Майже 80 років тому, 15 лютого 1946 року, у підвалі Школи електротехніки імені Альфреда Фітлера Мура Пенсільванського університету Джон Преспер Екерт і Джон Моклі подали енергію на блоки 27-тонного пристрою. Зажевріли приблизно 18 000 вакуумних ламп, запрацювали 1500 реле. Машина, яку назвали ЕНІАК (ENIAC — Electronic Numerical Integrator and Computer), почала обробляти перші команди.
Для програмування інженери вручну з’єднували блоки десятками кабелів. Зміна програми могла тривати до двох днів. На той момент це був найпотужніший комп’ютер у світі, і багато дослідників вважають цю подію першим реальним запуском електронно-обчислювальної машини. ЕНІАК коштував уряду США близько 400 млн доларів. Він працював зі швидкістю приблизно 2000 операцій на секунду. Реальна сенсація тут у тому, яких успіхів досягло людство всього за 80 років. Сучасні аналоги ЕНІАКу — це суперкомп'ютери. Найкрутіший із них — ElCapitan, швидкість якого має 18 нулів. Задача, на яку він витрачає хвилину, потребувала б в ЕНІАКУ — скільки б ви думали? 1,7 мільярда років! Для порівняння: наша планета існує 4,5 мільярди років.
Отже, в нас є технологія з колосальними масштабами розвитку. Як вона змінює світ, як вона змінює кримінальне право? Цікаво дізнатися? Книга саме про це.
У монографії «Кримінальне право в умовах цифрової трансформації. Від несанкціонованого доступу до “jailbreak” штучного інтелекту» розглядається феномен синхронізації між інформатизацією і кримінально-правовим регулюванням, коли нові технології одночасно створюють загрози й відкривають можливості для юстиції. Предметом дослідження автора є такі напрями:
- інформаційна безпека як об'єкт кримінально-правової охорони;
- трансформація традиційних злочинів і формування категорії комп'ютерних злочинів;
- використання ІТ та штучного інтелекту в кримінальній юстиції, включно з можливостями кримінологічного аналізу й ризиками зловживань.
Монографія поєднує теоретичний і практичний аналіз: від критики чинної судової практики до прикладів застосування інноваційних платформ на кшталт CrimeDataLab. Особливу увагу приділено викликам для України в умовах війни, де інформаційна сфера стала одним із ключових полів протистояння.
Що нового дала нам ця книга
До цієї книги практично не було комплексної роботи, яка б системно поєднувала кримінальне право, цифрову трансформацію і штучний інтелект не як набір футуристичних прогнозів, а як предмет щоденної юридичної практики. Монографія є переходом від абстрактних розмов про вплив технологій до конкретних інструментів: платформи CrimeDataLab.
Новою є також форма спілкування з читачем — чат-бот, з яким можна «обговорити» книгу, поставити йому запитання або попросити поставити запитання читачу.
Основні ідеї монографії
Книга відповідає на три великі питання:
- Як кримінальне право мінімізує ризики інформатизації?
- Як інформатизація дозволяє підвищити ефективність кримінально-правового реагування?
- Як системі кримінальної юстиції залишитися справедливою в епоху алгоритмів?
Ключові ідеї, над якими міркує автор, такі:
- комп’ютерні злочини та кримінальні правопорушення у сфері ІТ;
- зростання ролі відкритих даних як нового ресурсу кримінальної політики;
- примітивізація правозастосування;
- небезпека «алгоритмічного конвеєра покарання»;
- концепція динамічної санкції.
Для кого ця книга
Ця книга буде цікава:
- правникам, які хочуть зрозуміти, як технології змінюють їхню професію;
- науковцям, які працюють на стику права і цифрових трансформацій;
- студентам, які хочуть вивчати кримінальне право й розуміти, як воно працює;
- керівникам, які хочуть ухвалювати рішення на основі даних.
Як виникла ідея написати цю книгу
Поштовхом для написання монографії стала робота з великими масивами кримінальної статистики та судових рішень. Другий фактор — бажання не просто реагувати на стрімкий розвиток штучного інтелекту, а запропонувати концептуальну рамку його використання для правничої спільноти. І головний чинник — постійне спілкування зі студентами, які завжди ставлять важливі запитання і хочуть знати більше.
Як відбувався процес написання. Яка частина була найскладніша
Саме написання супроводжувалося активнішим використанням ШІ для пошуку джерел та аналізу судової практики. Найскладніше було зберегти баланс між науковою глибиною і практичною цінністю. Хотілося уникнути як спрощення, так і перевантаження теорією.
Як краще читати книгу
Книгу можна читати як від початку до кінця, так і нелінійно: обрати той розділ, який є найбільш актуальним просто зараз. Або можна запитати чат-бот про те, що можна знайти в книзі, і слідувати його підказкам.
Кому монографія не сподобається
Тим, хто переконаний, що технології не змінюють право, штучний інтелект — це тимчасова мода, а кримінальна політика не потребує емпіричного аналізу.
Чи важливий для автора зворотний зв’язок
Автор був би радий почути рефлексії читачів щодо таких дискусійних питань:
- концепції динамічної санкції;
- межі використання ШІ в протидії злочинності;
- ризики алгоритмічної стандартизації правосуддя;
- роль відкритих даних у формуванні кримінальної політики.
Чи чекати на продовження
Обов’язково! Технологічні зміни відбуваються швидше, ніж підручники встигають оновлюватися. Наступний етап — більш прикладні дослідження: аналіз судової практики з ШІ, інтеграція аналітичних інструментів у юридичну освіту та розроблення моделей відповідального використання ШІ в кримінальній юстиції.