Іспит на довіру: як ВАКС балансує покарання, угоди та суспільне благо

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Іспит на довіру: як ВАКС балансує покарання, угоди та суспільне благо

Вищий антикорупційний суд (далі — ВАКС) — це не просто інституція. Це лакмусовий папірець нашої здатності не лише декларувати нульову толерантність до корупції, а й реалізувати її на практиці. І якщо ви — прокурор, адвокат, викладач чи просто фанат процесуального екстриму — рішення ВАКС можуть стати для вас джерелом натхнення, досвіду й, зізнаюся чесно, здорового правового адреналіну.

Ярина Сидій

30 May, 2025

299

Іспит на довіру: як ВАКС балансує покарання, угоди та суспільне благо

Також ця підбірка може слугувати помічником для практиків, які розмірковують над тим, що ж таке цей суспільний інтерес, наявність якого обов’язкова при укладенні угоди про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості — це не просто інструмент процесуальної економії, а й потужний механізм для досягнення балансу між інтересами держави й обвинуваченого. У контексті антикорупційних справ, де ставки високі, а суспільний резонанс значний, важливо розуміти, як ВАКС застосовує цей інститут, особливо в поєднанні зі статтею 75 Кримінального кодексу України (далі — КК України).

Скептики часто кажуть: «Та що ті угоди про визнання винуватості — вихід сухим із води». Але не все так просто. Практика ВАКС показує, що навіть у випадках, коли обвинуваченого звільняють від покарання з випробуванням (стаття 75 КК України), це не означає уникнення відповідальності, а йдеться про баланс: ефективність, економія ресурсів, визнання провини й реальна реакція держави на правопорушення.

Угода про визнання винуватості стала важливим інструментом у практиці ВАКС, дозволяючи ефективно вирішувати справи й забезпечувати відшкодування збитків. Особливої уваги заслуговує застосування статті 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Ця публікація не претендує на глибокий аналіз усіх топових угод Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які затверджені ВАКС. Розглянемо для прикладу сім справ, що ілюструють різні аспекти згаданого механізму.

1. Пособник у справі про спробу підкупу судді з Дніпропетровщини

Якщо коротко, то особа виступала посередником у наданні неправомірної вигоди судді. Факт передачі коштів був зафіксований, проте сам фігурант визнав провину й уклав угоду. Особу обвинувачували в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368 КК України, тобто в пособництві службовій особі, яка займає відповідальне становище, проханні й одержанні нею неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій із використанням наданої їй влади, учиненому за попередньою змовою групою осіб.

Щодо суспільного інтересу

У цьому кримінальному провадженні, як зазначено сторонами в угоді і враховано судом, інтерес суспільства в затвердженні угоди полягає:

у забезпеченні швидкого досудового розслідування й судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

у забезпеченні справедливого розгляду цього кримінального провадження впродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів і зменшенні навантаження на органи прокуратури та суд;

у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень;

у реалізації мети покарання — як застосуванні кари, так і виправленні винуватої особи, а також загальній і спеціальній превенції кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних.

Суд також враховує, що викриття ОСОБА_4 іншого співучасника ОСОБА_1 шляхом надання правдивих і послідовних показань матиме важливе значення для подальшого досудового розслідування в кримінальному проваджені № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року за підозрою ОСОБА_1, підтвердить уже наявні / зібрані органом досудового розслідування докази та сприятиме притягненню винної особи до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, за умовами угоди ОСОБА_4 зобов’язується особисто переказати кошти розміром 150 000 грн на спеціальний рахунок Національного банку України (далі — НБУ) на підтримку Збройних Сил України (далі — ЗСУ) (Проєкт UNITED24).

Також відповідно до змісту угоди та наданої в судовому засіданні згоди заставодавця ОСОБА_13 сторони просять за вироком суду переказати на вказаний спеціальний рахунок НБУ на підтримку ЗСУ (Проєкт UNITED24) кошти загальним розміром 60 560 грн, внесені ОСОБА_13 як заставу за ОСОБА_4.

Зазначені зобов’язання в умовах воєнного стану свідчать про додатковий суспільний інтерес — забезпечення потреб військової інфраструктури.

Цікаво, що суд врахував щире каяття, активне сприяння слідству й низький рівень впливу обвинуваченого на суспільні процеси. Цікаво й те, що йдеться про один із рідкісних випадків угоди в справах із посадовцями судової системи.

Ураховуючи всі обставини справи, суд ухвалив рішення затвердити угоду про визнання винуватості й призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та застосував статтю 75 КК України — звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125645748

2. Адвокатка, яка обіцяла «вирішити питання»

Якщо коротко, то адвокатка обіцяла клієнту вплинути на службових осіб через хабарі. Спробу реалізувати схему було припинено, але дії кваліфіковано як зловживання впливом і пропозицію неправомірної вигоди.

Особу обвинувачували в шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та за частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 27, частиною 3 статті 369 КК України як закінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій із використанням наданої їй влади, а також за частиною 1 статті 369-2 КК України як пропозиція неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на ухвалення рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Щодо суспільного інтересу

Суд указує, що суспільний інтерес — це абстрактне оціночне поняття і в узагальненому виді є інтересом суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов’язаним із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Кримінальні правопорушення, зокрема передбачені статтями 369, 369-2 КК України, що інкримінуються обвинуваченій, належать до корупційних злочинів.

На теперішній час корупція загрожує національній безпеці України, уповільнює економічний розвиток держави, що не сприяє надходженню іноземних інвестицій, а також нівелює довіру населення до державних органів та органів місцевого самоврядування. Окрім того, масштаби корупційних проявів негативно позначаються на міжнародному іміджі України. У зв’язку із цим суспільний інтерес у здійсненні правосуддя в цій категорії справ у розумні строки полягає в призначенні особі покарання, запобіганні вчиненню нею та іншими особами кримінальних правопорушень, а також у викритті інших осіб, що вчинили злочини, віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро України (далі — НАБУ).

В угоді про визнання винуватості прокурор ОСОБА_8 зазначив про відповідність умов угоди інтересам суспільства, які полягають у швидкому досудовому розслідуванні й судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне й невідворотне покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень; викритті інших осіб у скоєнні цих та інших кримінальних правопорушень; запобіганні повторному вчиненню кримінального правопорушення як обвинуваченою, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а тому затвердження угоди в цьому провадженні забезпечить справедливе, у розумні строки вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи досудового розслідування, прокуратури та суд.

Що цікаво, угода була досягнута швидко, що дозволило уникнути подальшого навантаження на суд. Обвинувачена повернула отримані кошти та визнала провину. ВАКС акцентував на фактичному шкодуванні і відсутності попередніх правопорушень.

Суд ухвалив рішення затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком — 3 роки.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564

3. Гендиректор держпідприємства — хабар за призначення

Якщо коротко, то обвинувачений надав неправомірну вигоду керівнику Державного агентства резерву України за сприяння у звільненні іншої особи з посади генерального директора ДО «Комбінат «Зірка» та подальше сприяння в його службовій діяльності. Особу обвинувачували в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій із використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України.

Щодо суспільного інтересу

Суд зазначає, що під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певну вигоду для суспільства в цілому і для конкретної людини, зокрема. Суспільний інтерес — це те, що спонукає діяти так, а не інакше заради блага всього суспільства і для блага окремої людини, це те, що є рушійною силою кримінального процесу, визначає його динаміку.

Характер і тяжкість обвинувачення прокурор повинен враховувати у співвідношенні із суспільним інтересом до розслідуваного кримінального провадження. Зокрема, не повинна укладатися угода про визнання винуватості, якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, яке набуло значного суспільного резонансу, засудження особи за таке правопорушення надалі буде виконувати превентивну функцію. Держава в особі органів правопорядку заінтересована у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшенні рівня злочинності, у зв’язку із чим прокурор завжди повинен враховувати можливість прискорити досудове розслідування та судовий розгляд у разі визнання обвинуваченим своєї вини. У випадку, коли винна особа має відомості про вчинення іншими особами тяжких кримінальних правопорушень, прокурор повинен надати перевагу цій обставині, оскільки викриття більш тяжкого правопорушення для держави важливіше, ніж засудження особи за менш тяжке кримінальне правопорушення. Також однією з ознак суспільного інтересу є прискорений розгляд кримінального провадження, зменшення навантаження на суд, прокурорів й адвокатів, що своєю чергою стає дієвим інструментом у боротьбі з корупцією, оскільки забезпечує невідворотність покарання для обвинуваченого й допомагає пришвидшити розслідування інших епізодів кримінальних правопорушень.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що укладення прокурором угоди відповідає інтересам суспільства, адже це сприятиме швидкому судовому провадженню, стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати угоди про визнання винуватості з метою сприяння в проведенні кримінального провадження та отримання для себе більш м’якого покарання чи звільнення від його відбування тощо. Виконання обвинуваченим умов угоди надасть можливість викрити більшу кількість кримінальних правопорушень. Окрім того, це забезпечить притягнення обвинуваченого та інших осіб до відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого й запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень. Зазначене впливатиме на усвідомлення іншими особами караності протиправних діянь, сприятиме формуванню в суспільства антикорупційної правосвідомості та свідчитиме про невідворотність покарання. Це також забезпечить повною мірою мету кримінального провадження, передбачену статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України), згідно з якою завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Окрім того, з дослідженої в судовому засіданні угоди про визнання винуватості та пояснень сторін вбачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до статті 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого в цьому провадженні.

Цікаво, що це один із перших прикладів застосування угоди з керівником держпідприємства після 2022 року. Суд врахував, що обвинувачений добровільно визнав вину та надав докази в справі щодо співучасників.

Суд вирішив затвердити угоду про визнання винуватості й призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та звільнив від відбування покарання з іспитовим строком — 2 роки.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96395855

4. Колишній адвокат і спроба підкупити прокурора

Якщо коротко, то колишній адвокат запропонував хабар прокурору за «вирішення» кримінального провадження щодо службових осіб державного підприємства. Особу обвинувачували у висловленні пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій із використанням наданої влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.

Щодо суспільного інтересу

Суд указав на наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне й невідворотне покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення; у запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як підозрюваним, так і іншими особами.

Також суд бере до уваги, що наданою угодою передбачено покладення на обвинуваченого обов’язків щодо співпраці у викритті інших кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність суспільного інтересу в укладенні угоди.

Цікаво, що суд оцінив щире каяття, відсутність судимостей і відшкодування шкоди. Окрім того, прокурор підтримав угоду, наголосивши на мінімальній шкоді інтересам правосуддя.

Варто звернути увагу й на те, що в цьому випадку суд доволі поверхово й лаконічно описав наявність суспільного інтересу порівняно з попередніми й подальшими рішеннями.

Суд вирішив затвердити угоду про визнання винуватості й призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Застосовано статтю 75 — 3 роки іспитового строку.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91734953

5. Ексслідчий ДБР: тиск на колегу та зловживання

Якщо коротко, то колишній слідчий ДБР тиснув на іншого правоохоронця з метою вплинути на розслідування, а також перевищив службові повноваження. Його обвинувачували в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. Кваліфікація за частиною 2 статті 364 КК України.

Щодо суспільного інтересу

Суд зазначає, що згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування й судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

У разі якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства, суд має відмовити в її затвердженні (пункт 2 частини 7 статті 474 КПК України).

КПК України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес є інтересом суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов’язаним із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6, відповідають суспільним інтересам з огляду на таке.

У першу чергу затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду кримінального провадження щодо тяжкого злочину й кримінального проступку, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд. Суспільний інтерес полягає в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Окрім того, обвинувачений узяв на себе зобов’язання співпрацювати з прокурором і детективами у викритті кримінальних правопорушень, розслідуваних детективами НАБУ в кримінальному провадженні № 52022000000000071 від 4 квітня 2022 року.

У разі затвердження угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов’язується частково відшкодувати майнову шкоду розміром 100 тис. грн.

Вищевказане в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф безпосередньо пов’язане з благополуччям, стабільністю й безпекою українського суспільства.

У цьому контексті суд також враховує готовність обвинуваченого ОСОБА_6 у разі наявності підстав для зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов’язання попередньо отримати письмову згоду заставодавця ОСОБА_9 та використати кошти, передані в заставу (у повному обсязі 1 207 800 грн), для внесення на спеціальні рахунки НБУ для цілей оборони.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню в суспільства антикорупційної правосвідомості й усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, його готовність відшкодувати частину завданої шкоди, зобов’язання співпрацювати з прокурором і детективом у викритті кримінальних правопорушень, розслідуваних детективами НАБУ в кримінальному провадженні № 52022000000000071 від 4 квітня 2022 року, шляхом надання повних правдивих викривальних показань щодо обставин скоєння кримінальних правопорушень у цьому випадку недоцільно застосовувати загальний порядок розгляду кримінального провадження.

Цікаво, що це рішення стало показовим у контексті етики поведінки слідчих. Суд указав на значну шкоду довірі до органів досудового розслідування, але водночас визнав пом’якшувальні обставини — добровільне звільнення з органу, вибачення перед колегами й сприяння розслідуванню.

Суд вирішив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих й адміністративно-господарських функцій, у державних і комунальних органах, установах й організаціях, суб’єктах господарювання державної та комунальної форм власності строком на 2 роки та штраф розміром 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 тис. грн, і звільнити від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112938235

6. Кейс колишнього очільника філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця»

Якщо коротко, то службовця обвинуватили в тому, що він, діючи за попередньою змовою з іншими особами, зловживав службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. Кваліфікація за частиною 2 статті 364 КК України.

Щодо суспільного інтересу

Суд зазначає, що згідно з пунктом 3 та пунктом 4 частини 1 статті 470 КПК України при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор повинен врахувати:

наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування й судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний і демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування й розвитку суспільства в цілому. Суспільний інтерес — це те, що спонукає діяти так, а не інакше заради блага всього суспільства і для блага окремої людини.

У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений у його завданнях, визначених статтею 2 КПК України, і полягає в захисті особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності й неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого в м’якшому покаранні та запитом суспільства в отриманні від нього чогось на заміну такому пом’якшенню.

Попри абстрактний характер поняття суспільний інтерес, означена норма процесуального закону досить чітко його розкриває та дає зрозуміти, у якому саме аспекті повинні оцінюватися умови угоди про визнання винуватості, щоб відповідати інтересам суспільства.

Сьогодні країни всього світу стикаються з двома тенденціями — (1) зростанням рівня організованої злочинності та виникненням нових способів приховування протиправної діяльності, з одного боку, і (2) прагненням підвищити стандарти захисту прав людини в кримінальному провадженні, з іншого. Вони зумовлюють суттєве зростання навантаження на правоохоронну та судову системи, що, попри те, відбувається без збільшення обсягу фінансування та в тих самих умовах кадрового забезпечення. Тому оптимізація кримінального судочинства повинна відбуватися шляхом пришвидшення й спрощення кримінального процесу, відмови від невиправданих ускладнень і процедурних рудиментів, запровадження нових кримінально-процесуальних форм досягнення мети кримінального провадження. Однією з таких форм є інститут угод, запроваджений в Україні у 2012 році, який забезпечує ефективність, розумність і раціональність судового процесу, а також гарантує дбайливе ставлення до ресурсів усіх учасників справи.

До того ж унаслідок укладення угоди про визнання винуватості ОСОБА_6 зобов’язався надати правдиві викривальні показання щодо інкримінованих йому та іншим особам кримінальних правопорушень. Його показання як учасника кримінальних правопорушень сприятимуть узгодженню всіх доказів між собою, викристалізації фактичних обставин вчинення злочинів, розмежуванню ролей співучасників і притягненню до кримінальної відповідальності всіх причетних, що також становить суспільний інтерес, який полягає в тому, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності у міру своєї вини.

Водночас суспільний інтерес у цьому провадженні полягає в загальній та спеціальній превенції, яка завжди відбувається внаслідок притягнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності, коли сам ОСОБА_6 та інші особи (на його прикладі) мають можливість оцінити негативні наслідки вчинення кримінальних правопорушень і відмовитися від їх скоєння в майбутньому.

Затвердження угоди про визнання винуватості сприятиме запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких злочинів завдяки зменшенню процесуального навантаження на прокурорів у цьому кримінальному провадженні та зміщенню акцентів на інші провадження, значно зекономить ресурс, який держава витратить у разі, якщо угоду буде затверджено й призначено узгоджене покарання, у результаті чого мінімізуються оскарження кінцевого судового рішення в апеляційному й касаційному порядку.

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, обов’язок надати правдиві викривальні показання та співпрацювати зі стороною обвинувачення, суд дійшов висновку про можливість затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості.

Цікаво, що, попри суспільну небезпечність діяння, ВАКС, затверджуючи угоду, визнав можливість виправлення засудженого без реального відбуття покарання. Суд звернув увагу на повне визнання вини, активне сприяння у викритті інших учасників злочину й добровільне відшкодування шкоди.

Суд вирішив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки за статтею 75 КК України.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127221064

7. Справа про хабарництво в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області

Якщо коротко, то обвинувачена — адвокатка, яка запропонувала за 1 тис. дол. неправомірне сприяння в кримінальному провадженні, посилаючись на свої зв’язки із суддею. Кваліфікація за частиною 3 статті 369 КК України.

Щодо суспільного інтересу

Суд зазначає, що в ході вирішення питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор зобов’язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування й судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (470 КПК України).

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для суспільства, без яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний і демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування та розвитку суспільства загалом. Суспільний інтерес спонукає діяти заради блага всього суспільства та окремої людини.

У кримінальному провадженні суспільний інтерес виражений у завданнях, визначених статтею 2 КПК України. Він полягає в:

захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;

охороні прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження;

забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду.

Це гарантує, що кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, буде притягнутий до відповідальності пропорційно до своєї вини, жодна невинна особа не буде обвинувачена або засуджена; жодна особа не буде піддана необґрунтованому процесуальному примусу; а до кожного учасника кримінального провадження буде застосована належна правова процедура.

Відповідно до змісту угоди, суспільний інтерес в її укладенні сторони вбачають у забезпеченні швидшого судового провадження, яке гарантує справедливе, своєчасне й невідворотне покарання обвинувачених за корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з функціонуванням організованої групи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення рішень про визначення місця проживання дитини з батьком та позбавлення матері батьківських прав протягом 2022–2024 років.

Окрім того, суд враховує:

передбачені угодою обов’язки обвинуваченої ОСОБА_4 щодо співпраці з прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, за фактом функціонування організованої групи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом із батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду, зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБА_14, його помічника ОСОБА_15, ролі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17 у зазначеній організованій групі, помічників цих суддів, зокрема ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ролі ОСОБА_20 та ОСОБА_21, а також щодо інших питань, пов’язаних із забезпеченням винесення вказаних судових рішень у цьому суді протягом 2022–2024 років;

повідомлені сторонами під час судового засідання обставини щодо ролі та сприяння обвинуваченої ОСОБА_4 здійсненню повного й неупередженого розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 52023000000000114;

узяте на себе обвинуваченою ОСОБА_4 зобов’язання протягом 10 днів після набрання вироком ВАКС законної сили переказати грошові кошти розміром 500 тис. грн на потреби ЗСУ, а саме на спеціальний рахунок № НОМЕР_2, відкритий НБУ на підтримку ЗСУ.

На переконання суду, затвердження угоди в цьому провадженні забезпечить справедливе та своєчасне вирішення кримінальної справи, досягнення завдань кримінального провадження з мінімальними витратами державних ресурсів і зменшить навантаження на органи прокуратури та суд. Окрім того, проведення судового розгляду в загальному порядку з урахуванням беззаперечного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, характеру й тяжкості кримінального правопорушення, чинників, що характеризують обвинувачену та її ставлення до скоєного, є недоцільним.

Суд констатує, що укладена угода відповідає суспільним інтересам та узгодженому покаранню, а також загальним засадам призначення покарання, є співмірною та адекватною реакцією держави на вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення, виходячи з меж, встановлених санкцією частини 3 статті 369 КК України. Покладення відповідних обов’язків на обвинувачену та врахування відповідних фактів прокурором свідчить про наявність суспільного інтересу в укладенні цієї угоди.

Цікаво, що після викриття обвинувачена визнала провину, повернула кошти й пішла на угоду зі слідством. Суд, зваживши на обставини, призначив 3 роки позбавлення волі умовно.

Суд вирішив затвердити угоду про визнання винуватості й призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127432962

Отже, практика ВАКС у справах із застосуванням статті 75 КК України демонструє, що суд не боїться використовувати інструменти, надані законом, навіть до корупційних злочинів. Але ключовими залишаються умови: добровільність, щире визнання вини, відшкодування шкоди й суспільна доцільність.

Іспитовий строк — це не індульгенція, а тест на виправлення. І, як показують рішення, цей тест часто суворіший, ніж здається.

Наступна добірка — про те, коли ВАКС відмовив у затвердженні угоди. Бо відмова теж вчить.

ВАКС правосуддя прокурор

Схожі статті

Угоди в справах про корупційні кримінальні правопорушення: це зрада?

Чи час домовлятися: тенденції ВАКС щодо укладення угод у корупційних справах

Правові наслідки угоди про визнання винуватості для третіх осіб