Оскарження недотримання розумних строків за статтею 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України) — той інструмент, за допомогою якого сторона захисту теоретично може вказати стороні обвинувачення більш прискіпливо ставитися до питання процесуальних строків у кримінальних провадженнях.
Однак на практиці цей механізм не працює та ніколи не працював. Чому так? Розберемося в цій статті.
Строки, строки, строки: чому знову вони?
За новою редакцією КПК України від 08.12.2023 року строки під час досудового розслідування починають обраховуватися з моменту повідомлення особи про підозру. Спочатку органу досудового розслідування надається 2 місяці, але за певних обставин цей строк можна продовжити до 12 місяців. Якщо і в цей строк сторона обвинувачення не встигає завершити досудове розслідування, строки закінчуються, не підлягають поновленню, а кримінальне провадження потрібно закрити.
При цьому орган досудового розслідування також наділений правом зупиняти досудове розслідування з тих чи інших підстав.
Однак нерідко трапляється, що досудове розслідування залишається зупиненим довше, ніж у ньому щось відбувалося.
Що зробив законодавець?
Щоб таке траплялося рідше, законодавець запровадив інститут оскарження недотримання розумних строків.
У теорії це неймовірний інститут: прокурор вищого рівня має розглянути цю скаргу і, якщо справді порушено принцип розумності строків досудового розслідування, надати відповідні «вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень».
На практиці виникає риторичне питання: чи захочуть прокурори вказувати на недоліки в діяльності своїх колег? Звичайно, ні.
Тому постає необхідність у судовому контролі. Слідчі судді натомість обмежені у своїй діяльності та не можуть втручатися в дискрецію прокурорів і відповідно зобов’язувати їх робити те, що ті мають робити «виключно за власної волі».
Виняток із правил
Ми проаналізували практику Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС) та знайшли п’ять ухвал слідчих суддів, які є винятком із вищезазначеного правила. У них слідчі судді частково задовольняли скарги сторони захисту й зобов’язували прокурорів вищого рівня надати уповноваженому прокурору «обов’язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень».
- В ухвалі від 12.10.2021 у справі № 991/6437/21[1] слідча суддя зобов’язала прокурора вищого рівня надати відповідні вказівки уповноваженому прокурору через те, що «матеріали скарги також не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді жодних даних про вжиття якихось дій після 2015 року з метою дотримання розумних строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні».
- В ухвалі від 09.08.2021 у справі № 991/4821/21[2] слідча суддя вдалася до виняткового заходу через те, що «матеріали скарги не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді даних про будь-які виклики ОСОБА_4 до слідчого для проведення слідчих дій, на які він не з’являється. Відтак через невідповідність постанови прокурора від 15.04.2021 формальним вимогам ст. 110 КПК України, вона підлягає скасуванню». Окрім цього, ще раніше прокурор не виконав вимогу в попередній ухвалі, де слідча суддя також «зобов’язала прокурора вищого рівня надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000000368 обов’язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень».
- В ухвалі від 18.05.2021 у справі № 991/3086/21[3] слідча суддя з такої самої формальної підстави скасувала рішення прокурора та зобов’язала його надати вказівки уповноваженому прокурору.
- В ухвалі від 28.12.2021 у справі № 991/8724/21[4] слідчий суддя зобов’язав надати обов’язкові до виконання вказівки уповноваженому прокурору через непроведення допиту свідків понад два роки без об’єктивних на те підстав для затягування. І це при тому, що прокурор задовольнив клопотання сторони захисту про допит цих свідків.
- В ухвалі від 25.01.2022 у справі № 991/445/22[5] слідчий суддя вказав, що «уповноваженим суб’єктом на розгляд скарги про недотримання розумних строків під час досудового розслідування у постанові, прийнятій за результатом розгляду скарги захисника ОСОБА_3, повинно бути проаналізовано доводи останнього про наявність (або відсутність) підстав для закриття кримінального провадження в частині, а також надано відповідні вказівки прокурору, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні».
Однак зі згаданих ухвал випливає невтішний висновок: це виняткові заходи, які є вимушеною реакцією на систематичне й тривале невиконання прокурорами своїх прямих обов’язків.
Окремо варто згадати про висновок слідчого судді ВАКС в ухвалі від 05.07.2024 у справі № 991/2124/24[6], де він вказав:
«Обмеження дискреційних повноважень прокурора об’єднувати кримінальні провадження в режимі спеціального досудового розслідування має чітко кореспондувати призначенню функції судового контролю на досудовому розслідуванні, тобто ґрунтуватися саме на виправленні істотних порушень прав людини. Так, Суд вже зазначав, що постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена КПК, не є безумовною підставою для її скасування як незаконної. Адже в кримінальному провадженні може виникнути правова ситуація, яка потребуватиме судового контролю з боку слідчого судді у спосіб не передбачений КПК з метою захистити людину, її права та свободи (ухвала судді-доповідача АП ВАКС від 19.02.2021 у справі № 757/4965/21-к)».
І навіть ці виняткові заходи не допомагають, як показали ухвали від 09.08.2021 у справі № 991/4821/21 та ухвала від 18.05.2021 у справі № 991/3086/21, де слідча суддя двічі вказувала на необхідність надання обов’язкових до виконання вказівок прокурором вищого рівня. Натомість прокурор вищого рівня ігнорував прямі вказівки слідчої судді.
«Процесуальний футбол»
І тут виникає ситуація, яку один слідчий суддя ВАКС у своїй ухвалі влучно назвав процесуальним футболом[7], або будівництвом замків на піску[8].
Заради розв’язання ситуації, коли сторона захисту вже не вперше подає скаргу на недотримання розумних строків, слідчий суддя в ухвалі від 15.12.2024 у справі № 991/5294/22[9] вирішив піти проти практики ВАКС та змінити ситуацію:
«Надати органу досудового розслідування строк шість місяців з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01 серпня 2018 року та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування».
Це насправді хороше та потенційно дієве рішення могло б змінити сам характер цього інституту та перетворити теорію на реальність.
Однак його скасувала колегія Апеляційної палати ВАКС[10], указавши:
«Крім того, слідчий суддя грубо порушив принцип диспозитивності, який визначено ст. 26 КПК України, оскільки вирішив питання, що не були винесені на його розгляд стороною захисту. Також слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 2 ст. 307 КПК України та ч. 2 ст. 308 КПК України, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, оскільки встановив органу досудового розслідування строки проведення досудового розслідування та надав вказівку прокурору прийняти процесуальне рішення. При цьому, кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатися у дискреційні повноваження прокурора вищого рівня, передбачені ст. 308 КПК України».
Судова практика
І, на жаль, це була єдина подібна спроба надати життя статті 308 КПК України.
В усіх інших випадках слідчі судді, розглядаючи такі категорії скарг, не вдаються до аналізу строків досудового розслідування. Вони лише перевіряють, чи відповідає надана обвинуваченням відповідь вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Такий формалізм нівелює і без того «беззубу» статтю 308 КПК України, що позбавляє сторону захисту можливості перевіряти рішення прокурора вищого рівня.
У рішеннях Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду суд неодноразово зазначав, що слідчий суддя не має повноважень втручатися в дискреційні повноваження сторони обвинувачення. Таку позицію Верховний Суд висловлював у постанові від 05.12.2023 у справі № 757/26714/22-к[11], постанові від 14.02.2023 у справі № 405/680/22[12], постанові від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21-к[13].
Масла у вогонь підлила постанова Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 991/7976/23[14], де останній «звертає увагу, що питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду».
Цей висновок шкодить інституту оскарження на недотримання розумних строків і фактично «поховав» статтю 308 КПК України. Навіщо скаржитися на недотримання розумних строків, якщо це все одно має перевірятися лише на підготовчому засіданні?
Це дивно ще й тому, що сам Верховний Суд вказував і не раз[15],[16],[17], що якщо відповідне положення кримінального права й процесу містить елемент невизначеності і її не можна усунути з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.
І сама собою судова практика не може звужувати законодавчо закріплені положення, а лише трактувати й пояснювати, як застосовувати ці норми права.
Також не радує тенденція слідчих суддів самоусуватися від усе більшої кількості «неприємних» питань, що нівелює весь сенс в існуванні слідчих суддів. Адже вони як гаранти дотримання прав учасників процесу мають багато можливостей для судового контролю і, власне, були створені для того, щоб запобігати експлуатації явних прогалин кримінального процесу.
Що можна зробити?
Ми пропонуємо надати слідчим суддям реальні механізми впливу на сторону обвинувачення. Тобто надати можливість втручатися в дискрецію прокурорів і слідчих у випадку явного зловживання процесуальними правами останніми. Звичайно, це формулювання також занадто розпливчасте, і питання, що таке «явне зловживання процесуальними правами», — відкрите.
Тому можна запропонувати такий варіант: у випадку незадоволення прокурором вищого рівня скарги з приводу розумних строків слідчий суддя має можливість зобов’язати прокурора у встановлений строк вчинити процесуальні дії або ухвалити процесуальне рішення. У виняткових випадках слідчий суддя повинен мати можливість зобов’язати прокурора вчинити конкретні дії у встановлений строк.
Без існування механізму впливу навіщо взагалі такий інструмент, як оскарження недотримання розумних строків?
Тим паче такий захід допоможе слідчим суддям зменшити кількість справ, які вони будуть слухати, оскільки в сторони обвинувачення не буде формального підходу до розгляду скарг за статтею 308 КПК України.
[1] https://reyestr.court.gov.ua/Review/100294280
[2] https://reyestr.court.gov.ua/Review/98960370
[3] https://opendatabot.ua/court/97032081-67d6e5cde8021733bf69eb738ddd2f54
[4] https://reyestr.court.gov.ua/Review/102364975
[5] https://reyestr.court.gov.ua/Review/102765582
[6] https://reyestr.court.gov.ua/Review/120309730
[7] https://reyestr.court.gov.ua/Review/108156817
[8] https://reyestr.court.gov.ua/Review/104417618
[9] Там само.
[10] https://opendatabot.ua/court/108250948-6967bbcd0415f63e5ce978fc0d9d0a3b
[11] https://opendatabot.ua/court/115617715-215993fea5dd2f63681f58f71f2afcf1
[12] https://opendatabot.ua/court/109075175-0650243c945c146fdf72d5b63de2d5ef
[13] https://opendatabot.ua/court/105190837-a3a46fa80a5de896452ffa14b380029b
[14] https://reyestr.court.gov.ua/Review/119099761
[15] https://opendatabot.ua/court/108960086-4c4877a13fa21dd2ef779c570e78a1b6
[16] https://opendatabot.ua/court/108960086-4c4877a13fa21dd2ef779c570e78a1b6
[17] https://opendatabot.ua/court/80147824-f74595dd51bc3b6d22f65e2286ce1780