Підсумки дискусії «Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?»

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Підсумки дискусії «Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?»

Статус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійне питання. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, інші говорять про важливість і необхідність такої роботи — захищати наших громадян навіть на умовах, продиктованих окупаційною владою.

JustTalk

2 May, 2024

306

Підсумки дискусії «Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?»

У цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення «Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?». Discussion paper можна завантажити за посиланням. Запис дискусії на подкаст-платформі JustTalk.

ТЕЗИ ВИСТУПІВ СПІКЕРІВ

Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «AZONES», експертка Коаліції «Україна. П’ята ранку»

Наразі 80–90 % адвокатів, що працюють в окупованому Криму, — це українські адвокати, які не покинули півострів після окупації. Допомога захисника в умовах окупації — це не лише про важливу складову права на справедливий суд, а ще й про захист наших громадян на окупованих територіях як один із пріоритетів держави. Такий захист неможливий без роботи незалежних адвокатів, яким на ТОТ доводиться протистояти прокурорському свавіллю й суддівським зловживанням з боку окупаційної влади. Адвокати часто лишаються для заарештованих підзахисних чи не єдиною надією та зв’язком із зовнішнім світом. Тому розмови про криміналізацію самої діяльності адвокатів на ТОТ, на думку пані Дар’ї, передчасні та шкідливі, адже суперечать духу національного законодавства й міжнародного права.

Після анексії українських територій усі адвокати опинилися в умовах, які вони не обирали: захищаючи інтереси своїх клієнтів, вони вимушені працювати з окупаційним законодавством, мати справу з окупаційними структурами тощо. Постає запитання, чи є така діяльність легалізацією окупаційної влади. На думку Дар’ї — ні. Щонайменше з трьох причин:

Опинитися під окупацією та працювати у відповідних умовах — це не вибір людини, а наслідок неправомірних дій російської федерації. Перекладання відповідальності на адвокатів у такому випадку — перекладання відповідальності з окупанта на цивільне населення.
Ці території окуповані. Право на правосуддя на окупованих територіях закріплене Женевськими конвенціями. Один з основних елементів права на правосуддя — право на захист, право на кваліфіковану правову допомогу. Будь-яке переслідування адвокатів в окупації ставить під сумнів виконання Україною своїх зобов’язань за міжнародним правом.
Непереслідування адвокатів закріплене в національному законодавстві. Криміналізація діяльності адвокатів додасть їм і їхнім клієнтам аргументів, що їхні права порушує не тільки держава-окупант, а й Україна.

Окупаційна влада переслідує адвокатів, особливо тих, які беруть участь у політичних справах. У них відбирають свідоцтва, на їхні офіси здійснюються напади, їх заарештовують тощо.

Водночас на ТОТ існують недоброчесні адвокати, наприклад ті, хто співпрацює зі слідством не на користь інтересів клієнтів. Цьому теж потрібно надавати оцінку. Щодо неетичної поведінки, то її мало б оцінювати адвокатське самоврядування.

Сам факт роботи адвоката в умовах окупації не має бути криміналізованим. Але окремі випадки співпраці, неналежної поведінки, порушення міжнародних стандартів діяльності адвоката мають бути оцінені вже зараз.

Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA

Наразі на ТОТ є адвокати, які намагаються сумлінно виконувати свої обов’язки. А є ті, хто щонайменше виступає «статистами» або взагалі співпрацює з окупаційною владою.

У червні 2023 року пані Тетяна направила скаргу до Вищої дисциплінарної комісії адвокатів та Національної асоціації адвокатів України з проханням оцінити переслідування адвокатів і роботу адвокатів з погляду добросовісності. У результаті Дисциплінарна комісія позбавила статусу лише одну адвокатку — Юлію Марчук — за те, що вона очолювала колегіальний орган адвокатури держави-окупанта. Інших адвокатів не позбавили їхнього статусу, оскільки в Єдиному реєстрі адвокатів України в них не зазначена електронна адреса. Отже, на думку Дисциплінарної комісії, їх неможливо повідомити про розгляд дисциплінарної скарги і відповідно розглянути скаргу.

Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів

Насправді міжнародних стандартів не так уже й багато. З оцінкою та регулюванням діяльності адвокатів на ТОТ треба працювати перш за все на національному рівні. Потрібно зосередитися на допомозі адвокатам, які зазнають переслідувань на окупованій території.

Порушення Женевських конвенцій — ще один з аспектів, на який має звернути увагу міжнародна спільнота.

Існує загроза виникнення «колективної вини» щодо всіх адвокатів, які працюють на окупованих територіях.

Потрібно розглядати кожен окремий випадок. І якщо будуть докази того, що адвокат справді працює так, що фактично порушує стандарти та присягу, або взагалі діє криміногенним способом, скоюючи злочини, то він, звичайно, має бути притягнутий до відповідальності та виключений із рядів адвокатів.

ПОЗИЦІЇ ТА КОМЕНТАРІ УЧАСНИКІВ ОБГОВОРЕННЯ

Ганна Лазарчук, членкиня Ради адвокатів України, зазначила, що РАУ, беручи паузи в розгляді скарг на адвокатів, що працюють на ТОТ, керується принципом «не нашкодь», оскільки висловлена РАУ публічна позиція як підтримки, так і засудження може створити ризики для адвоката на ТОТ.

Назар Кульчицький, адвокат, голова АО «Назар Кульчицький і Партнери», зазначив, що бачить проблему в тому, що процедура розгляду дисциплінарних скарг досі не узгоджена з реаліями війни. Якщо процедура не відповідає обставинам часу, її необхідно змінювати. Він наголосив, що процедури можуть і мають бути змінені таким чином, щоб не було формальних перепон відмовляти в розгляді скарг і звернень, які стосуються адвокатів на ТОТ. Процедура не може стояти на першому місці. На його думку, адвокати, які прийняли присягу адвоката рф, порушують українське законодавство. Завдання адвокатури — вироблення стандарту, за яким адвокати будуть розуміти, за які діянні до них будуть питання не лише в українських органів правопорядку, але і в адвокатського самоврядування.

Також пан Кульчицький зазначив, що він не вірить в ефективність правової допомоги на ТОТ, але, безумовно, така робота дуже цінна з погляду збору доказів для майбутнього переслідування окупантів.

Адвокат Олександр Лапін висловив свою думку стосовно аргументу, що адвокати на ТОТ порушують присягу адвоката: «Присяга адвоката не може розцінюватися як присяга держслужбовця, тим більше військовослужбовця. Це абсолютно різні речі». На його думку, немає потреби в розробленні особливої концепції відповідальності адвокатів на ТОТ. Зараз уже наявні інструменти притягнення до відповідальності тих, хто порушує законодавство.

Юлія Лісова, адвокатка, експертка JustGroup, висловила думку, що, напевно, суспільству хотілося б бачити красиву картинку: усі адвокати виїхали з окупованих територій і показали, що не сприймають цей режим. Але це нереалістично. Життя не стає на паузу. Несправедливо до громадян на ТОТ просити їх почекати й пожити без адвокатів, поки території не будуть деокуповані. Також Юлія підкреслила, що необхідно думати про те, як у майбутньому відновлювати правосуддя на деокупованих територіях. Доброчесні адвокати, які залишилися на ТОТ, можуть дуже допомогти в цьому процесі. Також Юлія навела статистику виправдувальних вироків у Криму та приклади позитивних рішень судів на користь громадян у некримінальних спорах з державою-окупантом.

За результатами дискусії можна дійти таких висновків:

колективна відповідальність усіх адвокатів лише за факт продовження роботи на ТОТ не відповідає інтересам українського суспільства та нормам міжнародного гуманітарного права;
водночас дуже важлива індивідуальна оцінка дій адвокатів, якщо надходять сигнали про порушення ними законодавства або етичних норм. Центральну роль тут мали б займати органи адвокатського самоврядування, але, на жаль, наразі вони обрали вичікувальну позицію;
удосконалення потребують також процедури розгляду дисциплінарних скарг. Наразі вони не відповідають воєнним реаліям і створюють штучні перешкоди для здійснення дисциплінарних проваджень.

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на вебсайт або на сторінку у Фейсбук.

Схожі статті

Доказування у воєнних злочинах: основні тенденції та погляди різних учасників процесу