Останнім роками у світі набули великої популярності тренінги, книги, навчання з особистісного зростання, що культивують упевненість у собі. Нам кажуть: «Вір у себе! Будь наполегливим! Не сумнівайся у своїх переконаннях!» Але чи справді це сприяє розвитку?
Американський психолог Адам Ґрант у книзі «Подумай знову» пояснює, що надмірна впевненість може перетворитися з переваги на пастку. Вона підстерігає нас, коли ми переходимо від новачка до аматора. Неглибокі знання можуть виявитися небезпечними. Здобуваючи досвід, ми поступово позбуваємося скромності. Пишаємося своїм швидким прогресом, а він загрожує хибним відчуттям фаховості.
Автор наводить історії колись успішних людей (політиків, бізнесменів), яким на певному етапі впевненість у собі та небажання переглядати свої переконання завадили далі розвиватися та призвели до краху бізнесу чи кар’єри.
Чого нам варто прагнути, зазначає автор, то це стану «впевненої скромності» — віри у свою спроможність, але й осягання того, що наші рішення не конче будуть правильними.
Адам Ґрант указує, що найефективніші лідери вірять у свої сильні сторони і водночас добре усвідомлюють свої слабкості.
Дуже незвично як для книги про лідерство автор описує синдром самозванця та його наслідки. На відміну від інших, Ґрант не пропонує боротися із цим психологічним явищем. Навпаки він зазначає про його переваги: цей синдром мотивує нас працювати наполегливіше, спонукає ухвалювати виважені рішення, підштовхує ліпше навчатися.
Автор наводить результати одного з досліджень, у межах якого збирали дані в лікарні, де всі медсестри почергово виконували обов’язки старшої медсестри. Так, навіть на медсестер, які сумнівалися у своїх лідерських здібностях, періодично покладали управлінські функції. І саме ті медсестри, які не були впевнені у своїй готовності обійняти посаду старшої медсестри, виявлялися ефективнішими. Зокрема тому, що воліли радитися з колегами про свої рішення. Вони не поводилися зухвало й знали, що тоді, коли їм забракне досвіду чи навичок, зможуть запитати в інших.
Окрему увагу Адам Ґрант приділяє важливості залучення до проєктів своїх критиків. Так, поступливі люди чудово забезпечують підтримку. Вони залюбки заохочуватимуть і підтримуватимуть вас. Однак переосмислення завдань лежить в іншій площині — викликів від людей, яким ми довіряємо, які можуть указати нам на слабкі місця й допомогти виправити хиби. Їхня роль зводиться до того, щоб активізувати цикл переосмислення, спонукати нас сумніватися у своїх знаннях і цікавитися новими перспективами.
Для мене ця книга стала особливою, адже я виграла її на книжковому аукціоні від JustGroup під час командної боротьби. Вона прийшла в моє життя, коли мені потрібно було сформувати новий колектив. Для мене особливо цінними стали тези Адама Ґранта про те, що для співпраці потрібні люди з різними рисами характеру та різними історіями, але з подібними принципами. Розмаїття особистих рис і досвіду дає свіжі ідеї для переосмислення та допомагає доповнювати навички одне одного, щоб мати змогу діяти в новий спосіб.
Навіщо в команді потрібен конфлікт, як правильно наводити аргументи, чому важливіше ставити запитання, ніж давати відповіді, чому стійкість і наполегливість не завжди добре — ці та інші ідеї похитнуть ваші усталені погляди, запропонують нові способи мислення та завадять стати прихильником культу якоїсь ідеї.
Ця книга допоможе вам переосмислити свої погляди, що сприятиме покращенню комунікації з іншими людьми, зробить вас більш об’єктивними, адаптивними до змін і відкритими до нових ідей.