Про колаборацію офіційно: слова мають значення

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Про колаборацію офіційно: слова мають значення

Тема колабораційної відповідальності складна як морально, так і юридично.

Анастасія Сербіна

22 November, 2023

1458

Про колаборацію офіційно: слова мають значення

15 березня 2022 року набули чинності зміни до Кримінального кодексу України (далі — КК України) — у ньому з’явилася нова стаття 111-1, яка передбачає відповідальність за колабораційну діяльність. Стаття складається з восьми частин та охоплює широкий спектр життя цивільного населення, яке опинилося в умовах окупації та під впливом збройної агресії російської федерації.

Юридична техніка статті не є досконалою, тому відсутнє єдине розуміння того, що слід вважати колабораційною діяльністю.

Забезпечення принципу юридичної визначеності — це фундаментальна гарантія дотримання прав людини. Вимога якості закону в розумінні пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля (див. пункт 19 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Новік проти України»).

Якість закону також передбачає, що він має бути доступним для особи, і вона може передбачити наслідки своїх дій крізь оцінку протиправності чи законності власної поведінки.

Цивільне населення черпає інформацію про правомірність / неправомірність тих чи інших дій з новин, соціальних мереж, різних груп. Офіційні особи держави на рівні високопосадовців транслюють думки про державну політику і в цій сфері.

Мета цього дослідження — проаналізувати дописи профільних органів влади, керівництва нашої країни й топпосадовців, що містять думки про винну поведінку, яка є колабораційною діяльністю, з погляду їх відповідності статті 111-1 КК України, міжнародному гуманітарному праву; а також охоплення таких дописів і їх впливовість в інформаційній площині, зміни наративів.

Критеріями пошуку були такі слова: «колаборанти», «колабораційна діяльність», «російські паспорти», «паспорт «ЛНР/ДНР», «вибори на ТОТ», «псевдовибори», «референдум на ТОТ», «псевдореферендум».

Під час дослідження ми проаналізували такі суб’єкти впливу на суспільну думку та їхні офіційні публічні платформи (сторінки у фейсбуку, офіційні сайти, телеграм-канали, ютуб-канали):

Президент України Володимир Зеленський: https://www.president.gov.ua, https://www.facebook.com/zelenskiy.official

Офіс Президента України: https://www.facebook.com/president.gov.ua,

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак: https://www.facebook.com/p/Андрій-Єрмак-100001316744918/, https://t.me/ermaka

Офіс Генерального прокурора: https://www.gp.gov.ua/, https://www.facebook.com/pgo.gov.ua/, https://www.youtube.com, https://t.me/pgo_gov_ua

Генеральний прокурор Андрій Костін: https://x.com/AndriyKostinUa?s=20, https://www.facebook.com/AndriyKostinUa/

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України: https://minre.gov.ua/, https://www.youtube.com/@user-cp4og2er1d, https://www.facebook.com/MReintegration

Віцепрем’єр-міністерка України — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук: https://www.facebook.com/vereshchuk.iryna/, https://www.youtube.com, https://t.me/vereshchuk_iryna

Заступниця міністра оборони України (2021–2023) Ганна Маляр: https://www.instagram.com/annamaliar/, https://www.facebook.com/ganna.maliar

Міністерство освіти і науки України: https://mon.gov.ua/ua, https://www.facebook.com/UAMON/, https://www.youtube.com/@MONUKRAINE, https://eo.gov.ua

Міністерство охорони здоров’я України: https://moz.gov.ua/, https://www.facebook.com/moz.ukr, https://www.youtube.com/channel/UC-kYPlo9h8F2--Xyesbh-8w

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець: https://t.me/dmytro_lubinetzs, https://www.facebook.com/dmytro.lubinets?locale=uk_UA

Інші соціальні мережі ми не досліджували через ідентичний контент. Проте варто звернути увагу, що для різних вікових груп і представників професій різні соціальні мережі мають різний вплив, тому вибірка буде стосуватися лише соціальної мережі Фейсбук.

Посилання на проаналізовані дописи, дату їх оприлюднення, текст, охоплення та деталізований аналіз відповідності нормам національного та міжнародного гуманітарного права див. за посиланням.

Нижче наведені загальні висновки проведеного аналізу.

Президент України

Володимир Зеленський

Президент України в публічній площині майже не коментує норми КК України про колабораційну діяльність, загалом транслює офіційну позицію про неминучість покарання для колаборантів, відповідальність російської федерації за дії на окупованих територіях. У повідомленнях відсутнє перекручування фактів.

На офіційному сайті Президента України не можна оцінити кількість охоплень, найчастіше інформація дублюється в телеграм-каналі та інших джерелах інформації.

Офіційний телеграм-канал Президента України має майже 900 тис. підписників, досить популярний і слугує джерелом інформації для населення. Кожну з проаналізованих новин підписники переглянули від 1 до 3 млн разів. Відеозвернення Зеленського шалено популярні, мають у середньому від 20 до 50 тис. переглядів, від 500 до 1,5 тис. коментарів, 10–20 тис. позитивних реакцій (сердечка, лайки).

У телеграм-каналі можна ставити реакції під дописами, але різні дописи мають доволі різну статистику реакцій: одні — без реакцій узагалі, інші — більше ніж 1 тис. Часто дописи містять посилання на офіційний сайт Офісу Президента України з детальною інформацією. Відстежувати переходи і, як наслідок, охоплення, перегляди основного допису не можна.

Фейсбук-сторінка Президента України має 3,2 млн читачів. Дописи можна поширити, оцінити та прокоментувати.

Меседжі, які містяться в аналізованих джерелах інформації, мають різні підходи до цивільного населення, яке залишилося в окупації, у т. ч. і турботу про них, і те, що Україна про них не забуває та робить усе заради перемоги.

За результатами аналізу не можна зробити висновок, що, на думку Президента України, усі, хто залишився в окупації, є колаборантами. Більшість дописів засуджує саме дії російської федерації та її керівництва, російського диктаторського режиму.

Одна публікація містить коментар на тему криміналізації чи некриміналізації діяльності людей в окупації:

«Російські пропагандисти залякують людей у районах, які поки що контролюють окупанти, що Україна нібито вважатиме колаборантами ледве не всіх, хто залишився на окупованій території. Абсолютна маячня.

Наш підхід завжди був і залишається чітким і справедливим. Якщо людина не служила окупантам і не зрадила України, то немає підстав вважати таку людину колаборантом. Це елементарні речі. Якщо вчитель залишився українським учителем і не брехав дітям про те, хто ворог... Або якщо людина залишилась українським працівником української комунальної служби і, наприклад, допомагала зберегти енергопостачання для людей, то не можна в чомусь таку людину звинувачувати.

Сотні тисяч наших людей перебували на тимчасово окупованій території. Багато хто допомагав нашим військовим і спецслужбам. Багато хто просто намагався вижити й чекав, коли повернеться український прапор.

Звичайно, були й ті, хто зрадив Україну. Але такі випадки доволі швидко встановлюються Службою безпеки України та не є масовими. Росія не зустріла масової підтримки в Україні, і це факт».

Твердження відповідає нормам міжнародного гуманітарного права та враховує захищені категорії робіт. Проте стаття 111-1 КК України не містить захищених категорій робіт / осіб, які вчиняють певні дії в окупації, тому після перегляду відео з Президентом України людина могла сформувати думку про те, що її дії не підпадають під статтю 111-1 КК України (яка наразі є хибною).

Серед звернень Президента України до народу часто звучать такі думки:

«І кожного — я підкреслюю це — кожного воєнного злочинця й колаборанта ми встановимо, знайдемо і притягнемо обов’язково до відповідальності».

«Ми попереджали — варіантів у російських військових в Україні тільки два: втеча з нашої землі або полон. У колаборантів варіанти схожі — або вони спробують втекти, і ще невідомо, чи впустить їх Росія на свою територію, навіть якщо дала свій паспорт, або колаборанти будуть засуджені згідно з чинним законодавством України».

«А усім колаборантам, які вирішили попрацювати трішки на окупантів, треба вже уявляти, де ж у Ростові вони ховатимуться від покарання».

Можна зробити висновок про відсутність загальнокриміналізованого підходу до життя та дій людей, які живуть на ТОТ, про піклування про цивільне населення в окупації та про те, що вони є жертвами дій країни-агресора.

Офіс Президента України

Офіс Президента України в публічній площині здебільшого не коментує норми КК України про колабораційну діяльність, загалом транслює офіційну позицію Президента України та не дає власних оцінок з досліджуваної тематики. У повідомленнях відсутнє перекручування фактів.

Офіційний телеграм-канал Офісу Президента України має майже 129 тис. підписників, досить популярний і слугує джерелом інформації для населення. Кожну з проаналізованих новин переглянули від 20 до 50 тис. підписників.

У телеграм-каналі не можна реагувати на дописи, тому неможливо оцінити реакцію читачів на них. Часто дописи містять посилання на офіційний сайт Офісу Президента України з детальною інформацією. Відстежувати переходи і, як наслідок, охоплення, перегляди основного допису не можна.

Фейсбук-сторінка Офісу Президента України має 1,6 млн читачів. Дописи можна поширити, оцінити та прокоментувати.

Меседжі, які містяться в аналізованих джерелах, мають різні підходи до цивільного населення, яке залишилося в окупації, у т. ч. і турботу про них, і те, що Україна про них не забуває та робить усе заради перемоги. Велика кількість дописів присвячена проведеним псевдореферендумам на ТОТ, відповідальність за які покладається саме на російську федерацію, а не цивільне населення, що залишилося на ТОТ, наприклад:

«Співрозмовники докладно обговорили питання відповідної реакції на псевдореферендуми.

«Вони є нікчемними та не змінюють реальності. Територіальна цілісність України буде відновлена. І наша реакція на визнання Росією їх результатів буде дуже жорсткою», —наголосив Глава держави.

Було акцентовано на необхідності твердої реакції провідних держав світу у разі визнання Кремлем псевдореферендумів. Окремо лідери відзначили важливість розбудови системи ефективних гарантій безпеки для України із залученням ключових партнерів нашої держави, зокрема Італії».

«Основну увагу було приділено міжнародній реакції на незаконні «референдуми», проведені Росією на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей».

За результатами аналізу не можна зробити висновок, що, на думку Президента України,усі, хто залишився в окупації, є колаборантами. Більшість дописів засуджує саме дії російської федерації та її керівництва, російського диктаторського режиму.

Транслюється думка про невідворотність покарання.

Серед повідомлень було таке:

«Кожен, хто допомагає російським терористам знищувати життя, заслуговує на максимальне покарання. І це стосується не лише якихось там колаборантів. Про них усе ясно. Це люди без людяності. Кожен у світі, хто не розуміє, що не можна бути спільником держави-терориста, повинен за це відповідати перед усією міжнародною спільнотою. Корегувальник проходить за статтею про державну зраду. Можливе покарання — включно з довічним. Спільники держави-терориста повинні розглядатися як зрадники людства й людяності».

Повідомлення містить оцінку дій українців, які допомагають ворогу в коригуванні вогню. Президент України наголошує, що такі особи є спільниками ворога та мають нести відповідальність за статтею про державну зраду з максимальною мірою покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вони не є колаборантами.

Проте частина 7 статті 111-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність і за «добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».

Ще повідомлення такого змісту:

«Ми також фіксуємо всі нечисленні імена колабораціоністів — на кожного з них обов’язково чекає лава підсудних. Інтенсивність війни сьогодні така, що жодної пощади зрадникам більше не буде. Тому ще раз повторю: на кожного з колаборантів очікує максимально жорстка лава підсудних із подальшими великими тюремними строками.

З чого можна зробити висновок про відсутність загальнокриміналізованого підходу до життя та дій людей, які живуть на ТОТ, про піклування про цивільне населення в окупації та про те, що вони є жертвами дій країни-агресора».

Не всі категорії колаборантів можуть отримати строки, адже частини 1 та 2 статті 111-1 КК України є кримінальними проступками, за які передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Частина 3 передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Тому це повідомлення викривлює реальність.

Таким чином, з тексту повідомлень можна зробити висновок про надмірно важке покарання за кожний тип колабораційної діяльності, що не відповідає дійсності та може мати наслідком залякування власного населення, яке вже пішло на співпрацю з ворогом; неминучість тяжкої міри покарання, як наслідок, небажання деокупації.

Інші повідомлення не містять ознак перекручування змісту статті 111-1 КК України.

Можна зробити висновок про відсутність загальнокриміналізованого підходу до життя та дій людей, які живуть на ТОТ, про піклування про цивільне населення в окупації та те, що вони є жертвами дій країни-агресора.

Керівник Офісу Президента України

Андрій Єрмак

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак у публічній площині не коментує норми КК України про колабораційну діяльність, загалом транслює офіційну позицію Президента України та не дає власних оцінок з досліджуваної тематики. У повідомленнях відсутнє перекручування фактів (окрім поширення дії Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» на колаборантів).

Офіційний телеграм-канал Андрія Єрмака має майже 205 тис. підписників, досить популярний і слугує джерелом інформації для населення. Кожну з проаналізованих новин переглянули від 20 до 50 тис. підписників, вона має в середньому від 1 до 2 тис. реакцій, при цьому левова частка з них (98–99 %) — схвального змісту (лайк, сердечко, задоволений смайл).

Щодо колабораційної діяльності, то на каналі лише сухо констатуються зроблені державою кроки, наприклад:

«Канада розширила санкційні списки юридичних та фізичних осіб рф, білорусі та українських колаборантів».

«Наголосив, що проведені рф псевдореферендуми є нікчемними та не змінюють реальності.

Україна поверне своє. Територіальну цілісність України буде відновлено.

Обговорили подальші кроки міжнародної спільноти у відповідь на нещодавню спробу рфанексувати тимчасово окуповані території України. Такі кроки мають передбачати повну міжнародну ізоляцію росії, посилення глобальних санкцій, визнання рф державою —спонсором тероризму, подальшу оборонну та макрофінансову підтримку нашої країни».

На сторінках публікуються повідомлення з офіційною позицією українського уряду та Президента України про проведення т. зв. референдумів. Нема оцінки дій громадян України чи відповідальності за колабораційну діяльність.

Загальний висновок за результатами аналізу офіційних каналів зв’язку Президента України, його Офісу та персональних сторінок

Президент України та його команда загалом не трактують дії населення крізь призму статті 111-1 КК України (окрім декількох випадків), відповідальність за порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права покладають на російську федерацію та її офіційних представників.

У публічній площині формують думку про неминучість деокупації всіх територій, звільнення всього населення, піклування про цивільне населення, яке опинилося в окупації і переважно стало жертвами. Також транслюється думка про невідворотність покарання для всіх, хто пішов на співпрацю з ворогом на шкоду власній державі.

Сторінки популярні, а тому здатні впливати на велику кількість населення. Сама команда транслює однакові підходи, тому не виникає різного розуміння одного явища. Каральний підхід до цивільного населення відсутній, спостерігається патерналістичний підхід до мешканців ТОТ.

Вектор повідомлень протягом останніх півтора року незмінний, що свідчить про послідовність політики в питаннях колабораційної діяльності.

Офіс Генерального прокурора

Офіційний телеграм-канал Офісу Генерального прокурора має трохи більше ніж 14 тис. підписників. Переглядів дописів — від 2 до 6 тис. На каналі відсутня можливість ставити реакції чи коментувати.

Відео на ютубі не популярні, набирають невелику кількість переглядів (близько 300),мають незначну кількість коментарів (наприклад, усього 4) і реакцій (наприклад, 7).

Офіційна фейсбук-сторінка Офісу Генерального прокурора налічує 36 тис. читачів. Дописи популярні: мають і реакції (наприклад, 260 смайлів), і поширення (наприклад, 37). Сторінка постійно оновлюється контентом, проте дописи мають невелике охоплення. Можливість коментувати дозволяє підвищити охоплення контенту.

На сторінці часто висвітлюється діяльність з притягнення винних до відповідальності з деталізованою суттю кримінального правопорушення (склад злочину, конкретні дії). Наприклад:

«За даними слідства, 20 вересня 2022 року 12 псевдодепутатів взяли участь у засіданні так званої народної ради «ДНР» та на підставі звернення голови «громадської палати» квазіреспубліки особисто позитивно проголосували і ухвалили фейковий закон «Про референдум ДНР з питання входження до складу РФ на правах суб’єкта РФ».

У подальшому за результатами псевдоголосування так званою центральною виборчою комісією «ДНР» організовано та проведено незаконний референдум у населених пунктах тимчасово окупованої території Донецької області, з метою приєднання частини українських територій до держави-агресора».

Проте такі дописи не популярні серед читачів сторінки.

Офіс Генерального прокурора досить рідко додатково коментує окремі сфери діяльності чи роботи в окупації, які потрапляють під криміналізацію за статтею 111-1 КК України. Більша частина дописів стосується висвітлення оперативної роботи органів прокуратури з розслідування злочинів проти основ національної безпеки, статистичної інформації та невідворотності покарання, наприклад:

«Окремо обговорили роботу з протидії злочинам проти основ національної безпеки, яких наразі зареєстровано майже 13 тисяч. «Досі маємо випадки викриття зрадників і колаборантів серед працівників правоохоронних та інших державних органів. Першочергове завдання — самоочищення».

Офіційний сайт Офісу Генерального прокурора містить чимало інформації, яка стосується діяльності цього органу, у т. ч. і колабораційної діяльності. Проте на сайті відсутній пошук, тому знайти конкретні відомості майже нереально. Інформація оновлюється постійно, її можна відстежувати лише в режимі реального часу або в ручному режимі, гортаючи всі сторінки новин, що вкрай незручно. На сайті регулярно оновлюється і статистична інформація про кількість кримінальних проваджень у вигляді зведених ексель-таблиць, які містять розподіл як за регіонами, так і статтями КК України (у т. ч. і за ст. 111-1).

На основі дописів цивільне населення може легко оцінити свої дії крізь призму статті 111-1 КК України та відповідно скоригувати їх. Проте невелике охоплення контенту на досліджуваних ресурсах дозволяє зробити висновок, що вони не є основним джерелом інформації для людей.

Генеральний прокурор

Андрій Костін

Офіційна фейсбук-сторінка Генерального прокурора Костіна Андрія налічує 2,9 тис. читачів і має 1,4 тис. уподобань. Вона періодично наповнюється офіційними повідомленнями — пострелізами, анонсами подій та інформаційними повідомленнями автора.

Кожний допис у середньому має 100–200 реакцій, до 20–30 поширень і невелику кількість коментарів.

Інтерв’ю на ютубі з Андрієм Костіним мають великі охоплення (13 тис., 28 тис.). Він наводить конкретні приклади діяльності осіб в окупації не на користь нашої країни, оцінку дій таких осіб з точки зору статті 111-1 КК України, говорить про невідворотність покарання та чіткі механізми притягнення до відповідальності. Відео корисні для цивільного населення для розуміння суті колабораційної діяльності, ідентифікації видів колабораційних дій і можуть допомогти людині скоригувати власні дії, щоб не бути суб’єктом цього злочину.

Дописів за критеріями пошуку майже немає.

Загальний висновок за результатами аналізу офіційних каналів зв’язку Офісу Генерального прокурора та його офіційної персональної сторінки

Офіс Генерального прокурора організовано висвітлює свою діяльність, у т. ч. і розслідування справ про колабораційну діяльність. Велика кількість публікацій присвячена статистичним даним, інформації про невідворотність покарання та притягнення до відповідальності всіх винних.

Інформаційні дописи про викриття чергових колаборантів містять детальну інформацію про діяльність особи, яку сторона обвинувачення кваліфікує як колабораційну діяльність, що дозволяє пересічному громадянину легко зрозуміти, що передбачає колабораційнадіяльність.

Проте офіційні сторінки та телеграм-канали не є популярним джерелом інформації для населення, про що свідчать невеликі охоплення матеріалів. Працювати з офіційним сайтом Офісу Генерального прокурора ефективно неможливо через відсутність чіткої структури, кнопки пошуку та сортування інформації.

Сама команда транслює однакові підходи, тому не виникає різного розуміння одного явища. Вектор повідомлень протягом останніх півтора року незмінний, що свідчить про послідовність політики в питаннях колабораційної діяльності.

З огляду на те, що саме Офіс Генерального прокурора підтримує обвинувачення в суді в справах про колабораційну діяльність, проведення просвітницької роботи допомогло б зрозуміти цивільному населенню, що живе в окупації, наслідки своїх дій, ідентифікувати їх як колабораційну діяльність та скоригувати.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України має сайт, на якому легко знайти потрібну інформацію за допомогою пошуку. Інформація на сайті оновлюється декілька разів на день, новиною можна поділитися в популярних соціальних мережах.

Також Міністерство має сторінку у фейсбуку, яка налічує 26 тис. читачів. Дописи можна прокоментувати, поставити реакцію та поділитися. Проте читачі на цій сторінці не активні: дописи майже не мають коментарів чи реакцій, а поширення мінімальні.

Інтерв’ю, розміщені на ютуб-каналі, помірно популярні (від 1 до 4,3 тис. переглядів).

Досліджені публікації мають залякувальний характер, містять інформацію про значно більшу відповідальність, ніж це передбачено законодавством України; відносять до колабораційної діяльності ті активності на ТОТ, які нею не є. Серед них можна виділити такі:

«Примітно, що тут відповідальність несуть і політичні партії, громадські та релігійні організації, профспілки — у разі доведення їх співпраці із окупаційним режимом чи допомозі ворожій армії, їх можуть заборонити.

Щодо тих колаборантів (зрадників), які переховуються на окупованій території або у державі-агресорі, законотворці передбачили процедуру спеціального (заочного) судового розслідування без присутності підозрюваного чи обвинуваченого. Прокурору достатньо довести, що фігурант перебуває на окупованій території, або на території ворожої країни.

Також засуджені колаборанти матимуть низку обмежень і після відбуття покарання. Власне, їм заборонять долучатися до виборчого процесу всіх рівнів, вони не зможуть вступати на військову службу, отримувати допуск до держтаємниці тощо».

«Отримання російського паспорта громадянином України дає підстави зарахувати таку особу до колаборантів та посібників ворога. За це доведеться нести відповідальність».

«Єдиний випадок, коли можна взяти цей паспорт (прим. Російський, т. з. ДНР/ЛНР) є коли людина хоче виїхати з цієї території».

«Очевидно, що якщо людина бере паспорт рф, щоб виїхати, це не буде кримінально караним».

«Найкращій вихід — евакуюватися. Так ви убезпечите себе та свою сім’ю та уникнете тиску від окупантів. А також — не порушите законодавство України, за яким участь у так званих «референдумах» на ТОТ тягне за собою кримінальну відповідальність».

«Звертаючись до зрадників і колаборантів, ПОПЕРЕДЖАЄМО:

1) жоден із вас НЕ уникне кримінальної відповідальності;

2) жоден із вас більше НЕ зможе відвідати своїх родичів і близьких на підконтрольній Україні території;

3) жоден із вас НЕ зможе отримувати пенсійні й інші соціальні виплати;

4) жоден із вас НЕ зможе використовувати власні активи на підконтрольній Україні території.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: за колабораційну чи сепаратистську діяльність в умовах повномасштабного вторгнення вам загрожує до 15 років за ґратами».

Мета такої політики — залякати власне цивільне населення на ТОТ, зробити його життя ще гіршим, ніж в окупації, наслідком може стати втрата прихильності власних громадян.

За останні півтора року такий агресивний підхід трохи зменшено, дописи стали більш обережними, з’явився аналіз дій крізь призму чинного національного законодавства та норм міжнародного гуманітарного права.

Це профільне міністерство з питань ТОТ, тому воно мало б стати основним рупором, зв’язком між населенням, що опинилося в окупації, та офіційною владою; мало б допомагати власному населенню зменшити тягар перебування на ТОТ, а не навпаки.

Політика залякування призводить лише до збільшення явища колабораційної діяльності як неминучої та такої, від якої людина ніколи не зможе «відмитися».

Віцепрем’єр-міністерка України — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Ірина Верещук

Телеграм-канал Ірини Верещук має більше ніж 15 тис. підписників. Під дописами можнаставити реакції, залишати коментарі та робити поширення. Охоплення дописів велике (12 тис. переглядів, близько 150 реакцій). Хоча коментарів небагато, проте їх часто залишають люди, які перебувають в окупації і цікавляться, як їм діяти, щоб вижити.

Наприклад, під дописом такого змісту:

«Кажуть, що окупанти зібрались якісь там «вибори» проводити у вересні на тимчасово окупованих територіях.

Хочу вкотре попередити наших громадян на ТОТ:

Будьте обережними та відповідальними. Не дайте втягнути себе у співпрацю з ворогом. Бо всі колаборанти потім матимуть великі проблеми. Воно вам не треба!»

Коментарі:

Может скажете, чё делать тем людям что там остались? И законы виделитам?…

Я вот в оккупации в Мариуполе и мы не берём паспорта хоть это очень сложно, потому что до 1 июля 2024 если не возьму паспорт меня депортируют

Поспішіть будь ласка, стає нестерпно. Через те що пенсіонери і прибічники біжать за паспортами стає видно тих хто не хоче брати паспорти. Так гидко спостерігати за чергами за паспортами.

Уже указ до 1 сентября 2023 года. Потому что будут выборы уже осенью и до этоготребуется быть с документами.

Мы тоже пока держимся. Уже очень сложно становится.

Подскажите, за счет кого держаться, как говорили, томас на хлеб не намажешь, так и сейчас, что делать? Не работать? Умирать? Денег на выезд нет, кушатьхочется, детям как сказать, потерпите, есть не просите. Деду 93, не ходячий, бросить, не кормить, лекарства не покупать? Всех работающих заставляютполучать паспорта, или увольняют, депортировать будут не в Украину, а на север. Держаться нету больше сил...

Але авторка допису так і не відреагувала на ці коментарі.

Аналогічні дописи досить популярні й на персональній фейсбук-сторінці Ірини Верещук.

У дописах багато інформації про те, які дії слід вважати колабораціонізмом і від чого треба утриматися, щоб не бути притягненим до кримінальної відповідальності, у т. ч.:

не ходити на псевдовибори та не брати участь у них;

не йти на співпрацю з ворогом: не брати паспорти, не брати участь у їх акціях, у їх «псевдореферендумів». «Кримінальна відповідальність для людей, які перебували в окупації не наступатиме за умови не співпраці з ворогом».

Також є роз’яснення норм статті 111-1 КК України.

Багато повідомлень стосуються розробленого законопроєкту про відповідальність за видачу та отримання паспортів рф, який так і не було ухвалено. У людей могла сформуватися думка про криміналізацію отримання паспорта рф, проте це не відповідає дійсності.

Часто в телеграм-каналі подані посилання на інтерв’ю, розміщені на ютубі. Такі відео досить популярні (від 1,1 до 7 тис. переглядів). Ютуб-канал Ірини Верещук має 7,33 тис. підписників. Оскільки одне й те саме повідомлення дублюється на всіх можливих каналах, його охоплення значно зростає.

Часто згадується потреба евакуюватися як єдиний вихід для боротьби з рф. Також постійно звучить думка про криміналізацію отримання паспорта т. зв. «ДНР» чи «ЛНР» або рф. Єдиним винятком із цього, на думку Ірини Верещук, є необхідність виїхати з ТОТ. Це хибне трактування норм закону, введення цивільного населення в оману.

Така позиція не враховує обставини окупації, особливості життя на ТОТ і не відповідає принципу дотримання прав людини. Політика непаспортизації російськими паспортами проводиться доволі агресивно.

Загальний висновок за результатами аналізу офіційних каналів зв’язку Міністерствареінтеграції та профільного міністра

Це профільне міністерство з питань ТОТ, тому мало б стати основним рупором, зв’язком між населенням, що опинилося в окупації, та офіційною владою; мало б допомагати власному населенню зменшити тягар перебування на ТОТ, а не навпаки.

Усі повідомлення містять гіперболізацію відповідальності за злочин колабораційної діяльності, значно розширюють коло дій, які можуть бути криміналізованими. Єдиним виходом із ситуації окупації Міністерство пропонує евакуацію. Така позиція не враховує обставини окупації, особливості життя на ТОТ та не відповідає принципу дотримання прав людини. Політика непаспортизації російськими паспортами проводиться доситьагресивно.

За останні півтора року кардинально негативне ставлення до отримання паспортів т. зв. «ЛНР/ДНР» чи рф змінилося на помірно негативне, проте частота повторення, кількість різних способів подання інформації через різні джерела формує хибне уявлення про незаконність таких дій.

Заступниця міністра оборони України (2021–2023)

Ганна Маляр

Ганна Маляр на посаді заступниці міністра оборони України у 2021–2023 роках виступала офіційною речницею Міністерства та давала численні інтерв’ю про новини з фронту. Частина з них також стосувалася і питань, які є предметом цього дослідження.

Офіційний телеграм-канал Ганни Маляр налічує на дату дослідження (після звільнення) трохи більше ніж 29 тис. підписників. На каналі подекуди відсутня можливість ставити реакції чи коментувати дописи. Але ті дописи, які відкриті до реагування, мають чимало відгуків читачів (близько 2 тис. реакцій).

Усі дописи досить популярні (2–8 тис. переглядів). Відстежувати поширення неможливо.

Приватна сторінка Ганни Маляр у фейсбуку налічує 166 тис. читачів. Дописи популярні(більше ніж 1 тис. реакцій, 30–40 поширень і невелика кількість коментарів). Ганна Маляр активна у фейсбуку, її стрічка постійно оновлюється.

У телеграм-каналі багато дописів на тему примусової паспортизації та підготовки до проведення незаконних виборів чи референдумів:

«На тимчасово захоплених українських територіях російські окупанти, після проведення незаконних референдумів, посилили адміністративний тиск на місцеве населення шляхом переведення всіх сфер життєдіяльності на російське законодавство.

Зокрема, почали примусово націоналізувати місцеві підприємства та майно і передавати його під керівництво так званих місцевих адміністрацій.

Незгодних з такою націоналізацією залякують кримінальною відповідальністю з відбуттям покарання на території рф.

В освітній сфері окупантами в наказовому порядку до місцевих навчальних закладів доводяться вимоги російської пропаганди, спрямовані на виправдання військової агресії та нав’язування російського трактування історії.

Як приклад — до навчальних закладів на тимчасово окупованій території Запорізької області надійшло розпорядження, яке зобов’язало вчителів навчальних закладів в обов’язковому порядку проводити заняття з метою пропаганди “руського миру” та пояснення необхідності проведення референдуму для місцевого населення. Для вказаного заходу було підготовлено спеціальні пропагандистські тексти».

Головний меседж усіх повідомлень від Ганни Маляр — незаконність і протиправність дій окупанта на ТОТ, порушення прав людини, примус до голосування, отримання паспорта рф. Жодного натяку на те, що отримання паспорта рф, т. зв. «ДНР» чи «ЛНР» є протиправним для громадянина України та матимете наслідком притягнення до кримінальної відповідальності, так само як і участь у псевдореферендумах чи незаконних виборах. Підписники Ганни Маляр не можуть сформувати хибне уявлення про криміналізацію таких дій, понад те, відчувається аналіз ситуацій примусу та неволі на ТОТ, розуміння проблем мешканців, які опинилися в окупації.

Міністр освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України має сайт, на якому ми знайшли лише три матеріали, що стосуються колабораційної діяльності. Сайт структурований, на ньому легко знайти інформацію за допомогою рядка пошуку.

Також Міністерство має офіційну сторінку у фейсбуку з 383 тис. читачів. Сторінка постійно оновлюється, містить інформацію як для здобувачів освіти, так і педагогічних працівників. Її часто тегають інші користувачі під своїми дописами про колаборантів-освітян. Проте на сторінці немає дописів самого Міністерства, присвячених досліджуваній тематиці.

Більш корисна для освітян платформа Освітнього Омбудсмена, яка також добре структурована та має опцію пошуку. На цьому сайті є два детальні роз’яснення суті освітньої колабораційної діяльності, наслідків для освітян і підтримки їх в окупації.

Одразу після запровадження норми статті 111-1 КК України офіційне бачення Міністерством колабораціонізму охоплювало викладання за стандартами країни-агресора, що розширює перелік дій порівняно із самою статтею, наприклад:

«Норми статті 111-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за співпрацю з окупантами, зокрема, викладання за освітніми програмами країни-окупанта, викликали більше запитань, ніж дали відповідей».

«Дії тих педагогів, які свідомо та добровільно погодилися співпрацювати з окупаційною владою і викладати за їхніми освітніми програмами, підпадають під статтю про колаборацію (ст. 111-1 КК України)».

На брифінгу 23 вересня 2022 року представник Служби безпеки України пояснив, що викладацька діяльність за стандартами освіти країни-агресора сама собою становить колабораційну діяльність. Це відео переглянули 8,8 тис. разів, воно набрало 210 реакцій, а отже, могло сформувати думку про незаконність будь-якої викладацької діяльності за стандартами рф.

Проте наприкінці кінці 2022 року з’явилися офіційні роз’яснення відповідно до чинного законодавства.

Міністерство займає стриману політику щодо освітнього колабораціонізму та цілком покладається на органи правопорядку. Рекомендації освітянам подані лише в межах чинного законодавства.

Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство охорони здоров’я України має сайт, він структурований, з кнопкою пошуку. Проте за критеріями пошуку інформація, яку ми досліджували, відсутня. Можна зробити висновок про утримання Міністерства від офіційного висловлення ставлення до діяльності медиків в окупації.

Також Міністерство має офіційну сторінку у фейсбуку з 588 тис. читачів. Сторінка постійно наповнюється інформацією, популярна серед читачів, які ставлять реакції, коментують дописи. Інформація за критеріями пошуку відсутня.

Водночас в офіційних інтерв’ю міністр охорони здоров’я Ляшко Віктор неодноразово говорив про те, що медики мають продовжувати виконувати свою роботу і на ТОТ, така діяльність не буде вважатися колабораціонізмом. Винятком із цього правила, на його думку, є медики, які добровільно обіймають адміністративні посади в незаконних органах влади на ТОТ.

«Надання медичної допомоги і робота в закладі охорони здоров’я не буде вважатися колабораціонізмом. Це була наша позиція, яку ми узгоджували з силовими структурами, і робили з цього приводу декілька заяв. Співпраця з окупантами з політичних мотивів, яка буде зафіксована — це можна вважати колабораціонізмом».

«Наші нехай працюють і надають медичну допомогу. Можливо, виникнуть якісь речі, які вони будуть вимушені робити, бо це питання їхнього виживання. Це не співпраця — це виживання. Але якщо людина сама проявила ініціативу, захотіла очолити якийсь умовно створений “департамент охорони здоров’я” і підтримує окупантів — тоді, зрозуміло, що це співпраця».

«Женевська конвенція 1949 року передбачає, що в закладі охорони здоров’я надається медична допомога всім, хто доставляється до закладу охорони здоров’я. І лікар на операційному столі не визначає критеріїв».

Таку ж позицію було озвучено і на брифінгу Служби безпеки України 23 вересня 2022 року, де прозвучало, що відповідальність нестимуть тільки «у випадку згоди займати керівні посади при окупантах». Це відео переглянули 8,8 тис. разів, воно набрало 210 реакцій.

Публічна позиція не враховує вимоги статті 56 Конвенції про захист цивільного населення під час війни: «Окупаційна держава зобов’язана за допомогою всіх наявних засобів та в співробітництві з державними та місцевими органами влади забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров’я та санітарії, зокрема, вдаючись до вживання та проведення профілактичних та запобіжних заходів, необхідних для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій. Медичному персоналу усіх категорій буде дозволено виконувати свої обов’язки», проте цілком відповідає статті 111-1 КК України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має свій сайт, на якому постійно оновлюється інформація про права людини, порушення та наслідки таких порушень, а також висвітлюється діяльність Офісу Уповноваженого. Сайт структурований, має кнопку пошуку, тому з ним легко працювати й знаходити потрібну інформацію. Він містить також роз’яснення та алгоритми дій громадян у разі виникнення тих чи інших ситуацій.

Офіційний телеграм-канал Омбудсмана має трохи більше ніж 9 тис. підписників. На каналі можна ставити реакції та робити поширення, проте відсутня можливістькоментувати. Публікації досить популярні (2,6–6,5 тис. переглядів, близько 50 реакцій).

Омбудсман активно веде свою фейсбук-сторінку, яка налічує 24 тис. читачів. Вона постійно оновлюється дописами, читачі активні: ставлять реакції, коментують, поширюють. Дописи з тематики дослідження доволі популярні, а отже, можна зробити висновок, що публічна позиція Омбудсмана впливає на розуміння явища колабораційноїдіяльності та може реально коригувати поведінку читачів.

Усі публікації зроблені відповідно до національного та міжнародного права. Спостерігається людиноорієнтований підхід, врахування ситуації окупації та необхідність задоволення потреб наших громадян, які живуть на ТОТ.

Багато повідомлень присвячено розвінчуванню міфів про криміналізацію отримання паспорта рф на ТОТ чи участі в псевдовиборах. Багато повідомлень містять роз’яснення вимог чинного законодавства та норм міжнародного права. Омбудсман рішуче засуджує дії окупанта на ТОТ, висвітлює порушення прав людини та покладає відповідальність на рф.

Декілька уривків з дописів:

«Наголошую, особи, які змушені отримувати паспорт РФ за таких обставин, не можуть вважатися злочинцями, радше — жертвами злочину!»

«Україна як держава усвідомлює, що люди, які не можуть виїхати з тимчасово окупованих територій, змушені отримувати російські паспорти. Найголовніша задача українців в окупації — вижити. При цьому, карати за отримай під насильницьким примусом паспорт ніхто не буде».

«Наголошую, Україна не визнає примусової паспортизації на тимчасово окупованих територіях, не визнає примусового автоматичного набуття українцями на цій території іншого громадянства, і це не є підставою для втрати громадянства України».

«Примусова паспортизація — це черговий злочин Росії проти мирного українського населення!»

«Ми закликаємо наших громадян за можливості не брати участь у таких референдумах, інформувати близьких про це, ретельно запам’ятовувати організаторів референдумів та знати, що свідома добровільна співпраця з окупантом є кримінальним порушенням».

«Наголошую, примусова паспортизація — це порушення норм міжнародного права. Це злочин, який тягне за собою і наступний воєнний злочин, — мобілізацію і використання людей у війні проти власної держави».

«Люди, які опинилися в пастці тимчасової окупації бояться чинити опір окупаційній владі, бо хочуть вижити.

Офіс Омбудсмана України за людяність і проти того, щоб в нашій державі порушували кримінальні провадження стосовно людей, які стали жертвами примусової паспортизації.

Україна обов’язково прожене ворога і поверне всі території, а також подбає про кожного громадянина України».

Бачення має стабільний вектор — дотримання прав людини та їх захист, навіть на ТОТ. Омбудсман закликає до узгодження законодавства про колабораційну діяльність звимогами точності та однозначності трактувань.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Офіційні представники нашої держави по-різному розуміють норми статті 111-1 КК України, як наслідок, по-різному висвітлюють колабораційну діяльність у медіа. Різне трактування призводить до відсутності єдиного підходу у формуванні державної політики щодо дій цивільного населення, яке опинилося в окупації й бажає скоригувати свою поведінку з урахуванням норм про кримінальну відповідальність.

В один і той самий проміжок часу можна спостерігати діаметрально протилежну оцінку дій наших громадян щодо отримання паспорта рф або участі в незаконних виборах чи референдумах у ролі виборця. У результаті людина, яка довіряє владі, не може належним чином зрозуміти, як їй діяти.

Державна політика в аспекті притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність має бути чіткою, прозорою, зрозумілою, послідовною та такою, що враховує принципи міжнародного гуманітарного права.

Норма статті 111-1 КК України потребують змін з урахуванням необхідності дотримання принципу юридичної визначеності та норм міжнародного гуманітарного права. Окрім цього, варто приділити увагу створенню єдиних підходів до роботи в публічному просторі представників влади, у центрі уваги мають стояти права людей, які є жертвами агресії.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.