Пред’явлення свідку доказів під час допиту в кримінальному суді

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Пред’явлення свідку доказів під час допиту в кримінальному суді

Хоча КПК України прямо не передбачає можливість пред’явлення свідку документів, звуко- і відеозаписів та речових доказів під час допиту, іноді така потреба виникає. Вона пояснюється тим, що показання свідків — це доказ, що ґрунтується на особистому сприйнятті певної події чи факту. Тож іноді свідку, щоб краще пригадати цю подію чи факт, треба знову побачити певну річ, зокрема документ.

Олексій Кравчук

23 February, 2023

5228

Пред’явлення свідку доказів під час допиту в кримінальному суді

У цій статті розглянемо, що слід ураховувати суду й учасникам кримінального провадження у випадку, коли така потреба виникає (або потенційно може виникнути).

КОНСТРУКЦІЯ НОРМ

Відповідно до ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КПК учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів та документів свідкам, експертам, спеціалістам. За ч. 14. ст. 352 КПК під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.

Норми сконструйовані так, ніби такі запитання можуть ставитися саме при дослідженні документів або речових доказів. Однак на практиці запитання свідку в суді можна поставити лише при його допиті — це стосується й запитань про речові докази й документи, тому ці правила застосовуються як складова процедури допиту свідків.

Саме ж розміщення норм (у статтях КПК про дослідження речових доказів і документів) вказує на те, що при постановці відповідних питань свідкам ці докази можуть (або й мають) бути продемонстровані свідкові.

ВРАХУВАННЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПОРЯДКУ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ

Наведені питання впливають на порядок дослідження доказів. Як правило, доцільно визначати такий порядок, щоб допит свідків обох сторін і потерпілих проводився після дослідження судом документів і речових доказів (як сторони обвинувачення, так і сторони захисту). Навіть якщо сторони не клопотатимуть про пред’явлення свідку доказів, при допиті питання про докази можуть виникнути, і суду під час допиту краще розуміти, про що йде мова. Тож коли сторони ставлять питання про допит свідка або свідків до дослідження речових доказів і документів, доцільно з’ясувати, чи планують вони ставити запитання свідкам про речові докази або документи. Якщо так, то відповідним чином варто визначити або змінити порядок дослідження доказів. Якщо учасники не планують ставити такі питання свідкам, свідків і потерпілих можна допитати й до дослідження речових доказів і документів.

ЯК ЦЕ СПЛАНУВАТИ СТОРОНАМ

Майбутня потреба поставити свідку або потерпілому запитання про речові докази й документи має враховуватися при плануванні надання доказів кожною стороною. Щоб спланувати це, необхідно брати до уваги час, який минув з моменту події (особливості людської пам’яті), та особливості фактів, які повинен підтвердити чи спростувати свідок.

У літературі про допит неповнолітніх свідків вказано, що наступним після складання переліку запитань серед завдань підготовки до допиту таких свідків має бути визначення тих доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які доцільно використати під час допиту, зокрема щоб допомогти дитині пригадати забуті факти, візуально посилити поставлене запитання чи надану на нього відповідь[1]. На нашу думку, сторони повинні мати це на увазі при плануванні допиту всіх свідків, а не лише неповнолітніх. Щоправда, зловживати цим під час допиту теж не варто, оскільки допит — це саме показання про факти, а не дослідження документів або речових доказів.

ЯКЩО ДОКАЗ НЕ ДОСЛІДЖУВАВСЯ

Трапляються випадки, коли сторони ставлять питання свідкові, які стосуються доказів, ще не досліджених судом. Зрозуміло, що в такому випадку про пред’явлення свідку доказів не йдеться. Якщо ж трапиться, що такого доказу надалі сторонами так і не буде надано, то оцінка показань у цій частині буде схожою на оцінку показань з чужих слів. У правилах надання доказів у кримінальному процесі України немає правила про best evidence[2], тому така ситуація цілком реальна. Саме тому одним з процесуальних підходів до таких запитань є зняття їх головуючим як неналежних (адже, нагадаємо, що норми про право ставити запитання про докази є частиною порядку дослідження документів і речових доказів, а не частиною процедури допиту свідків).

Хоча постановка свідкові запитань про докази, які ще не досліджені, може не видаватися серйозним порушенням процедури, усе ж варто уникати подібних випадків, адже це може порушити питання про повторний виклик свідка.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

Якщо учасники планують ставити запитання свідкам про речові докази та документи, які необхідно пред’явити свідку, варто повідомити про це секретаря судового засідання або судового розпорядника перед судовим засіданням, у якому заплановано допитати відповідного свідка. Бажано завчасно вказати на том й аркуш судової справи, де зберігається документ, назву файлу відео- чи аудіозапису, його місце зберігання та таймінг або речовий доказ, який необхідно продемонструвати свідкові. Це потрібно зробити, щоб зайвий раз не втрачати час. Наприклад, речові докази треба завчасно приготувати, попередньо отримавши з відповідного місця зберігання.

Надалі при пред’явленні свідкові речового доказу або документа в ході допиту під час засідання варто зазначати вголос номер сторінки й тому судової справи, назву й таймінг файлу, найменування документа або речового доказу, що пред’являється свідкові і про який йому ставляться запитання. Ці реквізити вказуватимуться в журналі судового засідання й будуть корисними сторонам і суду для подальшої роботи зі справою.

ПРО ПОВТОРНИЙ ВИКЛИК

На відміну від професійних юристів, для інших громадян виклик до суду може створити труднощі або навіть проблеми, пов’язані з відривом від звичних занять. Тому як суд, так і сторони повинні особливо уважно ставитися до ситуацій, що потребуватимуть повторного виклику свідка. До них належать і випадки, коли учасники судового провадження під час допиту свідка не поставили йому запитання, які вони цілком мали можливість поставити (адже всі докази були відкриті сторонам у порядку ст. 290 КПК). Тому суди не схильні повторно викликати свідків, це швидше виняток, який допускають тоді, коли в наступних доказах, досліджених після допиту свідка виявлені суттєві розбіжності з показаннями свідка.

Тому якщо суд уже має докази, учасникам судового провадження належить ставити питання свідку про речові докази й документи саме під час допиту, не вдаючись у майбутньому до його повторного виклику. Якщо ж один з учасників заявляє клопотання про виклик свідка і цей або інший учасник має намір поставити цьому свідку питання про речовий доказ або документ, який ще не досліджений судом, учаснику варто повідомити про цей намір суд, ініціювати зміну порядку дослідження доказів. Наприклад, якщо є потреба поставити свідку, допит якого планується незабаром, питання про речові докази або документи, варто повідомити про це суд та ініціювати зміну порядку дослідження доказів. Після зміни порядку надати такий документ або речовий доказ суду, а потім перейти до допиту свідка. Це може бути потрібно обговорити навіть у випадку, коли свідок уже прибув до суду (для розгляду питання про зміну порядку дослідження доказів можливо знадобиться видалити свідка із зали).

Якщо сторона має намір поставити свідкові запитання про речовий доказ як документ, доцільно повідомити про це секретаря судового засідання, розпорядника або суд безпосередньо перед допитом, щоб підготувати документи або речі. Якщо є ймовірність допиту свідка за допомогою відеоконференції, слід завчасно обговорити це перед судом, якщо це дуже важливий доказ (наприклад, єдиний очевидець), суд може ухвалити рішення про необхідність допиту свідка саме в суді (без відеоконференції) для пред’явлення відповідних документів і речей. Хоча в умовах пандемії COVID-19 і подальшої повномасштабної війни суди більше схильні задовольняти клопотання про відеоконференцію[3].

ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДОКАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ

Питання може виникнути в разі, якщо допит свідка відбувається за допомогою відеоконференції. Якщо йдеться про документ, то він може бути відсканований судом із судової справи (або вже наявний у ній в електронній формі) і продемонстрований свідкові за допомогою системи відеоконференцзв’язку.

Аналогічним чином, як правило, може бути продемонстровано звуко- та відеозаписи (хоча в окремих випадках це вимагає спеціального програмного забезпечення, тому може потребувати залучення спеціаліста для участі в дослідженні; оскільки ці докази вже мають бути в розпорядженні суду, то суду, як правило, відомо, чи їх можна відтворити на техніці й програмному забезпеченні суду, чи потрібно залучати спеціаліста). Це вказує на необхідність завчасного повідомлення суду про потребу пред’явлення свідкові доказу.

А от якщо йдеться про запитання про речовий доказ, як правило, з наявними технічними засобами в режимі відеоконференції це зробити неможливо, тож може виникнути потреба забезпечення прибуття свідка саме до суду.

Більшість документів можна пред’явити свідку за допомогою відеоконференції. Це стосується і відео-, звукозаписів. Речі, як правило, не можна пред’явити в такий спосіб. Але наголосимо ще раз, що в КПК йдеться не про пред’явлення, а про можливість поставити свідкові запитання про речі й документи. У такому випадку суду слід переконатися, що свідок розуміє, про яку річ або який документ ідеться, цього достатньо. Таке розуміння може бути досягнуто шляхом демонстрації відсканованого судом документа за допомогою відеоконференції.

ПРО ПРИНЦИП БЕЗПОСЕРЕДНОСТІ

Постановка свідку питань про документ з демонстрацією його електронного примірника чи відсканованої копії не порушує принцип безпосередності. Він полягає в безпосередньому сприйнятті судом показань і безпосередньому дослідженні судом документа. Цей документ має бути доступний для ознайомлення сторін, яким надана можливість вказати суду на певні особливості документа. Сторони повинні мати можливість почути показання свідка в суді, поставити йому необхідні питання в ході прямого чи перехресного допиту. Право поставити свідкові питання про документ також ураховує принцип безпосередності дослідження, а не суперечить йому, адже суд безпосередньо почує відповіді свідка на поставлені йому питання про документ.

НА ЗАВЕРШЕННЯ

Наприкінці звернемо увагу на такі важливі аспекти.

При допиті свідків і потерпілих можливість поставити запитання про речові докази й документи може бути важливим елементом доведення позиції сторони по справі або спростування позиції протилежної сторони. Суд зобов’язаний забезпечити можливість здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав на засадах рівності та змагальності.

Водночас демонстрація свідкові речового доказу або документа не є обов’язковою процесуальною дією. На неї цілком поширюються правила обов’язку суду контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу (ч. 3 ст. 352 КПК), та обов’язку головуючого усувати із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження (ч. 1 ст. 321 КПК).

Право ставити запитання про речові докази або документи необов’язково передбачає демонстрацію цього доказу. Якщо зрозуміло, що свідок знає, про що йдеться, то запитання може бути поставлено й без демонстрації доказу.

Стаття 359 КПК, що регулює порядок дослідження судом звуко- і відеозаписів, не передбачає постановку питань свідкові про них. На практиці ці дії можуть проводитися за аналогією до дослідження документів.

[1] Судовий допит. Науково-практичний посібник. За ред. Туркота М. С. К., 2020. С. 170.

[2] Best evidence (з англ. «найкращий доказ») — правило надання доказів, притаманне американському праву, коли сторона хоче підтвердити зміст, наприклад, документа, то має надати цей документ, а не показання щодо нього тощо.

[3] Кравчук О., Сікора К. Відеоконференція з власних технічних засобів у кримінальному судочинстві під час воєнного стану. Кримінальна юстиція в україні: реалії та перспективи: матеріали Круглого столу (23 вересня 2022 року). Львів : Львівський держ. університет внутр. справ, 2022. С. 174–178. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018

допит докази свідок