Важливо, щоб затримані трансгендери та трансвестити отримали таку саму повагу та гідне поводження, як і будь-які інші представники суспільства. Також існує вимога приділяти особливу увагу та поважати гідність працівників поліції, в обов'язки яких входить здійснення таких процедур, як особисті огляди та обшуки таких осіб.
Транссексуал
Цей термін використовується для позначення людини, яка змінила стать або перебуває у процесі зміни статі. Він визначає особу, яка планує здійснити фізичний «перехід», знаходяться у його процесі або завершила «перехід» – тобто, вдається до процедур для отримання фізіологічних та інших ознак нової для себе статі. Це визначення можна застосувати до усіх відповідних осіб, і спеціального медичного огляду для цього проводити не потрібно.
Трансвестит
Трансвестит переймає, повністю або частково, одяг, зовнішність та/або поведінку, які, як правило, вважають характерними для протилежної статі. Трансвеститам в цілому комфортно з їхньою статевою приналежністю від народження та вони не хочуть вдаватись до незворотної зміни фізичних характеристик свого тіла.
Юридично, стать особи вважається такою, яку було зареєстровано на момент народження, за винятком випадків, передбачених у розділі 9 Акту про визнання гендерного фактора 2004 року. Однак жорстке дотримання цього принципу було визнано надто негнучким і таким, що може призводити до непотрібних кризових ситуацій та конфронтації. Ставлення до осіб, що тримаються під вартою, з відповідною повагою і увагою підвищує вірогідність того, що вони будуть готові до співпраці, та зменшує рівень ризику та вразливості.
Особисті огляди та обшуки
Співробітники центру тримання під вартою повинні використовувати наступний підхід, визначаючи, чи слід вважати відповідну особу чоловіком або жінкою для цілей проведення особистого огляду/обшуку та пов'язаних процедур.
Якщо немає жодних сумнівів в тому, що відповідну особу слід розглядати як чоловіка чи жінку, такі процедури повинні проводити офіцери тієї самої статі.
Якщо в будь-який час виникає сумнів щодо того, до якої статі (чоловічої чи жіночої) слід віднести або продовжувати відносити таку особу та відповідно поводитись з нею, офіцери повинні діяти за наступним планом.
- Запитати затриману особу. Офіцери повинні запитати особу, до якої статі вона себе відносить. Якщо вона віддає перевагу певній статі та висловлює бажання відповідного ставлення як до представника цієї статі, офіцери повинні попросити її вказати і підтвердити свій вибір, підписавши протокол затримання або, якщо протокол затримання не був відкритий, протокол обшуку або повідомлення офіцера. Згідно з пунктом 2, викладеним нижче, офіцери повинні ставитися до особи відповідно до статі, з якою вона сама себе хоче ідентифікувати.
- Підстави для сумнівів. Якщо є підстави сумніватися в тому, що вибір статі, зазначений в пункті 1, точно відображає переважаючий спосіб життя особи, наприклад, якщо особа просить ставитися до неї, як до жінки, але документи та інша інформація доводить, що вона веде спосіб життя, характерний для чоловіка (або навпаки), офіцерам слід ставитися до такої особи відповідно до того переважаючого способу життя, який веде особа, а не до її заявленої статі.
- Затриманий не бажає повідомляти, з якою статтю ідентифікує себе. Якщо особа не бажає повідомляти, з якою статтю ідентифікує себе (відповідно до пункту 1, зазначеного вище), офіцери повинні докласти зусиль, щоб визначити її переважаючий спосіб життя і ставитися до особи відповідно до цього. Наприклад, якщо встановлюється, що особа веде переважно жіночий спосіб життя, офіцери повинні ставитися до неї як до жінки.
- Жоден з наведених вище пунктів не можна застосувати. Якщо жоден із наведених вище пунктів не можна застосувати, офіцери повинні ставитись до особи відповідно до тієї статі, яка була зареєстрована при народженні.
Шанобливе і уважне ставлення
Офіцери повинні завжди розміщувати заарештованих транссексуалів і трансвеститів в окремі камери або приміщення для тримання під вартою.
Після того, як буде прийнято рішення про те, до якої статі відносить себе транссексуал чи трансвестит, та як слід розглядати таку особу, офіцер чи співробітник, який здійснюватиме обшук, повинен бути проінформований про це рішення та причини, що його підтверджують, перед проведенням обшуку. Це є важливим для збереження гідності відповідного офіцера чи співробітника. Розумне застосування вищезазначених принципів має захистити офіцерів та співробітників та допомогти мінімізувати ризик виникнення конфліктів та занепокоєння.