24 травня 2022 року МВС видало Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми Custody Records, яка розпочала нормативне регулювання окремих частин цієї системи. Ця стаття має на меті проаналізувати відповідність Інструкції та стану нормативного регулювання тим ідеям, які роками впроваджувались Управлінням дотримання прав людини Національної поліції разом із громадянським суспільством. Йдеться не про критику, а про шляхи вдосконалення та подальшого розвитку Custody Records в Україні.
ПЕРЕДІСТОРІЯ
Щоб забезпечити гарантії базових прав затриманих та унеможливити безпідставні звинувачення поліцейських, починаючи з грудня 2017 року, було розпочато процес впровадження в діяльність Національної поліції України нової системи обліку всіх дій щодо затриманих осіб — системи «Custody Records».
Помилково вважати, що це лише про відеофіксацію у відділеннях поліції та ІТТ – така система зʼявилась ще у середині 2000-х років і не дала результату з огляду на широкі можливості маніпуляцій із даними відеофіксації.
Як мінімум, система Custody Records про:
1
інспектора (кастоді-офіцера), який відповідальний за дотримання прав затриманих осіб;
2
електронну систему обліку всіх дій щодо затриманої особи, яка замінює паперові журнали та зводить можливість викривлення даних до мінімуму;
3
систему «розумної» відеофіксації з уникненням мертвих зон, ручного управління камерами, можливого знищення даних тощо. Для моніторингу безпечного поводження з особою можуть використовуватися різні пристрої, серед яких стаціонарні камери, поворотні камери, об’єктиви зі змінною фокусною відстанню, які підтримують аудіозапис тощо;
4
здійснення інтервʼю (непроцесуального опитування) із затриманою особою щодо того, як з нею поводились поліцейські під час затримання, чи не порушувались її права із фіксацією стану здоровʼя та перевірки будь-якої інформації, що може свідчити про незаконне застосування сили.
На першому етапі впровадження системи розпочалося на базі пілотних ізоляторів тимчасового тримання Національної поліції в містах Дніпро, Кропивницький, Сарни та Херсон. У кожному з цих ІТТ було введено посади інспекторів з прав людини, які здійснюють первинне інтерв’ю з кожною доставленою особою щодо обставин її затримання та поводження з нею з боку правоохоронців до моменту доставлення в ІТТ, а також фіксацію всіх дій щодо цієї особи під час перебування в ІТТ у спеціальній електронній базі.
Невдовзі її результативність була оцінена поліцією та необхідність впровадження системи Custody Records стала частиною державної (публічної) політики. У 2017 році Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2022 року (затв. Розпорядженням КМУ від 15.07.2017 №1023-р), яка передбачала впровадження «автоматизованого обліку затриманих осіб з метою запобігання незаконному затриманню та вдосконалення системи захисту таких осіб від тортур і жорстокого поводження». У Плані заходів з реалізації Стратегії (затв. Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 №693-р) вже конкретизувалось, як саме це зробити, зокрема технічні, нормативно-правові та організаційні аспекти впровадження системи Custody Records на всій території України не тільки в ІТТ, а й у відділеннях поліції (чергових частинах).
Наступний етап впровадження системи Custody Records мав передбачати можливість забезпечення детальної фіксації всіх дій щодо затриманої особи, починаючи з моменту її фактичного затримання та протягом усього періоду перебування у територіальному органі поліції до моменту звільнення цієї особи або ж її доставлення до ІТТ. Таким чином, поряд із оперативним працівником, дізнавачем, слідчим, які здійснюють затримання, зʼявлялась особа кастоді-офіцера, який фіксує, яким чином відбулось затримання, якщо застосовувався примус, то чи був він пропорційним опору особи тощо. До того ж, поки особа не постане перед слідчим суддею, судом для вирішення питання про законність затримання та подальших дій стосовно неї, особа, не зацікавлена у результатах розслідування та відповідних показників ефективності роботи (які досі існують), відповідала б за добробут затриманого.
Для забезпечення належного функціонування системи Custody Records на рівні відділень поліції (чергових частин) Управлінням дотримання прав людини разом із партнерами з громадянського суспільства було розроблено Технічне завдання із впровадження системи Custody Records у територіальних органах поліції (2019 р.). Саме спираючись на його основні положення, можна відповісти на питання, які подальші шляхи впровадження цієї системи у життя.
Починаючи з 2020 року розпочалось поступове впровадження системи Custody Records на рівні територіальних органів поліції, навчання відповідних фахівців із дотримання прав затриманих осіб, технічне обладнання та розширення можливостей електронної системи обліку всіх дій щодо затриманої особи. Цей процес триває і зараз – сьогодні Custody Records впроваджена у 23 відділах поліції; 3 з яких, на жаль, фізично зруйновані і тимчасово не функціонують, – в умовах війни, адже необхідність боротися зі злочинністю загальнокримінального характеру нікуди не зникла, навпаки – її наслідки стали більш руйнівними для країни, яка потерпає від російської агресії.
Складно сказати, що впровадження відбувалось без жодних проблем та мало підтримку на всіх рівнях. Проте вже у другій половині 2020 року, внаслідок трагічних подій зі свавіллям поліцейських у м. Кагарлику Київської області, слова: «Custody Records буде впроваджено у всіх підрозділах поліції», – пролунали з вуст тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Певною мірою це стало «зеленим світлом» на рівні внутрішньовідомчої політики до серйозної роботи над цим питанням.
ПРО ЧИННЕ НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Цього року МВС України видало Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Custody Records» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (затв. Наказом МВС України від 24.05.2022 №311). За змістом йдеться про перший нормативно-правовий акт, яким унормовано діяльність системи фіксації всіх дій щодо затриманої особи, а саме в частині функціонування електронного досьє, картки затриманої особи.
Інформаційна підсистема «Custody Records» є частиною інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» і, таким чином, входить в єдину системи баз (банків) даних МВС України.
Основними завданнями та призначенням Custody Records, відповідно до Інструкції (п. 3 Розділу ІІ), є:
1
запобігання незаконному затриманню осіб, удосконалення системи їх захисту від катувань і належного поводження, а також підвищення стандартів захисту прав поліцейських від можливих неправдивих звинувачень у неправомірних діях;
2
об’єднання інформації про затриманих осіб із моменту їх фактичного затримання, перебування в територіальних (у тому числі міжрегіональних) органах Національної поліції України, їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі – органи (підрозділи) поліції) та звільнення або поміщення до спеціальних установ інших органів державної влади в
єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп’ютерного та комунікаційного обладнання. Детальніше див. тут;
3
здійснення опитування затриманої особи та поліцейського, який здійснив затримання, щодо обставин і підстав затримання, а також фіксації всіх дій із затриманою особою під час її перебування в органі (підрозділі) поліції;
4
забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції в разі неналежного поводження із затриманими;
5
запровадження автоматизованого формування витягу з електронної картки затримання за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.
Формування ІП «Custody Records» здійснюється шляхом створення електронної картки затримання уповноваженою посадовою особою, яка здійснює наповнення цієї картки, що складається з таких розділів: 1) затримання та перебування затриманої особи в органі (підрозділі) поліції; 2) доставлення та перебування затриманої особи в ІТТ.
До бази даних вносять відомості про: реєстрацію факту затримання (реєстраційний номер в автоматизованій ІП «Custody Records», дата, час створення картки, час фактичного затримання, підстава, опис обставин, місце затримання (адреса та/або географічні координати)); поліцейського, який здійснив затримання; повідомлення третіх осіб про затримання; інформування регіонального центру БПД і час прибуття адвоката тощо.
Також Інструкція передбачає, що в інформаційну підсистему вносяться результати інтервʼю (опитування) затриманої особи, а саме:
- опитування поліцейського (фіксуються відповіді поліцейського на питання щодо обставин затримання особи, застосування відеофіксації, повідомлення третіх осіб про факт затримання, повідомлення про права затриманій особі, вилучені предмети тощо);
- опитування затриманої особи (фіксуються відповіді на питання затриманої особи стосовно уточнення персональних даних затриманої особи (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, місце народження, громадянство, необхідність участі перекладача, серія (за наявності) та номер паспорта, орган, що його видав), місця роботи, невідкладних зобов’язань, обставин затримання (пояснення особи щодо обставин затримання, застосування заходів примусу, вилучені предмети, повідомлення про права), зауважень, скарг, клопотань, повідомлення третіх осіб про факт затримання, стану здоров’я затриманої особи, а також інші питання, які необхідні для забезпечення гарантованих Конституцією та Законами України прав).
Важливим з позиції дотримання права на приватність (захист персональних даних, конфіденційність інформації тощо) є розподіл користувачів інформаційної підсистеми на три категорії, з метою визначення відповідного рівня доступу до інформації:
1
поліцейський, який фактично затримав особу;
2
поліцейський, (старший) інспектор-черговий, інспектор із дотримання прав людини (кастоді-офіцер);
3
уповноважена службова особа (поліцейський), відповідальна за перебування осіб в ІТТ.
До того ж доступ до уже внесених відомостей відбувається за різним обсягом даних на різних рівнях:
Рівень 1: центральний орган управління поліції;
Рівень 2: ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, міжрегіональні територіальні органи Національної поліції України;
Рівень 3: територіальні (відокремлені) підрозділи ГУНП.
Для отримання відомостей з інформаційної підсистеми Custody Records користувачем обов’язково вказується підстава їх отримання (відповідні норми закону про покладення на користувача повноважень, для здійснення яких проводиться пошук відомостей та реквізити провадження, справи тощо). Такі відомості надаються безкоштовно на запит суду, прокурора, слідчого, дізнавача, органів державної влади у порядку, встановленому законодавством про захист персональних даних. З практичної позиції це дозволяє уникнути поширених ситуацій, коли зацікавлені в результатах розслідування оперативні працівники у власних інтересах відвідують особу, отримують відомості стосовно неї з метою подальшого психологічного тиску для успішного «розкриття» справи та вчинення інших незаконних дій з цією метою.
Таким чином, Інструкція регулює питання обліку всіх дій щодо затриманої особи, а також передбачає внесення відомостей за результатами опитування затриманих осіб і поліцейських, які їх затримали.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО НОРМАТИВНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ
Ще у 2021 році Управлінням дотримання прав людини Національної поліції України було розроблено нормативно-правові акти для подальшого регулювання системи Custody Records, а саме:
1
Інструкцію про «Забезпечення режиму тримання та охорони осіб, які тримаються в ізоляторах тимчасового тримання територіальних органів Національної поліції»;
2
«Порядок використання систем відеоспостереження в ізоляторах тимчасового тримання територіальних органів Національної поліції»;
3
«Правила внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання територіальних органів Національної поліції».
Окрім того, УДПЛ спільно із підрозділами Національної поліції розробила відповідні алгоритми роботи поліцейських із автоматизованою електронною системою обліку затриманих осіб «Custody Records» та дій поліцейських при затриманні осіб в адміністративному та кримінальному процесуальному порядках.
Зазначені нормативно-правові акти перебувають у стані погодження, отже мають бути рано чи пізно затверджені Міністерством внутрішніх справ.
Що ж стосується посади інспектора з прав людини (кастоді-офіцера), то наразі у відділках поліції, де впроваджується Custody Records, оптимізується структура територіальних органів шляхом додавання сектору дотримання прав людини, в якому передбачена посада для такої особи. Наприклад, Наказом Голови Національної поліції від 26.05.2022 року №441 такі зміни впроваджено у одній з областей України (оскільки такі нормативні акти стосуються організаційних питань, а не міжвідомчих чи прав людини, то вони не підлягають реєстрації в Мінʼюсті і не публікуються). До того ж уже розроблено Типову посадову інструкцію інспектора з прав людини у відділку поліції, яка визначає перелік службових обовʼязків та функцій кастоді-офіцера. Якщо ж говорити про професійну підготовку (підвищення кваліфікації), то існують як централізовані навчальні курси (наприклад, у Національному університеті внутрішніх справ), так і окремі курси від державних та недержавних субʼєктів, які стосуються роботи із затриманими особами, забезпечення їх прав тощо.
Водночас згідно з Технічним завданням неврегульованими залишаються питання набору, підготовки кастоді-офіцерів, питання відеофіксації та роботи з даними. Правильніше сказати – на них поширюється загальне правове регулювання служби в органах поліції та загальні правила до відеофіксації, проте з огляду на унікальний характер системи Custody Records таке правове регулювання має бути спеціальним.
Таким чином, на рівні нормативного регулювання необхідно:
1
підвищити ефективність діяльності інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих (підпорядкувати таких осіб УДПЛ; розробити детальні посадові інструкції; забезпечити належну підготовку та підвищення кваліфікації службових осіб через впровадження системи навчання);
2
забезпечити інфраструктурні умови у територіальних органах поліції для впровадження системи Custody Records (кімнат для затриманих, кімнат для проведення слідчих дій та кімнат для конфіденційного побачення з адвокатом). Необхідною умовою належного функціонування системи є обмежений перелік приміщень, де можуть перебувати особи, які не є поліцейськими – відділення поліції має бути поділено на зони з різним доступом за магнітними картками. Таким чином, затримана особа завжди буде перебувати в полі зору кастоді-офіцера, а ризик катувань та неналежного поводження в «мертвій зоні» зводиться до мінімуму;
3
врегулювати систему моніторингу (відеоспостереження) дій затриманої особи із використанням сучасної техніки, можливістю віддаленого доступу до камер шляхом використання мережі Інтернет, можливості архівування даних і швидкого доступу до їх окремих фрагментів, порядку забезпечення приватності (використання «мертвих зон» тощо), зокрема під час обробки такої інформації та надання третім особам тощо;
4
налагодити ефективну взаємодію посадових осіб, діяльність яких пов’язана із затриманням, в частині забезпечення належної фіксації відомостей щодо затриманої особи. Реалізація цього завдання передбачає впровадження детальних алгоритмів дій та порядку взаємодії між усіма посадовими особами територіального органу поліції, діяльність яких є дотичною до процесу затримання (службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, патрульних поліцейських, оперативних працівників, слідчих, дізнавачів).
ПІДСУМОК
Система Custody Records розвивається на рівні територіальних органів поліції. Зокрема одну з її частин – електронне досьє з інформацією про всі дії щодо затриманої особи – врегульовано на рівні підзаконного нормативно-правового акту. Подальшими кроками має стати нормативне врегулювання наступного: 1) статусу особи кастоді-офіцера; 2) інфраструктурних умов для перебування затриманої особи (зонування відділень поліції); 3) системи відеоспостереження та роботи з такими даними; 4) ефективної взаємодії між різними службовими особами органів правопорядку.