Дмитро 

Домашнє насильство є однією з найпоширеніших форм правопорушень проти сім&rsquo;ї й особистості. Українське законодавство формує систему захисту потерпілих, яка включає як кримінально-правові, так і процесуальні інструменти.

Проблематика строків направлення кривдників на проходження програм: колізії законодавства і шляхи їх розв’язання

Законодавство передбачає можливість застосування до кривдників спеціальних програм для ресоціалізації, які мають на меті зміну поведінки, формування відповідальності та запобігання повторним випадкам насильства. Проте законодавство встановлює різні строки їх проходження.
<div class="style__background">Аналіз законодавства</div>
Стаття&nbsp;91-1 КК України визначає можливість застосування програм для кривдників як обмежувального заходу на строк від 1 до 3&nbsp;місяців з можливістю продовження не більш як на 12&nbsp;місяців.
Стаття&nbsp;194 КПК України встановлює, що направлення на програму може бути застосоване як запобіжний захід не більше ніж на 2&nbsp;місяці, а в разі необхідності&nbsp;&mdash; продовжене в порядку, передбаченому законодавством.
Стаття&nbsp;28 Закону України &laquo;Про запобігання та протидію домашньому насильству&raquo; встановлює строк проходження програми від 3 до 12&nbsp;місяців.
Відповідно до наказу Мінсоцполітики №&nbsp;1434 &laquo;Про затвердження Типової програми для кривдників&raquo; така програма передбачає строк від 3 до 12&nbsp;місяців.
У постанові Касаційного кримінального суду від 7&nbsp;серпня 2024&nbsp;року у справі №&nbsp;161/17404/23 (провадження №&nbsp;51-2665км24) суд зазначив, що строк проходження програми для кривдника визначається положеннями КК&nbsp;України, а не підзаконними актами.
<div class="style__background">Проблематика</div>
Наявність різних підходів до визначення строку проходження програми свідчить про колізію між нормами кримінального, кримінального процесуального, спеціального закону про запобігання та протидію домашньому насильству, а також підзаконними актами.
З одного боку, стаття&nbsp;91-1 КК&nbsp;України прямо визначає, що програма для кривдників може бути застосована як обмежувальний захід на строк від одного до трьох місяців з можливістю продовження до дванадцяти місяців. Саме ця норма має пріоритет, оскільки вона закріплена в законі, який має вищу юридичну силу, ніж підзаконні акти.
З іншого боку, стаття&nbsp;194 КПК України встановлює, що направлення на програму може бути застосоване як запобіжний захід не більше ніж на два місяці. Тобто в межах кримінального процесу строк є значно коротшим, ніж у кримінальному праві, що створює практичну проблему застосування.
Стаття&nbsp;28 Закону України &laquo;Про запобігання та протидію домашньому насильству&raquo; встановлює строк проходження програми від трьох до дванадцяти місяців, що суперечить положенням КК&nbsp;України, адже кримінальний кодекс допускає мінімальний строк в один місяць, тоді як спеціальний закон встановлює мінімум три місяці.
Наказ Мінсоцполітики №&nbsp;1434 закріплює типову програму для кривдників з мінімальною тривалістю три місяці, що узгоджується з законом, але не з КК&nbsp;України.
У постанові Касаційного кримінального суду від 7&nbsp;серпня 2024&nbsp;року суд прямо зазначив, що строк проходження програми визначається положеннями КК&nbsp;України, а не підзаконними актами. Судова практика підтвердила пріоритет кримінального кодексу над наказами міністерства й навіть над положеннями спеціального закону.
Отже, підходи до цього питання є неоднорідними, що підтверджує необхідність законодавчого врегулювання.
<div class="style__background">Міркування</div>
Типова програма роботи з кривдниками (відповідно до наказу Мінсоцполітики №&nbsp;1434) передбачає діагностичні, індивідуальні й групові заняття, що в сукупності формують системний шлях до розв&rsquo;язання проблеми. Аналізуючи характеристику типової програми, можна визначити приблизний час її проходження:
Діагностування
- Первинна діагностика: 6&nbsp;год (6&times;1&nbsp;год) або 6&nbsp;год (3&times;2&nbsp;год) &rarr; 6 год.
- Вторинна діагностика: 2&nbsp;год (2&times;1&nbsp;год або 1&times;2&nbsp;год) &rarr; 2&nbsp;год.
Разом: 8&nbsp;год.
Індивідуальна робота
- Основні індивідуальні сесії: 19&times;1&nbsp;год = 19&nbsp;год.
- Мотиваційні бесіди: 2&times;1&nbsp;год = 2&nbsp;год.
Разом: 21&nbsp;год.
Групова робота
Загальна тривалість сесій 18&times;1,5&nbsp;год&nbsp;= 27&nbsp;год.
Тобто загальний час для проведення діагностування, індивідуальної роботи та групових занять складає 56&nbsp;годин.
Враховуючи обмеження на проходження програми, приблизний розрахунок тривалості може становити:
Індивідуальна робота: максимум 2&nbsp;год/тиждень &rarr; 21&nbsp;год &divide; 2 = ~11&nbsp;тижнів
Групова робота: максимум 3&nbsp;год/тиждень &rarr; 27&nbsp;год &divide; 3 = ~9&nbsp;тижнів
За змішаного формату (максимально 2,5&nbsp;год/тиждень) тривалість програми становить 4,5&nbsp;місяців. Якщо робити все паралельно, програма вкладається мінімум в 11&nbsp;тижнів, що узгоджується з мінімальною тривалістю в три місяці. Отже, мінімальна тривалість програми, визначена наказом Мінсоцполітики №&nbsp;1434, відповідає логіці ресоціалізації.
<div class="style__background">Висновки та шляхи розв&rsquo;язання</div>
Шляхи розв&rsquo;язання проблеми різних строків проходження програм для кривдників полягають у необхідності законодавчого й практичного узгодження норм різних галузей права і підзаконних актів.
З погляду психологічних змін мінімальний строк у три місяці є обґрунтованим і необхідним, адже процес зміни поведінки й формування нових моделей мислення потребує часу.
Рішення у вигляді тривалості програми від 3 до 12&nbsp;місяців дає змогу враховувати індивідуальні особливості кривдників, рівень їхнього опору й готовність до змін.
Такий підхід забезпечить баланс між вимогами законодавства і реальними психологічними процесами, що відбуваються під час проходження програми.

Дмитро Косик