Фахівці Експертного центру з прав людини спільно з представниками органів правопорядку, а також експертами й колегами із спеціалізованих навчальних закладів в рамках ініціативи програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» працюють над дослідженням наявної системи проведення допитів в Україні та впровадженням цілком нової моделі — процесуального інтерв’ю. Наразі завершується робота з аналізу практик проведення допитів, системи спеціальної підготовки кадрів для органів досудового розслідування та найкращого закордонного досвіду. Що потрібно для успішного запровадження процесуального інтерв’ю в Україні? Пропонуємо подивитися на базові умови впровадження інновацій крізь призму системи освіти. До вашої уваги огляд навчальних програм, які використовуються для професійної підготовки слідчих: чи є там місце процесуальному інтерв’ю?
Почнемо з того, що досвід прогресивних країн світу на перехідному етапі від проведення допитів у класичному розумінні — до запровадження процесуального інтерв’ю (Канада, Австралія, Норвегія та безумовний флагман цього напряму — Велика Британія), дає змогу виділити кілька моментів.
По-перше, для проведення процесуального інтерв’ю правоохоронці мають бути добре навчені в таких предметних сферах, як логіка, психологія та етика професійної діяльності. Про що йдеться?
про навички врегулювання проблемних ситуацій;
навички аналітичної роботи та критичного мислення;
розуміння специфіки проявів таких емоцій, як співчуття та емпатія;
вербальні та невербальні навички спілкування;
етику професійної відповідальності
Британські правоохоронці набувають таких навичок поступово, у кілька етапів:
В процесі професійної освіти в поліцейській академії, де вони здобувають базову уяву про проведення процесуального інтерв’ю (загалом до 5 днів);
В процесі спеціалізованих тренінгів, що проводяться на початковому етапі роботи та через певні проміжки часу із періодичністю у 2–3 роки (загалом таке навчання триває протягом 2–3 тижнів).
Українська система професійної підготовки слідчих (детективів), прокурорів та оперативних працівників також передбачає базову підготовку майбутніх правоохоронців під час здобування юридичної освіти і спеціальну підготовку осіб, які вже перебувають на посадах слідчих (детективів), прокурорів та оперативних працівників.
Пропонуємо огляд навчальних програм базової підготовки з проведення допиту.
БАЗОВА ПІДГОТОВКА
Наразі в Україні працює приблизно 130 правничих шкіл, які здійснюють базову юридичну підготовку. Втім, далеко не всі випускники цих закладів вищої освіти (ЗВО) зорієнтовані на подальшу роботу слідчими (детективами), прокурорами та працівниками оперативних підрозділів. На зайняття цих посад, переважно претендують випускники закладів вищої освіти двох категорій:
Спеціалізовані заклади вищої освіти правоохоронної системи (Національна академія внутрішніх справ України, Харківський національний університет внутрішніх справ, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Львівський державний університет внутрішніх справ, Одеський державний університет внутрішніх справ, Донецький юридичний інститут МВС України, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О.Дидоренка.
Декілька класичних університетів та спеціалізованих юридичних правничих закладів вищої освіти (Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого, Львівський національний університет ім. І. Франка, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Національний університет «Одеська юридична академія» та інші).
Аналіз доступних на офіційних сайтах названих вище категорій ЗВО навчальних планів та відповідного навчально-методичного забезпечення[1] свідчить про те, що навчальна програма жодного з них не містить окремої дисципліни чи курсу, який сфокусований на комплексному формуванні знань та навичок проведення допиту. Питання, що фактично пов’язані з проведенням допиту роз’єднані та розпорошені по різним навчальним дисциплінам, присвяченим або суто процесуальним, або суто криміналістичним, чи тільки психологічним, або іншим аспектам досудового розслідування.
Йдеться про такі дисципліни: «Юридична психологія», «Криміналістика», «Кримінальний процес», «Досудове розслідування», «Практикум зі складання процесуальних документів».[2]
Зокрема, процесуальний порядок проведення допиту здобувачі вищої освіти вивчають у межах навчальної дисципліни «Кримінальний процес», окремо від тактичних, організаційних та психологічних аспектів. Цю тему студенти вивчають спільно з усіма іншими слідчими (розшуковими) діями в межах теми «Провадження слідчих (розшукових) дій». Викладання теми переважно охоплює аналіз положень КПК, що регламентують процедуру проведення допиту з урахуванням особливостей, передбачених для допиту різних категорій учасників кримінального провадження, допиту слідчим суддею та допиту із застосуванням відеоконференції. На вивчення всього комплексу слідчих (розшукових) дій[3] в межах навчальної дисципліни «Кримінальний процес» у різних закладах вищої освіти виділено від 8 до 20 аудиторних годин. Адже безпосередньо проведенню допиту може бути присвячено не більше як 2–4 години (!).
Процесуальний порядок проведення допиту вивчають і в межах навчальної дисципліни «Досудове розслідування». Проте в плані цієї дисципліни тематика допиту також розглядається не окремо, а спільно з іншими слідчими (розшуковими) діями. Переважна більшість програм у закладах вищої освіти приділяє темі «Процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій» лише 8 аудиторних годин. Що можна встигнути за такий час?
Навчальні програми досліджуваних ЗВО передбачають розгляд тематики організації й тактики проведення допиту як окрему тему в межах дисципліни «Криміналістика». На вивчення даної теми в різних ЗВО виділено від 4 до 10 аудиторних годин.
Що стосується психологічних особливостей проведення допиту – ця частина знань може бути окремою ланкою в межах навчальної дисципліни «Юридична психологія». Проте в деяких ЗВО психологічні особливості проведення допиту розглядаються загально, в контексті інших слідчих (розшукових) дій, що відповідно, зменшує обсяг виділеного на цю тематику часу. Найчастіше психологічним особливостям проведення допиту присвячується 4 аудиторні години, з яких 2 години — лекційне заняття і 2 години — семінарське чи практичне.
Загальні навички складання протоколів відпрацьовуються окремо. Здебільшого навчальних програм ЗВО передбачає тему «Складання процесуальних документів під час проведення слідчих (розшукових) дій» в межах навчальної дисципліни «Практикум складання процесуальних документів». Аналіз тематичних планів цієї дисципліни свідчить про те, що тему складання протоколу допиту не виокремлено. На опанування здобувачами вищої освіти навичок складання всіх процесуальних документів під час проведення слідчих (розшукових) дій виділено від 4 до 8 аудиторних годин. Питання складання протоколу допиту, зазвичай, окремо не розглядаються.
Про що свідчить аналіз навчальних програм, що використовуються для професійної підготовки слідчих (детективів), прокурорів та оперативних працівників?
Навчально-методичним комплексам бракує окремої дисципліни, сфокусованої саме на особливостях проведення допитів. Важливі складові допиту розпорошено по різним предметам («Юридична психологія», «Криміналістика», «Кримінальний процес», «Досудове розслідування», «Практикум зі складання процесуальних документів»). До того ж, у межах цих дисциплін особливості проведення допиту частіше не розглядаються окремо, а «розмиваються» в межах великих тем (до прикладу, присвячених вивченню слідчих (розшукових) дій). Водночас, кількість годин, що виділяються на вивчення певних аспектів проведення допиту складає незначну частку навчальної програми.
———————————–
1.У деяких правничих школах дисципліни можуть мати різні назви, проте загальне їх коло лишається відносно уніфікованим.
2.Для здобувачів вищої освіти, які навчаються на факультетах з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції (майбутні працівники оперативних підрозділів), коло таких навчальних дисциплін є меншим та не охоплює «Досудове розслідування» і «Практикум зі складання процесуальних документів».
3.В окремих ЗВО в межах цієї теми на додаток до процесуального порядку гласних розглядається й процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій