Інститут присяжних в Україні

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Discussion paper

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. На розвиток вказаного положення у статті 127 Конституції України зазначено, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

3 April, 2020

772

JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Discussion paper

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУДУ ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ

І. Функціонування суду присяжних в Україні

1. Категорія кримінальних справ та умови, за яких до їх розгляду залучається суд присяжних

У статті 129 Конституції України визначено, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Таким чином положення Основного закону визначили вектор подальшої законотворчої діяльності щодо створення правових умов для функціонування суду присяжних.
Однак лише із ухваленням Кримінального процесуального кодексу України (2012) було визначено основні положення щодо здійснення судового розгляду за участю присяжних, зокрема, передбачені їх права та обов’язки, особливості виклику та їх усунення тощо.
Так, ч. 3 ст. 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого — судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних (ст. 384 КПК України).
Таким чином на сьогодні положеннями КПК України передбачено, що суд присяжних розглядає лише кримінальні справи про злочини, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі та за умови, якщо обвинувачений звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

2. Формування складу присяжних та питання, що вирішуються присяжними

Чинним законодавством передбачено функціонування інституту суду присяжних у складі трьох присяжних та двох професійних суддів.
Окрім КПК України питання формування складу присяжних, вимоги до присяжних наразі врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, відповідно до положень ст. 64, 65 Закону для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

Не включаються до списків присяжних громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
3) які мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою.

Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, зокрема в електронній формі.
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних (ч. 1 ст. 385, чч. 1, 7 ст. 387 КПК України).
Таким чином для розгляду кримінальної справи про злочини, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають бути відібрані троє основних і двоє запасних присяжних.

Під час судового розгляду нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання (ч. 1 ст. 391 КПК України), серед яких:
• чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
• чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею КК України він передбачений;
• чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;
• чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;
• чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме;
• яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням (частина перша статті 368 КПК України).
Всі питання вирішуються простою більшістю голосів, головуючий проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
Жоден зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого (стаття 391 КПК України).

ІІ. Недосконалість функціонування існуючої в Україні моделі суду присяжних

Системний аналіз чинного законодавства про суд присяжних в Україні дозволяє зробити висновок про те, що наявний інститут має низку недоліків, що негативно впливають на його ефективність. А саме:

1. Обмеження участі народу у здійсненні правосуддя
У вищенаведених положеннях КПК України зазначено, що за клопотанням обвинуваченого у кримінальному провадженні в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, правосуддя може здійснюватися судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Однак такий підхід суттєво обмежує участь народу у кримінальному провадженні, як за колом справ, де можуть брати участь представники народу, так і за закріпленою моделлю суду присяжних, яка по суті є судовим розглядом з народними засідателями, і не є власне судом присяжних.

2. Кваліфікація присяжних у сфері питань, які вирішує суд присяжних
Згідно із статтею 65 Закону до списків присяжних не включаються державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, та інші особи, які мають юридичну освіту або потенційно могли мати юридичний досвід.
Проте віднесені законодавцем до компетенції присяжних питання передбачають наявність високого рівня юридичних знань (ч. 3 ст. 383 КПК України).
Так, відповідно до ч.1 ст. 391, ст. 368 КПК України голосування присяжних повинно проводитись в тому числі щодо вирішення питань, чи містить діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, та інші.

Таким чином, законодавством цей обов’язок покладено на осіб без достатніх знань і досвіду вирішення складних питань права без розуміння достатньою мірою їх змісту і суті, що може стати підставою для оскарження таких рішень в Європейському суді з прав людини на підставі порушення права на справедливий судовий розгляд. Адже присяжні, які становлять більшість відповідного складу суду, вирішували при ухваленні рішення питання, відповіді на які вони особисто не знали і знати не могли.

3. Відсутність довіри до існуючої системи правосуддя
Крім того, однією з гострих проблем є недовіра до системи правосуддя в Україні. Так, за результатами першого всеукраїнського пілотного застосування Методики оцінки рівня корупції, проведеного у серпні 2017 року на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції, суди посіли першу сходинку за індексом сприйняття населенням поширеності корупції. За опитуваннями Фонду Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва у грудні 2017 року, тільки 2% опитаних бачать у судах інструмент подолання корупції в державі. Тим часом саме суди є єдиними органами у державі, що уповноважені ухвалювати вироки, зокрема і за корупційні злочини.
Зазначений факт свідчить про критичний рівень недовіри суспільства до судової системи в
цілому.
Важливість суду присяжних для справедливого судочинства полягає не тільки в тому, що ухвалене ними рішення буде більш виваженим, адже ухвалюється групою людей, які мають різний життєвий досвід та погляд на ситуацію, й не тільки в тому, що на присяжних важче чинити тиск, адже вони не залежать від адміністративного ресурсу та вибірково потрапляють на розгляд конкретної справи, про що важко дізнатися заздалегідь, а ще й в тому, що коли вердикт у справі ухвалено колегією громадян, що є жителями тієї громади, де відбувається розгляд справи – це призводить до легітимізації цього рішення громадою, тобто сприйняття такого рішення як справедливого більшістю громадян.
Таким чином, можна уникнути негативної реакції, яку часто викликають судові рішення, ухвалені у резонансних кримінальних справах та значно підвищити довіру громадськості до
судової влади.

ІІІ. Міжнародний досвід та шляхи удосконалення функціонування суду присяжних

1. Класична модель суду присяжних у світі
Класична модель суду присяжних набула розповсюдження в Англії та США, склалася протягом століть, стала зразком для подальшого розвитку та модифікації цього процесуального інституту в інших регіонах світу.
Характерними ознаками класичної моделі суду присяжних є розмежування компетенції між колегією присяжних та професійним суддею, ухвалення присяжними вердикту який, зазвичай, є невмотивованим, можливість скасування вердикту лише за наявності істотних порушень процесуального законодавства.

У класичній моделі вердиктом вважають самостійне рішення колегії присяжних, яке прийнято без участі професійних суддів, що виражає їх згоду або незгоду з обвинувальним актом. Харак-
терним також є те, що присяжні дають відповідь на питання щодо доведеності вини підсудного у вивченні злочину.
Якщо на зазначене питання присяжними надано позитивну відповідь то, ґрунтуючись на цій підставі, професійний суддя визначає обвинуваченому конкретний вид покарання та вирішує інші питання, що потребують спеціальних знань у галузі права. Така функціональна наповненість компетенції присяжних створює передумови для віднесення їх до «суддів факту», тоді як професійний суддя є суддею права.
Класична модель передбачає участь присяжних у дослідженні доказів та обставин злочину із самого початку судового розгляду і до його кінця, проте вони не є процесуально активними
його суб’єктами.
При цьому закон надає їм достатні процесуальні можливості, що створюють необхідні умови для усвідомлення ними обставин злочину та ролі в його участі підсудного. Так, зокрема, для усвідомлення обставин, що мають значення для кримінальної справи, присяжним надано право ставити свідкам запитання.
За результатами дослідження усіх доказів та обставин справи суд присяжних приймає обвинувальний чи виправдувальний вирок.

2. Запровадження класичної моделі суду присяжних в Україні
Класична модель суду присяжних може бути застосовано в Україні за для забезпечення участі народу у здійсненні правосуддя.
Водночас впровадження суду присяжних для України повинно здійснюватися поступово, що дозволить створити ефективний (дієвий) інструмент здійснення правосуддя.
За результатами аналізу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, слід виокремити категорію особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання понад десять років, як такі, що мають найвищий рівень суспільної небезпеки, та запровадити розгляд цієї категорії справ судом присяжних.
Крім того, буде доцільним покласти на суд присяжних лише вирішення питань про винува-
тість чи невинуватість обвинуваченого.
Слід передбачити право учасників кримінального провадження на заявлення присяжним відводу без надання мотивів.
Порядок ухвалення рішення судом присяжних має передбачати, зокрема, що перед виходом присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних
із напутнім словом, у якому нагадує суть обвинувачення, повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення злочину, у якому обвинувачується особа, роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого, роз’яснює зміст стандарту переконання «поза розумним сумнівом».
Головуючий має роз’яснити присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на питання щодо невинуватості чи винуватості особи, голосування й ухвалення вердикту.
Головуючий також має роз’яснити присяжним, що їхні висновки мають ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості певних доказів і відомостей.
Законодавчо закріпити, що вердикт присяжних обов’язковий для головуючого і має наслідком ухвалення ним відповідного вироку.
Також доречно встановити, щовироки, ухвалені на підставі вердикту суду присяжних, підлягають оскарженню в апеляційному порядку, зокрема, в частині призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування.

3.Удосконалення процедури формування списків присяжних
Успішне функціонування суду присяжних передусім залежить від механізму відбору осіб для формування складу присяжних.
Водночас норми законодавства, які регулюють питання відбору кандидатів у присяжні, не містять чіткої і послідовної процедури відбору кандидатів у присяжні органами місцевого самоврядування.
Так, порядок формування, затвердження та перегляду списку присяжних визначено положеннями статті 64 Закону.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.
Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.
Слід зауважити, що при застосуванні вищевказаного порядку формування та затвердження списків присяжних, наразі існує проблема щодо тривалого процесу їх формування та
затвердження.
З метою спрощення та удосконалення процедури формування списків присяжних в Україні вважаємо за доцільне виключення місцевих рад з процесу їх формування та покладення
такого обов’язку на територіальні управління Державної судової адміністрації України з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців.
Такий підхід формування списків присяжних значно спростить порядок їх формування, оскільки Державна судова адміністрація України та її територіальні органи зможуть безпосередньо отримувати необхідну інформацію за для забезпечення належної роботи суду присяжних в Україні.

правосуддя справедливість Discussion paper суд присяжних

Схожі статті

JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Відеозвіт

Гарантії справедливого судового розгляду та суд присяжних: співвідношення та проблеми

JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі