</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">Discussion paper</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper">Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">13 November, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span style="font-weight: 400;">Про важливість ролі потерпілої особи у провадженнях про воєнні злочини спеціалісти в сфері кримінальної юстиції говорять багато. Зрештою одне з головних завдань кримінального судочинства у таких справах — це захист і відновлення, там, де це можливо, прав та інтересів потерпілої особи.</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalne-pravoporushennya-klasifikatsiya-ta-stupeni-tyazhkosti-vidi-shkodi-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalne-pravoporushennya-klasifikatsiya-ta-stupeni-tyazhkosti-vidi-shkodi-discussion-paper">Кримінальне правопорушення: класифікація та ступені тяжкості, види шкоди. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">19 September, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span style="font-weight: 400;">У межах Львівського форуму кримінальної юстиції, JustTalk організовує дискусію про кримінальне правопорушення. Наприкінці червня ми міркували про філософію і принципи змісту нового Кримінального кодексу України. Наша чергова дискусія на цю тему присвячена запропонованим новелам у сфері визначення кримінального правопорушення, його класифікації, ступенів тяжкості та завданої шкоди.</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper">Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних субʼєктів. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">6 September, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span style="font-weight: 400;">Презумпція невинуватості є фундаментальним правом людини, закріпленим у статті 6 (2) Європейської конвенції з прав людини та складовою гарантії на справедливий суд. Водночас існують обґрунтовані підстави вважати, що має місце неоднозначне розуміння і застосування працівниками органів кримінальної юстиції, журналістами і громадськістю стандартів дотримання презумпції невинуватості. </span></p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/spravedlivij-sud-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/spravedlivij-sud-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper">Справедливий суд у справах про воєнні злочини. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">25 July, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/filosofiya-novogo-kriminalnogo-kodeksu-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/filosofiya-novogo-kriminalnogo-kodeksu-ukraini-discussion-paper">ФІЛОСОФІЯ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. DISCUSSION PAPER</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">26 June, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/neviznannya-rishen-i-dokaziv-okupanta-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/neviznannya-rishen-i-dokaziv-okupanta-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii-ukraini-discussion-paper">(Не)визнання рішень і доказів окупанта: наслідки для кримінальної юстиції України. Discussion Paper</a><div class="block_info"><div class="data">13 June, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Захист</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan-discussion-paper">Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">18 April, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper">Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">28 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalni-pravoporushennya-povyazani-iz-seksualnim-nasilstvom-privatne-vs-publichne-obvinuvachennya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalni-pravoporushennya-povyazani-iz-seksualnim-nasilstvom-privatne-vs-publichne-obvinuvachennya-discussion-paper">Кримінальні правопорушення, пов’язані із сексуальним насильством: приватне vs публічне обвинувачення. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">27 April, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper">Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">10 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk22skilki-koshtue-platnikam-podatkiv-kriminalna-yustitsiya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Управління</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk22skilki-koshtue-platnikam-podatkiv-kriminalna-yustitsiya-discussion-paper">JustTalk#22.Скільки коштує платникам податків кримінальна юстиція? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/denis-gyulmagomedov">Денис<!-- --> <!-- -->Гюльмагомедов</a><span></span><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/kostyantin-shalota">Костянтин<!-- --> <!-- -->Шалота</a><span></span><a class="author animated" href="/author/vadim-chovgan">Вадим<!-- --> <!-- -->Човган</a><span></span><div class="data">3 December, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk21-pravosuddya-2-roki-z-vaksdiscussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk21-pravosuddya-2-roki-z-vaksdiscussion-paper">JustTalk#21. ПРАВОСУДДЯ: 2 роки з ВАКС.Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/vasilina-yavorska">Василина<!-- --> <!-- -->Яворська</a><span></span><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/bogdan-kriklivenko">Богдан<!-- --> <!-- -->Крикливенко</a><span></span><div class="data">9 September, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk20-profesijna-etika-prokurorasuddiadvokata-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk20-profesijna-etika-prokurorasuddiadvokata-discussion-paper">JustTalk#20. Професійна етика прокурора/судді/адвоката. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-orlean">Андрій<!-- --> <!-- -->Орлеан</a><span></span><a class="author animated" href="/author/volodimir-suschenko">Володимир<!-- --> <!-- -->Сущенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/vasilina-yavorska">Василина<!-- --> <!-- -->Яворська</a><span></span><div class="data">17 July, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-discussion-paper">JustTalk#19. Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vasil-lutsik">Василь<!-- --> <!-- -->Луцик</a><span></span><div class="data">28 May, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-discussion-paper">JustTalk#18. Врятувати рядову підозру. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">15 May, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk15-u-yakij-ti-roli-advokat-poterpilogo-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Захист</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk15-u-yakij-ti-roli-advokat-poterpilogo-discussion-paper">JustTalk#15. У якій ти ролі... адвокат потерпілого? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">13 November, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk14-chi-pokarannya--edinij-shlyah-do-dosyagnennya-spravedlivosti-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Corrections</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk14-chi-pokarannya--edinij-shlyah-do-dosyagnennya-spravedlivosti-discussion-paper">JustTalk#14. Чи покарання — єдиний шлях до досягнення справедливості? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">11 September, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper">JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/vasilina-yavorska">Василина<!-- --> <!-- -->Яворська</a><span></span><div class="data">25 June, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Поліціювання</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-discussion-paper">JustTalk#11. Здоров’я і правопорядок: баланс цілей. Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">15 May, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk10-prisyazhni-zasidayut-majbutne-narodnoi-paneli-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk10-prisyazhni-zasidayut-majbutne-narodnoi-paneli-discussion-paper">JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">3 April, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk13-rozkazhi-meni-scho-stalosya-abo-ziznajsya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Процесуальне інтерв'ю</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk13-rozkazhi-meni-scho-stalosya-abo-ziznajsya-discussion-paper">JustTalk#13. Розкажи мені, що сталося, або зізнайся! Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/taras-filonenko">Тарас<!-- --> <!-- -->Філоненко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-orlean">Андрій<!-- --> <!-- -->Орлеан</a><span></span><div class="data">2 April, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk9-in-absentia-pid-chas-okupatsii-misiya-nezdijsnenna-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk9-in-absentia-pid-chas-okupatsii-misiya-nezdijsnenna-discussion-paper">JustTalk#9. IN ABSENTIA під час окупації: місія нездійсненна? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">20 March, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk8-otrujni-dokazi-chi-e-antidot-dlya-rozsliduvannya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk8-otrujni-dokazi-chi-e-antidot-dlya-rozsliduvannya-discussion-paper">JustTalk#8. Отруйні докази: чи є антидот для розслідування? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">3 March, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk7-i-ne-slidchij-i-ne-suddya-hto-zdijsnyue-sudovij-kontrol-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk7-i-ne-slidchij-i-ne-suddya-hto-zdijsnyue-sudovij-kontrol-discussion-paper">JustTalk#7. І не слідчий, і не суддя. Хто здійснює судовий контроль? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">20 December, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk6-kerue-rozslidue-naglyadae-hto-golovnij-v-kriminalnomu-provadzhenni-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk6-kerue-rozslidue-naglyadae-hto-golovnij-v-kriminalnomu-provadzhenni-discussion-paper">JustTalk#6. Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">14 November, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk4-nalezhna-fiksatsiya-zatrimannya-chomu-tse-vigidno-usim-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk4-nalezhna-fiksatsiya-zatrimannya-chomu-tse-vigidno-usim-discussion-paper">JustTalk#4. Належна фіксація затримання. Чому це вигідно усім? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">6 September, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk3-u-kozhnogo-svij-kpk-yak-standartizuvati-kriminalnij-protses-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk3-u-kozhnogo-svij-kpk-yak-standartizuvati-kriminalnij-protses-discussion-paper">JustTalk#3. У кожного свій КПК. Як стандартизувати кримінальний процес? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">5 July, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk2-zatrimannya--tse-normalno-abo-yak-vivesti-zatrimannya-iz-tini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk2-zatrimannya--tse-normalno-abo-yak-vivesti-zatrimannya-iz-tini-discussion-paper">JustTalk#2. Затримання — це нормально! або Як вивести затримання із тіні? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">11 June, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-novij-kontsept-pidozri-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-novij-kontsept-pidozri-discussion-paper">JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. Новий концепт підозри. DISCUSSION PAPER</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-orlean">Андрій<!-- --> <!-- -->Орлеан</a><span></span><div class="data">28 May, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-discussion-paper">JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. DISCUSSION PAPER</a><div class="block_info"><div class="data">21 May, 2019</div></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/tag/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":505,"name":"Discussion paper"},"url":"505","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":882,"url":"poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731413593,"date":"13.11.2024","views":129,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_9.jpg","mini_image":null,"name":"Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро важливість ролі потерпілої особи у провадженнях про воєнні злочини спеціалісти в сфері кримінальної юстиції говорять багато. Зрештою одне з головних завдань кримінального судочинства у таких справах \u0026mdash; це захист і відновлення, там, де це можливо, прав та інтересів потерпілої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ JustTalk дискусії, що відбудеться \u003cspan\u003eу партнерстві з\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e, ми б хотіли розширити фокус обговорення фігури потерпілого і поміркувати разом з експертами не лише про права потерпілого, але і про його вплив на загальний розвиток розслідування, зокрема, доказування злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_9.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":874,"url":"kriminalne-pravoporushennya-klasifikatsiya-ta-stupeni-tyazhkosti-vidi-shkodi-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1726742162,"date":"19.09.2024","views":505,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_4.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальне правопорушення: класифікація та ступені тяжкості, види шкоди. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах Львівського форуму кримінальної юстиції, JustTalk організовує дискусію про кримінальне правопорушення. Наприкінці червня ми міркували про філософію і принципи змісту нового Кримінального кодексу України. Наша чергова дискусія на цю тему присвячена запропонованим новелам у сфері визначення кримінального правопорушення, його класифікації, ступенів тяжкості та завданої шкоди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ метою реформування законодавства України, у тому числі кримінального, указом Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 створено Комісію з питань правової реформи, частиною якої є Робоча група з питань розвитку кримінального права (далі \u0026mdash; робоча група). Зокрема, до завдань робочої групи належить розроблення узгоджених пропозицій стосовно змін до законодавства про кримінальну відповідальність\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Робоча група, обговорюючи перспективи розвитку кримінального законодавства України, дійшла висновку, що чинний Кримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК України) не може бути реформований шляхом підготовки його нової редакції або внесення точкових змін до нього. Вирішено підготувати проєкт нового КК України\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна принципово нових концептуальних засадах з урахуванням сучасних викликів і потреб демократичного суспільства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОзнайомитися з discussion paper можна \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1XSjrbVP0qZeP5dhttNuHPZyfiKvDqwsD/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1XSjrbVP0qZeP5dhttNuHPZyfiKvDqwsD/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДискусія організована JustTalk в межах проєкту \u0026laquo;Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни\u0026raquo; Програми підтримки ОБСЄ для України.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_4.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":871,"url":"prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725528785,"date":"06.09.2024","views":195,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_2.jpg","mini_image":null,"name":"Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних субʼєктів. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрезумпція невинуватості є фундаментальним правом людини, закріпленим у статті 6 (2) Європейської конвенції з прав людини та складовою гарантії на справедливий суд. Водночас існують обґрунтовані підстави\u0026nbsp; вважати, що має місце\u0026nbsp; неоднозначне розуміння і застосування працівниками органів кримінальної юстиції, журналістами і громадськістю стандартів дотримання презумпції невинуватості.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож відсутній єдиний підхід у застосуванні принципу таємниці досудового слідства, який хоча і направлений більшою мірою на захист інтересів розслідування, але\u0026nbsp; перетинається і з принципом презумпції невинуватості. Коли йдеться про справи, що викликають суспільний резонанс, стає важко дотримуватися презумпції невинуватості та таємниці слідства з ряду причин. Органи правопорядку прагнуть якомога швидше знайти винного в той час, як журналісти та громадськість тиснуть на них, щоб відновити справедливість і знову почуватися в безпеці. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВраховуючи актуальність існуючої проблеми на теренах України, JustGroup спільно з Офісом Генерального прокурора та за підтримки Офісу Ради Європи в Україні організовують JustTalk Special Event, щоб у колі експертів обговорити, в чому полягає мета інформування суспільства про перебіг результатів слідства, як це впливає на ефективність розслідування та чи можна виправдати випадки порушення фундаментальних принципів для успішної діяльності правоохоронних органів.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1apydt6ScWXzQSIR_riA1Vw2yr_y6KAHH/view?usp=sharing\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1apydt6ScWXzQSIR_riA1Vw2yr_y6KAHH/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_2.jpg","tags":[{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":859,"url":"spravedlivij-sud-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721824345,"date":"25.07.2024","views":427,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_sayt_1.png","mini_image":null,"name":"Справедливий суд у справах про воєнні злочини. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк за національним законодавством, так і міжнародними договорами Україна гарантує дотримання права на справедливий суд кожній особі, яка опинилася в полі дії української системи кримінальної юстиції. Ця гарантія, очевидно, розповсюджується й на обвинувачених у справах про воєнні злочини. Спроможність забезпечити дотримання права на справедливий суд у цій категорії справ певною мірою є випробуванням для української кримінальної юстиції, оскільки це завдання підвищеної складності, за виконанням якого стежать як усередині країни, так і міжнародна спільнота.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e організовують дискусію, аби у колі національних і міжнародних експертів обговорити як наразі відбуваються суди за обвинуваченням у воєнних злочинах; якими є міжнародні стандарти правосуддя у справах про воєнні злочини; яке воно \u0026mdash; справедливе покарання для воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/JustTalk%2025-07-%20Discussion%20Paper.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/JustTalk%2025-07-%20Discussion%20Paper.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_sayt_1.png","tags":[{"id":482,"name":"покарання"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":852,"url":"filosofiya-novogo-kriminalnogo-kodeksu-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1719384838,"date":"26.06.2024","views":786,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_sayt.png","mini_image":null,"name":"ФІЛОСОФІЯ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. DISCUSSION PAPER","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз моменту ухвалення Кримінального кодексу України у 2001 році до нього внесено майже 1500 змін й обґрунтованість та необхідність деяких із них є доволі сумнівними. Внесення таких змін, численні внутрішні суперечності, прогалини та неточності, а також невідповідність деяких положень КК міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням України поставили на порядок денний питання про необхідність розробки нового Кримінального кодексу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРобоча група з питань розвитку кримінального права підготувала проєкт КК України на принципово нових концептуальних засадах із урахуванням сучасних викликів і потреб демократичного суспільства. Під час JustTalk дискусії обговоримо основні причини, мету ухвалення нового кримінального закону, філософію і принципи його змісту.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_web_2706.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_web_2706.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_sayt.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":850,"url":"neviznannya-rishen-i-dokaziv-okupanta-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718270409,"date":"13.06.2024","views":609,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_5.png","mini_image":null,"name":"(Не)визнання рішень і доказів окупанта: наслідки для кримінальної юстиції України. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі не існує спеціалізованого законодавства, яке б регулювало порядок дій органів кримінальної юстиції при поверненні на деокуповані території. Водночас ми знаємо, що всупереч вимогам статті 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни рф як держава-окупант не залишила чинним українське кримінальне законодавство на окупованих територіях. Відповідно процес відновлення кримінальної юстиції треба додатково регулювати, зокрема, на рівні закону.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що при поверненні виникатимуть ситуації, з якими треба буде оперативно працювати. Серед найбільш дискусійних є питання, що робити зі \u0026laquo;спадщиною\u0026raquo; окупанта у сфері кримінальної юстиції. Під час JustTalk дискусії обговоримо: який статус надавати рішенням окупаційних судів у кримінальних справах за період окупації; чи можемо ми визнавати докази, зібрані окупаційною владою після деокупації; яким критеріям у випадку визнання національною правовою системою такі докази мають відповідати?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP%20(%D0%9D%D0%B5)%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_web.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"600\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP%20(%D0%9D%D0%B5)%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_web.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003c/a\u003e, або на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_5.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":834,"url":"advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713428923,"date":"18.04.2024","views":490,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_18_site.png","mini_image":null,"name":"Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтатус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи \u0026mdash; захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі питання діяльності українських адвокатів на тимчасово окупованих територіях (далі \u0026mdash; ТОТ) жодним чином не врегульовано. Відповідальності за здійснення такої діяльності не існує. Але і будь-якої офіційної централізованої позиції від імені держави або адвокатського самоврядування стосовно порядку здійснення такої діяльності також не озвучено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час спільної дискусії JustTalk та АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo; обговоримо роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003c/a\u003e, або на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_18_site.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":825,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711620827,"date":"28.03.2024","views":813,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/disskashn.jpg","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e по суті щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року. Діяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час спільної дискусії JustTalk і Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; обговоримо, який досвід здобула Україна; що це рішення МС ООН означає для міжнародного права та національної практики; чи можуть висновки Міжнародного суду ООН вплинути на подальші рішення ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено авторами за підтримки Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; в межах проєкту \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст документа є виключною відповідальністю авторів та не відображає позицію Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/disskashn.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":685,"url":"kriminalni-pravoporushennya-povyazani-iz-seksualnim-nasilstvom-privatne-vs-publichne-obvinuvachennya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682595072,"date":"27.04.2023","views":1321,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_1.png","mini_image":null,"name":"Кримінальні правопорушення, пов’язані із сексуальним насильством: приватне vs публічне обвинувачення. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпродовж останніх п\u0026rsquo;яти років у кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство було внесено чимало змін, які стосуються досудового та судового розслідування кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканості, зокрема зміни до ст. 152 (\u0026laquo;Зґвалтування\u0026raquo;) КК України, ст. 153 (\u0026laquo;Сексуальне насильство\u0026raquo;) КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити документ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1NsdZg_i3U4wsAGtA5QyEf0QS6l-fBFMm/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВище наведені зміни були необхідними з метою приведення національного законодавства у відповідності до міжнародних стандартів у тому числі Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству і боротьбу з цими явищами (далі - Стамбульська конвенція).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, станом на сьогодні окремі норми Стамбульської конвенції не повністю імплементовані у національне законодавство, зокрема стаття 55 \u0026laquo;Провадження ex parte та ex officio\u0026raquo;, яка говорить про те що, розслідування або кримінальне переслідування сексуального насильства не повинно залежати цілком від повідомлення або скарги постраждалої особи, і щоб провадження могло продовжуватися навіть, якщо постраждала відкликає свою заяву або скаргу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічні позиції висловлював Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях \u0026laquo;Е.І. проти Словаччини\u0026raquo; (№28235/12), \u0026laquo;Єремія проти Молдови\u0026raquo; (№3564/11), \u0026laquo;М.С. проти Болгарії\u0026raquo; (№39272/98) та інші.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий підхід Стамбульської конвенції, а також ЄСПЛ, означає, що нам необхідно обговорити питання виключення кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством, із справ приватного обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1NsdZg_i3U4wsAGtA5QyEf0QS6l-fBFMm/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_1.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":532,"url":"status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654806745,"date":"10.06.2022","views":2542,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","mini_image":null,"name":"Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПісля 24 лютого 2022 року, а саме повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в межах збройного конфлікту, що триває вісім років, Україна стикнулася з новими викликами у сфері міжнародного гуманітарного права. Якщо раніше військовополонених було небагато, а присутність російських військ на території України держава-агресор заперечувала, то зараз їх кількість вимірюється тисячами. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003eЗавантажити документ \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/132a99WWXjok94BnCiXe_7V7SB6mP8zgx/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЯкщо раніше вироки стосовно військовополонених були одиничними й загалом держава воліла якнайшвидше їх обміняти для того, щоб повернути додому захисників України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, то зараз вона утримує їх у спеціально відведених місцях, збирає докази вчинення окремими з них воєнних злочинів, частково здійснює обмін, ухвалює вироки стосовно них, тобто має справу з повноцінними prisoners of war (вʼязнями війни) \u0026ndash; військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака діяльність потребувала низки як нормативних, так і організаційних змін, адже Україна не була готова масово працювати з військовополоненими, незважаючи на восьмирічну війну, яка має свої особливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа три місяці повномасштабної війни спільними зусиллями Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також Служби безпеки України пророблено значну роботу стосовно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eунормування правового статусу військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкваліфікації дій військовополонених з урахуванням імунітету комбатанта;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначення їх процесуальної ролі в розслідуванні воєнних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечення гарантій їх утримання відповідно до положень міжнародного гуманітарного права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналагодження політичної процедури обміну військовополонених.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальніше про це, а також коло проблем, які залишаються нерозв\u0026rsquo;язаними, ідеться в нашому discussion paper.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Міжнародне гуманітарне право про військовополонених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.1. Які категорії осіб, що беруть участь у збройному конфлікті, можуть розраховувати на статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатус військовополоненого є вторинним щодо статусу комбатанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе означає, що \u003cstrong\u003eв більшості випадків саме комбатанти мають право на статус військовополоненого\u003c/strong\u003e, який надає ряд гарантій і прав за Гаазькою конвенцією IV 1907 року (ГК IV), Женевською конвенцією ІІІ 1949 року (ЖК ІІІ), Додатковим протоколом І 1977 року (ДП І) і звичаєвим міжнародним гуманітарним правом (МГП).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім комбатантів, відповідно до статті 3 ГК IV та статті 4 ЖК ІІІ статус військовополонених поширюється на цивільних осіб, які супроводжують збройні сили, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил тощо. Також цей статус може стосуватися інших цивільних осіб, таких як члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, і екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе є військовополоненими, але можуть користуватися перевагами цього статусу медичний і духовний персонал, як це гарантує стаття 33 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтатус комбатантів своєю чергою мають особи зі складу збройних підрозділів\u003c/strong\u003e, що виконують вимоги, висунуті до них статтею 1 ГК IV та статтею 4 ЖК ІІІ (за ЖК ІІІ він формально поширюється лише на членів неінкорпорованих до \u003cstrong\u003eзбройних сил ополчень та добровольчих загонів\u003c/strong\u003e, але де-факто і на регулярні збройні сили та інкорпоровані формування):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ea) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003eb) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ec) вони носять зброю відкрито;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ed) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша та остання вимоги висуваються МГП не до конкретної особи, що бере участь у збройних діях, але до військових підрозділів загалом. Так, особа не позбувається статусу комбатанта (і відповідно вторинного статусу військовополоненого) через те, що не виконує одну чи й обидві з цих вимог, поки її підрозділ їх виконує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругий і третій критерії індивідуальні та стосуються конкретної особи. Невиконання їх призводить до втрати статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля окремих випадків стаття 4 ЖК ІІІ визначає достатність виконання лише двох критеріїв (відкрите носіння зброї та дотримання законів і звичаїв війни) для того, щоб особи могли розраховувати на статус комбатанта та, як наслідок, військовополоненого. \u003cstrong\u003eЦе стосується жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.2. За яких умов особа втрачає статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВтрата статусу військовополоненого можлива, якщо він надається членам неінкорпорованих збройних формувань. Невиконання критеріїв, висунутих ЖК ІІІ до комбатантів, може вплинути на позбавлення особи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри це, при розв\u0026rsquo;язанні питання про можливу втрату статусу військовополоненим повинні враховуватися положення статті 44(3) ДП І:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов'язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв'язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях відкрито носить свою зброю:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003ea) під час кожного воєнного зіткнення, і\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eb) в той час, коли він перебуває на виду в противника в ході розгортання в бойові порядки, що передують початку нападу, у якому він повинен взяти участь\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням цієї норми МГП невиконання умови розрізнення може призводити до втрати статусу комбатанта, проте завжди потрібно зважувати, наскільки можливим для комбатанта було таке розрізнення в момент захоплення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоли особа без належних на те підстав не розрізняє себе з цивільним населенням, вона втрачає захист, який надає статус комбатанта, і, як наслідок, не має права й на вторинний статус \u0026ndash; військовополоненого.\u003c/strong\u003e Такі ситуації в науковій літературі часом позначаються як \u003cstrong\u003eдилема незаконного комбатанта\u003c/strong\u003e. Водночас якщо особа не має права на отримання статусу військовополоненого, то вона користується захистом (нехай й обмеженим), який гарантується для цивільних осіб за ЖК IV, статтею 3, спільною для всіх Женевських конвенцій, статтею 75 ДП І та звичаєвим МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.3. Який статус російської поліції, ОМОНу та інших формувань, що не належать до збройних сил?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведені критерії визначення наявності статусу комбатанта, а також інші релевантні норми МГП дозволяють висновувати, що до комбатантів (а згодом і військовополонених) потрапляють не лише представники регулярних збройних сил держави. Так, стаття 4 ЖК ІІІ серед можливих форм організації збройних підрозділів, представники яких мають право на первинний статус комбатанта та вторинний військовополоненого, називає добровольчі загони, ополчення, партизанські загони (стаття 4(А)(3), регулярні збройні сили уряду чи влади, невизнаних державою у конфлікті, жителів неокупованої території, що озброюються, щоб чинити опір силам загарбника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 43 ДП І додатково роз\u0026rsquo;яснює, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦя стаття ДП І по суті фіксує той факт, що до збройних сил держави в розумінні МГП можуть належати не лише ті формування, що відповідно до національного законодавства позначаються як складові збройних сил. Серед таких формувань можуть бути й напіввоєнні організації чи озброєні організації, якими є, наприклад, поліція, Росгвардія, ОМОН тощо.\u003c/strong\u003e У разі включення подібних формувань до збройних сил сторона в конфлікті повинна повідомляти про це іншу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.4. Який зміст (переваги) статусу військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж дає статус військовополоненого? Військовополоненим за МГП гарантуються певні стандарти поводження та утримання, які значною мірою не поширюються на осіб, що не мають права на цей статус. Так, ЖК ІІІ регулює початок полону, визначає коло питань, відповіді на які допустимо вимагати в захопленого в полон, покладає на державу, що бере в полон, зобов\u0026rsquo;язання з переміщення військовополонених у зони, віддалені від збройних дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, детально встановлюються правила організації таборів військовополонених та умов у них \u0026ndash; від санітарно-гігієнічних і соціально-побутових до питань збереження внутрішньої військової субординації, свободи листування та духовно-інтелектуальної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, \u003cstrong\u003eдержави, що тримають у полоні, зобов\u0026rsquo;язуються повернути або ж репатріювати військовополонених.\u003c/strong\u003e Репатріація може відбутися як до завершення конфлікту (наприклад, у випадку важкої хвороби військовополоненого чи за умови укладення спеціальної угоди сторонами конфлікту в межах обміну військовополоненими), так і після його завершення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому сторони збройного конфлікту мають забезпечувати належні умови репатріації, розрахуватися з боргами (якщо такі встигли сформуватися через залучення військовополонених до праці) і видати необхідні документи про перебування в полоні військовополоненим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРепатріація без згоди військовополоненого за загальним правилом не бажана (хоча є винятки й різні погляди на це питання), а особи, стосовно яких розслідуються факти вчинення ними воєнних злочинів, не репатріюються до їх засудження та виконання стосовно них вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Статус, тримання, обмін військовополонених (організаційно-правовий аспект)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.1. Кваліфікація дій військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа міжнародним правом військовополонені мають імунітет комбатанта й не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо вони не супроводжуються суттєвими порушеннями законів і звичаїв ведення війни, тобто воєнними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідсутність досвіду роботи з військовополоненими та недостатнє розуміння статусу військовополонених за міжнародним правом слідчими та прокурорами призвело до ситуації, коли \u003cstrong\u003eв перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривалися кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України)\u003c/strong\u003e. Наступним кроком було подання клопотання до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (або у випадках прилеглості до території бойових дій \u0026ndash; рішення прокурора про взяття під варту) для забезпечення їх утримання.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджуються із зобов\u0026rsquo;язаннями України за міжнародним правом. Водночас \u003cstrong\u003eпісля низки консультацій\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з фахівцями в цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора змінив згадану практику на належну \u0026ndash; такі дії не кваліфікуються як злочин (якщо немає інформації про причетність до вчинення воєнних злочинів).\u003c/strong\u003e Відповідно для утримання військовополоненого не потрібне рішення слідчого судді, адже достатньо рапорту від того органу влади, який відповідає за розміщення військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОфіс Генерального прокурора підготував методичні рекомендації щодо кваліфікації дій військовополонених і розіслав їх регіональним та окружним прокуратурам у формі \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1Mlp7zfpiVzdoir2Y-CWyyYkPL2gimwLP/view\"\u003e\u003cstrong\u003eлиста-орієнтування\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином вдалося узгодити класичні норми кримінального процесуального законодавства та міжнародного права в частині кваліфікації дій військовослужбовців, що потрапили в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.2. Нормативне забезпечення тримання військовополонених\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на 24 лютого 2022 року єдиним нормативно-правовим актом, у якому йшлося про військовополонених, була \u003cem\u003eІнструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e(2017). Зокрема, вона містить положення про статус військовополоненого, заборонені стосовно нього дії, проте бракує відповідей на питання про розміщення, інформування, доступ третіх осіб до військовополоненого тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгодом зусиллями різних органів влади, зокрема Офісу Генерального прокурора, який координував цей процес (оскільки дії військовополонених на початку кваліфікувалися як злочин, то і питання поміщення під варту закріпилося за ним), було розроблено та ухвалено компетентними органами нові нормативно-правові акти, які регулюють практичні питання, що виникли під час роботи з військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10 березня Міністерство оборони України та Міністерство юстиції України затвердили наказ \u003cem\u003e\u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, урегулювавши порядок реєстрації, розміщення та обліку військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову \u0026laquo;\u003cem\u003eПро порядок тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e, детально визначивши умови тримання військовополонених, порядок їх розміщення, місця розміщення тощо. Фактично ним урегульовано \u0026laquo;табори\u0026raquo; для військовополонених, хоча залежно від активності бойових дій та процесів обміну не всі військовополонені встигають потрапити в такі спеціальні місця, розташовані на заході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкремо варто звернути увагу на \u003cstrong\u003eпорядок обміну військовополоненими, політичний за замовчуванням, адже МГП не регулює це питання. \u003c/strong\u003eПротягом 2014\u0026ndash;2022 рр. обміни відбувалися \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e та здійснювалися різними органами влади залежно від контактів з іншою стороною. Наприклад, активну участь у цьому процесі брала Уповноважена Верховної Ради України з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на червень 2022 року питаннями обміну військовополоненими займається Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба безпеки України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12 квітня Кабінет Міністрів України затвердив\u003cem\u003e Порядок здійснення передання військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож уряд вніс зміни до постанови від 11 березня 2022 року № 257 \u003cem\u003e\u0026laquo;Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими\u0026raquo;\u003c/em\u003e, згідно з якими рішення про передачу військовополонених ворогів і звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора, ухвалюються відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто звернути увагу на те, що обмін військовополоненими відбувається за погодженням з Офісом Генерального прокурора, якщо розслідується кримінальне провадження, де військовополонений має статус підозрюваної або обвинуваченої особи, через складність доступу до таких осіб, якщо вони покинуть територію України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eІІІ. Узагальнення розслідування воєнних злочинів (процесуальний аспект)\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початком збройного конфлікту на території України у 2014 році система правосуддя стикнулася зі значним викликом. З одного боку, кількість вчинених злочинів збільшувалася практично кожного дня, при цьому в національній практиці з\u0026rsquo;явилася нова категорія кримінальних правопорушень \u0026ndash; порушення законів і звичаїв війни. З іншого боку, хід та процес розслідування ускладнювали тривалі бойові дії, відсутність доступу до території, де злочини було вчинено, а також неможливість фактично розшукати та затримати підозрюваних у вчинених злочинах. Ситуація в зоні конфлікту безпосередньо впливала на можливості органів правопорядку розслідувати кримінальні провадження та стала визначати основні акценти їхньої роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року ситуація у розрізі практики кримінальних проваджень лише ускладнилася. Окрім Кримського півострову й окремих районів Донецької та Луганської областей, щодня сотні фактів порушення законів та звичаїв війни фіксувалися практично по всій території України. Станом на 5 червня 2022 року вже зареєстровано 15\u0026nbsp;774 таких кримінальних проваджень\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. За кожним фактом вчиненого злочину стоять руйнування, завдана шкода, а найголовніше \u0026ndash; постраждалі люди, заради яких має відправлятися ефективне правосуддя. Міжнародна практика дослідження наслідків збройних конфліктів завжди прив\u0026rsquo;язувала розуміння слова \u0026laquo;ефективність\u0026raquo; у цьому контексті до реальних осіб, які мають понести покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.1. Норми національного законодавства стосовно військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравова система до цього часу не відреагувала належним чином на запит, який виник внаслідок збройного конфлікту. У практиці досудових розслідувань порушень законів і звичаїв війни \u003cstrong\u003eнайбільше претензій органи правосуддя висувають до Розділу ХХ КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, положення якого прямо стосуються норм міжнародного права, але не охоплюють повною мірою їх змісту.\u003c/strong\u003e Найбільше складнощів у правовій кваліфікації діянь викликає стаття 438 КК України (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;). Через конструкцію статті, що містить бланкетну норму, слідчі та прокурори мають кваліфікувати певне порушення МГП, посилаючись на конкретну норму міжнародно-правового договору, ратифікованого Україною. Це водночас створює величезний запит всієї системи правосуддя на якісне та ґрунтовне навчання у сфері міжнародного права та основ розслідування воєнних злочинів через їх специфіку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, найбільше дискусій серед міжнародних і національних юристів викликає положення статті 437 КК України (\u0026laquo;Планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни\u0026raquo;). Ці норми ніби закріплюють історію міжнародного правосуддя після судових процесів у Нюрнбергу, ілюструючи логіку визначення поняття \u0026laquo;агресивна війна\u0026raquo;. Натомість сучасне міжнародне право оперує іншими термінами, коли йдеться про військове вторгнення однієї держави на територію іншої. Кампальська поправка до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яка набрала чинності 17 липня 2018 року, розглядає злочин агресії в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Різні підходи в розумінні змісту діяння та суб\u0026rsquo;єкта злочину створюють ситуацію, коли українське законодавство пропонує значно ширший підхід, ніж міжнародне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистема правосуддя звикла до чіткого формулювання кримінально-правової норми. Вимоги кримінального процесуального законодавства часом не дозволяють слідчому та прокурору розібратися належним чином у характеристиці порушення МГП, яке необхідно дослідити. Тому \u003cstrong\u003eчітке визначення переліку воєнних злочинів у Розділі ХХ КК України значно спростить практичну роботу в кримінальних провадженнях, але не зніме необхідність і запит на підвищення кваліфікації працівників системи правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20 травня 2021 року Верховна Рада України проголосувала в цілому за закон, який мав змінити цю ситуацію, \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;2689)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Попри загальну підтримку парламентом, міжнародними та неурядовими організаціями, документ уже більше ніж рік очікує підпису Президента України. Натомість 15 квітня 2022 року зареєстровано новий законопроєкт у цій сфері регулювання \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;7290)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який \u003cstrong\u003eч\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eастково дублює положення попереднього, але суттєво відрізняється в частині запровадження інституту командної відповідальності, що може негативно позначитися на можливості української системи правосуддя притягнути до відповідальності військових начальників за численні порушення, вчинені в Україні.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.2. Судові процеси\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова практика України щодо наслідків збройного конфлікту умовно розділилася на два напрями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження проти безпосередньо затриманих осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження у справах за відсутності обвинуваченого (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез об\u0026rsquo;єктивні обставини подій та перебування підозрюваних осіб на тимчасово окупованих територіях України або в Російській Федерації проваджень другої категорії більше. Справи, які розглядаються\u003cem\u003e in absentia\u003c/em\u003e, стали своєрідним шансом для дослідження наслідків війни в суді та забезпечення правосуддя за вчинені злочини. Проте \u003cstrong\u003eза період 2014\u0026ndash;2022 рр. кілька \u0026laquo;реальних\u0026raquo; проваджень заслуговують свого місця у практиці українських судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗатримання російських військових на Донбасі з 2014 року завжди викликали резонанс. Факти перебування військових Збройних Сил Російської Федерації на сході України та їх активна участь у бойових діях досліджувалися в контексті здійснення Росією контролю над так званими \u0026laquo;Донецькою народною республікою\u0026raquo; та \u0026laquo;Луганською народною республікою\u0026raquo;. Проте проблемним питанням залишалося доведення зв\u0026rsquo;язку між затриманим військовослужбовцем і Російською Федерацією, що безпосередньо впливало і на визначення правового статусу такої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДосить резонансною справою стало провадження проти сержанта Олександра Александрова та капітана Євгена Єрофеєва, затриманих у 2015 році в районі м. Щастя Луганської області. Серед інкримінованих їм статей було ведення агресивної війни, передбачене статтею 437 КК України. Російська сторона заявляла про те, що обвинувачені звільнилися зі Збройних Сил Російської Федерації. Проте суд під час провадження досліджував їхню роль у збройному конфлікті та відповідальність за вчинені діяння проти національної безпеки України та міжнародного правопорядку. Обидва були визнані винними та надалі обміняні. Подібні справи також розглядалися проти росіян Віктора Агеєва та Володимира Старкова. Загалом затриманих російських військових також використовували як \u0026laquo;обмінний фонд\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року змінили й судову практику. Фіксуються факти затримання значної кількості російських військовослужбовців у різних регіонах України, які утримуються як військовополонені в спеціальних місцях тримання відповідно до спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 12 військовополонених притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни за статтею 438 КК України. Троє осіб засуджено рішеннями судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри те, що в контексті наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України збільшується кількість кримінальних проваджень, які розглядаються стосовно затриманих підозрюваних, справи \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e надзвичайно важливі в процесі відправлення правосуддя. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 68 особам заочно повідомлено про підозру у вчиненні порушень законів і звичаїв війни. Для української системи правосуддя подібні процеси \u0026ndash; це можливість ствердити, що МГП було порушено, і визначити, хто саме має відповідати за це. \u003c/strong\u003eПопри тривалі дискусії в професійній спільноті про роль і значення процесів за відсутності обвинуваченого (in absentia), система правосуддя України визначає їх як дієвий інструмент для подолання безкарності за найтяжчі міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.3. Військовополонені як джерело інформації\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожне кримінальне провадження щодо наслідків збройного конфлікту на території України \u0026ndash; це насамперед можливість встановити певні факти, дослідити окремі порушення. Саме через обставини, які аналізуються в межах окремих процесів, можливо відповісти на загальне питання \u0026ndash; як охарактеризувати збройний конфлікт на території України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року тісно пов\u0026rsquo;язані з тим, що відбувалося в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей з 2014 року, бо не варто забувати, що збройний конфлікт триває дев\u0026rsquo;ятий рік. Складність ситуації в розрізі найтяжчих міжнародних злочинів показує важливість доказування кожного окремого епізоду та накопичення доказів, які мають значення не тільки для окремих фактів, але й дослідження загального контексту подій. \u003cstrong\u003eПр\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eактика Міжнародного кримінального суду приділяє значну увагу так званій \u0026laquo;інсайдерській інформації\u0026raquo; \u0026ndash; свідченням осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях, мали стосунок до сторони збройного конфлікту або можуть надати інформацію, яка дозволить зрозуміти внутрішні ієрархічні зв\u0026rsquo;язки між виконавцями злочинів.\u003c/strong\u003e Тому для України в процесі забезпечення правосуддя за наслідки конфлікту завжди було важливо дослідити іншу сторону, максимально наблизитися крізь призму доказів до вищого політичного керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМабуть, головним уроком після Другої світової війни є усвідомлення того, що коли йдеться про збройний конфлікт, кожен військовий, який бере участь у ньому, виконує свою роль. Лише через дослідження загальної картини подій, встановлення дій та рішень кожного, характеристику наказів і повноважень, дослідження планів та стратегії можна вибудувати загальну ієрархію виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗараз, коли слідчі та прокурори отримують показання від затриманих військовополонених, вони ніби складають пазл загальної історії збройного конфлікту на території України.\u003c/strong\u003e Не тільки національне правосуддя має значення, тому ці відомості потрібно зберегти й для майбутніх процесів у міжнародних судових інстанціях, зокрема в Міжнародному кримінальному суді. Бо ніколи достеменно не відомо, яка саме інформація може стати ключовою для певного судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше про стан справ з військовополоненими див.: \u003cem\u003eТомак М., Бродік П., Волкова Н., Павлюк А., Винокуров І. \u003c/em\u003e\u0026laquo;Вʼязні війни. Міжнародна практика щодо звільнення полонених, заручників і політвʼязнів: висновки для України\u0026raquo;. 2018. \u0026ndash; 77 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\"\u003ehttps://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див., наприклад, \u003cem\u003eГнатовський М., Хавронюк М., Крапивін Є., Азаров Д. \u003c/em\u003eПамʼятка щодо юридичної кваліфікації дій військовополонених (для органів досудового розслідування та органів прокуратури) // JustGroup, ЦППР, НаУКМА [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України, затв. наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 р. №\u0026nbsp;164 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше див. \u003cem\u003eЄвген Крапивін. \u003c/em\u003eНаказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (резюме) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про порядок тримання військовополонених\u0026raquo;. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 р. №\u0026nbsp;413 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e До червня 2022 року до цього процесу також було долучене Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 р. №\u0026nbsp;44, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo; [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Актуальна статистика публікується на вебсайті Офісу Генерального прокурора та оновлюється щодня [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєст. №\u0026nbsp;2689 від 27.12.2019 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєст. №\u0026nbsp;7290 від 15.04.2022 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e На жаль, у звʼязку з обмеженим режимом функціонування Єдиного реєстру судових рішень неможливо навести посилання на вироки. Наразі дет. інформацію можна подивитися у Вікіпедії [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/iJR65Ml\"\u003ehttps://cutt.ly/iJR65Ml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"адвокатка, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":434,"url":"justtalk22skilki-koshtue-platnikam-podatkiv-kriminalna-yustitsiya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1638523497,"date":"03.12.2021","views":1258,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1905e7dcc38be07484a3c9875e2a9e27-min-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#22.Скільки коштує платникам податків кримінальна юстиція? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eЗазвичай юристи ставляться до методів економічного\u0026nbsp;аналізу права скептично. Вони звертають увагу на те, що\u0026nbsp;постановка завдань права несумісна із завданнями економіки, оскільки справедливість погано корелюється з ефективністю.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЧерез це незаслужено відкидаються інструменти та засоби економічного аналізу правових норм, які покликані\u0026nbsp;сприяти їхньому удосконаленню, \u0026mdash; з орієнтацією на традиційні критерії економіки, власне, на ефективність, за якої суспільні переваги максимізуються, а суспільні недоліки або\u0026nbsp;соціальні видатки \u0026mdash; мінімізуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавданням цього discussion paper якраз і буде розглянути застосування перспектив економічного аналізу права до системи кримінальної юстиції. Іншими словами \u0026mdash; у загальних рисах окреслити проблемні ділянки\u0026nbsp;кримінальної юстиції з точки зору раціонального використання обмеженого ресурсу платників податків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож скільки коштує платникам податків кримінальна юстиція? Шукайте відповіді у дискусійному документі:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"640\" height=\"480\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1tlcYxnRO8bW7LcvrD-ri78c_dFDsy9bg/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":9,"url":"denis-gyulmagomedov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1144.jpg","name":"Денис","surname":"Гюльмагомедов","post":"Заступник Директора Національного антикорупційного бюро України ","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":53,"url":"kostyantin-shalota","show_main":0,"image":null,"name":"Костянтин","surname":"Шалота","post":"суддя Корольовського районного суду Житомирської області","text":""},{"id":54,"url":"vadim-chovgan","show_main":0,"image":null,"name":"Вадим","surname":"Човган","post":"експерт у сфері пенітенціарної системи, наразі працює в Dignity (Данський інститут проти катувань)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1905e7dcc38be07484a3c9875e2a9e27-min-min.png","tags":[{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":404,"url":"justtalk21-pravosuddya-2-roki-z-vaksdiscussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1634539637,"date":"09.09.2021","views":923,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/22-pravosuddya-2-roki-z-vaks-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#21. ПРАВОСУДДЯ: 2 роки з ВАКС.Discussion Paper","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ вересні 2019 року розпочав процесуальну діяльність Вищий антикорупційний суд \u0026mdash; спеціалізований суд у системі судоустрою України. Що відбулося за два роки діяльності суду та як змінилася судова практика?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДо підсудності ВАКС віднесено \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eкорупційні та пов'язані з ними кримінальні правопорушення, які є найнебезпечнішими для функціонування держави та суспільства. Водночас він здійснює судовий контроль за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. До того ж він розглядає в порядку цивільного судочинства питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, тобто у випадку встановлення факту незаконного збагачення, що не утворює склад кримінального правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа два роки інституція проходила процес організаційного становлення та напрацювання власної судової практики. Подекуди така практика ВАКС як на стадії судового розгляду, так і досудового розслідування є якісно новою порівняно з практикою загальних судів, які були до цього, та існує наразі під час розгляду кримінальних проваджень, не підсудних ВАКС, проте з суміжних питань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМісцями цей досвід можна поширити на розгляд інших кримінальних правопорушень, особливо в частині судового контролю, тож вивченням практики ВАКС займаються не тільки захисники та експерти, які спеціалізуються на відповідній підсудності, а й правники в цілому.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРазом з тим ВАКС створювався з конкретною метою \u0026mdash; створити суд, який міг би здійснювати якісне, справедливе правосуддя. Необхідно було уникнути проблем із недостатнім матеріальним забезпеченням судів, їхньою неукомплектованістю, недостатнім рівнем захисту тощо для швидкого, повного та неупередженого розгляду найзначніших корупційних кримінальних правопорушень. Саме з цією метою було виділено спеціалізований суд, забезпечено його ресурсами та надано гарантії незалежності. Статус спеціалізованого суду потребував автономізації системи управління ресурсами, зокрема фінансовими як головний розпорядник бюджетних коштів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на це ВАКС створив нові підходи до управління системою правосуддя, адже адміністрування суду впливає на якість правосуддя \u0026mdash; як на незалежність та неупередженість судді, так і на швидкість правосуддя, доступність до нього учасників процесу тощо. Організм, у якому працюють судді та яким є суд, потребує ефективних управлінських підходів, які є основою менеджменту будь-яких організацій у сучасному світі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. ВАКС за два роки діяльності\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://images.weserv.nl/?url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fstorage%2F120990%2F1.png%3Fv%3D1631189203\u0026amp;w=1280\u0026amp;we=1\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://images.weserv.nl/?url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fstorage%2F120991%2F2.png%3Fv%3D1631189228\u0026amp;w=1280\u0026amp;we=1\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://images.weserv.nl/?url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fstorage%2F120992%2F3.png%3Fv%3D1631189273\u0026amp;w=1280\u0026amp;we=1\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://images.weserv.nl/?url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fstorage%2F120993%2F4.png%3Fv%3D1631189287\u0026amp;w=1280\u0026amp;we=1\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа два роки суддям Вищого антикорупційного суду довелося почути чимало зауважень до своєї професійної діяльності: від тверджень про обвинувальний ухил та правосуддя нашвидкуруч без об'єктивного аналізу доказів до діаметрально протилежних доводів щодо надмірно поблажливого ставлення до обвинувачених та надто повільного розгляду справ.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте оцінка ефективності правосуддя є вкрай складною, адже має враховуватися не лише кількість судових вироків та їхня питома вага у системі кримінальної юстиції, а й якість розгляду, їхня тривалість, скасування помилок тощо. Тож наведені нижче дані за два роки роботи є приблизними орієнтирами того, що зроблено станом на зараз.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eЗа два роки діяльності Вищого антикорупційного суду частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14%.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа теперішній час \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eшість колегій суддів Вищого антикорупційного суду ухвалили 45 вироків (щодо 50 осіб)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, з яких, всупереч думці прибічників \u0026laquo;обвинувального ухилу\u0026raquo; суду, 7 є виправдувальними: у шістьох кримінальних провадженнях обвинувачених повністю виправдали, ще в одному \u0026mdash; особу виправдали щодо частини пред'явленого їй обвинувачення [1]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІз 39 обвинувальних вироків (щодо 44 осіб) 14 ухвалено із затвердженням угод про визнання винуватості, а 25 \u0026mdash; за результатами судового розгляду.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРеальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам. З-поміж них народні депутати України та депутати місцевих рад, керівники державних підприємств, судді, прокурори та адвокати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗараз у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду перебувають 184 кримінальні провадження за обвинуваченням 440 осіб, тобто \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eу середньому на розгляді кожної колегії суддів одночасно перебуває 30\u0026ndash;35 кримінальних проваджень здебільшого щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЗа два роки діяльності Вищого антикорупційного суду частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14%.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Це безпрецедентно високий відсоток від загальної кількості, що сталося вперше в історії України, і через це неодноразово органи правопорядку піддавали критиці за системні переслідування та невизнання власних помилок, використання надмірних ресурсів та неповагу до презумпції невинуватості. Хоча ці вироки і критикуються громадянським суспільством, проте вони є мірилом правосуддя, адже будь-яка система може помилятися, що не свідчить про марнування ресурсів чи упередженість суддів або органів досудового розслідування/прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто зазначити, що за відомостями, наведеними в Аналізі стану здійснення судочинства судами кримінальної юрисдикції у 2017\u0026ndash;2020 роках, здійсненому Верховним Судом, частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, становила лише 1% у 2020 році та 1,2% у 2019 році.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПри цьому завжди треба враховувати, що близько 80% обвинувальних актів у справах про загальнокримінальні злочини містять повне або часткове визнання вини обвинуваченим, що говорить про відсутність кримінально-правового спору, питання полягає лише в розмірі покарання, що буде призначено. Тож порівняння загальної цифри з цифрою в справах про найнебезпечніші кримінальні правопорушення має умовний характер, хоча й демонструє певні тенденції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, у ВАКС є досвід розгляду кримінальних проваджень, на підставі якого можна зробити висновок про практику саме цього суду \u0026mdash; як на стадії судового розгляду, так і досудового розслідування. Винятком з цього твердження є питання цивільної конфіскації, адже наразі лише декілька проваджень розглядаються в суді і практика з цього питання не сформована [2]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Судова практика, сформована ВАКС\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа два роки діяльності ВАКС суттєво змінив правозастосовчу практику у сфері кримінального процесу \u0026mdash; як на досудовому розслідуванні (питання судового контролю), так і під час судового розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПрикладами такої практики як на \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eдосудовому розслідуванні (судовий контроль), так і судового розгляду \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eможуть бути:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\u003cbr /\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eнові підходи до арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження\u003c/strong\u003e \u0026mdash; відсутність потреби арештовувати мобільні телефони, якщо їх надано власником добровільно і з них можна зняти інформацію без подолання системи логічного захисту;\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрактика скасування невмотивованих арештів майна \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; часто скасовуються накладені арешти в справах 2015\u0026ndash;2017 років, де такі арешти були пов'язані винятково з прізвищами власників і більше ні з чим (причому це характерно не лише для стадії досудового розслідування, а й для судового розгляду);\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвмотивованість ухвал про запобіжні заходи та інші заходи забезпечення кримінального провадження \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; хоча сторона захисту чи обвинувачення може і не погоджуватися з ухваленим слідчим суддею/суддею рішенням, проте їй зрозумілі мотиви, якими керувався суд. На відміну від інших судів, особливо в загальнокримінальних кримінальних правопорушеннях, де лише формально перераховуються ризики ухилення/перешкоджання розслідуванню, судді ВАКС ретельно розглядають кожен аргумент сторони обвинувачення та ухвалюють рішення в сукупності (хоча частково це пов'язано зі складністю питань, що розглядаються);\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвідсутність формального підходу до скарг на невнесення відомостей ЄРДР\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; в кожному випадку відбувається дослідження наявності ознак кримінальних правопорушень, тобто спрацьовує, так би мовити, судовий фільтр. Хоча в інших судах потроху йде боротьба із формальним задоволенням будь-якої скарги, яка містить згадку про вчинення кримінального правопорушення (в продовження правової позиції ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка підтримувала \u0026laquo;автоматичний\u0026raquo; порядок внесення відомостей до ЄРДР без оцінки обґрунтованості скарги/заяви про вчинення злочину [3]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e), проте у ВАКС вона вже завершена;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eнапрацьовано критерії визначення розміру застави та практика зменшення її розміру \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; судді ВАКС у зв'язку з наявністю значної кількості майна у підозрюваних/обвинувачених в топ-корупційних злочинах напрацювали детальні критерії визначення розміру застави, за урахуванням майна, що приховується тощо. До того ж розмір застави може зменшуватись, адже за часом наявні ризики ухилення/ перешкоджання досудовому розслідуванню мають зростати. Хоча продовжуються лише обов'язки, покладені на особу, а не розмір застави за КПК України, тим не менш існує практика зменшення розміру застави за клопотанням сторони захисту. Загалом у\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e 2019\u0026ndash;2020 роках понад 30% усіх клопотань про запобіжний захід від сторони обвинувачення, що надійшли на розгляд слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, стосувалися застави, а якщо мова йде про тримання під вартою \u0026mdash; то для корупційних злочинів завжди визначається альтернативою застава. Тож ледь не в кожному клопотанні про застосування запобіжного заходу порушується питання розміру застави.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСтаном на 2021 рік максимальним розміром застави (для особливо тяжких злочинів) є 681 000 гривень, проте, у виняткових випадках, суддя для підозрюваних у тяжкому і особливо тяжкому злочинах може обрати значно більший розмір застави. Зрештою, це неодноразово траплялося у випадках, коли суддя встановлював, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою своїх обов'язків. Понад те, у практиці ВАКС є випадки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eстягнення застави за порушення запобіжного заходу, що говорить про його ефективність;\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eіснує великий відсоток задоволених клопотань сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; на відміну від інших судів, що частково пов'язано зі специфікою кримінальних правопорушень, сторона захисту бере активну участь у підготовці власної правової позиції, зокрема шляхом вилучення речей і документів. Такі клопотання здебільшого задовольняються для забезпечення рівності можливостей сторін кримінального провадження в частині судового контролю (зокрема така тенденція зберігається і на стадії судового розгляду);\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдотримання розумних строків (як стадії досудового розслідування, так і судового розгляду) \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; зокрема шляхом протидії зловживанню процесуальним правам, де це дозволяє чинне кримінальне процесуальне законодавство. На стадії ж судового розгляду за рахунок наявної інфраструктури суду розгляд справ відбувається швидше порівняно з попереднім станом справ. Хоча КПК України і не дозволяє судді пришвидшувати або навпаки пригальмовувати розгляд кримінальних проваджень на власний розсуд, все ж таки ВАКС прагне бути максимально ефективним одночасно в усіх кримінальних провадженнях. Як показує практика, для продуктивної діяльності доцільно призначати до розгляду не більше двох-трьох справ на день, а це лише 10\u0026ndash;15 судових засідань на тиждень в одній колегії суддів. Об'єктивно виходить так, що судове засідання у кожній справі відбувається щонайбільше двічі на місяць [4]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзастосування асиметричного підходу при оцінці допустимості доказів\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; ВАКС визнав недопустимими докази сторони обвинувачення та застосував наслідки недопустимості лише для сторони обвинувачення, одночасно з цим вважав ці докази допустимими для сторони захисту. Під час огляду місця події у приміщенні кафе та у приміщенні ДП було вилучено мобільні телефони, які визнані недопустимими доказами через проведення слідчих дій без ухвали слідчого судді та з порушенням права на захист. Прокурор не посилався на ці телефони як на докази винуватості обвинувачених, водночас сторона захисту посилалася на них як на докази сторони захисту. Зважаючи на відповідну позицію сторони захисту, суд уважає, що визнання відповідно до закону доказу недопустимим через порушення встановленого порядку одержання доказів та через істотне порушення прав людини \u0026mdash; є кримінально-процесуальною санкцією, що застосовується до сторони, яка допускає таке порушення, в цьому випадку \u0026mdash; до сторони обвинувачення. Ця санкція не може становити негативні наслідки до іншої сторони [5]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗгадана вище практика може бути поширена на інші суди \u0026mdash; шляхом проведення спільних науково-практичних заходів, вивчення та обговорення судової практики ВАКС.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас існує негативна тенденція до приховування судової практики, адже не всі рішення наявні в Єдиному реєстрі судових рішень. Одна з причин \u0026mdash; детективи НАБУ в значній кількості закривають рішення та ухвали ВАКС в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у чому не завжди є потреба, радше небажання робити публічним негативне для них рішення. На практиці інколи трапляються ситуації, в яких, наприклад, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється з трансляцією у відкритому судовому засіданні, прокурор обґрунтовує таке клопотання з посиланням на матеріали досудового розслідування, слідчий суддя оприлюднює рішення відповідно до вимог закону, а в реєстрі це рішення не відображається, бо детектив закрив своєю постановою \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвсі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e рішення у відповідному кримінальному провадженні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, не тільки ВАКС має публікувати інформацію про практику своєї діяльності шляхом узагальнень, а й інші учасники системи кримінальної юстиції мають сприяти цьому питанню.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІІ. Управлінський аспект діяльності ВАКС\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЧи може суд задавати певний тон у досягненні швидкого правосуддя, задоволенні потреб суспільства в справедливих рішеннях? Які моделі для цього існують? [6]\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧи може існувати коректна взаємодія між органами досудового розслідування та прокуратурою, адвокатурою (стороною захисту) і судом \u0026mdash; так: така взаємодія може і повинна існувати. Однією з цілей ВАКС під час становлення як інституції\u0026nbsp; було запровадження ефективної комунікації, партнерства, взаємодії між усіма сторонами кримінального процесу задля ефективного виконання завдань.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eЕфективний менеджмент процесів у роботі суду та досягнення результатів безпосередньо залежать від ефективності партнерства, міжінституційної взаємодії та комунікації.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУправління партнерством є формою розбудови міжінституційних зв'язків поміж установами, задіяними в реалізації державної політики в сфері кримінальної юстиції. Від партнерства як такого та від його ефективності залежить злагодженість роботи суб'єктів, зацікавлених у ефективній реалізації цілей кримінальної юстиції, адже нині існує система багаторівневого контролю в цій галузі, проте відсутні чіткі та демократичні алгоритми партнерства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eОрганізація судових засідань (зокрема з високим резонансом), конвоювання та взяття під варту (в тому числі в умовах пікетування суду), щоденне опрацювання тисяч документів, проведення десятків судових засідань, захист свідків та обмеження захищеної законом інформації \u0026mdash; все це щоденна робота, яка може бути ефективною лише за умови злагодженої взаємодії та комунікації.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа наше переконання, судова влада повинна підтримувати конструктивні робочі зв'язки з установами та органами влади, реалізація завдань та повноважень яких пов'язані з роботою суддів, без шкоди для своєї незалежності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас навіть з міркувань ефективності неприпустимим є переслідування мети забезпечення високої продуктивності на шкоду належному виконанню своїх обов'язків, що полягають у прийнятті ретельно зваженого рішення в інтересах тих, хто звернувся за правосуддям.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЕфективний менеджмент процесів у роботі суду та досягнення результатів безпосередньо залежать від ефективності партнерства, міжінституційної взаємодії та комунікації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПопри вимогу суспільства до Вищого антикорупційного суду у вигляді \u0026laquo;посадок тут і зараз\u0026raquo; \u0026mdash; для професійних учасників кримінального провадження зрозуміло, що суд не лише притягує до відповідальності обвинувачених, а й формує судову практику з різних питань, забезпечує відчуття справедливості в суспільстві, впливає на довіру до дій держави в цілому. Іншими словами, оцінити діяльність ВАКС за два роки вкрай складно, якщо керуватися лише кількісними показниками, прочитання яких сильно залежить від інтерпретації в негативну чи позитивну сторону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож ми зробили акцент саме на нових підходах у діяльності Вищого антикорупційного суду \u0026mdash; зміні судової практики шляхом ретельнішого вмотивування, обґрунтування рішень, застосування менш формалістичних підходів, а також на управлінських ролях суду в адмініструванні системи кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] \u003cem\u003e\u003cspan\u003eОлена Танасевич. \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eДва роки міфів і результатів: чим живе Вищий антикорупційний суд? / Українська правда, 06.09.2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/6/7305931/\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003ehttps://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/6/7305931/\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[2] \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eНасамперед див. Рішення \u0026laquo;про жомову яму\u0026raquo; від 13.08.2021 року у справі №991/3401/21 (провадження 2/991/1/21) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/99048069\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/99048069\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e. А також див. дет. думки з цього питання суддів Катерини Широкої для Ліга.net (Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/kshyroka/article/39961\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://blog.liga.net/user/kshyroka/article/39961\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e) та голови суду Олени Танасевич для Української правди (Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2021/06/2/7295684/\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.pravda.com.ua/columns/2021/06/2/7295684/\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[3] \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПро практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування : Узагальнення ВССУ від 12 січня 2017 р. № 9-49/0/4-17 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://bit.ly/2JbdWEd\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/2JbdWEd\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e. Дет. про проблему див.: Роль слідчого судді у кримінальному провадженні : звіт за результатами дослідження / Бєлоусов Ю., Венгер В., Орлеан А., Крапивін Є., Шапутько С., Яворська В. ; за заг. ред. Бєлоусова Ю. \u0026mdash; К., 2020. \u0026mdash; С. 102-109.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[4] \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОлена Танасевич. \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eДва роки міфів і результатів: чим живе Вищий антикорупційний суд? / Українська правда, 06.09.2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/6/7305931/\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003ehttps://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/6/7305931/\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[5] \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eВирок ВАКС від 28.08.2020 (справа № 758/11219/16-к) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/91209558\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/91209558\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[6] \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТут і далі викладено за розділом \u0026laquo;Роль суду в адміністрування системи кримінальної юстиції\u0026raquo; Discussion paper \u0026laquo;Система кримінальної юстиції: різні поверхи \u0026mdash; один дах\u0026raquo; \u0026mdash; С. 9-11 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1t64cXS5jY-1Eh6hnn1xSAQQ63o_pQU-m/view\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003ehttps://drive.google.com/file/d/1t64cXS5jY-1Eh6hnn1xSAQQ63o_pQU-m/view\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"2 роки роботи ВАКС","meta_description":"","meta_keywords":"ВАКС JustTalk","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":27,"url":"vasilina-yavorska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/75029119_10220233270047015_8239372356208820224_n.jpg","name":"Василина","surname":"Яворська","post":"Лідерка команди JustGroup","text":""},{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""},{"id":46,"url":"bogdan-kriklivenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/197162266_4408931379141768_2203440809982104126_n.jpg","name":"Богдан","surname":"Крикливенко","post":"Керівник апарату Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/22-pravosuddya-2-roki-z-vaks-min.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":373,"url":"justtalk20-profesijna-etika-prokurorasuddiadvokata-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1627032309,"date":"17.07.2021","views":4061,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/20-profesina-etika-min.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_203.jpg","name":"JustTalk#20. Професійна етика прокурора/судді/адвоката. Discussion paper","description":"\u003cp\u003eКримінальна юстиція є сферою публічних суспільно-приватних відносин між державою і людиною, метою яких є правомірний захист прав і свобод особи від кримінальних правопорушень та справедливе покарання винної особи за вчинені нею протиправні діяння.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eКримінальний процес \u0026mdash; це правила і процедури, в основі яких лежить спілкування між людьми: з одного боку \u0026mdash; людини (слідчого, детектива, прокурора, судді), наділеної державою владними повноваженнями дослідити всі обставини вчинення кримінального правопорушення та ухвалити правомірні/ законні рішення стосовно притягнення до відповідальності винної у їх вчиненні особи, з іншого \u0026mdash; людини (потерпілої, свідка, експерта, підозрюваної, обвинуваченої) та її адвоката (захисника, представника).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003eСпілкування між людьми відбувається у вербальній (усній або письмовій словесній) та невербальній (міміка і жести) формах та зумовлене певними моральними/етичними правилами, напрацьованими людством протягом століть, що відповідають культурним особливостям окремих людських спільнот (етнічних, національних, регіональних, релігійних, вікових, статевих тощо).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім зазначених особливостей етичних правил спілкування і поведінки людей у повсякденному житті, також має вагоме значення належність людини до певної професійної групи, кожна з яких розробляє, встановлює і дотримується власних корпоративних правил спілкування і поведінки, в основі яких, зазвичай, лежать загальні моральні правила людських взаємин. Такі правила позначаються як \u003cstrong\u003eправила\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпрофесійної\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eетики\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті зазначеної теми дискусії \u003cstrong\u003eувагу буде приділено саме корпоративним правилам професійної етики правників, які виконують свої повноваження у сфері кримінальної юстиції\u003c/strong\u003e, що відіграють важливу роль у належному і правомірному досягненні мети і завдань кримінального процесу, в якому беруть участь ТРИ основні професійні групи правників:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпрокурори;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eадвокати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсудді.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на певні відмінності у повноваженнях цих груп та їх законодавчому регулюванні, їхня основна професійна діяльність об\u0026rsquo;єднана, з одного боку, єдиним законом \u0026mdash; Кримінальним процесуальним кодексом, а з іншого \u0026mdash; розведена за функціональними особливостями як в організаційно-структурному аспекті, так і процедурному регулюванні повноважень відповідно до профільних законів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливістю цих професійних груп правників є їхній конституційно-функціональний статус \u0026mdash; здійснення ПРАВОСУДДЯ у складі правової системи держави. До того ж вони об\u0026rsquo;єднані самоврядністю професії \u0026mdash; самостійно визначають етичні правила поведінки через органи самоврядування, а також притягують до дисциплінарної відповідальності у випадку їх порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака об\u0026rsquo;єднавча функціональна належність адвокатів, прокурорів і суддів створює підґрунтя для єдності правил професійної етики і відповідальності цих правників. Водночас реалізація цих правил у практиці кримінального процесу має як спільні риси і проблеми, так і певні відмінності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1.1. Професійна етика часто сприймається не як морально-ціннісна категорія, а як абстрактний рух до \u0026laquo;всього доброго і хорошого\u0026raquo;, що не має обов\u0026rsquo;язкового характеру/нормативної сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправді, ні профільні закони, ні кодекси професійної етики прокурорів/суддів/адвокатів не містять і не можуть містити визначення \u0026laquo;професійної етики\u0026raquo; як правової категорії, а перелік порушень етичних положень законів та етичних кодексів, що є підставою для \u0026laquo;притягнення правника до дисциплінарної відповідальності\u0026raquo;, містить широке коло етичних порушень різного рівня, тлумачення яких є складним завданням. Значна кількість оціночних категорій і понять у кодексах професійної етики не має свого однозначного тлумачення як з боку їхніх авторів, так і з боку відповідних правничих спільнот. Жоден із цих кодексів не має ґрунтовних коментарів, побудованих на практиці їхнього застосування тому, що така практика є достатньо обмеженою і нерозвиненою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофесійна етика не повинна сприйматися лише як метод покарання або як те, чого варто уникати і від чого необхідно \u0026laquo;тікати\u0026raquo;, а радше як рівень \u0026laquo;престижности правничої професії\u0026raquo;, спільні правила гри, які самоврядна прокурорська/суддівська/адвокатська спільнота вважає гідними своєї професії і до виконання яких прагне кожен її член.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДисциплінарні стягнення і процедури їхнього застосування на практиці більшою мірою виконують роль \u0026laquo;залякування\u0026raquo;, ніж виховання моральних цінностей правничої спільноти. Самі стягнення за порушення правил професійної етики частіше стосуються додаткового фінансового забезпечення їхніх порушників (позбавлення премій і надбавок до посадових окладів), практично не зустрічається складання додаткового ґрунтовного іспиту з професійної етики або позбавлення її порушників \u0026laquo;права на зайняття певним видом правничої діяльності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож вчиняючи етично під час складних повсякденних ситуацій, які ставлять прокурора/суддю/адвоката перед етичним вибором/викликом, треба орієнтуватися на відчуття суспільної значущості професії, а не на \u0026laquo;побоювання бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1.2. На прикладі діяльності прокурорів можна побачити, що невизначеність кола порушень етичних правил також є наслідком відсутності дисциплінарної практики, яку наразі мають формувати кадрові (дисциплінарні) комісії. До цього таку практику намагалася сформувати КДКП, діяльність якої зупинено до 1 вересня 2021 року. Саме діяльність цієї Комісії мала відповідати ідеї самоврядності професії та напрацювати дисциплінарну практику з питань професійної етики за два роки своєї роботи, проте її діяльність була призупинена у зв\u0026rsquo;язку з реформуванням прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними дослідження [1] діяльності КДКП, найпоширенішими зі встановлених на момент його проведення (1,5 роки роботи) [2] видами порушень є проступки прокурорів, пов\u0026rsquo;язані з невиконанням чи неналежним виконанням своїх службових повноважень. Водночас поряд із цими порушеннями лише другими за поширеністю є дисциплінарні проступки, які полягають у грубому порушенні правил прокурорської етики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eФактично порушення правил прокурорської етики розглядалися Комісією через аморальність окремих порушень поведінки прокурорів, як правило, за межами професійної діяльності, зокрема: \u003c/strong\u003eпорушення ПДР, вживання спиртного на робочому місці, бійка в барі, нецензурна лексика стосовно поліцейських [3] тощо \u0026mdash; \u003cstrong\u003eабо як корупційні правопорушення \u003c/strong\u003e(наприклад, пропозиція/отримання неправомірної вигоди чи правил декларування статків тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинятками з цих типових прикладів є такі етичні порушення, як позапроцесуальне спілкування між прокурором та іншими учасниками провадження [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема полягає в тому, що у зазначених ситуаціях найчастіше йдеться про зовнішній прояв поведінки прокурора, а не про ті \u0026laquo;етичні дилеми\u0026raquo; (ситуації), з якими він зустрічається (в яких він перебуває) щодня, а саме: проблемні питання процесуальної незалежності прокурора, його службових відносин з керівництвом, колегами, іншими учасниками кримінального провадження; питання презумпції невинуватості, поваги до суду, підтримання авторитету органів прокуратури, дії в умовах існування неправового закону тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1.3. У кримінальному процесі категорії професійної етики, як мінімум, присутні в таких ситуаціях, як:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпитання процесуальної незалежності прокурора, однією з ключових загроз якій є вплив/тиск адміністративного керівника прокуратури \u0026mdash; відповідно до тих практик, які склалися в нашій прокуратурі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eбезумовного дотримання конституційних принципів \u0026laquo;верховенства права\u0026raquo;, \u0026laquo;законності\u0026raquo;, \u0026laquo;презумпції невинуватості\u0026raquo; тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоб\u0026rsquo;єктивного, неупередженого та логічного тлумачення правових норм;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсистемного застосування положень закону, наприклад, уникнення учасниками кримінального процесу зловживання процесуальними правами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкомунікація між зовнішніми учасниками кримінального провадження та всередині окремих правничих інституцій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ повсякденній роботі прокурор зустрічається з такими етичними дилемами\u003c/strong\u003e, від вирішення яких залежить як якість процесуальних рішень (з огляду на наявну загрозу прокурорської незалежності), так і авторитет правосуддя в цілому через можливий \u0026laquo;підрив авторитету\u0026raquo; органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрикладами етичних дилем можуть бути ситуації, в яких:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1) внутрішня незалежність прокурора від впливу/тиску зовнішніх чинників \u0026mdash; як передумова якісних процесуальних рішень:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, на оперативній нараді, яка відбувається без участі прокурора-процесуального керівника/публічного обвинувача, керівництво прокуратури та органу досудового розслідування за результатами обговорення матеріалів кримінального провадження ухвалюють рішення, яке зафіксовано у відповідному робочому протоколі наради про те, що в матеріалах провадження наявні підстави для повідомлення особі про підозру або складання обвинувального акту. Надалі таке рішення передається прокурору-виконавцю його керівником, і він його виконує, незалежно від того, чи брав він участь такій нараді чи не брав, і незважаючи на те, що такий прокурор-виконавець краще обізнаний з матеріалами провадження тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ іншій ситуації, у конкретному органі/підрозділі прокуратури всі клопотання стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо можливо вчинених економічних злочинів обов\u0026rsquo;язково погоджують із керівником прокуратури області, якщо в таких провадженнях фігурують ТОП-10 бізнес-фірм, оцінюючи їхній щорічний прибуток на території конкретної області. Звісно, таке погодження відбувається не офіційно/неформально, а прокурори просто \u0026laquo;радяться\u0026raquo; зі своїми керівниками. Врешті-решт, виникає ситуація, в якій прокурор-процесуальний керівник не погоджується з думкою прокурора області, але такому прокурору \u0026laquo;м\u0026rsquo;яко\u0026raquo; нагадують, що \u0026laquo;він раніше завжди підписував процесуальні документи, не маючи власної думки\u0026raquo;. Як вчинити підлеглому прокурору та його керівнику в такій ситуації відповідно до Кодексу професійної етики \u0026mdash; етична дилема?!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e2) \u0026laquo;конфлікт\u0026raquo; між законністю та справедливістю:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у ситуації відсутності у КПК регулювання обміну військовополоненими під час досудового розслідування кримінального правопорушення, коли існує певний конфлікт між суспільним запитом (інтересами) щодо правосуддя (для потерпілих від злочинів та їхніх родичів) та питаннями обміну полоненими у воєнних діях. Конфлікт між цілями та завданнями правосуддя, проведенням процесуальних слідчих дій у кримінальному провадженні та подальшим можливим рішенням \u0026laquo;відпустити\u0026raquo; підозрювану особу для обміну з полоненими \u0026mdash; це професійна етична дилема!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеальною є ситуація, коли прокурор протягом декількох років здійснює процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, присвятивши багато часу, інтелектуальних сил та енергії, в якому суд скасовує арешт на майно, збереження якого є вкрай важливим для подальшого доказування в кримінальному процесі. Затримка із поверненням такого майна на підставі рішення суду \u0026mdash; також є, певною мірою, професійною етичною дилемою?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e3) конфлікт між суворістю заходів забезпечення кримінального провадження та життям людини (людською долею):\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, в умовах усталеної практики, що склалась у нашій системі кримінальної юстиції, відносно особи, затриманої на місці вчинення злочину, зазвичай подається клопотання щодо \u0026laquo;тримання особи під вартою\u0026raquo; із подальшим продовженням такого заходу щодва місяці. У випадку незадоволення судом такого клопотання, навіть за умови, коли існує інформація про тяжкий стан здоров\u0026rsquo;я такої особи і медична система пенітенціарних установ не може забезпечити її належне лікування, прокурори все одно подають апеляцію на судове рішення \u0026laquo;про незадоволення клопотання про продовження тримання особи під вартою\u0026raquo;. Врешті-решт, таке рішення, ухвалене на підставі клопотання прокурора, може завдати непоправну шкоду здоров\u0026rsquo;ю або взагалі призвести до летального результату. Це також приклад професійної етичної дилеми, яку треба навчитися розв\u0026rsquo;язувати!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Формування професійної етики правника\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.1. У 70-х роках минулого століття було започатковано як обов\u0026rsquo;язкову для студентів-першокурників навчальну дисципліну \u0026laquo;Юридична деонтологія\u0026raquo;, що поєднала в собі профорієнтаційну дисципліну \u0026laquo;Вступ до юридичної професії\u0026raquo; і загальноетичні засади поведінки людини з елементами професійної етики. На жаль, уже тоді ставлення до неї з боку студентів та й самих закладів вищої освіти мало формальний і поверховий характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакою ця навчальна дисципліна залишається здебільшого і дотепер, а студенти-першокурсники об\u0026rsquo;єктивно не здатні повною мірою осягнути зміст цієї дисципліни та роль набутих ними знань у майбутній професійній діяльності. Про набуття умінь і навичок професійної етичної поведінки під час навчання в університетській Школі права взагалі не йдеться.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.2. Багато десятиліть знання, уміння і навички у сфері професійної етики не були предметом прискіпливого аналізу у процедурах відбору кадрів майбутніх адвокатів, прокурорів і суддів для обіймання відповідних посад. Незважаючи на те, що останніми роками (переважно після подій Революції Гідності) увага до правил професійної етики та дисциплінарних покарань за їхнє порушення з боку законодавців, інститутів управління адвокатурою, прокуратурою і судами, а також з боку громадянського суспільства значно зросла, проте проблеми недотримання цих правил та самоочищення зазначених професійних груп від порушників таких правил залишаються вкрай актуальними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2.3. У правничій спільноті практично немає усвідомлення професійної етики як ціннісної ка\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eтегорії, а поняття \u0026laquo;професійна відповідальність правника\u0026raquo;, яке існує у всіх правничих спільнотах англосаксонської правової сім\u0026rsquo;ї та у більшості країн Старої Європи, практично не вживається. \u003c/strong\u003eПоняття \u0026laquo;відповідальність\u0026raquo; традиційно тлумачиться і застосовується в Україні як синонім терміна \u0026laquo;покарання\u0026raquo;, що за всіма дослідженнями в галузях філософії, психології та семантики є некоректним. Відповідальність (будь-яка) \u0026mdash; це здатність людини/особи звітувати перед СОБОЮ і ОТОЧЕННЯМ (добровільно або примусово) за свої думки, слова і вчинки, а покарання чи заохочення є наслідком \u0026laquo;відповідальності\u0026raquo;, а не її змістом і сенсом. Іншими словами: відповідальність передує покаранню або заохоченню і залежить від усвідомлення своїх дій людиною, а не зовнішніми чинниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.4. Врешті, коли такі правники претендують на посаду прокурора/судді/адвоката та складають професійні іспити, то вони більше зосереджені на питаннях законодавчого регулювання в окремих галузях права, які стосуються належного виконання службових повноважень і процесуальної діяльності. Питання ж етики професійної діяльності відходять на другий план. Натомість коли вони постають у повсякденній роботі, то через набуття часто-густо негативного досвіду від старших колег, високого робочого навантаження ці питання не усвідомлюються як проблеми етики, хоча часто мають прямі наслідки як для процесуальної незалежності прокурора, так і для авторитету органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.5. Таким чином професійна етика має розглядатися здебільшого як \u003cem\u003eethical soft skills lawyer, \u003c/em\u003eякі встановлені самими прокурорами/суддями/адвокатами та є особистим бажанням/прагненням кожного професійного учасника кримінального провадження їх виконувати/дотримуватися. Відповідь же на питання, а в чому саме полягають етичні стандарти, має надаватися самою правничою спільнотою у формі політик комунікації, взаємодії, співпраці тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.6. Не менш важливим джерелом професійних етичних стандартів правників є дисциплінарна практика, яка містить дороговкази стосовно змісту етичних порушень та одночасно має бути легітимним джерелом етичних правил професійної спільноти як практика, що твориться уповноваженим органом професійного самоврядування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Шляхи подолання проблеми\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3.1. Запровадити обов\u0026rsquo;язкову навчальну дисципліну \u0026laquo;Професійна відповідальність правника\u0026raquo; для студентів магістерських програм з правознавства у всіх Школах права в закладах вищої освіти України, побудовану на засадах морально-ціннісної орієнтації їхніх випускників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3.2. Розробити та запровадити загальнообов\u0026rsquo;язкові вимоги та критерії оцінювання рівня професійної етичної культури правників-кандидатів на посади адвокатів, прокурорів, суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3.3. Розробити і запровадити обов\u0026rsquo;язкові тренінгові програми з професійної етики правника на курсах підвищення кваліфікації адвокатів, прокурорів і суддів. Зазначені програми доцільно запроваджувати на постійній періодичній основі та робити їх максимально прикладними. Тренінги мають формувати у правників ті глибинні орієнтири, які допоможуть їм знаходити правильні шляхи для вирішення будь-якої з етичних дилем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3.4. Узагальнити \u0026laquo;дисциплінарну практику\u0026raquo; у сфері виконання Правил професійної етики і відповідальності з боку правників-учасників кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3.5. Підготувати коментарі щодо застосування Правил професійної етики і відповідальності правників-учасників кримінального процесу. У перспективі найближчих 5 років розробити проєкт загального Деонтологічного кодексу професійної відповідальності правників України (або правників-учасників кримінального процесу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДодаток № 1: Міжнародні стандарти професійної етики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1. Міжнародні правничі організації та уряди держав ЄС, переймаючись проблемами дотримання професійної етики правниками різних країн, в останню чверть ХХ і на початку ХХІ століть ухвалили низку міжнародних корпоративних правил правничої професійної етики, серед яких:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eМонреальська універсальна декларація про незалежність правосуддя. Монреаль. 1983 рік.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОсновні принципи щодо незалежності судових органів: схвал. резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРекомендації щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів: схвал. резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15.12.1989 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКерівні принципи, що стосуються ролі юристів, від 7 вересня 1990 року, прийняті на VIII Конгресі ООН в Гавані, Куба.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОсновні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄвропейський статут судді: прийнятий Європейською асоціацією суддів від 1993 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄвропейська хартія про закон \u0026laquo;Про статус суддів\u0026raquo;. від 10.07.1998 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСтандарти професійної відповідальності та виклад основних обов\u0026rsquo;язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРекомендація Rec (2000) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам \u0026laquo;Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції\u0026raquo;, ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи на 724 засіданні заступників міністрів 6 жовтня 2000 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРекомендація № R (2000) 21 Комітету міністрів Ради Європи державам членам про свободу професійної діяльності адвокатів, ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи на 727 засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБангалорські принципи поведінки суддів: схвал. Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам відносно суддів: незалежність, ефективність та обов\u0026rsquo;язки: ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи від 17.11.2010 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2. Зазначені міжнародні акти містять такі базові принципи/цінності професійної етики адвокатів, прокурорів, суддів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eслужіння своєму народу,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eверховенство права,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезалежність і підкорення лише закону,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпріоритет прав і основоположних свобод людини,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпрофесіоналізм, компетентність та відданість своїй справі,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчесність, гідність, порядність,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдотримання Присяги.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3. Визнаними міжнародною правничою спільнотою є такі корпоративні стандарти професійної етики/від-повідальності:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнезалежність правника при наданні правової допомоги/вирішенні справи від власних інтересів та зовнішнього впливу/тиску;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрівність правників перед законом і судом;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправомірність та законність діяльності правника;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеупередженість та обґрунтованість правових позицій і рішень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкомпетентність (професіоналізм) і конфіденційність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгуманізм (повага до прав і свобод людини) і справедливість;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнесумісність правничої діяльності з будь-якою комерційною діяльністю;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдовіра та особиста порядність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eбезумовне дотримання деонтологічних правил і прозорість професійної діяльності та особистої поведінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e4. Міжнародні загальні засади реалізації/застосування правил професійної етики правників:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eВ основу правил різних професійних груп/об\u0026rsquo;єднань правників покладено одні й ті самі цінності та загальні для всіх положення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПравила професійної етики передбачають добровільне виконання їх тими, на кого поширюється їхня дія, з метою забезпечення виконання правником своїх обовʼязків так, як це прийнято в будь-якому цивілізованому суспільстві. Недодержання правником цих правил карається, аж до застосування до нього дисциплінарних санкцій.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПравила, якими керується будь-яке об\u0026rsquo;єднання правників, походять від чинних у ньому традицій. Вони також співвідносяться з умовами і характером завдань, що виконуються членами професійної організації в межах судових і адміністративних процедур, а також з державним законодавством.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається неможливим і небажаним як застосування цих правил поза їхнім загальним контекстом, так і їхнє застосування щодо будь-якого іншого комплексу правил, що явно з ними не узгоджується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e5. Міжнародні загальні правила дисциплінарних проваджень у сфері професійної відповідальності правника:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eу випадках, коли правники не діють у відповідності з професійними стандартами, викладеними в кодексах професійної поведінки, які розроблені асоціаціями чи іншими професійними об\u0026rsquo;єднаннями правників або встановлені законодавством, треба вживати належних заходів, включаючи дисциплінарне провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eасоціації та інші професійні об\u0026rsquo;єднання правників повинні належним чином реагувати на порушення або брати участь у дисциплінарному провадженні щодо правників;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдисциплінарнепровадженнямаєздійснюватисязповним додержанням принципів і норм, викладених у Європейській конвенції про права людини, включаючи право правника брати участь у провадженні щодо нього і клопотати про перегляд прийнятого рішення у судовій інстанції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпри визначенні дисциплінарних санкцій за дисциплінарні порушення правників варто дотримуватися принципу пропорційності.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e6. Типовими дисциплінарними санкціями щодо виявлених порушень правил професійної етики з бокуправника є такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eморальний осуд з боку правничої спільноти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпопередження (усне або письмове);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдогана (усна або письмова);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвипробувальний строк для надання окремих видів правничих послуг;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eштраф та оплата праці ревізора з перевірки факту порушення етичних норм;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтимчасове позбавлення права на здійснення правничої діяльності від 6 місяців до 5 років;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиключення з реєстру адвокатів або рекомендація органу управління щодо звільнення правника з відповідної посади \u0026mdash; назавжди.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДодаток № 2: Професійна відповідальність прокурора (концепція)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eБЕРУЧИ\u003c/strong\u003e ДО УВАГИ, що суспільству необхідно бути впевненим у чесності системи кримінального судочинства;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБЕРУЧИ ДО УВАГИ, що \u003cstrong\u003eвсі прокурори відіграють вирішальну роль в управлінні кримінальним судочинством;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБЕРУЧИ ДО УВАГИ, що \u003cstrong\u003eтака діяльність повинна бути\u003c/strong\u003e, наскільки це можливо, \u003cstrong\u003eвідкритою, сумісною з правами особистості, \u003c/strong\u003eвідображати необхідність не піддавати жертв повторному переслідуванню \u003cstrong\u003eта проводитись обʼєктивним і безпристрасним способом;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвлади обвинувачення повинно відбуватися незалежно і не піддаватися політичному впливу. \u003c/strong\u003eПрокурори повинні виконувати свої обов\u0026rsquo;язки, \u003cstrong\u003eне ке\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eруючись страхом, уподобаннями чи упередженнями.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрокурори\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e зобовʼязані:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eповсякчасно підтримувати честь і гідність своєї професії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзавжди захищати право обвинуваченої особи на справедливий судовий розгляд і, зокрема, переконуватися, що свідчення на користь обвинуваченого відбувається згідно із законом та вимогами до справедливого судового розгляду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзберігати професійну таємницю;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eперевіряти отримані докази, щоб переконатися, що вони були отримані правовим чи конституційним шляхом;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідмовлятися приймати докази, якщо є підстави вважати, що вони були отримані з використанням протизаконних методів, які являють собою грубе порушення прав підозрюваного, і в особливості методів, які являють собою тортури або жорстоке поводження; переконуватися, що відповідних заходів вжито щодо тих, хто несе відповідальність за застосування таких методів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне повинні порушувати або продовжувати кримінальне переслідування, якщо неупереджене розслідування показує необґрунтованість обвинувачення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрокурори повинні мати право (належні умови виконання повноважень):\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвиконувати свої професійні обов\u0026rsquo;язки без примусу, перешкоджання, переслідування, неправомірного втручання або безпідставного притягнення до цивільної, кримінальної чи іншої відповідальності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eразом зі своїми родинами перебувати під фізичним захистом влади на випадок загрози особистій безпеці, пов\u0026rsquo;язаної з добросовісним виконанням ними своїх обов\u0026rsquo;язків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна нормальні умови праці і достатню винагороду, співмірну з тією важливою роллю, яку вони виконують, і захист від свавільного урізання зарплат та пільг;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна справедливий і регламентований термін повноважень, пенсію і вік виходу на пенсію, відповідно до умов прийому на роботу чи, в окремих випадках, обрання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна працевлаштування і просування по службі, що засноване на об\u0026rsquo;єктивних показниках, зокрема професійній кваліфікації, здібностях, добросовісності, досягненнях та досвіді, яке відбувається через справедливу і неупереджену процедуру;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна невідкладні і справедливі слухання, що засновані на законодавчих чи правових нормах, якщо застосування дисциплінарних заходів викликано скаргами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна звільнення від виконання протиправних наказів чи наказів, що суперечать професійним стандартам або етичним нормам;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдисциплінарне судочинство проти прокурорів має регyлюватися законом і гарантувати справедливу й об\u0026rsquo;єктивну оцінку та рішення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eз метою забезпечення виконання прокурорами їхніх професійних обов\u0026rsquo;язків незалежно і у відповідності з наведеними стандартами, прокурори повинні бути захищені урядом від свавільних дій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому випадку прокурор повинен бути в змозі здійснювати кримінальне переслідування без тиску з боку державних чиновників за вчинені ними злочини, як-от корупцію, зловживання владою, серйозні порушення прав людини й інші злочини, визнані міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eВзаємовідносини між прокурорами і суддями\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори повинні поважати незалежність і неупередженість суддів, вони ніколи не повинні ні ставити під сумнів судові рішення, ні перешкоджати їхньому виконанню, зберігаючи використання їхнього права на процедуру апеляції або на будь-яку іншу пояснювальну процедуру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час судових розглядів прокурори повинні бути об\u0026rsquo;єктивними і справедливими. Зокрема, вони мають гарантувати, що суду надано відповідні факти і правові докази, необхідні для справедливого відправлення правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержави повинні гарантувати, що при виконанні своїх обов\u0026rsquo;язків прокурори пов\u0026rsquo;язані з \u0026laquo;кодексами поведінки\u0026raquo;. Порушення таких кодексів має призвести до відповідних санкцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eЗастосовно до українського законодавства, міжнародні стандарти імплементовано в таких нормах (положеннях):\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофесійна діяльність українських прокурорів ґрунтується на принципах:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eверховенства права та законності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eповаги\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eдо\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eправ\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eі свобод людини і громадянина, недопущення дискримінації;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезалежності та самостійності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eполітичної нейтральності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпрезумпції невинуватості;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eсправедливості,\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eнеупередженості\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eта\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eобʼєктивності;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eпрофесійної\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eчесті\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eі гідності, формування довіри до прокуратури;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпрозорості службової діяльності, конфіденційності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eутримання від виконання незаконних наказів та вказівок;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eнедопущення\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eконфлікту\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eінтересів;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eкомпетентності\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eта\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eпрофесіоналізму;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдоброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповаги до незалежності суддів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003ch1 style=\"text-align: justify;\"\u003eВитяги із законодавства:\u003c/h1\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; № 1697-VII: Стаття 13. \u003cem\u003eУтримання\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eвід виконання незаконних наказів та вказівок\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор, \u003cem\u003eнезважаючи\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eна приватні інтереси, повинен утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін не зобовʼязаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, \u003cem\u003eякщо вони не надані у письмовій формі, \u003c/em\u003eа також \u003cem\u003eявно злочинні накази або вказівки.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі виникнення сумніву щодо законності наказу або вказівки прокурора вищого рівня він \u003cem\u003eмає право звернутися до \u003c/em\u003eРади прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 16. Доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри виконанні службових обовʼязків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, \u003cem\u003eбути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор повинен використовувати ввірене \u003cem\u003eйому службове майно \u003c/em\u003eбережливо та лише за призначенням.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 17. Повага до незалежності суддів\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор повинен поважати незалежність суддів, що передбачає \u003cem\u003eзаборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами \u003c/em\u003eпроцедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 29. Взаємовідносини у колективах прокуратур\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідносини між прокурорами у їхніх колективах повинні ґрунтуватися на засадах \u003cem\u003eвзаємоповаги і взаємодопомоги.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ стосунках між собою прокурори повинні \u003cem\u003eуникати проявів недоброзичливого ставлення один до одного, \u003c/em\u003eспрямовуючи свої зусилля на виконання покладених на прокуратуру завдань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОбʼєктивна публічна критика у колективах прокуратур недоліків у роботі колег має поєднуватися з повагою, толерантністю, стриманістю і ввічливістю.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 30. Взаємовідносини керівного складу органів прокуратури з підпорядкованими працівниками\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів \u003cem\u003eмають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКерівники прокуратури повинні:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти творчому підходу прокурорів до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, \u003cem\u003eвиявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eбути \u003cem\u003eсправедливим\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eі об\u0026rsquo;єктивним \u003c/em\u003eв оцінці роботи підпорядкованих працівників;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eне спонукати працівників до виконання доручень, які виходять за межі їхніх службових обовʼязків, вчинення протиправних дій, не допускати фактів необʼєктивного підходу до оцінки їхніх професійних, ділових та особистих якостей;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eсприяти утвердженню в колективах службової дисципліни \u003c/em\u003eна засадах товариської взаємодопомоги, позитивного морально-психологічного клімату;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти додержанню працівниками вимог професійної етики.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eРозділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ КОДЕКСУ\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПРОФЕСІЙНОЇ\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e ЕТИКИ ТА ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСтаття\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e 32. Оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора \u003cem\u003eможе проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні \u003c/em\u003eпитань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 33. Наслідки порушення вимог цього Кодексу\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВідповідно до Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; прокурори \u003c/em\u003eзобовʼязані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Дисциплінарна відповідальність прокурорів в Україні / О. Банчук,\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[2] Актуальних статистичних даних фактично немає. КДКП не звітувалась за роботу у частині 2019 року, а кадрові (дисциплінарні) комісії наразі взагалі не публікують таку інформацію. М. Каменєв, Є. Крапивін, Б. Малишев, В. Петраковський, М. Цапок. \u0026mdash; К.: Москаленко О. М., 2019. \u0026mdash; 140 с\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[3] Рішення № 16дп-17 від 16 серпня 2017 року \u0026mdash; стосовно прокурора складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство), що виявилось у зухвалій поведінці, висловлюваннях на адресу працівників поліції нецензурною лайкою та виказуванні наміру притягнути їх до дисциплінарної відповідальності і подальшого звільнення. Див.: Збірник рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у дисциплінарному провадженні (за 2017 рік) / упоряд. С. В. Подкопаєв, С. В, Гриненко. \u0026mdash; Харків : Право, 2018. \u0026mdash; 499-501.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[4] Наприклад, справи: Постанова ВП Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №9901/544/18, провадження № 11-1160заі18; Постанова ВП Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 9901/789/18, провадження № 11-1464заі18. При цьому позапроцесуальне спілкування не залежить від наявності процесуального статусу в іншої особи, адже треба враховувати її інтерес у провадженні: Рішення КАС у складі ВС від 11.02.2019 у справі № 9901/918/18.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":16,"url":"andrij-orlean","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/untitled-1.png","name":"Андрій","surname":"Орлеан","post":"Заступник директора Тренінгового центру прокурорів України доктор юридичних наук, доцент","text":""},{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""},{"id":27,"url":"vasilina-yavorska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/75029119_10220233270047015_8239372356208820224_n.jpg","name":"Василина","surname":"Яворська","post":"Лідерка команди JustGroup","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/20-profesina-etika-min.png","tags":[{"id":469,"name":"етика"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":252,"url":"justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625693171,"date":"28.05.2021","views":789,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/19-vikrivach-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#19. Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eВ Україні інститут викривачів з\u0026rsquo;явився у кримінальному провадженні із січня 2020 року. За цей рік, за повідомленнями викривачів, було розпочато 2080 кримінальних проваджень щодо вчинення корупційних злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, саме викривачі як активні громадяни, будучи обізнаними з можливими корупційними правопорушеннями у діяльності органу, в якому вони працюють, допомагають органам правопорядку боротися з корупцією. Для заохочення викривачів законодавство передбачає можливість отримати від держави винагороду за дотримання певних умов, що є новим інститутом кримінального процесу, який перебуває на етапі становлення та потребує розвитку і вдосконалення, враховуючи сучасні реалії протидії корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eПроцесуальне законодавство\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливою новелою КПК України є запровадження можливості анонімно повідомляти про корупційні правопорушення та отримати за це надалі винагороду. \u003cstrong\u003eСлідча та судова практика неоднозначно тлумачать статус викривача, момент набуття ним процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків, можливості реалізації ним окремих прав під час досудового розслідування та судового розгляду\u003c/strong\u003e, що зумовлює потребу дискусії серед різних цільових аудиторій щодо ролі викривача у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зауважити, що КПК України не дублює визначення поняття \u0026laquo;викривач\u0026raquo;, а розкриває його через основні ознаки вказаного суб\u0026rsquo;єкта: викривач \u0026mdash; фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, \u003cstrong\u003eз огляду на положення кримінально-процесуального законодавства, викривач фактично є заявником та користується всіма правами заявника:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- отримувати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- подавати на підтвердження своєї заяви речі й документи;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім зазначених прав, заявник, який є викривачем, має право у встановленому Законом України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; порядку отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Утім, питання виникнення прав та обов\u0026rsquo;язків викривача у кримінальному провадженні досі залишається дискусійним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк і власне поняття викривача в українському законодавстві, яке передбачає \u003cstrong\u003eнабуття статусу викривача особою, яка повідомила виключно про корупцію, що не відповідає світовій практиці, коли викривачем може стати особа, яка повідомила не лише про корупцію, але й про інше суспільно-небезпечне діяння.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикривач може звернутися із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до будь-якого органу досудового розслідування (п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України). Однак варто запитати, чи буде вважатися викривачем особа, яка звернулася із заявою про корупційний злочин до органів прокуратури або до органів правопорядку, які не є органами досудового розслідування? Відповіді на ці питання мають міститися у процесуальному законодавстві, яке потребує вдосконалення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eМеханізми захисту викривачів\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до ч. 2 ст. 53 Закону \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; за наявності загрози життю, житлу, здоров\u0026rsquo;ю та майну викривачів, їхніх близьких осіб у зв\u0026rsquo;язку зі здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень органами правопорядку до них можуть бути застосовані \u003cstrong\u003eправові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; (заходи безпеки). \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПраво на забезпечення безпеки відповідно до Закону України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; мають виключно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) викривачі, які повідомили про кримінальне корупційне правопорушення та набули процесуального статусу заявника в кримінальному провадженні;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) близькі особи викривачів, які повідомили про кримінальне корупційне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля застосування заходів безпеки до викривачів мають бути відповідні приводи і підстави, передбачені ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідставою для застосування заходів безпеки, згідно з ч. 1 ст. 20 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю, житлу і майну викривача \u003c/strong\u003e(наявність усних чи письмових погроз, виявлення в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи оперативно-розшукових заходів інформації про підготовку посягання на викривача тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПриводами для вжиття заходів безпеки можуть бути: заява викривача або його близької особи; звернення керівника відповідного державного органу; отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю, житлу та майну зазначених осіб (ч. 2 ст. 20 Закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо викривачів можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені ст. 7 Закону України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо правових заходів належать:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечення конфіденційності відомостей про особу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзакритий судовий розгляд.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДо організаційно-технічних заходів належать:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eособиста охорона, охорона житла і майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвидача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикористання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзаміна документів та зміна зовнішності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміна місця роботи або навчання з компенсацією різниці у зарплаті відповідно до законодавства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпереселення в інше місце проживання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпоміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗабезпечення конфіденційності відомостей про викривача повинно здійснюватися із застосуванням комплексу всіх можливих заходів, передбачених законом. Зокрема, шляхом:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eа) обмеження відомостей про викривача в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eб) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про викривача, який підлягає виклику в судове засідання;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eг) виклику до суду викривача виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eд) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про викривача адресними бюро, паспортними службами, довідковими службами тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакритий судовий розгляд як засіб забезпечення конфіденційності викривача здійснюється за мотивованою ухвалою суду у випадку, коли цього потребують інтереси безпеки викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, для забезпечення безпеки викривача суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може ухвалити рішення про проведення допиту викривача з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, зокрема у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПротягом 2020 року 2880 викривачів звернулися із заявами про корупційні правопорушення. Лише стосовно 3 з них застосовувалися заходи безпеки з боку НАБУ\u003c/strong\u003e, інші органи досудового розслідування такі заходи не застосовували.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Також \u003cstrong\u003eокремі механізми захисту прав викривачів встановлено Законом \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e Зокрема, викривач має \u003cstrong\u003eправо на безоплатну правову допомогу\u003c/strong\u003e у зв\u0026rsquo;язку із захистом прав викривача (п. 5 ч. 2 статті 53-3 Закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКлючовим у механізмі захисту прав викривачів є \u003cstrong\u003eгарантії захисту їхніх трудових прав\u003c/strong\u003e. Так, викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв\u0026rsquo;язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зауважити, що до негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаразі Національне агентство із запобігання корупції супроводжує розгляд 79 судових справ щодо захисту викривачів\u003c/strong\u003e, з 1 січня 2020 року виграно 17 справ із подальшим поновленням прав викривачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакон забороняє створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їхньої трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв\u0026rsquo;язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов\u0026rsquo;язків або зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаведені правові механізми захисту прав викривачів станом на сьогодні апробуються на практиці і потребують публічного обговорення з метою вироблення шляхів їх вдосконалення.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВинагорода викривачу\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикривач має право на винагороду у вигляді 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більш ніж 3 тисячі мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину, за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю в тому випадку, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину (стаття 130-1 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто, по-перше, для виплати винагороди суд повинен постановити обвинувальний вирок і встановити розмір винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, законодавство встановлює максимальний розмір винагороди \u0026mdash; 3 тисячі мінімальних заробітних плат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-третє, грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5 тисяч і більше разів повинні перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуд визначає конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, з урахуванням таких критеріїв:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) персональність інформації \u0026mdash; інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, зокрема має бути одержаною від третіх осіб. Така інформація не є загальнодоступною та не міститься у публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях органів чи засобів масової інформації, крім випадку, коли викривач є джерелом такої інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля отримання винагороди важливою умовою є те, що інформація про корупційне кримінальне правопорушення не була відома органу досудового розслідування з інших джерел до моменту її повідомлення викривачем. У випадку повідомлення інформації, яка вже відома органу досудового розслідування (щодо її перевірки здійснюється досудове розслідування), особа набуває статусу викривача, але не може претендувати на винагороду;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) важливість інформації \u0026mdash; повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з таких обставин вчинення кримінального корупційного правопорушення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов\u0026rsquo;язаного з їхнім незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі невідповідності повідомлення викривача хоча б одному із двох зазначених критеріїв викривач не може претендувати на винагороду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож на винагороду не має права особа, яка:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) повідомила про корупційне кримінальне правопорушення у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного кримінального правопорушення, про яке вона повідомила;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) повідомила про корупційне кримінальне правопорушення як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення у межах реалізації своїх службових повноважень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧинне законодавство також передбачає, що повідомляти про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; можна без зазначення відомостей про себе, тобто анонімно. Серед іншого, викривач має право представляти свої інтереси під час розгляду питання щодо виплати йому винагороди особисто і через представника-адвоката (в тому числі анонімно, але до вирішення питання виплати йому винагороди). З метою захисту персональних даних анонімного викривача після їх розкриття для суду можуть бути здійснені такі заходи безпеки як забезпечення конфіденційності відомостей про особу та/або закритий судовий розгляд.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІнформування НАЗК про звернення викривачів до органів досудового розслідування\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлідчий, дізнавач, прокурор протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі повідомляє Національне агентство про початок досудового розслідування з участю викривача (ч. 9 ст. 214 КПК України). Однак за 2020 рік до Національного агентства надійшло лише 15 повідомлень про початок досудового розслідування з участю викривача. Тобто це положення закону ігнорується органами досудового розслідування на практиці.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eДіджиталізація\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ травні 2020 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 3450 \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів\u0026raquo;. Цей проєкт Закону передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів. Портал гарантуватиме дотримання умов конфіденційності та анонімності викривачів, а також забезпечить створення та функціонування внутрішніх каналів повідомлення для всіх суб\u0026rsquo;єктів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, можна визначити такі проблеми на шляху до ефективного розвитку інституту викривачів у кримінальному провадженні:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(1) низький рівень культури викривання в суспільстві, що можна вирішити завдяки підвищенню рівня інформування громадян про користь викривання для розвитку суспільства;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(2) статус викривача можна отримати, якщо особа повідомила корупційне або пов\u0026rsquo;язане з корупцією правопорушення, інше порушення Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;, що не відповідає практиці провідних країн;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(3) відсутність розуміння у громадян, до якого органу необхідно звертатися з повідомленням про корупцію, що може бути вирішено завдяки створенню Єдиного порталу повідомлень викривачів;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(4) неоднозначність механізму забезпечення анонімності викривача у кримінальному провадженні, враховуючи вимогу п. 3-1 ч. 2 ст. 291 КПК, згідно з якою в обвинувальному акті мають бути зазначені анкетні відомості викривача (прізвище, ім\u0026rsquo;я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(5) механізми захисту викривачів ще не апробовано на практиці, водночас, заважаючи на загальну ситуацію із застарілістю Закону \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; та його слабким правозастосуванням з огляду на невеликі ресурси органів правопорядку, практичне застосування заходів безпеки (захисту) потребують особливої уваги;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(6) отримати винагороду може лише особа, яка повідомила про корупційний злочин, яким завдано шкоду на значну суму, що позбавляє матеріального зацікавлення інших викривачів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Зарубіжний досвід\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЄС\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ жовтні 2019 р. було прийнято Директиву Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23 жовтня 2019 року про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу щодо захисту викривачів, які викривають зловживання в різних галузях: у системах держзамовлень, фінпослуг, боротьби з відмиванням грошей, безпеки товарів і транспорту, ядерної безпеки, системи охорони здоров\u0026rsquo;я, захисту прав споживачів та особистої інформації. Згідно з дослідженням, проведеним Єврокомісією у 2017 р., до запровадження достатнього правового захисту викривачів економіка Європейського Союзу могла втрачати від 5,8 млрд до 9,6 млрд євро щороку лише в системі державних закупівель. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСША \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ США закон про захист викривачів The Whistleblower Protection Act було прийнято у 1989 році. Цей закон гарантує свободу слова для працівників, які розкривають інформацію, що містить ознаки правопорушення, при цьому не обов\u0026rsquo;язково, що це правопорушення має бути корупційним. Щоб стати викривачем у США та отримати винагороду, не обов\u0026rsquo;язково бути громадянином країни. Достатньо знати та повідомити інформацію про порушення в американських компаніях на території чи за межами США.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e23 квітня 2021 року Комісія з цінних паперів і фондової біржі (SEC) оголосила про виплату винагороди двом викривачам на загальну суму понад 3 мільйони доларів у рамках двох окремих виконавчих проваджень. Один з викривачів отримав 3,2 мільйона доларів винагороди, а інший 100 000 доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ моменту початку виплати винагород викривачам у 2012 році SEC виплатила близько 816 мільйонів доларів 153 викривачам. Усі виплати проводяться з фонду захисту інвесторів, заснованого Конгресом, який повністю фінансується за рахунок фінансових санкцій, виплачених SEC порушниками закону про цінні папери. Винагорода викривачу може становити від 10 до 30 відсотків від суми отриманих коштів, якщо розмір санкції перевищує 1 мільйон доларів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЯпонія\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ Японії, так само як і в США, питання захисту осіб, які повідомляють про вчинення корупційних порушень, на законодавчому рівні врегульовано спеціальними законами. Згідно з такими законами, захисту підлягають викривачі, які повідомляють не лише про вчинення корупційних, але й інших порушень внутрішнього законодавства країни. Японське законодавство про захист викривачів містить низку обмежень. Наприклад, викривачі не мають права шкодити інтересам інших осіб та публічним інтересам.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСербія\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ Республіці Сербія єдиним законом про захист викривачів врегульовано порядок звернення з повідомленням про порушення, процедуру розгляду такого повідомлення на підприємстві, гарантії захисту викривачів, процедуру судового захисту, а також встановлено штрафні санкції за порушення цього закону. У Республіці Сербія захисту підлягають викривачі, які повідомляють не лише про вчинення корупційних, але й інших порушень внутрішнього законодавства країни.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНідерланди\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eУ 2009 році у Нідерландах ухвалили положення про захист викривачів у державному секторі. А в липні 2016 року в цій країні створили спеціальний уповноважений орган \u0026mdash; Палату викривачів. Ця державна інституція надає консультативну допомогу викривачам. А ще розслідує справи щодо ймовірних порушень, про які повідомляють викривачі, та проводить дослідження. Проте людина, що поінформувала про корупцію, звертається до Палати викривачів лише після внутрішньої процедури розгляду повідомлення на підприємстві чи в установі. Така процедура \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язкова на підприємствах, де працює понад 50 осіб.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПівденна Корея\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e30 вересня 2011 року в Південній Кореї набрав чинності Закон \u0026laquo;Про захист публічних інтересів викривачів\u0026raquo;. Цей закон має на меті захистити осіб, що повідомили про порушення публічних інтересів до відповідних органів. Особі, яка поінформувала владу про корупцію, передбачено винагороду. Розмір такої винагороди становить 2\u0026ndash;10% від суми, яка визначає розмір стягнення, накладеного на винуватця корупційного правопорушення. Але розмір виплати викривачеві \u0026mdash; не більший, ніж 200 мільйонів вон (близько 195 000 $).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, захист викривачів (інформаторів) є поширеною практикою в інших країнах світу: такі особи захищені від будь-яких юридичних, адміністративних та інших службових санкцій, пов\u0026rsquo;язаних за фактами розкриття інформації про правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ деяких країнах викривачі отримують винагороду за таке повідомлення, але така практика заохочення є вторинною стосовно самого статусу викривача, який захищений саме через те, що суспільний інтерес у забезпеченні безпеки переважає над корпоративною солідарністю тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Пропоновані шляхи вирішення проблеми\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля досягнення ефективності інституту викривачів в Україні необхідно зробити такі кроки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) \u003cstrong\u003eсформувати культуру викривання в суспільстві та налагодити механізми захисту викривачів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсім державним органам, установам, підприємствам, організаціям незалежно від форми власності, органам місцевого самоврядування необхідно впровадити механізми заохочення та формування культури повідомлення про кримінальні правопорушення всередині системи, зокрема корупційні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаступним кроком є проведення широкомасштабної загальнодержавної комунікаційної кампанії щодо статусу викривачів та як саме викривати корупцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) \u003cstrong\u003eпоширити інститут викривачів на всі види кримінальних правопорушень, насамперед службові злочини.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикривачі існують у закритих колективах, а отже \u0026mdash; викривати можна будь-які кримінальні правопорушення, а не тільки корупційні. Міжнародний досвід підтверджує важливість ролі викривачів у кримінальному провадженні та суспільному житті. Згідно зі світовою практикою, викривачі можуть викривати не тільки корупцію, але й інші діяння. Наприклад, в США викривач може повідомити про низку порушень, зокрема корупцію, шахрайство, завдання шкоди довкіллю, несплату податків тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, інститут викривачів потрібно поступово поширювати на всі кримінальні правопорушення в частині захисту викривачів, а не системи винагороди, яка може залишитися тільки для найпріоритетніших порушень у державі як система заохочення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зауважити, що історично першою справою про викриття була справа про катування військовополонених у Сполучених Штатах Америки. Такий приклад вкрай актуальний для України, де повідомляють лише про малу кількість випадків катувань в органи правопорядку, зокрема через \u0026laquo;закритість\u0026raquo; поліцейських службових колективів. Саме тут статус викривача міг би змінити ситуацію на краще.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа прикладі тих же США можна згадати \u0026laquo;кейс Серпіко\u0026raquo;, який став відомий завдяки фільму \u0026laquo;Серпіко\u0026raquo; (1972) з голлівудським актором Аль-Пачіно у головній ролі. Френк Серпіко \u0026mdash; американський поліцейський з NYPD \u0026mdash; став викривачем корупції серед поліцейського колективу в 1960-х роках, після чого отримував погрози від колег і, можливо, умисно був полишений ними в ситуації, де його могли вбити під час поліцейської операції. Історія Френка Серпіко \u0026mdash; це приклад поліцейського, який не погоджувався з порушеннями всередині системи і вважав їх порушенням честі професії, тож не міг стриматися щоб не боротися з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3) \u003cstrong\u003eстворення Єдиного порталу повідомлень викривачів, що буде першим кроком до діджиталізації викривачів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄдиний портал повідомлень викривачів стане інструментом, який дозволить уніфікувати процес отримання повідомлень від викривачів та направлення їх на розгляд належному суб\u0026rsquo;єкту. Такий портал забезпечуватиме анонімність та конфіденційність викривачів, що буде заохочувальним заходом для громадян, які часто не повідомляють про корупцію, побоюючись, що відомості про них стануть відомі їхнім керівництву чи колегам. Також портал передбачитиме можливу інтеграцію з ЄРДР, що дозволить отримувати інформацію про початок досудового розслідування з участю викривача в автоматичному режимі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4) \u003cstrong\u003eудосконалити законодавство у сфері захисту викривачів/заявників про кримінальні правопорушення.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаконодавство про захист викривачів співвідноситься із законодавством про захист учасників кримінального провадження. Закон України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; № 3782-ХІІ зараховує до осіб, які мають право на забезпечення безпеки як викривача, так і особу, яка заявила до органу правопорядку про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень.\u003cbr /\u003eЗагалом як термінологія Закону, так і система захисту, викладена в ньому та інших законах України, потребують систематизації статусу викривача та заявника в кримінальному провадженні з огляду на перспективу поширення цього статусу на всі кримінальні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e Визначення близьких осіб див. в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e Перший закон у сфері захисту викривачів було ухвалено Конгресом США в 1778 році як наслідок свідчень викривачів-моряків Річарда Марвена та Самуеля Шоу, які повідомили про катування військовополонених британців, в результаті чого командувач флоту Айзек Гопкінс втратив посаду. Див. дет.: \u003cem\u003eAlison Stanger \u003c/em\u003eAmerica Needs Whistle-Blowers Because of People Like This / The Atlantic, 25.09.2019 // \u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2019/09/what-first-whistle-blowers-taught-america/598738/\"\u003ehttps://www.theatlantic.com/ideas/archive/2019/09/...\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e Дет. див.: \u003cem\u003eRobert Daley \u003c/em\u003eTarget Blue: an Insider\u0026rsquo;s View of the N.Y.P.D. \u0026mdash; Delacorte Press, 1973.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":28,"url":"vasil-lutsik","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/lucik.jpg","name":"Василь","surname":"Луцик","post":"Керівник Управління Департаменту запобігання та виявлення корупції Національної агенції з питань запобігання корупції (2020-2023)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/19-vikrivach-min.png","tags":[{"id":467,"name":"викривач"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":248,"url":"justtalk18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625690681,"date":"15.05.2021","views":1157,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#18. Врятувати рядову підозру. Discussion paper","description":"\u003cp\u003eПовідомлення про підозру є важливим етапом досудового розслідування, яке має відчутний вплив на підозрювану особу в конкретному кримінальному провадженні. Саме з моменту повідомлення про підозру особа, стосовно якої наявні достатні відомості причетності до вчинення кримінального правопорушення, отримує можливість готувати свою правову позицію, яка буде представлена в судовому засіданні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, виникають кримінально-процесуальні відносини між державою та людиною, проводиться підготовча робота для представлення позиції публічного обвинувачення в суді, а з огляду на змагальність, особі повідомляють, що вона теж може формувати свою позицію, якщо вважає за потрібне, адже презумпція невинуватості не зобов\u0026rsquo;язує її доводити свою невинуватість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, сторона обвинувачення отримує можливість втрутитися в реалізацію підозрюваною особою прав і свобод людини, тобто людина, яка зазнає обмежень, має усвідомлювати, що це не свавільна примха органів влади, а досудове розслідування, в межах якого є обґрунтовані дані про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ набранням чинності КПК України 2012 року з\u0026rsquo;явився новий інститут повідомлення про підозру \u0026mdash; офіційного повідомлення особі про те, що стосовно неї розслідується кримінальне провадження, тобто вона причетна до події кримінального правопорушення, та існує інформація, яка це обґрунтовує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовідомлення про підозру насамперед надає можливість підозрюваному реалізовувати своє право на захист, водночас є необхідною умовою для проведення низки слідчих дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чинному Кодексі 2012 року поєднано як \u0026laquo;повідомчий\u0026raquo; характер повідомлення про підозру (поширений у практиці ЄСПЛ), так і елементи \u0026laquo;процедурного\u0026raquo; порядку повідомлення, в якому форма переважає над змістом, тому необхідне здійснення конкретних дій для того, щоб особа набула статусу підозрюваного. Невід\u0026rsquo;ємною умовою набуття такого статусу є особисте вручення повідомлення про підозру, що підтверджується підписом особи (з урахування винятків, встановлених Кодексом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча повідомлення про підозру задумувалося розробниками КПК України як звичайне повідомлення особі про те, що її підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення (\u0026laquo;повідомчий характер\u0026raquo;), з часом судова практика пішла шляхом \u0026laquo;бюрократизації\u0026raquo; цього інституту. Наприклад, почали вироблятися:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- правила вручення повідомлення про підозру (виключно персональне вручення під підпис особи, хоча Кодекс передбачає і повідомлення поштою);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- правила ознайомлення з повідомленням про підозру (повідомлення про підозру має повністю зачитуватись, роз\u0026rsquo;яснюватись особі негайно під час вручення);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- правило персонального вручення спеціальним суб\u0026rsquo;єктам та дискусія про передоручення вручення повідомлення про підозру в цілому (попри правову позицію ВС з цього питання, досі воно дискутується серед правників);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- нарешті після законодавчих змін (т. зв. \u0026laquo;правки Лозового\u0026raquo; 2017 р.) шляхом ухвали слідчого судді почали скасовувати повідомлення про підозру та ін. Нагадаємо, що право на оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру в адвокатів з\u0026rsquo;явилося 15 березня 2018 р. у зв\u0026rsquo;язку зі зміною кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОстанній приклад є прямим втручанням у прокурорську дискрецію \u0026mdash; можливість скасувати позицію сторони обвинувачення, попри наявні докази причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК не забороняє прокурору або слідчому скласти і повторно вручити повідомлення про підозру особі в цьому ж кримінальному провадженні ще раз, як і змінити вже вручене повідомлення про підозру. Тобто саме оскарження хоча і має юридичним наслідком скасування процесуальної дії, водночас полишене будь-якого змісту, адже не має преюдиційної сили в подальшому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАдвокати орієнтуються на те, що скасування повідомлення про підозру хоча б один раз зміцнює позицію захисту при розгляді кримінального провадження по суті. Скасування підозри, навіть з наступним повідомленням про підозру знову, може вплинути на внутрішнє переконання суду, породити сумніви, тому що якщо підозра була необґрунтованою під час досудового розслідування, то чи можна вважати, що все досудове розслідування проводилося в межах чинного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскарження підозри є яскравим прикладом концептуального нерозуміння підозри як явища, тобто припущення сторони обвинувачення, яка, зібравши достатньо інформації, дійшла висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. В такому випадку припущення скасувати неможливо, лише процесуальне рішення, яке ним оформлене, проте незрозуміло, як може змінитися ставлення слідчого та прокурора до підозрюваного в такому разі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ таких обставинах органи досудового розслідування і прокуратура стали заручниками ситуації, що склалася, і найчастіше стороні захисту стало просто довести в суді те, що ніякого повідомлення про підозру не відбулося, бо порушено порядок вручення, незалежно від того, обґрунтована підозра чи ні.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПосприяла формуванню такої позиції судова практика, адже питання повідомлення про підозру зазвичай розглядається під час вирішення питань на досудовому розслідуванні (судового контролю), а не в питаннях по суті (судового розгляду). Тож єдності судової практики через суд касаційної інстанції не формується. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично Верховний Суд розглядав лише один аспект, який стосується порядку повідомлення про підозру \u0026mdash; можливість/неможливість повідомлення про підозру спеціальним суб\u0026rsquo;єктам не тільки уповноваженою особою (підвищені гарантії), а й будь-яким прокурором у конкретному кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд своєю правовою позицією поставив крапку в питанні вручення повідомлення про підозру спеціальному суб\u0026rsquo;єкту \u0026mdash; Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб\u0026rsquo;єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні (прокурору-процесуальному керівнику у цьому кримінальному провадженні) (\u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86365236\"\u003eПостанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86365236\"\u003e536/2475/14-к\u003c/a\u003e (провадження № 13-34кс19)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим існує правова позиція із питання впливу неналежного повідомлення про підозру на кримінальне провадження в цілому, на яку нерідко посилаються судді для визнання доказів недопустимим тощо. Верховний Суд дійшов висновку,що \u0026laquo;неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливлює правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призводить до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливлює внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003eПостанова ККС Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003e627/927/19, (провадження №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003e51-3752км20)\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином незначні порушення або особливості трактування правил повідомлення про підозру, згадані вище, стають підставою для невизнання особи такою, що набула статусу підозрюваного, і унеможливлюють подальше розслідування кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака практика поширена не тільки серед суддів. Її відлунням можна назвати рішення Вищої ради правосуддя про повернення без розгляду Генеральному прокурору клопотання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя голови ОАСК у зв\u0026rsquo;язку з тим, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять доказів належного вручення судді повідомлення про підозру і, відповідно, він не набув статусу підозрюваного (\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/doc/doc/4141\"\u003eУхвала ВРП від 01.09.2020 2517/0/15-20\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eзвичайне повідомлення особі стало практично одним з ключових процесуальних документів на етапі досудового розслідування. Фактично, можливість подальшого розслідування\u003c/strong\u003e шляхом реалізації повноважень слідчого та прокурора залежить від наявності підпису підозрюваного під відповідним процесуальним документом, отже, \u003cstrong\u003eзалежить від волі самого підозрюваного\u003c/strong\u003e, як би дивно це не звучало. Без належного вручення повідомлення про підозру особа не може бути оголошена в розшук (стаття 281 КПК України передбачає розшук підозрюваного), не можна почати процедуру заочного досудового розслідування (ст. 297-1 КПК України) і застосувати деякі заходи забезпечення кримінального провадження (відсторонити особу від посади (ст. 54 КПК України), накласти арешт на майно особи за деякими підставами (ст. 170, 171 КПК України), отримати ухвалу суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. 187 КПК України), обрати стосовно особи запобіжний захід (ст. 176-203 КПК України) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча КПК України і не містить такого визначення підозри, а розробники Кодексу закладали саме \u0026laquo;повідомчий\u0026raquo; характер цієї процесуальної дії, фактично ми маємо справу з перейменованим інститутом винесення постанови [про притягнення до кримінальної відповідальності] як обвинуваченого, що був ще за радянським КПК України 1960 року. Формалізований документ, який можна оскаржити, який належним чином доведений до відома підозрюваного, є запорукою досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо розробники КПК України 2012 року і хотіли відійти від цієї концепції, то ні сам ухвалений Парламентом текст Кодексу не відповідає цьому підходу, ні тим паче правозастосовча практика, яка просто адаптувала старий інститут винесення постанови до нового законодавства, а судова практика підтвердила цей підхід.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Міжнародний досвід\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eа) Європейський суд з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВітчизняне розуміння повідомлення про підозру є максимально наближеним до поняття висунення обвинувачення, яким користується Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці. По суті, ЄСПЛ дозволяє використовувати будь-який спосіб повідомлення про характер і причину висунутого відносно особи обвинувачення (в нашому випадку \u0026mdash; підозри). Головне, щоби дотримання встановлених національним законодавством формальних і змістовних умов такого способу дозволяло забезпечувати ефективне здійснення прав обвинуваченого (підозрюваного).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі \u0026laquo;Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom\u0026raquo; від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), термін \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo; означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об\u0026rsquo;єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі \u0026laquo;Нечипорук і Йонкало проти України\u0026raquo; (заява № 42310/04)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ вказує, що повідомлення будь-кого про висунуті проти нього обвинувачення є правовим актом такого значення, що здійснювати його треба з дотриманням тих формальних і змістовних умов, які здатні забезпечити ефективне здійснення прав обвинуваченого, що до того ж чітко випливає з підпункту (а) п. 3 ст. 6 Конвенції; інформації нечіткої і неофіційної для цього не досить (Somogyi проти Італії, п. 75).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про підозру є обов\u0026rsquo;язком сторони обвинувачення, який покладається на неї. Такий обов\u0026rsquo;язок не може бути реалізований у пасивний спосіб, тобто держава не може створювати інформацію (накопичувати матеріали доказового характеру) і не повідомляти про це сторону захисту (Mattoccia проти Італії, п. 65; Chichlian i Ekindjian проти Франції, п. 71).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ практиці ЄСПЛ підкреслено нерозривний зв\u0026rsquo;язок між висуненням особі обвинувачення (підозри) та зміною її становища (набуттям нею відповідних прав, зумовлених статусом підозрюваного). Саме тому \u003cstrong\u003eЄвропейський суд не обмежує набуття особою прав підозрюваного часом офіційного вручення підозри, а відносить до нього низку обставин, які свідчать про початок досудового розслідування проти конкретної особи \u0026mdash; арешт її банківських рахунків; проведення обшуку житла особи; арешт особи; офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно неї кримінального переслідування.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗазначена практика свідчить про обов\u0026rsquo;язковість невідкладного повідомлення про підозру особі у всіх випадках поводження з нею як з підозрюваною\u003c/strong\u003e. До таких випадків може бути віднесено: подання стороною обвинувачення клопотань, запитів або оприлюднення повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, прокурор зобов\u0026rsquo;язаний невідкладно скласти та зареєструвати письмове повідомлення про підозру (див. Deweer проти Бельгії, пар. 42, 46; Eckle проти Німеччини, пар. 73 та ін.).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому повідомлення про обвинувачення (підозру) має бути передане особі настільки вчасно, щоб вона могла підготувати свій захист, що є головною негласною метою статті 6 п. 3 (а). Поняття \u0026laquo;вчасно\u0026raquo; залежить від контексту, зокрема складності провадження, наявності в особи адвоката тощо. Наприклад, у справі S. проти Італії повідомлення обвинувачення заявнику за чотири місяці до початку судового розгляду було визнане прийнятним. Своєю чергою, Суд визнав порушення у справі Borisova проти Болгарії, пар. 43-45, де заявник мав лише дві години, аби підготувати свій захист без адвоката).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, ЄСПЛ ототожнює ставлення сторони обвинувачення до особи як підозрюваної та статус підозрюваної особи, а також говорить про те, що повідомлення про підозру має відбутися завчасно, щоб особа мала достатньо часу сформувати правову позицію.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eb) Сполучені Штати Америки\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ американській правовій системі немає прямого відповідника повідомленню про підозру, адже як і в багатьох правових системах загального права, поняття повідомлення про підозру ототожнюється з обвинувальним актом/висуненням обвинувачення (indictment), що пов\u0026rsquo;язане із коротким етапом досудового розслідування і центральною роллю судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, поняття висунення обвинувачення (charge) найближче відповідає повідомленню про підозру, адже воно відбувається на різних стадіях процесу. Зокрема під час затримання особи, застосування до неї інших заходів примусу, запобіжних заходів тощо, тобто під час втручання в права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗміст підозри (charges, reasonable suspision) оголошується правоохоронцем або прокурором після затримання, під час подання клопотання до суду і розгляду в присутності [слідчого] судді питань щодо втручання в реалізацію прав і свобод людини особою, яка не визнана винною, стосовно якої не розпочався судовий розгляд, але участь якої в процесі досудового розслідування є важливою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, \u003cstrong\u003eокремої процесуальної дії повідомлення про підозру просто не існує, а особі доводять до відома інформацію про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення у зв\u0026rsquo;язку з бажанням органів правопорядку залучити її до процесу розслідування, тобто сукупно з іншими слідчими та процесуальними діями.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Концепція \u0026laquo;нової\u0026raquo; підозри (пропозиції)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвтори стандартів досудового розслідування пропонують такі концептуальні засади \u0026laquo;нової\u0026raquo; підозри:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Повідомлення про підозру є одночасно явищем (припущенням, висновком сторони обвинувачення) та процесуальним документом (формою закріплення явища).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Повідомлення про підозру є офіційним повідомленням особи про те, що існує припущення про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення, що розслідується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Повідомлення про підозру складається та реєструється в ЄРДР. З моменту реєстрації особа набуває статусу підозрюваної незалежно від того, доведена інформація до її відома чи ні. Водночас на сторону обвинувачення покладається обов\u0026rsquo;язок вжити максимальних заходів для повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Статус підозрюваного дозволяє слідчому та прокурору звертатися до слідчого судді з відповідними клопотаннями про проведення слідчих дій, а також ухвалювати процесуальні рішення, які вимагають такого статусу (наприклад, оголошення в розшук). Водночас у випадках розгляду питання про запобіжні заходи, окремі заходи забезпечення кримінального провадження (наприклад, арешт майна) тощо присутність особи вимагається, якщо це прямо передбачено КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. У будь-якому разі під час судового контролю особа, яка звертається з клопотанням, має довести, що вжила заходів для повідомлення про підозру. Якщо ж підозрюваний \u0026laquo;ухилявся\u0026raquo; від вручення повідомлення про підозру, то це не перешкоджає застосовувати до нього відповідні процесуальні заходи впливу, адже статус підозрюваного не залежить від бажання такої особи бути чи не бути частиною досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Повідомлення про підозру має надати змогу особі підготувати свою правову позицію, тобто статус підозрюваного не має бути ілюзорним, а гарантувати право на захист. Повідомлення про підозру має відбутися завчасно, у розумний строк, який передує стадії судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвторський колектив:\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін\u003cbr /\u003eВолодимир Петраковський\u003cbr /\u003eВасилина Яворська\u003c/em\u003e\u003csup\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":138,"url":"justtalk15-u-yakij-ti-roli-advokat-poterpilogo-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622029636,"date":"13.11.2020","views":1153,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/15-u-yakiy-ti-roli-advokat-poterpilogo-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#15. У якій ти ролі... адвокат потерпілого? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eНа думку всіх професійних учасників кримінального\u0026nbsp;провадження, потерпілий від кримінального правопорушення найменш захищений державою. Є певний дисбаланс між забезпеченням процесуальних гарантій підозрюваного та правами потерпілого.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Проблема із забезпеченням\u0026nbsp;прав потерпілого\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до міжнародних стандартів, потерпілий має право на:\u003cbr /\u003e■ офіційне реагування з боку держави на кримінальне правопорушення (встановлення справедливості шляхом притягнення винного до відповідальності);\u003cbr /\u003e■ інформування про хід розслідування;\u003cbr /\u003e■ відшкодування шкоди, завданої злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа кожному етапі досудового розслідування ми маємо проблеми з реалізацією прав потерпілого, які пов\u0026rsquo;язані як\u0026nbsp;з недоліками законодавства, так і з організаційно-управлінськими аспектами його застосування в діяльності органів\u0026nbsp;досудового розслідування, прокуратури та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНа етапі ініціювання процедури розслідування \u003c/em\u003eзаяви/повідомлення потерпілих про вчинення кримінального правопорушення \u0026laquo;фільтруються\u0026raquo; залежно від судової\u0026nbsp;перспективи отримання обвинувальних вироків, з огляду\u0026nbsp;на систему оцінки ефективності роботи слідчих і прокурорів, яка досі ґрунтується на динаміці скерованих до суду\u0026nbsp;обвинувальних актів (показників \u0026laquo;розкриття\u0026raquo;). Внаслідок цього нерідко в ЄРДР інформація не вноситься з першого\u0026nbsp;разу, а потребує відповідної ухвали слідчого судді про зобов\u0026rsquo;язання внести відомості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж, якщо мова йде про вразливих потерпілих, наприклад, про злочин на ґрунті ненависті, \u0026mdash; поліцейські не вносять в опис мотив упередженого ставлення, навіть якщо потерпілі про це говорять, не фіксують інформацію про скоєння злочину з мотивів упередженого ставлення і\u0026nbsp;не пояснюють потерпілим необхідність її заповнення, не відображають мотив ненависті (упередженого ставлення)\u0026nbsp;у поясненнях, які відбираються у потерпілої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки реєстрація заяви/повідомлення є стартовою\u0026nbsp;точкою для реалізації прав потерпілого \u0026mdash; притягнення винного до відповідальності та компенсація заподіяної шкоди\u0026nbsp;потерпілому від злочину, то створення перешкод на цьому етапі позбавляє потерпілого всіх його прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНа етапі отримання статусу потерпілого у криміналь\u003c/em\u003e\u003cem\u003eному провадженні\u003c/em\u003e, попри закладений у КПК України 2012 р.\u0026nbsp;\u0026laquo;автоматичний\u0026raquo; порядок визнання статусу потерпілого,\u0026nbsp;тобто з моменту подання заяви/повідомлення про вчинення кримінального правопорушення особа мала б набувати\u0026nbsp;прав потерпілого, досі окремі слідчі та прокурори зволікають з визнанням статусу, зокрема із запізненням виносячи\u0026nbsp;постанови про визнання особи потерпілою, не передбачені чинним законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНа етапі інформування потерпілого про його права та\u0026nbsp;хід розслідування\u003c/em\u003e таке інформування відбувається формально шляхом вручення пам\u0026rsquo;ятки про права потерпілого\u0026nbsp;без належного їх роз\u0026rsquo;яснення. Фактично, пам\u0026rsquo;ятка про права потерпілого стала аналогом постанови про визнання\u0026nbsp;потерпілим, яка існувала за часів КПК України 1960 року, тож слідчі та прокурори більше зосереджені на тому, щоб\u0026nbsp;у пам\u0026rsquo;ятці стояв підпис потерпілого і вона лягла у матеріали справи, аніж на тому, щоб сам потерпілий розумів і\u0026nbsp;знав, що відбувається. Інформування про хід розслідування здійснюється спорадично, часто з ініціативи потерпілого. При цьому часто між зверненням потерпілого до органів правопорядку, отриманням пам\u0026rsquo;ятки про права та першим допитом у статусі потерпілого і подальшою комунікацією стосовно прогресу в розслідуванні відбувається пауза в 1-2 місяці. Потерпілий у цей час переживає психологічний\u0026nbsp;дискомфорт, адже йому здається, що його проблему не вирішують. Жодних протоколів (політик) інформування про\u0026nbsp;перебіг розслідування в органах правопорядку немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНа етапі участі потерпілого в кримінальному провадженні в частині збору доказів\u003c/em\u003e залучення його до слідчих дій часто закінчується простим допитом або, навпаки, відбувається \u0026laquo;повторна віктимізація\u0026raquo;, коли без необхідності потерпілий вимушений брати участь в \u0026laquo;очній ставці\u0026raquo; з підозрюваним або відтворювати болісні для себе спогади багато разів тощо. Подекуди потерпілі, які мають адвокатів,\u0026nbsp;ініціюють слідчі дії самостійно та реалізують низку прав, передбачених законодавством у частині збору доказів, хоча\u0026nbsp;слідчий і прокурор рідко підтримують таку ініціативність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНаскрізним для всіх етапів провадження є право по\u003c/em\u003e\u003cem\u003eтерпілого на правничу допомогу\u003c/em\u003e \u0026mdash; представництво його\u0026nbsp;інтересів адвокатом. На практиці потерпілі не залучають\u0026nbsp;адвокатів з числа безоплатної правової допомоги. Насамперед тому, що законодавець не відніс потерпілого від\u0026nbsp;будь-якого злочину чи насильницького злочину (що було б доречніше) до категорій, яким така допомога надається без\u0026nbsp;обмежень. Ті ж одиниці потерпілих, які належать до малозабезпечених, зазвичай просто не знають про можливість\u0026nbsp;залучення безоплатного адвоката.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЦентральною проблемою судового розгляду та вико\u003c/em\u003e\u003cem\u003eнання вироку\u003c/em\u003e є невиконання рішення суду засудженою\u0026nbsp;особою або невідшкодування шкоди в тому обсязі, якого потребує потерпіла особа. До того ж таке відшкодування відбувається через роки після вчинення кримінального\u0026nbsp;правопорушення, що створює непомірний тягар для потерпілого протягом усього досудового розслідування і судового розгляду, насамперед через витрати на медичну\u0026nbsp;допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Проблема із представництвом інтересів потерпілого\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема реалізації потерпілим права на правничу допомогу полягає не тільки у незабезпеченні такої допомоги\u0026nbsp;за кошт держави. У разі залучення адвоката \u0026mdash; неважливо,\u0026nbsp;чи на контрактній основі, чи безоплатного \u0026mdash; потерпілі зустрічаються з проблемою несприйняття слідчими та прокурорами адвоката потерпілого як повноцінного учасника\u0026nbsp;процесу, який допомагає їм досягнути цілей кримінального провадження, а не стоїть на заваді, про що часто можна\u0026nbsp;почути від них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, потерпілого віднесено до сторони кримінального провадження \u0026mdash; з боку обвинувачення (п. 19 ч. 1\u0026nbsp;ст. 3 КПК України). З іншого боку, п. 25, 26 ч. 1 ст. 3, які дають визначення \u0026laquo;учасників кримінального провадження\u0026raquo; та \u0026laquo;учасників судового розгляду\u0026raquo;, виписано таким чином, що\u0026nbsp;потерпілий є окремою фігурою, яку винесено за рамки сторони кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж адвокати не завжди усвідомлюють себе частиною команди, що проявляється в протистоянні зі слідчим і\u0026nbsp;прокурором, постійному поданню клопотань про проведення слідчих дій або залучення до тих, що вже проводяться (без урахування думки слідчого та прокурора щодо доцільності такого кроку), в недовірі до слідчого та прокурора,\u0026nbsp;що, зокрема, може проявлятись у публічних висловлюваннях тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака поведінка зумовлена складністю переключитися з\u0026nbsp;ролі захисника, більш звичної для адвоката, на роль представника потерпілого. Окрім того, приватні адвокати часто\u0026nbsp;ототожнюють кількість процесуальних документів з якістю роботи, що впливає на формування ними тарифної сітки оплати праці (гонорару).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, протистояння між слідчим/прокурором та адвокатом перешкоджає ефективному розслідуванню злочину та\u0026nbsp;відновленню справедливості для потерпілого. Потерпілий\u0026nbsp;та його представник можуть ефективно реалізовувати права потерпілого лише у випадку, якщо вдалося налагодити\u0026nbsp;спільну мову зі слідчим або прокурором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІІ. Необхідні кроки для розв\u0026rsquo;язання проблем\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля розв\u0026rsquo;язання проблем із забезпеченням прав потерпілого у кримінальному провадженні та представництва\u0026nbsp;його інтересів адвокатом необхідно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.Пріоритезувати ресурси органів досудового розслідування та дізнання в бік їхнього використання у кримінальних правопорушеннях, у яких потерпілі є найбільш вразливими, \u0026mdash; у злочинах на ґрунті ненависті, злочинах проти статевої свободи та статевої недоторканості, тяжких та особливо\u0026nbsp;тяжких насильницьких злочинах (проти життя та здоров\u0026rsquo;я).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2.Створити окремі підрозділи органів досудового розслідування і дізнання (або спеціалізація для слідчих і\u0026nbsp;дізнавачів), які будуть розслідувати кримінальні правопорушення, в яких потерпілі є найбільш вразливими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.\u0026nbsp;Врахововувати у професійній підготовці слідчих та дізнавачів, які розслідують кримінальні правопорушення, в яких потерпілі є найбільш вразливими, не тільки юридичні (процесуальні аспекти) розслідування, а й комунікацію\u0026nbsp;з потерпілим, психологічні особливості взаємодії з ним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4.Створити систему відшкодування шкоди жертвам\u0026nbsp;насильницьких злочинів до постановлення обвинувального вироку суду у справі (виконання зобов\u0026rsquo;язань\u0026nbsp;за Європейською конвенцією про відшкодування збитків\u0026nbsp;жертвам насильницьких злочинів (1983), підписаною Україною 2005 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5.Віднести потерпілого від насильницьких злочинів до категорій, яким надається безоплатна правова\u0026nbsp;допомога в обсягах, не менших за правову допомогу підозрюваному (забезпечити рівність сторін кримінального провадження в цій частині).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Виробити політику взаємодії слідчого та прокурора, з\u0026nbsp;одного боку, адвоката потерпілого \u0026mdash; з іншого (спільна політика Офісу Генерального прокурора та Національної\u0026nbsp;поліції як на центральному, так і регіональному рівнях). Така\u0026nbsp;політика має обов\u0026rsquo;язково включати в себе порядок залучення адвоката потерпілого до планування досудового розслідування, а також стандарти комунікації перебігу досудового\u0026nbsp;розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄвген Крапивін;\u003cbr /\u003eОлена Сотник;\u003cbr /\u003eОксана Гузь;\u003cbr /\u003eТарас Семків\u003c/p\u003e","meta_title":"У якій ти ролі, адвокат потерпілого?","meta_description":"Про дисбаланс між забезпеченням процесуальних гарантій підозрюваного та правами потерпілого.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/15-u-yakiy-ti-roli-advokat-poterpilogo-min.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]}]},{"id":135,"url":"justtalk14-chi-pokarannya--edinij-shlyah-do-dosyagnennya-spravedlivosti-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621952211,"date":"11.09.2020","views":701,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/14-chi-pokarannya-єdiniy-shlyah-do-dosyagnennya-spravedlivosti-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#14. Чи покарання — єдиний шлях до досягнення справедливості? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eКримінальне законодавство має своїм завданням правове забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Концептуальна проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, населення України має підстави сумніватися в тому, що вітчизняна система кримінального судочинства ефективно справляється з охороною прав і свобод людини(1), а також із забезпеченням миру і безпеки (невдоволення громадськості роботою судової системи і визнання потреби її реформування серед топ-10 першочергових реформ(2)).\u003cbr /\u003eВодночас досвід деяких західних країн демонструє, що ці завдання легко вирішуються там, де система гарно\u0026nbsp;справляється із запобіганням правопорушенням. Людина радше почувається в безпеці не там, де поліція затримує правопорушників, а там, де не скоюють злочини. Тобто важливість саме профілактичного підходу в боротьбі з правопорушеннями є беззаперечною, коли ми говоримо про\u0026nbsp;мир та безпеку в суспільстві, і, очевидно, починати потрібно\u003cbr /\u003eз неповнолітніх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до статистичних даних, щороку понад 6,5 тис.\u0026nbsp;неповнолітніх вчиняють кримінальні правопорушення, стосовно яких виноситься більш ніж 3 тис. вироків. Значною\u0026nbsp;залишається частка тяжких та особливо тяжких злочинів,\u0026nbsp;за вчинення яких засуджено більше половини всіх неповнолітніх. Серед вчинених злочинів значний відсоток становлять корисливі насильницькі діяння, а практично половина злочинів вчиняється неповнолітніми у складі групи осіб.\u003cbr /\u003eКрім того, майже незмінною залишається тенденція до вчинення неповнолітніми повторних злочинів. Так, у 2016 році така частка становила 2,6% загальної кількості\u0026nbsp;злочинів, вчинених неповнолітніми за визначений звітний період, а у 2017 році \u0026mdash; 2,3%, що свідчить про недостатній рівень виховного впливу покарання або примусових\u0026nbsp;заходів виховного характеру, які застосовуються до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗазначене підтверджується статистикою щодо кількості засуджених неповнолітніх, які відбувають покарання\u0026nbsp;у виховних колоніях. Так, станом на 1 травня 2018 р. 68% загальної кількості неповнолітніх, які відбувають покарання\u0026nbsp;у виховних колоніях, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності та відбували покарання, не пов\u0026rsquo;язані\u0026nbsp;з позбавленням волі(3). Врешті, згідно з даними Офісу Генерального прокурора за 2019 рік, у 70% випадків неповнолітній правопорушник, який потрапив за ґрати на строк більше одного року, потрапляє у в\u0026rsquo;язницю повторно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож ключове питання: чому превенція в чинній системі кримінальної юстиції не працює?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодальший аналіз проблеми дає багато різних відповідей на це питання. Наприклад:\u003cbr /\u003e■ недоліки в роботі органів, служб і закладів, відповідальних за проведення профілактичної та соціально-виховної роботи, надання соціальних, освітніх\u0026nbsp;та інших видів послуг;\u003cbr /\u003e■ брак дієвих інструментів і програм, які дозволили б виконувати це завдання;\u003cbr /\u003e■ перебування значної частки неповнолітніх поза контролем суспільства(4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа нашу ж думку, справжня відповідь полягає в системній похибці у самому підході, який лежить в основі системи\u0026nbsp;кримінального судочинства.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e1 За даними сервісу Numbeo, Україна стала лідером у рейтингу країн\u0026nbsp;з найвищим рівнем злочинності у Європі: https://www.numbeo.com/crime/rankings_by_country.jsp?title=2020-mid\u0026amp;region=150\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e2 Реформи в Україні: громадська думка населення-2019: https://dif.org.ua/article/reformi-v-ukraini-gromadska-dumka-naselennya-2019\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e3 Розпорядження КМ No 1027-р від 18.12.2018 \u0026laquo;Про схвалення Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e4 У 2017 році частка таких засуджених неповнолітніх становила 24% \u0026mdash; Ibid.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eII. Фактична проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновний інструмент реагування держави на кримінальне правопорушення \u0026mdash; покарання, яке має\u0026nbsp;на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень самим правопорушником та водночас іншими\u0026nbsp;особами. Припускаємо, що останнє має бути результатом страху інших членів суспільства перед покаранням, яке є невідворотним у разі скоєння злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас справедливо запитати, чи є страх покарання достатнім стримувальним фактором у попереджені нових злочинів? За даними досліджень, найважливішими серед\u0026nbsp;факторів, які забезпечують правослухняність людини в суспільстві, є саме ті, що пов\u0026rsquo;язані з її соціалізацією, а саме\u0026nbsp;з потребою бути прийнятою і визнаною як корисною і вартісною частиною соціуму, яка відповідає конкретним очі-\u003cbr /\u003eкуванням соціально-схвальної поведінки(5).Так, відповідно,\u0026nbsp;мотиваційними факторами, які передують страху перед покаранням, є: цінності, суспільна мораль, етика і конформізм,\u0026nbsp;зумовлений потребами бути правим (наслідок інформаційного соціального впливу(6) і прийнятим (результат нормативного соціального впливу(7)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗахідні дослідники, своєю чергою, зауважують, що почуття сорому має більший вплив порівняно із самим покаранням. Ізоляція правопорушника від суспільства, насправді,\u0026nbsp;не має позитивних наслідків, надалі людина потребує проходження реінтеграції в соціум. Проте така ізоляція завжди призводить до негативного наслідку, як-от стигматизація \u0026mdash; таврування, що є \u0026laquo;продуманим ритуалом відділення, яке\u0026nbsp;включає осуд і позбавлення громадянських прав, причому ритуал відновлення чітко не визначено\u0026raquo; (Scheff, 1994).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, немає впевненості в тому, що покарання є ефективним інструментом досягнення тих завдань, які стоять\u0026nbsp;перед кримінальним законодавством. Понад те, покарання несе за собою ризик отримання спротиву, а заразом \u0026mdash; і\u0026nbsp;антисоціальну поведінку та скоєння повторних правопорушень. Це свідчить про можливий зворотний ефект впливу від застосування покарання \u0026mdash; протилежний тому, для\u0026nbsp;чого його насамперед призначають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на сьогодні в Україні для досягнення стійкості\u0026nbsp;постраждалих громад до конфліктів стає недостатньо політичної волі та миротворчих ініціатив. \u003cstrong\u003eЄ потреба у системних змінах у цінностях постраждалих громад та у способах управління конфліктами, серед яких основні форми\u0026nbsp;державного реагування на конфлікти, тобто \u0026mdash; в системі\u0026nbsp;правосуддя. Зважаючи на це, для України нагальною є потреба впровадити інноваційні методи у кримінальній юстиції, зокрема \u0026mdash; програми відновного правосуддя (ВП).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e5 Gerry Baragar, RCMP, Community Justice Forum Facilitators training materials, May, 2007.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e6 Cialdini, R. B, \u0026amp; Goldstein, N. J. (2004) \u0026ldquo;Social influence: Compliance and conformity.\u0026rdquo; Annual Review of Psychology, 55: 591\u0026ndash;621.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e7 Deutsch, M. \u0026amp; Gerard, H. B. (1955). \u0026ldquo;A study of normative and informational social influences upon individual judgment\u0026rdquo; (PDF). Journal of Abnormal and Social Psychology. 51 (3): 629\u0026ndash;636.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eIII. Шляхи вирішення: міжнародний досвід\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДокументи ООН і Ради Європи містять багато рекомендацій щодо застосування альтернатив покаранню, основним серед яких є підхід, який має назву відновного правосуддя. Значною мірою, відновне правосуддя являє собою\u0026nbsp;визнання цінностей і практик, характерних для багатьох корінних народів, \u0026laquo;традиції яких\u0026raquo; часто знищували і репресували західні колоніальні держави8. Відновне правосуддя (іноді відоме в цих контекстах як Кола примирення) і сьогодні залишається особливістю систем правосуддя корінних народів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки відновне правосуддя довело свої переваги у досягненні завдань кримінального судочинства і запобігання\u0026nbsp;злочинності, воно з\u0026rsquo;явилося в різних міжнародних документах як альтернатива або корисне доповнення традиційних\u0026nbsp;підходів до реагування на кримінальні ситуації. Мабуть, серед\u0026nbsp;найважливіших варто назвати Резолюцію Економічної та соціальної ради ООН \u0026laquo;Про основні принципи застосування\u0026nbsp;програм відновного правосуддя в кримінальних справах\u0026raquo;\u0026nbsp;від 24 липня 2002 року, яка рекомендує всім державам-членам розробляти та впроваджувати програми відновного правосуддя в національне кримінальне судочинство(9). Також управління ООН з наркотиків і злочинності видало \u0026laquo;Посібник з програм відновного правосуддя\u0026raquo;(10), який у травні 2020 року вийшов уже в другій (оновленій) редакції(11). Рада Європи також прийняла декілька Рекомендацій для країн-членів: No R (99)19 \u0026laquo;Про медіацію в кримінальних справах\u0026raquo; та СCM/Rec (2018)8 \u0026laquo;Про відновне правосуддя в кримінальних справах\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВідновне правосуддя \u0026mdash; це підхід до реагування на про\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eтиправну поведінку та вчинення злочинів, який враховує\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eбаланс інтересів потерпілої особи, правопорушника і гро\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eмади. ВП запрошує обидві сторони конфлікту до діалогу,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдає можливість усім учасникам інциденту досягти спіль\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eного рішення та відновити справедливість і є способом\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eзабезпечення поступового прийняття суспільством прак\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eтики медіації між потерпілими і правопорушниками.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідновне правосуддя порушує важливе питання справедливості та відповідальності, на що мала б орієнтуватися\u0026nbsp;система правосуддя. А саме:\u003cbr /\u003e■ відновлення справедливості після того, як було вчинено злочин;\u003cbr /\u003e■ усвідомлення прийняття відповідальності правопорушником за скоєне для щирого каяття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідновне правосуддя є виходом з каральної парадигми. Воно має стати обов\u0026rsquo;язковим доповненням до традиційної судової системи. На думку практиків, відновне правосуддя \u003cem\u003eпокликане не скасувати офіційне правосуддя, а надати \u003c/em\u003e\u003cem\u003eйому відновного характеру.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуть відновного правосуддя не зводиться лише до примирення сторін і розв\u0026rsquo;язання конкретного конфлікту. Це вже не питання рівня індивідуального покарання, а рівня всієї громади. Якщо люди здобувають досвід участі у вирішенні конфліктних ситуацій шляхом співробітництва між сторонами, шляхом відновлення, вибачення і прощення,\u0026nbsp;це зміцнює стосунки в громаді і формує спільні уявлення про моральні цінності. Тож саме громада є найбільш зацікавленою в розвитку програм відновного правосуддя(12).\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e8 Zehr, Howard. Changing Lenses \u0026mdash; A New Focus for Crime and Justice. Scottdale PA: 2005, 268\u0026ndash;269.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e9 Basic principles on the use of restorative justice programmes in criminal matters, ECOSOC Res. 2000/14, U.N. Doc. E/2000/INF/2/Add.2 at 35 (2000).\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e10 https://www.un.org/ruleoflaw/files/Handbook%20on%20Restorative%20Justice%20Programmes.pdf\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e11 https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/20-01146_Handbook_on_Restorative_Justice_Programmes.pdf\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e12 Разом із партнерами в регіонах ми розробляємо \u0026laquo;дорожню карту\u0026raquo; розвитку відновного правосуддя в Україні, \u0026mdash; Р. Коваль, http://aau.edu.ua/static/lll/texts/mediation/RJU.Vol.13.pdf\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на сьогодні \u003cstrong\u003eнайпоширенішою формою ВП\u003c/strong\u003e у Європі, Сполучених Штатах Америки та Канаді \u003cstrong\u003eє медіація між\u0026nbsp;потерпілим і правопорушником\u003c/strong\u003e \u0026mdash; зустріч з метою досягнення примирення та усунення завданої кримінальним правопорушенням шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВисокі показники ефективності медіації між потерпілим і\u0026nbsp;правопорушником довели американські дослідники, причому численні дослідження виявили однаково високий рівень\u0026nbsp;задоволеності посередництвом як для жертв, так і для правопорушників(13). Умбрейт, Коатс і Восс (2002)(14), проаналізувавши два десятиліття досліджень у відновному правосудді, зазначають, що зазвичай 80-90% учасників повідомляють про задоволення процесом, а 90% цих зустрічей привели до підписання угод. З цих угод від 80 до 90% були виконані учасниками. Аналогічно, у дослідженні, яке вивчало досвід відновлення справедливості в системі правосуддя, 80% жертв грабежів,\u0026nbsp;які брали участь у медіації між потерпілим і правопорушником, повідомили, що вони вважають систему кримінального\u0026nbsp;правосуддя справедливою, порівняно з лише 37% жертв, які не брали участь у медіації (Umbreit, 1989)(15).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому у Техасі застосування практики відновного\u0026nbsp;правосуддя значно знизили рецидивізм і покращили показники реституції. Сенатор і відомий прихильник тюремної\u0026nbsp;реформи Джон Вітмайр заявив, що \u0026laquo;його держава вчиться розрізняти того, кого ти боїшся і на кого ти злий\u0026raquo;(16).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДослідження програм посередництва у справах неповнолітніх по всій країні послідовно демонструють вищий рівень задоволеності жертв, нижчий рецидивізм, кращі виплати за реституцію і покращення підзвітності правопорушників. Наприклад, вичерпне дослідження програм\u0026nbsp;посередництва жертв і правопорушників у шести округах Орегону показало, що 80% жертв і злочинців повідомили, що почуваються позитивно щодо процесу(17).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з найуспішніших прикладів є місто Лонгмонт, штат Колорадо: після схвалення програми медіації для молоді у 2014 році рівень рецидивізму серед неповнолітніх\u0026nbsp;впав із 70% до 8%(18).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаціональне опитування 2011 року щодо задоволеності\u0026nbsp;жертв злочинів у Новій Зеландії (яка має дуже добре розроблену програму відновного правосуддя) показало, що 70%\u0026nbsp;респондентів висловили схвалення щодо свого загального\u0026nbsp;досвіду, 74% заявили, що їм стало краще після участі в процесі, а 80% сказали, що рекомендують це іншим(19).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаостанок варто було б зауважити, що впровадження\u0026nbsp;програм відновного правосуддя у кримінальне судочинство має ще і суттєві економічні переваги. Наприклад, у Канаді на одного неповнолітнього злочинця в середньому витрачаються кошти у розмірі 823 тисяч доларів, тоді як вартість участі неповнолітнього у програмі відновного правосуддя \u0026mdash; 1 тисяча доларів. До того ж статистика свідчить про\u0026nbsp;те, що половина неповнолітніх правопорушників повторно вчиняє злочин у дорослому віці, а виправлення дорослої\u0026nbsp;особи потребує на 75% більше ресурсів, ніж для неповнолітнього. Судячи з цих та інших показників, відновне правосуддя вважається у 6 разів ефективнішим, ніж традиційне(20).\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e13 William Bradshaw, David Roseborough, Restorative Justice Dialogue: The Impact of Mediation and Conferencing on Juvenile Recidivism, Federal Probation Journal of Correctionsl Philosophy and Practice, 69, no 2, 2005, 2. URL: https://www.uscourts.gov/sites/default/files/69_2_4_0.pdf. (дата звернення: 22.06.2020).\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e14 Цит. за Umbreit, M., Coates, R. B., \u0026amp; Vos, B. (2002). Restorative justice circles. American Probation and Parole Association, Winter, 36\u0026ndash;40.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e15 Цит. за Umbreit, M. S., \u0026amp; Greenwood, J. (1999). National Survey of Victim Offender Mediation Programs in the United States. Mediation Quarterly, 16, 235\u0026ndash;251.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e16 Texas State Senator John Whitmire in \u0026ldquo;The Right Choices: America\u0026rsquo;s Bloated Prison System Has Stopped Growing. Now It Must Shrink,\u0026rdquo; The\u0026nbsp;Economist, June 20, 2015, accessed June 13, 2016. URL: https://www.economist.com/briefing/2015/06/19/the-right-choices. (дата звернення: 22.06.2020).\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e17 David Newton, Restorative Justice and Youthful Offenders, FBI Law\u0026nbsp;Enforcement Bulletin, 2016. URL: https://leb.fbi.gov/articles/featured-articles/restorative-justice-and-youthful-offenders\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. (дата звернення:\u0026nbsp;22.06.2020).\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e18 Там само.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e19 Там само.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e20 Youth Criminal Justice in Canada. URL: https://www.nelson.ca/DocumentCenter/View/589/Restorative-Justice-Youth-Infographic-PDF?bidId= (дата звернення: 20.06.2020).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eIV. Шляхи вирішення: український досвід\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ Україну відновне правосуддя прийшло не так давно. Його поступово впроваджують, маючи на меті\u0026nbsp;інституціоналізацію підходу та закріплення його на законодавчому рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Інститут миру і порозуміння\u0026raquo; (ГО \u0026laquo;ІМіП\u0026raquo;) (в минулому \u0026laquo;Український центр порозуміння\u0026raquo;) з 2004 року спільно\u0026nbsp;з місцевими партнерами у низці регіонів здійснив процедури примирення у кримінальних справах. З 2004 до 2011 року було\u0026nbsp;проведено 364 медіації у кримінальних справах. Справи надходили переважно на стадії досудового розслідування, що\u0026nbsp;сприяло їхньому швидкому розгляду і максимальному врахуванню інтересів потерпілих, громади та правопорушників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБуло також проведено дослідження \u0026laquo;Відновне правосуддя в Україні: підсумки та перспективи\u0026raquo;21, ключові висновки якого такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.88% розглянутих на медіації справ \u0026mdash; злочини невеликої та середньої тяжкості. Абсолютна більшість цих\u0026nbsp;справ стосувалася злочинів проти власності, вчинених неповнолітніми віком від 16 до 18 років. Водночас є випадки\u0026nbsp;застосування відновного правосуддя до справ про тілесні ушкодження та навіть дорожньо-транспортні пригоди\u0026nbsp;з летальними наслідками. Переважно справи на медіацію\u0026nbsp;надходили від поліцейських на стадії досудового розслідування, що сприяло швидкому розгляду справ у Центрах\u0026nbsp;відновних практик у громаді та максимальному врахуванню інтересів потерпілих, правопорушників і громади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2.Програми відновного правосуддя важливі для усвідомлення правопорушниками скоєного та прийняття\u0026nbsp;ними відповідальності за наслідки злочину. Більшість з правопорушників вбачають у медіації можливість зберегти соціальні зв\u0026rsquo;язки з громадою і готові рекомендувати іншим особам у подібних ситуаціях брати участь у відновних програмах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.\u003cstrong\u003eЗавдяки медіації потерпілі можуть швидко та ефективно захистити свої права, отримати реальне відшкодування збитків та відновити почуття безпе\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eки і контролю над ситуацією. \u003c/strong\u003eУ більшості випадків потерпілі отримали вибачення від кривдника, а угоди, укладені\u0026nbsp;за результатами медіації, були повністю виконані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4.За словами суддів, відсоток рішень за цивільними позовами у кримінальних справах, які виконуються, коливається у межах 20% (офіційна статистика, неофіційна \u0026mdash; менше 10%). \u003cstrong\u003eВідсоток виконання медіаційних угод сягає 90%.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5.Кримінальні справи, направлені на медіацію протягом 2004\u0026ndash;2011 років, переважно кваліфікувались\u0026nbsp;як злочини невеликої тяжкості (45% скерованих справ),\u0026nbsp;44% \u0026mdash; злочини середньої тяжкості, 10% тяжких. Більша частина справ (92%) з тих, які були передані на медіацію, \u0026mdash;\u0026nbsp;злочини проти власності: крадіжки, розбої, шахрайство.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e6. Учасники медіації відзначали, що медіація дозволяє вирішити свій конфлікт у принципово інший спосіб, аніж це можливо зробити в рамках традиційної системи.\u0026nbsp;Наприклад, у м. Біла Церква Київської області 100% учасників медіації були задоволені результатом, 90% відзначили\u0026nbsp;нейтральне ставлення медіатора до сторін, 80% зазначили,\u0026nbsp;що почувалися комфортно під час медіації, 90% порекомендували б своїм знайомим чи друзям взяти участь у медіації\u0026nbsp;в разі потреби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7.100% правопорушників (та тих, хто їх підтримував у процесі) стверджують, що їхнє ставлення\u0026nbsp;до іншої сторони (потерпілого) змінилося протягом зустрічі. Отже, на думку учасників, процедура медіації не лише\u0026nbsp;дозволяє почуватися комфортно, але й її результат теж\u0026nbsp;триваліший. Батьки неповнолітніх, які брали участь у медіації, відзначають, що медіація мала дуже великий ефект \u0026mdash;\u0026nbsp;вплив на свідомість і поведінку їхніх дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. Завдяки формі та принципам відновні програми мають більший (ніж традиційне правосуддя)\u0026nbsp;вплив на правопорушників. Участь у медіації дозволяє їм краще зрозуміти свій вчинок, усвідомити шкоду, яку вони завдали потерпілій стороні, та прийняти відповідальність за вчинене. Практики вважають, що саме тому діти, які взяли участь у медіації, не скоїли повторних правопорушень. У ході\u0026nbsp;дослідження було з\u0026rsquo;ясовано, що з 2006 року не було зафіксовано \u003cstrong\u003eжодного рецидиву чи повторного правопорушення\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсеред правопорушників, які взяли участь у медіації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9.Представники органів правопорядку визнають, що\u0026nbsp;ув\u0026rsquo;язнення не сприяє виправленню особи, особливо неповнолітньої. Навпаки, позбавлення волі часто призводить до вчинення нових злочинів.\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eЗа даними вебсторінки для потерпілих та правопо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрушників (з офіційних даних ГО \u0026laquo;Інститут миру і порозу\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eміння\u0026raquo;)\u003c/strong\u003e(22)\u003cstrong\u003e, 2\u0026frasl;3 справ, у яких застосовувалася медіація, закін\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eчувалися примиренням сторін, 90% справ завершувалися\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдосягненням угоди про відшкодування збитків, 95% угод\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eбуло дотримано протягом першого року після проведен\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eня медіації, а 85% правопорушників і потерпілих були \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eповністю задоволені результатом.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з нещодавнім \u003cstrong\u003eдослідженням \u0026laquo;Відновне право\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсуддя та медіація в кримінальних справах\u0026raquo;\u003c/strong\u003e, проведеним\u0026nbsp;правниками Національного університету \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;, відновне правосуддя впливає на зниження\u0026nbsp;повторюваності вчинення злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРезультати досліджень демонструють високий рівень\u0026nbsp;задоволення учасників відновним правосуддям, що доводить його ефективність і потужний соціальний вплив. Тож\u0026nbsp;у разі запровадження ВП в систему кримінальної юстиції\u0026nbsp;України система почне швидше реагувати на поточні демократичні виклики України, оскільки ефективна система правосуддя сприятиме змінам у підходах до врегулювання конфліктів, ставленні до особистої безпеки та у рівні\u0026nbsp;довіри до національних інститутів, а впровадження всіх вищезазначених змін сприятиме підвищенню стійкості (життєздатності) громад і зміцненню соціальної єдності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРекомендації CM/Rec(2018)8 Комітету міністрів державам-членам пропонують, щоб відновне правосуддя впроваджувалося у кримінальних справах. Основоположними\u0026nbsp;принципами відновного правосуддя, які є також і основою для імплементації ВП в Україні, є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e■ можливість активної участі сторін у вирішенні питань, пов\u0026rsquo;язаних зі злочином (принцип участі зацікавлених сторін), а також у тому, що ці рішення повинні бути головним чином орієнтованими на розуміння і виправлення шкоди, завданої особам, взаємовідносинам і широкій громадськості внаслідок вчинення\u0026nbsp;злочину (принцип відшкодування шкоди);\u003cbr /\u003e■ добровільність;\u003cbr /\u003e■ діалог, заснований на обговоренні та взаємоповазі;\u003cbr /\u003e■ рівна увага до потреб та інтересів залучених у процес сторін;\u003cbr /\u003e■ процесуальна справедливість;\u003cbr /\u003e■ спільна угода, заснована на консенсусі;\u003cbr /\u003e■ орієнтованість на виправлення, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння між учасниками; недопущення домінування будь-якої сторони в процесі (включно з медіатором).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА також:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e■ відновне правосуддя повинно бути загально доступною послугою, а служби відновного правосуддя повинні бути доступними на всіх стадіях кримінального\u0026nbsp;процесу;\u003cbr /\u003e■ компетентні органи та юристи повинні надавати потерпілим і правопорушникам необхідну інформацію\u0026nbsp;для того, щоб вони могли визначитися відносно свого бажання брати участь у програмах відновного правосуддя;\u003cbr /\u003e■ судові органи або органи кримінальної юстиції можуть передавати справи на будь-якій стадії кримінального провадження; це не виключає можливості\u0026nbsp;самостійного звернення до програм відновного правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож рекомендації наголошують на важливості:\u003cbr /\u003e■ створення чіткої нормативно-правової бази, яка б\u0026nbsp;дозволяла застосовувати відновне правосуддя відповідно до принципів, визначених у Рекомендації, і\u0026nbsp;у спосіб, що впливає або може впливати на хід кримінального переслідування або судового розгляду;\u003cbr /\u003e■ розроблення відповідних політик, які, зокрема, повинні охоплювати процедури передачі справ до центрів відновних практик та їхній подальший розгляд після застосування програм відновного правосуддя, а також створення необхідних умов та інфраструктури для забезпечення системного характеру цієї практики;\u003cbr /\u003e■ забезпечення прав учасників програм відновного правосуддя та наявності процедурних гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа додаток Рекомендації містять цілий перелік корисних порад щодо забезпечення якості надання послуг фахівцями відновного правосуддя \u0026mdash; починаючи від підбору,\u0026nbsp;підготовки, підтримки, оцінювання і підвищення кваліфікації медіаторів; здійснення моніторингу, оцінювання і дослідження програм відновного правосуддя і завершуючи\u0026nbsp;підвищенням рівня знань усіх працівників і керівників судових органів та органів кримінальної юстиції, включно\u0026nbsp;з фахівцями в галузі кримінальної юстиції, про принципи вирішення конфліктів та відновного правосуддя для того, щоб вони розуміли ці принципи і могли їх застосовувати у своїй щоденній роботі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДуже важливим є зауваження у Рекомендаціях ООН про те, що \u003cstrong\u003eоргани відновного правосуддя повинні бути\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнезалежними від системи кримінальної юстиції\u003c/strong\u003e. Це означає, що центри відновних практик і медіатори, зокрема медіатори у кримінальних справах, мають працювати\u0026nbsp;поза межами системи кримінальної юстиції \u0026mdash; дотримуватися нейтралітету, бути незаангажованими та нейтральними особами у відновному процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВпровадження програм примирення безпосередньо впливає на питання виправлення завданої шкоди.\u0026nbsp;Це, зокрема, допомагає потерпілим отримувати моральне та матеріальне відшкодування і задоволення в результаті здійснення правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідновне правосуддя підтримує відчуття відповідальності в обвинувачених, надаючи їм можливість для виправлення завданої злочином шкоди, для подальшої реінтеграції в суспільство, що створює умови для відновлення і\u0026nbsp;взаєморозуміння, а також, як влучно підкреслює Надія Стефанів, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду: \u0026laquo;Медіація у кримінальних справах, відновне\u0026nbsp;правосуддя, крім системи відновлення прав сторін, має ще й профілактичну мету \u0026mdash; профілактику правопорушень\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрограми відновного правосуддя (зокрема медіація\u0026nbsp;у кримінальних справах) укріплюють і відновлюють традиції миротворчості та співчуття, сприяють вихованню громад\u0026nbsp;і закріпленню в суспільстві гуманістичних цінностей.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e21 \u003ca href=\"https://en.calameo.com/read/00327991917b5df022694\"\u003ehttps://en.calameo.com/read/00327991917b5df022694\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e22 \u003ca href=\"https://rj.org.ua/\"\u003ehttps://rj.org.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eАльона Горова;\u003cbr /\u003eЄвген Крапивін;\u003cbr /\u003eЛілія Чуліцька;\u003cbr /\u003eОльга Прокопенко;\u003cbr /\u003eРоман Коваль\u003c/p\u003e","meta_title":"Чи покарання — єдиний шлях до досягнення справедливості?","meta_description":"Чому превенція в чинній системі кримінальної юстиції не працює?","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/14-chi-pokarannya-єdiniy-shlyah-do-dosyagnennya-spravedlivosti-min.png","tags":[{"id":482,"name":"покарання"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]}]},{"id":127,"url":"justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621942027,"date":"25.06.2020","views":574,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/12-chi-є-efektivne-rozsliduvannya-vakcinoyu-vid-katuvany-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Discussion paper","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКатування та інші прояви неналежного поводження з підозрюваними у вчиненні злочину особами з боку органів правопорядку залишаються системною проблемою в Україні.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eДо цього часу систему розслідування кримінальних правопорушень в Україні побудовано на концепції, що орієнтує органи досудового розслідування отримувати основну інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення безпосередньо від підозрюваної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Опис проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновне завдання правоохоронців, зазвичай, полягає у встановленні підозрюваної особи й схилянні її до надання викривальних (зізнавальних) показань проти себе. Цілком очевидно, що далеко не кожна особа бажає зізнаватися, тому фізичне та психічне насильство можуть здаватися \u0026laquo;дієвим\u0026raquo; інструментом для \u0026laquo;переконання\u0026raquo; підозрюваного виконати вимоги правоохоронців. Проте далеко не кожного правоохоронця цікавить, чи є такий інструмент насправді ефективним і чи дозволяє він таки отримати правдиві свідчення\u0026mdash;головне, що злочин \u0026laquo;розкрито\u0026raquo; й \u0026laquo;винну\u0026raquo; особу встановлено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоширеним також залишається і насильство з боку адміністрації у пенітенціарних установах. Головна відмінність полягає лише в тому, що в цьому випадку метою застосування насильства є підкорення особи, намагання змусити її дотримуватися встановлених у пенітенціарному закладі\u0026nbsp;неформальних правил.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле чому такі методи, які не відповідають сучасним уявленням про гідність людини, досі існують в Україні? Відповідей на це питання є доволі багато, проте можна впевнено стверджувати, що однією з основних\u0026nbsp;причин є безкарність тих, хто застосовує катування. Не отримуючи покарання за свої дії, такі правоохоронці починають сприймати катування як\u0026nbsp;прийнятний метод розслідування. Поширення культури насилля у правоохоронній системі поступово витісняє з неї правоохоронців, не схильних до насильницьких методів, і навпаки\u0026mdash;приваблює тих, хто не бачить\u0026nbsp;у цьому проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк свідчить міжнародний досвід, подолати проблему безкарності можна лише шляхом впровадження ефективного механізму розслідування\u0026nbsp;кожного випадку катувань, за результатами якого винних у його вчиненні\u0026nbsp;осіб притягують до справедливого покарання. Таке покарання має стримувальний ефект для правоохоронців та спонукає всю систему кримінальної юстиції шукати інші методи виконання своїх функцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, наразі казати про вирішення проблеми безкарності за катування в Україні було б передчасно. Результати численних досліджень свідчать, що здебільшого на практиці правоохоронці уникають покарання за\u0026nbsp;застосування насильства. Так, попри зарахування таких дій, як катування,\u0026nbsp;до категорії злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, реально засуджують відбувати це покарання лише одиниці правоохоронців, водночас більшість засуджених звільняють від покарання з іспитовим строком (1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема полягає не лише в тому, що судді доволі часто присуджують невиправдано м\u0026rsquo;яке покарання навіть за найжорстокіші форми катувань, а й у тому, що органи розслідування не доводять усі виявлені випадки до суду або ж узагалі намагаються не помічати факти невиправданого застосування сили з боку правоохоронців. Так, згідно з офіційними статистичними даними Офісу Генерального прокурора, протягом останніх 5\u0026nbsp;років до суду направили не більше 3% кримінальних проваджень щодо неправомірного застосування сили з боку правоохоронців від загальної кількості зареєстрованих проваджень цієї категорії (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відсутність в Україні ефективного розслідування за фактами катувань\u0026nbsp;неодноразово вказував і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях за статтею 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних\u0026nbsp;свобод. Як відомо, у 2012 році суд навіть ухвалив пілотне рішення у справі \u0026laquo;Каверзін проти України\u0026raquo;, констатуючи відсутність розслідування катувань як системну проблему для української правоохоронної системи (3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні на контролі Комітету міністрів Ради Європи перебуває понад 70\u0026nbsp;справ проти України за статтею 3 Конвенції, у яких суд констатував порушення заборони катувань саме у зв\u0026rsquo;язку з нездійсненням ефективного розслідування за заявами та повідомленнями про катування (група справ Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов проти України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСеред основних недоліків розслідування\u003c/strong\u003e, на які вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях проти України, варто відзначити:\u003cbr /\u003e\u0026bull; проведення службових перевірок (розслідувань) замість офіційного (кримінального) розслідування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; несвоєчасне проведення судово-медичних обстежень потерпілої особи;\u003cbr /\u003e\u0026bull; проведення слідчих та процесуальних дій зі значними затримками у часі;\u003cbr /\u003e\u0026bull; поспішливе прийняття рішення про закриття провадження без вивчення всіх обставин вчиненого злочину;\u003cbr /\u003e\u0026bull; незабезпечення належної участі потерпілого у кримінальному провадженні;\u003cbr /\u003e\u0026bull; інше\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 http://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2020/02/Ill-treatment-in-police_-final-UKR.pdf.pdf\u003cbr /\u003e2 https://old.gp.gov.ua/ua/statinfo.html\u003cbr /\u003e3 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_851#Text\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте \u003cstrong\u003eголовною причиною відсутності ефективного розслідування \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eза фактами катувань можна, на нашу думку, вважати те, що в Україні \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eфактично немає спеціального механізму розслідування цієї категорії \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eзлочинів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Нова система розслідування катувань в Україні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПочатком формування нової системи розслідування катувань в Україні\u0026nbsp;можна вважати створення Державного бюро розслідувань, яке розпочало свою роботу наприкінці 2018 року. Саме на цей орган було покладено,\u0026nbsp;поміж інших, і функції з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, аналіз першого року діяльності ДБР свідчить про те, що розслідування катувань ще не стали пріоритетом для цієї інституції, адже за\u0026nbsp;весь 2019 рік до суду було спрямовано лише 3 кримінальні провадження за статтею 127 Кримінального кодексу України (катування).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧастково такі низькі показники можна пояснити тим, що в ДБР цей напрямок не був закріплений за конкретними слідчими, а крім того, значні перешкоди для просування справ цієї категорії створювали територіальні\u0026nbsp;органи прокуратури, які часто не вбачали підстав для повідомлення про підозру правоохоронцям, щодо яких слідчі ДБР збирали докази про їхню можливу причетність до вчинення катувань. Поширеними були й випадки\u0026nbsp;відмови слідчих ДБР вносити відомості про можливі катування до Єдиного реєстру досудових розслідувань і спрямовувати такі заяви та повідомлення для проведення службових перевірок до органів Національної поліції чи пенітенціарної системи, на дії яких власне й скаржилися заявники.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСитуація почала поступово змінюватися наприкінці 2019 року, коли в\u0026nbsp;структурі Офісу Генерального прокурора було створено спеціалізований підрозділ з протидії катуванням (Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо катувань та інших серйозних\u0026nbsp;порушень прав людини з боку правоохоронних органів), а крім того, Офіс Генерального прокурора визначив протидію порушенням прав людини з боку правоохоронців як один з основних пріоритетів діяльності на 2020 рік (4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа першу половину 2020 року Департамент налагодив плідну взаємодію з Державним бюро розслідувань (у структурі ДБР визначено 25 слідчих з\u0026nbsp;розслідування катувань), з Офісом Омбудсмена (постійний обмін інформацією за результатами візитів НПМ до місць несвободи, надсилання до\u0026nbsp;Департаменту даних медичних закладів щодо тілесних ушкоджень, завданих правоохоронцями, тощо), з Міністерством охорони здоров\u0026rsquo;я (проведення судово-медичних та судово-психіатричних обстежень жертв катувань), з Урядовим Уповноваженим з питань Європейського суду з прав\u0026nbsp;людини та іншими державними, міжнародними та неурядовими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e4 https://www.gp.gov.ua/ua/priorities2020\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eВжиті заходи дозволили суттєво підвищити ефективність розслідування катувань, і вже за перші п\u0026rsquo;ять місяців 56 правоохоронцям повідомили про\u0026nbsp;підозру у вчиненні катувань та інших злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із застосуванням насильства (за весь 2018 рік \u0026mdash; 54 особам, за 2019 рік \u0026mdash; 42).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВодночас задля запровадження в Україні ефективної сталої системи \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрозслідування катувань необхідно зробити ще багато кроків, серед \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eяких:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. створити\u003c/strong\u003e спеціалізовані підрозділи в ДБР та його територіальних управліннях з розслідування катувань та інших злочинів,\u0026nbsp;пов\u0026rsquo;язаних із застосуванням насильства з боку правоохоронців, а також відповідні підрозділи зі здійснення процесуального керівництва у такій категорії проваджень в обласних прокуратурах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. розробити\u003c/strong\u003e методологію розслідування катувань, яка б спиралася на найкращі міжнародні стандарти у цій сфері;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. забезпечити\u003c/strong\u003e належний криміналістичний супровід процесу\u0026nbsp;розслідування катувань задля підвищення ефективності фіксації слідів катувань при огляді місця події та в ході проведення інших слідчих та процесуальних дій;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4. впровадити\u003c/strong\u003e сучасні стандарти менеджменту у процес розслідування (єдині стандарти розслідування, системи обліку\u0026nbsp;проваджень, комунікації між учасниками кримінального провадження, управління та координації груп з розслідування\u0026nbsp;конкретних проваджень та ін.);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e5. впровадити\u003c/strong\u003e у медичних закладах єдині форми фіксації тілесних ушкоджень, завданих правоохоронцями, а також налагодити механізм повідомлення про такі випадки до ДБР з урахуванням вимог Стамбульського протоколу;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e6. впровадити\u003c/strong\u003e у діяльність усіх територіальних органів Національної поліції України систему Custody Records з можливістю своєчасного повідомлення про виявлені порушення прав\u0026nbsp;затриманих осіб до підрозділів ДБР та органів прокуратури тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозбудовуючи національний механізм розслідування катувань в Україні, важливо також брати до уваги критерії ефективного розслідування, що\u0026nbsp;базуються на практиці Європейського суду з прав людини. До таких критеріїв, зокрема, належать (5):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Незалежність і неупередженість:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; посадові особи, залучені до проведення розслідувань, і особи, які приймають рішення, мають бути незалежними від осіб,\u0026nbsp;причетних до фактів, за якими проводиться розслідування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; це вимагає незалежності з практичної точки зору, а не тільки відсутності ієрархічних та інституційних зв\u0026rsquo;язків;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; працівники, залучені до проведення розслідувань, та всі особи, які приймають рішення, мають бути неупередженими. Зокрема, вони не мають права брати участь у розслідуваннях\u0026nbsp;або у прийнятті рішень стосовно скаржників-потерпілих у справі про жорстоке поводження, яку вони розслідують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Ретельність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у розслідуванні фактів жорстокого поводження мають здійснюватися всі розумні кроки для забезпечення доказів, які стосуються відповідного інциденту (інцидентів);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; збирати докази і вести розслідування треба відповідно до процесуальних норм; недотримання процесуальних норм,\u0026nbsp;внаслідок чого подальше провадження зазнає невдачі, означає, що не всі розумні кроки для забезпечення доказів стосовно інциденту було зроблено;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; інформацію і докази, що стосуються жорстокого поводження, треба оцінювати ретельно та об\u0026rsquo;єктивно;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування за своєю суттю повинні мати комплексний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Невідкладність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування і можливе судове провадження мають проводитися невідкладно і в розумних строках;\u003cbr /\u003e\u0026bull; невідкладність \u0026mdash; це ключ до забезпечення довіри з боку громадськості.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Ерік Сванідзе. Ефективне розслідування фактів жорстокого поводження: Керівні принципи застосування європейських стандартів. \u0026mdash; К. : К.І.С., 2009. \u0026mdash; 144 с.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4. Компетентність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи мають бути компетентними, щоб встановлювати факти у справі і, в необхідних випадках, визначати і карати винуватих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування не мусить зупинятися через будь-які перешкоди юридичного або практичного характеру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи повинні мати повноваження на тимчасове відсторонення від посади або від виконання конкретних обов\u0026rsquo;язків осіб, які\u0026nbsp;є об\u0026rsquo;єктом розслідування;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи повинні мати можливість застосовувати засоби захисту для того, щоб убезпечити гаданих потерпілих та інших долучених до розслідування осіб від залякування або від інших способів їхнього примушення до самоусунення від участі у розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e5. Залучення потерпілих і контроль громадськості:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; скаржники-потерпілі від жорстокого поводження або їхні представники мусять бути залученими до процедур слідства тією мірою,\u0026nbsp;якою це необхідно, щоб гарантувати їхні законні інтереси. Потерпілі повинні мати право вимагати здійснення конкретних кроків і\u0026nbsp;брати участь у конкретних слідчих діях, коли це потрібно. Їх треба\u0026nbsp;періодично інформувати про хід розслідування та про всі прийняті рішення. У необхідних випадках їм потрібно надавати юридичну\u0026nbsp;допомогу, а також право оскаржувати дії або бездіяльність слідчих органів за допомогою відкритої і загальної процедури судового розгляду;\u003cbr /\u003e\u0026bull; в особливо серйозних випадках, щоб задовольнити цю вимогу, може виникнути необхідність провести офіційне розслідування.\u003c/p\u003e","meta_title":"Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? ","meta_description":"Катування та інші прояви неналежного поводження з підозрюваними у вчиненні злочину особами з боку органів правопорядку залишаються системною проблемою в Україні. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":27,"url":"vasilina-yavorska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/75029119_10220233270047015_8239372356208820224_n.jpg","name":"Василина","surname":"Яворська","post":"Лідерка команди JustGroup","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/12-chi-є-efektivne-rozsliduvannya-vakcinoyu-vid-katuvany-min.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":124,"url":"justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621940199,"date":"15.05.2020","views":458,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/11-zdorov’ya-i-pravoporyadok-balans-ciley-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#11. Здоров’я і правопорядок: баланс цілей. Discussion paper","description":"\u003cp\u003eВ Україні, як і в більшості країн світу, введено обмежувальні заходи, щоб\u0026nbsp;запобігти пошенню вірусу COVID-19. З початку березня в країні запроваджено карантин, під час якого поступово вводили обмежувальні заходи, які все більше обмежують права і свободи людини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ ТА СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ\u0026rsquo;Я: де баланси у досягненні їхніх цілей?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Вступ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично, без введення режиму надзвичайного стану частково обмежено право на свободу пересування, право на працю, право на освіту, свободу мирних\u0026nbsp;зібрань, свободу підприємницької діяльності тощо. Заборонено пересуватися\u0026nbsp;групою більше двох осіб, без засобів індивідуального захисту, особам старшого віку взагалі заборонено виходити з дому без потреби відвідати продуктовий\u0026nbsp;магазин або аптеку, впроваджено примусову госпіталізацію без рішення суду, а заборона покидати територію країни без дозволу стала реальністю тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаборони викладено у Постанові No 211 Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року (зі змінами), а також розширено органами місцевого самоврядування на регіональному рівні. За порушення таких заборон введено адміністративну та\u0026nbsp;кримінальну відповідальність з непропорційно тяжкими санкціями у формі грошового штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас \u003cstrong\u003eзрозумілої державної (публічної) політики у сфері боротьби з ві\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрусом COVID-19 немає. Обмежувальні заходи запроваджено за аналогією з\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдосвідом окремих країн, проте без жодного прогнозування, їхніх наслідків \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eта обґрунтування тяжкості втручання у права і свободи людини.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПонад те, влада стверджує, що ніякого втручання не відбулось, адже впроваджено режим надзвичайної ситуації в порядку, передбаченому Кодексом цивільного захисту України, а дерогацію (відступ) зобов\u0026rsquo;язань у межах Конвенції\u0026nbsp;про захист прав і основоположних свобод людини, як того вимагає стаття 15\u0026nbsp;договору, не здійснено. Швидке поширення вірусу та необхідність оперативного реагування вже призвели до одночасного відступу від зобов\u0026rsquo;язань за ЄКПЛ\u0026nbsp;безпрецедентної кількості країн. Серед них Латвія, Румунія, Естонія, Македонія та інші.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом як порядок впровадження карантинних заходів, так і план поступового виходу з карантину після 11 травня є результатами простого копіювання\u0026nbsp;закордонних практик із невеликими вкрапленнями українського контексту.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eМодель повного локдауну з декларацією притягнення до жорсткої відпові\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдальності кожного, хто порушив найменшу заборону, не витримує критики\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eз боку співмірності тяжкості соціально-економічних наслідків та масштабів \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eепідеміологічної ситуації в регіонах.\u003c/strong\u003e Врешті, частина заборон не виконується,\u0026nbsp;а контроль за невиконанням або відсутній, або непропорційний цілям громад-\u003cbr /\u003eського здоров\u0026rsquo;я (притягнення до відповідальності за найменші правопорушення проти нереагування на багатолюдні зібрання чи роботу бізнесу попри повну\u0026nbsp;заборону тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, обмежувальні заходи під час карантину не відповідають ні цілям забезпечення правопорядку, ні цілям громадського здоров\u0026rsquo;я з огляду на свою несистемність та непередбачуваність.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Проблемні питання: правові стандарти\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПринцип \u003cstrong\u003eверховенства права\u003c/strong\u003e залишається \u003cstrong\u003eнепорушним\u003c/strong\u003e навіть у ці складні\u0026nbsp;часи. Попри будь-які загрози, дії та рішення, держави мають дотримуватися законів і відповідати Конституції та міжнародним стандартам. А в\u0026nbsp;окремих випадках підлягати конституційному контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаходи, яких вживають держави, повинні мати чітко визначені часові межі. \u003cstrong\u003eТимчасовість\u003c/strong\u003e стосується як \u003cstrong\u003eзаходів\u003c/strong\u003e з обмежень прав і свобод, так і кроків щодо розширення певних повноважень органів влади, необхідних для ефективного та швидкого реагування на загрозу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДії \u003c/strong\u003eдержави мають бути \u003cstrong\u003eпропорційними\u003c/strong\u003e меті та \u003cstrong\u003eнеобхідними\u003c/strong\u003e у демократичному суспільстві. Кожне рішення має відповідати поставленій меті, при\u0026nbsp;цьому забезпечуючи мінімально необхідну зміну звичних правил і демократичних процедур. Про це говорять рекомендації Ради Європи країнам-учасницям, які вводять обмежувальні заходи в межах карантину(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ правової точки зору будь-яке право людини може бути обмежене; це не поширюється на заборону катувань, рабства та примусової праці, а також фундаментальні принципи кримінального права (заборона двічі\u0026nbsp;притягувати до юридичної відповідальності одного виду тощо). Ні положення ЄКПЛ, ні Конституція України не обмежують державу у боротьбі з епідемією, якщо це робиться у відповідності до закону, із законною метою та є необхідним у ситуації, яка склалась.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтандарти Ради Європи та Конституція України лише окреслюють ті червоні лінії, яких держава не може перетинати, щоб не завдати собі та своїм\u0026nbsp;інституціям, а особливо людям значно більшої шкоди, ніж та, яку може завдати вірус COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо Україна все ж звернеться до Генерального секретаря з повідомленням про відступ від зобов\u0026rsquo;язань, їй доведеться дуже ретельно і обережно\u0026nbsp;підійти до обґрунтування необхідності такого відступу та вжитих заходів. А обґрунтованість рішень для української влади, вочевидь, уже давно є слабким місцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eІІІ. Проблемні питання: контроль \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eза виконанням обмежувальних заходів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ позиції громадського здоров\u0026rsquo;я, ймовірно, саме повний локдаун, а саме припис залишатися вдома та не виходити без потреби, впровадження\u0026nbsp;\u0026laquo;масочного режиму\u0026raquo;, зупинка роботи громадського транспорту, заборона відвідувати будь-які місця відпочинку тощо, є ефективним засобом у\u0026nbsp;протидії поширенню вірусу COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас будь-яка зупинка виробництва, мінімізація попиту та купівельної спроможності населення поступово знижують економічний добробут\u0026nbsp;населення. Як тимчасовий захід це можна пережити шляхом мінімізації наслідків через використання запасів бюджету, проте довгостроково це призводить до низки соціально-економічних проблем. Повний локдаун\u0026nbsp;може бути панацеєю від коронавірусу, проте матиме наслідком низку інших проблем\u0026mdash;безробіття, голод, ріст злочинності тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПонад те, реалізацію такого локдауну не можна досягти без примусової\u0026nbsp;сили держави, яка полягає у притягненні до відповідальності осіб, які порушили обмежувальні заходи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично в Україні впроваджено відповідальність у формі грошового штрафу, який є незбалансованим та значно перевищує штрафи за інші правопорушення. Проте питання не стільки в тому, який розмір санкції, а в тому, наскільки забезпечується невідворотність покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа даними судової статистики2, опублікованої Державною судовою адміністрацією, станом на 28 квітня (за півтора місяця карантину) було складено 6141 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП (порушення правил щодо карантину людей). При цьому розглянуто було лише 1120, з яких понад половину\u0026nbsp;(739 випадків) було повернуто на допрацювання. Аналіз судового реєстру свідчить про те, що здебільшого суди або повертають матеріали на\u0026nbsp;допрацювання, або звільняють від відповідальності у зв\u0026rsquo;язку з малозначністю діяння, або обмежуються усним зауваженням і нечасто притягують\u0026nbsp;до відповідальності. Причому це більше стосується \u0026laquo;легких\u0026raquo; правопорушень, які не могли б завдати значної шкоди населенню, натомість багатолюдні зібрання у парках та інших зонах відпочинку, робота великого\u0026nbsp;бізнесу попри заборону залишаються непокараними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас українські органи правопорядку продовжують цитувати абсолютні заборони, введені Урядом, та погрожувати невстановленим порушникам притягненням до відповідальності. Ми не говоримо, що хтось\u0026nbsp;може чи має уникати відповідальності, а говоримо про те, що \u003cstrong\u003eз позиції громадського здоров\u0026rsquo;я одні порушення можуть мати тяжкі наслідки, а інші \u0026mdash; зовсім незначні. І обмежений поліцейський ресурс необхідно витрачати на першу категорію. Саме в таких умовах суворі штрафи для бізнесу та просто людей будуть мати превентивний ефект.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті, \u003cstrong\u003eконтроль за виконанням обмежувальних заходів є слабким\u003c/strong\u003e та, за відсутності політики диференціації порушників за \u0026laquo;тяжкістю наслідків\u0026raquo; і відповідного виділення ресурсів, не досягає поставлених перед ним цілей.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eОтже, ні цілі громадського здоров\u0026rsquo;я (мінімізація контактів серед населення з метою стримування поширення вірусу), ні цілі громадського порядку та еко\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eномічного добробуту не досягаються.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІV. Проблемні питання: громадське \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eздоров\u0026rsquo;я та обмежувальні заходи\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ позиції громадського здоров\u0026rsquo;я для боротьби з епідеміями застосовуються дві основні стратегії:\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(a)\u003c/strong\u003e пом\u0026rsquo;якшення наслідків, яке зосереджується на уповільненні, але не обов\u0026rsquo;язково зупинці поширення епідемії. За цим сценарієм\u0026nbsp;формуватиметься колективний імунітет населення в умовах епідемії, що призведе врешті-решт до зниження кількості нових випадків і в результаті зменшення рівня передачі. Основними недоліками\u0026nbsp;такої стратегії є необхідність проактивної комунікації з населенням та можлива поява пікового навантаження на медичну систему;\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(б)\u003c/strong\u003e повний локдаун, що має на меті вплинути на епідемічне\u0026nbsp;зростання через зменшення кількості нових випадків та попередити передачу хвороби від людини до людини. Основна проблема\u0026nbsp;цього підходу полягає в тому, що обмежувальні заходи (нефармацевтичні інтервенції) потрібно підтримувати\u0026mdash;принаймні з перервами\u0026mdash;доти, поки вірус циркулює в популяції або поки вакцина\u0026nbsp;не стане доступною. У випадку з COVID-19 до отримання вакцини мине щонайменше 12-18 місяців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозглядаючи питання показників здоров\u0026rsquo;я (захворюваність на COVID-19,\u0026nbsp;показники летальності та завантаженості лікарняних ліжок), наразі не маємо інформації про зростання інших проблем, пов\u0026rsquo;язаних із локдауном:\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e1.\u003c/strong\u003e представники гарячих ліній звітують про зростання кількості\u0026nbsp;дзвінків, пов\u0026rsquo;язаних із домашнім насильством, що потребує додаткових видатків на надання медичної, психологічної та соціальної допомоги постраждалим;\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e2.\u003c/strong\u003e порушення психічного здоров\u0026rsquo;я громадян на тлі наростаючої істерії довкола пандемії та дезінформації, яка поширюється ЗМІ (штучно створений вірус, чіпування населення, 5G-інтернет тощо);\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e3.\u003c/strong\u003e зростання негативних наслідків хронічних захворювань внаслідок обмеження доступності до базової медичної допомоги (обмеження також стосувалися припинення планової госпіталізації та\u0026nbsp;проведення планових втручань).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНарешті внаслідок економічної кризи та безробіття, які визначені важливими соціальними детермінантами здоров\u0026rsquo;я, у віддаленій перспективі треба буде переглянути структуру організації та видатків системи охорони здоров\u0026rsquo;я.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним із ключових підходів у організації системи громадського здоров\u0026rsquo;я\u0026nbsp;є принцип субсидіарності (тобто коли рішення про заходи, які впливатимуть на стан здоров\u0026rsquo;я населення, приймаються на найнижчому делегованому рівні).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле обмежувальні заходи, запроваджені під час карантину, стосуються всієї країни та ухвалені Урядом \u0026laquo;згори\u0026raquo;. \u003cstrong\u003eОргани місцевого самоврядування \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвимушені рахуватися з усім пакетом обмежувальних заходів незалежно від\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнаявної епідемічної ситуації у себе в регіоні.\u003c/strong\u003e Не дивно, що були ініціативи місцевої влади як у бік послаблення обмежувальних заходів\u0026mdash;відома\u0026nbsp;історія з мером Черкас, який лише припустив таку можливість, так і у бік посилення\u0026mdash;Сумська міська рада взагалі заборонила виходити з дому всім громадянам без нагальної потреби відвідати продуктовий магазин чи аптеку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто \u003cstrong\u003eкожен регіон має власну епідеміологічну ситуацію, відповідно до якої\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eмають диференціюватися обмежувальні заходи.\u003c/strong\u003e Станом на сьогодні очевидно, що Чернівецька, Івано-Франківська та Тернопільська області потребують посилених обмежувальних заходів, водночас Миколаївська,\u0026nbsp;Хмельницька та Чернігівська\u0026mdash;послаблених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБільшість світових експертів поділяють думку, що вірус залишиться з нами\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнадовго, тому важливими мають стати заходи, спрямовані на формування но\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвих поведінкових навичок.\u003c/strong\u003e Фізичне дистанціювання, носіння масок у громадських місцях, регулярне миття рук стануть новими патернами нашої\u0026nbsp;поведінки на тривалий час. Зосередження на обмежувальних заходах має свої переваги у короткостроковій перспективі. Дотримання та виконання\u0026nbsp;обмежувальних приписів є важким та нетривіальним завданням для суспільства, яке до того ж містить інший ризик про нехтування громадянами не тільки здоров\u0026rsquo;ям, але і вимогами національного законодавства. Це\u0026nbsp;може мати негативні наслідки для правозахисної системи загалом, адже коли нехтування нормами стає новою нормою, тоді воно поширюється за межі однієї галузі та формує тотальну недовіру до дій влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯскравий приклад: головний санітарний лікар Віктор Ляшко говорить (3) про те, що обробляння під\u0026rsquo;їздів дезинфікувальним засобом \u0026mdash; це лише психологічний захід, щоб люди похилого віку не виходили з дому, проте очевидно неефективний захід протидії коронавірусу. Такі заяви формують недовіру до дій влади загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Червоні лінії обмежувальних заходів під час пандемії. Огляд рекомендацій Ради Європи / JustTalk // https://site.ua/justtalk.writer/27752-chervoni-liniyi-dlya-obmejuvalnih-zahodiv-pid-chas-\u003cbr /\u003epandemiyi-oglyad-rekomendatsiy-radi-evropi/\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e2. Оперативна інформація щодо розгляду справ за статтею 44-3 \u0026laquo;Порушення правил щодо карантину людей\u0026raquo; / ДСА // https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/news/929954/\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Віктор Ляшко: \u0026laquo;Світ врятує чарівний пендель, і Україну в тому числі\u0026raquo; / LB.UA. Інтерв\u0026rsquo;ю // https://ukr.lb.ua/society/2020/04/12/455111_viktor_lyashko_svit_vryatuie_charivniy.html.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003ejusttalk.club\u003cbr /\u003ejusttalk.ua@gmail.com\u003c/p\u003e","meta_title":"Балансуючи між правами людини та обмежувальними заходами, пов'язаними з коронавірусом ","meta_description":"В Україні, як і в більшості країн світу, введено обмежувальні заходи, щоб запобігти пошенню вірусу COVID-19.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/11-zdorov’ya-i-pravoporyadok-balans-ciley-min.png","tags":[{"id":483,"name":"поліція"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]}]},{"id":120,"url":"justtalk10-prisyazhni-zasidayut-majbutne-narodnoi-paneli-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621938156,"date":"03.04.2020","views":756,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/10-prisyaghnI-zasIdayuty-maybutnє-narodnoi-paneli-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#10. ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі. Discussion paper","description":"\u003cp\u003eСтаттею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. На розвиток вказаного положення у статті 127 Конституції України зазначено, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eСТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУДУ ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Функціонування суду присяжних в Україні\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Категорія кримінальних справ та умови, за яких до їх розгляду залучається суд присяжних \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ статті 129 Конституції України визначено, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eТаким чином положення Основного закону визначили вектор подальшої законотворчої діяльності щодо створення правових умов для функціонування суду присяжних. \u003cbr /\u003eОднак лише із ухваленням Кримінального процесуального кодексу України (2012) було визначено основні положення щодо здійснення судового розгляду за участю присяжних, зокрема,\u0026nbsp;передбачені їх права та обов\u0026rsquo;язки, особливості виклику та їх усунення тощо.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eТак, ч. 3 ст. 31 КПК України визначено, що \u003cstrong\u003eкримінальне провадження в суді першої інстанції\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eщодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється коле\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eгіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого \u0026mdash; судом присяжних у\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eскладі двох суддів та трьох присяжних\u003c/strong\u003e. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них\u0026nbsp;заявив клопотання про такий розгляд.\u003cbr /\u003eПрокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.\u003cbr /\u003eПисьмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові\u0026nbsp;наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eОбвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд\u0026nbsp;кримінального провадження стосовно нього судом присяжних (ст. 384 КПК України).\u003cbr /\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eна сьогодні положеннями КПК України передбачено, що суд присяжних роз\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eглядає лише кримінальні справи про злочини, за які передбачено покарання у виді довічного \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпозбавлення волі та за умови, якщо обвинувачений звернувся з клопотанням про розгляд \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eкримінального провадження стосовно нього судом присяжних.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Формування складу присяжних та питання, що вирішуються присяжними\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eЧинним законодавством передбачено функціонування інституту суду присяжних у складі \u003cstrong\u003eтрьох присяжних та двох професійних суддів.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eОкрім КПК України питання формування складу присяжних, вимоги до присяжних наразі врегульовані Законом України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo;.\u003cbr /\u003eТак, відповідно до положень ст. 64, 65 Закону для затвердження списку присяжних \u003cstrong\u003eтериторіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян\u003c/strong\u003e, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eПрисяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території\u003c/strong\u003e, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе включаються до списків присяжних громадяни:\u003cbr /\u003e1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;\u003cbr /\u003e2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;\u003cbr /\u003e3) які мають незняту чи непогашену судимість;\u003cbr /\u003e4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої\u0026nbsp;ради правосуддя;\u003cbr /\u003e5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;\u003cbr /\u003e6) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;\u003cbr /\u003e7) особи, які не володіють державною мовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля затвердження списку присяжних такий \u003cstrong\u003eсписок передається до відповідного окружно\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eго суду, зокрема в електронній формі.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eПісля призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про \u003cstrong\u003eвиклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються\u0026nbsp;автоматизованою системою документообігу суду\u003c/strong\u003e з числа осіб, які внесені до списку присяжних.\u003cbr /\u003eВідбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eПісля відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних\u003c/strong\u003e (ч. 1 ст. 385, чч. 1, 7 ст. 387 КПК України).\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eТаким чином для розгляду кримінальної справи про злочини, за які передбачено покарання\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eу виді довічного позбавлення волі, мають бути відібрані троє основних і двоє запасних при\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсяжних.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час судового розгляду нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання (ч. 1 ст. 391 КПК України), серед яких:\u003cbr /\u003e\u0026bull; чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;\u003cbr /\u003e\u0026bull; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею КК України він передбачений;\u003cbr /\u003e\u0026bull; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме;\u003cbr /\u003e\u0026bull; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням (частина перша статті 368 КПК України).\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eВсі питання вирішуються простою більшістю голосів, головуючий проводить відкрите \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eголосування і веде підрахунок голосів.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eЖоден зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого (стаття 391 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Недосконалість функціонування \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eіснуючої в Україні моделі суду присяжних\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистемний аналіз чинного законодавства про суд присяжних в Україні дозволяє зробити висновок про те, що наявний інститут має низку недоліків, що негативно впливають на його ефективність. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Обмеження участі народу у здійсненні правосуддя\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eУ вищенаведених положеннях КПК України зазначено, що за клопотанням обвинуваченого у кримінальному провадженні в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, правосуддя може здійснюватися судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Однак такий підхід суттєво обмежує участь народу у кримінальному провадженні, як за колом\u0026nbsp;справ, де можуть брати участь представники народу, так і за закріпленою моделлю суду присяжних, яка по суті є судовим розглядом з народними засідателями, і не є власне судом присяжних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Кваліфікація присяжних у сфері питань, які вирішує суд присяжних\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eЗгідно із статтею 65 Закону до списків присяжних не включаються державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, та інші особи, які мають юридичну освіту або потенційно могли мати юридичний досвід.\u003cbr /\u003eПроте віднесені законодавцем до компетенції присяжних питання передбачають наявність високого рівня юридичних знань (ч. 3 ст. 383 КПК України).\u003cbr /\u003eТак, відповідно до ч.1 ст. 391, ст. 368 КПК України голосування присяжних повинно проводитись в тому числі щодо вирішення питань, чи містить діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, та\u0026nbsp;інші.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, законодавством \u003cstrong\u003eцей обов\u0026rsquo;язок покладено на осіб без достатніх знань і досвіду \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвирішення складних питань права\u003c/strong\u003e без розуміння достатньою мірою їх змісту і суті, що може стати підставою для оскарження таких рішень в Європейському суді з прав людини на підставі порушення права на справедливий судовий розгляд. Адже присяжні, які становлять більшість\u0026nbsp;відповідного складу суду, вирішували при ухваленні рішення питання, відповіді на які вони особисто не знали і знати не могли.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Відсутність довіри до існуючої системи правосуддя\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eКрім того, однією з гострих проблем є недовіра до системи правосуддя в Україні. Так, за результатами першого всеукраїнського пілотного застосування Методики оцінки рівня корупції, проведеного у серпні 2017 року на замовлення Національного агентства з питань\u0026nbsp;запобігання корупції, \u003cstrong\u003eсуди посіли першу сходинку за індексом сприйняття населенням поширеності корупції\u003c/strong\u003e. За опитуваннями Фонду Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва у грудні 2017\u0026nbsp;року, \u003cstrong\u003eтільки 2% опитаних бачать у судах інструмент подолання корупції в державі\u003c/strong\u003e. Тим часом саме суди є єдиними органами у державі, що уповноважені ухвалювати вироки, зокрема і за корупційні злочини.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eЗазначений факт свідчить про критичний рівень недовіри суспільства до судової системи в\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eцілому.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eВажливість суду присяжних для справедливого судочинства полягає не тільки в тому, що ухвалене ними рішення буде більш виваженим, адже ухвалюється групою людей, які мають різний життєвий досвід та погляд на ситуацію, й не тільки в тому, що на присяжних важче чинити тиск, адже вони не залежать від адміністративного ресурсу та вибірково потрапляють на розгляд конкретної справи, про що важко дізнатися заздалегідь, а ще й в тому, що коли вердикт у справі ухвалено колегією громадян, що є жителями тієї громади, де відбувається розгляд\u0026nbsp;справи \u0026ndash; це призводить до легітимізації цього рішення громадою, тобто сприйняття такого рішення як справедливого більшістю громадян.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eТаким чином, можна уникнути негативної реакції, яку часто викликають судові рішення, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eухвалені у резонансних кримінальних справах та значно підвищити довіру громадськості до\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eсудової влади.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Міжнародний досвід та шляхи удосконалення функціонування суду присяжних\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Класична модель суду присяжних у світі\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eКласична модель суду присяжних набула розповсюдження в Англії та США, склалася протягом століть, стала зразком для подальшого розвитку та модифікації цього процесуального\u0026nbsp;інституту в інших регіонах світу. \u003cbr /\u003eХарактерними ознаками класичної моделі суду присяжних є розмежування компетенції між колегією присяжних та професійним суддею, ухвалення присяжними вердикту який, зазвичай,\u0026nbsp;є невмотивованим, можливість скасування вердикту лише за наявності істотних порушень процесуального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ класичній моделі вердиктом вважають самостійне рішення колегії присяжних, яке прийнято\u0026nbsp;без участі професійних суддів, що виражає їх згоду або незгоду з обвинувальним актом. Харак-\u003cbr /\u003eтерним також є те, що присяжні дають відповідь на питання щодо доведеності вини підсудного\u0026nbsp;у вивченні злочину.\u003cbr /\u003eЯкщо на зазначене питання присяжними надано позитивну відповідь то, ґрунтуючись на цій підставі, професійний суддя визначає обвинуваченому конкретний вид покарання та вирішує інші питання, що потребують спеціальних знань у галузі права. Така функціональна наповненість компетенції присяжних створює передумови для віднесення їх до \u0026laquo;суддів факту\u0026raquo;, тоді як професійний суддя є суддею права.\u003cbr /\u003eКласична модель передбачає участь присяжних у дослідженні доказів та обставин злочину із самого початку судового розгляду і до його кінця, проте вони не є процесуально активними\u003cbr /\u003eйого суб\u0026rsquo;єктами.\u003cbr /\u003eПри цьому закон надає їм достатні процесуальні можливості, що створюють необхідні умови для усвідомлення ними обставин злочину та ролі в його участі підсудного. Так, зокрема, для усвідомлення обставин, що мають значення для кримінальної справи, присяжним надано право ставити свідкам запитання.\u003cbr /\u003eЗа результатами дослідження усіх доказів та обставин справи суд присяжних приймає обвинувальний чи виправдувальний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Запровадження класичної моделі суду присяжних в Україні\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eКласична модель суду присяжних може бути застосовано в Україні за для забезпечення участі народу у здійсненні правосуддя.\u003cbr /\u003eВодночас впровадження суду присяжних для України повинно здійснюватися поступово, що дозволить створити ефективний (дієвий) інструмент здійснення правосуддя.\u003cbr /\u003eЗа результатами аналізу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, \u003cstrong\u003eслід \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвиокремити категорію особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпонад десять років, як такі, що мають найвищий рівень суспільної небезпеки, та запровадити \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрозгляд цієї категорії справ судом присяжних.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eКрім того, \u003cstrong\u003eбуде доцільним покласти на суд присяжних лише вирішення питань про винува-\u003cbr /\u003eтість чи невинуватість обвинуваченого.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eСлід передбачити право учасників кримінального провадження на заявлення присяжним відводу без надання мотивів.\u003cbr /\u003eПорядок ухвалення рішення судом присяжних має передбачати, зокрема, що перед виходом присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних\u003cbr /\u003eіз напутнім словом, у якому нагадує суть обвинувачення, повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення злочину, у якому\u0026nbsp;обвинувачується особа, роз\u0026rsquo;яснює основні правила оцінки доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого, роз\u0026rsquo;яснює зміст стандарту переконання \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003cbr /\u003eГоловуючий має роз\u0026rsquo;яснити присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на питання щодо невинуватості чи винуватості особи, голосування й ухвалення вердикту.\u003cbr /\u003eГоловуючий також має роз\u0026rsquo;яснити присяжним, що їхні висновки мають ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості певних доказів і відомостей.\u003cbr /\u003eЗаконодавчо закріпити, що \u003cstrong\u003eвердикт присяжних обов\u0026rsquo;язковий для головуючого і має наслід\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eком ухвалення ним відповідного вироку.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eТакож доречно встановити, щовироки, ухвалені на підставі вердикту суду присяжних, підлягають оскарженню в апеляційному порядку, зокрема, в частині призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3.Удосконалення процедури формування списків присяжних\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eУспішне функціонування суду присяжних передусім залежить від механізму відбору осіб для формування складу присяжних.\u003cbr /\u003eВодночас норми законодавства, які регулюють питання відбору кандидатів у присяжні, не\u0026nbsp;містять чіткої і послідовної процедури відбору кандидатів у присяжні органами місцевого самоврядування.\u003cbr /\u003eТак, порядок формування, затвердження та перегляду списку присяжних визначено положеннями статті 64 Закону.\u003cbr /\u003eДля затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях,\u0026nbsp;на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.\u003cbr /\u003eУ разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.\u003cbr /\u003eСписок присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.\u003cbr /\u003eСлід зауважити, \u003cstrong\u003eщо при застосуванні вищевказаного порядку формування та затвердження списків присяжних, наразі існує проблема щодо тривалого процесу їх формування та\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eзатвердження.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eЗ метою спрощення та удосконалення процедури формування списків присяжних в Україні \u003cstrong\u003eвважаємо за доцільне виключення місцевих рад з процесу їх формування та покладення\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eтакого обов\u0026rsquo;язку на територіальні управління Державної судової адміністрації України з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eТакий підхід формування списків присяжних значно спростить порядок їх формування,\u0026nbsp;оскільки Державна судова адміністрація України та її територіальні органи зможуть безпосередньо отримувати необхідну інформацію за для забезпечення належної роботи суду присяжних в Україні.\u003c/p\u003e","meta_title":"Інститут присяжних в Україні","meta_description":"Статтею 124 Конституції визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/10-prisyaghnI-zasIdayuty-maybutnє-narodnoi-paneli-min.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":515,"name":"суд присяжних"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":131,"url":"justtalk13-rozkazhi-meni-scho-stalosya-abo-ziznajsya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621950887,"date":"02.04.2020","views":675,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/13-rozkaghi-meni-scho-stalosya-abo-ziznaysya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#13. Розкажи мені, що сталося, або зізнайся! Discussion paper","description":"\u003cp\u003eОпитування є одним з найбільш давніх та поширених способів отримання інформації в ході досудового розслідування. Важливість показань для результатів розслідування важко переоцінити: вони можуть мати суттєве, а інколи\u0026mdash;вирішальне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eРазом з тим, опитування (в чинному КПК України\u0026mdash;допит) є однією з найскладніших слідчих дій, оскільки його результат суттєво залежить від якості взаємодії слідчого і людини, яка володіє необхідною слідству інформацією.\u0026nbsp;У доповіді, представленій на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 2016 року, Спеціальний доповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес (Juan E. M\u0026eacute;ndez) підкреслив, що опитування, особливо підозрюваних, невід\u0026rsquo;ємно пов\u0026rsquo;язане з ризиками приниження, примусу і неналежного поводження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОпитування (1)\u0026nbsp;є одним з найбільш давніх та поширених способів отримання інформації в ході досудового розслідування. Важливість\u0026nbsp;показань для результатів розслідування важко переоцінити: вони\u0026nbsp;можуть мати суттєве, а інколи\u0026mdash;вирішальне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, опитування (в чинному КПК України\u0026mdash;допит) є однією\u0026nbsp;з найскладніших слідчих дій, оскільки його результат суттєво залежить від якості взаємодії слідчого і людини, яка володіє необхідною\u0026nbsp;слідству інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ доповіді, представленій на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 2016 року, Спеціальний доповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес (Juan E. M\u0026eacute;ndez) підкреслив, що опитування, особливо підозрюваних, невід\u0026rsquo;ємно пов\u0026rsquo;язане з ризиками приниження, примусу і неналежного поводження (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІснуванню описаних ризиків сприяють такі фактори:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u0026bull; \u003cstrong\u003eорієнтованість на зізнання\u003c/strong\u003e як на основний доказ у системах кримінальної юстиції;\u003cbr /\u003e\u0026bull; офіцери правопорядку мають хибне уявлення про те, що \u003cstrong\u003eненалежне поводження і примус\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнеобхідні\u003c/strong\u003e для отримання зізнання або інформації, особливо в справах, пов\u0026rsquo;язаних з організованою злочинністю, або щодо злочинів\u0026nbsp;проти національної безпеки (3);\u003cbr /\u003e\u0026bull; офіцерам правопорядку \u003cstrong\u003eбракує знань\u003c/strong\u003e про ефективні методи опитування \u003cstrong\u003eта навичок\u003c/strong\u003e, щоб їх застосовувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, з одного боку, показання є важливою частиною\u0026nbsp;ефективного і справедливого досудового розслідування, а з іншого\u0026mdash;процес отримання свідчень невід\u0026rsquo;ємно пов\u0026rsquo;язаний з ризиками примусу і неналежного поводження та, як наслідок,\u0026mdash;спотворення показань як доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e1 Термін \u0026ldquo;опитування\u0026rdquo; тут і надалі вживається на заміну терміну \u0026ldquo;допит\u0026rdquo;. Останній є пейоративом, оскільки має негативну конотацію, адже сприймається як певне домінування особи, яка допитує, над особою, яку допитують. В низці іноземних країн термін \u0026ldquo;допит\u0026rdquo; (англійською \u0026ldquo;interrogation\u0026rdquo;) протягом останніх десятиріч замінено на термін інтерв\u0026rsquo;ю (англійською \u0026ldquo;interview\u0026rdquo;), оскільки цей термін найбільше відповідає процесу рівноправної комунікації між людьми.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e2 Проміжна доповідь Спеціального доповідача ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видах поводження і покарання (2016).\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e3 Там же.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eУ ході реформи кримінального процесуального законодавства, яка відбулася 2012 року, законодавець спробував нівелювати ризики\u0026nbsp;неналежного поводження під час допиту на стадії досудового розслідування, ввівши заборону суду обґрунтовувати судові рішення\u0026nbsp;показаннями, наданими слідчому чи прокурору, або посилатися на\u0026nbsp;них (частина 4 статті 95 КПК України). На думку авторів законопроєкту, в результаті запровадження таких новацій не буде сенсу\u0026nbsp;слідчим чи прокурорам отримувати показання із застосуванням насильства або погроз, адже такі відомості за законом не будуть доказами (4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУтім, такий радикальний підхід законодавця призвів до іншої проблеми: \u003cstrong\u003eпоказання, надані слідчому чи прокурору під час досудо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвого розслідування, \u0026laquo;знецінилися\u0026raquo; в очах сторін кримінального\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпровадження і суду\u003c/strong\u003e. Слідчі стали неохоче виділяти ресурси для\u0026nbsp;якісного проведення допиту, обґрунтовуючи це мінімальною \u0026laquo;вагою\u0026raquo; результатів такої роботи порівняно з витраченим часом. Як\u0026nbsp;наслідок, для працівників органів правопорядку зник сенс не лише в тому, щоб отримувати показання із застосуванням насильства або\u0026nbsp;погроз, а й у тому, щоб взагалі отримувати якісні показання на досудовому розслідуванні.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗгідно з даними дослідження 5, половина опитаних слідчих (49%)\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eвважає, що допит як слідча дія втратив своє значення в ході роз\u003c/em\u003e\u003cem\u003eслідування у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю використати під час судово-\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eго розгляду показання, отримані у ході досудового розслідування.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eВодночас більшість опитаних слідчих вважає, що допит є ключовою\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eслідчою дією, яка допомагає визначити основні напрямки розсліду\u003c/em\u003e\u003cem\u003eвання, оцінити позицію захисту, відшукати інші докази тощо.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відміну від встановленої в Україні повної заборони використовувати досудові показання в суді, в низці іноземних юрисдикцій\u0026nbsp;передбачається застосування \u0026laquo;тесту допустимості свідчень\u0026raquo; для перевірки добровільності наданого свідчення (зізнання). Якщо такі\u0026nbsp;свідчення проходять перевірку, суд їх приймає. Якщо ж вони викликають сумнів або якщо доведено, що свідчення отримано під\u0026nbsp;тиском, за умов жорстокого поводження або катування підозрюваного, суд їх не враховує. Такі підходи діють у Канаді, Британії, Італії,\u0026nbsp;Хорватії та багатьох інших країнах. Там допити проводять з участю захисника, із застосуванням відеофіксації та обов\u0026rsquo;язковим роз\u0026rsquo;ясненням і дотриманням базових прав допитуваної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e4 Пояснювальна записка до проекту Кримінального процесуального кодексу України, арк 4. Режим доступу: https://bit.ly/2NU2Zt8 або http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=\u0026amp;pf3511=42312\u0026amp;pf35401=211920.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e5 Готується до друку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, Європейський суд з прав людини у рішенні Макеян та інші\u0026nbsp;проти Вірменії (6) констатував, що надання переваги показанням, наданим під час досудового слідства, над показаннями, наданими на\u0026nbsp;відкритому суді, саме по собі не викликає питання справедливості\u0026nbsp;судового провадження, якщо ця перевага обґрунтована і показання було надано за власним бажанням особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, закріплена в КПК України абсолютна заборона використовувати досудові показання в суді є дуже жорсткою порівняно\u0026nbsp;з практиками багатьох західних юрисдикцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж варто врахувати, що законодавчі зміни не вплинули на\u0026nbsp;інші фактори, які сприяють ризикам неналежного поводження, зокрема на неналежну професійну підготовку працівників органів\u0026nbsp;правопорядку до проведення допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з даними дослідження (7), системи базової, спеціальної, службової підготовки та підвищення кваліфікації слідчих і прокурорів \u003cstrong\u003eне\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eмають окремого навчального курсу щодо проведення допиту\u003c/strong\u003e. Зазначені питання розпорошено по цілій низці навчальних дисциплін\u0026nbsp;різної тематики, і навіть у межах цих дисциплін особливості проведення допиту часто не розглядаються окремо, а \u0026laquo;розмиваються\u0026raquo; в\u0026nbsp;межах великих тем.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e6 Рішення ЄСПЛ у справі Макеян та інші проти Вірменії від 5 грудня 2019 року. Режим доступу: \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-198706\"\u003ehttp://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-198706\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e40. Стосовно оцінювання, зокрема, свідчень свідків то завдання Суду у відповідності до Конвенції полягає не в тому щоб прийняти рішення чи були показання свідків належним чином прийняті як докази, а швидше в тому щоб встановити чи було провадження в цілому справедливим, включаючи спосіб отримання доказів [...]. Суд раніше наголошував, що поняття справедливого і змагального судового\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eпровадження передбачає, що судовий орган, в принципі, повинен надавати більшої ваги показанням свідка, наданим під час судового засідання ніж записам його чи її свідчень наданих під час досудового опитування, проведеного стороною обвинувачення, якщо немає вагомих причин прийняти інше рішення.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e47. [...] Суд раніше констатував, що в тих випадках, коли національні судові органи стикаються з кількома суперечливими версіями правди запропонованими тією ж особою кінцева перевага показанням, наданим під час досудового слідства над показаннями, наданими на відкритому суді саме по собі не викликає питання справедливості судового провадження якщо ця перевага обґрунтована і показання\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eбули надані за власним бажанням особи (рішення ЄСПЛ у справі Камільєрі проти Мальти від 16 березня 2000).\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e7 Готується до друку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому кількість годин, виділених на вивчення окремих аспектів проведення допиту, є доволі невеликою: 2-4 години на \u0026laquo;Кримінальному процесі\u0026raquo;, 2-4 години на \u0026laquo;Криміналістиці\u0026raquo;, до 4-х годин\u0026nbsp;на \u0026laquo;Юридичній психології\u0026raquo; та поверхове згадування на дисципліні \u0026laquo;Досудове розслідування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОпитаний під час дослідження викладач ЗВО:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Практично допит ми згадуємо лише як одну з перших слідчо-роз\u003c/em\u003e\u003cem\u003eшукових дій. Тобто на лекції чи практичному занятті на це відведе\u003c/em\u003e\u003cem\u003eно практично хвилин 20, тому що треба ще охопити всі інші слід\u003c/em\u003e\u003cem\u003eчо-розшукові дії, а вони за процедурою більш жорсткі, ніж допит\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e67% опитаних у дослідженні слідчих проходили навчання з особливостей тактики проведення допитів під час базової підготовки у ЗВО\u0026nbsp;МВС України. При цьому високою якість базової підготовки у ЗВО з\u003cbr /\u003eпитань проведення допиту вважають лише 27% опитаних, водночас як 14% вважають її низькою, а 59% середньою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з результатів недостатньої підготовки працівників органів\u0026nbsp;правопорядку є неправильне сприйняття мети допиту, що підтверджується результатами дослідження (8).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧастина слідчих вважає, що головна мета допиту полягає в отриманні зізнання підозрюваної особи у вчиненому злочині та повідомленні нею всіх обставин її вчинення, водночас як інші слідчі бачать головну мету в отриманні об\u0026rsquo;єктивної інформації про всі обставини події.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншою проблемою є те, що \u003cstrong\u003eоргани правопорядку не вкладаються в\u0026nbsp;створення умов для ефективного проведення допитів:\u003c/strong\u003e немає політики щодо проведення допиту на рівні інституцій, системи оцінки\u0026nbsp;якості допиту та навичок слідчих щодо його проведення, системи розвитку та спеціалізації слідчих у проведенні допиту, кімнати для\u0026nbsp;допитів є радше винятком, бракує обладнання для належної технічної фіксації допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, згідно з дослідженням, у більшості випадків слідчі проводять допити у своїх службових кабінетах. При цьому лише 23%\u0026nbsp;опитаних слідчих мають власний кабінет, решта ділить кабінет з колегами, які часто присутні під час допитів. Крім того, поширеними є\u0026nbsp;й випадки одночасного проведення кількох допитів в одному службовому кабінеті. Ці обставини, за словами слідчих, створюють для\u0026nbsp;них значні незручності під час проведення допитів.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e8 Там же.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eБраком належних умов для проведення допиту частково пояснюється й те, що 68% опитаних слідчих ніколи не проводили допит у\u0026nbsp;кімнатах для допиту. Постійно використовують відеофіксацію лише\u0026nbsp;3% опитаних, доволі часто це роблять ще 16%. Проте більшість респондентів (58%) робить це інколи, а кожен четвертий опитаний слідчий поліції ніколи не використовував відеообладнання, проводячи\u0026nbsp;свої допити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНалежна увага органів правопорядку до вирішення зазначених питань могла б суттєво підвищити ефективність слідчої дії та в цілому\u0026nbsp;досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВказані вище фактори зумовлюють те, що немає запиту на якісні дослідження з питань підвищення ефективності взаємодії слідчого\u0026nbsp;з людиною, яка володіє важливою для слідства інформацією, зокрема в сферах психології, криміналістики, нейронауки й інших наук.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, можна визначити такі проблеми на шляху до ефективного застосування допиту:\u003cstrong\u003e (1)\u003c/strong\u003e втрата значення показань, наданих на стадії досудового розслідування, через неможливість у суді\u0026nbsp;прийняти їх як доказ; \u003cstrong\u003e(2)\u003c/strong\u003e неналежна підготовка працівників органів правопорядку через відсутність окремої навчальної програми; \u003cstrong\u003e(3) \u003c/strong\u003eбрак підтримки розвитку умов та інфраструктури для проведення\u003cbr /\u003eдопиту з боку органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Зарубіжний досвід: Великобританія\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна не єдина країна, яка зустрілася з ризиками неналежного поводження під час допиту, зокрема підозрюваних.\u003cbr /\u003eУ середині 70-х років минулого століття у Великобританії відбулися\u0026nbsp;гучні процеси у справах т. зв. \u0026laquo;бірмінгемської шістки\u0026raquo; та \u0026laquo;гілдфордської четвірки\u0026raquo;, у ході яких підозрювані внаслідок погроз та катування з боку поліції обмовили себе у влаштуванні вибухів у Бірмінгемі та Гілдфорді та були засуджені до довічного ув\u0026rsquo;язнення (9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок хвилі критики дій поліції з боку правничої спільноти та суспільства 1984 року парламент Великобританії ухвалив Акт про поліцію та докази у кримінальних справах (The Police and Criminal\u0026nbsp;Evidence Act). Метою Акту було ретельне збалансування прав людини та повноважень поліції. Невелика, але новаторська частина цього Акту полягала в тому, що \u003cstrong\u003eінтерв\u0026rsquo;ю з підозрюваними треба \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eбуло технічно фіксувати\u003c/strong\u003e, починаючи з 1986 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e9 Див. дет.: https://www.nytimes.com/1990/02/25/magazine/when-british-justice-failed.html\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПротягом наступних років проведені дослідження записів інтерв\u0026rsquo;ю з підозрюваними, здійснені на замовлення Міністерства внутрішніх\u0026nbsp;справ (частина уряду Англії та Вельсу), засвідчили, що поліцейським \u003cstrong\u003eбракує майстерності в проведенні інтерв\u0026rsquo;ю\u003c/strong\u003e, почасти через\u0026nbsp;те, що в той час поліцейських майже не навчали техніки інтерв\u0026rsquo;ю (10).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі дослідження призвели до реформи у цій сфері, в межах якої представники урядових структур та керівники поліції запросили декількох досвідчених поліцейських увійти до складу робочої групи (у 1990 році), щоб розробити новітні методи навчання проведення інтерв\u0026rsquo;ю/допиту. Робоча група також включала професійних психологів. Після дискусій представники робочої групи рекомендували те, що вони назвали моделлю/підходом PEACE 11 (абревіатура,\u0026nbsp;з англ. peace\u0026mdash;мир). Ця реформа відбулася 1992 року й охопила\u0026nbsp;настанови та \u003cstrong\u003eнавчальні курси, які мають відвідувати всі праців\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eники органів правопорядку\u003c/strong\u003e, які ведуть розслідування злочинів. Ці\u0026nbsp;настанови містили багато психологічних аспектів, які ґрунтувалися на наукових дослідженнях (12).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином вирішили проблему з браком знань і навичок у поліцейських щодо ефективного проведення інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВпровадження моделі процесуального (слідчого) інтерв\u0026rsquo;ю PEACE супроводжувалося також \u003cstrong\u003eпідтримкою інституцій у сфері кримінальної юстиції\u003c/strong\u003e. У 2004 році Асоціація керівників поліції (The\u0026nbsp;Association of Chief Police Officers) затвердила Національну стратегію процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, яку переглянула та оновила 2009\u0026nbsp;року Національна агенція з удосконалення поліцейської діяльності Великобританії (13).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк зазначено в тексті Стратегії: \u0026laquo;зважаючи на те, що опитування потерпілих, свідків та підозрюваних є основним фактором успіху\u0026nbsp;розслідування, необхідно дотримуватися найвищих стандартів. Для\u0026nbsp;цього органи правопорядку повинні розвивати та підтримувати цінний ресурс, яким є навички їхніх інтерв\u0026rsquo;юерів\u0026raquo; (14).\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e10 Rhodes, E., United Nations may recommend PEACE approach. Режим доступу: https://thepsychologist.bps.org.uk/volume-29/december-2016/united-nations-may-recom-mend-peace-approach\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003ehttps://drive.google.com/file/d/1SyzMIGZHcmLVmmNZRQRUFpmjhTifI5jQ/view\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e11 \u0026ldquo;PEACE\u0026rdquo; - це абревіатура:\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eP - планування та підготовка (Planning and Preparation)\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eE - залучення та пояснення (Engage and Explain)\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eA - розповідь (Account)\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eC - завершення (Closure)\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eE - оцінка (Evaluation)\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eПовне пояснення методу \u0026ldquo;PEACE\u0026rdquo; - див. https://www.app.college.police.uk/app-content/investigations/investigative-interviewing/#witness-statements або дослідження\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e12 Рей Булл, Тиск чи мир: чи це була \u0026ldquo;липа\u0026rdquo;. Режим доступу https://drive.google.com/file/d/1SyzMIGZHcmLVmmNZRQRUFpmjhTifI5jQ/view\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e13 National Policing Improvement Agency. National Investigative Interviewing Strategy (2009). Режим доступу http://library.college.police.uk/docs/npia/BP-Nat-Investigative-In-terviewing-Strategy-2009.pdf\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e14 Там же.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зазначити, що для втілення Стратегії у Великобританії розроблено низку стандартів та впроваджено систему підтримки, розвитку і поширення найкращих практик процесуального інтерв\u0026rsquo;ю\u0026nbsp;через т. зв. національних та регіональних координаторів з процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, а також впроваджено систему спеціалізації поліцейських для проведення інтерв\u0026rsquo;ю залежно від тяжкості злочину,\u0026nbsp;процесуального статусу особи та важливості інформації, якою вона володіє.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Пропоновані шляхи \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвирішення проблеми\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗміна підходів до проведення допиту можлива в результаті цілеспрямованих дій інституцій та їхніх представників. Передумовою\u0026nbsp;таких змін може стати розроблення \u003cstrong\u003eнаціональної стратегії впрова-\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eдження процесуального інтерв\u0026rsquo;ю\u003c/strong\u003e, яка передбачатиме консолідацію зусиль різних інституцій навколо реалізації системних змін у цій\u0026nbsp;сфері та включатиме нижченаведені рекомендації:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Зміни нормативного регулювання \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпроведення допиту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.1. Надати суду можливість використовувати показання, надані під час досудового розслідування за умови дотримання критеріїв допустимості доказів, а також забезпечення процесуальних гарантій допитуваних осіб\u0026nbsp;(участь адвоката, забезпечення права на мовчання, здійснення відеофіксації допиту та ін.).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.2. Зняти заборону, передбачену ч. 4 ст. 224 КПК України щодо\u0026nbsp;обов\u0026rsquo;язку особи, яка проводить допит, припинити його відразу після відмови підозрюваного відповідати на питання та давати показання. Замість цього, задля забезпечення належних процесуальних\u0026nbsp;гарантій підозрюваної особи від неналежного поводження, доцільно встановити обмеження щодо тривалості допиту в таких ситуаціях, а також заборону на повторну постановку питань, щодо яких особа відмовилася надавати показання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.3. Виключити необхідність вносити до тексту протоколу показання\u0026nbsp;на вимогу учасників слідчої дії у разі, якщо здійснювалася відеофіксація допиту (абз. 2 ч. 2 ст. 104 КПК України), з метою економії часу на проведення допиту та оформлення його результатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Забезпечення розвитку \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eпрацівників органів правопорядку\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2.1. Розробити та впровадити національну навчальну програму з процесуального інтерв\u0026rsquo;ю для різних рівнів навчальної підготовки прокурорів,\u0026nbsp;слідчих (детективів) та оперативних працівників, а також окремо для керівників (як базової підготовки під час здобуття освіти у ЗВО, так і спеціальної підготовки працівників у ході їхньої первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації та додаткової підготовки).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e2.2. Підготувати настанови (навчально-методичний посібник) з проведення процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, адаптовані до українського законодавства, які спиратимуться на найкращі світові практики та дослідження, а також результати пілотування процесуального інтерв\u0026rsquo;ю в Україні.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e2.3. Забезпечити поетапне проходження навчальної програми з процесуального інтерв\u0026rsquo;ю для всіх діючих слідчих (детективів).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e2.4. Забезпечити поетапне проходження навчальної програми з процесуального інтерв\u0026rsquo;ю для керівників слідчих (детективів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІІ. Підтримка впровадження процесуального інтерв\u0026rsquo;ю з боку органів досудового розслідування\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.1. Розробити та впровадити політики щодо застосування процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.2. Розробити та впровадити модель компетенцій слідчих (детективів) щодо проведення процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.3. Забезпечити впровадження системи моніторингу й оцінки якості проведених допитів та навичок слідчих (детективів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.4. Активно застосовувати інститут наставництва та поширювати найкращі практики процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.5. Розробити та затвердити єдині для органів досудового розслідування стандарти з облаштування кімнат для проведення допиту (15).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.6. Облаштувати у кожному територіальному підрозділі органів досудового розслідування не менш ніж одну кімнату для проведення\u0026nbsp;допиту відповідно до затверджених стандартів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.7. Впровадити у практичну діяльність органів досудового розслідування єдині форми бланків протоколів допиту, плану допиту та\u0026nbsp;оцінки якості проведення допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВпровадження вищенаведених рекомендацій передбачає консолідацію зусиль різних інституцій та їхнє об\u0026rsquo;єднання навколо ідеї\u0026nbsp;трансформації допиту в сучасну практику процесуального інтерв\u0026rsquo;ю. Задля ефективної підтримки цих змін, ідентифікації і поширення найкращих практик процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, а також формування міцних професійних зв\u0026rsquo;язків між слідчими (детективами)\u0026nbsp;різних інституцій вважаємо за необхідне також створити \u003cstrong\u003eНаціональну керівну групу з впровадження процесуального інтерв\u0026rsquo;ю\u003c/strong\u003e, до якої могли б увійти представники інституцій, навчальних закладів, дослідники у сфері процесуального інтерв\u0026rsquo;ю та інші зацікавлені особи. Ефективна діяльність такої групи може надати суттєвого імпульсу розвитку та впровадженню процесуального інтерв\u0026rsquo;ю в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e15 Стандарти обладнання кімнат для проведення допитів (процесуального інтерв\u0026rsquo;ю) мають передбачати дотримання вимог щодо: 1) належного приміщення (кімнати): конфіденційність; ізольованість й тиша; достатній розмір; вимоги до вікон та дверей; комунікаційне оснащення; освітлення; 2) комфорту та обстановки кімнати: належне вмеблювання; додатковий комфорт; належне розташування учасників; 3) технічного оснащення для відеозапису: належний звукозапис; візуальна складова; пристрій для запису; забезпечення безперервності запису; 4) наявності оператора обладнання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"Розкажи мені, що сталося, або зізнайся!","meta_description":"Важливість показань для результатів розслідування важко переоцінити: вони можуть мати суттєве, а інколи—вирішальне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":8,"url":"taras-filonenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/filonenko.jpg","name":"Тарас","surname":"Філоненко","post":"Заступник керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (2017-2021)","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":16,"url":"andrij-orlean","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/untitled-1.png","name":"Андрій","surname":"Орлеан","post":"Заступник директора Тренінгового центру прокурорів України доктор юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/13-rozkaghi-meni-scho-stalosya-abo-ziznaysya-min.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":117,"url":"justtalk9-in-absentia-pid-chas-okupatsii-misiya-nezdijsnenna-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621935459,"date":"20.03.2020","views":2816,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/9-IN-ABSENTIA-pid-chas-okupacii-misiya-nezdiysnenna-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#9. IN ABSENTIA під час окупації: місія нездійсненна? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eКримінальний процесуальний кодекс України передбачає існування процедури спеціального розслідування \u0026mdash; судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого (in absentia) \u0026mdash; визначена частиною 2 статтею 7 Кодексу та положеннями, які визначають порядок проведення спеціального розслідування у главі 24-1.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eОсновний аргумент на користь її використання полягає у можливості притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту на території України. За своєю суттю саме з цією метою ці положення і було внесено до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Концептуальна проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eА. Національний підхід до процедури in absentia: вимоги КПК України\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцедура спеціального розслідування застосовується виключно до категорій злочинів, визначених КПК України, які підслідні Службі безпеки України, а\u0026nbsp;саме: злочинів проти територіальної цілісності та державного устрою України, терористичних актів та злочинів, пов\u0026rsquo;язаних з терористичною діяльністю,\u0026nbsp;злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародних правопорушень(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпеціальне розслідування може бути застосоване до підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної\u0026nbsp;відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому, \u003cstrong\u003eдо початку застосування процедури спеціального розслідування, підозрюваний має бути оголошений у міжнародний та/або міждержавний розшук\u003c/strong\u003e, для чого слідчий або прокурор подає клопотання через Департамент\u0026nbsp;міжполіцейського співробітництва Національної поліції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа реалізацію положень про кримінальне провадження in absentia змінами від 12.05.2016 р.2 було запроваджено зміни до п. 20-1 Перехідних положень КПК України. Застосування спеціального розслідування поширено на провадження щодо підозрюваного, який понад шість місяців переховується від органів\u0026nbsp;слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або\u003cbr /\u003eстосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення Операції об\u0026rsquo;єднаних сил. В такому випадку, обов\u0026rsquo;язкова вимога стосовно оголошення його у міжнародний/міждержавний розшук не була обов\u0026rsquo;язковою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПередбачення норм у заключних розділах кодексу означало, що період їх застосування був обмежений у часі. Відповідно до п. 20-1 положення діяли \u0026laquo;не\u0026nbsp;пізніше початку діяльності Державного бюро розслідувань\u0026raquo;, а саме до 27 листопада 2018 р.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 Спеціальне розслідування застосовується: до злочинів, віднесених до підслідності Служби безпеки України (Ст.ст. 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, ч.ч. 2-5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст.ст. 209, 255 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 348, 364, 365, 368,\u0026nbsp;3682, 379, 400, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України).\u003cbr /\u003e2 Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України\u0026raquo; від 12.05.2016 р.: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1355-19#n9\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1355-19#n9\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо повідомлення особи, КПК України передбачено надсилання повістки за\u0026nbsp;останньою відомою адресою чи місцезнаходження, шляхом публікації в друкованих ЗМІ та розміщенням на офіційних порталах органів досудового розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у ЗМІ підозрюваний\u0026nbsp;вважається належним чином ознайомленим з її змістом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ існуючої національної практики незрозумілим є те, з якою метою застосовуються процеси in absentia і якою була мотивація законодавця, коли цей порядок був включений до КПК України. Тому питання, яке наразі постало: \u003cstrong\u003eчи\u0026nbsp;потрібна така процедура українській правовій системі і якою вона має бути для того, щоб вона була ефективною і виконувала свою функцію належним\u0026nbsp;чином,\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eособливо,\u003c/strong\u003e коли мова йде про застосування процедури заочного притягнення до відповідальності в умовах збройного конфлікту щодо підозрюваних осіб, які ймовірно знаходяться на тимчасово окупованій/непідконтрольній Україні території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБ. Міжнародний підхід до процедури in absentia: ефективне розслідування v. право на справедливий суд\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, першочерговим завданням будь-якої правової системи завжди\u0026nbsp;є забезпечення ефективних процесів правосуддя з моменту початку досудового розслідування до остаточного рішення суду, а з іншого \u0026mdash; невід\u0026rsquo;ємною\u0026nbsp;частиною ефективного правосуддя є забезпечення процесуальних прав всім сторонам провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо підозрюваний/обвинувачений переховується від органу досудового розслідування або не з\u0026rsquo;являється на судовий розгляд справи стосовно нього, існує ризик того, що правосуддя ніколи не буде забезпечене . Потерпілі та свідки мають справедливе очікування того, що винні особи будуть притягнуті\u0026nbsp;до відповідальності. Таке очікування не має бути проігнороване тому, що обвинувачений вирішив переховуватись від слідства та суду. Крім того, затягування та відтерміновування розгляду може нанести невідворотну шкоду процесам правосуддя: призвести до витрати ресурсів, часу потерпілих, свідків\u0026nbsp;та слідчих; погіршення якості доказів: свідки вмирають, пам\u0026rsquo;ять затирається, фізичні докази втрачаються тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ деяких випадках, вимога правосуддя має суспільний інтерес, якщо це справи політичного характеру, або резонансні справи, такі як, наприклад, судовий\u0026nbsp;розгляд справи про збиття рейсу MH-17 у 2014 році. Станом на сьогодні в цій\u0026nbsp;справі 5 обвинувачених: 4 росіян та 1 українець. Росія відмовляється співпрацювати зі слідством та передавати своїх громадян до Нідерландів, де буде\u0026nbsp;проходити судовий процес за відсутності обвинувачених. В цьому випадку,\u0026nbsp;коли є дуже високий суспільний запит на відправлення правосуддя, відтерміновувати розгляд справи та винесення вироку означало б зневагу до родичів\u0026nbsp;298 загиблих в авіакатастрофі. Крім того, залежно від того, які саме докази будуть надані слідством, вірогідно, що вони будуть демонструвати не тільки існування індивідуальної відповідальності окремих громадян, а й відповідальності Росії, як держави, що може призвести до абсолютно конкретних наслідків: міжнародних судових процесів, наприклад в Міжнародному суді ООН щодо державної відповідальності, економічних санкцій та іншого тиску(3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаразі на одній чаші важелів перебуває потреба у забезпеченні своєчасного\u0026nbsp;правосуддя, на противагу їй, на другій чаші \u0026mdash; права на справедливий розгляд обвинуваченого.\u003c/strong\u003e Питання забезпечення цього права стоїть особливо гостро під час процесів за відсутності обвинуваченого. Практика європейських\u0026nbsp;країн є досить послідовною в обережному та обмеженому застосуванні таких\u003cbr /\u003eпроцесів. В країнах з системою прецедентного права процедура in absentia\u0026nbsp;взагалі не застосовується через надто великі ризики порушення права обвинуваченого на справедливий суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакі країни, як Данія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та інші дозволяють розгляд справ за відсутності обвинуваченого за таких умов: обвинуваченого було\u0026nbsp;повідомлено про розгляд справи належним чином; вирок який він/вона може отримати не перевищує 3 роки (це максимальний строк серед перелічених\u0026nbsp;країн і стосується Австрії); обвинувачується здебільшого у фінансових злочинах чи злочинах стосовно власності; їй/йому гарантовано право на захист;\u0026nbsp;їй/йому гарантовано право на перегляд справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоказовим є прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи Резолюція (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого\u0026raquo; від 19.01.1973. Резолюція є документом м\u0026rsquo;якого\u0026nbsp;права, проте вона підтверджує наявність Європейського консенсуса в питаннях визначення обґрунтованості обвинувачення за процедурою in absentia.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРезолюція передбачає такі стандарти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Обвинуваченому має вручатись повістка для явки в суд і підготовки свого захисту;\u003cbr /\u003e2. Повістка має ясно пояснити наслідки неявки обвинуваченого для розгляду (В тому числі і про початок процедури in absentia, як наслідок неявки. Курсив авторів);\u003cbr /\u003e3. Суд повинен відкласти розгляд, якщо визнає, що особиста присутність викликаного повісткою обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковим або якщо є підстави\u0026nbsp;вважати, що у нього виникли перешкоди для явки;\u003cbr /\u003e4. Справа обвинуваченого не повинна розглядатися в його відсутність (in absentia), якщо можливо і бажано перенести розгляд на територію іншої держави або звернутися із запитом про видачу обвинуваченого;\u003cbr /\u003e5. Коли справа обвинуваченого розглядається in absentia докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати в цей процес;\u003cbr /\u003e6. Судове рішення, прийняте in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для\u0026nbsp;оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове\u0026nbsp;рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя;\u003cbr /\u003e7. Кожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній;\u003cbr /\u003e8. Особа, справа якого було розглянуто in absentia і якому не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, що дозволяє йому переглянути справу як в питаннях права, так і в питаннях факту;\u003cbr /\u003e9. Особа, справа якого розглянута in absentia, але якому повістка була належним чином вручена, має право на повторний розгляд справи в звичайному порядку, якщо ця особа може довести, що його відсутність і неможливість проінформувати суддю у справі, була викликана обставинами, що\u0026nbsp;знаходяться за межами його контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e3 Pillai P., Accountability for Flight MH-17, A long and Winding Road: https://www.lowyinstitute.org/the-in-\u003cbr /\u003eterpreter/accountabilityflight-mh17-long-winding-road\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо позиції Міжнародного кримінального суду з цього питанням, то сьогодні основним орієнтиром є рішення досудової палати МКС у справі проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі(4) . Палата зазначила, що це не питання Суду перевіряти правову кваліфікацію та предмет обвинувачення, які висувались національним судом, якщо для цього немає необхідності. В ході процесу in absentia суд\u0026nbsp;має надати обвинуваченому весь ряд процесуальних прав і гарантій, а в разі\u0026nbsp;його появи в ході процесу або навіть після винесення вироку in absentia \u0026ndash; повинен мати можливість переглянути свою справу у суді. Крім цього, у згаданій\u0026nbsp;справі та справи проти Жана-П\u0026rsquo;єра Бемби Комбо5 МКС окремо наголошував на дотриманні принципу недопущення повторної відповідальності за один і\u0026nbsp;той самий злочин, який у контексті процесів in absentia тлумачився таким чином, що повнота та якість процесу на національному рівні, належна кваліфікація діянь та недопущення застосування амністії чи помилувань щодо винних у\u0026nbsp;вчиненні найтяжчих міжнародних злочинів \u0026mdash; впливають на визнання вироку національного суду міжнародним судом чи трибуналом таким, що відповідає цьому принципу та не створює передумов для розгляду справи повторно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа цьому ж наголошує і практика ЄСПЛ. У контексті забезпечення права на\u0026nbsp;справедливий судовий розгляд процеси in absentia розглядаються у ситуаціях, коли не вдалося точно встановити, що особа може брати участь у процесі та повноцінно захищати себе або ж намагається уникнути правосуддя.\u0026nbsp;Крім того, у справі Санадер проти Хорватії6 ЄСПЛ визначив, що враховуючи\u0026nbsp;тяжкість вчинення воєнних злочинів, великий суспільний інтерес та бажання жертв досягнути правосуддя у подібних злочинах, використання судових\u0026nbsp;процесів in absentia не є порушенням права на справедливий судовий розгляд, але при цьому не можуть ігноруватися права обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ в своїй практиці проаналізував, зокрема, що означає \u0026laquo;належне повідомлення\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026laquo;інформування про те, що проти особи розпочато процес переслідування це дія настільки важлива, що вона має бути виконана відповідно до процедурних\u0026nbsp;та правових вимог по суті, які здатні гарантувати ефективне застосування права обвинуваченого; недостатньо мати нечітке та неформальне знання\u0026raquo;(7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 1983 році Комітет ООН з прав людини у справі Мбенге проти Заіру наголосив на тому, що процедура in absentia не є неправовою самою по собі тому,\u0026nbsp;що існує презумпція щодо того, що держава здійснює всі кроки для того, що\u0026nbsp;належним чином проінформувати обвинуваченого щодо процесів проти нього: \u003cbr /\u003e\u0026laquo;вирок за відсутності обвинуваченого вимагає, незважаючи на відсутність обвинуваченого, того, що його було проінформовано належним чином про дату\u0026nbsp;та місце судового розгляду\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет ООН постановив, що держава не здійснила належних кроків щодо належног інформування обвинуваченого і те, що він дізнався про розгляд справи за його відсутності зі ЗМІ було порушенням статті 14 (3) Міжнародного\u0026nbsp;пакту про громадянські та політичні права.(8)\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e4 https://www.icc-cpi.int/CourtRecords/CR2019_01904.PDF\u003cbr /\u003e5 https://www.icc-cpi.int/CourtRecords/CR2010_04399.PDF\u003cbr /\u003e6 \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-151039\"\u003ehttp://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-151039\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e7 Sejdoviс v Italy Application No. 56581/00, ECtHR (First Section), Judgement (Merits and Just Satisfaction) (2004); Stoyanov v Bulgaria, Application no. 25714/05 (2014)\u003cbr /\u003e8 Communication No. 16/1977, (Reported at: 78 ILR 18, 19, UNHR Comm. 1983), para 14.1.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Фактична проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні фактично процедура спеціального розслідування за відсутності обвинуваченого є не тільки неможливою для застосування, а й положення КПК\u0026nbsp;України не відповідають стандартам практики ЄСПЛ, КПЛ ООН та МКС, які б забезпечували право на справедливий суд обвинуваченому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eА. Доступ підозрюваного до судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПраво взяти безпосередню участь в кримінальному провадженні імпліцитно\u0026nbsp;міститься в засадах справедливого судочинства статті 6 Конвенції. Європейський Суд підкреслює9 , що присутність обвинуваченого на судових слуханнях має першорядне значення з точки зору досягнення інтересів справедливого правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому зобов\u0026rsquo;язання держави гарантувати обвинуваченому можливість бути\u0026nbsp;присутнім під час судового розгляду відноситься до одного з найбільш істотних вимог статті 6 Конвенції(10)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБ. Умова обов\u0026rsquo;язкового оголошення особи у міждержавний розшук\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, передбачені зміни на реалізацію положень про кримінальне провадження in absentia означають, що сьогодні обов\u0026rsquo;язковою умовою застосування є\u0026nbsp;оголошення особи у міжнародний та/або міждержавний розшук. На етапі\u0026nbsp;розгляду клопотання Інтерполом у національних органів досудового розслідування виникають найбільші проблеми. \u003cstrong\u003eУ задоволенні клопотань про оголошення у міжнародний розшук осіб, які підозрюються у вчиненні тяжких злочинів на території Криму, Донецької та Луганської областей, відмовляють,\u0026nbsp;посилаючись на статтю 3 Статуту Інтерполу(11) з обґрунтуванням, що подібні\u0026nbsp;переслідування мають політичний характер.\u003c/strong\u003e Таким чином, за відсутності підтвердження оголошення особи у міжнародний та/або міждержавний розшук,\u0026nbsp;відповідно до норм КПК України, в Україні не може бути реалізована процедура розгляду справи in absentia.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому норма щодо \u0026laquo;міждержавного розшуку\u0026raquo; є \u0026laquo;мертвою\u0026raquo;, тобто фактично не застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ. Повідомлення про підозру та вручення процесуальних документів особам, які зареєстровані та проживають на окупованих територіях\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, \u003cstrong\u003eфактично відсутній механізм повідомлення про підозру та вручення процесуальних документів особам, які зареєстровані та проживають\u0026nbsp;на тимчасово окупованих/непідконтрольних територіях Криму, Донецької та Луганської областей.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку встановленого місця реєстрації та місця фактичного перебування особи на окупованих/непідконтрольних територіях, слідчі та прокурори\u0026nbsp;позбавлені можливості здійснення належного повідомлення про підозру та її виклику. Зазначена проблематика обумовлена низкою чинників таких як: відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з населеними пунктами тимчасово окупованої території півострова Крим та Донбасу, що не дозволяє використовувати положення ст.ст 42, 135, 278 КПК України; вказані території є частиною України,\u0026nbsp;що унеможливлює використання механізму міжнародно-правової допомоги;\u0026nbsp;висока ймовірність загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю та свободи пересування унеможливлює особистий виїзд на зазначені вище території.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e9 Hermi v. Italy, no. 18114/02, judgment of 18 October 2006 [GC], \u0026sect; 58\u003cbr /\u003e10 Stoichkov v. Bulgaria, no.9808/02, judgment of 24 March 2005, \u0026sect; 56; Hermi v. Italy, no. 18114/02, judgment of 18 October 2006 [GC], \u0026sect; 58\u003cbr /\u003e11 Устав Международной организации уголовной полиции Интерпола, 13.06.1956 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_142.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт повідомлення підозрюваного, передбачений чинним КПК України \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eє таким, що не відповідає практиці ЄСПЛ та КПЛ ООН та неминуче призведе \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдо відповідальності держави за порушення права статті 6 ЄКПЛ.\u003c/strong\u003e У випадку коли, провадження стосується особи, яка ймовірно знаходиться на території Криму, Донбасу або РФ задача значно ускладнюється, але незважаючи на це,\u003cbr /\u003eпотребує вирішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eГ. Державне бюро розслідувань та кримінальні провадження \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того з початку роботи Державного бюро розслідувань, процедура in\u0026nbsp;absentia не застосовується, а ті провадження які було розпочато, але не закінчено до закінчення строку Перехідних положень не підлягають подальшому розслідуванню через відсутність урегульованості процедури на стадії\u0026nbsp;підготовчого засідання та інших стадіях судового розгляду.\u0026nbsp;На практиці це призводить до того, що суди відмовляють у застосуванні запобіжних заходів у кримінальних провадженнях до такої категорії справ, а\u0026nbsp;також у наданні дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, вважаючи, що особи не набули статусу підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eҐ. Процедурні перешкоди у розгляді заочних проваджень\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКПК України недостатньо регулює процедуру спеціального судового провадження, адже не визначено порядок виклику обвинуваченого щодо якого здійснювалося спеціальне досудове розслідування до суду та не передбачено можливість проведення підготовчого судового засідання без участі\u0026nbsp;обвинуваченого. Частиною 2 ст. 314 КПК України визначено, що підготовче\u0026nbsp;судове засідання відбувається за участю обвинуваченого. При тому, що судовий розгляд може відбуватися за відсутністю обвинуваченого (ч. 3 ст. 323 КПК\u0026nbsp;України), для його проведення необхідно провести підготовче судове засі-\u003cbr /\u003eдання, яке неможливе без участі обвинуваченого; ст. 335 КПК України містить\u0026nbsp;імперативну норму про те, що у разі ухилення обвинувачення від суду, він оголошується у розшук, а судове провадження зупиняється. Зазначене часто стає підставою для відмови у здійсненні спеціального судового провадження та зупинення судового розгляду.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eЧинний КПК України не забезпечує права на перегляд справи, якщо обвину\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвачений зрештою дізнається про вирок проти нього, що також є порушен\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eням права на справедливий суд.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩе одна ключова проблема, яка потребує нагального вирішення, особам які знаходяться на непідконтрольній/окупованій території або РФ, що так само\u0026nbsp;стосується осіб проти яких застосовуватиметься процедура заочного розгляду, \u003cstrong\u003eчинне законодавство не гарантує захист від подвійного притягнення до\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвідповідальності та відсутній механізм, який може забезпечити таке право.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Шляхи подолання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКонцептуальний підхід до змін щодо врегулювання процедури in absentia, має керуватися відповіддю на запитання: \u003cstrong\u003eяка мета застосування процедури in absentia (особливо у випадку окупованих/непідконтрольних територій)?\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;Якщо відповідь полягає виключно у необхідності винести побільше обвинувальних вироків у згаданій категорії злочинів, то подібні процеси мають ризики занадто формального підходу до правосуддя, особливо щодо найтяжчих злочинів. По\u0026ndash;друге, існує велика вірогідність того, що ті особи, проти яких було винесено вироки in absentia з порушенням права обвинуваченого на справедливий суд, зможуть скаржитись у міжнародні суди та отримувати позитивні рішення проти України, адже це лише питання часу і наразі такі установи розглядають українські вироки in absentia.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому, з метою усунення існуючих недоліків пропонується:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eА. Щодо стандарту повідомлення та забезпечення права на участь у судо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвому процесі\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. доповнити та/або розширити засоби та зміст повідомлення про підозру,\u0026nbsp;повістки про виклик(12) підозрюваного, який ухиляється від участі у розслідуванні та таким чином забезпечити йому право на участь у кримінальному провадженні шляхом, наприклад, створення та забезпечення роботи,\u0026nbsp;включаючи забезпечення доступу на ТОТ/непідконтрольній території до єдиного інформаційного порталу з метою:\u003cbr /\u003e\u0026bull; поширення серед громадськості загальнодоступної інформації про зміст, хід та наслідки досудових та судових проваджень в зв\u0026rsquo;язку зі збройним конфліктом, а також\u003cbr /\u003e\u0026bull; забезпечення можливості отримувати більш детальну закриту інформацію про особу у таких провадженнях після проходження відповідною особою належної онлайн верифікації (ЕЦП, банк-ID тощо);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. шляхом направлення повістки рекомендованим листом до компетентного органу в РФ, який відповідає за реєстрацію місця проживання або місця\u0026nbsp;перебування особи (МВС РФ), як держави яка здійснює ефективний контроль над частиною території України з відповідним обґрунтуванням;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. зобов\u0026rsquo;язати осіб, які беруть участь в \u0026laquo;обмінах\u0026raquo;, підписувати документ про те, що вони проінформовані про підозру/відкриту кримінальну справу щодо них і надавати адресу та вказувати спосіб зв\u0026rsquo;язку перед звільненням;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. розширити передбачений в ст. 297-5, ч.3 ст. 323 КПК України перелік засобів направлення повістки про виклик відкритим списком ефективних заходів повідомлення, оскільки виклик підозрюваного/обвинуваченого шляхом\u0026nbsp;надсилання за останнім відомим місцем проживання/перебування разом з\u0026nbsp;публікацією в засобах масової інформації ЄСПЛ може бути визнано недостатнім.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e12 На виконання рекомендацій Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи Резолюція (75)11 від 19 січня 1973 року передбачити інформування про застосування процедури in absentia у випадку ухилення від явки до слідчого/суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБ. Щодо умови міжнародного/міждержавного розшуку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. залишити лише умову розміщення підозрюваної особи у розшук, якщо невідоме місцезнаходження або якщо відоме, але відсутні ефективні механізми повідомлення особи, та змінити строки, які мають застосовуватись, якщо особа перебуває у розшуку. Також пропонується доповнити ст. 281 КПК України щодо оголошення розшуку підозрюваного: \u0026laquo;Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України, або на тимчасово непідконтрольних територіях та не з\u0026rsquo;являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ. Щодо забезпечення відповідних процедур на стадії підготовчого розслі\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдування та різних стадій судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. необхідні зміни до статей 42, 135 та 136 КПК України. Зокрема, у ст. 42 КПК\u0026nbsp;України передбачити, що підозрюваним є також особа, встановленим місцем проживання якої є тимчасово окупована територія України. Крім того,\u0026nbsp;ст. 135 КПК України доповнити наступним змістом: \u0026laquo;у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК\u0026nbsp;України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається\u0026nbsp;у спосіб, передбачений частиною першою статті 297-5 КПК України, а також її інформування іншими можливими способами\u0026raquo;. У ст. 136 КПК України\u0026nbsp;передбачити, що особа, яка проживає на тимчасово окупованій території України, вважається належним чином ознайомлена зі змістом повістки про виклик з моменту її вручення у порядку, визначеному частиною першою\u0026nbsp;статті 297-5 КПК України, а також її інформування іншими можливими способами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7. В частині 3 статті 323 КПК України перед словами \u0026laquo;судовий розгляд\u0026raquo; доповнити \u0026laquo;підготовче судове засідання\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eГ. Щодо права на перегляд вироку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. Важливо встановити додаткові гарантії права на скасування вироку та перегляд справи в загальному порядку або передбачити перегляд(13) обвинувального вироку, ухваленого за процедурою in absentia, для засуджених,\u0026nbsp;які доведуть, що їх належно не викликали повісткою про виклик та вони не\u0026nbsp;знали про притягнення їх до кримінальної відповідальності та/або про ухвалення вироку, або знали, але з поважних причин не змогли реалізувати\u0026nbsp;своє право на участь у судовому розгляді чи на оскарження судового рішення в установлені законом строки особисто або через захисника. Законодавчі механізми реалізації такого права в принципі можуть бути різними.\u003cbr /\u003eЗокрема, це може бути:\u003cbr /\u003eа) передбачене законом право особисто або через захисника подати апеляційну чи касаційну скаргу протягом певного строку з часу отримання чи ознайомлення з вироком або фактичного затримання засудженого та вручення копії вироку незалежно від того, чи подавав таку скаргу раніше адвокат, залучений державою;\u003cbr /\u003eб) спеціальна процедура подібна до перегляду вироку за нововиявленими чи виключними обставинами, яка повинна складатися з двох етапів:\u003cbr /\u003e\u0026bull; розгляд заяви про перегляд вироку (з\u0026rsquo;ясування обставин обізнаності чи необізнаності засудженого про судовий розгляд кримінального\u0026nbsp;провадження щодо нього та/або про ухвалення вироку, а також причин, з яких він не скористався правом на участь у судовому розгляді\u0026nbsp;та на оскарження судового рішення; з\u0026rsquo;ясування заявлених засудженим підстав і обсягу перегляду вироку), за результатами чого суд відмовляє у її задоволенні або задовольняє її та скасовує обвинувальний\u0026nbsp;вирок з призначенням нового розгляду кримінального провадження в повному обсязі чи в певній частині;\u003cbr /\u003e\u0026bull; новий розгляд кримінального провадження в обсязі, визначеному на попередньому етапі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eҐ. Щодо права на захист від подвійного притягнення до відповідальності\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9. шляхом ухвалення відповідного законодавства. Відповідний законопроект розроблений Міністерством юстиції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e13 Якщо без перегляду справи в загальному порядку (зважаючи на обставини справи) у підозрюваного/ обвинуваченого є можливість реалізувати гарантії процедурної справедливості, сформульованої в\u003cbr /\u003eпункті 1 статті 6 Конвенції у взаємозв\u0026rsquo;язку з спеціальними гарантіями підпунктами \u0026laquo;С\u0026raquo; \u0026mdash; \u0026laquo;Е\u0026raquo; пункту 3 статті 6 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eАтаманчук А.\u003cbr /\u003eВолкова Н.\u003cbr /\u003eМазур М.\u003cbr /\u003eМороз Л.\u003cbr /\u003eРуденко В.\u003cbr /\u003eСвиридова Д.\u003cbr /\u003eЯковлєв А.\u003c/p\u003e","meta_title":"Особливості процедури спеціального розслідування","meta_description":"КПК визначає процедури спеціального розслідування — судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого (in absentia). Основний аргумент – можливість притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів, пов'язаних зі збройним конфліктом.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/9-IN-ABSENTIA-pid-chas-okupacii-misiya-nezdiysnenna-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":113,"url":"justtalk8-otrujni-dokazi-chi-e-antidot-dlya-rozsliduvannya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621932165,"date":"03.03.2020","views":1775,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/8-otruyni-dokazi-chi-є-antidot-dlya-rozsliduvannya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#8. Отруйні докази: чи є антидот для розслідування? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eЗбір доказів є однією з основних та визначальних стадій кримінального провадження. Саме шляхом збору доказів сторона обвинувачення реалізує свою пізнавальну, а потім й доказову функцію.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Історична проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовнота зібраних доказів прямо впливає на просування кримінального провадження до його мети \u0026mdash; встановлення дійсних обставин розслідуваної справи, надання таким обставинам кримінально-правової кваліфікації та закінчення кримінального провадження в одній із визначених законом форм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас поряд із повнотою (інформативністю, належністю) доказів існує й інша, не менш важлива, їх\u0026nbsp;якісна характеристика, а саме \u0026mdash; \u003cstrong\u003eдопустимість\u003c/strong\u003e. Ця властивість доказу визначає можливість його використання в доказуванні, допустимість його прийняття та оцінки судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкісний (допустимий) доказ \u0026mdash; це доказ, який отриманий стороною обвинувачення у законний спосіб без істотних порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ національній практиці розвиток інституту оцінки доказів у кримінальному провадженні на предмет їх допустимості можна віднести на момент становлення України незалежною державою та імплементації демократичних цінностей у суспільний лад. Проте переосмислення та суттєвий прорив в напрямку оцінки доказів на допустимість відбулись із прийняттям сучасного кримінального процесуального закону в 2012 році.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак у КПК України 1960 року питанню оцінки доказів на предмет допустимості не приділялось суттєвого значення. В ньому не розкривалось поняття допустимості/недопустимості доказів навіть у найбільш\u0026nbsp;загальному розумінні. Лише вказувалось, що суд не в праві відмовити учасникам кримінального провадження у оцінці доказів під час судового розгляду, якщо такі докази є належними та допустимими.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа той час у своїх рішеннях суди не надавали оцінку допустимості доказів, а відповідно не наводили й\u0026nbsp;обґрунтування щодо цього. Відкидання доказу як недопустимого могло супроводжуватись лише загальною фразою в судовому рішенні або ж і взагалі не згадувалось про це, ніби доказу у справі і не існувало.\u0026nbsp;Таким чином реальна судова практика з приводу оцінки допустимості доказів не формувалась.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ ухваленням Конституції України, положення якої гармонізовані із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, з\u0026rsquo;явилось положення відповідно до якого \u003cstrong\u003eобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом\u003c/strong\u003e (стаття 62 Основного Закону). Це заклало фундаментальні передумови для розвитку нової судової практики стосовно збирання та оцінки доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд України у постанові Пленуму \u0026laquo;Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя\u0026raquo; від 01.11.1996 No 9 надав більш ширше тлумачення недопустимості доказів у кримінальному\u0026nbsp;провадженні \u0026ndash; докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання\u0026nbsp;й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це\u0026nbsp;особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактичні зрушення у цьому напрямку відбулися з ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу України в 2012 році, яким зокрема:\u003cbr /\u003e\u0026bull; нормативного закріплено критерії визнання доказів допустимими/недопустимими;\u003cbr /\u003e\u0026bull; введено інститут слідчих суддів, на яких покладено здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування за законністю та співмірністю обмеження прав і свобод людини;\u003cbr /\u003e\u0026bull; орієнтовано суддів на практику Європейського суду з прав людини під час розгляду кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Концептуальна проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШвидкими темпами процесуальні документи почали рябіти цитатними з рішень Європейського суду з прав людини, однак це призвело до \u003cstrong\u003eформування не лише якісної позитивної практики\u003c/strong\u003e. В більшості випадків такі рішення не аналізувались жодною із сторін в повній мірі, не усвідомлювалась основна суть, яка покладалась у рішення ЄСПЛ. Короткі і влучні вирази авторитетної європейської інституції \u003cstrong\u003eперетворилися на афоризми\u003c/strong\u003e,\u0026nbsp;які правниками використовувались не з метою практичного застосування, а радше для приховування відсутності вагомих аргументів на захист своєї позиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака практика з оцінки доказів на предмет допустимості призвела до домінування формальних підходів, без проведення аналізу суті порушень, їх взаємозв\u0026rsquo;язку із наслідками (потенційними наслідками) для людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас низькими темпами переймається європейський підхід щодо аналізу фактичних обставин кожної справи, адже ЄСПЛ не притримується виключно формального підходу і у своїй практиці може ухвалювати у формально схожих ситуаціях протилежні рішення, виходячи насамперед з принципів верховенства права та справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад у ситуації коли органи правопорядку діяли відповідно до закону, але явно з невиправданою мірою\u0026nbsp;примусу чи втручання в права людини \u0026mdash; ЄСПЛ визнає такі дії як порушення, попри їх відповідність формальним вимогам. В іншому ж випадку встановивши формальні порушення, проте не знайшовши взаємозв\u0026rsquo;язку з\u0026nbsp;істотними негативними наслідками для людини та зваживши фактичні обставини конкретної справи \u0026mdash; Суд може визнати процес в цілому законний, звертаючи особливу увагу національних судів на необхідності \u003cstrong\u003eнадання адекватної оцінки наслідкам прийняття таких доказів для справедливого судового розгляду\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе применшуючи безумовний якісний розвиток національної практики кримінального судочинства, після ухвалення КПК України в 2012 році, стосовно оцінки доказів на предмет їх допустимості, варто звернути увагу на існуючі негативні явища, які потребують дискусії та вирішення:\u003cbr /\u003e1. \u003cstrong\u003eвипадки реальних порушення\u003c/strong\u003e прав і свобод людини зі сторони органів правопорядку суттєво \u003cstrong\u003eне зменшились\u003c/strong\u003e;\u003cbr /\u003e2. \u003cstrong\u003eефективність кримінального провадження\u003c/strong\u003e через втрату доказів, які безпідставно віднесені до категорії недопустимих \u003cstrong\u003eзнизилась\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвторами проаналізовано національну судову практику та практику Європейського суду з прав людини й ідентифіковано основні слідчі (процесуальні) дії, під час проведення яких допускається суттєві порушення прав людини, а отже отруюються докази:\u003cbr /\u003e\u0026bull; Виконання спеціальних операцій із залученням інформаторів чи таємних агентів;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Затримання та проведення особистого обшуку підозрюваних осіб \u0026laquo;безпосередньо\u0026raquo; після вчинення кримінального правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Проведення особистого обшуку осіб під час огляду місця події;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Допит осіб (підозрюваних та осіб, які є фактичними підозрюваними проте не набули такого статусу);\u003cbr /\u003e\u0026bull; Обшук і вилучення речей та документів;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Проведення негласних слідчих (розшукових) дій;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Отримання біологічних зразків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час проведення вказаних слідчих (процесуальних) дій істотні порушення прав і свобод людини в основ-\u003cbr /\u003eному пов\u0026rsquo;язані з:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Допущення випадків провокації та підбурення особи до вчинення злочину зі сторони органів правопорядку та/або не проведення належного розслідування заяв осіб про факти їх підбурення (провокації) до вчинення злочину зі сторони правоохоронних органів;\u003cbr /\u003e2. Отримання доказів у спосіб не передбачений законом;\u003cbr /\u003e3. Здійснення незаконних методів допиту, зокрема застосування катувань, психологічний тиск;\u003cbr /\u003e4. Порушення права особи на захист від самовикриття, зокрема не повідомлення про право не свідчити проти себе або проведення прихованих допитів, проведення допитів фактичних підозрюваних осіб у якості свідків та використання їх показань;\u003cbr /\u003e5. Порушення права особи на доступ до правової допомоги;\u003cbr /\u003e6. Допущення свавілля і зловживання під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій;\u003cbr /\u003e7. Відсутності належного обґрунтування проведення слідчих дій, що обмежують права і свободи людини,\u0026nbsp;таким чином щоб ступінь втручання (обмеження) прав особи могла виправдати законну мету їх проведення;\u003cbr /\u003e8. Недотримання процедур додаткового контролю за обґрунтованістю та необхідністю проведення слідчих дій, які передбачають втручання у сферу діяльності осіб, які мають додаткові гарантії професійного захисту (адвокати, журналісти, судді, медичні працівники, тощо);\u003cbr /\u003e9. Не дотримання пропорційності застосування слідчих дій, що обмежують права і свободи людини до\u0026nbsp;ризиків втрати доказів та тяжкості (суспільної небезпеки) кримінального правопорушення, що розслідується;\u003cbr /\u003e10. Невизначеність меж (обсягу) проведення слідчих дій, що призводить до надання органам правопорядку занадто широких повноважень;\u003cbr /\u003e11. Відсутність належної фіксації слідчих (процесуальних) дій;\u003cbr /\u003e12. Перевищення меж необхідного примусу під час отримання доказів (пропорційність втручання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричиною таких порушень є не лише рудименти \u0026laquo;старої практики\u0026raquo; та низька правова культура окремо взятих працівників органів правопорядку, \u003cstrong\u003eале й, в першу чергу, відсутність адекватного зворотного зв\u0026rsquo;язку\u003c/strong\u003e результатів\u0026nbsp;розслідування зі слідчими, які його здійснювали. Зокрема це зумовлено низькою продуктивністю судових розглядів кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, на сьогодні є усталеною практика, що кримінальне провадження може перебувати понад рік лише на стадії підготовчого засідання, а розгляд в цілому триває роки. За таких умов слідчі не відслідковують результати своєї роботи, зокрема і не отримують зворотного зв\u0026rsquo;язку щодо оцінки судом зібраних доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричиною невиправданого зниження ефективності кримінального провадження за рахунок втрати доказів як\u0026nbsp;недопустимих є превалювання формального підходу судів до застосування практики ЄСПЛ без аналізу фактичних обставин справи та вагомості виявлених порушень, які в окремих випадках можуть бути несуттєвими прорахунками або наслідками недосконалого законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНедосконалість норм кримінального процесуального закону, зокрема пов\u0026rsquo;язана із внесенням авторами, які є прибічниками різних напрямків розвитку кримінальної юстиції, численних змін до нього. Низька продуктивність\u0026nbsp;роботи Верховного Суду із узагальнення судової практики (формування правових позицій) також сприяє невизначеності щодо порядку та підстав здійснення окремих слідчих (процесуальних) дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з прикладів тривалої невизначеності у кримінальному процесі, що може призвести до втрати результатів, принаймні сотень, а можливо і тисяч кримінальних проваджень, можна навести питання призначення ревізій і перевірок на підставі рішення слідчих суддів у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, попри те, що в жовтні 2014 року право слідчого на призначення ревізій і перевірок було виключено зі ст. 40 КПК України, практика їх призначення через рішення слідчих суддів тривала до 2018 року, поки Верховний Суд не визначився з більш-менш зрозумілою позицією з цього питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричинами існування практики призначення ревізій та перевірок у кримінальному провадженні було: по-перше існування в нормативно-правових актах, які регулюють діяльність контрольно-перевірочних органів, підстав проведення позачергових ревізій (перевірок) на підставі ухвали слідчого судді. Такі обставини виникли у зв\u0026rsquo;язку\u0026nbsp;із неякісним законотворчим процесом, адже виключивши повноваження слідчого з призначення ревізій та перевірок, законодавець не переглянув взаємопов\u0026rsquo;язані норми інших законів, що створило можливість користуватися\u0026nbsp;колізіями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому неоднозначна практика формувалась на рівні від слідчих органів досудового розслідування до суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас наявність колізій у законодавстві та невизначеність в судової практики з цього питання радше були можливостями, а не причинами призначення ревізій (перевірок) у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновною причиною такої поведінки органів досудового розслідування слугувала вимога КПК України про обов\u0026rsquo;язковість встановлення розміру збитків у кримінальному провадженні, шляхом проведення експертизи.\u0026nbsp;Водночас експерти відповідно до приписів нормативно-правових актів Міністерства юстиції з питань призначення експертиз відмовлялись встановлювати збитки у кримінальних провадженнях без їх попереднього розрахунку\u0026nbsp;ревізорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто згадати і про проблеми у кримінальному провадженні, які виникали у зв\u0026rsquo;язку із відсутністю тривалий час позиції вищих судових інстанцій щодо питань:\u003cbr /\u003e\u0026bull; вручення повідомлення про підозру окремій категорії осіб;\u003cbr /\u003e\u0026bull; оголошення у міжнародний розшук осіб, які вибули за межі України та місце знаходження яких не відоме;\u003cbr /\u003e\u0026bull; накладення арешту на вилучене майно (речові докази) під час обшуку, дозвіл на вилучення яких було прямо надано в рішенні слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрикладом жорсткого формального підходу до оцінки доказів у кримінальному провадженні можна навести справу No 235/6337/18 від 17.12.2019, де Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх\u0026nbsp;інстанцій та визнав всі зібрані докази недопустимими у зв\u0026rsquo;язку із тим, що у матеріалах кримінального провадження була відсутня постанова прокурора про призначення групи прокурорів, а отже, попри те, що\u0026nbsp;фактично керівник прокуратури визначив групу прокурорів на початку досудового розслідування в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, прокурори не були уповноважені здійснювати процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні, вказав суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eIII. Пропоновані рішення\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча наведені вище приклади невизначеності задіяних у кримінальному процесі суб\u0026rsquo;єктів щодо деяких питань застосування норм кримінально-процесуального законодавства і вказують на неможливість впливу на ситуацію\u0026nbsp;окремо взятим слідчим, прокурором чи слідчим суддею, все ж якість переважної більшості доказів, які збираються у кримінальному провадженні, залежить від ефективного виконання своїх функцій (ролей) кожним суб\u0026rsquo;єктом\u0026nbsp;із цього процесуального трикутника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвторами під час розробки \u003cstrong\u003eстандартів зі збору доказів\u003c/strong\u003e приділено належну увагу для чіткого окреслення ролей слідчого, прокурора і слідчого судді в ході здійснення досудового розслідування (збору доказів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак \u003cstrong\u003eслідчий\u003c/strong\u003e під час збору доказів у кримінальному провадженні більше зорієнтований на встановлення фактів про подію, що є предметом розслідування. Саме на слідчого покладається роль збирача доказів, при цьому останній природно сфокусований на такій їх якісній характеристиці, як належність (інформативність).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі отримання доказу з порушенням, що є передумовою визнання доказу недопустимим в суді, слідчий може\u0026nbsp;цього не відчути або проігнорувати реальну загрозу подальших негативних наслідків для кримінального провадження. Водночас недопустимий доказ створює загрозу для майбутнього процесу доказування\u0026ndash; сфери відповідальності прокурора. При чому покладений в основу доказування недопустимий доказ може призвести не лише\u0026nbsp;до втрати інформації, джерелом якої він є, але й до втрати інших доказів, які були зібрані за рахунок використання першого \u0026mdash; дія так званого принципу \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;, сформованого у практиці ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме тому авторами акцентовано увагу на контролюючій та координаційній ролі \u003cstrong\u003eпрокурора \u003c/strong\u003eу кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕфективна комунікація прокурора та слідчого з початкової стадії кримінального провадження убезпечить від ризиків втрати доказів за рахунок їх недопустимості, а у разі допущення помилки під час збору доказів надасть шанс виправити її.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ стандартах закладена ідея спільного планування досудового розслідування слідчим і прокурором, консультування прокурором слідчого з питань належних та допустимих процедур отримання доказів, періодична оцінка\u0026nbsp;доказів на предмет належності, допустимості, достатності. У разі встановлення порушень під час збору доказів \u0026mdash; відповідного реагування та вжиття заходів щодо усунення порушень, повторного отримання доказів у разі неможливості усунення таких порушень та виключення випадків покладання незаконно отриманих доказів в основу подальшого досудового розслідування з метою його збереження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчому судді\u003c/strong\u003e, як і належить, відведено питання здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення під час розслідування кримінального провадження. При цьому акцентовано увагу, що слідчий суддя не бере\u0026nbsp;участь у самому розслідуванні, а лише оцінює обґрунтованість втручання органу досудового розслідування у права і свободи осіб відповідно до мети, яка має бути досягнута за рахунок такого втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож слідчий суддя може надавати оцінку окремим діям сторони обвинувачення під час розгляду скарг у кримінальному провадженні. Надає оцінку, зокрема і допустимості доказів під час розгляду клопотань, особливо тих,\u0026nbsp;які стосуються застосування запобіжних заходів до особи або накладення арешту на майно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоряд із стандартами досудового розслідування дієвим інструментом підвищення ефективності роботи державного обвинувачення є належна комунікація інституцій кримінальної юстиції між собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВдалими прикладами такої комунікації можуть слугувати:\u003cbr /\u003e\u0026bull; спільні зустрічі поліцейських, які забезпечують безпеку дорожнього руху з суддями, які розглядають справи\u0026nbsp;про адміністративні правопорушення. Під час зустрічі судді акцентували увагу на основних недоліках оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення та пояснили способи фіксації порушень, які допускатимуться судом в якості доказів. За результатами зустрічей суддів та поліцейських відмічається підвищення якості оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; спільні зустрічі суддів адміністративних судів з працівниками юридичних управлінь податкових органів \u0026mdash; такі зустрічі мають двосторонній ефект, адже не лише орієнтують податківців на якісну адміністративну\u0026nbsp;практику, але й допомагають суддям швидше орієнтуватися у змінах податкового законодавства та питаннях його практичного застосування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; видання оглядового листа Вищого антикорупційного суду України про причини відмови слідчими суддями Суду у задоволенні клопотань, скарг і заяв за період з 05.09.2019 по 05.12.2019.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПлатформою для професійної комунікації, розробки і поширення якісного досвіду на сьогодні виступає Justtalk \u0026mdash; захід, який дає можливість вільного висловлення професійної думки та обговорення її у релевантному середовищі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eIV. Чому це важливо...\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі суспільство вимагає від державних органів обґрунтовувати свою ефективність. На відміну від продуктивності, ефективність це не лише результат, але й витрачені ресурси на його досягнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозвинуті держави світу вже використовують підходи, що дозволяють оцінювати ефективність органів досудового розслідування та орієнтувати останніх на раціональний розподіл ресурсів, опанування провідних моделей управління, застосування принципів економії в діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧинний КПК України встановлює суттєві бар\u0026rsquo;єри на шляху органів досудового розслідування до покращення їх ефективності, адже буквальне тлумачення кримінально-процесуального закону вказує, що законодавець\u0026nbsp;орієнтує органи правопорядку витрачати необмежену кількість ресурсів на розслідування будь-якого злочину. Зокрема про це свідчить зміст ст.ст. 2, 214 КПК України, які вимагають притягнути кожного, хто вчинив\u0026nbsp;будь-яке кримінальне правопорушення до відповідальності та розслідувати будь-яку заяву про злочин. Досудове розслідування у кримінальному провадженні не може бути закінчено до тих пір, поки не сплинуть строки\u0026nbsp;досудового розслідування, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або не будуть встановлені всі обставини справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТа не дивлячись на це, питання оцінки ефективності органів досудового розслідування в Україні це лише питання часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНедопустимі докази \u0026mdash; це марно витрачені ресурси на їх збір, а в окремих випадках і на розслідування всієї справи в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТурбота про допустимість доказів\u003c/strong\u003e на стадії досудового розслідування і вчасне реагування на порушення, які можуть призвести до їх недопустимості \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзапорука ефективності!\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБатяр Р. (псевдонім), Бєлоусов Ю., Венгер В., Деркач С., Козлиєва З., Пірогова О., Крапивін Є., Орлеан А., Пархоменко П., Петраковський В., Сидоров Д. (псевдонім), Шалота К., Яворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку цитування посилання на матеріали ініціативи Justtalk\u0026nbsp;обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Що впливає на визнання доказів недопустимими?","meta_description":"Збір доказів є однією з основних та визначальних стадій кримінального провадження. Саме шляхом збору доказів сторона обвинувачення реалізує свою пізнавальну, а потім й доказову функцію.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/8-otruyni-dokazi-chi-є-antidot-dlya-rozsliduvannya-min.png","tags":[{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":109,"url":"justtalk7-i-ne-slidchij-i-ne-suddya-hto-zdijsnyue-sudovij-kontrol-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621929733,"date":"20.12.2019","views":2439,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7-I-ne-slidchiy-i-ne-suddya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#7. І не слідчий, і не суддя. Хто здійснює судовий контроль? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eСудовий контроль на стадії досудового розслідування є загальносвітовим трендом у системі кримінальної юстиції. Саме слідчий суддя в Україні відповідає за контроль за дотриманням прав і свобод людини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Дискусійні питання про роль слідчого судді в кримінальному процесі: замість проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудовий контроль відбувається як на превентивному (санкціонування слідчих дій \u0026mdash; обшуків, негласних дій тощо), так і постфактум рівні (розгляд скарг на дії, бездіяльність слідчого, прокурора тощо). До того ж слідчий суддя наділений повноваженням із забезпечення збору доказів, продовження строків досудового розслідування тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМова йде про контроль за процедурою втручання (обмеження) в права і свободи людини для досягнення цілей кримінального судочинства. Це може бути і право на свободу (затримання, тримання під вартою), і право на приватність (обшук, таємниця спілкування тощо), і право мирно володіти майном (тимчасовий доступ до речей і документів, накладення арешту на майно тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож слідчий суддя в окремих питаннях може проявляти ініціативу самостійно, мова йде про загальні обов\u0026rsquo;язки щодо дотримання прав людини \u0026mdash; статтю 206 КПК України, яка є аналогом британського Habeas corpus(1). Нею передбачено класичний для цього інституту обов\u0026rsquo;язок провести перевірку законності затримання та звільнення у разі її відсутності. Також український законодавець додав сюди катування та неналежне поводження під час утримання під вартою \u0026mdash; ситуації, коли особа, перебуваючи в місці несвободи, не має змоги самостійно звернутися із скаргою\u0026nbsp;у компетентні органи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому роль слідчого судді залишається до кінця невизначеною. КПК України не систематизує повноваження слідчого судді, а окремі з них зазнають змін, що суттєво впливає на навантаження на слідчого суддю та якість судового контролю. \u0026laquo;Поправки Лозового\u0026raquo;(2) на певний час (2017\u0026mdash;2019 роки) деформували роль слідчого судді, зобов\u0026rsquo;язавши їх \u0026laquo;технічно погоджувати\u0026raquo; постанови слідчого, прокурора про призначення експертиз у кримінальному провадженні тощо. Така деформація є ілюстрацією нерозуміння ролі слідчого судді, а точніше його позиціювання як додатку до сторони обвинувачення, як формальний контроль за законністю дій (судовий контроль як формалізована процедура). Інший приклад \u0026mdash; оскарження повідомлення про підозру, яке з\u0026rsquo;явилося зі згаданими поправками та залишається чинним. Воно є дискусійним з позиції права на справедливий суд, а самі слідчі судді вважають такі повноваження втручанням у дискрецію прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ іншого боку існує протилежний деформований погляд \u0026mdash; слідчий суддя як гарант дотримання\u0026nbsp;прав людини \u0026laquo;правозахисного\u0026raquo; спрямування, тобто такого, що має самостійно проявляти ініціативу та втручатися в (блокувати) обмеження прав і свобод людини для проведення слідчих дій,\u0026nbsp;яке наразі здійснюється стороною обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 Правило Habeas corpus гарантує звільнення ув'язненого від незаконного тримання під вартою (тобто тримання під вартою за відсутності достатніх підстав або доказів). Фактично, це \u0026mdash; презумпція неправомірного затримання особи, що випливає з принципу особистої недоторканності.\u003cbr /\u003e2 Див. результати експертизи: \u0026laquo;Аналіз законодавчого регулювання порядку здійснення досудового розслідування \u0026ldquo;до\u0026rdquo; та \u0026ldquo;після\u0026rdquo; \u0026ldquo;поправок\u0026rdquo; Лозового до Кримінального процесуального законодавства України\u0026raquo; (Авторський колектив: О. Банчук, Є. Крапивін, В. Петраковський, З. Симоненко) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"http://bit.ly/2BLXk2A%C2%A0\"\u003ehttp://bit.ly/2BLXk2A%C2%A0\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСудовий контроль \u0026mdash; не прокурорський нагляд?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФункція судового контролю тією чи іншою мірою існувала завжди \u0026mdash; у формі прокурорського нагляду за дізнанням та додержанням законності, санкціонуванні суддею запобіжного заходу у вигляді арешту тощо. Україна ж поступово прийшла до моделі наділення нею слідчого судді, роль якого з ухваленням КПК України 2012 року залишається дискусійною в професійному середовищі. Разом із конституційними змінами в частині правосуддя, яких зазнала правова система України в 2016 році та які найбільше стосувались органів прокуратури, контроль за\u0026nbsp;дотриманням прав і свобод людини остаточно перейшов до слідчого судді, а поняття прокурорського нагляду зникло.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПорівняно з радянською моделлю, де прокурор відповідав за нагляд за дізнанням та досудовим слідством та гібридною моделлю, де ці повноваження було поділено між прокурором та судом після \u0026laquo;малої судової реформи\u0026raquo; 2001 року \u0026mdash; чинна модель судового контролю видається більш\u0026nbsp;ефективною, адже слідчий суддя виступає арбітром між сторонами кримінального провадження, які здійснюють процесуальну активність, зокрема із суттєвим втручанням у права і свободи\u0026nbsp;людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому Конституція України визначила за прокуратурою функції організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням. У межах цієї моделі процесуального керівництва\u0026nbsp;та відповідальності за досудове розслідування, де сам прокурор керує судовим розслідуванням,\u0026nbsp;покладати на нього функцію контролю за дотриманням прав людини недоцільно, бо він має фактично контролювати сам себе.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя забезпечує змагальність?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ основі судового контролю, як його бачили автори-розробники КПК України 2012 року, лежить\u0026nbsp;змагальність на досудовому розслідуванні. Це ще один аргумент щодо позбавлення органів прокуратури (сторони обвинувачення) будь-яких контролювальних функцій, адже вони зацікавлені\u0026nbsp;в засудженні особи. Якщо судовий контроль у редакції КПК України 1960 року після \u0026laquo;малої судової реформи\u0026raquo; (2001 р.) мав характер постфактумного, тобто його основним завданням був розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчих, прокурора, то слідчі судді в КПК України 2012 року більше зосередились на превентивному судовому контролі, тобто санкціонуванні втручання у права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмагальність поширюється на суттєві втручання в права людини, що проводяться гласно \u0026mdash; обрання запобіжних заходів чи накладення арешту на майно, до якого залучається сторона захисту. Також вона дозволяє захиснику ініціювати збір доказів, наприклад, шляхом проведення обшуку чи призначення експертизи, клопотання про вчинення чого задовольняє слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож слідчий суддя є незалежним арбітром, який розв\u0026rsquo;язує питання процесуального характеру, які постають у сторін кримінального провадження під час збору доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧиї права забезпечує слідчий суддя? Тільки підозрюваної особи?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки завданням судового контролю є контроль за пропорційністю втручання в права і свободи людини, то мова йде насамперед про підозрювану особу. Разом з тим, серед учасників\u0026nbsp;кримінального провадження точиться дискусія: \u0026laquo;так чиї ж права захищає слідчий суддя?\u0026raquo;. Сторона обвинувачення часто апелює до \u0026laquo;найменш захищеного\u0026raquo; на її погляд учасника кримінального провадження \u0026mdash; потерпілу особу. Особливо, якщо мова йде про насильницькі злочини,\u0026nbsp;злочини проти життя і здоров\u0026rsquo;я, статевої свободи та інші, які беззаперечно засуджуються в суспільстві та перебувають поза межею моралі. Сюди ж можна зарахувати третіх осіб, щодо\u0026nbsp;майна яких вирішується питання про арешт, та інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, які є учасниками кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк уже згадувалось, слідчий суддя є незалежним арбітром. Разом з тим, у згаданих категоріях злочинів судді нерідко \u0026laquo;відчувають відповідальність\u0026raquo; перед потерпілим. У цих випадках слідчі судді зазначають, що потерпілий не має жодних можливостей захисту, а прокурор, який мав би\u0026nbsp;представляти його інтереси, більше думає про засудження підозрюваної особи, ніж про відновлення прав такої особи (пріоритет кримінальної репресії над ретрибутивним правосуддям). Тож\u0026nbsp;слідчі судді \u0026laquo;стають на бік потерпілого\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУзагальнюючи, периферійним чином відбувається захист прав потерпілого, третіх чи інших осіб,\u0026nbsp;які зазнають втручання у свої права під час досудового розсліудвання, хоча слідчий суддя втрачає безсторонність як складову права на справедливий судовий розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя стає на бік обвинувачення? Чи він безсторонній?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайчастіше до слідчого судді з клопотаннями звертається сторона обвинувачення, що зумовлено правовою природою кримінального процесу. Кількість клопотань про застосування заходів\u0026nbsp;забезпечення кримінального провадження, санкціонування слідчих дій, зокрема негласних, переважає кількість скарг або клопотань про призначення експертизи/проведення слідчих дій\u0026nbsp;сторони захисту. Як наслідок \u0026mdash; слідчий суддя має щоденний контакт зі стороною обвинувачення, на відміну від сторони захисту, що впливає на його безсторонність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ науці цей процес описали американські вчені як \u0026laquo;робочі групи в суді\u0026raquo;(3) \u0026mdash; ситуація, в якій особистий досвід щоденної взаємодії зі слідчими та прокурорами впливає на результат ухвалених рішень, внаслідок розуміння спільної мети (теоретично \u0026mdash; забезпечення справедливого розгляду справи; практично \u0026mdash; засудження в силу обвинувального ухилу). Слідчі судді з огляду на різну мотивацію стають на бік сторони обвинувачення, чим порушують принцип неупередженості. Це зумовлено різними причинами \u0026mdash; від дружніх стосунків судді з прокурором, які навчались в одному навчальному закладі, до \u0026laquo;проникнення\u0026raquo; слідчим суддею аморальністю злочину, який імовірно вчинив підозрюваний, та відповідь на запит суспільства \u0026laquo;покарати\u0026raquo;. Сюди ж можна зарахувати корпоративну етику неподання скарг на дії один одного, що може загрожувати дисциплінарною відповідальністю, зокрема звільненням тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж якби слідчі судді намагалися всіма силами дистанціюватись від \u0026laquo;робочих груп\u0026raquo;, то\u0026nbsp;вони б обмежувались найбільшою за їхньою ж оцінкою загрозою неупередженості \u0026mdash; навантаженням на слідчого суддю, яке є нерівномірним, а у великих містах завжди надмірним(4). Через\u0026nbsp;перевантаженість справами слідчі судді не мають достатнього часу для вивчення матеріалів клопотань, а тим паче залучення додаткових джерел, наприклад, заслуховування свідків під час обрання запобіжного заходу чи заслуховування власника майна під час розгляду питання про накладення арешту на нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ результаті відбувається \u0026laquo;штампування\u0026raquo; клопотань, використання драфтів ухвал на \u0026laquo;флешках\u0026raquo; \u0026mdash; слідчий суддя стає \u0026laquo;на сторону\u0026raquo; обвинувачення, особливо під час розгляду клопотань, які\u0026nbsp;потребують невідкладного розгляду. Врешті-решт, винятково клопотання сторони обвинувачення розглядаються у вихідні і святкові дні, що свідчить про їхню пріоритезацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя оцінює докази?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлідчий суддя не розглядає справу по суті, тобто не має стосунку до судового розгляду кримінального правопорушення. За правилами збору доказів та доказування, докази мають безпосередньо сприйматися суддею під час такого розгляду, тож слідчий суддя жодним чином не\u0026nbsp;формує докази, але контролює процес їх збору, якщо мова йде про втручання у права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, для якісного розгляду клопотань необхідно заглибитися у матеріали кримінального провадження, наприклад, щоб з\u0026rsquo;ясувати необхідність отримати майно виключно шляхом обшуку або з\u0026rsquo;ясування обґрунтованості підозри під час обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДискусійною є роль слідчого судді на цьому етапі \u0026mdash; чи він має \u0026laquo;сприймати доказ на віру\u0026raquo;, тобто спиратись у своєму рішенні на переказ змісту доказів у клопотанні сторони обвинувачення, чи має самостійно переглядати отриману інформацію доказового характеру, зокрема залучати свідків до розгляду питання тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e3 Eisenstein J., Jacob H. Felony Justice. An Organizational Analysis of Criminal Court. Boston-Toronto: Little, Brown and Company, 1977.\u003cbr /\u003e4 Стосовно середнього навантаження на слідчого суддю, спираючись на дані 2018 року, можна навести таку цифру: в день на одного слідчого суддю надходить близько 5 клопотань. При цьому ця цифра для великих міст може становити декілька десятків, а в м. Києві \u0026mdash; до 80 клопотань.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eРозробники КПК вважають, що можна було б \u0026laquo;сприймати на віру\u0026raquo; всю інформацію, яку прокурор зазначає у клопотанні, проте це працює лише в тих країнах, де прокурор разом із клопотанням подає affidavit(5), у якому присягається, що інформація отримана з таких-то джерел і доводить причетність особи до злочину. Зрозуміло, що прокурор не ризикуватиме власною роботою,\u0026nbsp;якість наданої інформації гарантує його присяга. При цьому вони розуміють, що в умовах обмеженого часу на розгляд одного клопотання такі сподівання були б надмірними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож розробники схиляються до думки, що слідчий суддя не має ні часу, ні повноважень для глибинної перевірки доказів. Його основне завдання \u0026mdash; бути запобіжником від грубих порушень прав людини і не підміняти собою судовий розгляд. З іншого боку, оцінка розумності підозри під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу максимально наближена до судового розгляду по суті, проте не потребує доведення вини особи (доведення причетності особи до вчинення злочину) поза розумним сумнівом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя виконує проактивну роль у захисті прав людини?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе менш дискусійною є думка, що слідчий суддя має правозахисне спрямування в кримінальному провадженні. Найбільше вона підкріплена тим, що стаття 206 КПК України \u0026laquo;Загальні обов\u0026rsquo;язки судді щодо захисту прав людини\u0026raquo; надає слідчому судді право самостійно реагувати на порушення прав людини та зобов\u0026rsquo;язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Наприклад, негайно звільнити з-під варти, ініціювати\u0026nbsp;розслідування стосовно факту порушення прав \u0026mdash; катування тощо. Саме тому сторона захисту намагається завжди подавати клопотання в порядку ст. 206 КПК України, сприймаючи слідчого суддю як правозахисника, завдання якого зупинити будь-яке втручання в права і свободи людини, попри завдання кримінального провадження, визначені КПК України. А якщо дивитися\u0026nbsp;ширше \u0026mdash; зі сподіванням на те, що така тактика підштовхне слідчого суддю до блокування процесуальної активності сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, самі слідчі судді дуже обережно застосовують згадані повноваження. Проактивна роль є радше винятком, аніж практикою. Нерідко у разі подання стороною захисту клопотання про те, що підозрюваного було затримано незаконно, воно розглядається вже після розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, що нівелює його дієвість та перетворює загальні обов\u0026rsquo;язки на ілюзорні. Інший приклад \u0026mdash; моніторинг судових засідань засвідчив6, що навіть обов\u0026rsquo;язок реагувати на очевидні порушення не виконується, тобто проактивність відсутня як така. Згідно з ч. 7 ст. 206 КПК України, якщо в залі судового засідання зовнішній вигляд, стан підозрюваного дають підстави для підозри в тому, що його було піддано катуванням, незалежно від наявності скарги про це, слідчий суддя зобов\u0026rsquo;язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження, зобов\u0026rsquo;язати відповідний орган досудового розслідування розслідувати цей випадок та забезпечити безпеку такої особи. На жаль, допоки особа не заявить скаргу, ці дії подекуди не виконуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозробники ж КПК України не бачили слідчого роль судді як правозахисника, а як крайній захід у справах, де є грубі та очевидні порушення прав людини. Наприклад, його проактивність має вмикатись у разі відсутності протоколу затримання, перевищення граничного строку тримання під вартою, рішення суду про тримання особи під вартою тощо \u0026mdash; повне свавілля з боку органів влади, яке потребує негайного втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. Найширше використовується в країнах англо-американської системи права.\u003cbr /\u003e6 Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за результатами пілотного моніторингу застосування нового Кримінального процесуального кодексу України судами м. Києва \u0026mdash; К.: Арт-Дизайн, 2015. \u0026mdash; 132 с.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Стосовно ролі слідчого судді в кримінальному процесі (замість шляхів вирішення)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравосуддя здійснюється окремою гілкою влади. Йому притаманні високі гарантії незалежності, тож говорити про шляхи вирішення проблем із закріпленням на практиці ролі слідчого судді\u0026nbsp;вкрай складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодекуди роль слідчого судді в кримінальному провадженні складно розглядати окремо від загальних правових та організаційних проблем статусу слідчого судді (порядок призначення, професійної підготовки, юридичної відповідальності тощо), наприклад у питанні навантаження. Проте аналіз практики діяльності слідчих суддів дозволяє дійти висновку, що роль слідчого судді залежить від інституційної будови кримінального процесу, правосвідомості слідчого судді\u0026nbsp;та сторін кримінального провадження, змістовного дотримання положень КПК України, особливо в частині застосування невизначених категорій \u0026mdash; \u0026laquo;розумні строки\u0026raquo;, \u0026laquo;обґрунтована\u0026nbsp;підозра\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом правова природа діяльності слідчого судді полягає у виконанні функції судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування. Його мета полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилося з дотриманням принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому право на справедливий судовий розгляд, право на свободу, право мирно володіти своїм майном та право власності \u0026mdash; ключові права людини, які гарантуються міжнародними\u0026nbsp;договорами у цій сфері, учасником яких є Україна. Саме втручання (обмеження) в їхню реалізацію під час досудового розслідування вимагає наявності безстороннього арбітра між стороною захисту та стороною обвинувачення. Західноєвропейський світ поступово прийшов до того, що цю роль виконує саме слідчий суддя. Україна не виняток \u0026mdash; вона здійснила поступовий перехід від прокурорського нагляду за дотриманням законності до судового контролю, що здійснюється єдиним суб\u0026rsquo;єктом \u0026mdash; слідчим суддею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРоль слідчого судді залишається невизначеною на практиці. Як мінімум, дискусійними питаннями є: \u003cstrong\u003eЧи забезпечує слідчий суддя змагальність? Чиї права забезпечує слідчий суддя? Тільки підозрюваної\u0026nbsp;особи? Слідчий суддя часто стає на бік обвинувачення? Чи він безсторонній? Слідчий суддя оцінює докази?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповісти на них ми спробували вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку цитування посилання на матеріали ініціативи Justtalk\u0026nbsp;обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Судовий контроль або і не слідчий, і не суддя","meta_description":"Судовий контроль на стадії досудового розслідування є загальносвітовим трендом у системі кримінальної юстиції. Саме слідчий суддя в Україні відповідає за контроль за дотриманням прав і свобод людини.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/7-I-ne-slidchiy-i-ne-suddya-min.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":105,"url":"justtalk6-kerue-rozslidue-naglyadae-hto-golovnij-v-kriminalnomu-provadzhenni-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621866276,"date":"14.11.2019","views":910,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/6-keruє-rozsliduє-naglyadaє-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#6. Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eДо завдань кримінального провадження належить забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень (стаття 2 КПК України). З метою пред\u0026rsquo;явлення обвинувачення особі, яка вчинила таке правопорушення, в державі\u0026nbsp;існують органи досудового розслідування та органи прокуратури, які реалізують свої повноваження згідно з КПК.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Концептуальна проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ європейській кримінальній юстиції загальноприйнятою моделлю розслідування є взаємодія детектива, який збирає докази в кримінальному провадженні та прокурора, який оцінює\u0026nbsp;їх належність та допустимість та під час розгляду публічного обвинувачення представляє перед суддею. При цьому, для вчинення дій, які становлять суттєве обмеження прав і свобод людини існує судовий контроль, який здебільшого здійснюють слідчі судді. Попри такий узагальнений схематизм та попереднє уявлення, що в Україні це працює так само, це не так очевидно ні для українського законодавства, ні практики його застосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eРеформа кримінального процесуального законодавства, яка відбулась у 2012 році суттє\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eво змінила підхід до розподілу ролей в Україні\u003c/strong\u003e. Якщо відповідно до КПК 1960 року збір\u0026nbsp;доказів забезпечували здебільшого оперативні працівники, слідчі оформлювали їх у процесуальні документи, а прокурор наглядав за дотриманням прав людини під час цього процесу й суд залучався не так часто для судового контролю (чотириланкова система), то з ухваленням КПК України 2012 року вона стала триланковою зі зсувом на одну ступінь вгору\u0026nbsp;(\u003cstrong\u003eслідчий-прокурор-слідчий суддя\u003c/strong\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим \u003cstrong\u003eоперативному працівнику\u003c/strong\u003e була відведена всього одна роль \u0026ndash; виконання доручень слідчого з окремих питань. Таким чином нереформований інститут оперативно-розшукової діяльності, великі штати оперативних працівників та наявність органів влади, які\u0026nbsp;мають оперативні підрозділи, проте не мають органу досудового розслідування, призвели\u0026nbsp;до дискусій стосовно ролі оперативного працівника в кримінальному провадженні, які тривають до сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПонад те, поряд зі слідчим (детективом) також існує \u003cstrong\u003eкерівник органу досудового розслідування\u003c/strong\u003e, який претендує на організацію процесу збору доказів в кримінальному провадженні. При цьому, деякі слідчі вважають, що прокурор взагалі не має бути долучений до цього\u0026nbsp;процесу, а з\u0026rsquo;являтись вже на стадії підготовки обвинувального акту для направлення його до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ найголовніше \u0026mdash; \u003cstrong\u003eпрокурор отримав поряд із наглядовою функцією, роль процесуального керівника, який організовує процес досудового розслідування\u003c/strong\u003e кримінального провадження. Наглядові прокурори за старим КПК України перетворились на процесуальних\u0026nbsp;керівників, що кардинально змінило їх роль в процесі. Загострили це питання конституційні зміни в частині правосуддя \u0026mdash; у 2016 році окремий Розділ VII \"Прокуратура\" виключено з Конституції України на підставі Закону No 1401-VIII від 02.06.2016.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокуратура, як частина правосуддя, отримала дві основні функції:\u003cbr /\u003e1) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;\u003cbr /\u003e2) підтримання публічного обвинувачення в суді (стаття 131 Конституції України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас \u003cstrong\u003eКПК України в повноваженнях прокурора та керівника органу досудового розслідування не до кінця імплементував конституційні зміни \u0026mdash; прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва\u003c/strong\u003e (стаття 36 КПК України), \u003cstrong\u003eа керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування\u003c/strong\u003e (стаття 39 КПК України). У Законі України \u0026ldquo;Про\u0026nbsp;прокуратуру\u0026rdquo; цей термін взагалі згадується лише один раз у контексті заборони притягувати до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво, у випадках виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального\u0026nbsp;провадження (стаття 43 Закону). Таким чином, на практиці, питання організації роботи слідчого (ширше \u0026mdash; також оперативного працівника) є неузгодженим. Адже більшість повноважень прокурора, передбачених КПК, пов\u0026rsquo;язана саме із керівництвом процесом розслідування (\u003cstrong\u003eіз понад 20 повноважень прокурора лише 7 стосуються нагляду\u003c/strong\u003e)(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРезультати згаданого дослідження в частині опитування прокурорів яскраво це демонструють: \u0026ldquo;Понад половину респондентів (\u003cstrong\u003eмайже 60%\u003c/strong\u003e) не погодилися із твердженням, що\u0026nbsp;сьогодні процесуальний керівник виконує ті ж функції, що й наглядовий прокурор за попередньою редакцією КПК. При цьому майже \u003cstrong\u003e70%\u003c/strong\u003e опитаних прокурорів погодилися із твердженням, що основне навантаження щодо збирання доказів лягає на слідчого, а прокурор\u0026nbsp;контролює законність його дій та погоджує основні процесуальні документи. ... Думка ж прокурорів щодо безпосередньої ролі процесуального керівника в процесі розслідування розділилася майже рівномірно. Так, наприклад, \u003cstrong\u003e42%\u003c/strong\u003e респондентів тією чи іншою мірою погодилися з твердженням, що прокурор організовує весь процес розслідування, слідчий лише виконує його вказівки. Однак \u003cstrong\u003e46%\u003c/strong\u003e опитаних не поділяють цей погляд на роль прокурора\u0026rdquo;(2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПонад те, \u003cstrong\u003eоргани досудового розслідування та органи прокуратури розходяться у баченні того, хто ухвалює процесуальне рішення та готує процесуальні документи, де мова йде\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпро погодження з прокурором\u003c/strong\u003e. Насамперед, повідомлення про підозру, підготовка клопотання про тимчасове вилучення майна, підготовка клопотання про обрання запобіжного\u0026nbsp;заходу, складення обвинувального акту тощо. При чому, перше й останнє є ключовими рішеннями в досудовому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТе саме стосується \u003cstrong\u003eпроцесуальної незалежності прокурорів\u003c/strong\u003e, адже попри її проголошення процесуальні керівники, часто \u003cstrong\u003eпогоджують свої рішення з керівництвом прокуратури\u003c/strong\u003e, чого не вимагає Кодекс. Згідно з даними дослідження3 переважно (\u003cstrong\u003eпонад 95%\u003c/strong\u003e випадків) процесуальні керівники погоджують зі своїм керівництвом основні процесуальні рішення та дії, причому у \u003cstrong\u003eпонад 60%\u003c/strong\u003e випадках таке погодження робиться завжди! Це знову ж таки, ставить питання про головну роль в кримінальному провадженні, адже приєднується ще одна ланка, яка далеко виходить за межі \u0026ldquo;супервізії\u0026rdquo;, допоміжної ролі під час розслідування.\u0026nbsp;В результаті кількість акторів, що боряться за вплив на результат досудового розслідування тільки зростає.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1Див. дет. аналіз: Прокурор: керує? координує? наглядає? розслідує? : Звіт за результатами дослідження \u0026laquo;Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу\u0026raquo; / Бєлоусов Ю., Венгер В., Мітько В., Орлеан А., Сущенко В., Яворська В.; за заг. ред. Бєлоусова Ю. \u0026mdash; К : СТ-Друк, 2017 \u0026mdash; ст. 62.\u003cbr /\u003e2 Там само. С. 63-64.\u003cbr /\u003e3 Там само. С. 75.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Фактична проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці проблема полягає в тому, що серед учасників кримінального провадження, насамперед слідчого та прокурора, не існує однозначного розуміння розподілу ролей.\u0026nbsp;Подекуди оперативні працівники проявляють самостійність, виходячи за межі повноважень, а слідчі судді широко тлумачать судовий контроль. Водночас керівники органів\u0026nbsp;досудового розслідування перебирають роль прокурора. Всі зазначені речі призводять до однієї проблеми \u0026mdash; неефективності досудового розслідування, яка полягає у:\u003cbr /\u003e1) наявності конфліктів між органами правопорядку та правосуддя;\u003cbr /\u003e2) відсутності відповідального за кінцевий результат досудового розслідування;\u003cbr /\u003e3) збір неякісних доказів та порушення кримінальної процедури;\u003cbr /\u003e4) неефективне витрачання ресурсів держави, виділених на розслідування кримінальних\u003cbr /\u003eправопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрикладом наявності конфліктів\u003c/strong\u003e є процес збирання доказів в кримінальному провадженні та виконання письмових доручень прокурорів. На практиці, існують різні ситуації \u0026ndash; від\u0026nbsp;повного проведення досудового розслідування слідчим та пасивній ролі прокурора до підміни прокурором функцій слідчого. При цьому, існують помірні варіанти \u0026ndash; слідчий може\u0026nbsp;самостійно збирати докази у типових злочинах, там де робота з прокурором є злагодженою тощо. Разом з тим, через нерозуміння які саме докази та в якому порядку треба\u0026nbsp;збирати, чому надавати пріоритет, чи варто вже повідомляти про підозру чи цей момент необхідно \u0026ldquo;відтягнути з тактичних міркувань\u0026rdquo;, виникають конфлікти. Хоча прокурор може\u0026nbsp;давати письмові вказівки слідчому (частина 4 статті 40 КПК України) та вони є обов\u0026rsquo;язко-\u003cbr /\u003eвими до виконання, після декриміналізації відповідальності за невиконання таких вказівок\u0026nbsp;вони можуть систематично не виконуватись. Єдине \u0026mdash; прокурор може довести перед\u0026nbsp;дисциплінарним органом, що він виконував службові обов\u0026rsquo;язки, однак це не дало належних результатів. Подекуди також використовуються для оцінки ефективності роботи\u0026nbsp;прокурора, тому вказівки наявні у кожному третьому кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОписана вище ситуація породжує \u003cstrong\u003eпроблему відсутності відповідального за кінцевий результат досудового розслідування\u003c/strong\u003e. У разі закриття кримінального провадження, інколи визнання доказів недопустимими суддею, прокурор звертається до вказівок, які він надавав, а слідчий на власне бачення процесу розслідування чи помилки оперативного працівника, останній говорить про недостатньо чітко сформульоване доручення слідчого і так по колу. Розслідування кримінального правопорушення є завдання кожного та водночас нікого конкретно. Саме відсутність чіткого розподілу ролей, зокрема на рівні КПК\u0026nbsp;України, є корінням цієї проблеми. При цьому, дані дослідження показують, що \u003cstrong\u003eв окремих\u0026nbsp;випадках у тяжких, резонансних злочинах до розслідування\u003c/strong\u003e, крім процесуального керівника, слідчого та оперативного працівника, долучаються також начальник розшуку,\u0026nbsp;начальник слідства, начальник поліції. Проводяться спільні наради, проводиться спільне заслуховування. У таких випадках наявна ґрунтовна взаємодія, розподіл обов\u0026rsquo;язків, заглиблення прокурора у подробиці кожної процесуальної дії. Однак, на думку слідчих, \u003cstrong\u003eтакі\u0026nbsp;ситуації становлять менше ніж 5% проваджень\u003c/strong\u003e. Але ж очевидно, що план розслідування та розподіл ролей має існувати в кожному провадженні й добре, якщо всі питання будуть вирішені завчасно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрикладом неефективного використання ресурсів\u003c/strong\u003e може бути розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за участі слідчого. Згідно зі статтею 193 КПК України розгляд\u0026nbsp;клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною\u0026nbsp;шостою цієї статті. \u003cstrong\u003eРепрезентативний аналіз 600 ухвал слідчих суддів за результатами розгляду цього питання продемонстрував, що у 70% випадків на засіданні був також присутній слідчий\u003c/strong\u003e, що не передбачено Кодексом. При цьому, враховуючи, що участь прокурора є обов\u0026rsquo;язковою, були присутні два представники сторони обвинувачення. На практиці\u0026nbsp;це пояснюється тим, що слідчий часто набагато обізнаніший у матеріалах провадження за\u003cbr /\u003eпрокурора, тож він може \u0026ldquo;підстрахувати\u0026rdquo; і допомогти прокурору відповісти на питання\u0026nbsp;слідчого судді чи захисника підозрюваної особи. Подекуди слідчі судді напряму звертаються до слідчого, який не має жодного процесуального статусу, отже є вільним слухачем розгляду клопотання в судді. З позиції використання обмежених ресурсів держави логічним є\u0026nbsp;питання ефективності присутності обох осіб \u0026mdash; можливо краще, щоб був присутній лише слідчий (за умови внесення змін до законодавства) або краще, щоб був присутній лише прокурор, але ретельніше вивчав матеріали провадження. Адже, що слідчий, що прокурор, в сьогоднішніх умовах суттєво перевантажені кримінальними провадженнями(5).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІІ. Шляхи подолання проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозв\u0026rsquo;язання проблеми вбачається \u003cstrong\u003eу впровадженні стандартів досудового розслідування\u003c/strong\u003e, які б чітко розмежовували дії учасників кримінального провадження задля уникнення\u0026nbsp;дублювання функції та різних правозастосовчих практик, а також \u003cstrong\u003eвнесення змін до законодавства\u003c/strong\u003e України з метою реалізації конституційної функції прокуратури організації та\u0026nbsp;процесуального керівництва за проведення досудового розслідування. На рівні законодавства мають закріплюватись не лише повноваження тих чи інших учасників кримінального провадження, а й моделі взаємодії між ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНасамперед, \u003cstrong\u003eмова йде про базову триланкову модель\u003c/strong\u003e:\u003cbr /\u003e1) слідчий (детектив) збирає докази в кримінальному провадженні;\u003cbr /\u003e2) прокурор організовує (керує) досудовим розслідуванням та здійснює стратегічне планування (процесуальне керівництво) ним;\u003cbr /\u003e3) слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.\u003cbr /\u003eПодібні моделі, насамперед має бути погоджено усіма учасникам кримінального процесу і\u0026nbsp;саме з цього підходу мають розроблятись стандарти та алгоритми, згадані вище, проводитись навчання, здійснюватись оцінка ефективності роботи правоохоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Середній показник навантаження для слідчих Національної поліції \u0026mdash; 300 кримінальних проваджень; прокурорів \u0026mdash; 800 проваджень.\u003cbr /\u003eВодночас, що в першому, що в другому випадку мова йде про групи слідчих та групи прокурорів, до яких вони включені, отже може\u003cbr /\u003eпрацювати лише старший групи, а можуть і всі одночасно (залежить від складності розслідування, резонансності тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПриклад взаємодії учасників кримінального провадження\u0026nbsp;під час обрання запобіжного заходу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/55.png\" alt=\"\" width=\"938\" height=\"737\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цитуванні посилання на матеріали ініціативи Justtalk обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Хто головний в кримінальному провадженні?","meta_description":"Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні?","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/6-keruє-rozsliduє-naglyadaє-min.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":98,"url":"justtalk4-nalezhna-fiksatsiya-zatrimannya-chomu-tse-vigidno-usim-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621861790,"date":"06.09.2019","views":541,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4-naleghna-fiksaciya-zatrimannya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#4. Належна фіксація затримання. Чому це вигідно усім? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eСистема фіксації всіх дій стосовно затриманої особи в органах правопорядку залишається незмінною багато років. Загалом вона ґрунтується на записах у низці паперових журналів, які здійснюють різні уповноважені службові особи, на використанні камер відеоспостереження з обмеженими функціями та періодичних перевірках контролюючих органів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eВодночас результати перевірок незалежних громадських організацій та національного превентивного механізму свідчать про те, що ця система є неефективною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі порушення прав затриманої особи або звинувачення поліцейського у цьому вкрай складно відтворити хронологію того, що відбувалось із затриманою особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожна особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину, перш ніж постати перед суддею для вирішення питання обрання запобіжного заходу, проходить\u0026nbsp;відділення поліції та ізолятор тимчасового тримання. За цей час особа зустрічається зі слідчим та захисником, відбувається перший допит та нерідко здійснюються первинні слідчі дії. Весь цей час вона перебуває під контролем та відповідальністю держави в особі органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб уникнути порушення прав затриманої особи, з одного боку, та безпідставних звинувачень на адресу правоохоронців, з іншого, існує система фіксації\u0026nbsp;всіх дій стосовно неї. Попри наявність понад десяти паперових журналів, чергових поліцейських у відділеннях та персоналу ІТТ, камер відеоспостереження\u0026nbsp;та регулярних зовнішніх і внутрішніх перевірок, в Україні залишаються проблеми із правом на захист, належні умови тримання та поводження з особою тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж варто ставити питання не тільки про базові права затриманої особи, а й про безпеку осіб, які перебувають поряд із нею, зокрема правоохоронців. Попри законодавче регулювання питань роздільного тримання, запобігання\u0026nbsp;суїцидів та інших форм завдання собі ушкоджень, персонального захисту поліцейського від будь-яких агресивних дій, нерідко працівники поліцейського відділку чи ізолятора тимчасового тримання не контролюють ситуацію. Причина полягає у відсутності чіткого стандарту фіксації всіх дій стосовно затриманої особи, тобто алгоритму роботи з нею та протоколу гарантування безпеки затриманої особи та всіх інших, хто вступає з нею в контакт. Понад те, практика \u0026laquo;тіньових затримань\u0026raquo; призводить до повної відсутності фіксації таких дій, як наслідок, особа перебуває у зоні ризику з огляду на ймовірні порушення її прав та свобод.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Шляхи вирішення проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАналіз міжнародних стандартів стосовно поводження із затриманою особою, найкращих зарубіжних практик забезпечення цих стандартів дозволяє дійти висновку, що оптимальним шляхом вирішення проблеми є:\u003cbr /\u003e1. Впровадження стандарту \u0026laquo;Належна реєстрація затримання та фіксація всіх дій за участю затриманої особи\u0026raquo;, який включає:\u003cbr /\u003eа) фіксацію часу та місця фактичного затримання;\u003cbr /\u003eб) фіксацію всіх переміщень затриманої особи під час перебування під контролем поліції;\u003cbr /\u003eв) фіксацію всіх слідчих та процесуальних дій за участю затриманої особи (присутніх учасників цих дій).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім систематизації нормативних приписів та врахування міжнародних норм, стандарт також дозволяє:\u003cbr /\u003eа) слідчому знати, що відбувається із затриманою особою: які дії було здійснено під час затримання, що було забезпечено із процесуальних гарантій\u0026nbsp;тощо;\u003cbr /\u003eб) визначитися з питанням, хто є уповноваженою службовою особою, яка здійснює затримання, відповідно складає протокол про це (див. discussion paper до justtalk No2);\u003cbr /\u003eв) зафіксувати відвідування третіми особами затриманого (оперативний працівник, прокурор та інші) з метою запобігання порушення права на захист цієї особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальніше див. стандарт у роздатковому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Впровадження британської моделі Custody Records (CR) в Україні в усіх\u0026nbsp;ізоляторах тимчасового тримання та відділеннях поліції. Подальше впровадження CR в усіх місцях несвободи, де перебувають затримані за підозрою у\u0026nbsp;вчиненні злочину особи.\u003cbr /\u003eCustody Records впроваджується в Україні в режимі пілотного проєкту з 2017 року. Наразі ця система працює в таких містах, як Дніпро, Херсон, Сарни та\u0026nbsp;Кропивницький. CR \u0026mdash; система гарантування безпеки затриманих та персоналу ІТТ, яка має уможливлювати фіксацію всіх дій, що відбуваються із затриманими особами, в такий проміжок часу: з моменту фактичного затримання, до\u0026nbsp;обрання судом запобіжного заходу і направлення особи до слідчого ізолятора або до звільнення особи з-під варти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНововведення системи CR:\u003cbr /\u003e1) інститут службових осіб, відповідальних за затриманих \u0026mdash; інспекторів з дотримання прав людини (основні обов'язки: проведення персонального інтерв'ю з кожною затриманою особою та фіксація всіх даних стосовно її перебування в електронну систему). Водночас, згідно з результатами дослідження[1], інститут службових осіб, відповідальних за затримання, передбачений ст. 212 КПК України, не працює;\u003cbr /\u003e2) єдина електронна база обліку всіх дій (фіксуються всі дії із затриманою особою, зокрема з її слів; база автоматично нагадує про наближення граничних строків тримання тощо);\u003cbr /\u003e3) постійний зовнішній контроль у режимі онлайн (у реальному часі відстежується інформація про перебування затриманих; онлайн спостереження\u0026nbsp;за кожною камерою через віддалений доступ до камер відеонагляду).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодальший розвиток пілотного проєкту. Наразі один з елементів системи \u0026mdash; електронна база, куди можна вносити інформацію про затриманих, \u0026mdash; працює в усіх ізоляторах тимчасового тримання в Україні. При цьому запровадження системи CR повною мірою передбачає встановлення відповідного технічного\u0026nbsp;обладнання та навчання персоналу ІТТ. На осінь 2019 року заплановане відкриття ізоляторів із системою Custody Records у містах Сєвєродонецьк, Харків та Пустомити. Також планується поширити систему на територіальні органи поліції, в які доставляється особа після затримання. Перший пілотний відділок уже восени запрацює у місті Дніпро.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Оцінка ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування\u003cbr /\u003eзатриманих як механізму попередження неналежного поводження в діяльності поліції (2017). Режим\u003cbr /\u003eдоступу:\u003cbr /\u003ehttp://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2017/07/Sluzhbovi-osoby-vidpovidalni-za-zatrymanych-1.pdf\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Необхідні зміни\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Впровадження стандарту \u0026laquo;Належна реєстрація затримання та фіксація всіх дій за участю затриманої особи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Завершення пілотного проєкту Custody Records та поширення його на ізолятори тимчасового тримання, поліцейські відділення та інші місця, де можуть перебувати затримані особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Внесення змін до законодавства України з метою чіткого визначення уповноваженої службової особи, яка здійснює затримання;\u0026nbsp;складання протоколу про затримання; підзаконне регулювання\u003cbr /\u003eроботи системи Custody Records.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі цитування посилання на матеріали ініціативи JustTalk обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Належна фіксація затримання","meta_description":"Належна фіксація затримання. Чому це вигідно усім? ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/4-naleghna-fiksaciya-zatrimannya-min.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":94,"url":"justtalk3-u-kozhnogo-svij-kpk-yak-standartizuvati-kriminalnij-protses-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621859421,"date":"05.07.2019","views":461,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/3-u-koghnogo-sviy-kpk-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#3. У кожного свій КПК. Як стандартизувати кримінальний процес? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eХоча кримінальне процесуальне законодавство відносять до яскравого прикладу імперативного методу правового регулювання, сам процес не є стандартизованим та жорстким.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУявлення про те, що кожна дія слідчого чи прокурора чітко передбачена Кримінальним\u0026nbsp;процесуальним кодексом України є хибним, особливо якщо це стосується тактики та техніки розслідування кримінальних правопорушень, своєчасності вчинення процесуальних дій тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКПК України радше встановлює обмеження, приписує так звані \u0026ldquo;червоні лінії\u0026rdquo;, за які не може зайти учасник кримінального провадження під час здійснення процесуальних чи слідчих дій, насамперед втручання в права і свободи людини. Таким чином, всередині правової оболонки, якою можна назвати Кодекс, різному правозастосовуванню підлягають, як\u0026nbsp;мінімум, такі речі як:\u003cbr /\u003e\u0026bull; Розподіл ролей серед учасників кримінального провадження;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Порядок вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінального правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Застосування інститутів кримінального процесу, які містять колізію між собою або з іншими галузевими положеннями права;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Достатність обґрунтування клопотань в межах провадження, наприклад доведення ризиків прокурором у клопотанні про обрання запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Застосування чітко не визначених категорій на кшталт \u0026ldquo;розумні строки\u0026rdquo;;\u003cbr /\u003e\u0026bull; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, \u003cstrong\u003eсеред прокурорів загальних прокуратур та прокурів САП існує різне бачення \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсвоєї активності під час досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Дані дослідження показують, що близько 80% прокурорів САП заперечили тезу про те, що прокурор заглиблюється у подробиці розслідування на етапі підготовки обвинувального акта. Таким чином, прокурори САП стверджують,\u0026nbsp;що вони переважно не вдаються до очікування готового результату розслідування від детектива НАБУ й діють проактивно. Водночас понад половину (51%) опитаних прокурорів загальних\u0026nbsp;прокуратур навпаки підтверджували тезу, що прокурор заглиблюється у подробиці розслідування вже на етапі підготовки обвинувального акта1. Від цього залежить обсяг письмових вказівок, що надаються слідчому/детективу, навантаження на прокурора та відповідальність за кінцевий результат розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнший приклад \u0026mdash; \u003cstrong\u003eдобровільне звернення прокурорів САП до свого керівництва за порадою під час вчинення процесуальних дій\u003c/strong\u003e. Більшість опитаних прокурорів, зазначили що завжди або переважно погоджують із керівництвом САП свої рішення та дії щодо укладення угоди про визнання вини із особою, щодо затримання та щодо повідомлення особи про підозру. Менше\u0026nbsp;(хоча також досить часто) погоджують рішення та дії щодо закриття кримінального провадження, обрання (заміни) запобіжного заходу, направлення обвинувального акта до суду.\u0026nbsp;Лише рішення щодо обрання інших заходів забезпечення кримінального провадження прокурори найчастіше не погоджують або погоджують інколи2. Хоча КПК України жодним чином не\u0026nbsp;вимагає такого погодження, це суттєво впливає на результати досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАбо \u003cstrong\u003eрізне бачення необхідності повідомлення про підозру прокурором та слідчим\u003c/strong\u003e. Хоча\u0026nbsp;частина 1 статті 277 КПК України передбачає, що повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, на практиці, існує різне уявлення про те, хто\u0026nbsp;саме і в який момент має формувати текст підозри. Оскільки практика пішла шляхом, що повідомлення про підозру за обсягом інколи досягає обвинувального акту, це доволі великий обсяг роботи, який полягає в зборі максимальної кількості доказів та визначеності з слідчою\u0026nbsp;версію подій, які інкримінуються особі. Результати дослідження(3) показують, що частіше складають повідомлення про підозру слідчі, а потім звертаються до процесуального керівника за\u0026nbsp;погодженням. При цьому, існує абсолютно різне бачення одний й тих самих обставин справи різними прокурорами, а самі прокурори нерідко низько поінформовані із матеріалами кримінального провадження. Прокурори вважають нормальним також добровільно погоджувати\u0026nbsp;підозру з своїм керівництвом. У цьому великому бюрократичному порядку існують різні практики \u0026mdash; від складення прокурорами повідомлення про підозру самостійно до непогодження слідчим повідомлення про підозру взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе стандартизованою \u0026ldquo;цариною\u0026rdquo; також є питання доказів та доказування у кримінальному провадженні. Прокурори мають різне розуміння своєї ролі та ступеня залучення до збирання доказів. Роль прокурора у збиранні доказів на практиці суттєво диференціюється у різних\u0026nbsp;кримінальних провадженнях. Частково цьому сприяє й відсутність мінімальних вимог (стандартів) щодо роботи процесуального керівника у кримінальному провадженні, які б чітко визначали критерії його залучення саме до збирання доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом практика демонструє істотні проблеми у взаємодії між слідчим і процесуальним\u0026nbsp;керівником у різних регіонах, пов\u0026rsquo;язані із такими чинниками: нерозуміння своїх ролей у контексті досудового розслідування, відсутність ефективних важелів впливу на слідчого, який не\u0026nbsp;виконує вказівки прокурора; відсутність орієнтованості слідчих та оперативних працівників на результат у вигляді судового рішення; наявність конкуренції між прокурором та керівником слідчого підрозділу за право завантажити слідчого (перетин повноважень). Ефективність\u0026nbsp;співпраці між слідчим та процесуальним керівником часто залежить від персональних контактів керівників цих органів(4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі приклади яскраво демонструють, що попри наявність, на перший погляд, чітких приписів КПК України, від взаємодії учасників кримінального провадження, їх дій із прийняття\u0026nbsp;дискреційних рішень та активності у кримінально провадженні, залежить кінцевий результат \u0026mdash; притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакордонний досвід свідчить, що такі \u0026ldquo;сірі\u0026rdquo; зони, які призводять до існування \u0026ldquo;власного\u0026nbsp;КПК України\u0026rdquo; у кожного слідчого та прокурора, можливо стандартизувати шляхом створення алгоритмів, стандартів досудового розслідування. Стандарти досудового розслідування чітко визначають ролі учасників кримінального провадження. Вони дозволяють\u0026nbsp;розв\u0026rsquo;язувати внутрішні конфлікти. Водночас не надають повноважень, не зобов\u0026rsquo;язують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча в Україні існує підзаконне нормативно-правове регулювання дій слідчих та прокурорів, зокрема з питань взаємодії, реєстрації кримінальних проваджень тощо, воно інколи\u0026nbsp;суперечить законам та практиці ЄСПЛ, яка є обов\u0026rsquo;язковою для врахування органами влади. Разом з тим, відповідне нормативне регулювання не виконує своїх функцій, адже кримінальний процес 1) не стандартизований; 2) допускає невиправдано некваліфіковане тлумачення слідчими та прокурорами розумних строків, обсягу наведення ризиків у клопотанні тощо; 3) не відповідають на питання оцінки ефективності роботи слідчий, прокурорів;\u0026nbsp;4) та врешті-решт слабко слугують формулюванню складу дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежного виконання своїх обов\u0026rsquo;язків слідчими, прокурорами; 5)тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 Роль процесуального керівника \u0026mdash; прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на досудовій\u003cbr /\u003eстадії процесу. Звіт за результатами дослідження / Бєлоусов Ю., Венгер В., Орлеан А., Яворська В. \u0026mdash; К. : 2018.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; С. 47.\u003cbr /\u003e2 Там же. С. 51.\u003cbr /\u003e3 Прокурор: керує? координує? наглядає? розслідує Звіт за результатами дослідження \u0026laquo;Роль прокурора на\u003cbr /\u003eдосудовій стадії кримінального процесу\u0026raquo; / Бєлоусов Ю., Венгер В., Мітько В., Орлеан А., Сущенко В., Яворська\u003cbr /\u003eВ. ; за заг. ред. Бєлоусова Ю. \u0026mdash; К. : СТ-Друк, 2017. С.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Приклади стандартів за кордоном\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. American Bar Association. Standards on Prosecutorial Investigations\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e(https://www.americanbar.org/groups/criminal_justice/publications/criminal_justice_section_archive/crimjust_standards_pinvestigate/#1.3)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eSTANDARD 2.3 USE OF UNDERCOVER LAW ENFORCEMENT AGENTS\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eAND UNDERCOVER OPERATIONS\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(a) For the purpose of these Standards, an \u0026ldquo;undercover law enforcement agent\u0026rdquo; is an employee of a government\u003cbr /\u003eagency working under the direction and control of a government agency in a criminal investigation, whose true\u003cbr /\u003eidentity as a law enforcement agent involved in the investigation is concealed from third parties.\u003cbr /\u003e(b) For the purpose of these Standards, an \u0026ldquo;undercover operation\u0026rdquo; means an investigation in which undercover law\u003cbr /\u003eenforcement agents or other persons working with law enforcement conceal their purpose of detecting crime or\u003cbr /\u003eobtaining evidence to prosecute those engaged in illegal activities.\u003cbr /\u003e(c) In deciding whether to use or to advise the use of undercover law enforcement agents or undercover operations,\u003cbr /\u003ethe prosecutor should consider potential benefits, including:\u003cbr /\u003e(i) the character and quality of evidence likely to be obtained; and\u003cbr /\u003e(ii) the ability to prevent or solve crimes where obtaining reliable and admissible evidence to do so would\u003cbr /\u003eotherwise be difficult or impossible to obtain.\u003cbr /\u003e(d) In deciding whether to use or to advise the use of undercover law enforcement agents or undercover operations,\u003cbr /\u003ethe prosecutor should consider potential risks, including:\u003cbr /\u003e(i) physical injury to law enforcement agents and others;\u003cbr /\u003e(ii) lost opportunity if the operation is revealed;\u003cbr /\u003e(iii) unnecessary intrusions or invasions into personal privacy;\u003cbr /\u003e(iv) entrapment of otherwise innocent persons;\u003cbr /\u003e(v) property damage, financial loss to persons or businesses, damage to reputation or other harm to persons;\u003cbr /\u003e(vi) interference with privileged or confidential communications;\u003cbr /\u003e(vii) interference with or intrusion upon constitutionally protected rights;\u003cbr /\u003e(viii) civil liability or other adverse impact on the government;\u003cbr /\u003e(ix) personal liability of the law enforcement agents;\u003cbr /\u003e(x) involvement in illegal conduct by undercover law enforcement agents or government participation in activity\u003cbr /\u003ethat would be considered unsuitable and highly offensive to public values and that may adversely impact a jury\u0026rsquo;s\u003cbr /\u003eview of a case; and\u003cbr /\u003e(xi) the possibility that the undercover operation will unintentionally cause an increase in criminal activity.\u003cbr /\u003e(e) The prosecutor advising an undercover investigation should:\u003cbr /\u003e(i) consult with appropriate police or law enforcement agents on a regular basis about the continued propriety of\u003cbr /\u003ethe operation and the legal sufficiency and quality of the evidence that is being produced by the operation;\u003cbr /\u003e(ii) seek periodic internal review of the investigation to determine whether the operation\u0026rsquo;s benefits continue to\u003cbr /\u003eoutweigh its risks and costs, including the extent to which:\u003cbr /\u003e(A) the goals of the investigation have been accomplished;\u003cbr /\u003e(B) there is potential for the acquisition of additional useful and non- duplicative information;\u003cbr /\u003e(iii) the investigation can continue without exposing the undercover operation; and\u003cbr /\u003e(iv) continuation of the investigation may cause financial or other injury to innocent parties.\u003cbr /\u003e(f) The prosecutor should seek to avoid or minimize the risks involved in the active participation of undercover police\u003cbr /\u003eor law enforcement agents in illegal activity, and provide such agents guidance about authorized participation in\u003cbr /\u003eotherwise criminal conduct.\u003cbr /\u003e(g) Records of funds expended and generated by undercover activity should be retained and accounted for in a\u003cbr /\u003emanner that facilitates a comprehensive and accurate audit.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Justice Manual \u0026raquo; Title 9: Criminal (The United States Department of justice)\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e(https://www.justice.gov/jm/jm-9-118000-ag-guidelines-seized-and-forfeited-property)\u003cbr /\u003e9-118.000 - AG GUIDELINES ON SEIZED AND FORFEITED PROPERTY\u003cbr /\u003e9-118.100 Introduction\u003cbr /\u003e9-118.200 Goals\u003cbr /\u003e9-118.300 Roles and Responsibilities\u003cbr /\u003e9-118.400 The Assets and Forfeiture Fund\u003cbr /\u003e9-118.500 Management and Disposition of Seized and Forfeited Assets\u003cbr /\u003e9-118.600 Criteria for Admission and Retention in the Asset Forfeiture Program\u003cbr /\u003e9-118.700 Removal From the program\u003cbr /\u003e9-118.800 Limitation\u003cbr /\u003e...\u003cbr /\u003e9-118.300 - Roles and Responsibilities\u003cbr /\u003eThe Attorney General\u003cbr /\u003eAs the nation\u0026rsquo;s chief law enforcement officer, the Attorney General supervises and directs the administration and\u003cbr /\u003eoperation of all aspects of the Program including exercising and delegating statutory forfeiture authorities,\u003cbr /\u003eestablishing program goals and policies, and managing the Assets Forfeiture Fund (AFF).\u003cbr /\u003eThe Deputy Attorney General\u003cbr /\u003eThe Deputy Attorney General or his designee advises and assists the Attorney General in the formulation and\u003cbr /\u003eimplementation of program policies and provides supervision and direction to all Department organizational units that\u003cbr /\u003eparticipate in the Program.\u003cbr /\u003eUnited States Attorney\u0026rsquo;s Offices (USAOs), Department of Justice Litigating Divisions, and the Executive Office for\u003cbr /\u003eUnited States Attorneys (EOUSA)\u003cbr /\u003eThe USAOs and the Department\u0026rsquo;s litigating divisions are responsible for the prosecution of criminal and civil\u003cbr /\u003eforfeitures sought by the federal government, the prosecution and defense of forfeiture-related litigation to which the\u003cbr /\u003eUnited States is a party, and the collection of forfeiture-related debts owed to the United States. The USAOs also\u003cbr /\u003ecoordinate with the Money Laundering and Asset Recovery Section (MLARS) in the processing of certain equitable\u003cbr /\u003esharing requests, petitions for remission and mitigation, restoration requests, and the development and delivery of\u003cbr /\u003eforfeiture-related training at all levels of government.\u003cbr /\u003e...\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e3. Prosecution guidance (United Kingdom)\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e(https://www.cps.gov.uk/prosecution-guidance )\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eRole of the Prosecutor\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eAll applications to stay prosecutions on the ground of abuse of process should be reported to the CCP or another\u003cbr /\u003esenior lawyer specifically appointed for this purpose, so that a decision can be made whether to challenge the\u003cbr /\u003eapplication.\u003cbr /\u003eThe following steps should then be taken:\u003cbr /\u003ePrepare a skeleton argument in accordance with the Consolidated Criminal Practice Direction. A sample skeleton\u003cbr /\u003eargument to be used by the Crown is provided at Annex 1. Provide a list of authorities. It is good practice to attach to\u003cbr /\u003ethe skeleton argument relevant case law and documentary evidence. Avoid citing too many cases; courts discourage\u003cbr /\u003esuch an approach, as each case is to be decided on the merits of its own facts.\u003cbr /\u003eConsider what evidence you may have to adduce, either orally or by way of documents, to establish particular facts.\u003cbr /\u003eIn particular, you may have to call evidence relating to the time of service of a summons from a police officer, or\u003cbr /\u003erelating to the steps taken to execute warrants. You may have to call a CPS colleague as a witness or have CPS\u003cbr /\u003eevidence agreed.\u003cbr /\u003eConsider what prejudice has been suffered by the defendant and whether the defendant has contributed to factors\u003cbr /\u003esuch as delay. For example, many offenders in delayed child abuse cases have explicitly warned their victims \"not to\u003cbr /\u003etell\" (in R v Wilkinson (1996) 1 Cr. App .R. 81, the defendant's appeal was unsuccessful on the ground that the\u003cbr /\u003edefendant was responsible for the delay because he made threats to the victims).\u003cbr /\u003eConsider what alternative remedies or solutions may be available to the court to deal with the alleged injustice, for\u003cbr /\u003eexample, (1) grant the accused bail, (2) expedite the trial, (3) impose reporting restrictions, (4) transfer venue, (5)\u003cbr /\u003eexclude evidence, (6) use the summing-up to offset any prejudice the accused might suffer as a result of loss of\u003cbr /\u003eevidence, delay and media attention.\u003cbr /\u003eBear in mind that the power to stay an indictment is ongoing during a trial and reviewable throughout (R v\u003cbr /\u003eBirmingham and Others (above)). The power to stay need not be used to stay the whole of an indictment; it can be\u003cbr /\u003eused in relation to individual counts (R v Munro (1992) 97 Cr. App. R. 183).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Приклади стандартів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля кращого розуміння стандартів досудового розслідування робочою групою було підготовлено стандарти затримання, які викладено в окремій брошурі. Стандарти ґрунтуються\u0026nbsp;на результатах аналізу кращого міжнародного та національного досвіду в частині функціонування інституту затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозроблені стандарти досудового розслідування мають на меті:\u003cbr /\u003e1. Встановити правила взаємодії учасників кримінального провадження, вчинення процесуальних та слідчих дій слідчими, прокурорами відповідно до Конституції України, кримінального процесуального законодавства та практики ЄСПЛ.\u003cbr /\u003e2. Надати інструмент для оцінки ефективності роботи слідчих, прокурорів через своєчасність та достатність обсягу вчинення ними процесуальних та слідчих дій.\u003cbr /\u003e3. Надати інструмент для навчання майбутніх слідчих, прокурорів.\\\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозроблені стандарти досудового розслідування не мають нормативно-правової сили, а є\u003cbr /\u003eприкладом guidelines для професійних учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цитуванні посилання на матеріали ініціативи Justtalk обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Як стандартизувати кримінальний процес?","meta_description":"Хоча кримінальне процесуальне законодавство відносять до яскравого прикладу імперативного методу правового регулювання, сам процес не є стандартизованим та жорстким. ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/3-u-koghnogo-sviy-kpk-min.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":90,"url":"justtalk2-zatrimannya--tse-normalno-abo-yak-vivesti-zatrimannya-iz-tini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621848356,"date":"11.06.2019","views":557,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2-zatrimannya-ce-normalyno-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#2. Затримання — це нормально! або Як вивести затримання із тіні? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eВ Україні відбулось деформування інституту затримання. Воно давно перетворилося на самоціль. Щодо будь-якої особи, яку застали під час вчинення злочину, прокурор завжди клопотатиме про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності ризиків ухиляння від слідства.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПростіше \u0026ldquo;мати під рукою\u0026rdquo; особу, аніж застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГлобальна причина \u0026mdash; особливість\u0026nbsp;побудови процесу розслідування, в якому відправною точкою досі є отримання від підозрюваної особи зізнання та інших відомостей, що можуть стосуватися вчиненого правопорушення (обвинувальний ухил). При цьому мають існувати обґрунтовані підстави вважати, що особа є причетною до вчинення правопорушення, повинні бути забезпечені її процесуальні права та гарантії, й особа має бути звільненою одразу як тільки перестали існувати\u0026nbsp;підстави для подальшого обмеження її свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІснуючі проблеми в інституті затримання за підозрою у вчиненні злочину\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПро практику затримання всіх осіб, які фактично підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ Україні відбулось деформування інституту затримання. Воно давно перетворилося на самоціль. Щодо будь-якої особи, яку застали під час вчинення злочину, прокурор завжди клопотатиме про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності ризиків ухиляння від слідства. Простіше \u0026ldquo;мати під рукою\u0026rdquo; особу, аніж застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження. Глобальна причина \u0026mdash; особливість\u0026nbsp;побудови процесу розслідування, в якому відправною точкою досі є отримання від підозрюваної особи зізнання та інших відомостей, що можуть стосуватися вчиненого правопорушення (обвинувальний ухил). При цьому мають існувати обґрунтовані підстави вважати, що особа є причетною до вчинення правопорушення, повинні бути забезпечені її процесуальні права та гарантії, й особа має бути звільненою одразу як тільки перестали існувати\u0026nbsp;підстави для подальшого обмеження її свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОбмежене коло злочинів, за вчинення яких можна затримати в порядку статті 208 КПК України\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗатримання уповноваженою службовою особою встановлює невиправдані перешкоди для виконання органами правопорядку завдань із протидії злочинності. Згідно з ч. 1 ст. 208 КПК України органи правопорядку фактично позбавлені права затримувати особу за підозрою у вчиненні цілої низки злочинів, якщо чинним Кримінальним кодексом України за ці злочини не передбачене покарання у виді позбавлення волі.\u003cbr /\u003eНаприклад, до цієї категорії належать такі поширені злочини:\u003cbr /\u003e\u0026bull; умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України);\u003cbr /\u003e\u0026bull; [некваліфіковане] хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК України);\u003cbr /\u003e\u0026bull; незаконні дії з документами на переказ коштів, платіжними картками та іншими засобами\u0026nbsp;доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК України);\u003cbr /\u003e\u0026bull; [некваліфіковане] шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК України).\u003cbr /\u003eЗа умови слабкого функціонування \u0026ldquo;ордерного\u0026rdquo; порядку затримання в порядку ст. 187-191 КПК України на практиці затримання сьогодні за вчинення цих злочинів у законний спосіб майже неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВідсутність єдиного розуміння в органів правопорядку особи, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eяка може здійснити затримання в порядку ст. 208 КПК України\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред органів правопорядку відсутнє єдине бачення поняття \u0026ldquo;уповноваженої службової\u0026nbsp;особи\u0026rdquo;, яка має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України. На практиці поширене тлумачення, що нею є лише слідчий органу досудового розслідування, який відповідно\u0026nbsp;до цього тлумачення наділений повноваженням складати протокол про затримання особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме через таке тлумачення існує проблема з вказанням невірного часу затримання особи в протоколі затримання, від якого починається обчислення процесуальних строків. Слідчі тлумачать час затримання не згідно вимог ст. 209 КПК України (момент затримання - коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою), а відповідно до власного уявлення, що цим моментом є час складення протоколу. Наприклад, хоча в поліції одразу після вчинення злочину зазвичай здійснює затримання патрульний поліцейський, однак його не розглядають як уповноважену службову особу, тож він не складає протокол та, навіть, згідно з такого тлумачення, не зобов\u0026rsquo;язаний забезпечувати процесуальні гарантії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, системне тлумачення законодавства, а саме КПК України та Закону України\u0026nbsp;\u0026ldquo;Про Національну поліцію\u0026rdquo; дозволяє дійти висновку, що будь-який атестований поліцейський наділений повноваженням із затримання осіб, які вчинили кримінальні або адміністративні правопорушення (п. 9 ч. 1 ст. 23, ст. 37 Закону), отже є уповноваженою службовою особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми \u0026ldquo;ордерного\u0026rdquo; затримання\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ разі встановлення особи правопорушника через певний час після вчинення злочину й виникнення необхідності його затримання, правоохоронці мають спочатку повідомити цю особу про підозру й лише після цього звертатися до суду за дозволом на затримання. Цілком зрозуміло, що на практиці виконати цю вимогу закону дуже складно, адже таке повідомлення само по собі може створити ризик втечі фактично підозрюваної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням даних проведеного нами аналізу можна стверджувати, що сьогодні правоохоронні органи не мають законних підстав для затримання в порядку ст. 208 КПК України\u0026nbsp;або затримання на підставі дозволу суду осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів, за які не передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСубститут затримання\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці поліцейські давно обходять вищезазначені проблеми такими неформальними речами як \u0026ldquo;запрошення\u0026rdquo; або \u0026ldquo;виклик\u0026rdquo; особи. Слідчі органи досудового розслідування, маніпулюючи термінологією та користуючись низьким рівнем правової обізнаності серед громадян, застосовують на практиці ч. 2 ст. 133 КПК України (виклик слідчим, прокурором). Положення цієї статті дозволяють викликати на допит чи для участі в іншій процесуальній дії підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження. Отже, особа має бути наділена процесуальним статусом відповідно до положень цього Кодексу. Те саме стосується оголошення в розшук (ст. 281 КПК України), яке може бути\u0026nbsp;застосовано тільки у разі, якщо особа не з\u0026rsquo;являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ ухваленням КПК України 2012 року раніше існуюча практика виклику свідків, які одразу після надання свідчень переходили у статус підозрюваних, частково відійшла у минуле. Відповідно до нових правил доказування недопустимими є докази, отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному проваджені (п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України). Водночас практика зберігається за умови, якщо\u0026nbsp;до ЄРДР вносяться відомості про нове кримінальне правопорушення, а інформація, отримана в ході допиту не фіксується та не є показаннями, а лише поясненнями, що не є доказом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eТіньові затримання\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці це призводить до так званих \u0026ldquo;тіньових затримань\u0026rdquo;, кількість яких з року в рік збільшується. Згідно з даними офіційної статистики Національної поліції України у 2017\u0026nbsp;році порівняно з 2013 роком кількість затримань в порядку ст. 208 КПК України зменшилось на 37% (13916 у 2013 році; 12371 у 2014 році; 11644 у 2015 році; 9437 у 2016 році; 8793 у\u0026nbsp;2017 році). На жаль, ці дані не пов\u0026rsquo;язані з гуманізацією роботи правоохоронців, а є наслідком приховування кримінальних правопорушень та затримань від обліку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично затримані особи знову, як це було раніше, перетворилися на запрошених осіб,\u0026nbsp;свідків або ж осіб, які добровільно прийшли до органів поліції для надання пояснень. Результатом таких \u0026ldquo;запрошень\u0026rdquo; є встановлення причетності особи до злочину, після чого запускається законна процедура і особа стає учасником кримінального провадження. Якщо ж встановити причетність такої особи до вчинення злочину в ході подібних опитувань не вдається,\u0026nbsp;то фактично затримана особа просто звільняється, а проведені з нею дії взагалі ніде не обліковуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЗатримання без ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо сплинув час з моменту вчинення злочину\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні інститут затримання за ухвалою слідчого судді, механізми судового виклику і розшуку осіб працюють так слабко, що правоохоронці, вдаючись до незаконних дій, затримують всіх у порядку, передбаченому для щойно скоєних злочинів, про що йшлося вище. Проведені нами дослідження демонструють випадки, коли особи затримуються в порядку ст. 208 КПК України через місяць, півроку, навіть рік після вчинення злочину. Попри чіткі вимоги ст. 208-209 КПК України, якими визначено порядок та можливий час затримання, органи правопорядку, свідомо порушуючи закон та посилаючись на неможливість отримання ухвали слідчого судді, суду, адже існує ризик втечі, продовжують незаконно затримувати людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eНевірне тлумачення наслідків затримання для особи, \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eяка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОстанньою проблемою є те, що в загальноприйнятому тлумаченні КПК України серед органів правопорядку факт затримання особи, складення протоколу про затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, тягнуть за собою оголошення особі про підозру протягом 24 годин з подальшим поданням клопотання про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаке тлумачення ґрунтується на вимогах п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України \u0026ndash; випадком обов\u0026rsquo;язкового повідомлення про підозру є \u0026ldquo;затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення\u0026rdquo;, а також встановленій практиці досудового\u0026nbsp;розслідування. В більшості випадків, якщо особа затримується одразу після вчинення злочину, на думку органів прокуратури автоматично існують ризики перешкоджання досудовому розслідування, отже подається клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без належного обґрунтування таких ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме цим пояснюється практика неформального \u0026ldquo;погодження\u0026rdquo; слідчим та прокурором складення протоколу про затримання, адже має існувати \u0026ldquo;судова перспектива\u0026rdquo; для цього кримінального провадження. При цьому, у разі затримання групи людей на місці вчинення кримінального правопорушення, лише одиниці отримують належний процесуальний статус та\u0026nbsp;гарантії, а інші після опитування залишаються \u0026ldquo;запрошеними\u0026rdquo;, \u0026ldquo;свідками\u0026rdquo; тощо. Враховуючи,\u0026nbsp;що після перевірки фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий/прокурор може не знайти докази причетності особи до його вчинення, а отже особа не підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, він має звільнити особу після складення протоколу та забезпечення їй всіх процесуальних гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНеобхідні зміни в інституті затримання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eІнститут затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eпотребує таких змін:\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; вилучення обов\u0026rsquo;язкової вимоги наявності санкції за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі з ст. 208 КПК України;\u003cbr /\u003e\u0026bull; закріплення в ст. 208 КПК України такої підстави для затримання як \u0026ldquo;під час безперервного переслідування, тобто погоні за цією людиною після вчинення злочину\u0026rdquo; за аналогією з ст. 207 КПК України;\u003cbr /\u003e\u0026bull; зміни до ст. 42 та 187-191 КПК України мають передбачати можливість подання клопотань стосовно отримання ухвали на дозвіл на затримання з метою приводу стосовно особи, до якої держава фактично ставиться як до підозрюваної, незалежно від наявності письмового повідомлення про підозру, якщо до неї можна застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою. Разом із запропонованими змінами до інституту підозри клопотання до слідчого судді, суду має подаватись разом із складеною підозрою, яка була зареєстрована в ЄРДР, але не вручена особі через невстановлене місцезнаходження;\u003cbr /\u003e\u0026bull; вилучення з ст. 276 КПК України слово \u0026ldquo;обов\u0026rsquo;язково\u0026rdquo; стосовно випадків вручення повідомлення про підозру;\u003cbr /\u003e\u0026bull; додавання в ст. 3 КПК України (основні терміни) поняття уповноваженої службової особи, а саме під нею варто розуміти \u0026ldquo;поліцейського, слідчого, детектива, працівника оперативного підрозділу та інших працівників органу державної влади, яким законом\u0026nbsp;надано право здійснювати затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eІмплементація цих змін може відбутись за такими сценаріями:\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Шляхом внесення законодавчих змін\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e1.1 Вносяться зміни до ст. 3, 42, 187-191, 208, 276 КПК України, зазначені вище.\u003cbr /\u003e1.2 В результаті органи правопорядку отримують можливість ефективно здійснювати свої повноваження через затримання особи на місці вчинення злочину у всіх випадках.\u003cbr /\u003e1.3 Разом з тим будь-який поліцейський може затримати особу одразу після вчинення злочину, водночас він зобов\u0026rsquo;язаний скласти протокол про затримання та забезпечити базові процесуальні гарантії.\u003cbr /\u003e1.4 Також вирішується проблема подання клопотань про \u0026ldquo;ордерне\u0026rdquo; затримання, якщо минув час з вчинення злочину і встановлено підозрювану особу.\u003cbr /\u003e1.5 Та вирішується проблема із обов\u0026rsquo;язковою \u0026ldquo;прив\u0026rsquo;язкою\u0026rdquo; затримання та складення протоколу про затримання разом із повідомлення про підозру та поданням клопотання про\u0026nbsp;обрання запобіжного заходу до такої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Шляхом застосування стандартів досудового розслідування та зміни судової практики\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e2.1 Проблема із обмежений колом осіб, які підлягають затриманню не вирішується.\u003cbr /\u003e2.2 Шляхом роз\u0026rsquo;яснення та навчання серед підрозділів органів правопорядку розуміння\u0026nbsp;того, хто є уповноваженою службовою особою на здійснення затримання розширюється та нею стає особа, яка фактично затримує особу одразу після вчинення злочину.\u003cbr /\u003e2.3 Проблема із підозрою у вчиненні злочину та необхідності подання клопотання про \u0026ldquo;ордерне\u0026rdquo; затримання вирішується шляхом вказання в клопотанні фактичного статуту\u0026nbsp;особи як підозрюваної та аргументації в суді, що письмове повідомлення про підозру може призвести до її втечі. Водночас суди, розуміючи проблеми, та застосовуючи\u0026nbsp;широке тлумачення поняття \u0026ldquo;підозрювана\u0026rdquo; особа в ст. 187-191 КПК України задовольняють такі клопотання.\u003cbr /\u003e2.4 Проблема з \u0026ldquo;прив\u0026rsquo;язкою\u0026rdquo; затримання та складення протоколу про затримання особи та\u0026nbsp;подальшим повідомлення про підозру та поданням клопотання про обрання запобіжного заходу вирішується шляхом роз\u0026rsquo;яснення та навчання, а також зміни судової практики стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів правопорядку, які полягають у практиці \u0026ldquo;тіньових\u0026rdquo; затримань.\u003c/p\u003e","meta_title":"Як вивести затримання із тіні?","meta_description":"Щодо будь-якої особи, яку застали під час вчинення злочину, прокурор завжди клопотатиме про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності ризиків ухиляння від слідства. ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2-zatrimannya-ce-normalyno-min.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":142,"url":"justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-novij-kontsept-pidozri-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622031885,"date":"28.05.2019","views":463,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min_1.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. Новий концепт підозри. DISCUSSION PAPER","description":"\u003cp\u003eПрактичне застосування інституту повідомлення про підозру породжує одразу декілька системних проблем як в площині дотримання прав людини так і у сфері забезпечення ефективного розслідування.\u0026nbsp;Наводимо розроблені експертною групою аналіз ситуації та шляхи вирішення цих проблем.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЗокрема, актуальною є проблема існування практик ставлення до особи як до підозрюваної або суттєвого втручання в її права і свободи без відповідного наділення необхідними процесуальними правами, передбаченими для підозрюваної особи. Йдеться про випадки: подання стороною обвинувачення до суду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, дозвіл на затримання з метою приводу, обшук; звернення за міжнародною правовою допомогою; оприлюднення повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБлизькою до наведеної є проблема максимального відтермінування моменту повідомлення про підозру аж до направлення обвинувального акту до суду. Фактично від моменту повідомлення про підозру й до направлення обвинувального акту до суду лишається лише декілька днів, яких вочевидь недостатньо підозрюваній особі для збирання в межах досудового розслідування доказів своєї невинуватості чи пом\u0026rsquo;якшуючих обставин. В результаті порушується принцип змагальності та не забезпечується належним чином право особи на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІснує й пов\u0026rsquo;язана із забезпеченням ефективного розслідування проблема неможливості застосування \u0026laquo;ордерного затримання\u0026raquo;. Формальне дотримання вимог КПК передбачає необхідність завчасного повідомлення особі про підозру ще до звернення до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на затримання особи. При цьому, зважаючи на неможливість зашкодити втечі особи, якій вже повідомлено про підозру але щодо якої ще не винесено ухвалу про дозвіл на затримання, втрачається будь-який сенс застосування такого затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВважаємо, що вирішення означених проблем перебуває в площині розгляду підозри у значенні, яке є тотожнім до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ (як \u0026laquo;офіційне повідомлення відповідного державного органу, яке висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення\u0026raquo; (Deweer проти Бельгії, \u0026sect;\u0026sect; 42 і 46; Eckle проти Німеччини, \u0026sect; 73).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПро конкретні шляхи вирішення означених проблем в напрацьованому групою експертів, практиків та науковців у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eНовому концепті підозри\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/image.jpg\" alt=\"\" width=\"751\" height=\"751\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗгідно запропонованого концепту, повідомлення про підозру розглядається в контексті висунення особі обвинувачення, а статус підозрюваної особи дозволяє її розглядати як обвинувачену в контексті практики ЄСПЛ. По-суті йдеться про мінімальний стандарт доведення, який є нижчим від того, що матиме місце на етапі направлення обвинувального акту до суду та не вимагає доведеності поза розумним сумнівом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/image-4.jpg\" alt=\"\" width=\"751\" height=\"751\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Підозра розглядається у значенні, тотожному до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ (як \u0026laquo;офіційне повідомлення відповідного державного органу, що висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення\u0026raquo; (Deweer проти Бельгії, \u0026sect;\u0026sect; 42 і 46; Eckle проти Німеччини, \u0026sect;73).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно, повідомлення про підозру розглядається в контексті висунення особі обвинувачення, а статус підозрюваної особи дозволяє розглядати її як обвинувачену в контексті практики ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо суті йдеться про мінімальний стандарт доведення, який є нижчим від того, що буде на етапі направлення обвинувального акту до суду та не вимагає доведеності поза розумним сумнівом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Підозрюваною є особа, щодо якої наявні обґрунтовані підстави вважати, що вона причетна до вчинення кримінального правопорушення, та щодо якої складено та зареєстровано повідомлення про підозру (необхідні зміни до ст. 42 КПК). З моменту реєстрації такого повідомлення особа набуває прав підозрюваної особи. З цього ж моменту починається притягнення особи до кримінальної відповідальності як стадія кримінального провадження (зміни до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України), а також обраховуються строки досудового розслідування (зміни до ст. 219 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Якщо у прокурора достатньо доказів вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, то він складає та реєструє в ЄРДР повідомлення про підозру з подальшим обов\u0026rsquo;язком негайно його вручити, за винятком випадків \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання, коли підозра має бути врученою одразу після затримання особи (ст.ст. 276\u0026ndash;278 КПК). При цьому у випадках фактичного ставлення до особи як підозрюваної або суттєвого втручання в її права і свободи, що полягає в:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- поданні стороною обвинувачення до суду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, дозвіл на затримання з метою приводу, обшуку;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- зверненні за міжнародною правовою допомогою;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- оприлюдненні повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, \u0026mdash;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eпрокурор зобов\u0026rsquo;язаний невідкладно скласти, зареєструвати та вручити письмове повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно, до моменту визнання особи підозрюваною (тобто до реєстрації повідомлення про підозру в ЄРДР) дозволяється застосовувати лише методи, що не передбачають очевидного та суттєвого втручання в права і свободи особи: подання клопотань про проведення експертиз, надсилання запитів, проведення НСРД тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. У випадках, якщо особа фактично дізнається про вчинення таких дій щодо неї без повідомлення про підозру, їй надаватимуть можливість звернутися до слідчого судді для зобов\u0026rsquo;язання сторони обвинувачення вручити повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас невручення повідомлення про підозру всупереч вимогам КПК України тягтиме за собою дисциплінарну відповідальність прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. Затриманий за ст.ст. 207\u0026ndash;208 користується всіма правами підозрюваного з моменту затримання, проте статусу підозрюваного набуває з моменту складання повідомлення про підозру та її реєстрації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо протягом 24 годин з моменту затримання підозру (припущення) у вчиненні кримінального правопорушення не було підтверджено, то особа звільняється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Пропонується встановити заборону стороні обвинувачення закінчувати досудове розслідування до спливу строків без згоди сторони захисту. В цьому випадку можливість сторони захисту реалізувати свої права діє в межах встановлених КПК України строків досудового розслідування, які починають обраховуватися з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/image-5.jpg\" alt=\"\" width=\"751\" height=\"751\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, у сторони захисту за будь-яких випадків повідомлення про підозру є близько двох місяців на реалізацію права на захист.\u003c/p\u003e","meta_title":"Новий концепт підозри","meta_description":"Практичне застосування інституту повідомлення про підозру породжує одразу декілька системних проблем як в площині дотримання прав людини так і у сфері забезпечення ефективного розслідування. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":16,"url":"andrij-orlean","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/untitled-1.png","name":"Андрій","surname":"Орлеан","post":"Заступник директора Тренінгового центру прокурорів України доктор юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min_1.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":89,"url":"justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1620570200,"date":"21.05.2019","views":411,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. DISCUSSION PAPER","description":"\u003cp\u003eКоли 2012 року в Україні набув чинності оновлений Кримінальний процесуальний кодекс, окрім багатьох нововведень, у практиці органів досудового слідства з\u0026rsquo;явилась нова процесуальна категорія \u0026mdash; повідомлення про підозру. Тепер для того, щоб назвати особу підозрюваною, органи слідства мають зібрати достатні матеріали, що підтверджують її причетність до вчиненого злочину, та офіційно вручити їй повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПротягом декількох років програма \u0026laquo;Права людини та правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; підтримує глибокі аналітичні дослідження роботи окремих учасників кримінального процесу, зокрема органів поліції, прокуратури та суду. Ці дослідження продемонстрували доволі різне розуміння ролей учасників кримінального провадження, що частково зумовлено відсутністю єдиного підходу до їхнього навчання, а також певними прогалинами законодавчого регулювання. У зв\u0026rsquo;язку з цим експертна група розпочала роботу над розробкою стандартів досудового розслідування, які б мали допомогти чіткіше сформувати ролі учасників кримінального провадження, їхні призначення та функції.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДля реалізації стандартів експертна група напрацювала детальні алгоритми дій представників сторони обвинувачення та суду під час досудового розслідування, що цілком відповідають практиці Європейського суду з прав людини.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЕкспертні напрацювання стали предметом першої професійної дискусії у форматі JustTalk, задуманого як майданчик для професійного обговорення питань, пов'язаних із розвитком кримінальної юстиції, а також для критичного осмислення нових ідей та сценаріїв.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЕксперти, судді, слідчі, прокурори та науковці, що взяли участь у заході 5 квітня 2019 року, намагалися з\u0026rsquo;ясувати, який сенс закладено законом у термін \u0026laquo;підозра\u0026raquo;, як його розуміють на практиці та яким чином інститут підозри мав би працювати, щоб відповідати своєму первинному призначенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли 2012 року в Україні набув чинності оновлений Кримінальний процесуальний кодекс, окрім багатьох нововведень, у практиці органів досудового слідства з\u0026rsquo;явилась нова процесуальна категорія \u0026mdash; повідомлення про підозру. Тепер для того, щоб назвати особу підозрюваною, органи слідства мають зібрати достатні матеріали, що підтверджують її причетність до вчиненого злочину, та офіційно вручити їй повідомлення про підозру. Виняток становить затримання особи в момент або відразу після скоєння злочину \u0026mdash; в такому випадку затримана особа автоматично набуває статусу підозрюваного. Статус підозрюваної особи дозволяє правоохоронцям проводити з нею низку процесуальних дій, як-от: допитувати, обирати запобіжний захід і таке інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак, незважаючи на прогресивний підхід авторів КПК, застосування інституту підозри на практиці вилилося у низку небезпечних сценаріїв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша небезпека \u0026mdash; великий ризик порушення права підозрюваної особи на захист. Бо на практиці в більшості випадків сторона обвинувачення вручає особі повідомлення про підозру вже наприкінці досудового розслідування. Лише в цей момент особа набуває офіційного статусу підозрюваного, а тому отримує процесуальну змогу захищатися від обвинувачення, але натомість майже одночасно з повідомленням про підозру сторона обвинувачення складає обвинувальний акт і передає справу до суду. Отже, підозрюваний не має часу на належну підготовку свого захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДруга небезпека, пов\u0026rsquo;язана з існуванням підозри, \u0026mdash; застосування так званого \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання. Наприклад, коли йдеться про затримання людини, яку розшукували тривалий час і нарешті знайшли. В цьому випадку представники органів досудового розслідування мають офіційно вручити особі повідомлення про підозру, перш ніж звернутися до суду за дозволом на затримання цієї особи, що вочевидь надає змогу підозрюваному безперешкодно втекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж, як виявилося, в учасників процесу викликає питання прописана в КПК процедура особистого вручення повідомлення про підозру. Такий підхід законодавця призвів до появи міфу, що начебто якщо особі не було вручено повідомлення про підозру в належний спосіб, то вона не набуває статусу підозрюваного, а отже \u0026mdash; щодо неї не настають й інші процесуальні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПозицію групи експертів представили: Юрій Бєлоусов \u0026mdash; керівник Експертного центру з прав людини, Володимир Петраковський \u0026mdash; викладач Києво-Могилянської академії (НаУКМА), та Сергій Деркач \u0026mdash; експерт Антикорупційної ініціативи ЄС. Модерувала бесіду письменниця, адвокатка і правозахисниця Лариса Денисенко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозслідування будь-якої справи передбачає вивчення всіх її обставин: як тих, що на поверхні, так і прихованих \u0026mdash; тобто таких, що є частиною чийогось особистого життя. І якщо втручання в життя потерпілої особи є зрозумілим, бо вона апріорі є учасником процесу, то втручання в життя сторонніх осіб, щодо яких є лише припущення участі у злочині, потребує аргументації: чому слідство, тобто держава, в особі службовців ставить незручні запитання, обмежує якісь свободи, а то й узагалі \u0026mdash; бере під варту людину, якій навіть ще не висунули остаточне обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме з метою аргументувати втручання в життя особи, а також надати процесуального статусу таким особам у Кримінальному процесуальному кодексі України в редакції 2012 року з\u0026rsquo;явилась глава \u0026laquo;Повідомлення про підозру\u0026raquo;, в якій описано процесуальний документ, що повідомляє особу про набуття нею особливого статусу, а також його причини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака логіка здається цілком прийнятною, проте її реалізація на практиці потребує певних коректив.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕксперти презентували розроблену пропозицію щодо модернізування концепції підозри, згідно з якою запропонували:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; орієнтуючись на практику ЄСПЛ, розглядати підозру в значенні, тотожному до поняття обвинувачення \u0026mdash; як \u0026laquo;офіційне повідомлення відповідного державного органу, яке висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; вважати особу підозрюваною з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у разі потреби суттєвого втручання в права і свободи особи зобов\u0026rsquo;язати сторону обвинувачення невідкладно скласти, зареєструвати та вручити особі письмове повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; особі, яка дізналася про втручання органів слідства у свої права і свободи, надати можливість звернутися до суду та зобов\u0026rsquo;язати сторону обвинувачення скласти і вручити повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у разі \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання надати особі всі права підозрюваного, проте статусу підозрюваного особа набуває з моменту складання повідомлення про підозру та його реєстрації;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; заборонити стороні обвинувачення закінчувати без згоди сторони захисту досудове розслідування до спливу строків, встановлених у КПК, які обраховуються з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовну версію рекомендацій експертної групи чекайте на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003efacebook-сторінці JustTalk\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоділившись своїм баченням, експерти запропонували учасникам зустрічі обмінятися думками щодо запропонованого підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, проблема виявилася в різному розумінні призначення підозри у кримінальному процесі та її значенні для провадження. Відповідно, кожен учасник процесу будує свою роботу по-своєму, намагаючись насамперед забезпечити власну зону відповідальності. Зрозуміло, що слідчому зручніше доводити досудове розслідування до кінця, не зустрічаючи опору з боку підозрюваного. Тому він, на перший погляд, зацікавлений не вручати повідомлення про підозру якнайдовше, в ідеалі \u0026mdash; аж до складання обвинувального акту. Але, насправді, механізми, що врівноважують можливості сторін, у законі враховано. Згідно зі ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. А отже, втрачають будь-який сенс і експертні висновки, й інші документи, складені на основі цих показань. Отже, весь обвинувальний акт, що спирається на ці документи, стає необґрунтованим. І якби адвокати наполягали на критичності таких порушень, а судді ставилися до них прискіпливіше, найімовірніше, працівники слідства досить швидко підкоригували б і свої методи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ іншого боку \u0026mdash; деякі положення і процедури справді прописано неоднозначно, отже, кожен знаходить у кодексі свої сенси. Суддя Верховного суду України Наталія Марчук розповіла, як, читаючи лекції, щоразу чує від слухачів, що \u0026laquo;в його кодексі мається на увазі інше\u0026raquo;. Але, на її думку, яку підтримала більшість присутніх, вирішення проблеми все одно полягає у розумінні виконавцем своєї місії та функцій. \u0026laquo;Проблему треба вирішувати не з книжкою, а з головою, яка виконує те, що написано\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала пані суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе залишили поза увагою експерти і норму КПК щодо особистого вручення повідомлення про підозру. Справді, ситуація, коли особа, відмовляючись отримувати повідомлення про підозру, може свідомо не набути статусу підозрюваної, здається курйозом. Але в ході розмови учасники\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзійшлися на думці, що кодекс наразі дозволяє повідомити особу про підозру різними способами і не обмежує слідчого жодними рамками, але спростити цю процедуру таки необхідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Будучи одним з авторів Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, я не уявляв, що цей термін, доволі простий у розумінні, перетвориться на інститут підозри. Я спостерігаю сакралізацію підозри, на мій погляд, взагалі не виправдану і шкідливу для кримінального процесу\u0026raquo;, \u0026mdash; сказав суддя Верховного суду України Аркадій Бущенко. На його думку, суттю є не повідомлення про підозру як папірець і не формат його вручення, а наявність підстав для втручання у права і свободи особи. Їх можна викласти, наприклад, у клопотанні про обшук, клопотанні про затримання чи арешт або в інші моменти втручання. \u0026laquo;У кодекс закладали концепцію, що держава, втручаючись, щоразу має надати розумну відповідь, чому вона це робить\u0026raquo;, \u0026mdash; пояснив пан Аркадій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОбговорюючи процедурні нюанси, багато фахівців звернули увагу на необхідність внесення відомостей про особу, якій вручено повідомлення про підозру, в базу Єдиного реєстру досудових розслідувань. Адже підозра сама по собі \u0026mdash; не є вироком чи судимістю, але згадка про людину в базі ЄРДР може суттєво вплинути на її репутацію чи кар\u0026rsquo;єру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк зазначив відомий науковець, викладач та експерт Володимир Сущенко, в Україні сакралізовано весь досудовий процес. На жаль, філософія правосуддя, яку було заведено в СРСР ще 60 років тому, й досі викладається в навчальних закладах і формує правосвідомість майбутніх правників. Тоді лише сама постанова про порушення кримінальної справи давала підстави сказати, що ця людина винна. \u0026laquo;І тепер якщо внесли в ЄРДР \u0026mdash; все, ти вже винний\u0026raquo;, \u0026mdash; зауважив пан Володимир. На його думку, досудове розслідування \u0026mdash; це лише збирання інформації, яку можна використати у судовому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОбговорюючи проблему застосування \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання, присутні та представники експертної групи одностайно зійшлися на думці, що стаття 208 КПК про виключні випадки затримання без дозволу слідчого судді має застосовуватися за здоровим глуздом і стосуватися виключних випадків. Тобто формальне невручення повідомлення про підозру не має ставати на заваді слідчим діям, зокрема отриманню судового дозволу на затримання особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок дискусії\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eучасники й експерти прийшли до спільного розуміння проблематики. З одного боку, потрібно працювати з професійною спільнотою, виносячи на широке обговорення питання філософії кримінального процесу, з іншого \u0026mdash; експерти розробили набір практичних рекомендацій, які допоможуть досягти спільного розуміння ролей учасниками кримінального провадження та можливих алгоритмів їхніх дій, а також, у разі такої потреби, \u0026mdash; вдосконалити чинний Кримінальний процесуальний кодекс.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми запропонували конкретні зміни, які дозволяють, з одного боку, покращити стан захисту прав підозрюваної особи, з іншого \u0026mdash; покращити ефективність роботи слідства\u0026raquo;, \u0026mdash; сказав наостанок Юрій Бєлоусов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсоба має набувати статусу підозрюваної за рішенням сторони обвинувачення, незалежно від свого бажання. За словами Володимира Петраковського: \u0026laquo;Підозра \u0026mdash; це прояв ставлення держави в особі органів, які ведуть кримінальне переслідування, до конкретної людини\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТригодинна розмова довела: є надзвичайна потреба у професійному спілкуванні фахівців з питань кримінального процесу. І, схоже, ініціатива\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвиявилася саме тим комунікативним майданчиком для обговорення найактуальніших проблем кримінальної юстиції, якого давно чекала професійна спільнота.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСподіваємося на подальшу плідну співпрацю наявних гравців кримінальної юстиції та експертів громадського сектору і чекатимемо наступних зустрічей у форматі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\"\u003eYouTube-канал JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eFacebook-сторінка JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Новий концепт інституту підозри","meta_description":"Незважаючи на прогресивний підхід авторів КПК, застосування інституту підозри на практиці вилилося у низку небезпечних сценаріїв","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]}]},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/tag/[url]","query":{"url":"505"},"buildId":"9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Позначено\"Discussion paper\""}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-986850c0a8c02cb3765c.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/tag/%5Burl%5D-efa4c2960a31d9f04536.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>