Олексій

Формування сучасної прокуратури завершилося атестацією прокурорів протягом 2019&ndash;2021 років, започаткованою на вимогу наших західних партнерів і проведеною за їхньої фінансової підтримки.

Чи заслуговують атестовані прокурори на обіцяну зарплату?

Головна ідея реформи прокуратури полягала в очищенні від &laquo;недоброчесних&raquo; прокурорів і прокурорів із низьким професійним рівнем і поступовому підвищенні заробітної плати до європейського рівня тим прокурорам, які довели свою доброчесність і високий професійний рівень. Це також мало забезпечити проходження за конкурсом нових прокурорів високого фахового рівня.&nbsp;
Відповідно до Закону № 113-IX від 19 вересня 2019 року, яким було започатковано атестацію прокурорів, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури у 2020 році становив 15 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з 2021 року &mdash; 20, а з 2022 року &mdash; 25. У 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб був 2&nbsp;102 гривні. Таким чином, оклад прокурора окружної прокуратури після проходження ним атестації мав становити 31&nbsp;530 гривень, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2020 року відповідало понад 1&nbsp;300 доларів США. Прокурори обласних прокуратур мали отримувати цей оклад, збільшений на коефіцієнт 1,2, а Офісу Генерального прокурора &mdash; на 1,3.
Однак, судячи з усього, ніхто не збирався насправді платити прокурорам такі оклади, оскільки на той час існувала норма в Прикінцевих та перехідних положеннях Бюджетного кодексу України, яка наділяла Кабінет Міністрів України правом регулювати заробітні плати прокурорів, незважаючи на наявність чітко визначеного рівня в профільному законі. Станом на 1 січня 2020 року існувало дві постанови Кабінету Міністрів України, які регулювали ці питання, &mdash; № 505 для прокурорів, які не пройшли атестацію, і № 1155 &mdash; для тих, хто вже її пройшов (на той час тільки прокурори Офісу Генерального прокурора).&nbsp;
Згідно з постановою № 505 оклад прокурора прокуратури районного рівня становив 5&nbsp;660 гривень, за постановою № 1155 &mdash; 22&nbsp;764 гривні. Якщо порівняти ці оклади, то стає очевидно, що держава нерівномірно оцінювала роботу прокурорів, які пройшли атестацію, і тих, які її не пройшли. Різниця становила більш як чотири рази. Це може свідчити про дискримінацію за ознакою проходження атестації, оскільки всі вони виконували одні й ті самі функції та мали однаковий статус.
Незважаючи на це, впадає у вічі факт, що навіть збільшений згідно з постановою № 1155 оклад прокурора окружної прокуратури майже в 1,5 раза менший за визначений у Законі № 113-IX.
У березні 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав вищезгадані положення Бюджетного кодексу України щодо наділення Кабінету Міністрів України повноваженням регулювати оплату праці прокурорів неконституційними. З цього часу підвищений оклад почали виплачувати прокурорам, які пройшли атестацію. А для тих прокурорів, що її не пройшли, оклад і надалі визначала постанова № 505, оскільки для цього існувала окрема норма в Законі № 113-IX, яку визнали неконституційною лише у вересні 2023 року. Таким чином, станом на березень 2020 року держава створила велику різницю в окладах прокурорів, що пройшли атестацію, і тих, які її не пройшли (31&nbsp;530 гривень і 5&nbsp;660 гривень), що знову ж таки є дискримінацією прокурорів обласних та окружних прокуратур, які на той час не пройшли атестацію, але продовжували виконувати такі ж функції, як і атестовані. Процес атестації затягнувся для прокурорів обласних прокуратур ще на пів року, а для окружних прокуратур &mdash; на рік.&nbsp;
З 2021 року всім атестованим прокурорам мали підняти базовий оклад із 15 до 20 прожиткових мінімумів, тобто збільшити фінансування на третину. Але держава в особі Міністерства фінансів України не збиралася цього робити й запровадила своє &laquo;ноу-хау&raquo; в проєкті державного бюджету на 2021 рік у вигляді окремого прожиткового мінімуму для прокурорів розміром 1&nbsp;600 гривень, навіть нижчого, ніж для осіб, які втратили працездатність. При цьому для всіх інших державних органів прожитковий мінімум залишився на рівні 2020 року розміром 2&nbsp;102 гривні, зокрема й органів судової гілки влади, до складу якої входить прокуратура.
<div class="center">
<div class="style__banner style__banner-grey">&nbsp;Таким чином, передбаченого реформою органів прокуратури й обіцяного нашим західним партнерам підвищення заробітної плати прокурорам не відбулося.&nbsp;&nbsp;</div>
</div>
У бюджет 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, заклали такий самий прожитковий мінімум для прокурорів &mdash; 1&nbsp;600 гривень, знову найменший серед усіх. При цьому для таких органів, як Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції, застосовувався прожитковий мінімум загального розміру. У 2023 і 2024 роках це повторилося. Згодом обмеження щодо прожиткового мінімуму перестали діяти для працівників Державного бюро розслідувань. Наразі оперуповноважені та слідчі Державного бюро розслідувань отримують у середньому вдвічі більше, ніж прокурори, які здійснюють за ними нагляд.
Рада прокурорів України 13 листопада 2023 року ухвалила рішення № 12-нзп-23<a href="https://rpu.gp.gov.ua/ua/rishenya/vdiyalnist.html">&sup1;</a>, яким констатувала, що прожитковий мінімум для прокурорів розміром 1&nbsp;600 гривень у проєкті бюджету на 2024 рік є загрозою незалежності прокурорів. Попри це, 1&nbsp;600 гривень як прожитковий мінімум для прокурорів усе ж було ухвалено, і він діє досі, порушуючи незалежність прокурорів.
Отже, чотири роки поспіль держава утримує для прокурорів найнижчий розмір прожиткового мінімуму, що свідчить про їх дискримінацію порівняно з іншими органами, такими як Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, і судами.
У проєкт бюджету на 2025 рік Кабінет Міністрів України заклав норму, яка прирівняла прожитковий мінімум для прокурорів до рівня суддів та інших органів, які фінансуються з бюджету, тобто до 2&nbsp;102 гривень. При цьому прожитковий мінімум для Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань планується залишити на рівні 3&nbsp;028 гривень.&nbsp;
Однак через скандальну ситуацію навколо прокурорів з фейковою інвалідністю у двох областях, частина народних депутатів з опозиційних фракцій почала робити публічні заяви в медіа із цього приводу, начебто заробітні плати прокурорів зростають щороку, що насправді не так. Робоча група Верховної Ради України пропонувала повернути прокурорам найменший прожитковий мінімум розміром 1&nbsp;600 гривень і на 2025 рік, попри те, що це, по суті, неконституційна норма. Очевидно, що вона не ознайомилася та не врахувала зауваження (висновки) Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України із цього питання до проєктів законів про державний бюджет на 2021&ndash;2023 роки.&nbsp;
На засіданні бюджетного комітету Верховної Ради України 28 жовтня 2024 року було вирішено залишити розмір прожиткового мінімуму для прокурорів на рівні із суддями, як це заклав Кабінет Міністрів України в проєкті державного бюджету на 2025 рік.&nbsp;
Однак 30 жовтня 2024 року під час першого читання проєкту державного бюджету на 2025 рік народний депутат із фракції &laquo;Голос&raquo; Цабаль В.&nbsp;В. знову запропонував встановити прокурорам прожитковий мінімум розміром 1&nbsp;600 гривень. При цьому він підтвердив, що цей прожитковий мінімум найнижчий серед усіх, у тому числі суддів і правоохоронців, і вважає, що потрібно його збільшити. Однак, оскільки існують &laquo;фейкові&raquo; пенсіонери / особи з інвалідністю у двох обласних прокуратурах, не можна піднімати прожитковий мінімум прокурорам, бо це збільшить виплати за &laquo;фейковими&raquo; пенсіями.&nbsp;
Тобто замість того, щоб вимагати якомога швидше розібратися, чи є факти &laquo;фейкових&raquo; пенсій за інвалідністю серед прокурорів, він безпідставно узалежнив узгодження прожиткового мінімуму для прокурорів до рівня суддів від виплат пенсій за інвалідністю. Водночас не було враховано інтереси тих прокурорів, які справді мають інвалідність.
Проте під час голосування в першому читанні проєкту бюджету на 2025 рік Верховна Рада України знову підтримала неконституційну норму про прожитковий мінімум для прокурорів розміром 1&nbsp;600 гривень.&nbsp;
Слід наголосити, що, згідно з даними в мережі Інтернет, станом на 2021 рік в Україні мешкало понад 2,5 мільйони людей з інвалідністю, з яких понад 1,1 мільйона &mdash; І та ІІ групи. Водночас наразі загальна кількість працездатного населення становить приблизно 12,5 мільйона осіб. Тобто кожен п&rsquo;ятий може мати інвалідність. Ці дані, очевидно, народні депутати під час голосування не враховували.
Надалі 19 листопада 2024 Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про державний бюджет на 2025 рік із прожитковим мінімумом для прокурорів розміром 1&nbsp;600 гривень. Таким чином, ця спірна норма діє п&rsquo;ятий рік поспіль.
Цікаво, що більшість із тих, хто підтримав проєкт бюджету на 2025 рік, &mdash; ті ж самі народні обранці, які голосували за Закон №&nbsp;113-IX, тобто за встановлення з 2022 року для прокурорів базового окладу розміром 25 прожиткових мінімумів.
Завдяки такій &laquo;продуманій&raquo; державній політиці в прокуратурі зараз налічується близько 16,5 % вакантних посад, бо кваліфіковані кадри йдуть туди, де держава забезпечує належну заробітну плату та умови праці.
Наприклад, прокурори, як і поліцейські, працюють в усіх районах нашої держави, однак на відміну від останніх, не отримують жодної доплати за роботу в прифронтових областях. Також досі на державному рівні не розв&rsquo;язано питання забезпечення прокурорів службовим житлом, яке гарантоване законом. При цьому всі правоохоронці, зокрема й ті, що мають значно більші зарплати, можуть отримати пільговий кредит на придбання житла за програмою &laquo;єОселя&raquo;, а прокурори &mdash; ні.
Сьогодні перед державою постає актуальне завдання: системно переглянути свої підходи до формування заробітних плат суддів, прокурорів і правоохоронців; зробити їх відкритими й зрозумілими, а не залежними від наявності лобі в кожного окремого органу.

<div class="style__margin-dots"></div>
&sup1; <a href="https://rpu.gp.gov.ua/ua/rishenya/vdiyalnist.html">https://rpu.gp.gov.ua/ua/rishenya/vdiyalnist.html</a>

Олексій Клименко