Ключові стандарти проведення процесуального інтерв’ю, які вироблені українськими практиками на основі національного досвіду та принципів застосування процесуального інтерв’ю.
Спілкування є основною формою роботи слідчого, адже значну частину свого робочого дня він комунікує з колегами, прокурорами, суддями, представниками експертних установ, потерпілими від злочинів, численними свідками, адвокатами, підозрюваними особами. Кожен із них має свій темперамент та особливості, що вимагає від слідчого розвинутих комунікативних навичок, вміння «підлаштовуватися» під свого візаві, підбирати стиль спілкування для отримання необхідної інформації.
Різновидом такого спілкування є допит як одна з ключових слідчих дій у процесі розслідування кримінальних правопорушень. Якісно проведений допит дає змогу слідчому отримати важливу для розслідування інформацію — перевірити наявні слідчі версії, з’ясувати позицію сторони захисту, визначити подальші напрямки руху тощо. Аналіз міжнародного досвіду свідчить про наявність різноманітних методів організації та проведення допиту. Проте їх можна умовно об’єднати у дві великі групи, спираючись на загальні принципи, покладені в їх основу. До першої групи можна віднести методи, які базуються на так званому обвинувальному (accusatorial) підході. До другої групи належать методи, спрямовані на збір максимально об’єктивної інформації (information-gathering methods) про обставини, що є предметом уваги слідчого.
Спеціальний доповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес у своїй доповіді, представленій на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у 2016 році, також наголосив, що опитування, особливо допит підозрюваних, супроводжується невіддільними ризиками погроз, примусу або неналежного поводження. До причин їхнього виникнення, на думку Хуана Мендеса, входить хибне уявлення про те, що неналежне поводження і примус обов’язково необхідні для зізнання або отримання інформації. Така тенденція зберігається навіть попри незаперечні наукові докази того, що примусові методи допиту, навіть якщо вони не досягають рівня катувань, призводять до отримання неправдивих зізнань або судових помилок, а також послаблюють довіру населення до правоохоронних органів.
Терміном «процесуальне інтерв’ю», як правило, позначаються методи проведення допитів, що належать до другої групи. Ці методи були розроблені слідчими разом із психологами, вони побудовані на принципах ненасильницької комунікації, передбачають чіткий алгоритм підготовки, проведення та оцінювання допиту й спрямовані на отримання максимально об’єктивної інформації про обставини події.
Ініціатива «Процесуальне інтерв’ю» започаткована програмою «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» у 2018 році. Зараз підтримується JustGroup та спільнотою практиків системи кримінальної юстиції. Публікація Стандартів ПІ відбулася за підтримки проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною», що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.