До сьогодні такого системного дослідження з порівнянням фактів, позицій сторін, логіки судових інстанцій і наслідків у кожній справі не існувало. Тепер воно є. І, на нашу думку, цей аналіз* може стати настільною книгою для кожного правника у сфері білокомірцевих злочинів.
Ми не описуємо, як «має бути». Ми показуємо, як воно є: коли суди справді рахують самі, коли покладаються на припущення, коли та чому апеляція втручається, а коли ні. Саме цей практичний ракурс дає змогу зрозуміти, чого очікувати, як будувати захист і чому знижена планка доказування — це не виняток, а ризик, що вже реалізується.
Саме це питання — питання шкоди — сьогодні критично актуальне. Аналіз судової практики показує: такі елементи злочину, як суб’єкт та об’єкт, у справах за статтею 364 КК України практично завжди наявні. Адже службова особа — завжди є. Об’єкт — суспільні відносини у сфері службової діяльності — також. Верховний Суд не вимагає доведення дій в інтересах конкретних третіх осіб (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 724/1590/19). Суб’єктивна сторона — прямий умисел, корислива мета — також дедалі частіше випускаються з обставин, без жорсткого стандарту доказування (постанова Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 361/3207/19). А будь-які дії особи завжди трактуються обвинуваченням як неправомірні. У такій ситуації єдиною реальною перевіркою «поза розумним сумнівом» лишається наявність і доведеність шкоди. І тому ми зосереджуємося саме на ній — і тому практичний аналіз того, як її доводять, хто її рахує і де суди знижують планку, має ключове значення для будь-якого захисника.
Упущена вигода як збитки в статті 364 КК України
Аналіз практики показує: ВАКС та АП ВАКС уже вважають упущену вигоду збитками. На сьогодні немає сумніву в тому, що, на думку сторони обвинувачення та ВАКС, збитки у вигляді упущеної вигоди можуть бути кваліфікуючою ознакою у справах за статтею 364 КК України. Це прямо випливає зі справ № 991/476/19, № 991/237/22, № 991/4073/21 тощо. Водночас наш аналіз показує проблему: немає сталої практики щодо стандарту доведення такого виду збитків.
Хоча ВАКС визнає концепцію упущеної вигоди допустимою, він так і не сформував єдиного підходу до її доведення. У справах, де ВАКС визнає упущену вигоду доведеною (навіть у вироках, що набрали законної сили), вирішальне значення мають належні експертні висновки. Водночас існує і зворотна практика: наприклад, у справі № 991/6712/20, де апеляція закрила провадження через недоведеність шкоди, попри посилання на упущену вигоду.
Що це означає для сторони захисту? Проактивну тактику.
Захист не може «почекати», поки обвинувачення не доведе склад злочину. Навпаки — спростування упущеної вигоди як шкоди потребує активної роботи з вихідними даними, базою порівняння, критики методики розрахунку та, що важливо, указання на ймовірний характер таких збитків (справи № 766/16775/17, № 757/11969/18-к).
Нагадаємо, що стандарт доказування в кримінальному процесі — найвищий з усіх галузей права. Це виправдано суттю кримінального провадження: ідеться про покарання за суспільно небезпечне діяння, а отже, про жорстке втручання в права і свободи особи, аж до позбавлення волі. Проте аналіз практики в справах за статтею 364 КК України свідчить про парадоксальну ситуацію: цивільно-правова категорія «упущена вигода» не лише інтегрована в кримінальний процес, а й доводиться за стандартами значно м’якшими, ніж у господарському судочинстві.
Для порівняння: Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй стабільній практиці окреслив жорсткі критерії, без яких упущена вигода в господарських справах не визнається доведеною. Серед них:
- реальна наявність конкретного покупця або контрагента;
- доведення готовності такого покупця придбати товар / послугу за визначеною ціною;
- підтвердження попиту на ринку та умов, у яких цей продаж був можливим;
- докази того, що потерпіла особа вчинила всі розумні дії для реалізації активу;
- і найголовніше — що лише дії винної особи унеможливили цей продаж (див., наприклад, постанови від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
Водночас практика, яку ми аналізували, показує протилежне: упущена вигода в кримінальному процесі часто приймається без підтвердження реального попиту, без реального контрагента, без ринкового аналізу — лише як арифметична різниця між тим, «що можна було б отримати» і тим, «що насправді отримали». Таким чином, у кримінальних справах, де особі загрожує ув’язнення, планка доказування шкоди у вигляді упущеної вигоди виявляється нижчою, ніж у справах, де йдеться лише про відшкодування в господарському спорі.
Справи по ст. 364 КК України
Детальна аналітика по кожній справі — за посиланням.
Самостійні математичні розрахунки суду
Наш аналіз практики показав також і те, що судді справді рахують самі.
З аналізу справ № 161/19903/18, № 991/4073/21, № 757/7845/19-к видно, що суд першої інстанції іноді вдається до самостійного обрахунку шкоди. При цьому використовуються або роздрібні ціни, або одиничні показники вартості, що множаться на кількість товару / час / площу, з посиланням на практику Верховного Суду (зокрема, постанову від 25.11.2019 у справі № 420/1667/18).
З цього постає проблема: межа «нескладності» таких розрахунків не визначена.
У своїй практиці Верховний Суд указує, що «нескладні математичні розрахунки» допустимі, але лише за умови, що всі змінні вже встановлені та не потребують спеціальних знань. Тобто просте множення / додавання / віднімання — так; вибір релевантної ціни / методу оцінювання — ні. Це межа, яку суди першої інстанції іноді перетинають (наприклад, у справі № 757/7845/19-к), через що рішення скасовує апеляційна інстанція (у справі № 991/4073/21).
Наслідок — АП ВАКС виступає в ролі запобіжника небезпечного спрощення.
У всіх кейсах, де суд першої інстанції самостійно «рахував» складну шкоду — без належного експертного висновку, АП ВАКС або скасувала вирок (справи № 757/7845/19-к, № 991/6712/20), або знизила оцінку доказів до допустимого рівня, або своїм рішенням призначала комплексну судову експертизу.
Що є справді «нескладними математичними розрахунками»
|
Що не можна вважати «нескладними математичними розрахунками» |
І. Справа № 161/19903/18 |
І. Справа № 757/7845/19-к |
ВАКС |
АП ВАКС |
Верховний Суд |
ВАКС |
АП ВАКС |
Колегія суддів мала документально визначену в кг кількість зерна (пшениці та жита) — 26 166 583 кг (встановлено за квитанціями відпуску зерна).
Далі суд узяв найменші значення ринкової вартості зернових культур за умовами поставки EXW («франко завод») і шляхом проведення простого арифметичного розрахунку дійшов висновку, що сума збитків, спричинених злочином, становить 56 227 029 грн:
(24 139,438 т (пшениця 3 кл) х 2 193,33 грн) + (111,519 т (пшениця 2 кл) х 2 245 грн) + (270,432 т (жито 3 кл) х 1 550 грн) + (1 645,194 т (жито 2 кл) х 1587,50 грн) = 52 945 753,5 грн + 250 360,155 грн + 419 169,6 грн + 2 611 745,48 грн = 56 227 029 грн. |
Залишаючи вирок без змін, суд апеляційної інстанції зазначив: «Суд першої інстанції визначив кількість нестачі самостійно на підставі сукупності доказів, а не шляхом відтворення висновків щодо нестачі, зазначених в акті ревізії від 30.09.2014 та у висновку експерта від 06.11.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи.
Суд перевіряє правильність проведених розрахунків суду першої інстанції двома способами: (1) шляхом дослідження руху зерна в хронологічному порядку за період з лютого 2014 року по червень 2015 року з одночасним аналізом кількісних показників зерна за даними відповідних перевірок та відпуску зерна за кожним дозволом АФ; (2) окремо шляхом дослідження руху зерна по кожній складській квитанції з врахуванням даних, відображених по них в Реєстрі». |
Ухвалою ККС ВС від 09.10.2024 закінчено підготовку та призначено касаційний розгляд на 18.02.2025. За результатом судового засідання рішення не ухвалено. Нова дата судового засідання наразі невідома. |
Як докази для встановлення шкоди на суму 740 065 924 грн сторона обвинувачення надала висновок судової товарознавчої експертизи від 27.05.2016, а також висновок комісійної судово-економічної експертизи від 10.08.2016.
Суд надав критичну оцінку висновку експертів від 10.08.2016, зазначивши, що під збитками зазвичай розуміється перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати, а отже, експертам-економістам необхідно було мати розрахунок собівартості видобутку природного газу, який відсутній у матеріалах кримінального провадження. Висновок комісійної судової товарознавчої експертизи від 27.05.2016 суд не взяв до уваги з огляду на те, що судові експерти неправильно застосували цінові пропозиції, і тому суд у цілому вказаний висновок не застосував.
За відсутності в цій справі релевантних експертиз, відхиляючи клопотання сторони захисту про призначення товарознавчої та економічної експертизи, суд вирішив встановити таку вартість шляхом власних математичних розрахунків.
Так, колегія суддів за всіма 22 епізодами самостійно відібрала різні цінові пропозиції різних операторів та самостійно обрала методику визначення ринкової вартості природного газу й за кожним з епізодів здійснила власні математичні розрахунки.
Враховуючи самостійний обрахунок, суд встановив шкоду (втрату активів) розміром 536 653 437,58 грн. |
Колегія суддів скасувала обвинувальний вирок ВАКС від 05.04.2024 та направила справу на новий судовий розгляд. Підставами для скасування (у частині вище зазначеного) суд зазначив таке: Колегія суддів погоджується з доводами захисту, які стверджували про безпідставність висновків суду першої інстанції стосовно того, що при визначенні ринкової вартості природного газу спеціальні знання експерта-товарознавця необхідні виключно для обрання методу дослідження. Суд апеляційної інстанції роз’яснив, що повноваження експерта-товарознавця стосуються не тільки обрання способу оцінювання, а й обрання для порівняння цінових пропозицій щодо продажу подібного майна за подібними угодами. Відтак колегія суддів не погодилася з висновком суду першої інстанції, що визначення ринкової вартості природного газу із застосуванням порівняльного методу потребує лише простих арифметичних розрахунків і може бути здійснене судом без застосування спеціальних знань. Окрім того, АП ВАКС указала, що, самостійно надаючи відповіді на поставлені на експертизі питання, суд першої інстанції фактично перебрав на себе повноваження експерта, чим вийшов за межі наданих йому повноважень.
Також суд зазначив, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості призначити додаткову чи повторну експертизу з указаного питання, як про це просила сторона захисту. Слід зазначити й про окрему думку судді Панаіда І., у якій він, зокрема, указав, що АП ВАКС могла б усунути зауваження захисників щодо «самостійних розрахунків» судом першої інстанції шляхом призначення експертизи в суді апеляційної інстанції замість направлення справи на повторний розгляд. |
ІІ. Справа № 755/19780/17 |
ІІ. Справа № 991/4073/21 |
ВАКС |
АП ВАКС |
Верховний Суд |
ВАКС |
АП ВАКС |
Колегія суддів дослідила платіжні доручення про перерахування коштів на виконання договорів про роботи.
Суд встановив, що УДП «Укрхімтрансаміак» 11.06.2014 перерахувало на рахунок ТОВ «Вастел» 10 200 000 грн (4 064 000 + 2 686 000 + 3 450 000); 03.09.2014 УДП «Укрхімтрансаміак» перерахувало на рахунок ТОВ «Вастел» кошти на суму 2 526 522,58 грн відповідно до договору № 038/С/2014; УДП «Укрхімтрансаміак» 30.09.2014 перерахувало на рахунок ТОВ «Вастел» 29 247 368,18 грн (11 657 619,70 + 7 687 890 + 9 901 858,30); 05.12.2014 УДП «Укрхімтрансаміак» перерахувало на рахунок ТОВ «Вастел» 1 552 426,63 грн відповідно до договору № СРВ-01/0914. Суд вивів загальну суму та період: математичний розрахунок перерахованих УДП «Укрхімтрансаміак» на рахунок ТОВ «Вастел» коштів у період із 11.06.2014 по 05.12.2014 свідчить про те, що фактично було перераховано 43 526 317,39 грн (10 200 000 + 2 526 522,58 + 29 247 368,18 + 1 552 426,63).
При цьому суд зауважив, що ця сума збитків підтверджується і висновком судово-економічної експертизи від 20.03.2017, якою встановлено, що безповоротне зменшення активів УДП «Укрхімтрансаміак» за результатами взаємовідносин із ТОВ «Вастел» за договорами від 15.04.2014, від 29.08.2014 та від 04.09.2014 через втрату боржника в зобов’язанні становить 43 526 317,39 грн. |
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, указавши: саме такий розмір збитків суд першої інстанції обґрунтував висновком судово-економічної експертизи № 21790/21791/16-45 від 20.03.2017, якою була підтверджена втрата активів УДП «Укрхімтрансаміак» у взаємовідносинах із ТОВ «Вастел». Також суд указав, що такі збитки підтверджуються і додатковою судово-економічною експертизою № 7937/17-45 від 13.06.2017, оскільки результат, відображений у цій додатковій експертизі щодо розміру збитків, був би досягнутий експертом безвідносно до наявності в його розпорядженні довідки спеціаліста НАБУ ОСОБА_56, оскільки висновки зазначеного експертного дослідження підтверджуються матеріалами кримінального провадження та первинною документацією. |
Жодна зі сторін кримінального провадження станом на сьогодні не оскаржувала ані вирок ВАКС, ані ухвалу АП ВАКС. |
Для встановлення тяжких наслідків на суму 16 572 107,78 грн сторона обвинувачення надала: звіт про оцінювання вартості права оренди приміщень від 27.08.2019; висновок судово-економічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 17.12.2019; висновок додаткової судово-економічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 06.08.2020. Експертизи сторони обвинувачення встановлювали розмір збитків на підставі Звіту оцінювача, без здійснення власних розрахунків ринкової вартості оренди приміщень. Розрахунок шкоди становив різницю між Звітом спеціаліста та цінами в договорах, які є предметом дослідження, помножену на час дії договорів.
Однак, враховуючи значні помилки експерта, намагаючись прибрати з висновків експерта помісячну індексацію за 2016 рік (яка не підлягала застосуванню), суд здійснив власні «нескладні математичні розрахунки» шляхом прибирання індексації, але залишив усі інші розрахунки експерта (за 2017 рік і далі), які були здійснені на підставі некоректної бази 2016 року, чим переніс у розрахунки встановленої шкоди помилкові подальші цифри експерта.
За власними математичними розрахунками суд встановив збитки у вигляді втраченої вигоди розміром 15 709 655 грн 54 коп. Окрім того, колегія суддів також не погодилася з експертом у висновках від 17.12.2019 та від 06.08.2020 і в частині того, як здійснювався розподіл у % завданих збитків між ДП МА «Бориспіль» і Державним бюджетом України. У цій частині суд також здійснив самостійний перерозподіл загальних збитків (15 709 655 грн 54 коп.), відобразивши це у вироку таким чином: – 10 996 758 грн 88 коп. — шкода, завдана Державному бюджету України в особі РВ ФДМУ в Київській області; – 4 712 896 грн 66 коп. — шкода, завдана ДП МА «Бориспіль».
Це вплинуло на розмір цивільного позову від РФ ФДМУ (шляхом збільшення суми). Цивільний позов від ДП МА «Бориспіль» не був пред’явлений у суді.
Долучені п’ять висновків експертиз, наданих стороною захисту, суд відхилив як такі, що не спростовують того, що були завдані збитки у вигляді недоотриманої орендної плати. |
Наразі за апеляційними скаргами сторони захисту триває судовий розгляд. Рішення не ухвалене. |
ІІІ. Справа № 991/2744/20 |
ВАКС |
АП ВАКС |
Верховний Суд |
За версією сторони обвинувачення, у результаті злочинних дій обвинувачених, зокрема ОСОБА_10, з державної власності незаконно вибули особливо цінні землі загальною площею 9,8230 га вартістю 20 943 598 грн.
Проте колегія не погодилася з обвинуваченням у частині площі вилучених із державної власності особливо цінних земель та дійшла висновку, що сукупна площа становить 8,3174 га вартістю 16 508 753 грн. До зменшення площі земель колегія суддів дійшла через те, що в експертних висновках Кіровоградського НДЕКЦ двічі виявлено оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:2933 площею 0,06 га, а саме: (1) висновок експерта від 26.06.2018 № 17 з ймовірною ринковою вартістю 118 762,00 грн; (2) висновок експерта від 27.06.2018 № 22 з ймовірною ринковою вартістю 118 758,00 грн. Тому суд і зазначив, що не підлягає врахуванню оцінка земельної ділянки з указаним кадастровим номером як така, що проведена повторно. |
Залишаючи вирок без змін, Апеляційна палата погодилася, що не підлягає врахуванню оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:2933, зазначена у висновку експерта від 26.06.2018 № 17, як така, що проведена повторно. Також суд указав на те, що для визначення загальної площі та загальної вартості згаданих земель застосування спеціальних знань є необов’язковим, достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків, а тому колегія суддів не вбачає підстав для проведення додаткової експертизи. |
Ухвалою від 23.04.2025 призначено касаційний розгляд за скаргою захисника в інтересах засудженої на вирок ВАКС та ухвалу АП ВАКС на 16.12.2025. |
IV. Справа № 369/3820/17 |
ВАКС |
АП ВАКС |
Верховний Суд |
Колегія суддів не погодилася з позицією сторони обвинувачення щодо визначеної суми матеріальної шкоди. Суд визнав недостовірним і таким, що не може бути покладений в основу доведеності обвинувачення ОСОБА_13 у частині встановлення розміру матеріальних збитків, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.11.2018 № 3953/18-45, оскільки вихідні дані про ринкову вартість земельних ділянок у цьому висновку не відповідають тим, що були встановлені експертним висновком № 821/17-41, а при визначенні розміру матеріальних збитків експертом ОСОБА_27 не проводилося власне дослідження встановлення ринкової вартості вищеназваних земельних ділянок. Суд дослідив платіжні доручення № 212, 213, 214, 216, які підтверджують факт перерахування грошових коштів на рахунок. Шляхом додавання сум цих чотирьох платіжних доручень суд указав, що загальна сума перерахувань становила 46 284 551 грн (15 347 296 + 17 386 502 + 6 646 000 + 6 904 753).
Далі суд узяв розрахунки вартості земельних ділянок із висновку судової оціночно-земельної експертизи від 06.04.2015: 3 701 000 грн (кадастровий номер 3220880900:09:003:0042), 3 040 000 грн (кадастровий номер 3220880900:09:003:0060) та 3 650 000 грн (кадастровий номер 3220880900:09:003:0043) — і шляхом додавання цих трьох сум указав, що загальна ринкова вартість трьох вищеназваних земельних ділянок станом на момент укладання договорів становила 10 391 000 грн (3 701 000 + 3 040 000 + 3 650 000).
Також суд указав на те, що матеріальний збиток у випадку розтрати майна буде становити грошову оцінку (еквівалент) майна, який було обернено на користь іншої особи безоплатно (безеквівалентно), а тому в цьому випадку буде становити різницю між ринковою вартістю земельних ділянок, які ДП «НАЦПРОЕКТ«ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС» набуло у власність, і фактично сплаченими державним підприємством коштами за них.
З огляду на наведене розмір матеріальних збитків ДП «НАЦПРОЕКТ «ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС», завданих ОСОБА_13 внаслідок укладання останнім та виконанням від імені держаного підприємства договорів купівлі-продажу земельних ділянок із кадастровими номерами 3220880900:09:003:0043, 3220880900:09:003:0060, 3220880900:09:003:0042 за завідомо завищеними цінами, суд встановив на суму 35 893 551 грн. |
АП ВАКС змінила у вироку «ОСОБА_6» на «особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження» у відповідному відмінку. В іншій частині вирок залишила без змін.
В апеляційних скаргах ані обвинувачені, ані їхні захисники не наводили доводів щодо математичних розрахунків судом першої інстанції та встановлення відповідного розміру шкоди. |
Ухвалами ККС ВС від 24.01.2023, від 30.01.2023, від 07.02.2023, від 19.05.2022 у відкритті касаційного провадження за скаргами захисників відмовлено (у зв’язку з ненаведенням переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність оскаржуваних судових рішень та вмотивованість їх висновків із питань істотного порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону).
Ухвалою від 27.02.2023 cуд відмовив захиснику в поновленні пропущеного строку на усунення недоліків касаційної скарги. |
V. Справа № 991/7639/21 |
ВАКС |
АП ВАКС |
Верховний Суд |
За версією обвинувачення, шкода, розрахована висновком від 23.08.2018 спеціаліста-бухгалтера, яким встановлено, що різниця між вартістю витрат, необхідних для виготовлення 190 одиниць контейнерів-бункерів для побутових відходів, і вартістю витрат, необхідних для виготовлення цих контейнерів-бункерів, становить 907 754,26 грн з ПДВ. Указані розрахунки підтверджуються висновком експерта від 04.09.2018 № 209 за результатами судової економічної експертизи Харківського НДКЦ та висновком експерта від 04.11.2019 № 9963 за результатами судової економічної експертизи, проведеної Харківським НДІСЕ ім. Бокаріуса.
Колегія суддів виправдала ОСОБА_1 у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. Підставами для виправдання суд зазначив процесуальні порушення щодо реєстрації провадження за іншим фактом, невнесення відомостей про новий злочин, проведення досудового розслідування без внесення відомостей до ЄРДР тощо. |
За результатом апеляційного розгляду виправдувальний вирок ВАКС від 21.09.2022 скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину.
Оцінюючи лише доводи суду в частині розрахунку шкоди, вважаю за необхідне звернути увагу, що суд апеляційної інстанції вдався до математичних розрахунків. Ці розрахунки звелися до того, що суд послався на висновок експерта від 18.07.2018 № 2654 за результатами судової товарознавчої експертизи, яким встановлено, що сума ринкових вартостей з урахуванням того, що контейнери виготовлялися кількістю 190 шт., становить 9973,94 грн.
Далі суд за допомогою нескладних арифметичних розрахунків, на підставі відомостей про визначення площі та маси контейнерів у довідці від 07.06.2018 та даних висновку експерта товарознавчої експертизи від 18.07.2018 № 2654, розрахував, що вартість гарячекатаної сталі 4 і 5 мм, необхідної для виготовлення 190 одиниць контейнерів-бункерів для побутових відходів, становить: 9973,94 х 190 = 1 895 048,60 грн.
З урахуванням зведених норм витрат ПАТ «Форез», запланованих для виготовлення одного контейнера-бункера для побутових відходів, від 01.08.2016 загальна вартість гарячекатаної сталі 2 і 3 мм, необхідної для виготовлення 190 одиниць контейнерів-бункерів для побутових відходів, становить: 5196,29 х 190 = 987 295,10 грн.
Таким чином, різниця між вартістю гарячекатаної сталі та відповідно витратами, необхідними для виготовлення 190 контейнерів-бункерів для побутових відходів із товщиною сталі 5 і 4 мм та 2 і 3 мм, становить: 1895 048,60 – 987 295,10 = 907 753,50 грн, або 4 777,65 х 190 = 907 753,50 грн.
Також суд зазначив, що власні математичні розрахунки підтверджуються проведеними експертизами обвинувачення (окрім однієї експертизи, де вийшло на 0,76 коп. більше, а в іншій на 0,50 коп. більше, і навіть ця відмінність була проаналізована та роз’яснена судом). |
За результатом розгляду касаційних скарг захисників вирок АП ВАКС від 11.08.2023 залишено без змін.
З аналізу постанови Верховного Суду не вбачається, що у своїх касаційних скаргах сторона захисту ставила питання саме про правильність математичного розрахунку судом апеляційної інстанції. У касаційній скарзі захисник стверджував про невстановлення заподіяння ОСОБА_9 КП «КВПВ» тяжких наслідків у вигляді збитків.
У цій частині ККС ВС зазначив: «Суд апеляційної інстанції проаналізував ці доводи сторони захисту та на підставі наявних у матеріалах кримінального провадження письмових доказів (відомостей щодо визначення площ і маси контейнерів, зазначених у довідці від 07.06.2018, даних висновку експерта № 2654 від 18.07.2018) установив, що діями ОСОБА_9 КП «КВПВ» спричинено збитків на суму 907 754 грн, що є тяжкими наслідками для кваліфікації за ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки ця сума перевищує 172 250 грн». |
Висновки
1
Суди приймають факт інкримінування обвинуваченням упущеної вигоди як шкоди. ВАКС та АП ВАКС визнають, що такий вид шкоди можливий. Проте належне доведення такої гіпотетичної шкоди залишається критичним етапом.
2
Немає прикладів вироків, які б встояли хоча б в апеляції, де шкода визнана доведеною без належного й достовірного експертного висновку. Жоден висновок спеціаліста, бухгалтера чи детектива — самостійно чи в сукупності — не замінює експертизу. У справі № 991/4073/21 Звіт оцінювача, який фактично є висновком спеціаліста, використаний обвинуваченням замість експертизи, що мала встановити ринкову вартість. Перегляд рішення першої інстанції відбувається, зокрема, і в цій частині.
3
Суд не має права здійснювати складні розрахунки, що виходять за межі простої арифметики. Обрання методу оцінювання, відбір цінових аналогів або розрахунок орендної вартості — це функція експерта. При самостійному розрахунку без експертизи апеляція скасовує вирок (справа № 757/7845/19-к).
4
АП ВАКС утримує планку стандарту доказування. Апеляційна палата демонструє сталість у підході до оцінювання доказів шкоди: або є обґрунтований висновок експерта, або шкоди немає. Це підтверджує справа Електроважмаша.
5
Для захисту критично важливо атакувати як неправильну методику, так і некоректні й неповні вихідні дані. Суд першої інстанції може покласти в основу вироку неперевірені, частково зібрані або помилкові розрахунки, а якщо і поклав, то апеляція працює як бар’єр. Тож у фокусі захисту мають бути:
-
- методика визначення шкоди;
- достовірність і повнота використаних вихідних даних;
- компетентність особи, яка здійснила розрахунок.
6
Як видно з аналізу обидвох таблиць, у справі № 991/4073/21, яка наразі розглядається АП ВАКС, поєднані обидві проблеми — і самостійних розрахунків суду, і відсутності «твердої» експертизи обвинувачення. Вихідний Звіт оцінювача для подальшого врахування експертом був чернеткою.