Загальні правила здійснення дистанційного судового засідання було закладено в Кримінальний процесуальний кодекс України з початку його дії.
Так, він передбачає проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК України) та проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (ст. 336 КПК України). Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Таке текстуальне викладення статті 336 КПК України містить у собі дві основні проблеми.
Так, відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження — це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами. Своєю чергою, суб’єктне поняття «суд» не є тотожним поняттю «слідчий суддя». В сукупності з тим, що відповідна норма розміщена у параграфі про загальні положення судового розгляду без відповідних відсилань до досудового розслідування, такі формулювання формально унеможливлюють використання цього механізму на досудовій стадії кримінального провадження.
...перебування судового розпорядника або секретаря судового засідання поряд з учасником кримінального провадження повністю перекреслює можливість його участі, наприклад, із власного житла, іншого приміщення, офісу захисника...
По-друге, хоча стаття 336 КПК України текстуально натякає на можливість перебування певних осіб під час судового засідання не в приміщенні суду, допускаючи формулювання «з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду», то частина четверта цієї статті обтяжує такий натяк спеціальною людиною, яка обов’язково має бути залучена в це дистанційне судове засідання. Адже якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, перебуває у приміщенні, розташованому на території під юрисдикцією суду або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов’язаний вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Якщо вручення пам’ятки та перевірку документів реально організувати дистанційно, то перебування судового розпорядника або секретаря судового засідання поряд з учасником кримінального провадження повністю перекреслює можливість його участі, наприклад, із власного житла, іншого приміщення, офісу захисника тощо.
В умовах карантинних обмежень особливо гостро постає питання узгодження розумних строків кримінального провадження із забезпеченням безпеки здоров’я його учасників. Посилання учасників процесу на неможливість дістатися до суду (в тому числі до іншого суду для участі у відеоконференції), побоювання заразитися, самоізоляцію тощо не звільняє суддю та слідчого суддю від дотримання розумних і процесуальних строків (які є достатньо обмеженими) під час розгляду скарг, заяв і клопотань під час досудового розслідування. Отже, особливо актуалізується зміна процедури участі в судовому засіданні та дистанційне судове засідання з використанням власних технічних засобів. Крім того, активне впровадження в практику судів систем інформатизації та автоматизації судочинства є важливою умовою успішного розвитку судової системи. Одним з елементів «електронного правосуддя» є застосування систем відеоконференцзв’язку, які надають учасникам процесу можливість дистанційної участі в судовому засіданні. Хоча до КПК України двічі вносилися зміни, спрямовані на забезпечення ефективності кримінального провадження під час дії карантинних заходів, використання власних технічних засобів неунормоване.
Натомість це передбачено для інших видів судового процесу. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» передбачена можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, яке знаходиться поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів у цивільному, господарському та адміністративному процесах. Аналогічні правові норми закріплено Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196. Система відеоконференцзв’язку — комплекс технічних засобів та програмного забезпечення (за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua) або інші доступні суду та учасникам судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства. При цьому за вказаним посиланням можливе проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
Хоча до КПК України двічі вносилися зміни, спрямовані на забезпечення ефективності кримінального провадження під час дії карантинних заходів, використання власних технічних засобів неунормоване.Натомість це передбачено для інших видів судового процесу.
Водночас кримінальне провадження здійснюється в таких же умовах об’єктивної реальності, як і інші види судочинства. Отже, фактори, які зумовлюють впровадження і активізацію застосування власних технічних засобів учасників, мають враховуватися і при розгляді заяв, скарг і клопотань у кримінальному провадженні [1]. Тому, незважаючи на те, що таке прямо не передбачено КПК України, суди і слідчі судді організовують судові засідання з використанням власних технічних засобів як під час судового розгляду [2], так і на досудовому розслідуванні [3]. Причому в практиці зустрічається навіть покрокова інструкція участі в судовому засіданні. Наприклад, у резолютивній частині ухвали, крім самого рішення про проведення судових засідань у кримінальному провадженні про обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, зазначені інші питання, спрямовані на належну організацію такого судового засідання. Суд зазначив, що відеоконференція буде проведена за допомогою додатку EasyCon, який може бути встановлений за веб-посиланням https://easycon.com.ua/site/login. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно:
- використовувати комп’ютерну техніку або смартфони з доступом у мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення;
- попередньо зареєструватися з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам;
- зайти та авторизуватися в Системі за 10 хвилин до часу судового засідання;
- активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити, чи вони працюють, протестувавши за допомогою Системи;
- очікувати запрошення секретаря до участі в судовому засіданні.
Також роз’яснено особі, щодо якої вирішено питання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в Системі із застосуванням електронного підпису [4].
В іншому випадку в ухвалі суду зазначено про те, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву [5].
На сьогоднішній день розроблено законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо покращення доступу громадян до правосуддя», який зареєстрований у Верховній Раді України [6]. Цей проєкт має нормативно розширити дистанційне провадження, в тому числі з використанням власних технічних засобів, на досудове розслідування та нормативно включити до суб’єктів прийняття відповідного рішення слідчого суддю. Проєктом передбачено, що суд, слідчий суддя може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції з будь-якого іншого приміщення із застосуванням власних технічних засобів. Разом з тим, суд, слідчий суддя не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного кримінального провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує. Причому з одного приміщення можуть брати участь як один, так і декілька учасників кримінального провадження (наприклад, підозрюваний і адвокат або кілька адвокатів).
У цілому відповідна законодавча ініціатива щодо можливості використання власних технічних засобів у кримінальному провадженні оцінюється позитивно. Очевидно, що такий формат проведення судових засідань буде сприяти оперативному і ефективному розгляду поставлених перед слідчим суддею і судом питань без залежності від несприятливих обставин об’єктивної дійсності. Варто, однак, артикулювати умови, за яких можлива така процесуальна форма:
1
судове засідання здійснюється відкрито, а підстави, визначені ч. 2 ст. 27 КПК України, для рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні відсутні;
2
про здійснення дистанційного судового засідання з використанням власних технічних засобів не заперечують усі учасники відповідного процесу;
3
в особи, яка перебуває поза межами приміщення суду, наявні відповідні технічні можливості (технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку);
4
хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, фіксуються за допомогою технічних засобів;
5
застосування власних технічних засобів не може негативно відобразитися на дотриманні належної правової процедури та на результаті судового засідання в контексті захисту прав і інтересів учасників кримінального провадження.