Книга колишнього федерального прокурора США Пріта Барари «Діяти справедливо» відчиняє читачеві двері у світ невидимої копіткої праці, тактичних та моральних дилем і приватних дискусій правоохоронців — цілий світ, закритий від публіки фасадом публічної частини кримінального провадження. Це захопливе чтиво і для колег автора в Україні, і для будь-кого, хто цікавиться питаннями справедливості в суспільстві.
Офіс федерального прокурора Південного округу Нью-Йорка — найстарша та, напевно, найповажніша федеральна прокуратура Сполучених Штатів. Першого прокурора туди призначав ще Джордж Вашингтон, досі збереглася його рукописна записка до Сенату 1789 року про це. Саме до юрисдикції цієї прокуратури належить Волл-стріт (звідси велика кількість справ про інсайдерську торгівлю), у її співробітників — чи не найбільший досвід переслідування мафії, а також ведення справ про тероризм, саме вони займаються корупцією вищих посадовців рівня штату. З огляду на таку специфіку прокурори «Південного округу» — одні з найкращих у країні.
JustGroup у партнерстві з видавництвом «Видавництво» пропонує українському читачеві книгу спогадів і спостережень багаторічного керівника цієї інституції Пріта Барари «Діяти справедливо: роздуми прокурора про злочин, покарання і верховенство права». Барара — син емігрантів з Індії, після здобуття юридичної освіти починав кар’єру в приватній практиці, потім п’ять років працював лінійним прокурором, був помічником сенатора, а з 2009 року за поданням президента Барака Обами обіймав посаду керівника прокуратури Південного округу Нью-Йорка — аж до звільнення Дональдом Трампом у 2017 році, загалом понад шість років. Батько трьох дітей.
«Діяти справедливо» — не мемуари і не філософський трактат. Ґрунтуючись на власному досвіді, а також досвіді колег-слідчих і прокурорів, автор численними життєвими історіями ілюструє людський вимір системи кримінальної юстиції, те, як крізь її призму відображаються загальносуспільні уявлення про справедливість і пошук правди, окремо розмірковує над лідерством і стійкістю й успішністю інституцій, зокрема правоохоронних.
Читач знайде тут історії про розслідування проти нью-йоркської мафії та необхідні для цього робочу етику й силу характеру детективів. Про початкові помилки в справах від розбою в міському таксі до міжнародного тероризму, які призвели (чи мало не призвели) до несправедливих засуджень — через психологічну неспроможність слідчих і прокурорів зробити крок назад і переглянути свої стартові припущення. І одночасно — про виправлення таких помилок завдяки небайдужості інших співробітників і їх відданості ідеям правди і справедливості. Книга містить історії про багатомільйонні шахрайства, яким можна було запобігти, привертаючи таким чином увагу до проблеми позитивних упереджень і надмірної довірливості. У ній є застереження про тиск, якого зазнають прокурори, проілюстрований втручаннями президента Ердогана та уряду Індії, коли йшлося про їхні інтереси, а також могутніх обвинувачених з використанням бруду й маніпуляцій. Читач знайде тут дуже живий і людяний опис динаміки відносин між прокурорами й суддями. Узагалі значна увага приділяється цінності судового процесу як моделі пошуку правди, де когось безстороннього в чомусь за встановленими правилами й без заборонених прийомів треба переконувати у власній правоті. Про корупцію у вищих ешелонах влади та боротьбу з нею, про відразливість, необхідність і правильність викривання, про дурні, вони ж базові, питання, що допомагають дійти суті проблеми, про ефективний допит на противагу «жорсткому», про те, що для прогресу достатньо не революційних, а інкрементальних змін — як і їх відсутності досить для стагнації організації, про обговорення, які ведуть між собою прокурори перед ухваленням складних рішень, про складність і потребу інколи відмовлятися від обвинувачення, про тяжку відповідальність визначення остаточного покарання (через яку автор, зізнається, і не хотів би бути суддею). Про це й багато іншого — на сторінках цієї глибокої, але водночас простої та захопливої книги.
Водночас «Діяти справедливо» — не просто набір повчальних історій! Автор через них поступово й структуровано розкриває перед читачем увесь кримінальний процес — від початкових реакцій на інформацію про злочин до розслідування, висунення обвинувачень, суд, призначення покарання та його відбування. І навіть більше: зачіпає питання спокути, виправлення та прощення.
Саме завдяки цьому книга дає цілісне уявлення про пошук правди й спробу досягти справедливості через систему кримінального правосуддя і робить це з погляду людей, які в цій системі працюють. У цьому, власне, і є її основний меседж: ця система — не самопідтримувана абстракція, а й люди, різні та неминуче недосконалі.
Переклад книги Пріта Барари «Діяти справедливо» задумали й почали ще до початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року змінилися обставини в країні, а разом з ними — і життя всіх причетних до цього проєкту. Проте не змінилася їхня віра в справедливе суспільство і в те, що найкращий спосіб досягти його — показувати людям на прикладах, як справедливість можна шукати й досягати. Навпаки, автор цих рядків ще більш наполегливо продовжував вичитувати переклад, зараз запропонований читачам, сидячи в окопах на Харківщині під російськими обстрілами влітку 2022 року, саме тому, що вихід у світ цієї книги для ознайомлення з нею співвітчизників — це ще один внесок у нашу спільну боротьбу за краще майбутнє України.