Кримінальний профайлінг в Україні: тренди, виклики й перспективи

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Кримінальний профайлінг в Україні: тренди, виклики й перспективи

У сучасному світі кримінальний профайлінг став важливою частиною розвідувальної діяльності. Правоохоронна діяльність сьогодні переживає значні зміни завдяки впровадженню нових технологій, міжнародній співпраці й удосконаленню професійних стандартів. Використання кримінального профайлінгу й передових технологій, таких як штучний інтелект (AI) та аналіз великих даних (Big Data), стає невід’ємною частиною сучасних розслідувань.

Лілія Коростельова

2 September, 2024

941

Кримінальний профайлінг в Україні: тренди, виклики й перспективи

Завдяки цим технологіям органи правопорядку можуть оперативно обробляти величезні обсяги інформації, виявляти закономірності в злочинній діяльності й прогнозувати потенційні загрози. Наприклад, штучний інтелект допомагає виявляти шаблони в поведінці злочинців, які важко помітити за допомогою традиційних методів. Зростання ролі соціальних мереж і цифрових платформ у повсякденному житті відкриває нові можливості для кримінального профайлінгу. Аналіз цифрових слідів, таких як повідомлення в соціальних мережах, електронні листи та інші інтернет-дані, дозволяє виявляти потенційні загрози ще до їх реалізації. За допомогою такого підходу правоохоронці можуть своєчасно реагувати на кримінальні наміри й запобігати кримінальним правопорушенням.

Загалом кримінальний профайлінг — це наука, яка поєднує елементи кримінології, психології та судової експертизи, заснована на аналізі поведінки, психологічних особливостей і мотивів злочинців, соціальних процесів, психодинаміки й особистості. В основі кримінального профайлінгу лежать антропологічні й біхевіористські концепції причин злочинної поведінки. Відповідно джерелами профілювання є дослідження кримінологів, психіатрів, кримінальних психологів. Психологічний аналіз поведінки застосовується для кращого розуміння злочинців, зокрема насильників, серійних убивць, терористів: хто вони, про що думають, чому вони роблять те, що роблять.

Один з основних методів кримінологічного профайлінгу — візуальне спостереження та співбесіда, які спрямовані на виявлення неконгруентності (неузгодженості) вербальної та кінестетичної, соматичної інформації. Такий метод ґрунтується на тому, що будь-які переживання людини (психоемоційні реакції) так чи інакше проявляються в її зовнішньому вигляді, міміці, жестах, реакціях зіниць, залоз внутрішньої (гіпофіз тощо) та зовнішньої секреції (потовиділення тощо), позах, інтонаціях голосу тощо. Хвилювання, дискомфорт, пов’язаний із намаганням приховати наміри, обдурити людей навколо, маніпулювати ними, видають саме ті елементи поведінки людини, її пози й міміки, які виходять за межі свідомого контролю.

Основні види кримінального профайлінгу:

Профілактичний — зводиться до встановлення й кримінологічного аналізу інформації про осіб із метою ранньої профілактики їхньої злочинної поведінки, зокрема: страховий профайлінг як допомога страховим компаніям у виявленні шахрайських дій під час оформлення страхування; профайлінг на транспорті виявляє пасажирів, які здатні вчинити бешкет, ховають під одягом зброю тощо (особливо виокремлюється авіаційний профайлінг); готельний профайлінг, спрямований на профілактику злочинів.
Прогностичний (профільне моделювання) — оцінювання мотиваційно-диспозиційної сторони особистості й прогнозування поведінки особи на підставі аналізу найбільш інформативних особистісних ознак.
Типологічний — віднесення особи за низкою невербальних ознак до безпечного або небезпечного типу залежно від соціального оточення й контексту розслідування.
Оперативно-розшуковий — складання пошукового психологічного портрета (профілю) невідомої особи за слідами на місці вчинення злочину.
Судово-слідчий профайлінг: неінструментальна детекція брехні — оцінювання достовірності інформації, що повідомляється людиною, за її невербальною поведінкою; тактичний — побудова слідчої стратегії на підставі складеного профілю особистості.
Віктимологічний профайлінг — складання портрета жертви або потенційної жертви.

Останніми роками більшої популярності набирають цифрові дослідження соціальних мереж, нікнеймів електронної пошти й месенджерів.

Один із прикладів застосування кримінального профайлінгу при дослідженні — аналіз нікнейму електронної пошти (наприклад, «ivan777@gmail.com»). Для початку потрібно визначити характерні особливості конкретної особи, чи замінено реальне ім’я засобом укриття даних і девіантної поведінки. Наприклад, «ivan777@gmail.com» складається з імені людини та символів 777 — так власник пошти намагається показати, що він закритий від суспільства.

Наведу класифікацію ніків, що може стати в пригоді для початкового аналізу профайлу людини:

Ніки-імена — повні, скорочені, зменшувально-пестливі, символічні, можуть містити ініціали, дати народження («alexey», «alex1990», «katusha1708», «@ntonio»);
Фіто- і зооніки («black_bear», «enot777»);
Профніки — назва професії, захоплення («alexphotographer», «anna-dance»);
Геоніки («russian_bear», «Olga_UA»);
Ніки-герої — улюблені герої, персонажі ігор («darklord», «aragon»);
Міфоніки («hercules», «afrodita»);
Ніки-фентезі («avatar», «ice_queen»);
Ніки-емо («darksoul», «positiff»);
Ніки-характеристики («artur_Power»);
Ніки, які не читаються, «щоб ніхто не здогадався» («vonavi», «e$f9fjsdfg»);
Ніки-фрази («my_life_my_rules», «woman_in_black»).

Початковий аналіз таких ніків дозволяє органам правопорядку визначити вподобання, знайти в соціальній мережі особу (зазвичай людина рідко змінює свої ніки в назві пошти та в соціальній мережі), встановити певні особисті характеристики, проаналізувати коментарі, ведення соціальних мереж тощо.

Для ефективного застосування профайлінгу Україні потрібно подолати кілька ключових викликів:

Законодавчі та етичні питання:

Розробити методологію застосування кримінального профайлінгу на законодавчому рівні з дотриманням законів про захист персональних даних громадян і забезпеченням прозорості у використанні даних.
Етика та регулювання: визначити етичні норми та встановити чіткі правила використання профайлінгу, щоб уникнути зловживань і дискримінації за певними ознаками.

Технічні та інфраструктурні аспекти:

Розвиток технологій: впровадити сучасні технології для збору й аналізу даних, а також захисту інформації від кібератак.
Інфраструктура даних: створити ефективну інфраструктуру для зберігання та оброблення великих обсягів даних.

Навчання та кваліфікація кадрів:

Професійна підготовка: навчити фахівців, які будуть займатися профайлінгом, зокрема, аналізу даних, статистики й кримінології.
Етичні стандарти: ознайомити професіоналів з етичними нормами й законодавством у сфері профайлінгу.

Соціальні та культурні аспекти:

Сприйняття суспільством: працювати над формуванням позитивного ставлення до профайлінгу, зокрема за допомогою пояснення його переваг і важливості для безпеки й криміналістики.
Культурні особливості: враховувати культурні й соціальні особливості при зборі та аналізі даних для забезпечення точності й адекватності результатів.

Проблеми довіри та взаємодії:

Взаємодія між установами: забезпечити ефективну взаємодію між різними державними органами, правоохоронними структурами й громадським сектором для обміну інформацією та координування дій.

Подолання цих викликів допоможе Україні ефективно впроваджувати профайлінг у різних сферах, зокрема в боротьбі зі злочинністю, безпеці національної інфраструктури та інших критично важливих галузях.