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, захист не\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзадоволений тим, що його позбавили надзвичайно простого, однак неймовірно ефективного інструмента.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eБезумовно, правові позиції касаційного суду можуть бути сприятливішими для певної сторони, оскільки кримінальне провадження, попри змагальність, урешті-решт призводить до перемоги позиції однієї зі сторін.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак це жодним чином не значить, що рішення, постановлене всупереч позиції певної сторони, не може бути об\u0026rsquo;єктивним, розумним і справедливим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВерховний Суд неодноразово ухвалював постанови, якими спростовувалися доводи сторони обвинувачення, однак такий критерій жодним чином не свідчить про наявність певного ухилу в суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЖодному прокурору не подобається, коли доказ у провадженні визнається недопустимим через, наприклад, істотні порушення при проведенні обшуку незалежно від фактичних результатів проведеної слідчої дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак само не буде задоволений адвокат, який, представляючи інтереси потерпілого, не зможе досягнути бажаного результату лише через те, що окрему слідчу дію провів неуповноважений слідчий.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому, на моє переконання, оцінювати фундаментальні питання кримінального провадження необхідно з погляду правника, який об\u0026rsquo;єднує в собі багато професій, а не крізь призму функціонального погляду на речі, як це робить прокурор або захисник.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом формальна процедура не є самоцінністю, а інструментом для досягнення справедливого кримінального провадження.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому підставою для визнання доказу недопустимим мають бути конкретні порушення, що становлять загрозу для прав людини і ставлять під сумнів справедливість провадження, а не номінальна суперечність формальним вимогам закону, що не має жодних негативних наслідків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":39,"url":"stanislav-petrenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Petrenko-Stanislav-e1560164367194.jpg","name":"Станіслав","surname":"Петренко","post":"Начальник відділу Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-2.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":593,"url":"zmina-kontseptualnogo-pidhodu-u-viznachenni-sutnosti-ta-kriteriiv-dopustimosti-dokaziv-u-svitli-visnovku-vp-vs-vid-31082022-u-spravi--7561006017","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1663849196,"date":"22.09.2022","views":2449,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vp-vs.jpg","mini_image":null,"name":"Зміна концептуального підходу у визначенні сутності та критеріїв допустимості доказів (у світлі висновку ВП ВС від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17)","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ останній день воєнного літа 2022 року ВП ВС ухвалено рішення, яке суттєвим чином відтепер впливатиме на правозастосовну практику здійснення кримінально-процесуальної діяльності. Осторонь від правового висновку у справі № 756/10060/17 не вдасться залишитися й науковцям, адже підхід до визначення критеріїв допустимості доказів також має бути переосмисленим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерелік умовних позначень:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eВП ВС \u0026ndash; Велика Палата Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКонвенція \u0026ndash; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами)\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКПК \u0026ndash; Кримінальний процесуальний кодекс України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eОП ККС ВС \u0026ndash; Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАналіз вказаної позиції варто розпочати, на перший погляд, з суто організаційного питання \u0026ndash; як кримінальне провадження потрапило до ВП ВС. Рух справи за касаційною скаргою та підстави для її розгляду ВП ВС у цьому провадженні були наступними.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e07.09.2021року колегією суддів Першої судової палати винесено ухвалу про передачу кримінального провадження на розгляд ОП ККС ВС через необхідність відступити від висновку, викладеного в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 07.08.2019 у справі № 555/456/18, а саме висновку про те, що призначення експертизи слідчим, який не входить до складу групи слідчих, яким доручено досудове розслідування, є порушенням, внаслідок чого висновок експерта є недопустимим доказом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e21.10.2021 року ОП ККС ВС повернуто матеріали кримінального провадження на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті з посиланням на те, що питання щодо застосування норми ч. 1 ст. 87 КПК має вирішуватися у конкретному провадженні, виходячи з установлених судом фактичних обставин.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e14.12.2021 колегією суддів Першої судової палати вирішено передати кримінальне провадження на розгляд ВП ВС з підстав наявності виключної правової проблеми.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e02.02.2022 вказане кримінальне провадження прийнято до розгляду ВП ВС. На цю ухвалу сьома суддями висловлено окрему думку про те, що з ухвали колегії суддів не убачається виключної правової проблеми і того, що передача кримінального провадження ВП ВС на розгляд необхідна для забезпечення розвитку права\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[1]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e31.08.2022 ВП ВС сформульовано наступний висновок:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи, суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, спочатку колегія суддів, потім ОП ККС ВС, врешті решт 7 з 20 суддів Великої Палати не вбачали виключної правової проблеми як підстави розгляду кримінального провадження ВП ВС.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід визнати, що чинне законодавство, на жаль, не містить легального визначення поняття \u0026laquo;виключна правова проблема\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНатомість, ВП ВС вироблено критерії віднесення правової проблеми до числа виключних. У цьому матеріалі проаналізуємо лише останні судові рішення (ухвали про повернення матеріалів кримінального провадження на розгляд колегій суддів Верховного Суду), у яких сформульовано умови віднесення проблемної правової ситуації до вказаної правової категорії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ ухвалі від 22.06.2022 у справі № 607/7173/21 критеріями для висновку, що справа містить виключну правову проблему, ВП ВС визначено: прогалину (ни) у законодавстві, істотну суперечність норм права, відсутність сталості судової практики (протилежні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах суду касаційної інстанції) тощо\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[2]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк наголошується в ухвалі ВП ВС від 09.06.2022 у справі № 362/6115/17, виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. При цьому за останнім показником зазначена проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону. Отже, звертаючись до ВП ВС, Касаційний кримінальний суд повинен обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та/або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів саме на прикладі неоднакової судової практики\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[3]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВиходячи з вищенаведеного, відверто цікавим в розрізі аналізу позиції ВП ВС від 31.08.2022 виглядає ухвала ВП ВС від 04.05.2022 у справі № 344/2995/15-к\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[4]\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ наведеній справі, указуючи в ухвалі на недоліки тлумачення норм про допустимість доказів у\u0026nbsp; кримінальному процесі, колегія суддів ставила під сумнів висновок об'єднаної палати щодо застосування положень статей 36, 37, 110 КПК у контексті оформлення повноважень прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні та впливу недодержання законодавчих приписів на оцінку зібраних у справі фактичних даних, а саме обумовлює недопустимість доказів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРішенням ОП ККС ВС від 24.12.2021 матеріали кримінального провадження було повернуто на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[5]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУхвалою, постановленою 15.02.2022, Касаційний кримінальний суд передав кримінальне провадження на розгляд ВП ВС. На переконання наполегливої колегії суддів, справа містила виключну правову проблему і рішення цієї палати повинно було мати значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[6]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ цього приводу ВП ВС зазначила буквально наступне:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eколегія суддів не обґрунтувала неефективності правового регулювання цього питання в аспекті охоронюваних прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження. Не міститься в ухвалі Касаційного кримінального суду й посилань на суперечливу практику застосування судами зазначених статей.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіж тим сама собою незгода колегії суддів зі сформованою позицією щодо тлумачення певних норм права без умотивування правової невизначеності питання та за відсутності посилань на приклади різного підходу до\u0026nbsp; правозастосування не свідчить про наявність виключної правової проблеми і\u0026nbsp; не може слугувати безумовною підставою для передачі провадження на\u0026nbsp; розгляд Великої Палати.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ приводу необхідності розмежування дії принципів змагальності та законності, то\u0026nbsp; твердження колегії суддів про те, що це є виключною правовою проблемою, також не відповідає згаданим критеріям, які зумовлюють передачу справи на\u0026nbsp; розгляд Великої Палати. Суть аргументів колегії суддів полягає у запереченні прийнятності мотивації процедурного, пов`язаного з рухом справи рішення об`єднаної палати від 24 грудня 2021 року. Однак таке рішення не належить до\u0026nbsp; предмета перевірки за правилами статей 4341, 4342 КПК.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас у своїй ухвалі колегія суддів не зазначила обґрунтування неможливості вирішення порушених питань у ході касаційного розгляду конкретної справи, адже законодавець визначив у главі 2 вказаного Кодексу загальні засади кримінального провадження, їх зміст і форму реалізації при здійсненні кримінального провадження, у тому числі при оцінці доказів із точки зору їх допустимості\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідтак, не минуло між рішеннями й чотирьох місяців, а \u003c/span\u003e\u003cb\u003eрізниця в підходах ВП ВС вже настільки відчутна.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАбсолютно очевидно, що в обох справах, хоча і з формально різними фактичними обставинами, колегією суддів проблема зв\u0026rsquo;язку і взаємозалежності правосуб\u0026rsquo;єктності та допустимості доказів була визначена як виключна правова. Ситуацію робить відверто цікавішою той факт, що ініціатором направлення справи № 344/2995/15-к на розгляд ВП ВС була колегія, що на 2/3 співпадала за складом з колегією у кримінальному провадженні, правовий висновок в якому досліджується у публікації, з якою ви зараз знайомитеся\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[7]\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравову проблему наслідків призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи, ані за кількісним, ані за якісним критеріями віднести до виключної не можна. Так, в цьому аспекті не вбачаються прогалини у законодавстві (КПК чітко унормовано набуття слідчим кримінально-процесуальної дієздатності, компонент належності суб\u0026rsquo;єкта як умови визнання доказів допустимими тощо), не простежується істотної суперечності норм права (кримінальний процесуальний закон не містить норми, яка визначала би допустимість результатів процесуальної дії, проведеної на підставі процесуального рішення, прийнятого неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом), нарешті, відсутні численні протилежні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах суду касаційної інстанції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсновна думка в рішенні ВП ВС у справі № 756/10060/17 полягає у тому, що в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак, таке твердження спростовується самим тлумаченням ВП ВС кримінально-процесуальних норм, викладених у статті 87 КПК. Так, зв'язок між порушенням процесуальної форми та правами учасників кримінального провадження не простежується у таких випадках як: після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК); під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід зазначити, що в практиці вищого судового органу та у нормативній регламентації питання допустимості доказів в сучасний період спостерігаються чітко виражені тенденції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерша полягає у розширенні змісту категорії допустимості. Правова доктрина та базове законодавче визначення поняття, що міститься у ст. 86 КПК, пов\u0026rsquo;язують допустимість відомостей про кримінальне правопорушення із законністю їх отримання, додержання встановленого КПК порядку під час їх одержання. У той же час, чинний КПК містить норми, що визначають недопустимість використання певної інформації при встановленні певних обставин (ч. 1 ст. 88 КПК) або ж через недотримання порядку відкриття її іншим учасникам процесу (ч. 12 ст. 290 КПК). В першому випадку взагалі варто вести мову про не формальну ознаку доказів, а про їх змістовну характеристику \u0026ndash; належність доказів. В другому випадку вочевидь йдеться не про порушення процесуального закону під час збирання доказів. Сама ж інформація, фактичні дані, відомості про факти та обставини в обох варіантах отримані у законний спосіб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІнший напрям розвитку категорії допустимості доказів пов'язаний зі звуженням підстав визнання доказів недопустимими \u0026ndash; для прийняття такого рішення у справі порушення процесуального порядку отримання фактичних даних мають тягти за собою неспростовні сумніви у достовірності отриманих даних або повинні призводити до порушення фундаментальних прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто також відзначити різницю у підходах ОП ККС ВС та ВП ВС. Аналіз правових висновків, викладених у постановах ОП ККС ВС, дозволяє з високим ступенем впевненості стверджувати про доктринальний підхід до питання щодо застосування норм права в аспекті допустимості доказів, а точніше такого її компоненту як належний суб\u0026rsquo;єкт. Така позиція є послідовною та простежуються, зокрема, у рішеннях, які стосувалися наслідків помилкової зміни підслідності кримінального провадження, наслідків недотримання процесуальної форми рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих (зокрема, йдеться про постанови від 24.05.2021 (справа № 640/5023/19)[8]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, від 04.10.2021 (справа № 724/86/20)[9]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e тощо).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід підкреслити, що раніше ВП ВС у своїх постановах від 16.01.2019 (751/7557/15-к)[10]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та 16.10.2019\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(справа № 640/6847/15-к)[11]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, сформулювала висновки щодо застосування норм процесуального права в розрізі допустимості результатів НСРД без необхідності аргументації які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені та в чому це виразилося.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДопустимість доказів є єдиною формалізованою властивістю доказів. Зв'язок інформації з предметом доказування (належність), її відповідність об\u0026rsquo;єктивній дійсності (достовірність) та, врешті, якість сукупності доказів, необхідних для встановлення обставин справи (достатність), становлять предмет та результат розумової (логічної) діяльності в процесі доказування у кримінальному провадженні. В той же час, у питанні допустимості (недопустимості) доказів розсуд правозастосовувача максимально обмежений законодавчими орієнтирами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідтак, введення фактичного нового компоненту допустимості доказів (необхідність встановлення зв`язку порушення процесуальної форми збирання доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України) потребує вирішення якісно нової проблеми \u0026ndash; критеріїв порушення вищеназваних прав. В протилежному випадку матиме місце ситуація правової невизначеності, а отже й порушення базового компоненту засади верховенства права.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ цьому контексті необхідно нагадати, що елементом гарантованого Конвенцією права особи на справедливий судовий розгляд є належна судова процедура. Тому сам факт порушення суб\u0026rsquo;єктом владних повноважень положень чинного КПК при отриманні доказів становить порушення фундаментального права людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНе можна не згадати й про те, що згідно з ч. 2 ст. 92 КПК обов\u0026rsquo;язок доказування допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає. Але, виходячи зі змісту правового висновку ВП ВС, обов\u0026rsquo;язок доказування факту порушення права обвинуваченого при недотриманні порядку проведення процесуальної дії чи прийнятті процесуального рішення фактично перекладається стороною обвинувачення на сторону захисту. Таким чином, позиція ВП ВС не сприятиме захисту прав людини, а навпаки спрощує роботу сторони обвинувачення. Сама закладена в рішенні ВП ВС ідея охорони і захисту прав та свобод людини повертається проти центральної фігури кримінального процесу \u0026ndash; підозрюваної (обвинуваченої) особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВидається, це твердження може бути підсилено й спробою пояснити дійсну мету вирішення правової проблеми, визначеної ВП ВС як виключної. Не секрет, що органи досудового розслідування та процесуального керівництва відчувають проблеми з підготовкою кадрів належного рівня професіоналізму. Отже, кажучи простими словами, ВП ВС вирішив, що якщо вже судова влада не в змозі примусити правоохоронні органи дотримуватися належної процедури, то необхідно спростити оцінку їх діяльності, закриваючи очі на численні і системні порушення процесуального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗважаючи на те, що ВП ВС вирішено виключну правову проблему оцінки допустимості доказів, приймаючи до уваги використання у кримінальному судочинстві найвищого стандарту доказування (\u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;), важко уявити собі наслідки подібного трактування норм, що регулюють процедуру розгляду справ в інших формах судочинства, наприклад, в адміністративному процесі.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри формулюванні висновку щодо застосування відповідних норм права, фактичному відході від доктринального підходу уявляється правильним було б врахування позиції наукового середовища. До речі, частиною 7 статті 434-2 КПК визначено, що після передачі кримінального провадження на розгляд палати, об\u0026rsquo;єднаної палати або ВП ВС визначений у ньому суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд ВП ВС, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом. На превеликий жаль, у загальному доступі інформацію з приводу звернення судді-доповідача у неодноразово згадуваній вже справі до Науково-консультативної ради при Верховному Суді та, відповідно, підготовку наукового висновку щодо застосування норми права, віднайти не вдалося.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож, у своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 434-1 - 434-2 КПК і статей 13, 36 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo;, можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки ВП ВС - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ цьому розрізі, правозастосовна практика, з великою вірогідністю, може піти хибним шляхом. А саме, відтепер абсолютно будь-яке порушення процесуальної форми при одержанні доказів буде оцінюватися через призму порушення прав та свобод людини, яке являтиме собою умову переходу до оцінки за традиційними критеріями допустимості доказів (належні суб\u0026rsquo;єкт, джерело, спосіб, фіксація).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВказана ситуація аж ніяк не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, про які вела мову ВП ВС у проаналізованому в цьому дописі рішенні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1]\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103133061\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103133061\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987659\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/104987659\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3]\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301905\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/105301905\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[4] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104415086\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/104415086\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[5] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/102267509\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/102267509\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[6] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103402817\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103402817\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[7] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/101138484\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/101138484\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[8] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[9] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214751\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/100214751\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[10] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298340\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/79298340\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[11] \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174578\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/85174578\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":77,"url":"mikola-stoyanov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mikola-stoyanov.jpg","name":"Микола","surname":"Стоянов","post":"адвокат, керівник АО «АС», член кваліфікаційної палати КДКА Одеської області, к.ю.н, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vp-vs.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":592,"url":"pozitsiya-velikoi-palati-verhovnogo-sudu-uperedzhenist-na-korist-storoni-obvinuvachennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1663333737,"date":"16.09.2022","views":3224,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vs.jpg","mini_image":null,"name":"Позиція Великої Палати Верховного Суду: упередженість на користь сторони обвинувачення?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цей час увага суспільства, у т.\u0026nbsp;ч. правників, переважно прикута до новин з фронту, але в юридичній сфері також відбуваються події, осторонь яких не варто залишатися. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднією з них вважаю\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпостанову Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (провадження № 13-3кс22, справа № 756/10060/17), \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзгідно з висновками якої\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;у\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвипадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи, суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа мій погляд (який підтримує широке коло юристів), такий висновок заслуговує особливу увагу, оскільки демонструє разюче незаконні та очевидно упереджені на користь обвинувачення висновки, на які потрібно реагувати, щоб загальмувати таку тенденцію.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, будь-якому правнику й просто громадянину зрозуміло, що \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвідсутність повноважень на певні дії означає їх незаконність, а відповідно \u0026mdash; і незаконність їх наслідків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо пошту до суду принесе не листоноша, а стоматолог, то суд не прийме таку пошту від особи без повноважень. Не буде мати наслідків договір, завірений нотаріусом без повноважень на це. Не допустять до процесу адвоката, який не надав підтвердження своїх повноважень.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦі висновки настільки очевидні, що не потребують значного обґрунтування.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВимоги закону з цього приводу також чіткі й зрозумілі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e-\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоргани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмежах і відповідно до законів України\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (ст.\u0026nbsp;6 Конституції України);\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eу межах повноважень\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (ч.\u0026nbsp;2 ст. 19 Конституції України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eС\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eлідчий \u0026mdash; службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України,\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003eуповноважена в межах компетенції,\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (п.\u0026nbsp;17 ч.\u0026nbsp;1 ст.\u0026nbsp;3 КПК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРозслідувати провадження може не будь-який слідчий, а лише визначений керівником органу досудового розслідування (п.\u0026nbsp;1 ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;39, ст.\u0026nbsp;40, ч.\u0026nbsp;1 ст. 214 КПК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк бачимо, законодавець чітко встановив право службової особи діяти лише за наявності повноважень і в їхніх межах. Жодних винятків з цього правила не передбачено.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте замість того, щоб назвати очевидно незаконні дії слідчого без повноважень незаконними, а висновки призначеної та проведеної ним експертизи недопустимим доказом, ВП ВС поставила цілу низку перепон і вимог, а саме:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен перевірити у межах доводів сторін\u0026hellip;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗ цього твердження випливає, що в разі, якщо доводів сторін не буде висловлено, то й визнавати відсутність повноважень слідчого та недопустимість доказу суд не повинен. Сумнівне ствердження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026nbsp;\u0026hellip;Чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОчевидно, що призначення експертизи неуповноваженою особою щонайменше порушує вимоги ч. 2 ст. 17, 22, 68 Конституції України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТак само очевидне й порушення вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наприклад:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДокази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року в справі № 42310/04 \u0026laquo;Нечипорук і Йонкало проти України\u0026raquo;).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цьому твердженні ВП ВС чомусь вважає, що права і свободи особи можуть порушуватися лише у випадку істотного порушення кримінально-процесуального закону, допускаючи можливість неістотних порушень процесу.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакий висновок щонайменше не відповідає вимогам:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСт. 2 КПК України, відповідно до якої \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзавданням кримінального процесу, окрім іншого, є\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eохорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eналежна правова процедура\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (п.\u0026nbsp;1.2 ч.\u0026nbsp;1 ст. 7, 8, 9 КПК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (ч. 1 ст. 30 КПК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, законодавець не пов\u0026rsquo;язує порушення прав і свобод людини лише з \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eістотним\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e порушенням вимог кримінального процесуального закону. \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсе, що робиться не за правилами, встановленими КПК України, не є правосуддям і не є належною правовою процедурою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, законність отримання в розумінні вимог ч. 1 ст. 84 КПК України \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язковий елемент поняття доказу. Називати джерело доказів доказом без його оцінки (ст. 94 КПК України) неприпустимо, і така оцінка має бути проведена судом без жодних умов, обмежень чи клопотань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВважаю, що сторона обвинувачення має довести, а суд з\u0026rsquo;ясувати повноваження слідчих, прокурорів, поліцейських на виконання певних процесуальних дій й ухвалення рішень у кримінальному провадженні \u003c/span\u003e\u003cb\u003eяк обов\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cb\u003eязковий елемент законності отримання доказів\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (ч.\u0026nbsp;1 ст. 84 КПК України). Без цього дослідження жоден доказ не може вважатися доказом у розумінні вимог ч.\u0026nbsp;1 ст. 84 КПК України, оскільки законність отримання є обов\u0026rsquo;язковим елементом поняття доказу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливою з цього приводу вважаю позицію ВС ККС.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗгідно зі ст. 92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов'язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов'язок доказування належності та допустимості поданих доказів\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003e (постанова ВС ККС від 12 лютого 2019 року в справі № 522/225\u003c/b\u003e\u003cb\u003e6/16-к).\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлідчий Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Скоцький М. І. не мав повноважень приймати рішення про призначення судово-медичної експертизи, оскільки він не входив до складу групи слідчих, яким доручено досудове розслідування. Таким чином, постанова про призначення судово-медичної експертизи від 20 січня 2018 року \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eвинесена неуповноваженою особою\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e (постанова ВС ККС від 7 серпня 2019 року в справі №\u0026nbsp;555/456/18).\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВищевказані рішення підтверджують висловлену мною правову позицію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ колі юристів, адвокатів раніше широко обговорювали та обурювалися рішеннями ВС про те, що постанова про визначення (призначення) слідчого в провадженні не обов\u0026rsquo;язкова, що надання\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eкерівником органу досудового розслідування слідчому доручення (на що він відповідно до ст. 39, ч.\u0026nbsp;1 ст. 214 КПК України не має повноважень) \u0026mdash; те саме, що визначення слідчого, що відкривати медичну документацію, на підставі якої проводилася судово-медична експертиза, стороні захисту необов\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026rsquo;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eязково і лише на запит останньої.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВважаю, що згадане рішення ВП ВС продовжує тенденцію дій на користь сторони обвинувачення, підриваючи довіру до органів судової влади, і воно має бути виправлене.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСподіваюся, що ця публікація та її обговорення будуть цьому сприяти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eМайданчик\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"EN-US\"\u003eJustTalk\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"EN-US\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eреалізовує діяльність за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в рамках спільної ініціативи \u0026laquo;EU4USociety\u0026raquo;. Матеріали, розміщені на сайті, відображають позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображають позицію Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; та Європейського Союзу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":76,"url":"oleg-nesinov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rfe.jpg","name":"Олег","surname":"Несінов","post":"адвокат, автор книг на правову тематику","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vs.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":552,"url":"shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658741710,"date":"25.07.2022","views":811,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/iF24yMiGi_k-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eРозмова з Артемом Крикун-Трушем, адвокатом і менеджером практики White-Collar Crime \u0026laquo;PwC Legal\u0026raquo; про доказування шкоди, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзавданої\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e внаслідок воєнних дій. Що робити з цим бізнесу і фізичним особам, як фіксувати і яка процедура відшкодування завданої шкоди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eПереглянути відео розмови можна за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКуди потерпілому звертатись з інформацією про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e?\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНайперша проблема, яка постає перед потерпілими\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це нерозуміння куди звертатись. Наразі розроблено дуже багато веб-порталів: є портали створені громадськими організаціями; є можливість повідомити про руйнування житла через застосунок \u0026laquo;Дія\u0026raquo;; є можливість подати заяву в Офіс Генерального прокурора (для цього створено спеціальний сайт під воєнні злочини \u0026ndash; warcrimes.gov.ua) тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eВодночас звичайний громадянин, в якого немає юридичної освіти, в якого трапилося лихо, перебуває\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e у\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e стані певної психологічної травми. Він сподівається отримати від держави певну компенсацію на відновлення пошкодженого або втраченого майна, і в цьому стані він може просто заплутатися в тому, що є належним механізмом звернень. Потрібно розуміти, \u003cb\u003eколи ти \u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзвертаєшся\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e через застосунок \u0026laquo;Дія\u0026raquo;, це\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e по-суті, просто державна аналітика. Вона не ініціює розслідування, не підраховує збитки, \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e просто фіксує інформацію\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпро те\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, що житло\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e заявника\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пошкоджене. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВсе\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eБ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eагато хто з громадян вважає, що цього достатньо, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпроте\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це не так.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯ раджу громадянам, бізнесу \u003cb\u003eзосередити свої зусилля в першу чергу на тому, щоб повідомити про подію саме як про кримінальне правопорушення\u003c/b\u003e. Бо обстріл цивільних об'єктів, незалежно від того, це житло чи об\u0026rsquo;єкти бізнесу\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ndash; воєнний злочин, який полягає у грубому порушенні законів і звичаїв війни (ст. 438 КК України). Тут виникає друга проблема для громадян та бізнесу, які ніколи з таким не стикалася\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eкваліфікація\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Адже у нас в кримінальному законодавстві є просто умисне пошкодження майна, яке більш звичне з позиції кваліфікації для людини, яка не обізнана в міжнародному кримінальному праві, а є \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eже згадана ст. 438 КК України. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eФ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eормулювання в диспозиції \u0026laquo;\u003ci\u003eінші порушення законів і звичаїв війни\u003c/i\u003e\u0026raquo; єдиним пакетом відсилає до міжнародного кримінального права, до Женевських конвенцій, протоколів до них, і там вже містяться всі заборони і правила ведення війни, зокрема\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e положення про те, що не можна обстрілювати цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк фіксувати і які докази потрібні для відшкодування шкоди?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯкщо ми говоримо про цивільний процес \u0026ndash; це одні стандарти доказування, кримінальний процес \u0026ndash; інші. Якщо буде створен\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e на міжнародному рівн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e певна компенсаційна комісія, то в неї можуть бути треті стандарти доказування. І тому не зрозуміло як правильно фіксувати інформацію, щоб те, що ти зафіксував\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e потім було визнан\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e належним, і\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e за \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпотреби,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e допустимим доказом. Тому ми радимо бізнесу, клієнтам \u003cb\u003eфіксувати за найвищими стандартами доказування\u003c/b\u003e, \u003cb\u003eа найвищі стандарти \u0026ndash; це стандарти кримінального провадження. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eСпецифіка роботи з постраждалими фізичними та юридичними особами\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eОднозначно є відмінність в роботі з фізичними особами, які постраждали\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e та юридичними особами. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ великих юридичних бізнесів\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e зазвичай є юридичні департаменти, які \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eфактично\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e є маленькою юрфірмою всередині підприємства\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eуже багато внутрішньої роботи з фіксації інформації, підготовки заяви про злочин\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбере на себе \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсаме \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eцей юридичний департамент, і навряд чи \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eїм \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eтреба пояснювати куди, навіщо, чому саме так, адже це елементарні речі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКоли ми говоримо про фізичних осіб, то у них такої \u0026laquo;тилової\u0026raquo; підтримки немає. До того ж є великий аспект, повʼязаний із психологічною травмою.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e В контексті роботи з потерпілим від воєнних злочинів він полягає в наявності апатії і нездатності зробити елементарні речі. Коли ти просиш людину надати основну інформацію\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e про те,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e як це сталось, то їй важко це робити, їй важко сісти, згадати, написати \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпро\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eадже\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це завдає ретравматизації. Важко в психологічному сенсі, адже накидати декілька абзаців вільним текстом про те, що сталося адвокат не може. Я ж не був очевидцем, мене там не було. І це ми ще не говоримо про жахливі воєнні злочини, які пов\u0026rsquo;язані з фізичним та сексуальним насильством. Ми говоримо про ситуації, в яких шкода завдана майну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯ раджу в роботі з такими потерпілими максимально зробити це за нього, краще записати на диктофон, а потім вже самостійно викласти обставини злочину в заяві про злочин. Все\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що можете зробити за них,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзробіть за них. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЛ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eюди \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eне\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eсвідомо налаштовані \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eне \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзгадувати пережите. Тим більше треба допомагати психологічно. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робити тим особам, які повернулись до своїх зруйнованих домівок і не були очевидцями руйнування?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПо-п\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eерше, дуже багато осіб і бізнесів, які зробили релокейт, думають, що для того, щоб подати заяву про злочин повинна \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eбути\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вже доказова база наче на обвинувальний акт. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПроте\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це не так, тому що заява про злочин \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e лише повідомлення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e про наявність ознак кримінального правопорушення і лише \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпідставою\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e для слідчого/прокурора перевірити цю інформацію та розпочати розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eОднак, громадяни і бізнес намагаються отримати всі можливі довідки, зняти усі можливі відео та фото перед тим як подавати заяву. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас навіть я\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eкщо є якась мінімальна інформація \u0026ndash; цього достатньо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eТакож ми бачимо специфіку об\u0026rsquo;єктів майна, які знаходяться на окупованих територіях. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eуже часто бізнес скаржиться\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e наприклад, що у них є величезний завод, однак співробітників там немає. Або\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ж\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вони є, але з ними немає зв\u0026rsquo;язку. Тому якісь пояснення з приводу того, якої шкоди завдано, що постраждало\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ndash; їх просто немає. Поїхати та зафіксувати фото/відео теж немає можливості, тому що територія\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eокупована.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНайперше, громадяни/бізнес мають зважати на документи\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash; потрібно\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e показати\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що це дійсно майно, яке тобі належить на праві власності або іншому речовому праві.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Якщо ми \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eговоримо про\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e квартиру, то мають бути правовстановлюючі документи: \u003ci\u003eдоговір купівлі-продажу, договір дарування, договір на спадщину\u003c/i\u003e. Якщо вони є, обов\u0026rsquo;язково їх треба подати, щоб слідчий бачив, що це дійсно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eваше\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e майно або майно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eваших\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e дружини/родичів, стосовно кого \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eподається заява\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eДуже часто на практиці \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвиникає проблема\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, що ті, хто виїжджали із Києва, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзмогли\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e зібрати документи, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа в тих\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, хто виїжджа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e з районів\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e які були тимчасово окуповані і зазнали дуже серйозних обстрілі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eв \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКиївська область, Херсонська область, Чернігівська\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e), \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eтакі документи втрачені\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. У багатьох підприємствах документи досі знаходяться на окупованих територіях, десь у бункерах на заводі. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ житлом простіше, адже навіть у разі втрати правовстановлюючого документу \u0026ndash; можна перевірити інформацію у реєстрі та зробити витяг\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩоправда,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eв реєстрі немає навіть 50% нерухомості, яка є в села і селищах, тож для отримання додаткової інформації направляються адвокатські запити в місцеви\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e архів, також слідчі звертаються до органів місцевого самоврядування тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eДалі, \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eокрім\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e документів треба показати, що майну завдана шкода, і тут \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпідходящими\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e можуть бути ваші слова, які ви як очевидець напишете в заяві. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eІ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eнших осіб\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e-очевидців ми намагаємось \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eхоча б опитати. Ми розуміємо, що пояснення письмові, які особа добровільно надає адвокату\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e не будуть вважатися в межах кримінального процесу належним доказом, скоріше просто \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eдокументом\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Але ми це робимо хоча б для того, щоб була вихідна інформація, щоб її не втратити. До того ж слідчим важливо розуміти, що \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eтакий свідок, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e його контакти, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вся анкетна інформація, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пояснення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e яке можна потім перенести в протокол допиту свідка.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩодо ф\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eото-відео\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ( у разі, якщо є доступ до території)\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, для початку достатньо \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвідзняти\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пошкодження\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eна власний телефон, а слідчий далі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбуде робити протокол огляду. Якщо ж це окупована територія і немає змоги\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eми згадуємо про open source intelligence \u0026ndash; дані у відкритих джерелах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКористь цифрових доказів та де їх шукати\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eМи знаходили фото/відео з окупованих територій з російських пабліків, з російських телеграм-каналів, які присвячені тому чи іншому місту. Вдавалося знайти ознаки шкоди об\u0026rsquo;єкту на супутникових знімках. Дуже багато к\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eо\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eмпаній викладають періодично супутникові знімки з України. Наприклад, компанія Maxar. Також, раджу встановити не веб-версію, а програму Google Earth на комп\u0026rsquo;ютер. Вона дозволяє в ретроспективі подивитися супутникові знімки на певний період часу, на місяць, день. Стосовно України, на жаль, не завжди є актуальні\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзображення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, але можна \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпошукати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Для того, щоб усе це зафіксувати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eробиться протокол огляду, на кшталт того, який робить слідчих та прокурор у межах відповідно слідчої дії.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВ чому роль адвоката?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eРаніше адвокати дуже не любили представляти потерпілих. Я постійно спілкуюся з колегами юридичному ринку, хто займається кримінальною юстицією, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвсі вважають\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що це дуже важлива робота, але вона дуже невдячна\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. К\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eоли ти представляєш підозрюваного\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e проти тебе працює державна машина\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, а\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e коли ти представляєш потерпілого \u0026ndash; ти змушений цю державну машину \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсамостійно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u0026ldquo;заводити\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. Окрім того\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eє \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвипадки \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eнекомпетентн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eості\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e представників кримінальної юстиції. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eА часом є компетентні\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e порядні особи, але вони \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eнастільки \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзавантажені сотн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eями \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eкримінальних проваджень\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e найкраще, що він може зробити, це, наприклад, не заважати.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЗавдання\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ж\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e потерпілого \u0026ndash; дати хоча б більш менш зрозумілу, точну інформацію, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eдалі вже фіксація буде відбуватися слідством.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНаявність у потерпілого представника \u0026ndash; адвоката \u0026ndash; дозволяє здійснювати контроль за цим процесом.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯкщо ви відкрили кримінальне провадження за фактом обстрілу майна особи, вона отримала статус потерпілого, то варто періодично в порядку 221 КПК України ознайомлюватись з цим провадженням, щоб дійсно контролювати наскільки там взагалі ведеться слідство, наскільки якісно оформлюється і збирається доказова інформація.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eПаралельно з цим юридичний ринок зараз пропонує послуги з цивільного судочинства, а саме подати позов про відшкодування збитків проти Російської Федерації в національний суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПро механізм КОМПЕНСАЦІЇ\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯким \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбуде механізм відшкодування\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e шкоди\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e громадянам і бізнесу точно не знає ніхто. Єдині доступні зараз можливості для бізнесу та громадян \u0026ndash; це\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eзвернутися з позовом у національний суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eВерховний Суд позбавив Російську Федерацію судового імунітету у своїй правовій позиції \u0026ndash; за такий юридично акробатичний трюк, звичайно, величезна повага Верховному Суду.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Але все ж є закони України, є закон про міжнародне приватне право, і було б дуже непогано законодавцю теж включитися в цю робот\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e і внести відповідні зміни. Тому що закон встановлює, що імунітет у іноземної держави є.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eБагато обговорень \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eточиться \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eз приводу того, щоб потім визнавати ці рішення за кордоном, особливо в тих юрисдикціях, де\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e є\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e арештовані російські активи. Але тут виникає проблема. У тих юрисдикціях, в тих країнах, де заморожені російські активи, немає ще національного законодавства, яке б дозволило ігнорувати судовий імунітет РФ. На міжнародному рівні зараз дуже багато дискусій, але поки що в ніякі міжнародні договори/акти не матеріалізувалися. Тому, поки цього не буде \u0026ndash; виконати рішення практично нереально.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк оцінюється шкода?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eУ нас є затверджений Кабміном\u003ci\u003e \u003cb\u003eПорядок визначення шкоди збитків завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u003c/b\u003e\u003c/i\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТам є\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e такий цікавий пункт 3: \u003ci\u003eміністерствам\u003c/i\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e іншим центральним та місцевим органом виконавчої влади\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e відповідальним за визначення шкоди та збитків за напрямами, \u0026ldquo;розробити та затвердити у шестимісячний строк методики\u0026rdquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eТобто ми розуміємо що \u003cb\u003eна сьогоднішній день затверджено\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eї\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e державою методики немає, ця постанова дала завдання органам виконавчої влади їх розробити. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПроте в\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eідсутність методик розрахунку збитків від збройної агресії не означає, що у світі не існує інших методик. Більшість оцінювачів, аудиторські компанії, тим більше міжнародн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, мають свої методики, і\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e так би мовити\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ldquo;best practices\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, тож\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e навряд те, що розробить Міністерство, держава, буде суперечити загальновизначеній міжнародній методиці підрахунку збитків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eому зараз громадяни, їх представники, адвокати і бізнес звертаються до експертів, зверта\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eю\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eться до аудиторів для того, щоб порахувати збитки хоча б \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eза тими \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eміжнародним\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eи аудиторськими методиками\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, які є. На мою думку, цього дійсно достатньо\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eБагато \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eгромадян, які втратили безповоротно своє житло\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзараз проживають за кордоном. Десь їм дали прихисток на заході України. І проблема в тому, що зараз питання компенсації і відновлення житла\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e лише\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e на етапі розгляду законопроєктів.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eля держави зараз пріоритет №1\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвідшкодувати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eжитло, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтож \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбізнес мало на що розраховує, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eадже\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвсі розуміють, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо бюджет вичерпний\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003cb\u003eГрошей не вистачає ні на що. І буде надзвичайно добре, якщо хоча б держава виконає свою соціальну роль, і \u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eнадасть\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e житлом тим громадян, які його втратили. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eА те що, не втрачено, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне сильно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eпошкоджено, і вже не говорячи про якусь упущену вигоду бізнесу \u0026ndash; навряд чи Україна буде спроможна це зробити за допомогою власного бюджету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНавіть, якщо ми стягнемо в державний бюджет всі російські активи, які зараз арештовані в Україні, їх все одно буде недостатньо.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Тому \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсподіваємось\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e тільки на заморожені активи РФ за кордоном, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі на те, що міжнародна спільнота і Україна розроблять відповідні юридичні механізми\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/iF24yMiGi_k-HD.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":540,"name":"збитки"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":548,"url":"deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658134693,"date":"18.07.2022","views":4260,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk.jpg","mini_image":null,"name":"ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ 24 лютого 2022 року сфера національної кримінальної юстиції зіткнулася з новими викликами. Запроваджений по всій Україні воєнний стан актуалізував багато проблемних питань, які потребували й досі потребують нормативного врегулювання або розв\u0026rsquo;язання судовою практикою. Незважаючи на наявність в Україні фактичного збройного конфлікту з лютого 2014 року (окупація Криму та частини сходу України), чинний на момент запровадження юридичного воєнного стану Кримінальний процесуальний кодекс України виявився неготовим до забезпечення спроможності й ефективності кримінального провадження.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eТези доповіді є частиною матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції \"Кримінально\u0026ndash;правові, кримінологічні,кримінальні процесуальні та криміналістичні проблеми протидії злочинності в умовах воєнного стану (20 квітня 2022 року).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВ умовах воєнного стану ускладняється чи унеможливлюється нормальне виконання завдань кримінального провадження. Воєнний стан \u0026mdash; це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливостями воєнного стану як правового режиму є зміщення векторів державної політики із задекларованої в мирний час людиноцентричної демократичної моделі в площину виключних інтересів держави \u0026mdash; національної безпеки, державної незалежності та територіальної цілісності. \u003cstrong\u003eДля цього не зовсім підходить національний концепт сучасного кримінального провадження, розроблений у мирний час і для мирного часу.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроблематика кримінального провадження під час воєнного стану актуалізується у зв\u0026rsquo;язку з невизначеністю й неврегульованістю значного спектра питань. Завдання кримінального провадження залишаються незмінними, проте процесуальні механізми їх досягнення більше не працюють. В\u003cspan\u003eідповідно до Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Водночас згідно зі ст. 26 цього закону правосуддя на території, на якій запроваджено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонені.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПоложення чинного законодавства орієнтують на загальне правило, що під час воєнного стану раніше розпочаті кримінальні провадження мають тривати (хоча внесені зміни дозволяють зупинити їх у певних випадках), а нові факти вчинення кримінально-протиправних діянь \u0026mdash; ставати предметом оцінки в кримінально-процесуальному сенсі. Отже, перед слідчими суддями й судами постає складне завдання забезпечити функціонування кримінальної юстиції з метою реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення при дотриманні засад кримінального провадження і в реаліях постійних загроз життю і здоров\u0026rsquo;ю його учасників. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eН\u003cspan\u003eе секрет, що під час війни відбувається переміщення людей, у тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, та адвокатів. Причому таке переміщення здійснюється як у межах України, так і за кордон. Кримінальний процесуальний кодекс України містить загальні обов\u0026rsquo;язки підозрюваного, обвинуваченого: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк \u0026mdash; заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов\u0026rsquo;язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Ці процесуальні обов\u0026rsquo;язки не зникають після запровадження воєнного стану, проте вони можуть не виконуватися з огляду на необхідність забезпечити безпеку життя і здоров\u0026rsquo;я (і це, безумовно, виправдано), можливість скористатися ситуацією хаосу для затягування судового розгляду або переховування від органу досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді або суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВ актуальних умовах правового регулювання виникають такі питання участі підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні:\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи покидання підозрюваним, обвинуваченим місця проживання або території України під час воєнного стану без дозволу або повідомлення уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта та/або неповернення після закінчення на відповідній території бойових дій є порушенням застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених обов\u0026rsquo;язків не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду та/або повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи становить воєнний стан сам собою поважну причину неприбуття на виклик слідчого судді, суду?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи виїзд захисника за кордон в умовах воєнного стану є підставою для залучення підозрюваному, обвинуваченому іншого захисника або за наявності інших захисників \u0026mdash; розгляду кримінального провадження за відсутності захисника, що виїхав.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ контексті першого питання воєнний стан може бути джерелом зловживань обох сторін. Формально виїзд за межі постійного місця проживання без повідомлення слідчого, прокурора, слідчого судді, суду може стати підставою для зміни запобіжного заходу. Так, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов\u0026rsquo;язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч. 8 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України). З іншого боку, підозрюваний, обвинувачений може використати воєнний стан для переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, виїхавши за межі України, у тому числі з регіонів, де не ведуться бойові дії, а спрощений порядок перетину державного кордону цьому сприяє. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003eДвомісячна практика здійснення судочинства в умовах воєнного стану свідчить про фактичне блокування руху кримінальних проваджень, які перебувають на стадії судового розгляду. \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПереважна частина судових засідань відкладається у зв\u0026rsquo;язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання з посиланням на воєнний стан. Хоча воєнний стан введено на всій території України, бойові дії проводяться не у всіх регіонах, а на частині територій вони припинені. До цього слід додати можливості участі в судовому засіданні не лише безпосередньо в залі судових засідань, а й дистанційно. Навіть за умови перебування обвинуваченого або його захисника за кордоном загальний обов\u0026rsquo;язок явки за викликом до суду може і має бути виконаний через використання технічних засобів і відповідного програмного забезпечення (хоч і воєнний стан, але ХХІ сторіччя). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ листі від 3 березня 2022 року \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; Верховний Суд зазначив, якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів. Однак обвинувачені, перебуваючи в умовно безпечних регіонах України або за кордоном, після запровадження воєнного стану стали \u0026laquo;наполягати\u0026raquo; на необхідності безпосередньої участі в судовому засіданні. При цьому до початку воєнного стану ці ж обвинувачені, посилаючись на пандемію коронавірусу, просили в суду дозволу на участь у судових засіданнях у дистанційному режимі. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ деяких випадках учасники посилаються на неможливість дистанційної участі в судовому засіданні через відсутність технічних можливостей. При цьому клопотання про відкладення судового засідання подаються через Інтернет і з накладенням електронного підпису. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, обставини непереборної сили \u0026mdash; військові події або інші подібні обставини та обставини, які об\u0026rsquo;єктивно унеможливлюють з\u0026rsquo;явлення особи на виклик. Отже, оголошення правового режиму воєнного стану саме собою не визнається законом поважною причиною неприбуття на виклик. Закон пов\u0026rsquo;язує поважність причини неприбуття з військовими подіями (не розкриваючи при цьому зміст цього поняття) або з іншими обставинами, які у прив\u0026rsquo;язці до наявного режиму воєнного стану є \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єктивними \u003c/strong\u003e(активні бойові дії; перебування на окупованій території; відсутність транспортного сполучення між територією проживання обвинуваченого й місцем розташування суду з одночасною неможливістю дистанційної участі тощо), а \u003cstrong\u003eне суб\u0026rsquo;єктивними\u003c/strong\u003e (декларація обвинуваченим лише особистої участі в судовому засіданні й неможливості прибуття до суду з огляду на побоювання за своє життя і здоров\u0026rsquo;я). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча судова практика свідчить про певну кількість рішень, якими судові засідання відкладені на період дії воєнного стану в Україні, а дати підготовчого судового засідання постановлено визначити після закінчення воєнного стану [1].\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003e...воєнний стан \u0026mdash; це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОтже, у кожному конкретному випадку суд має визначити, чи причина неприбуття обвинуваченого в судове засідання поважна. В умовах війни відповідними критеріями можуть бути оперативна обстановка на території розташування суду та місця перебування обвинуваченого, його перебування в іншому віддаленому регіоні, інтенсивність ведення бойових дій або встановлення тимчасових окупаційних режимів на відповідних територіях, функціонування транспортних комунікацій, наявність зв\u0026rsquo;язку, у тому числі Інтернету, добросовісність виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов\u0026rsquo;язків. Також має значення стадія судового провадження. Наприклад, намір обвинуваченого брати особисту участь в засіданні, коли запланований допит свідків, цілком зрозумілий, тоді як його дистанційна участь у підготовчому судовому засіданні жодним чином не перешкоджає належній реалізації процесуальних прав і не може негативно вплинути на його захист. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТретє питання, яке виникає в практиці здійснення правосуддя в умовах воєнного стану й гальмує судовий розгляд, \u0026mdash; виїзд захисника за кордон. Не поодинокі випадки, коли обвинувачений клопочеться про відкладення судового засідання (до припинення воєнного стану) з огляду на те, що його захисник (єдиний чи один з кількох) виїхав за кордон. У деяких випадках відповідні клопотання направляються самими захисниками з підтвердженням звернення за кордоном для отримання статусу особи, що потребує захисту. А обвинувачений, реалізуючи своє право на захист, вважає за необхідне скористатися послугами лише цього адвоката. У цьому контексті слід зазначити, що виїзд адвоката за кордон на тривалий час не має перешкоджати судовому розгляду і впливати на дотримання розумних строків (особливо, якщо мова йде про одного з групи захисників). Такий адвокат може здійснювати захист обвинуваченого з використанням технічних засобів, у тому числі власних; в умовах війни не слід формалізувати його участь лише конкретно визначеними засобами й програмним забезпеченням. Якщо ж виїзд адвоката об\u0026rsquo;єктивно унеможливлює його участь у справі, то повинні працювати правила адвокатської етики з відповідними наслідками неможливості належного виконання доручення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНа завершення необхідно додати, що воєнний стан \u0026mdash; це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим. Натомість кримінальне провадження завжди має конкретні або розумні строкові точки \u0026mdash; строк проведення підготовчого судового засідання, строк призначення судового розгляду, розумний строк розгляду кримінального провадження, строк дії запобіжного заходу, строк притягнення до кримінальної відповідальності тощо. Як би радикально це не звучало, але кримінальне провадження має тривати і під час війни. А законодавчі зміни, направлені на забезпечення спроможності кримінального провадження в таких умовах, повинні доповнюватися механізмами недопущення маніпулювання воєнним станом для затягування судового процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Ухвали \u003cspan\u003eКорсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15.03.2022 року в справі № \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e699/85/21; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eЧеркаського районного суду Черкаської області від 12.04.2022 року в справі № \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e707/581/22.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eФото: Микола Лисогор\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":405,"url":"mi-vbachali-potentsial-bazi-v-tomu-schob-zabezpechiti-unifikatsiyu-sudovoi-praktiki-rasim-babanli","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1634541146,"date":"07.12.2021","views":1031,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/148549.jpg","mini_image":null,"name":"Ми вбачали потенціал бази в тому, щоб забезпечити уніфікацію судової практики - Расім Бабанли","description":"\u003cp\u003eНещодавно у Верховному Суді репрезентували пошукову базу правових позицій ВС. Вона являє собою не просто реєстр усіх рішень, а зібрані унікальні правові позиції, які можна знаходити за кількома інструментами пошуку.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eДо того ж у перспективі це дозволить отримати шаблони рішень, що значно спростить роботу суддів. Хто розробляв базу та в кого авторські права на цей продукт? Чи буде комерціалізовано доступ до бази для адвокатів? Про це та інше в інтерв\u0026rsquo;ю \u0026laquo;ЗіБ\u0026raquo; розповів ідейний натхненник нового ІТ-рішення\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eРасім БАБАНЛИ\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eкерівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/148549-mi_vbachali_potencial_bazi_v_tomu_schob_zabezpechiti_unifika.html?fbclid=IwAR1nQPdsvpOhQMoDmsUoVLPWuSJNwXeYQb2vuX79BNocSklBoBqO6WDiiYc\"\u003e\u003cstrong\u003eЗакон і Бізнес № 31 (1537). 2021. 31 липня - 06 серпня\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u0026laquo;Це унікальний продукт не лише в Україні. Навіть в ЄС такої некомерційної бази поки що немає\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Не секрет, що вже не перший рік різні компанії намагаються створити якісний юридичний продукт, який би поєднав у собі IT-технології та право. Сьогодні вже є кілька пропозицій на ринку, що покликані полегшити життя правникам. А чи буде конкурентоспроможним продукт, створений державою?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Відмінностей від комерційних проектів доволі багато, і вони стосуються як контенту, так і технологічних процесів. Щодо контенту: сьогодні, якщо брати до уваги навіть той самий Єдиний державний реєстр судових рішень чи інші платні продукти, слід ураховувати, що вони намагаються забезпечити пошук в усіх рішеннях ВС або в усіх судових рішеннях узагалі. Наша ж ідея полягала в такому: якщо ВС висловив позицію, а потім її повторив у іншому рішенні, то в нашій базі такі речі не повинні дублюватися. Наприклад, якщо є потреба знайти правову позицію щодо визнання заповіту нікчемним, то вона згадуватиметься один раз, а всі пов\u0026rsquo;язані з її використанням судові рішення вже будуть прикріплені до неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо технічних інструментів, які були застосовані, то є два дуже унікальні інструменти, які містить програмний продукт. Перше \u0026mdash; це текстовий пошук за готовим вордівським файлом, який можна завантажити для пошуку відповідних рішень. Друге (і це абсолютне ноу-хау) \u0026mdash; ми передбачили можливість пошуку за лінком у реєстрі. Наприклад, юрист, який хоче оскаржити рішення суду першої інстанції, за цим посиланням підбирає потрібну практику. Або ж суддя в апеляції або касації за лінком перевіряє рішення, які оскаржуються,\u0026nbsp; на відповідність практиці ВС. Зрозуміло, що це \u0026laquo;версія 1.0\u0026raquo;, тому десь база виконує пошук краще, десь \u0026mdash; гірше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; А за яким саме принципом відбувається пошук?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; База здійснює пошук за алгоритмом, який передбачає порівняння слів зі словами. Відповідно, якщо, наприклад, був один сімейний спір, в якому вирішувалося питання про поділ майна подружжя, про аліменти й визначення місця проживання дитини, тобто щодо трьох питань, а ви шукаєте тільки стосовно поділу майна подружжя, то алгоритм спочатку запропонує ті варіанти, де буде більше збігів, а потім те, що вам буде підходити частково.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсе залежить від того, як цим інструментом послуговуватись. Якщо юрист приблизно розуміє, як працює алгоритм, то для того, щоб підібрати відповідну практику, він просто візьме з того рішення, яке його цікавить, три абзаци про поділ майна подружжя, і тоді пошук буде точніший.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Під час репрезентації лунали окремі критичні висловлювання щодо роботи бази. Ви проводили якісь випробування її роботи, перш ніж представити на суд правників?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Ми \u0026mdash; перші самокритики цієї бази. Ми розуміли, що саме створюємо й дуже критично ставилися до результатів, які отримували. Тому не вважали базу готовою, допоки не були задоволені результатами. Якщо я, наприклад, тестував вироки Апеляційного суду м.Києва, вбиваючи лінк для пошуку, оцінював результати й бачив, що база знаходить неправильно, то проймався запитанням: \u0026laquo;Чому?\u0026raquo;. А виявляється, що з усіх сторінок такого рішення проблема розкрита в одному абзаці. І, якщо взяти лише цей абзац, в якому, наприклад, зазначено, що прокурор погоджується з кваліфікацією, але оскаржує призначене покарання, тоді база виконає дуже якісний пошук відповідних правових позицій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на дослідження, яке ми проводили, можемо більш-менш упевнено стверджувати, що це унікальний продукт не лише в Україні. Навіть в Європейському Союзі таких некомерційних продуктів поки що немає. ЄС надавав нам експертну допомогу і демонстрував, які системи є в Італії, Словенії, Нідерландах, Бельгії, але там вони зупинилися за кілька кроків, залишивши простий пошук за ключовими словами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Тобто ЄДРСР містить усі судові рішення, а база \u0026mdash; тільки унікальні правові позиції? Як чином вона наповнюватиметься?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Поки що в нас це роблять працівники за погодженням із суддями. Водночас є розпорядження Голови ВС про створення робочої групи, до якої увійшли по 3 судді від кожного касаційного суду й Великої палати. Відповідно, є працівники департаменту, які слідкують за практикою ВС і появою нових унікальних позицій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли нам здається, що перед нами істотно нова позиція, ми перевіряємо її через базу та з\u0026rsquo;ясовуємо, чи дійсно вона є новою. Якщо бачимо, що позиція неунікальна, ми її прикріплюємо до існуючої \u0026mdash; у вигляді судового рішення. Якщо ж ні, то узгоджуємо із суддями доцільність унесення такої позиції до бази. Адже є нюанси, як-от направлення справи на новий розгляд, усталеність або неусталеність цієї позиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругий варіант наповнення бази \u0026mdash; коли судді надсилають те, що вважають дійсно новим у практиці. Це був би найкращий спосіб комунікації, але, на жаль, не всі так роблять, з огляду на величезну навантаженість. Утім, є судді, які поділяють нашу натхненність у цій базі й надсилають рішення, виділяючи навіть новизну позиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗараз ми розробляємо напрями вдосконалення цієї бази та прагнемо зробити так, щоб вона самооновлювалася напівавтоматично. Хочемо, щоб уночі вона скачувала все, що ВС ухвалив напередодні, і відфільтровувала унікальне. Коли ж ми проаналізуємо та впевнимося, що база виконує це завдання правильно, то відпрацюємо матеріал, узгодимо його із суддями й завантажимо нові позиції. Це спосіб постійно тримати базу в стані\u0026nbsp;\u003cem\u003eup to date\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому ми бачили своє основне завдання, але почати відразу із цього не могли. Потрібно було наповнити базу, подивитись, як вона знаходить позиції, а потім уже переходити до цього завдання. Наразі я не знаю, наскільки якісно вдасться його виконати. Бо знову ж таки повертаємося до рішень, в яких може розглядатись одразу кілька ключових питань.\u0026nbsp;Можливо, ідеально це працювати не буде, але ми розраховуємо на те, що щось із цього вийде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eНа етапі запровадження ми також тестували алгоритм штучного інтелекту.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Ви наголошували, що це лише \u0026laquo;версія 1.0\u0026raquo;. А як довго доведеться чекати появи оновленої версії? І від чого це залежатиме? Можливо, в оновленій версії з\u0026rsquo;явиться ще якийсь додатковий функціонал?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; По-перше, алгоритм працює таким чином, що порівнює слова зі словами, і наша основна мета \u0026mdash; завантажити правильні позиції. Друге: алгоритм посилиться й покращиться тоді, коли під одну позицію ми завантажимо багато рішень. Наприклад, коли під одну позицію буде зібрано 100 рішень, то база краще знаходитиме відповідну практику.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа етапі запровадження ми також тестували алгоритм штучного інтелекту. При цьому перевіряли відразу 4 різні алгоритми: один з них робив якісний пошук, а три інші \u0026mdash; ні, у тому числі й штучний інтелект. Як виявилося, штучному інтелекту потрібно, щоб під одну позицію були зібрані тисячі рішень. Тобто йому потрібно дати 1000 рішень і вказати на те, що вони пов\u0026rsquo;язані з конкретною правовою позицією. Потім дати ще 1000, указавши на те, що вони не пов\u0026rsquo;язані із цією позицією. Тоді можна досягти ефекту\u0026nbsp;\u003cem\u003emachine learning\u003c/em\u003e, коли комп\u0026rsquo;ютер, наприклад, учать відрізняти собак від вовків, демонструючи велику кількість зображень. Тут приблизно така сама схема, але складніша через те, що в різних видах практики дуже багато подібних слів і ці мовні тонкощі комп\u0026rsquo;ютеру зрозуміти доволі важко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Тобто ви відмовилися від ідеї інтегрувати штучний інтелект у цю пошукову базу?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Ні, не відмовилися. Думаю, коли нам удасться поповнити базу однотипними рішеннями та використовувати штучний інтелект, а також досягти самооновлення системи, тоді це буде \u0026laquo;версія 2.0\u0026raquo;. Ми також хочемо подивитися на зворотний зв\u0026rsquo;язок, на критику й за рахунок неї щось покращити. Тому що значно ускладнило нам завдання те, що ми започаткували таку ідею тоді, коли ВС уже ухвалив майже 300 тис. рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Уже надходила якась критика роботи бази? Чи є форма зворотного зв\u0026rsquo;язку? Як ви плануєте отримувати інформацію про можливі проблеми в роботі?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Ті зауваження, які вже висловлені, можна поділити на дві групи. З одного боку, є люди, які просто звикли все критикувати. З другого \u0026mdash; є ті, хто стверджує, що алгоритм погано працює, навіть не прочитавши інструкції. Між тим я й під час презентації говорив, що інструменти пошуку є взаємодоповнюючими. Якщо вам не вдалося за рахунок одного інструменту знайти потрібну правову позицію, варто спробувати інші.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі інструменти є досить продуманими з точки зору тих людей, які весь час займаються пошуком правових позицій. Наші судді постійно звертаються до департаменту та просять знайти ту чи іншу практику. Розуміючи принцип пошуку, ми й намагалися його закласти в роботу бази.\u0026nbsp;Звісно, якщо підходити до пошуку бездумно та просто заливати файли, не розуміючи, як працює алгоритм, нічого не вийде. Водночас уже маємо позитивні відгуки, коли користувачам удалося знайти те, що вони хотіли.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗворотний зв\u0026rsquo;язок здебільшого надходить через чат і коментарі у \u0026laquo;Фейсбуку\u0026raquo;. Але є офіційний інструмент \u0026mdash; у розділі бази \u0026laquo;Технічна підтримка\u0026raquo;. Там є адреса електронної пошти, на яку можна надіслати зауваження та пропозиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u0026laquo;Є 80% справ, які так чи інакше потраплять під певний шаблон. А 20% залишаться унікальними\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Під час презентації бази лунали заклики до зміни підходу до викладу судових рішень, зокрема йшлося про їх спрощення та використання ключових слів. Чи варто очікувати появи інструкцій чи курсів з підвищення кваліфікації, на яких детально розповідатимуть про те, як писати судові рішення?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Цю тему давно відстоює керівник проекту ЄС \u0026laquo;Право-\u003cem\u003eJustice\u003c/em\u003e\u0026raquo; Довідас Віткаускас, а також наші канадські колеги надають суддям технічну, аналітичну та експертну підтримку в цих процесах. Утім, ще на етапі обговорення концепції пошукової бази деякі експерти із цієї організації висловлювали думки, що того результату, якого ми хочемо досягти, досягти неможливо, поки не буде однакової структури судових рішень. Але насправді це не так, тому що, як я вже сказав, алгоритм порівнює слова зі словами, а те, структуровані вони в тексті чи ні, алгоритму байдуже.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли складається рішення, наприклад про поділ майна подружжя, то слова в такій послідовності не можуть не з\u0026rsquo;являтись. Будуть пронумеровані абзаци чи ні \u0026mdash; в принципі байдуже. Урешті-решт в українській мові не спостерігається такого величезного різнобою, щоб він заважав працювати алгоритму.\u0026nbsp;Наприклад, львівські суди у своїх рішеннях не \u0026laquo;посилаються на статтю\u0026raquo;, а \u0026laquo;покликаються на статтю\u0026raquo;. Але для алгоритму пошуку це не матиме принципового значення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДійсно, якщо в Україні в один момент усі судді почнуть складати свої рішення однаково й у них будуть однаково поіменовані розділи з однаково поіменованими абзацами, то теоретично за рахунок цього можна зробити базу кращою. Бо звузилося б поле пошуку в тексті. Але не думаю, що це питання найближчої перспективи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте ми бачимо потенціал бази в тому, щоб усе-таки забезпечити уніфікацію судових рішень. Можливо, це буде не в другій, а в третій версії програми. Ми бачили собі такий формат, що суддя може завдяки базі знайти рішення, кликнути на якусь кнопку \u0026mdash; і база зробить із цього рішення шаблон, який суддя зможе застосувати. А потім, якби база була інтегрована з ЄСІТС, суддя ввів би номер справи і база вписала б у цей документ найменування сторін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТехнічно й теоретично це можливо, але потрібно, щоб був критерій того, як такі судові рішення мають виглядати. Якщо ж робити шаблон з того, що не буде сприйняте суддівським співтовариством, ми таким чином будемо плодити неправильні формати алгоритму. Але над цим питанням працює і робоча група ВС щодо питань написання судового рішення, проводяться тренінги, навчання, семінари...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; У мене було запитання щодо епохи генерації судових рішень, але це виглядало як футуристична перспектива. Але, судячи з ваших слів, виходить, що це майбутнє не таке вже й далеке? І хто під кого має підлаштовуватися: судді під споживача нового ІТ-продукту чи алгоритм під суддів, щоб їм краще працювалося?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Дійсно, таке майбутнє вже не за горами. Утім, навіть коли судді поступово дійдуть до якоїсь уніфікованої форми рішень, будуть ті, хто не захоче підлаштовуватися під шаблони. Ви можете це спостерігати за текстами судових рішень сьогодні: хтось перейшов на нумерацію абзаців, хтось робить заголовки, а інші \u0026mdash; ні. Думаю, алгоритм дасть можливість суддям підлаштуватися під якусь уніфіковану форму. Проте залишати судді свій \u0026laquo;почерк\u0026raquo; чи перейти на цю форму \u0026mdash; кожен вирішуватиме сам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак суть рішення залишиться. Якщо в будь-якому тексті є вступ, основна частина й висновок, то ніхто не стане починати з висновку. Тобто логіка структури рішення буде зберігатись.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа сьогодні можна говорити, що різні судді бачать цю логіку по-різному. Хтось хоче відразу сказати, до якого рішення дійшов, а потім пояснити чому. Хтось, навпаки, тримає інтригу до кінця та спочатку розписує контекст, а вже потім підводить до того, яке саме рішення прийняте.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо ми подивимося на рішення Європейського суду з прав людини, то теж побачимо, що вони різні. У них ще багато залежить від того, наскільки суддя володіє мовою, якою викладає текст рішення. Якщо він не почувається сильним, то рішення буде максимально лаконічним. Якщо ж це суддя зі Сполученого Королівства та англійська для нього рідна, то рішення починається ледь не від Платона й Аристотеля.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗнову ж таки, питання в епістолярних здібностях тих чи інших суддів. Хтось любить писати односкладовими реченнями, а хтось \u0026mdash; зі зворотами. Інколи й в ЄСПЛ можуть так накрутити зі зворотами, що просто не розумієш, \u0026laquo;так\u0026raquo; чи \u0026laquo;ні\u0026raquo;. Особливо коли це подвійний переклад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле тут також є питання, що шаблонізація можлива в певних межах. Є 80% справ, які так чи інакше потраплять під певний шаблон. А 20% залишаться унікальними, тому все одно простір для творчості буде. Тобто інструмент для підлаштування буде, але не в імперативному характері. Якщо судді побачать, що так працювати простіше, то чому б ні?!\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u0026laquo;Базу можна втілити в будь-якій країні, тому що в ній питання мови стоїть на 10-му місці\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Ви вже частково говорили про досвід інших країн. Чи орієнтувалися на певні аналогічні ІТ-рішення? Чи була мета створити проект з нуля, маючи тільки ідею щодо функціоналу бази?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Усе почалося з ідеї та усвідомлення технічної можливості втілити цю ідею. Ми хотіли під повний текст рішення підбирати практику. А потім виявилося, що наші судді з\u0026rsquo;їздили в Південно-Африканську Республіку, де проходила конференція саме із цих питань. І суддя ВС Іван Міщенко виклав дуже цікавий допис про Бразилію, де є схожа система. Але, наскільки я зрозумів, вона є закритою та працює тільки для суддів. Та й алгоритми в неї відрізняються від нашого. Це переконало нас у тому, що такої мети можна досягнути. Натомість окремі технічні рішення є абсолютними українськими ноу-хау, які не мають аналогів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи виходили із синергії ІТ та юриспруденції. Я навіть на початку не думав, що це можливо \u0026mdash; шукати за лінком у реєстрі. Зрештою, попри складність рішення, це вдалося реалізувати.\u0026nbsp;У принципі, базу можна втілити в будь-якій країні, тому що в ній питання мови стоїть на 10-му місці. На мій погляд, у цієї пошукової бази є великий експортний потенціал для тих країн, які хочуть розв\u0026rsquo;язати ту саму проблему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; До речі, скільки коштувало створити таку базу та скільки людей необхідно, аби наповнювати та утримувати її? Це роблять лише працівники вашого департаменту чи донорських організацій також? І хто створював базу \u0026mdash; українські айтишники чи іноземні фахівці?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; З приводу ціни. Договір було укладено між проектом \u0026laquo;Право-\u003cem\u003eJustice\u003c/em\u003e\u0026raquo; та розробниками, і ціна є конфіденційною інформацією. Але, за нашими орієнтирами, ціна розумна. Створювали продукт українські айтишники з Харкова. Вони вже створювали білінговий продукт для юридичних фірм, тобто досвід поєднання ІТ та юриспруденції в них був.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа контент якийсь час відповідали працівники мого департаменту. Бо певний час потрібно було давати якісний підбір документів. А з того моменту, коли продукт був розроблений, ми створили робочу групу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо говорити про кількість працівників департаменту, які сьогодні займаються наповненням контенту, то це 6\u0026mdash;7 осіб, тобто одна-дві людини від кожної юрисдикції. Ще один співробітник відповідає за наповнення бази рішеннями ВП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash;\u0026nbsp;Тобто для цього не потрібно було набирати додаткових людей?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Ні. У нас і до цього був функціонал для відслідковування практики у формі дайджестів та оглядів. І саме це започаткувало наповнення бази. Нині це вже не надто трудомісткий процес. Важко було на початку, бо після кожної невдалої спроби запустити відповідний алгоритм доводилося заново виконувати роботу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Отже, тепер усі 300 тис. рішень ВС проаналізовані на предмет унікальних правових позицій та завантажені в базу?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Складно сказати, яка кількість цих рішень проаналізована. Якщо говорити про рішення ВП, то ними база наповнена на 95%. Для касаційних судів співвідношення складно з\u0026rsquo;ясувати, але там точно є понад 60%. Наразі ми запустили тестову експлуатацію бази, аби отримати зворотний зв\u0026rsquo;язок щодо контенту. Також, можливо, проситимемо про експертну допомогу потужних організацій правників, щоб був сторонній погляд. Бо ми себе вже максимально вичавили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Чи може з часом оновлений продукт претендувати на те, аби стати комерційним для певних категорій користувачів? Наприклад, для суддів \u0026mdash; безкоштовним, а для адвокатів \u0026mdash; на платній основі.\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Від самого початку, коли ми закладали концепцію, то погоджували з проектом \u0026laquo;Право-\u003cem\u003eJustice\u003c/em\u003e\u0026raquo;, що це буде доступний і безкоштовний ресурс. Та й законодавчо ми як держорган також не можемо \u0026laquo;монетизувати\u0026raquo; базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; А хто має авторські права на сам продукт?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Верховний Суд. Бенефіціаром майнових й немайнових прав є ВС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; Ви говорили, що, можливо, інші країни захочуть утілити цей продукт. Яким чином це було б можливо зробити?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; ВС точно продавати цей продукт не буде, але іншим державам може бути надана така сама міжнародно-технічна допомога щодо його створення. Їм просто потрібно буде заплатити за готові технічні рішення своїм айтишникам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u0026laquo;Ми не можемо брати на себе відповідальність не лише за контент, а й за його використання\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; В інструкції для користування базою сказано, що вона \u0026laquo;не є офіційним джерелом інформації щодо судових рішень ВС\u0026raquo;, тобто посилатися на саму базу сторонам процесу і суддям у рішеннях не можна? Чи це тільки під час тестового режиму?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; По-перше, це \u0026mdash; ноу-хау. Те, як видаватиметься інформація, багато в чому залежатиме від людського фактору. Якщо особа буде неправильно користуватись інструментом і через це не отримає правильного результату, то відповідальність лежатиме на ній. Тому ми не можемо брати на себе відповідальність не лише за контент, а й за його використання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож питання в наповнюваності бази. Якщо в ЄДРСР є всі рішення, то в нашій базі цього не досягнуто, тому не можемо давати користувачам 100% гарантії. Це допоміжний ресурс.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; За добу після презентації нового продукту в базі зареєструвалося понад 2000 користувачів. Це продемонструвало, що така база дійсно матиме попит. На вашу думку, яких тенденцій на ниві правосуддя слід очікувати з появою пошукової бази?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026mdash; Якщо говорити про кількість користувачів, то ми передбачаємо кілька десятків тисяч реєстрацій за кілька місяців роботи бази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо тенденцій, то це насамперед спрощення пошуку правових позицій. Ми хотіли забрати в суддів рутину, щоб у них був час і сили для розгляду дійсно складних справ. Адже, якщо суддя в апеляційній чи касаційній інстанції зможе за допомогою одного клику підбирати релевантну практику, це набагато полегшить його роботу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ такий спосіб також буде простіше забезпечити єдність судової практики. Коли база буде швидко оновлюватись і завантажувати свіжі правові позиції, то будь-який юрист чи суддя зможе миттєво проаналізувати актуальну практику.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи розуміємо, що з\u0026rsquo;являються нові питання в судовій практиці, і в суддів не завжди є можливість за цим слідкувати. Тут на допомогу людині й приходить ІТ-інструмент. Потрібно звикнути й навчитися ним користуватись.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБесіду вела Вікторія ЯКУША\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"subrubric\"\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/148549-mi_vbachali_potencial_bazi_v_tomu_schob_zabezpechiti_unifika.html?fbclid=IwAR1nQPdsvpOhQMoDmsUoVLPWuSJNwXeYQb2vuX79BNocSklBoBqO6WDiiYc\"\u003e\u003cstrong\u003eЗакон і Бізнес № 31 (1537). 2021. 31 липня - 06 серпня\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"author\"\u003eВікторія ЯКУША\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"subrubric\"\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/jurisprudence/\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"База правових позицій Верховного суду","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/148549.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":432,"url":"pravila-pro-nedopustimist-dokaziv--novij-pidhid-u-kpk-2012-roku","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1637336349,"date":"19.11.2021","views":3477,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/IMG_1445.jpg","mini_image":null,"name":"Правила про (не)допустимість доказів — новий підхід у КПК 2012 року","description":"\u003cp\u003eМабуть, однією з найпомітніших новацій Кримінального процесуального кодексу 2012 року стали \u003cstrong\u003eправила про докази\u003c/strong\u003e, які викладені у главі 4 \u0026sect; 1 та інших положеннях Кодексу. \u003cstrong\u003eПопередній Кодекс 1960 року не містив поняття недопустимих доказів узагалі. \u003c/strong\u003eДо необхідності створення цих правил розробників підштовхнула низка міркувань.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eВ основу Кодексу було покладено ідею змагального процесу. За такої конструкції центром процесу стає судовий розгляд, завдання якого полягає не у перевірці якості проведеного досудового розслідування, а\u0026nbsp;у наданні можливості сторонам представити свою позицію і надати спростування позиції іншої сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eВ основу Кодексу було покладено ідею змагального процесу.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча \u0026laquo;змагальний процес\u0026raquo; є усталеним позначенням \u0026laquo;adversarial process\u0026raquo;, однак \u003cstrong\u003e\u0026laquo;змагальний\u0026raquo; не дуже точно передає зміст \u0026laquo;adversarial\u0026raquo;. \u0026laquo;Adversarial\u0026raquo; означає процес, який ґрунтується або характеризується конфліктом, незгодою, взаємною недовірою і протидією \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e тобто протистоянням сторін\u003c/strong\u003e. Сторони у \u0026laquo;змагальному\u0026raquo; процесі не змагаються, а протидіють одна одній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, розвиток подій під час судового розгляду значною мірою залежить від сторін, а на суд покладається обов\u0026rsquo;язок стежити за тим, щоб сторони у своєму протиборстві додержувалися правил, що забезпечують справедливість судового процесу. Це вимагало правил, застосованих до доказів, наданих різними сторонами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПотреба у таких правилах була ще нагальнішою через те, що під час розробки проєкту Кодексу передбачалося запровадити класичний суд присяжних, що приймає рішення про винуватість у\u0026nbsp;формі немотивованого вердикту.\u003c/strong\u003e Оскільки вердикт не дає можливості встановити, яким чином присяжні оцінювали докази, треба було забезпечити, щоб на їхнє рішення не впливали докази, які не можуть прийматися до уваги через певні міркування. Звідси випливала необхідність концепції недопустимих доказів, тобто доказів, що не можуть бути представлені сторонами під час судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗрештою законодавець відмовився від створення класичного суду присяжних, запровадивши під цією назвою щось на кшталт суду шеффенів або народних засідателів. Це призвело і до пом\u0026rsquo;якшення правил про представлення доказів\u003c/strong\u003e, які \u0026mdash; попри визначення їх як \u0026laquo;недопустимих\u0026raquo; \u0026mdash; допускаються в процес, і лише в нарадчій кімнаті суддя вирішує питання про їхню \u0026laquo;допустимість\u0026raquo;, крім випадків виключення доказів під час судового розгляду в очевидних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНайважливішим було визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок істотного порушення фундаментальних прав і свобод людини\u003c/strong\u003e, що сформульовано у частині 1 статті 87 КПК, у якій також знайшло своє відображення правило під метафоричною назвою \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа певному етапі розробки припускали, що правил про виключення доказів, отриманих внаслідок істотного порушення фундаментальних прав, вкупі з похідними доказами достатньо. Але \u003cstrong\u003eврешті розробники згодилися з тим, що це правило залишає достатньо великий простір для судової дискреції, і вирішили обмежити розсуд визначенням випадків, коли суд зобов\u0026rsquo;язаний визнати порушення істотним (частина 2 статті 87 КПК).\u003c/strong\u003e Враховуючи незвичність правил про недопустимість, можливо, цей крок був виправданим. Однак надалі стаття 87 КПК була доповнена і частиною 3, яка вже передбачала правила недопустимості, що мають мало спільного з фундаментальними правами і свободами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож \u003cstrong\u003eбула чітко висловлена заборона використання позасудових свідчень.\u003c/strong\u003e З одного боку, це зумовлено правом сторін на перехресний допит, що є одним з елементів справедливого розгляду, оскільки лише він дає можливість з\u0026rsquo;ясувати і достовірність показань, і отримати інформацію, яка одну з протиборчих сторін або не цікавить, або навіть їм невигідна (частина 4 статті 95 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо обвинувачених, то недопустимість позасудових показань мало за мету також виключити можливість використання примусу, зокрема катувань, під час досудового розслідування. Таким чином, ця норма доповнювала гарантії частини 2 статті 87 КПК. Хоча \u003cstrong\u003eвже на етапі розробки було розуміння того, що це є доволі жорсткою нормою, однак поширена практика використання показань, отриманих внаслідок можливого поганого поводження, і, головне, відсутність системи ефективного розслідування заяв про застосування поганого поводження переконали розробників у її необхідності.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...недопустимість позасудових показань мало за мету також виключити можливість використання примусу, зокрема катувань, під час досудового розслідування.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗ остаточної редакції Кодексу було видалено положення, яке визначало, що таке показання або пояснення: усне чи письмове висловлювання або поведінка, якою особа мала намір зробити висловлювання. \u003c/strong\u003eЦе дало можливість у судовій практиці пом\u0026rsquo;якшити правило про недопустимість позасудових свідчень і вважати допустимим доказ, коли, наприклад, при слідчому експерименті, особа не надає опис певної події, а показує її рухами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож у проєкті було розроблено правило про недопустимість показань з чужих слів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальне правило недопустимості показань з чужих слів тісно пов\u0026rsquo;язано з правом обвинуваченого на допит осіб, що показують проти нього. У випадку використання переказу чужих слів неможливо піддати автора переказаного повідомлення перехресному допиту. Також це правило є окремим аспектом застосування правила про недопустимість позасудових свідчень, оскільки у випадку переказу чужих слів обвинувачений позбавляється можливості піддати особу перехресному допиту для з\u0026rsquo;ясування достовірності первісного повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКПК 1960 року передбачав положення, яке можна вважати редукованою формою правила про показання з чужих слів: \u0026laquo;Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані\u0026raquo;. Але закон не містив жодних правил про те, що робити з показаннями, що \u0026laquo;базуються на повідомленнях інших осіб\u0026raquo;, у випадку, коли \u0026laquo;інші особи\u0026raquo; так і не були допитані. Новий кодекс змістив фокус уваги саме на використання відомостей, які базуються на повідомленнях інших осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез недогляд в остаточній редакції Кодексу було упущено формулювання про недопустимість показань з чужих слів (hearsay). Тим не менше, загальне правило недопустимості показань з чужих слів випливає зі змісту частин 2\u0026ndash;7 статті 97, які передбачають винятки із загального правила недопустимості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, \u003cstrong\u003eбуло введено правила щодо недопустимості на доведення винуватості доказів, що стосуються особи (bad character).\u003c/strong\u003e Підґрунтя недопустимості таких доказів цілком очевидне: маючи незначну доказову силу для доведення обставин досліджуваного злочину, вони в силу людської природи мають значний вплив на створення упередженості. Правило неприпустимості інформації про особу підозрюваного, обвинуваченого має обмежене застосування. Такі докази є неприпустимими лише на доведення винуватості, але припустимі для використання з іншою метою: доведення необхідності застосування суворішого запобіжного заходу, іншого втручання в особисті права і свободи, призначення певного покарання тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож концепція недопустимих доказів, яка закладалася розробниками, була певною мірою підважена внесенням в остаточну редакцію Кодексу статті 86: \u0026laquo;Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом\u0026raquo;. На відміну від інших положень про допустимість, це положення вводить в оцінку допустимості доказів фактори, які жодного стосунку до фундаментальних прав і свобод не мають, і надає надмірного значення додержанню формальностей, не визначаючи їхньої істотності для забезпечення справедливого судочинства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, визначення допустимості через \u0026laquo;порядок, встановлений Кодексом\u0026raquo;, суперечить правилам про докази, передбаченим іншими статтями Кодексу. Зокрема, неналежний доказ є недопустимим, навіть якщо він отриманий \u0026laquo;у порядку, встановленому цим Кодексом\u0026raquo;. Докази, \u0026laquo;які стосуються особи\u0026raquo;, також можливо отримати \u0026laquo;у порядку, встановленому цим Кодексом\u0026raquo;, але їхня недопустимість визначається спеціальними положеннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...визначення допустимості через \u0026laquo;порядок, встановлений Кодексом\u0026raquo;, суперечить правилам про докази, передбаченим іншими статтями Кодексу.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПроєкт також передбачав свого роду \u003cem\u003eestoppel\u003c/em\u003e під час вирішення питання про допустимість доказів. \u003c/strong\u003eВідповідно до цього правила, під час оскарження судового рішення сторона не могла посилатися на порушення правил допустимості доказів, якщо під час вирішення питання про допустимість певного доказу вона явно або неявно погоджувалася з його допустимістю або недопустимістю. \u003cstrong\u003eТаке правило запобігало зловживанням під час кримінального процесу і спонукало сторони до процесуальної добросовісності. На жаль, це правило не увійшло до остаточної редакції Кодексу\u003c/strong\u003e, що дає можливість ставити питання допустимості вперше в апеляційній або касаційній інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, було введено правило \u0026laquo;discovery\u0026raquo; у статті 290 КПК, яке надавало можливість стороні захисту отримати доступ не лише до матеріалів, які сторона обвинувачення вирішила надати суду, але й до всіх інших матеріалів, які були отримані стороною обвинувачення в процесі розслідування. Аналогічний обов\u0026rsquo;язок відкриття було покладено і на сторону захисту з певними обмеженнями, зумовленими правом зберігати мовчання і не сприяти стороні обвинувачення. В судовій практиці дискусії навколо цієї норми отримали дещо гіпертрофований розвиток. Але ця норма, безумовно, надала серйозні можливості стороні, які, на мій погляд, використовуються доволі мало.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБезумовно, формулювання цих правил у КПК \u0026mdash; лише перший крок у їх належному застосуванні і визначенні їхньої ролі у забезпеченні справедливого судового розгляду. Подальша розробка правил про допустимість/недопустимість доказів є насамперед прерогативою судової влади. Той, хто уважно слідкує за судовими рішеннями, може спостерігати поступовий, хоча і не завжди послідовний, розвиток судової практики з цих питань.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"недопустимість, докази, кпк, justtalk","authors":[{"id":52,"url":"arkadij-buschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_1445-kopiya.jpg","name":"Аркадій","surname":"Бущенко","post":"суддя Верховного Суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/IMG_1445.jpg","tags":[{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":409,"url":"justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-tekstovij-zvit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1634830515,"date":"22.10.2021","views":908,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/IMG_1090-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"JUSTTALK #21. ПРАВОСУДДЯ: 2 роки з ВАКС. Текстовий звіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩо протягом двох років відбувалось в залах судових засідань Вищого антикорупційного суду і за їхніми \u0026laquo;процесуальними лаштунками\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ нагоди дворіччя діяльності Вищого антикорупційного суду у його дворику відбулася вереснева двадцять перша дискусія JustTalk. Спікери поділилася здобутками, особливостями напрацьованої судової практики та викликами, які перед судом постають.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож що відбувається не лише в залах судових засідань ВАКС, а й за його \u0026laquo;процесуальними лаштунками\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cspan\u003e14% вироків, ухвалених ВАКС, виправдувальні \u0026mdash; це рекордна частка виправдувальних вироків серед усіх ухвалених вироків в Україні\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТак, за дворічний період було ухвалено 45 вироків, з яких 6,5 виправдувальних (оскільки один вирок є обвинувальним в частині предʼявленого обвинувачення і виправдувальним в іншій частині). Тобто 14% вироків, ухвалених ВАКС, виправдувальні \u0026mdash; це рекордна частка виправдувальних вироків серед усіх ухвалених вироків в Україні\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПри цьому завжди треба враховувати, що близько 80% обвинувальних актів у справах про загальнокримінальні злочини містять повне або часткове визнання вини обвинуваченим, що говорить про відсутність кримінально-правового спору, питання полягає лише в розмірі покарання, що буде призначено. Тож порівняння загальної цифри з цифрою в справах про найнебезпечніші кримінальні правопорушення має умовний характер, хоча й демонструє певні тенденції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1090-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКількість призначених реальних покарань у вигляді позбавлення волі з цих 45 вироків \u0026mdash; їх 27. Тож є що сказати й тим, хто бачить результати роботи суду лише у \u0026laquo;посадках\u0026raquo;, хоч таке бачення хибне.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі судді, яких наразі 12, в рамках судового контролю за досудовими розслідуваннями розглянули понад 20 тисяч клопотань, заяв і скарг. Для розгляду кожного з цих документів, звичайно, треба час:одна заява може містити томи додатків, які, можливо, треба дослідити.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБогдан Крикливенко,\u0026nbsp;\u003cspan\u003eкерівник апарату ВАКС,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e навів результати нещодавнього моніторингу міжнародної організації Transparency International. Цей моніторинг стосувався кількості судових засідань, які не відбулися за період з квітня по липень 2021, \u0026mdash; їхня кількість становить майже 400. Серед судових засідань, що не відбулися, 49% не відбулися через неявку захисників, 10% \u0026mdash; через неявку прокурорів, 23% \u0026mdash; через неявку інших учасників кримінального провадження, \u0026nbsp;у тому числі обвинувачених та підозрюваних. Строки розгляду справ затягуються часто через самих учасників кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1087-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож неправильно було б оцінювати ефективність роботи суду лише за кількістю ухвалених вироків. Також необхідно враховувати те, що ВАКС розглядає складні кримінальні провадження.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eСудді ВАКС цілком спокійно ставляться до інформаційних атак.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\"Наразі складно звинуватити суд у тому, що він боїться ухвалити те чи інше судове рішення через чиюсь думку\" \u0026ndash; зазначила\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eОлена Танасевич, Голова ВАКС\u003c/strong\u003e. Судді цілком спокійно ставляться до інформаційних атак, які здійснюються в медіапросторі. Своєю чергою, у разі серйозного резонансу суд намагається реагувати відповідно до своєї комунікаційної стратегії.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1095-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДаниїла Чорненька, голова Апеляційної палати ВАКС,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e зазначила, що суспільні очікування є не тільки до суддів ВАКС, а й до всіх суддів загалом. Різниця в тому, що про перших говорять більше й частіше. \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Один день читаєш \u0026mdash; молодець, інший день \u0026mdash; продалися\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026rdquo;, \u0026mdash; зазначила спікерка. Справді, кримінальні провадження, з якими працюють судді ВАКС, часто викликають значний суспільний інтерес. Проте він не має впливати на об\u0026rsquo;єктивність і неупередженість суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБезумовний пріоритет \u0026ndash; організувати роботу суду таким чином, щоб в судді повноцінно могли виконувати завдання, покладені на них законодавством: здійснювати правосуддя, вважає \u003cstrong\u003eБогдан Крикливенко\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;Для того, щоб судді справді могли не відволікаючись виконувати свою роботу, потрібно постійно дбати про забезпечення належних умов праці\u0026mdash; починаючи від достатньої кількості паперу й принтерів, гідної оплати праці та закінчуючи належною охороною території ВАКС і суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоряд з успіхами ВАКС у забезпеченні суддів усім необхідним, є моменти, які треба покращувати. Але, на жаль, це не залежить від ВАКС.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТак, великий обсяг роботи зумовлює потребу збільшити кількість суддів ВАКС, що наразі неможливо через відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТому єдине, що залишається суду й суддям зараз, \u0026mdash; працювати далі.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...\u0026laquo;стійкість\u0026raquo; вироку залежить не від того, що \u0026laquo;більшість судів вирішує так само\u0026raquo;, а від якісної роботи на етапі досудового розслідування та роботи колегії суддів.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1091-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа словами прокурорки \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЯни Тализіної\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, якщо порівнювати практику ВАКС з практикою місцевих загальних судів за однаковими кваліфікаціями кримінальних правопорушень, то ВАКС сміливіше ухвалює обвинувальні вироки. Але у зв\u0026rsquo;язку з цим прокурорка бачить ризик, що Верховний Суд \u0026laquo;може зламати сміливу практику ВАКС\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eУтім, судді переконані\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що \u0026laquo;стійкість\u0026raquo; вироку залежить не від того, що \u0026laquo;більшість судів вирішує так само\u0026raquo;, а від якісної роботи на етапі досудового розслідування та роботи колегії суддів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСкладні кримінальні провадження, зокрема ті, в яких важко довести вину через складність кваліфікації (наприклад, замах на зловживання владою або службовим становищем), вимагають багато ресурсів, \u0026mdash; останніх у місцевих загальних судах бракує. \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eОлена Танасевич\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e звернула увагу на те, що суддівський корпус неукомплектований більш ніж на 35%, у зв\u0026rsquo;язку з чим місцеві загальні суди перевантажені, й фізично зробити той обсяг роботи, який наразі є в судах, практично неможливо.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТому, ймовірно, саме перевантаженість місцевих загальних судів і може бути однією з причин, чому у справах, зокрема, про замах на зловживання владою або службовим становищем вони ухвалюють здебільшого виправдувальні вироки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1093-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eПроактивний підхід дозволяє ВАКС заздалегідь підготуватися до доставлення затриманих осіб, належним чином організувати розгляд клопотання...\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВАКС як новий орган у системі судів загальної юрисдикції впроваджує й використовує найкращі стандарти не лише в практиці правозастосування, а й на рівні комунікації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБогдан Крикливенко\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e зауважив, що відповідно до міжнародних документів спілкування судової гілки влади повинно відбуватися з усіма особами, які дотичні до здійснення правосуддя. Суд стежить за сторінками НАБУ та САП у соцмережах, звідки може отримати інформацію, зокрема, про затримання осіб. Такий проактивний підхід дозволяє ВАКС заздалегідь підготуватися до доставлення затриманих осіб, належним чином організувати розгляд клопотання, яке потенційно надійде протягом 72 годин після затримання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТобто ВАКС не тільки впроваджує нові позиції з процесуальних питань, які впливають на забезпечення процесуальних гарантій учасників кримінального провадження та справедливість судового розгляду, а ще й змінює практики управління судом, застосовуючи нові підходи до менеджменту правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТак пройшов двадцять перший JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1094-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше дізнатися про те, що обговорювали на дискусії, ви можете у \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\"\u003eвідеозвіті\u003c/a\u003e . Також у нашому \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/pravosuddya-2-roki-z-vaks-discussion-paper-justtalk-21-i0np1pq\"\u003e\u003cspan\u003eDiscussion Paper\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ви можете детальніше ознайомитися з результатами роботи ВАКС та судовою практикою, сформованою судом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоманда JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Два роки діяльності Вищого антикорупційного суду","meta_description":"Що протягом двох років відбувалось в залах судових засідань Вищого антикорупційного суду і за їхніми «процесуальними лаштунками»?","meta_keywords":"ВАКС JustTalk правосуддя","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/IMG_1090-min-2.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":410,"url":"justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-videozvit","video":"9qpdaogg1sY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1634832212,"date":"21.10.2021","views":557,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/9qpdaogg1sY-HD.jpg","mini_image":null,"name":"JUSTTALK #21. ПРАВОСУДДЯ: 2 РОКИ З ВАКС. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ нагоди дворіччя діяльності Вищого антикорупційного суду у його дворику відбулася вереснева двадцять перша дискусія JustTalk. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e Маятник часу та Гаррі Поттер, (не)реальні нормативи та 95 годин чистого робочого часу, межа фізичних можливостей та народ, який хоче хліба і видовищ, - так коротко можна підбити підсумок розмови про \u0026laquo;Правосуддя: 2 роки ВАКС\u0026raquo;. Заінтриговані? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eБільше про результати діяльності інституції, злети і падіння, виклики та їхні вирішення дивіться у повному відеозвіті дискусії! \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаймлайн дискусії: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=0s\"\u003e00:00\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Вступ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=94s\"\u003e01:34\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ 2 роки ВАКС: результати роботи \u0026mdash; Олена Танасевич, Голова ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=237s\"\u003e03:57\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Нормативний vs Фактичний час розгляду проваджень \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=338s\"\u003e05:38\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Правові позиції ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=412s\"\u003e06:52\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ \u0026laquo;Бліц\u0026raquo; \u0026mdash; Як зробити роботу ВАКС ефективнішою \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=597s\"\u003e09:57\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Пріоритизація справ в ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=660s\"\u003e11:00\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Визнання доказів [очевидно] недопустимими \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=784s\"\u003e13:04\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Практика ВАКС vs місцевих судів і перегляд вироків Верховним Судом \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=990s\"\u003e16:30\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ 2 роки ВАКС: перспектива Голови Апеляційної палати Даниїли Чорненької \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=1090s\"\u003e18:10\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ \u0026laquo;Бліц\u0026raquo; \u0026mdash; Відмінності роботи судді ВАКС від роботи в місцевому суді \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=1315s\"\u003e21:55\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Межі взаємодії ВАКС та органів правопорядку (спільні заходи) \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=1490s\"\u003e24:50\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ 2 роки ВАКС: перспектива керівника апарату ВАКС Богдана Криклипенка \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=1615s\"\u003e26:55\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Підвищення ефективності роботи суду \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=1762s\"\u003e29:22\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ \u0026laquo;Бліц\u0026raquo; \u0026mdash; Управління у стилі коучінг та задоволення роботою працівників апарату ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=2006s\"\u003e33:26\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Нюанси роботи авторозподілу справ у ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=1710s\"\u003e28:30\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Межі взаємодії ВАКС та органів правопорядку (попередження про доставлення осіб) \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=2480s\"\u003e41:20\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Електронний суд та ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=2640s\"\u003e44:00\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Розгляд ВАКС скарги на незаконне затримання у вихідні дні \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\u0026amp;t=2681s\"\u003e44:41\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪️ Електронне досудове розслідування (E-case) та ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Спікери заходу: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОлена Танасевич \u0026mdash; голова Вищого антикорупційного суду \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДаниїла Чорненька \u0026mdash; голова Апеляційної палати ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eБогдан Крикливенко \u0026mdash; керівник апарату ВАКС \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМодерувала дискусію Лариса Денисенко. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Два роки діяльності Вищого антикорупційного суду","meta_description":"З нагоди дворіччя діяльності Вищого антикорупційного суду у його дворику відбулася вереснева двадцять перша дискусія JustTalk.","meta_keywords":"ВАКС JustTalk правосуддя","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/9qpdaogg1sY-HD.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":185,"url":"slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalnij-dopit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622306872,"date":"10.09.2020","views":878,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1111.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1111_1.jpg","name":"Слідчі показання чи експериментальний допит?","description":"\u003cp\u003eНайближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак \u0026mdash; ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9700\u0026amp;skl=7\"\u003e№ 9700\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eшляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакий підхід дасть змогу одночасно вирішити питання, пов\u0026rsquo;язані із підвищенням захисту прав особи на стадії досудового розслідування, оскільки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eу результаті запровадження таких новацій\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзникне сенс отримання показань слідчим чи прокурором із застосуванням насильства або погроз, адже\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eтакі відомості за законом не будуть доказами\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміст спору в Касаційному кримінальному суді\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19 червня 2020 року у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://reyestr.court.gov.ua/Review/89929145\"\u003e№ 740/3597/17\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуддя Третьої судової палати призначив об\u0026rsquo;єднаній палаті Касаційного кримінального суду розгляд скарги захисника в інтересах засудженої на вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду. Це рішення прийнято з огляду на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88401703\"\u003eухвалу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 12 березня 2020 року колегії суддів Другої судової палати, постановлену у складі голови Ємця О. П., суддів Кравченка С. І. та Остапука В. І.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКолегія суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) зазначила, що колегія суддів Першої судової палати, у складі головуючого Бущенка А. П., суддів Голубицького С. С. та Григор\u0026rsquo;євої І. В., у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85583596\"\u003e№ 515/2020/16-к\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдійшла кардинально іншого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, аніж колегії суддів Другої судової палати та інша колегія суддів Першої судової палати перед тим і після того. Цією нормою права є частина 4 статті 95 КПК, якою визначено, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eсуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них\u003c/em\u003e. Колегія суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О.\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eП.) не погодилася з колегією суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А.\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eП.), що в КПК термін \u0026laquo;показання\u0026raquo; означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ підсумку ж, перед об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду передовсім постають такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи можна тлумачити відповідні чинні положення КПК (не обмежуючись частиною 4 статті 95) як такі, що дозволяють суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eАбо, якщо ставити його вужче (відповідно до фактичних обставин справи № 740/3597/17):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи може суд обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчи існують, отже, підстави відступити від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.)?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПозиція amicus curiae\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши ухвалу колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) та постанову колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), маємо зазначити таке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eA.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМотивувальна частина ухвали колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) завершується словами: \u0026laquo;вважає[мо] за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, з метою забезпечення єдності судової практики...\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВисновок колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.) в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к звучить таким чином:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u0026laquo;Суд зазначає, що це правило [частини 4 статті 95 КПК] поширюється на показання, які надаються під час будь-якої слідчої дії, незалежно від класифікації цієї дії органом досудового розслідування. Правило недопустимості позасудових свідчень передбачене законодавцем для забезпечення низки фундаментальних прав особи в контексті права на справедливий судовий розгляд, передбачений, зокрема, статтею 6 Конвенції. У зв\u0026rsquo;язку з цим Суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ в численних рішеннях, у тому числі щодо України, розглядаючи порушення прав обвинуваченої особи під час давання показань, не надає значення класифікації слідчої дії за національним законом. Так у справах \u0026laquo;Яременко проти України\u0026raquo; (№ 2), \u0026laquo;Шалімов проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Леонід Лазаренко проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Тітаренко проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Олег Колеснік проти України\u0026raquo; ЄСПЛ розглядав порушення відповідних гарантій статті 6 Конвенції, зокрема права зберігати мовчання і права на правову допомогу, незалежно від того, надані вони на допиті чи під час відтворення обстановки та обставин події, \u0026mdash; слідчої дії, подібної до слідчого експерименту в чинному Кодексі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, у КПК термін \u0026laquo;показання\u0026raquo; означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії. Гарантії, що надаються Кодексом особі, підозрюваній у вчиненні злочину, не залежать від виду слідчої дії. Якщо звузити значення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; у статті 95 КПК лише до тверджень під час допиту, передбаченому статтею 224 КПК, це призведе до абсурдних висновків щодо сфери застосування прав підозрюваного. За такого вузького тлумачення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; слід було б дійти висновку, що під час проведення слідчого експерименту підозрюваний не вправі, посилаючись на пункт 5 частини 3 статті 42 КПК, відмовитися давати показання чи пояснення і має нести відповідальність за таку відмову або що він не вправі давати показання рідною мовою відповідно до частини 3 статті 29 КПК, оскільки в цих положеннях ці права передбачені саме для \u0026laquo;показань\u0026raquo; підозрюваного. Також за вузького тлумачення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; свідка не можна притягнути до відповідальності за давання завідомо неправдивих показань під час слідчих дій, які не є допитом в значенні статті 224 КПК\u0026raquo; (п.п. 21-22 постанови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ наведеного можна зробити однозначний висновок, що у справі № 515/2020/16-к колегія суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.) застосовувала кримінальне процесуальне законодавство\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eз урахуванням\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпрактики Європейського суду з прав людини. Отже, відступ від висновку цієї колегії матиме наслідком відступ від практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом із тим, такий крок буде прямо суперечити засадам кримінального провадження. Адже в частині 5 статті 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, відповідно до статті 8 КПК, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдіяльності\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдержави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто, у підсумку, відступ від практики Європейського суду з прав людини означатиме й відступ від принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eB.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, ключовим аргументом колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) є такі абзаци (послідовні):\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;[C]лід виходити з того, що показання особи \u0026mdash; це самостійне джерело доказів, порядок отримання яких встановлено ч. 1 ст. 95 КПК України, і його необхідно розмежовувати з іншим процесуальним джерелом доказів \u0026mdash; протоколом процесуальної дії (слідчого експерименту)\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Так, під час слідчого експерименту слідчий, прокурор не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК України\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей аргумент викликає кілька принципових заперечень:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eУ наведених абзацах можна помітити досить поширену плутанину між категоріями \u0026laquo;\u003cem\u003eдокази\u003c/em\u003e\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003cu\u003eджерела доказів\u003c/u\u003e\u0026raquo;. Найімовірніше, це наслідок суперечностей, закладених переліком\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e, що міститься в частині 2 статті 84 КПК (\u0026laquo;процесуальними\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерелами доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e, речові докази, документи, висновки експертів\u0026raquo;), та визначенням категорії \u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u0026raquo;, що міститься в частині 1 статті 95 КПК (\u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; це\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту\u0026hellip;\u0026raquo;).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПроцитовані положення частини 2 статті 84 та частини 1 статті 95 КПК найперше вступають у суперечність з положеннями частини 1 статті 84 КПК. Згідно з останньою,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдоказами\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв кримінальному провадженні є\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eфактичні дані\u003c/em\u003e. Тобто певна\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eінформація\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(певне\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eзнання\u003c/em\u003e). Проте, як уже було зазначено, категорія \u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u0026raquo; в частині 1 статті 95 КПК визначена як \u0026laquo;\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u0026laquo;\u003cem\u003eВідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo; так само є \u0026laquo;\u003cem\u003eданими\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eінформацією\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eзнанням\u003c/em\u003e). При цьому далі у частині 1 статті 95 КПК зазначено, що такі \u0026laquo;\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e) \u0026laquo;надаються в усній або письмовій формі\u0026hellip;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eпідозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом\u003c/u\u003e\u0026raquo;. Іншими словами, дещо контроверсійне формулювання частини 1 статті 95 КПК все ж таки досить однозначно натякає, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерелом\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможе бути лише людина (\u003cu\u003eпідозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт\u003c/u\u003e).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПравильність такого ходу міркувань підтверджується й іншими положеннями КПК, які утворюють систему норм щодо доказів та доказування.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, норми КПК щодо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u0026sect;\u0026sect; 3, 4, 5 глави 4, а також глава 5) визначають їх не інакше як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eфізичні об\u0026rsquo;єкти\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єкти, які здатні бути носіями\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eданих/відомостей/інформації/знання\u003c/em\u003e). Такого висновку можна дійти не лише з огляду на конструкції відповідних положень, а також з огляду на порядок дослідження таких\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eносіїв\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e). Порядок дослідження і перевірки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(статті 224, 351-355, стаття 96, а також частина 3 статті 23) виявляється не інакше як \u0026laquo;робота зі свідком\u0026raquo;, тобто з людиною. Інші\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдосліджуються як оригінальні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eфізичні об\u0026rsquo;єкти\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(окрім виняткових випадків).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-друге, хоча в частині 1 статті 95 КПК і вказано, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможуть надаватися в письмовій формі, в частині 4 статті 95 та частині 1 статті 23 КПК наголошується, що суд досліджує докази\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосередньо\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Тобто суд має отримувати (сприймати)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[\u003cem\u003eдокази\u003c/em\u003e] з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосереднього\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела [доказів]\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; від людини. У частині 1 статті 23 навіть зроблено уточнення, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eучасників кримінального провадження суд отримує\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Цьому правилу кореспондують положення статей 351-355 КПК.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож у статті 23 КПК зазначено, що суд може прийняти як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдоказ показання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eосіб\u003c/u\u003e, які\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне дають\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eїх\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосередньо\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв судовому засіданні, лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом (частина 2 цієї статті). Параграф 3 глави 4 КПК згадує лише два такі винятки [із загального правила]:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз чужих слів (стаття 97) та допит\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eсвідка, потерпілого\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпід час досудового розслідування в судовому засіданні (стаття 225). Жоден з цих винятків не стосується підозрюваного (обвинуваченого), при цьому перший зі згаданих також є винятково\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусним\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eза характером.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗі змісту статті 224 КПК стає зрозуміло, що допит \u0026mdash; це слідча (процесуальна) дія, яка може бути проведена деінде і полягає лише в тому, що слідчий (прокурор) ставить запитання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособі, яку допитують\u003c/u\u003e. Запитання ставляться слідчим (прокурором) з метою отримання (уточнення, перевірки)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповідей (відомостей/даних/інформації/знань)\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро ті обставини кримінального провадження, для з\u0026rsquo;ясування яких проводиться допит. Стаття 224 КПК навіть не вимагає від слідчого (прокурора) складати або вести протокол допиту (на відміну від, наприклад, статті 240 КПК, якою регламентовано порядок проведення слідчого експерименту). Іншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусний\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eхарактер допиту прямо закладено в статті 224 КПК.\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУсний\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eхарактер допиту, так само як і його \u0026laquo;форма існування\u0026raquo; (запитання-відповідь), також прямо встановлено статтею 18 КПК:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eмає право\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне говорити нічого\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвідмовитися відповідати на запитання\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Положення статті 63 Конституції сформульовано більш загально, разом з тим вони мають аналогічний зміст:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне несе відповідальності\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eза відмову\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдавати\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eабо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпояснення\u003c/em\u003e. Як уже було зазначено, статті 351-355 КПК цілковито відповідають цій парадигмі.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eОтже, фактично, допит трапляється кожного разу, коли слідчий (прокурор) ставить\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособі\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзапитання з метою отримання від неї\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповідей (відомостей/даних/інформації/знань)\u003c/em\u003e, про обставини кримінального провадження. Своєю чергою, це вимагає від слідчого (прокурора), а також суду забезпечувати відповідні гарантії та використовувати надані\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособою\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповіді\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e(відомості/дані/інформацію/знання)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eлише з дотриманням вимог, встановлених статтею 63 Конституції та статтями 8, 9, 18, 23, 84, 95, 96, 223, 224, 225, 232 та 351-355 КПК.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ цьому контексті варто окремо прокоментувати положення КПК, зокрема вже згадану частину 1 статті 95, а також частину 7 статті 224, якими передбачено, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможуть надаватися письмово. Адже, з огляду на такі положення, може скластися уявлення, що законодавець закладав не лише усний порядок фіксації та, відповідно, використання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e. Проте такий висновок є хибним з кількох причин.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, така форма цілковито залежить від волі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособи, яка надає\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eа не повноважень сторони обвинувачення (на відміну від порядку проведення інших слідчих (процесуальних) дій, що можуть бути проведені, а їхні результати, відповідно, зафіксовані, всупереч волі особи)\u003cem\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eІншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу письмовому вигляді може створити (зафіксувати) лише\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа, яка їх надає\u003c/u\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-друге, як уже наголошувалося вище, КПК (статті 351-355, стаття 96, а також частина 3 статті 23) визначив тільки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусний\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпорядок дослідження і перевірки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eсудом та сторонами у судовому провадженні\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(за винятком випадку, встановленого статтею 225; цей виняток не стосується підозрюваного (обвинуваченого)). Тож навіть у разі, коли особа надала стороні обвинувачення\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eписьмово, такі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдосліджуються у суді не за правилами статті 358 КПК, а за правилами статей 351-355 КПК \u0026mdash; з безпосереднього\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Цей порядок лишається незмінним й у випадках, коли до свідка вжито заходів безпеки: він (вона) надає показання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; щоб сторони кримінального провадження мали можливість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eставити запитання і слухати відповіді на них\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e(\u003c/em\u003eчастина 9 статті 352 КПК\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто з наведеного випливає, що згадані положення КПК у своєму взаємозв\u0026rsquo;язку та й порізно не можуть тлумачитись як такі, що дозволяють суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання (за винятком випадків, встановлених статтями 97 та 225). Відповідно, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту. Адже, згідно з відповідними положеннями КПК, показання (пояснення) мають усний характер та їхнім джерелом може бути тільки людина (за винятком випадку, встановленого статтею 225). При цьому КПК не встановлює жодних винятків для показань (пояснень) підозрюваного (обвинуваченого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e`C.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож хочемо звернути увагу на підхід судової влади Сполучених Штатів Америки до аналогічного питання. Зокрема, з тієї причини, що саме там з\u0026rsquo;явився прецедент, відомий усьому світові під назвою \u0026laquo;правило Міранди\u0026raquo; (ви маєте право зберігати мовчання; все, що ви скажете, може бути використано проти вас у суді; ви маєте право на правову допомогу [адвоката]; якщо ви не маєте коштів на адвоката, правову допомогу ви отримаєте безоплатно), який ґрунтується на П\u0026rsquo;ятій\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта Шостій\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпоправках до Конституції США.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі Міранда проти Аризони (\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/384/436/\"\u003eMiranda v. Arizona\u003c/a\u003e, 384 U.S. 436,1966), Верховний Суд США зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Нагадування про право зберігати мовчання повинно супроводжуватися застереженням, що все, що буде сказано [стороні обвинувачення], може і буде використано проти особи в суді. Таке нагадування необхідне для того, щоб особа дізналася не лише про саме право, але й про наслідки відмови від нього. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; До того ж це застереження має служити тому, щоб людина повною мірою усвідомила, що вона вже опинилася в змагальному процесі [на боці однієї сторони] \u0026mdash; тобто що вона має справу з [посадовими] особами, які не обов\u0026rsquo;язково діють в її інтересах\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПізніше, у справі Род Айленд проти Інніса (\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/446/291/\"\u003eRhode Island v. Innis\u003c/a\u003e, 446 U.S. 291, 1980), суд констатував:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;[З огляду на \u0026bdquo;правило Міранди\u0026ldquo;] термін \u0026bdquo;допит\u0026ldquo; [interrogation] є застосовним не лише до виразних випадків опитування [підозрюваного], але й будь-яких слів чи дій з боку поліцейських (крім тих, що зазвичай супроводжують процес затримання або тримання під вартою), що розглядаються поліцейськими як такі, що підштовхнуть підозрюваного до надання свідчень проти самого себе. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Але, оскільки поліцейські, безумовно, не можуть нести відповідальність за непередбачувані результати своїх слів чи дій, визначення \u0026bdquo;допиту\u0026ldquo; має поширюватися винятково на ті їхні слова чи дії, які, як їм відомо, з великою ймовірністю можуть спровокувати особу до самовикриття\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакі практики поліції Верховний Суд США назвав \u0026laquo;функціональним еквівалентом опитування\u0026raquo; (functional equivalent of questioning).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, Верховний Суд США не пов\u0026rsquo;язує наслідок у вигляді зізнання (самовикриття) лише з якоюсь конкретною слідчою (процесуальною) дією (що їй відповідає певна процесуальна форма). Йому достатньо встановити ту обставину, що на певному етапі досудового розслідування представники сторони обвинувачення доклали зусиль, щоб отримати пояснення (показання), які можуть бути використані проти особи, яка такі пояснення (показання) надала. Саме на досить широке коло таких випадків Верховний Суд США і поширює гарантії, пов\u0026rsquo;язані з конституційним принципом \u0026mdash; свободою від самовикриття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому аспекті варто згадати й, без перебільшення, одну з провідних тез Верховного Суду США. У справі Ескобедо проти\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca\u003eІлліною\u003c/a\u003e\u003ca id=\"_anchor_1\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_1\" name=\"_msoanchor_1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca id=\"_anchor_2\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_2\" name=\"_msoanchor_2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/378/478/\"\u003eEscobedo v. Illinois\u003c/a\u003e, 378 U.S. 478, 1964), на якій потім буде заснована справа Міранда проти Аризони, суд засвідчив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми засвоїли урок історії, давньої та модерної, що система застосування кримінального закону, яка стає залежною від \u0026bdquo;зізнання\u0026rdquo;, у довготривалій перспективі виявиться менш надійною [вартою довіри] та більшою мірою піддаватиметься зловживанням, аніж система, що покладається на зовнішні докази, які зібрані [стороною обвинувачення] самостійно, завдяки вправному розслідуванню\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо наголосити, що перша примітка (footnote 11) до цього абзацу (у справі Ескобедо проти\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca\u003eІлліною\u003c/a\u003e\u003ca id=\"_anchor_3\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_3\" name=\"_msoanchor_3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca id=\"_anchor_4\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_4\" name=\"_msoanchor_4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e) відсилає до матеріалів, присвячених ХХ з\u0026rsquo;їзду Комуністичної партії Радянського Союзу (найбільш відомий засудженням культу особи й, побічно, ідеологічної спадщини Йосипа Сталіна), а також аналітичних джерел, присвячених тоталітаризму та його методам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на задум авторів проєкту № 9700 від 13 січня 2012 року (чинний КПК), а також засадничі норми та чинні положення КПК щодо доказів і доказування (у своєму взаємозв\u0026rsquo;язку та й порізно), частина 4 статті 95 КПК \u0026mdash; як і будь-яке інше чинне положення КПК \u0026mdash; не може тлумачитись як така, що дозволяє суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання (за винятком випадків, встановлених статтями 97 та 225). Відповідно, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту. Адже, згідно зі статтями 18, 23, 84, 95, 96, 97, 224 та 351-355 КПК, показання (пояснення) мають усний характер та їхнім джерелом може бути лише людина (за винятком випадку, встановленого статтею 225). При цьому КПК не встановлює жодних винятків для показань (пояснень) підозрюваного (обвинуваченого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми підтримуємо аргументи та висновки, надані громадськими організаціями\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://ecpl.com.ua/news/naukovyy-vysnovok-shchodo-zastosuvannia-polozhen-ch-4-st-94-kpk-ukrainy/\"\u003eЕкспертний центр з прав людини\u003c/a\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/12tTdiq-xiUw5iOXkX0dmRGCmkja7fxGy/view?fbclid=IwAR3j3bgLAI3rMI-XUiBfuSWgMuHZpCbjeqlZx-nLVrrZTW_dpgOSbmctXd8\"\u003eУкраїнський інститут з прав людини\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/Amykus-st-95-na-sayt.pdf\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, немає підстав для відступу від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), викладеного в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість, відступ від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), викладеного у постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, матиме наслідком:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eутвердження практики хибного тлумачення засадничих норм та неправильного застосування\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eчинних\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eположень КПК щодо доказів і доказування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідступ від практики Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрух практики Верховного Суду в напрямку, що протилежний тому, в якому розвивається судова практика сталих демократій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[Н]ікого не можна примушувати свідчити проти самого себе в карній справі; ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без належної судової процедури\u0026hellip; / Процитовано за \u0026ldquo;Свобода слова. Рішення Верховного Суду США\u0026rdquo;. \u0026mdash; Київ: Оптима, 2004. \u0026mdash; С.33.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[О]бвинувачений може\u0026hellip; користуватися допомогою адвоката для захисту. / Процитовано за \u0026ldquo;Свобода слова. Рішення Верховного Суду США\u0026rdquo;. \u0026mdash; Київ: Оптима, 2004. \u0026mdash; С.33.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;The warning of the right to remain silent must be accompanied by the explanation that anything said can and will be used against the individual in court. This warning is needed in order to make him aware not only of the privilege, but also of the consequences of forgoing it. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Moreover, this warning may serve to make the individual more acutely aware that he is faced with a phase of the adversary system \u0026mdash; that he is not in the presence of persons acting solely in his interest.\u0026rdquo; / Miranda v. Arizona, 384 U.S. 436,1966.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;That is to say, the term \u0026bdquo;interrogation\u0026ldquo; under Miranda refers not only to express questioning, but also to any words or actions on the part of the police (other than those normally attendant to arrest and custody) that the police should know are reasonably likely to elicit an incriminating response from the suspect. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; But, since the police surely cannot be held accountable for the unforeseeable results of their words or actions, the definition of interrogation can extend only to words or actions on the part of police officers that they should have known were reasonably likely to elicit an incriminating response.\u0026rdquo; / Rhode Island v. Innis, 446 U.S. 291, 1980.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;We have learned the lesson of history, ancient and modern, that a system of criminal law enforcement which comes to depend on the \u0026bdquo;confession\u0026ldquo; will, in the long run, be less reliable and more subject to abuses than a system which depends on extrinsic evidence independently secured through skillful investigation.\u0026rdquo; / Escobedo v. Illinois, 378 U.S. 478, 1964.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1111.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":125,"url":"justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-videozvit","video":"nrRE8rYdbH4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621940356,"date":"22.05.2020","views":472,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2424_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2424_3.png","name":"JustTalk#11. Здоров’я і правопорядок: баланс цілей. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал одинадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал одинадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2424_2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]}]},{"id":122,"url":"justtalk10-prisyazhni-zasidayut-majbutne-narodnoi-paneli-videozvit","video":"exbMX7l-o-U","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621938498,"date":"13.05.2020","views":492,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/567_4.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/567_5.png","name":"JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал десятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал десятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/567_4.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":515,"name":"суд присяжних"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]}]},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/tag/[url]","query":{"url":"513"},"buildId":"9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Позначено\"судова практика\""}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-986850c0a8c02cb3765c.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/tag/%5Burl%5D-efa4c2960a31d9f04536.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>