Виклики війни для кримінального права

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Виклики війни для кримінального права

Війна торкнулася всіх сфер життя: від організації роботи продуктового магазину в житловому кварталі, до проведення розслідування воєнних злочинів із тим, щоб вчинити правосуддя у Міжнародному трибуналі щодо росії. Не залишається осторонь і кримінальне право. Адже кількість суспільно-небезпечних проявів людської поведінки з початком повномасштабної війни тільки збільшилася, і їх слід відобразити у Кримінальному кодексі України. Пропоную коротко оглянути основні вимоги до цих процесів та визначити тенденції.

Павло Демчук

28 March, 2022

1273

1. Непорушність гарантій законності у період воєнного стану.

Спершу слід нагадати, що одним із фундаментальних принципів кримінального права є законність. Максима “nullum crimen, nulla poene sine lege”(немає покарання без закону) не може бути проігнорованою навіть у період надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою (ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права).

Вказаний принцип охоплює низку складових: lex scripta (злочини можуть визначатися у законі, який був прийнятий із дотриманням правил парламентської процедури); lex certa (положення про злочини та покарання за них повинні мати чітке і зрозуміле формулювання); lex pravevia (кримінальний закон не може мати зворотної дії в часі, крім покращення становища особи); lex stricta (тлумачення повинно бути передбачуваним та узгоджуватися із суттю кримінального правопорушення). Усі вони спрямовані на те, щоб людина заздалегідь усвідомлювала, яка її поведінка є кримінально караною.

Цей принцип є фундаментом, на якому тримається кримінально-правова система не лише України, а й усього демократичного світу. Відступ від нього свідчив би про те, що ми прагнемо якомога швидше покарати особу, зневаживши її права. Цим самим ми б опустилися до рівня варварів, які не мають власної гідності, а тому й не поважають чужу.

2. Швидка відповідь українського Парламенту.

Народі депутати швидко включилися у процес внесення змін до Кримінального кодексу України. Станом на 24 березня 2022 року вже внесені зміни умовно можна поділити на такі групи:

I) Криміналізація співпраці з ворогом та спотворення офіційної інформації про збройну агресію російської федерації проти України;

II) Посилення кримінальної відповідальності за державну зраду та диверсію;

III) Доповнення наявних складів окремих кримінальних правопорушень проти власності кваліфікуючою ознакою щодо їх вчинення “в умовах воєнного або надзвичайного стану”;

IV) Встановлення додаткових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності (бойовий імунітет) та непритягнення цивільного населення до кримінальної відповідальності за застосування зброї із дотриманням законодавчих вимог.

Чим може бути пояснена така швидкість? На мій погляд – необхідністю якнайшвидше забезпечити ефективну і повну кримінально-правову оцінку дій осіб, які хочуть підірвати незалежність та суверенітет України. Адже в умовах воєнного стану держава повинна діяти як злагоджений механізм. А зіпсовані елементи цього механізму повинні бути вилучені.

3. Можливі напрямки подальших змін.

Чи вичерпаний запит на зміни до кримінального закону? Видається, що ні. Адже на розгляді Верховної Ради України або ж в очікуванні підпису президента України ще перебувають закони, які криміналізують поширення інформації про переміщення військової допомоги та ЗС України, використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням.

Ці зміни мають як превентивну функцію, так і каральну. Адже окремі прояви вже криміналізованої поведінки не отримають кримінально-правову оцінку, якщо вони вчинялися до моменту прийняття змін до КК України. Це є проявом заборони зворотної дії кримінального закону в часі.

Однак на цьому кримінально-правові виклики війни не закінчуються. Досвід Великої Британії у роки Другої світової війни показує, що війна використовується злочинцями у різні способи: мародерства та крадіжки з житла евакуйованих мешканців, зґвалтування жінок окупантами, маскування умисних вбивств під нещасні випадки (наприклад, загибель від авіаудару). Також поширеними були шахрайства із виплатами державної допомоги на відновлення житла[1]. Цей досвід може бути актуальним для України із тим, щоб формувати подальшу кримінально-правову політику.

Потенціал Кримінального кодексу України дозволяє не залишити безкарними жодне із наведених діянь. Однак особливою вимогою є осмислений підхід у правозастосуванні, адже тлумачення закону повинно бути розумно передбачуваним для особи та узгоджуватися із суттю кримінального правопорушення[2]. Суд не може залишатися поза соціальним контекстом, однак здійснювати правосуддя слід із холодною головою та світлим розумом.

_________

[1] "Crime in Wartime". Spartacus Educational. Accessed March 24, 2022. https://spartacus-educational.com/2WWcrime.htm.

[2] ECHR. "HUDOC". HUDOC – European Court of Human Rights. Accessed March 24, 2022. https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57965.

війна міжнародне гуманітарне право

Схожі статті

ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?

Парламент під час війни. Друге засідання: що зміниться у кримінальної юстиції?

Парламент під час війни ухвалив 14 законопроєктів. Що там для кримінальної юстиції?