Що означає поняття «всупереч інтересам служби» в розумінні статті 364 КК України

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Що означає поняття «всупереч інтересам служби» в розумінні статті 364 КК України

Доволі давно закон про кримінальну відповідальність виокремлює таке кримінальне правопорушення, як зловживання владою або службовим становищем. Однак на практиці немає чіткого розуміння, які саме діяння становлять об’єктивну сторону вказаного правопорушення. Основна проблема полягає у відсутності точного визначення самого поняття «всупереч інтересам служби». У цій публікації спробуємо пояснити, що воно означає.

Ян Нечваль

12 серпня, 2024

272

Що означає поняття «всупереч інтересам служби» в розумінні статті 364 КК України

Як правильно тлумачити норми закону про кримінальну відповідальність

Так, у частині 1 статті 364 Кримінального кодексу України (далі — КК України) кримінальне правопорушення має таке визначення:

«Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб».

Тобто якщо службова особа використовує владу чи службове становище не всупереч інтересам служби, то таке діяння не є кримінальним правопорушенням. Своєю чергою норми КК України не визначають, що означає поняття «всупереч інтересам служби».

Тому його визначення необхідно шукати в інших джерелах. Для того, щоб зрозуміти норми статті 364 КК України правильно, необхідно чітко визначити критерії тлумачення норм закону про кримінальну відповідальність.

На мою думку, такі критерії визначені, зокрема, у пункті 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Cantoni v. France»:

«Кримінальний закон не можна широко тлумачити на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. З цих принципів випливає, що правопорушення має бути чітко визначено в законі. Ця вимога виконується, якщо особа може знати з формулювання відповідного положення (ст. 7) і, якщо необхідно, за допомогою його тлумачення судами, які дії та бездіяльність призведуть до кримінальної відповідальності»[1].

Тобто тлумачення поняття «всупереч інтересам служби» не можна здійснювати широко, адже це суперечитиме нормам статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Неналежне тлумачення поняття «всупереч інтересам служби» на прикладі

На практиці суди часто не дотримуються вказаних вище вимог до тлумачення норм закону про кримінальну відповідальність у контексті визначення поняття «всупереч інтересам служби».

Наприклад, в одній із постанов Верховний Суд указав:

«У кримінальному праві зловживанням владою або службовим становищем є використання влади або службового становища (а отже, тих повноважень і можливостей впливу, які обумовлені компетенцією службової особи) всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі»[2].

Тобто, на думку Верховного Суду, поняття «всупереч інтересам служби» означає вчинення особою дій усупереч тим завданням і цілям, для досягнення яких вказаній особі були надані відповідні повноваження.

Проте після прочитання цього визначення все одно не зрозуміло: 1) що таке цілі та завдання, які ставляться перед особою; 2) хто їх визначає; 3) як керуватися цілями й завданнями, якщо вони визначені в загальних рисах.

Щоб проілюструвати неналежне тлумачення Верховним Судом у межах згаданої вище справи поняття «всупереч інтересам служби», наведемо приклад.

Так, припустимо, що керівник акціонерного товариства, яке займається виробництвом товарів і засновником якого є держава, відповідно до статуту має одночасно два завдання: 1) забезпечення економного використання майна товариства; 2) забезпечення безперебійного виробничого процесу. У товариства виникає необхідність закупити обладнання для виробництва товарів, за відсутності якого виробництво може зупинитися. Товариство організовує закупівлю обладнання, керівник укладає відповідний договір купівлі-продажу, у результаті чого товариство стає власником обладнання. Через якийсь час орган досудового розслідування за наслідками проведення експертизи встановлює, що обладнання придбано за завищеною вартістю. Керуючись цим, орган досудового розслідування та прокурор обвинувачують керівника підприємства в зловживанні службовим становищем, а саме — порушенні положення статуту в частині забезпечення економного використання майна підприємством, що завдало товариству збитків.

Однак у цьому прикладі важко зрозуміти, яке завдання товариства було важливішим: забезпечення економного використання майна товариства чи забезпечення безперебійного виробничого процесу? Якби товариство не здійснило закупівлю обладнання, то воно б не виготовило продукцію та не виконало свої зобов’язання перед покупцями продукції, що також могло б завдати збитків товариству. Понад те, невже орган досудового розслідування чи прокурор уповноважені визначити, яким чином слід було діяти керівнику товариства? Невже орган досудового розслідування, прокурор чи суд є спеціалістами з ведення підприємницької діяльності, яка за своєю природою — ризикова? Очевидно, що ні.

За таких обставин поняття «всупереч інтересам служби» не може означати виконання завдань і цілей, з метою виконання яких особі надані певні повноваження, оскільки вказані цілі та завдання доволі абстрактні категорії та не узгоджуються з нормами статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Належне тлумачення поняття «всупереч інтересам служби» на прикладі

Нещодавно Верховний Суд ухвалив постанову від 8 липня 2024 року, у якій пояснив поняття «всупереч інтересам служби»:

«…інтереси служби в цій статті можуть бути виведені лише з вимог законодавства, яке регулює відповідну сферу діяльності, і значення виразу “всупереч інтересам служби” в статті 364 КК співпадає зі значенням виразу “є порушенням законодавства” в статті 19 Конвенції ООН проти корупції… Інша інтерпретація “інтересів служби” залишає невиправдано широкий простір для довільного тлумачення цих інтересів, виходячи з суб’єктивної уяви тих чи інших суб’єктів про їх дійсний зміст, і створює ситуацію, коли особа змушена гадати, під страхом покарання, чи заборонена її поведінка, та стає вразливою до надмірно широкого розсуду влади… Тому завдання суду полягає у тому, щоб інтерпретувати положення кримінального закону у такий спосіб, щоб максимально виключити його довільне або розширювальне застосування, оскільки неврахування судом законодавства, на підставі якого можна зробити висновок про “інтереси служби” або його необґрунтоване тлумачення та застосування в конкретній справі, саме по собі може призвести до порушення статті 7 Конвенції»[3].

Схоже розуміння інтересів служби висловлювалося й раніше в інших судових рішеннях і рішенні Конституційного Суду України:

у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2019 року сказано: «Зловживання владою або службовим становищем передбачають наявність взаємозв’язку між службовим становищем особи та її поведінкою, що виражається в незаконних діях або бездіяльності»[4]. Аналогічні висновки зробила й Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду[5];
у рішенні Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року сказано: «Службові злочини (за винятком давання хабаря) пов’язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов’язків. Діяння, що становлять їх об’єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями»[6].

Тобто наведені вище судові рішення більш чітко й зрозуміло тлумачать норми статті 364 КК України та вказують, що поняття «всупереч інтересам служби» означає вчинення дій із порушенням норм законодавства.

Таке тлумачення, на мою думку, правильне, оскільки дозволяє особі розуміти, за які дії може настати кримінальна відповідальність, а за які — ні, що повністю узгоджується з нормами статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведемо приклад. Так, у постанові Кабінету Міністрів України міститься норма, відповідно до якої суб’єкти господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг)[7]. Уявімо, що керівник підприємства державного сектору економіки за відсутності фінансового плану вирішує надати безпроцентну позику іншому товариству, яка не пов’язана з виробництвом і реалізацією продукції підприємства. Він має розуміти, що такі дії потенційно можуть мати наслідком кримінальну відповідальність, оскільки вони порушують імперативні та чітко визначені норми постанови Кабінету Міністрів України.

При цьому слід звернути увагу, що не всі норми законодавства можна порушити. Наприклад, норми законодавства, що визначають дискреційні повноваження в певних випадках, порушити неможливо, оскільки такі норми, зокрема, надають право особі вибрати на власний розсуд певний варіант дій.

Висновки щодо неможливості притягнення особи до відповідальності за реалізацію дискреційних повноважень містяться і в актуальній судовій практиці. Так, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі зазначила: «Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” службові особи ГУ Держпродспоживслужби наділені дискреційними повноваженнями щодо розміру штрафної санкції, яку може бути застосовано до суб’єктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування у разі порушення законодавства про захист прав споживачів, а тому дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не можуть бути розцінені як такі, що вчинені всупереч інтересам служби»[8].

Висновок

Отже, під поняттям «всупереч інтересам служби» слід розуміти дії, які порушують норми законодавства. Саме таке тлумачення вказаного поняття дозволяє особі, яка потенційно може стати суб’єктом кримінального правопорушення, чітко розуміти, за які дії може настати кримінальна відповідальність, а за які — ні. Своєю чергою інша інтерпретація поняття «всупереч інтересам служби» залишає невиправдано широкий простір для його довільного тлумачення різними суб’єктами, що може мати наслідком свавільне засудження особи, яка об’єктивно не могла передбачити, що за певні діяння може настати кримінальна відповідальність.

[1] Рішення ЄСПЛ у справі «Cantoni v. France» від 11 листопада 1996 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-58068%22]}

[2] Постанова Верховного Суду від 9 лютого 2022 року в справі № 707/661/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283240

[3] Постанова Верховного Суду від 8 липня 2024 року в справі № 761/32259/16-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120342069

[4] Постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року в справі № 161/3483/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84659982

[5] Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року в справі № 991/1065/24. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117841176

[6] Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 в справі № 1-24/2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v018p710-03#Text

[7] Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» від 3 жовтня 2012 року № 899. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-2012-%D0%BF

[8] Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 липня 2023 року в справі № 991/5929/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112280144

Схожі статті

Інтереси служби: які ж вони?

Проблеми статті 364: погляд правника

Не знущайтеся з Франкенштейна: кілька думок про статтю 364 КК України

Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?