Розуміння поняття пробації в Україні нормативно передбачено в пункті 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про пробацію» від 5 лютого 2015 року № 160-VIII. Профільний закон закріпив підхід до розуміння пробації як системи наглядових і соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, непов’язаних із позбавленням волі, і забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого. Наразі суть пробації в Україні полягає у створенні справедливого й безпечного для кожного суспільства, яке прагне жити без правопорушень, шляхом сприяння здійсненню правосуддя та виконання альтернативних тюремному ув’язненню покарань таким чином, щоб створити відповідне середовище, де суб’єкт пробації був би готовий жити, не вчиняючи повторних правопорушень[1].
Поряд із тим, на думку авторки, діяльність пробації перш за все має бути спрямована на окрему особу задля підтримки її прагнення змінити власне сприйняття злочинності в бік негативного ставлення до останньої та продемонструвати суду й суспільству, що вона готова до змін і виправлення без застосування більш суворого кримінально-правового заходу.
Понад двадцять років серед науковців і практиків тривають дискусії про потребу в пробації та її потенційні можливості в кримінальному праві України. Не претендуючи на істинність думок, пропоную розглянути кримінально-правове регулювання та практику застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням на предмет того, чи є це пробацією або, можливо, може нею бути з урахуванням окремих рекомендацій.
Умови й підстави застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачені в статтях 75–79, 104 Кримінального кодексу України (далі — КК України). Надалі розглянемо положення статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і з’ясуємо, чи можна вважати його аналогом пробації.
За результатом розгляду справи, з урахуванням указаних у статті 75 КК України умов суд може дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов’язки. Тривалість іспитового строку (відповідно до частини 4 статті 75 КК України може бути встановлено тривалістю від одного до трьох років) та обов’язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначає суд.
Важливо звернути увагу на обов’язки, які суд може покласти на засудженого. Так, обов’язковими (імперативними) при звільненні від відбування покарання з випробуванням є обов’язки, передбачені в частині 1 статті 76 КК України. За своєю суттю вони є контрольними, оскільки полягають у моніторингу місця перебування засудженого й порядку його з’явлення до органів пробації. Водночас суд може призначити обов’язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України. Вони можуть бути контрольними (пункт 2 частини 3 статті 76 КК України), соціальними / реінтеграційними (пункти 3, 6 частини 3 статті 76 КК України) і виховними (пункти 1, 4, 5 частини 3 статті 76 КК України). Таким чином, суд при ухваленні вироку може обрати для засудженого імперативний перелік обов’язків, визначений у частині 1 статті 76 КК України, і додатково обов’язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, з урахуванням особи засудженого та його потреби у виправленні. Таким чином, з урахуванням усіх обставин справи, особи засудженого, підбору для нього обов’язків, передбачених статтею 76 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути аналогом пробації. Таке правове регулювання здатне ототожнити звільнення від відбування покарання з випробуванням із пробацією. Однак чи відбувається це при правозастосуванні? З’ясуємо далі.
Дискусії щодо формального ставлення суддів до можливості досягнення мети пробації при дискреції суду в частині вибору застосування пробаційних обов’язків, коли імперативними є лише контрольні обов’язки, підтверджені практикою. Хоч звільнення від відбування покарання з випробуванням поширений захід кримінально-правового характеру, однак рішення про його застосування — доволі однотипні.
Перша з проблем при правозастосуванні — низький рівень мотивування судами рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. З проаналізованих вироків можна зробити висновок про те, що суди здебільшого формально зазначають ступінь тяжкості вчиненого, а також не обґрунтовують взаємозв’язок між тяжкістю вчиненого й можливістю виправлення особи без ізоляції від суспільства[2].
Часто суди не виокремлюють врахування тяжкості вчиненого діяння і в остаточному рішенні зазначають про комплексний підхід до оцінки всіх обставин, що також не відображає значення тяжкості вчиненого для цілей виправлення особи без її ізоляції від суспільства[3].
Водночас, коли суди все ж обґрунтовують доцільність виправлення особи без її ізоляції крізь призму тяжкості вчиненого, аргументи стосуються пропорційності призначеного покарання, щоб воно не становило зайву обтяжливість для засудженого[4].
На жаль, доволі поширені випадки, коли суди при ухваленні рішень про застосування статті 75 КК України взагалі не вказують мотиви ухвалення такого рішення з позицій обґрунтування застосування статті 75 КК України, при цьому не згадують про тяжкість вчиненого, сприймаючи такий компонент передусім як умову до звільнення від відбування покарання з випробуванням[5].
Слід зазначити, що тяжкість учиненого, яка була врахована при обранні виду й розміру покарання, повторно береться до уваги і при звільненні від відбування покарання з випробуванням на підставі застосування статті 75 КК України. Таким чином, складається конструкція, коли без жодного обґрунтування врахування тяжкості вчиненого суд спершу зазначає про необхідність призначення обвинуваченому так званого реального виду й розміру покарання, а вже в наступному реченні з урахуванням того ж ступеню тяжкості зазначає про необхідність звільнення від відбування покарання. Без належного обґрунтування така вмотивованість рішення не цілком виважена[6].
Важливо для досягнення мети пробації з’ясувати особу обвинуваченого, щоб забезпечити найкращий набір заходів для її виправлення. Так, характеристика особи обвинуваченого має справедливо займати ключове місце при розв’язанні питання про можливість виправлення без ізоляції. Однак, незважаючи на необхідність з’ясування цієї характеристики, суди часто формально зазначають про врахування особи винного, при цьому не обґрунтовуючи можливість його виправлення крізь призму характеристичних даних[7]. Або ж зазначають доволі шаблонні дані про наявність на утриманні дітей, інформацію про працевлаштування, відсутність судимостей, неперебування на обліку в психіатра чи нарколога[8]. Однак як саме, до прикладу, наявність дітей чи відсутність судимостей позитивно вплине на можливість виправлення особи без її ізоляції, суди не пояснюють. Доволі суперечливі в обґрунтуванні можливості виправлення засудженого й посилання на його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення чи добровільне відшкодування завданого збитку та інші обставини, що пом’якшують покарання[9], оскільки такі обставини враховуються, власне, при призначенні покарання (стаття 66 КК України), при цьому демонструючи умовну нижчу суспільну небезпеку обвинуваченого.
Тому суди мали б враховувати ці та інші обставини, що пом’якшують покарання, при визначенні виду та розміру покарання, а не повторно й при звільненні від його відбування, оскільки вкотре повторюється описана вище конструкція, коли одні й ті самі обставини суди враховують при визначенні покарання та від його звільнення. За такою логікою судів цілком закономірним буде питання про те, для чого взагалі визначати покарання, якщо на тих самих підставах особу слід звільняти від його відбування. Тоді цілком логічно було б призначити новий вид покарання у виді пробаційного нагляду. Водночас, якщо суд готовий перейти до розгляду питання про можливість звільнення особи від відбування покарання (коли попередньо вже оцінив обставини вчиненого та супутні обставини), тоді він має перейти до оцінювання можливості виправлення особи. Зокрема, суду варто з’ясувати потреби особи у виправленні із застосуванням парадигми ризик — потреба — реагування. Звісно, зміна підходу призведе до додаткового навантаження на органи пробації (зокрема, через необхідність складення досудової доповіді), проте лише так пробації вдасться досягнути мети виправлення. Для встановлення можливості виправлення особи слід переглянути ризики вчинення нею кримінальних правопорушень, виявити потреби, необхідні для виправлення особи, і розробити план реагування на таку поведінку. Лише за комплексної оцінки можливості особи виправитися суд може перейти до розгляду питання про її звільнення від відбування покарання, щоб такий захід впливу був ефективним і здатним досягнути поставленої мети.
Надалі перейдемо до якісної характеристики обов’язків, призначених засудженим з урахуванням положень статті 75 КК України з метою їх виправлення та превенції вчинення ними нових кримінальних правопорушень. Імперативними для призначення законодавець визначив два контрольні обов’язки. За результатом аналізу судових рішень варто зазначити, що суди шаблонно призначають лише імперативні контрольні обов’язки, які мають на меті контроль за місцем перебування особи[10]. Однак нез’ясованим законодавцем залишається питання про те, як за таких обставин буде відбуватися виправлення та чи можливе воно, оскільки тоді необхідність виправлення та зміни поведінки покладається на саму особу, хоча пробація має на меті надання допомоги в цьому процесі. За таких обставин доволі необґрунтованими та невмотивованими є зазначення суддів про можливість виправлення та перевиховання особи, притому що суди призначають лише контрольні обов’язки[11].
Поряд із призначенням імперативних обов’язків суди мають право додатково призначити один чи декілька обов’язків, передбачених частиною 3 статті 76 КК України. За логікою як законодавця, так і доктрини кримінального права для вдалого й індивідуального підходу до виправлення особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, суди мали б обирати оптимальний набір обов’язків із запропонованих у частині 3 статті 76 КК України, щоб вони могли допомогти у виправленні особи. За результатом аналізу вироків судів із застосуванням частини 3 статті 75 КК України слід указати на усталену тенденцію призначення додаткового контрольного обов’язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом із питань пробації (77 % від проаналізованих справ)[12].
Судовій системі відомі, хоч і нечасті, випадки призначення соціально-виховних обов’язків (23 % від проаналізованих справ), однак саме вони наближають інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням до пробації. При цьому таким обов’язком у проаналізованих справах є обов’язок, передбачений пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою[13]. Відповідно до специфіки аналізованих вироків національних судів, а також з урахуванням категорії вчинених кримінальних правопорушень важливо також зауважити про повне ігнорування судами можливості призначення обов’язку працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо особі буде запропоновано відповідну посаду (роботу) (пункт 3 частини 3 статті 76 КК України). Під час здійснення комплексного аналізу вироків цілком закономірною тенденцією була відсутність постійного місця роботи чи зайнятості в осіб, що вчинили кримінальні правопорушення проти власності. Водночас у жодному з аналізованих вироків не призначено обов’язок працевлаштуватися або звернутися до органів державної служби зайнятості[14].
Ілюстративною до негативних наслідків ігнорування судами таких обставин є справа № 346/2119/20, де суд у першій інстанції визнав винною у вчиненні злочинів проти власності жінку, котра була раніше засуджена і звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, і засудив обвинувачену до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Склалася ситуація, коли особа була звільнена від відбування покарання з випробуванням, однак повторно вчинила аналогічне кримінальне правопорушення проти власності. А тому постає логічне питання про те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням у цьому випадку не вплинуло на усвідомлення засудженою своєї протиправної поведінки для цілей її виправлення. Слід відразу зауважити, що таке питання доволі поширене, однак поверхове: для пробації важливо з’ясувати, чи отримала засуджена вдосталь підтримки та можливостей для свого виправлення. Проте, як і в низці інших, у цьому випадку до засудженої були застосовані лише контрольні обов’язки при звільненні від відбування покарання з випробуванням, які жодним чином не могли сприяти її виправленню, притому суд зазначив про можливість виправлення обвинувачених і запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень саме шляхом застосування згаданих обов’язків[15]. Таким чином, засуджена змушена була залишитися на самоті, оскільки не отримала жодної підтримки на шляху до свого виправлення. Звісно, це зауваження може бути доволі категоричним, однак, можливо, саме такий підхід суду навіть не мав змоги виправити засуджену. У результаті згаданий формалізм призвів до повернення засудженої до вчинення кримінальних правопорушень у сфері проти власності, які вона вчиняла і раніше. Варто також зауважити, що засуджена вчинила крадіжки на суму 3 171 грн 85 коп., при цьому предметом посягання при вчиненні кримінального правопорушення стали, серед іншого, продукти харчування та особистої гігієни на суму 2 471 грн 85 коп.[16].
Аналогічна ситуація простежується і у випадках, коли засуджений вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп’яніння: переважно суди не зважали на обставину, яка має підлягати корекції для цілей сприяння засудженому в його виправленні, і не акцентували на ній. Слід також зауважити, що з аналізованих вироків фіксація стану алкогольного сп’яніння простежувалася при вчиненні домашнього насильства[17]. Хоч факт залежності зафіксований не був, проте в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення та виправлення засудженого суди мали право покласти на засудженого обов’язок дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля (пункт 6 частини 3 статті 76 КК України), що включав би заборону перебування в стані алкогольного сп’яніння в місці спільного проживання, однак у жодному випадку не зробили цього. Судовій практиці також відомий випадок, коли засуджений самостійно вказав на те, що він хоч і не перебуває на спеціалізованому обліку, однак має алкогольну залежність і страждає на емоційний лабільний астенічний розлад органічного походження, проте суд залишив цю проблему на самого засудженого та поклав на нього лише контрольні обов’язки[18].
За результатами аналізу кримінально-правового регулювання звільнення від відбування покарання з випробуванням і правозастосування цих норм на предмет того, чи є це пробацією, можна зробити такі висновки:
- За своїм кримінально-правовим регулюванням і механізмом застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням здатне бути аналогом (або ж проявом) пробації в Україні. Насамперед через те, що дає можливість покарати та виправити засудженого без його ізоляції від суспільства. При цьому з урахуванням нормативних умов суд бере до уваги всі обставини справи та робить висновок про можливість чи неможливість виправитися без ізоляції, а також зазначає, які саме обов’язки має виконувати засуджений для досягнення виправлення.
- Механізм вибору обов’язків, що покликані виправити засудженого під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, потребує змін. Зокрема, для того, щоб при звільненні від відбування покарання з випробуванням суд покладав на засудженого не лише ті контрольні обов’язки, які наразі є імперативними (частина 1 статті 76 КК України), а й інші, що здатні вплинути на свідомість засудженого й допомогти йому у виправленні. Звісно, не йдеться про необхідність створення універсального набору обов’язків, що виправлять засудженого. З позиції авторки доцільно змінити механізм вибору обов’язків при звільненні від відбування покарання з випробуванням і внести зміни до статті 76 КК України та викласти норму в такій редакції:
Стаття 76. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
- У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки:
1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
…
- На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд покладає один або два соціальних (інтеграційних) обов’язки:
1) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
- На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд покладає один або декілька виховних обов’язків:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
3) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.
- При правозастосуванні суди мають звертати увагу на індивідуальні потреби засудженого й призначати відповідні обов’язки, передбачені статтею 76 КК України, для того, щоб справді сприяти виправленню особи та уникненню її повернення до попередньої протиправної поведінки. Таким чином, судам варто звертати прицільну увагу на характеристику особи обвинуваченого та його життєві потреби. Водночас потрібно належним чином мотивувати свої рішення, особливо в частині можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- Наразі звільнення від відбування покарання з випробуванням за своїм кримінально-правовим регулюванням і правозастосуванням не є аналогом пробації через: 1) правову конструкцію, де законодавець визначив, що при звільненні від відбування покарання з випробуванням суд імперативно призначає лише контрольні, а також може призначити соціальні / інтеграційні та виправні обов’язки; 2) суди часто не призначають соціальні / інтеграційні та виправні обов’язки. Таким чином, виправлення засудженого покладається фактично на його ж плечі. Звісно, окремо із засудженим складається індивідуальний план роботи в органі пробації, однак цей елемент виправлення вже є під час виконання рішення суду та погоджується між засудженим та органом пробації окремо.
- З урахуванням зазначених вище застережень звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути аналогом пробації в Україні за умови внесення змін до статті 76 КК України та врахування судами індивідуальних потреб засудженого для досягнення якнайкращого виправлення особи для належної інтеграції в суспільство.
[1] Роль і переваги пробації. Пробація України. URL: https://www.probation.gov.ua/роль-і-переваги-пробації
[2] Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 17 червня 2024 року у справі № 126/1805/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119798395;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/2657/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119732947;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/4381/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119712240;
Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі № 439/883/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119681189;
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року у справі № 473/2432/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763746;
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2024 року у справі № 473/2342/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119326060;
Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 210/2438/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119726250;
Вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі № 443/844/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119651875;
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2024 року у справі № 301/1863/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119679909;
Вирок Корецького районного суду Рівненської області від 30 квітня 2024 у справі № 563/453/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118743948;
Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 601/1388/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119715310;
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 червня 2024 року у справі № 539/967/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119649601;
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року у справі № 539/1379/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119733790;
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2024 року у справі № 569/1850/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119761065;
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 червня 2024 року у справі № 759/8923/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119713265;
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2024 року у справі № 304/739/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119724563;
Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 червня 2024 року у справі № 152/541/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119674175
[3] Вирок Згурівського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 365/298/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119684235;
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2024 року у справі № 138/982/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763414;
Вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2024 року у справі № 726/1205/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119673288;
Вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2024 року у справі № 147/1352/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119406128
[4] Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 362/6310/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119759935
[5] Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 207/2319/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119758605;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2024 року у справі № 357/4963/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119316913;
Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року у справі № 174/508/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119101208;
Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2024 року у справі № 174/1239/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119101217;
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2024 року у справі № 750/6208/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119697294;
Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року у справі № 949/611/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118721884;
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2024 року у справі № 487/4232/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119674622;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2024 року у справі № 598/1287/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119665328;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 598/1329/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119696895;
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року у справі № 946/2141/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118534510;
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 березня 2024 року у справі № 946/666/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117956160;
Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 березня 2024 року у справі № 504/440/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117976726;
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у справі № 484/1744/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119644797;
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2024 року у справі № 607/9686/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119087253;
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року у справі № 308/9183/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119754855;
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року у справі № 635/5648/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119704269
[6] Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2024 року у справі № 357/4963/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119316913;
Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2024 року у справі № 174/1239/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119101217;
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2024 року у справі № 750/6208/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119697294;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2024 року у справі № 598/1287/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119665328;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 598/1329/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119696895;
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року у справі № 946/2141/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118534510;
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 березня 2024 року у справі № 946/666/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117956160;
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2024 року у справі № 607/9686/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119087253
[7] Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 207/2319/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119758605;
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 17 червня 2024 року у справі № 126/1805/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119798395;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/2657/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119732947;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/4381/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119712240;
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року у справі № 473/2432/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763746;
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року у справі № 539/1379/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119733790;
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2024 року у справі № 138/982/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763414
[8] Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 207/2319/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119758605;
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2024 року у справі № 750/6208/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119697294;
Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 210/2438/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119726250;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 598/1329/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119696895;
Вирок Кропивницького апеляційного суду від 4 липня 2023 року у справі № 387/339/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112080038;
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 червня 2024 року у справі № 759/8923/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119713265
[9] Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2024 року у справі № 598/1287/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119665328;
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року у справі № 635/5648/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119704269
[10] Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 17 червня 2024 року у справі № 126/1805/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119798395;
Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі № 439/883/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119681189;
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року у справі № 473/2432/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763746;
Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року у справі № 949/611/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118721884;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 598/1329/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119696895;
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2024 року у справі № 946/2141/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118534510;
Вирок Корецького районного суду Рівненської області від 30 квітня 2024 у справі № 563/453/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118743948;
Вирок Кропивницького апеляційного суду від 4 липня 2023 року у справі № 387/339/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112080038;
Вирок Миколаївського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 489/3266/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114325288;
Вирок Полтавського апеляційного суду від 14 липня 2023 року у справі № 554/7355/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112230613;
Вирок Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року у справі № 555/2023/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115096220;
Вирок Рівненського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 570/3719/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114344725;
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2024 року у справі № 569/1850/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119761065;
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2024 року у справі № 304/739/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119724563;
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року у справі № 635/5648/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119704269
[11] Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/2657/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119732947;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/4381/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119712240;
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2024 року у справі № 487/4232/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119674622;
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2024 року у справі № 301/1863/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119679909;
Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 березня 2024 року у справі № 504/440/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117976726;
Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 601/1388/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119715310;
Вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2024 року у справі № 726/1205/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119673288
[12] Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 207/2319/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119758605;
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 362/6310/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119759935;
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 травня 2024 року у справі № 473/2342/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119326060;
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2024 року у справі № 750/6208/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119697294;
Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 210/2438/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119726250;
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 229/2438/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117199059;
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 210/7137/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118543965;
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 235/6221/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109151669;
Вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі № 443/844/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119651875;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2024 року у справі № 598/1287/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119665328;
Вирок Згурівського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 365/298/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119684235;
Вирок Київського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року у справі № 355/1241/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116892731;
Вирок Кропивницького апеляційного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 401/2/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110102928;
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 червня 2024 року у справі № 539/967/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119649601;
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року у справі № 539/1379/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119733790;
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2024 року у справі № 138/982/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763414;
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у справі № 484/1744/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119644797;
Вирок Полтавського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року у справі № 536/2112/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114728115;
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 червня 2024 року у справі № 759/8923/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119713265;
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2024 року у справі № 607/9686/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119087253;
Вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2024 року у справі № 147/1352/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119406128;
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року у справі № 308/9183/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119754855;
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 726/1862/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725270
[13] Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2024 року у справі № 357/4963/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119316913;
Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року у справі № 174/508/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119101208;
Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2024 року у справі № 174/1239/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119101217;
Вирок Житомирського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у справі № 285/4592/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117995494;
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 березня 2024 року у справі № 946/666/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117956160;
Вирок Одеського апеляційного суду від 8 травня 2024 року у справі № 511/3809/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118920270;
Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 червня 2024 року у справі № 152/541/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119674175
[14] Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 207/2319/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119758605;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/2657/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119732947;
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі № 357/4381/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119712240;
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 362/6310/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119759935;
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року у справі № 473/2432/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763746;
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 210/7137/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118543965;
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2024 року у справі № 487/4232/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119674622;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 червня 2024 року у справі № 598/1287/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119665328;
Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року у справі № 598/1329/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119696895;
Вирок Згурівського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 365/298/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119684235;
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року у справі № 539/1379/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119733790;
Вирок Полтавського апеляційного суду від 14 липня 2023 року у справі № 554/7355/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112230613;
Вирок Полтавського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року у справі № 536/2112/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114728115;
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року у справі № 635/5648/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119704269;
Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 червня 2024 року у справі № 152/541/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119674175
[15] Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 3 серпня 2018 року у справі № 346/5634/17. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/75672076
[16] Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 6 квітня 2023 року у справі № 346/2119/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144448
[17] Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 березня 2024 року у справі № 946/666/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117956160;
Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року у справі № 949/611/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118721884;
Вирок Корецького районного суду Рівненської області від 30 квітня 2024 у справі № 563/453/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118743948;
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2024 року у справі № 607/9686/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119087253;
Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі № 439/883/24. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119681189
[18] Вирок Згурівського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року у справі № 365/298/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119684235