Повноправне членство в Міжнародному кримінальному суді (далі — МКС, Суд) надає Україні низку важливих прав і обов’язків, спрямованих на зміцнення міжнародної системи правосуддя. Одним із ключових прав є можливість пропонувати кандидатуру судді до складу МКС, що дозволяє робити внесок у процеси притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності на глобальному рівні.
Формування складу суддів МКС
Склад, процедура відбору, вимоги до кандидатів і функції суддів регулюються частиною 4 Римського статуту, а також низкою резолюцій Асамблеї держав-учасниць (далі — Асамблея). На сьогодні МКС складається з 18 суддів. Їх обирає Асамблея. Серед суддів має бути щонайменше:
- три особи однієї статі, щоб забезпечити збалансоване гендерне представництво;
- дві особи зі Східної Європи та ще дві — з Азійсько-Тихоокеанського регіону для справедливого географічного розподілу.
Окрім того, для утримання належного рівня компетенції та досвіду щонайменше один суддя повинен мати спеціальні знання в галузі кримінального права й процесу (такі кандидати входять у Список А), а також у галузі міжнародного права (такі кандидати обираються зі Списку Б).
З 2024 року кандидати на суддівську посаду проходять спеціальну перевірку для оцінки високих моральних якостей. Контроль над цим процесом здійснює Незалежний наглядовий механізм, члени якого проводять співбесіди з колишніми роботодавцями й колегами кандидатів, аналізують інформацію, отриману конфіденційними каналами, про репутацію майбутнього судді. За результатами оцінки для розгляду державами-учасницями видається спеціальна доповідь про моральні якості кандидатів[1].
Кожна держава-учасниця Римського статуту має право номінувати одного кандидата з-поміж своїх громадян на посаду судді МКС за національною процедурою відбору. Це може бути суддя, прокурор, адвокат чи інший фахівець із високими моральними якостями, який знає на належному рівні принаймні одну робочу мову Суду (англійську або французьку) та має значний професійний досвід і кваліфікацію[2].
Порядок національного відбору може бути подібний до того, що існує для призначення на найвищі посади в судах відповідної держави або ж передбачати окремий алгоритм, який враховує вимоги статей 36–37 Римського статуту. Водночас резолюція Асамблеї ICC-ASP/3/Res.6 додатково вимагає, щоб документи про номінування кандидата містили детальну інформацію про національну процедуру відбору. Це необхідно, щоб пересвідчитися, що було обрано найбільш кваліфіковану особу в межах прозорого змагального процесу. З 2019 року Асамблея заохочує держави-учасники подавати відомості про національні процедури номінування її Консультативному комітету з висунення суддів, який на їх основі видає інструкції щодо найкращих практик відбору.
Період висунення суддів МКС починається в перший понеділок року виборів і триває 12 тижнів. Строк повноважень суддів — дев’ять років, при цьому третина складу переобирається що три роки.
Можливий порядок відбору судді МКС в Україні
Україна ще не ухвалила порядок відбору суддів до МКС. Водночас можна припустити, що він буде подібним до передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 524 порядку відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини[3]. У такому випадку слід врахувати недоліки чинної процедури, зокрема склад комісії та строки відбору, непрозорість проведення конкурсів, разючі відмінності у кваліфікації кандидатів тощо. Видається доцільним ухвалити окрему постанову про відбір суддів міжнародних інстанцій з урахуванням практики інших держав і попереднього досвіду України. За умови завершення ратифікації Римського статуту в цьому або в наступному році наша держава зможе висунути кандидатуру на зайняття посади судді вже у 2026 році.
Чим займається та скільки заробляє суддя МКС?
Судді МКС є незалежними під час здійснення своїх функцій. З огляду на етап провадження судді можуть виносити рішення про початок або припинення розслідування, про видачу ордерів на арешт, про вжиття заходів, які можуть виявитися необхідними для забезпечення ефективності й об’єктивності провадження, про забезпечення захисту й недоторканності приватного життя потерпілих і свідків, збереження доказів, захист осіб, які були арештовані або з’явилися за повісткою про виклик, і захист інформації, що стосується національної безпеки. Судді виносять обвинувальні та виправдувальні вироки, розв’язують питання в разі невиконання державою-членом МКС своїх зобов’язань, а також схвалюють чи відхиляють програми відшкодування, ініційовані Цільовим фондом в інтересах потерпілих.
МКС складається з палат досудового провадження (один або три судді), судових палат (три судді), члени яких виконують свої функції три роки, та апеляційної палати, у якій судді працюють протягом усього строку своїх повноважень. Судді обирають зі свого складу Президента і двох віцепрезидентів МКС.
У Резолюції Асамблеї ICC-ASP/2/10 передбачено, що зарплата штатних суддів МКС становить 180 тисяч євро на рік[4]. Для порівняння, судді Міжнародного суду ООН, який так само розташований у Гаазі, отримують 173 тисячі євро. Винагорода за роботу стала підставою для звернення у 2016 році групи суддів МКС до Міжнародної організації праці (далі — МОП) з вимогою підвищити зарплату на більш як 26 відсотків, ретроактивної компенсації, збільшити пенсії та відшкодування збитків. 7 грудня 2020 року Адміністративний трибунал МОП відхилив скаргу у зв’язку з її несвоєчасною подачею[5]. По суті справу так і не було розглянуто, однак процес регулярного перегляду зарплат суддів розпочали.
Чинний склад Суду
Чинний склад МКС налічує 11 жінок і 7 чоловіків. Ще три судді завершують розгляд справ після закінчення 9-річного непоновлюваного строку своїх повноважень. Президентом МКС із березня 2024 року є японка Томоко Акане, віцепрезидентами — італієць Розаріо Сальваторе Айтала та громадянка Беніну — Рейне Алапіні-Гансу. У Палаті досудового розслідування ІІ, яка ухвалювала рішення про видачу шести ордерів на арешт щодо ситуації в Україні, зокрема проти Владіміра Путіна, засідають головуючий Розаріо Сальваторе Айтала та судді Серхіо Херардо Угальде Годінес (Коста-Рика) та Хайкель Бен Махфуда (Туніс). Частина суддів МКС має досвід дипломатичної служби, інші — виконували повноваження з відправлення та забезпечення правосуддя на національному рівні або в міжнародних трибуналах.
Висновок
Процес формування складу суддів МКС — складний і багатогранний, оскільки відбір кандидатів має забезпечити не лише високий професійний рівень, а й справедливе представництво різних правових традицій, статей, культур і географічних регіонів. Для України цей процес особливо важливий, адже участь у формуванні складу Суду дозволяє ефективніше інтегруватися в міжнародну правову спільноту та сприяти зміцненню глобальної системи кримінального правосуддя. Як держава Східної Європи, у якій триває збройний конфлікт і викристалізовуються нові практичні й теоретичні підходи до тлумачення міжнародного кримінального права, Україна має високі шанси на призначення свого кандидата у 2026 році. Ця можливість зросте ще більше, якщо національна система відбору буде прозорою та чітко регульованою відповідно до наявних найкращих практик інших держав-членів МКС.
Таким чином, для того, щоб Україна могла повною мірою скористатися своїм правом висувати кандидата на посаду судді МКС, необхідно внести зміни до національного законодавства. Вони мають забезпечити відповідність процедури висування кандидатів міжнародним стандартам та гарантувати прозорий і конкурентний процес відбору. Лише так Україна зможе відігравати активну роль у формуванні складу Суду й забезпечувати представництво на міжнародному рівні, що матиме позитивний вплив на захист прав та інтересів постраждалих від міжнародних злочинів.
[1] https://www.coalitionfortheicc.org/meet-new-icc-judges-2024
[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text
[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2007-%D0%BF#Text
[4] https://legal.un.org/icc/asp/2ndsession/report/english/part_iii_e.pdf
[5] https://webapps.ilo.org/dyn/triblex/triblexmain.fullText?p_lang=en&p_judgment_no=4354&p_language_code=EN