Перемога і правосуддя: чим ЗСУ корисні слідчим

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Перемога і правосуддя: чим ЗСУ корисні слідчим

За інформацією Національної поліції, станом на 2023 рік органи правопорядку розпочали понад 100 тисяч кримінальних проваджень за фактом вчинення воєнних злочинів (ст. 438 ККУ). До цієї кількості кримінальних проваджень включені також потенційні злочини, доведення факту вчинення яких ще відбуватиметься в суді. Україна докладає зусиль для розкриття воєнних злочинів, а також встановлення відповідальних осіб і притягнення їх до відповідальності.

Володимир Вязовцев

19 січня, 2024

409

Перемога і правосуддя: чим ЗСУ корисні слідчим

Під час стажування в Регіональному центрі прав людини я проаналізував повідомлення від органів правопорядку, оприлюднені матеріали судових справ, інформацію про окремі епізоди в медіа тощо. Досліджував лише ті справи, про які пресслужби органів правопорядку повідомляли як про успішні. До них належать ті, у яких було ідентифіковано злочинця й зібрано доказову базу.

Під час аналізу було виявлено основні тенденції й закономірності, які стосуються зібраних доказів, їхньої ролі, впливу на розслідування та шляхів, якими їх отримують органи слідства.

ФАКТОРИ, ЯКІ УСКЛАДНЮЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ

Розслідування воєнних злочинів — це складний процес, особливо коли йдеться про ідентифікацію злочинців. Це зумовлено тим, що жертв часто позбавляють можливості бачити (заклеюють очі, наприклад) або ж самі злочинці носять маски. Правоохоронці збирають доказову базу, чіпляючись за кожну дрібницю.

Розслідування ускладнено також тим, що органи правопорядку не мають доступу до місця події. Тобто немає можливості провести його огляд, вилучивши необхідні речові докази, провести експертизи тощо. Отже, часто повноцінний процес розслідування можливий лише після повернення контролю України над територією. Наприклад, обстріл цивільної автівки в с. Велика Комишуваха на Харківщині стався в червні 2022 року, проте повноцінне розслідування було проведено майже через рік, коли Україна повернула контроль над селом у березні 2023 року. І так у більшості випадків.

Іноді правоохоронці стикаються з проблемою недостатньої кількості доказів. До прикладу, Київська обласна прокуратура повідомляє, що розслідування справи про вбивство російськими військовими малолітнього Владислава Магдика є надзвичайно складним. Обстріл автівки сім’ї Владислава стався на пустій трасі. Потерпілі не бачили, хто в них стріляв, і не запамʼятали жодних розпізнавальних знаків. Присутність свідків полегшила б ідентифікацію злочинців. Наразі офіційне слідство триває, особи причетних до злочину встановлюються.

КЛЮЧОВІ ДОКАЗИ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ОСІБ

Речові докази

Знаряддя вчинення злочину, пошкоджені предмети, викрадені речі — усе це може слугувати речовими доказами. Щоб їх вилучити, необхідно для початку отримати доступ до місця, де велися бойові дії, або до деокупованих територій.

Фото з вебсайту НПУ: https://www.npu.gov.ua/news/rozstriliav-cholovika-za-prynalezhnist-do-zsu-komandyru-batalionu-armii-rf-povidomyly-pro-pidozru

Так, доказами причетності військовослужбовців конкретного підрозділу до злочину може слугувати покинута військова техніка (особливо якщо на неї нанесені розпізнавальні знаки конкретного підрозділу ЗС РФ) або внутрішня документація (наприклад, розклади чергування, документи про особовий склад тощо). Іноді вдається знайти документи, що посвідчують особу злочинця, його фотографії, відеозаписи тощо.

Показання потерпілих / свідків

Показання потерпілих чи свідків часто є основним або навіть єдиним джерелом доказів. Вони відіграють доволі важливу роль для слідства і наявні в кожному аналізованому випадку.

Траплялося, що такі показання дозволили прямо ідентифікувати злочинця, що значно спростило розслідування. Наприклад, так викрили одного з російських військових, причетного до зґвалтувань на Херсонщині. Одна з потерпілих змогла розгледіти на футболці росіянина його прізвище та ім’я. Слідчим вдалося знайти його фото і пред’явити потерпілим для впізнання.

Експертизи

Висновки експертів є важливою складовою розслідування воєнних злочинів. За допомогою різних видів експертизи можна з’ясувати, яким озброєнням було заподіяно шкоду, що саме спричинило тілесне ушкодження або смерть потерпілого, з якого напрямку вівся вогонь і багато інших обставин воєнного злочину. Іноді це допомагає звузити коло підозрюваних (наприклад, якщо буде встановлено, який підрозділ має на озброєнні такий вид техніки) або дати інші вказівки слідчим (наприклад, з’ясувати, де розташовувалися позиції військових РФ).

Це також може мати важливе значення для обґрунтування слідчих версій. Наприклад, при розслідуванні терористичного акту в Оленівці. Експертиза встановила, що для підриву приміщення було використано реактивний термобаричний гранатомет. Це спростовує обвинувачення РФ, що такий удар було завдано Україною за допомогою HIMARS.

РОЛЬ СИЛ ОБОРОНИ В РОЗСЛІДУВАННІ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ

ЗСУ, їхні підрозділи та інші збройні формування не здійснюють розслідування безпосередньо, але при цьому відіграють роль у провадженнях про воєнні злочини.

ЗСУ отримують доступ до місця подій найпершими — часто навіть швидше за правоохоронців. Вони також мають змогу збирати розвідувальні дані, які так чи інакше підтверджують факт вчинення воєнного злочину або містять зізнання в його скоєнні. До того ж українські збройні сили отримують речові докази з місця подій або від полонених окупантів під час затримання.

Значною мірою роль Сил оборони простежується в розслідуванні нападу на цивільний автомобіль в с. Велика Комишуваха, у ході якого було поранено подружжя. Злочин було скоєно під час окупації цього населеного пункту, проте його вдалося зафіксувати за допомогою квадрокоптера ЗСУ. Розвідка ЗСУ перехопила декілька телефонних розмов, де окупант підтверджував, що саме його частина обстріляла цивільну автівку та поранила чоловіка. Пізніше ці аудіо були піддані експертизі, а також пред’явлені для впізнання потерпілому, що допомогло ідентифікувати злочинця.

Фото з вебсайту НПУ: https://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia

За допомогою того ж квадрокоптера нашим військовим вдалося направити потерпілих до українських позицій. Щойно вони туди прибули, інформацію про злочин було негайно скеровано до органів правопорядку.

Розглянемо декілька інших епізодів, де роль Сил оборони стала ключовою для розслідування воєнних злочинів.

Речові докази від Сил оборони

У процесі звільнення окупованих територій саме ЗСУ виявляють покинуту чи пошкоджену техніку, що допомагає ідентифікувати злочинців. Наприклад, наші війська виявили покинуті в с. Лук’янівка танки. У них були документи з особистою інформацією про окупантів, включно з фотографіями. Надалі за допомогою цих документів було ідентифіковано причетних до пограбування й умисного пошкодження майна мешканців села. Зокрема, було ідентифіковано командира, який віддав своїм підлеглим накази вчиняти такі злочини, — Сєрґєя Штайнєра.

Фото з медіа «Радіо Свобода»: https://www.radiosvoboda.org/a/news-zsu-genshtab-sytuatsiya/31774978.html

Траплялися випадки, коли речові докази були отримані в ході затримання окупанта. Наприклад, у воєнного злочинця С єрґєя Захарова виявили при собі коштовності, раніше награбовані в цивільних осіб у с. Перемога.

Під час розслідування епізоду викрадення й катування мирних мешканців смт Борова відеоматеріали, на яких зафіксовано такі злочини, було отримано від самих окупантів.

Дані від воєнної розвідки

Розвідка має можливість швидше за будь-кого отримати підтвердження воєнних злочинів, зафіксувати рух техніки, прослухати перехоплені розмови росіян тощо. Усе це допомагає слідству ідентифікувати злочинців.

Звісно, функції розвідки в України покладені і на СБУ, яка є слідчим органом. Проте деякі дані може мати лише воєнна розвідка.

Так, під час розслідування масового обстрілу цивільних автівок на трасі Київ — Житомир велику роль відіграли матеріали від воєнної розвідки і ТРО. Вони зафіксували за допомогою коптера моменти вчинення злочинів, а також надали відеоматеріали, що допомогли ідентифікувати техніку.

Скріншот з відео на ютуб-каналі НПУ: https://www.youtube.com/watch?v=N0NAx3kahcs

Головне управління розвідки активно співпрацює з органами правопорядку шляхом надання відповідей на запити. Приміром, на запит органу слідства був наданий список росіян, які перебували в Бучі, коли відбувалися катування цивільних осіб. Підкреслюємо, що подібні дані має лише воєнна розвідка.

Показання військових

У деяких випадках (порівняно нечасто) самих військовослужбовців можуть допитати як свідків. Наприклад, під час розслідування катування цивільних у с. Правдине український військовий розповів, кому саме належали позиції навколо села. Це звузило коло підозрюваних.

У більшості випадків показання отримують від узятих у полон окупантів. Приміром, Андрєй Мєдвєдєв — вагнерівець, якого затримали на Херсонщині. Він розповів не лише про злочини, які вчинив сам у м. Ірпінь (катування й пограбування цивільного населення), а й про злочини, які вчиняли його «товаріщі» по службі (обстріл цивільних автівок, внаслідок чого було поранено й убито цивільних). Ба більше, він навіть надав особову інформацію про цих росіян. Таким чином, показання одного росіянина дали можливість розкрити не один, а одразу два воєнні злочини.

Фото з вебсайту НПУ: https://www.npu.gov.ua/news/imituvaly-rozstril-tsyvilnykh-ta-obkradaly-budynky-na-kyivshchyni-slidchi-natspolitsii-povidomyly-pro-pidozru-polonenomu-viiskovomu-rf-ta-ioho-komandyru

У справ і Олександра Іванова та Олександра Бобикіна росіян вдалося затримати й притягнути до відповідальності за їх присутності. У полоні вони повідомили, що за наказом здійснювали обстріли цивільної інфраструктури. Загалом сценарій, коли полонений окупант сам зізнається в скоєнні злочину, доволі поширений.

ЗБІР ДОКАЗІВ — СПІЛЬНА СПРАВА ВІЙСЬКОВИХ І СЛІДЧИХ

Потреба Сил оборони збирати докази воєнних злочинів закріплена в Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України. Кооперація Сил оборони і правоохоронців, попри свою поширеність, має потенціал стати ще більш дієвою. Для цього необхідно, щоб самі військові усвідомлювали свою роль у розслідуванні воєнних злочинів.

За наявності у військових інформації, яка теоретично може бути цінною для органів слідства, вони повинні її надати. Попри те, що комунікація між Силами оборони й правоохоронцями відбувається, єдиний механізм цього процесу відсутній. Це може створювати ризики того, що їхня взаємодія буде не такою оперативною, як того вимагають обставини.

У більшості успішних справ, які ми проаналізували, так чи інакше докази від військових були наявні. Це дає підстави припускати, що без них наша правоохоронна система не була б такою ефективною в ході досудового розслідування порушень законів і звичаїв війни.

Звісно, іноді слідчі обходяться і без доказів військових, проте випадки, коли потерпіла особа змогла дізнатися ім’я або принаймні позивний підозрюваного, менш поширені (лише один з досліджених випадків), ніж випадки, коли ЗСУ виявили особову документацію на місці події. Матеріали воєнної розвідки завжди будуть корисними, адже щонайменше міститимуть інформацію про підрозділ, що перебував на певній окупованій території, а щонайбільше — фіксуватимуть воєнний злочин або зізнання в його скоєнні. Саме ЗСУ беруть у полон окупантів, а від них, як бачимо, можна отримати важливі показання, а іноді навіть повернути вкрадене.

Сили оборони і правоохоронці мають спільну мету — правосуддя для України й українців, а задля цього вони зобов’язані співпрацювати. Тобто за наявності у військових інформації, яка теоретично може бути цінною для органів слідства, вони повинні її надати. Справедливість для жертв воєнних злочинів має бути відновлена якнайшвидше, а винні покарані. Докази, надані ЗСУ, значно пришвидшують цей процес, адже часто містять єдині безпосередні вказівки на осіб, що вчинили злочин.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.

воєнні злочини розслідування воєнних злочинів