Принципи розроблені на основі досвіду багатьох країн, де правоохоронні органи та сили безпеки використовують ефективні інтерв’ю, що призводить до кращих результатів у отриманні точної та достовірної інформації. Інформація, зібрана таким чином, також зберігає доброчесність та професіоналізм інтерв’юерів та підвищує довіру громадян до своїх органів влади.
Незважаючи на наявність широких нормативно-правових рамок, які забороняють катування та інші форми жорстокого поводження — у будь-який час і за будь-яких обставин, навіть у збройних конфліктах або надзвичайних ситуаціях, — під час допитів у державних установах у всьому світі практика застосування катувань продовжується. На практиці також не налагоджене ефективне застосування гарантій захисту осіб, позбавлених волі. У процесі виконання функцій Спеціального доповідача ООН з питань катувань я зауважив, що найчастіше катування та примус застосовуються під час допиту підозрюваних з метою отримання зізнань чи свідчень проти інших. Саме тому в 2016 році я подав тематичну доповідь до Генеральної Асамблеї ООН, в якій визнаються можливості і пропонуються подальші кроки.
У доповіді вказується на наявність все більшої кількості наукових знань, які підтверджують, що непримусові методи допиту на основі контакту/розуміння є найбільш ефективними для збору інформації. Водночас емпіричні дослідження, проведені із суворим дотриманням методології, показують, що катування та інші види жорстокого поводження є неефективними та контрпродуктивними методами допиту. У цьому контексті доповідь закликає до розробки набору міжнародних стандартів для допитів/інтерв’ю, які за своєю природою включають застосування правових та процесуальних гарантій органами влади.
Цей документ є результатом цього заклику. Ці Принципи розроблені на основі досвіду багатьох країн, де правоохоронні органи та сили безпеки використовують ефективні інтерв’ю, що призводить до кращих результатів у отриманні точної та достовірної інформації. Інформація, зібрана таким чином, також зберігає доброчесність та професіоналізм інтерв’юерів та підвищує довіру громадян до своїх органів влади.
Принципи, які ми представляємо тут, є, по суті, визнанням того, що результат інтерв’ю взаємопов’язаний із можливістю особи повністю користуватися своїми правами на кожному етапі взаємодії з державними органами — незалежно від того, чи називаються такі зустрічі розмовами, допитами, інтерв’ю або опитуванням. Вони представляють альтернативу ризику отримання свідчень під примусом та жорстокості катувань, а також визнання того, що ця тактика веде до неправдивих зізнань, до несправедливих судових процесів та підриває здійснення правосуддя. Як заявив Європейський суд з прав людини, жодна правова система, заснована на верховенстві права, не може забезпечити прийняття доказів, отриманих під час катувань. Адже процес судового розгляду є наріжним каменем верховенства права, а застосування катувань здійснює непоправну шкоду для цього.
Неофіційний переклад здійснено ініціативою «Процесуальне інтерв’ю. Україна» за підтримки програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».