Умовне звільнення дозволяє офіцерам передбачити умови, спрямовані на захист позивачів або свідків, збереження доказів та зниження ризику подальших правопорушень. Втім, звільнення із застосуванням запобіжного заходу може завдати шкоди самому підозрюваному, отже рішення про його використання має в усіх випадках бути виправданим і регулярно переглядатись. Поліцейські служби повинні забезпечити суворе дотримання та прозорість процесів, пов’язаних з прийняттям рішення про звільнення із застосуванням запобіжного заходу ї у кожній конкретній справі та розробкою плану слідчих дій. Наступні положення ілюструють найкращу практику з питань прийняття рішення про досудове звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу:
Поліцейські служби повинні намагатись завершити розслідування протягом початкового періоду тримання під вартою
Офіцер, який проводить розслідування, має завжди, де це можливо, намагатися завершити розслідування протягом початкового періоду тримання під вартою. Якщо розслідування потребує більшого часу, застосовується принцип звільнення затриманого без накладання запобіжного заходу. Кожне рішення про звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу повинно бути належним чином обґрунтоване, а також враховувати будь-які докази, які підтверджують законність, пропорційність і необхідність прийняття такого заходу в конкретних обставинах. У випадках, коли звільнення із застосуванням запобіжного заходу вважається пропорційним і необхідним засобом, має бути розроблений план слідчих дій та режим контролю, які забезпечать, що дія такого запобіжного заходу буде тривати найменший строк, необхідний для завершення розслідування, враховуючи при цьому співпрацю поліцейської служби з іншими установами, наприклад, для проведення судово-медичної експертизи або інших технічних заходів чи слідчих експериментів.
Положення про досудове звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу
Основна зміна полягає у тому, що відтепер принцип звільнення з-під варти без застосування запобіжного заходу застосовується практично до всіх випадків (включаючи випадки арешту за порушення умов звільнення), якщо не досягнуті критерії необхідності і пропорційності використання такого засобу. Акт безпосередньо не містить визначення цих термінів, але вони можуть тлумачитись у відповідності до положень статті 8(2) Європейської конвенції з прав людини — право на повагу до приватного та сімейного життя.
Критерій необхідності Рішення про санкціонування звільнення із застосуванням запобіжного заходу може бути визнаним необхідним якщо воно:
- відповідає інтересам національної безпеки;
- спрямоване на запобігання порушення громадського порядку або правопорушення;
- відповідає інтересам економічного добробуту Сполученого Королівства;
- відповідає інтересам суспільної безпеки;
8відповідає інтересам охорони здоров’я населення.
Критерій пропорційності Рішення про санкціонування звільнення з-під із застосуванням запобіжного заходу може бути визнаним пропорційним якщо:
- його прийняття не є довільним або несправедливим;
- передбачені обмеження строго відповідають цілям законної державної політики;
- тяжкість накладених обмежень не переважує користь для спільноти, для забезпечення добробуту якої вони накладаються;
- будь-яке обмеження співвідноситься із законною метою, для досягнення якої воно накладається.
Допустимі строки застосування запобіжного заходу
Зміни до законодавства, що регулює досудове звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу, встановлюють законодавчі та судові гарантії, включаючи часові рамки допустимих строків накладення запобіжного заходу, а також структуру процесу прийняття відповідного рішення. Майже усі випадки досудового звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу мають задовольняти дві попередні умови. Офіцер з нагляду має пересвідчитись, що:
- призначення запобіжного заходу та його умови відповідають критеріям необхідності та пропорційності;
- рішення про звільнення з-під варти із застосуванням запобіжних заходів санкціоноване інспектором або вищим офіцером.
Після початкового звільнення із застосуванням запобіжного засобу, інспектор санкціоновує 28-денний допустимий строк накладення запобіжного заходу. Протягом цього часу офіцер з нагляду може накладати запобіжний захід або змінювати їх умови. Є три основні строки, на які поліція може звільнити затриманого з-під арешту на умовах запобіжного заходу. Це наступні допустимі строки:
- Початковий строк звільнення з-під варти із встановленням запобіжного заходу на 28 днів, рішення про це приймається уповноваженим інспектором;
- Продовження початкового строку до трьох календарних місяців з моменту встановлення початкового строку звільнення із встановленням запобіжного заходу, рішення про це приймається суперінтендантом;
- Подальше продовження строку дії запобіжного заходу ще на три календарні місяці, яке застосовується у винятково складних справах і санкціонується помічником головного констебля або офіцером у ранзі командиром.
Будь-яке подальше продовження строку звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу повинно бути санкціоновано магістратським судом. Питання про виняткову складність має вирішуватись для кожної справи окремо. Фактори, що вказують на виняткову складність справи, можуть включати велике число підозрюваних і потерпілих, кількість правопорушень, що розглядаються в рамках однієї справи, а також те, чи ведуться слідчі дії по цій справі закордоном. Королівська прокурорська служба розробляє критерії для визначення питання про виняткову складність справи. Відповідні матеріали мають бути опубліковані найближчим часом. Перед прийняттям рішення про санкціонування звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу, офіцер, який несе за це відповідальність, має впевнитись, що підозрюваний або його законний представник мали можливість зробити подання, яке він має розглянути до винесення рішення.
Умови продовження застосування запобіжного заходу при звільненні з-під варти
Є чотири обов’язкові умови, дотримання яких має бути забезпечене поліцією до прийняття рішення про продовження застосування запобіжного заходу при звільненні з-під варти. Умова А — співробітник, який приймає таке рішення, має достатні підстави підозрювати особу у вчиненні відповідного правопорушення. Умова Б — співробітник, яке приймає таке рішення, має достатні підстави вважати, що:
- поліції потрібен додатковий час для винесення обвинувачення;
- необхідно провести додаткові слідчі дії щодо будь-якого питання, пов’язаного з відповідним правопорушенням.
Умова В — співробітник, який приймає таке рішення, має достатні підстави вважати, що:
- процес підготовки обвинувачення поліцією; або
- слідчі дії поліції ведуться ретельно і оперативно.
Умова Г — співробітник, який приймає таке рішення, має достатні підстави вважати, що, враховуючи усі обставини справи, застосування запобіжного заходу відповідає критеріям необхідності і пропорційності. Це особливо стосується накладення будь-яких обмежень, які витікають з умов звільнення. Співробітник, який приймає таке рішення, має надати його обґрунтування у письмовому вигляді. У випадку продовження строку застосування запобіжного заходу магістратським судом застосовуються тільки Умови Б і Г.
Встановлення різних дат закінчення дії запобіжного заходу
Дата закінчення дії запобіжного заходу, як правило, є датою закінчення строку застосування запобіжного заходу, але з наступних трьох причин можуть бути встановлені і більш ранні час і дата:
- По-перше, якщо потрібно узгодити такий час з іншою датою закінчення дії запобіжного заходу, накладеного на особу за вчинення іншого правопорушення (пункт 47ZA(3) PACE);
- По-друге, якщо офіцер з нагляду очікує більш раннього винесення звинувачення (пункт 47ZA(4) PACE);
- По-третє, дата закінчення дії запобіжного заходу може бути змінена на більш ранню з метою внесення до матеріалів справи будь-яких запитів зі сторони підозрюваного або його законного представника або дотримання будь-яких вимог, що стосуються роботи поліції, наприклад, вимог щодо робочого графіку або ведення документації щодо виконання запобіжних заходів. Це положення, яке, ймовірно, застосовується найбільш часто, витікає зі статті 47, пунктів 4А-4D PACE.
Звільнення підозрюваного з-під варти із застосування запобіжного заходу після прийняття Королівською прокурорською службою рішення про пред’явлення обвинувачення
Якщо офіцер з нагляду вважає, що поліція зібрала достатньо доказів для підготовки обвинувачення, до прийняття Королівською прокурорською службою рішення про висунення обвинувачення, у відповідності до пункту 37(7)(а) PACE він може або випустити підозрюваного з-під варти із застосуванням запобіжного заходу або продовжити його тримання під вартою. Принцип звільнення з-під варти без застосування запобіжного заходу в таких випадках не застосовується. Офіцер з нагляду повинен визначити дату закінчення звільнення із застосуванням запобіжного заходу, що має враховувати реалістичний строк, необхідний Королівській прокурорській службі для підготовки їхнього рішення.
Продовження строку дії запобіжного заходу на запит Королівської прокурорської служби Якщо Королівська прокурорська служба робить запит про те, що вона потребує додаткового часу для підготовку свого рішення про пред’явлення обвинувачення, встановлюється 28-денний строк дії запобіжного заходу з дня подачі такого запиту.
Умови звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу повинні бути пропорційними, законними і необхідними для контролю над ризиками, пов’язаними із підозрюваною особою
Умови, накладені досудовим запобіжним заходом, можуть істотно обмежувати права та свободи підозрюваного. Рішення про його застосування повинно прийматися, якщо існують істотні підстави вважати, що без цього підозрюваний буде становити небезпеку. Втім, поліцейські служби повинні враховувати можливий вплив умов накладеного запобіжного заходу на підозрюваного, а також тривалість його застосування. Такі умови встановлюються як альтернатива триманню під вартою і повинні строго відповідати необхідності. Вони не повинні однаково застосовуватись до усіх ситуацій. Поліцейські служби повинні переглянути умови запобіжного заходу, якщо рівень ризику, пов’язаний з підозрюваним, зміниться.
Як впливає передача справи з поліції до Королівської прокурорської служби для підготовки обвинувачення на застосування запобіжного заходу? Коли справа передається на розгляд до Королівської прокурорської служби, строк звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу припиняється. День, коли справа передається до Королівської прокурорської служби, не враховується у строк застосування запобіжного заходу. Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо особа спочатку була звільнена із застосування запобіжного заходу для подальшого проведення слідчих дій, а потім, протягом строку застосування запобіжного заходу, справа була надіслана до Королівської прокурорської служби для прийняття рішення про висунення обвинувачення. Незалежно від того, скільки часу ще залишилось до закінчення строку дії запобіжного заходу, офіцер з нагляду може встановити нову дату його закінчення для врахування часу, необхідного для Королівської прокурорської служби для підготовки рішення про висунення обвинувачення. Така дата може бути пізніше за попередньо встановлений час закінчення строку дії запобіжного заходу. Коли Королівська прокурорська служба подає запит про необхідність більшого часу для підготовки, строк дії запобіжного заходу продовжує спливати. У такому випадку, оскільки дата закінчення строку дії запобіжного заходу, встановленого для затриманого, може не збігатися з новою датою, повинні бути прийняті заходи для забезпечення розрахування нової дати і запевнення, що дія запобіжного заходу не закінчиться до того. Підозрюваний повинен бути письмово повідомлений про зміну дату закінчення дії запобіжного заходу у відповідності до статті 47(4А). Така дата не може бути після закінчення строку дії запобіжного заходу.
Проведення моніторингу та збору даних
Поліцейські служби заохочуються до проведення заходів, спрямованих на краще розуміння особливостей застосування ними запобіжних заходів. Впродовж 2015/16 років Коледж поліції проводив дослідження у співробітництві з дев’ятьма поліцейськими службами щодо використання ними запобіжного заходу при звільненні затриманих з-під варти, яке включило в себе аналіз більш ніж 17.000 справ. Для отримання більш детальної інформації див. підсумковий звіт. Національна служба поліції заохочує поліцейські служби збирати набір даних, аналогічний тому, який використовувався у дослідженні, для забезпечення розуміння співробітниками особливостей застосування запобіжних заходів після 3-го квітня 2017 року. Поліцейські служби можуть звернути увагу на такі дані:
- загальна кількість заарештованих;
- серед цих заарештованих:
- число осіб, звільнених без застосування запобіжного заходу, під час проведення слідчих дій;
- число осіб, звільнених із застосуванням запобіжного заходу;
- у кожному випадку звільнення із застосуванням запобіжного заходу:
- тривалість дії запобіжного заходу у днях;
- підстави звільнення з-під варти із застосуванням запобіжного заходу;
- кількість випадків продовження строку дії запобіжного заходу;
- дотримання Кодексу про правопорушення Міністерства внутрішніх справ;
- результати
Щорічний прийом зібраних даних Щорічний прийом зібраних даних (згідно указу № 712) почнеться у 2017/2018 роках. У перший рік пересилання зібраних даних буде добровільним, але надалі воно стане обов’язковим для поліцейських служб. Прийом зібраних даних буде відбуватися щорічно і визначатиметься датою закінчення строку дії запобіжного заходу. Збирання даних має на меті встановити тривалість строку дії досудових запобіжних заходів, накладених до осіб, арештованих після 3 квітня 2017 року. Тому час, протягом якого підозрювана особа не виконує умови запобіжного заходу, не має враховуватися.