Слідчим також дозволено фіксувати допит на аудіо та відео. Якщо допит фіксується таким чином і жодна зі сторін не наполягає, текст до протоколу можна не вносити, а лише приєднати до нього носій з аудіо- або відеозаписом допиту.
Дані дослідження «Розкажи мені, що сталося, або зізнайся» свідчать, що, як правило, показання допитуваної особи вносить до протоколу слідчий. Це робиться або відразу під час допиту, коли слідчий фактично стенографує свідчення, або ж після з’ясування певних обставин.
Значно допомагає процесу фіксації допиту робота в парах, коли один зі слідчих веде допит, а другий набирає текст протоколу або фіксує основні моменти. Проте практика проведення допиту в парах не поширена: 73% опитаних слідчих завжди проводять допити самостійно.
Для фіксації слів допитуваної особи слідчі, як правило, використовують три основні підходи: дослівну фіксацію слів допитуваної особи, перефразування свідчень особи юридичною термінологією, фіксацію запитань та відповідей скорочено.
Попри те, що відповіді допитуваної особи фіксують детально, запитання не завжди фіксуються належним чином. У більшості вивчених протоколів основна частина відразу починалася з відповідей особи, що надавала показання. Поширеною є фраза «По суті заданих мені питань можу пояснити наступне», при цьому самі питання слідчого не зазначаються у протоколі.
Для того, щоб особа наприкінці допиту не змінювала свої показання або не звинувачувала слідчого у неправильній їх фіксації, деякі слідчі роздруковують сторінки протоколу під час допиту і просять допитувану особу підписатися або під її відповіддю на кожне ключове для слідства питання, або ж під кожною сторінкою протоколу.
Така практика, за словами слідчих, часто дозволяє їм убезпечитися від зміни свідком своїх показань у майбутньому, крім того, свідка попереджають про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, але найчастіше допитувана особа підписує протокол наприкінці допиту.