Використання штучного інтелекту в роботі з допитами

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Використання штучного інтелекту в роботі з допитами

У сучасних реаліях правоохоронної діяльності штучний інтелект (далі — ШІ) перестав бути лише футуристичною концепцією і перетворився на нагальний оперативний виклик, що докорінно змінює архітектуру кримінальних розслідувань по всій Європі.

Володимир Васильчук

27 May, 2026

Використання штучного інтелекту в роботі з допитами

Для слідчого, який щоденно стикається з дедалі більшими масивами цифрових даних із вилучених пристроїв, де кількість повідомлень у чатах може вимірюватися сотнями тисяч, ШІ стає незамінним когнітивним партнером, здатним перетворити хаос неструктурованої інформації на чіткі аналітичні висновки. Важливість впровадження цих технологій у роботу з допитами важко переоцінити, адже вони дозволяють не лише автоматизувати рутинну транскрипцію аудіофайлів, але й проводити глибокий перехресний аналіз свідчень, виявляючи найдрібніші логічні суперечності й аномалії, які людське око може оминути через втому чи величезний обсяг матеріалів справи.

Фундаментальним аспектом ефективного застосування ШІ в слідчій практиці є розуміння сутнісної відмінності між архітектурами мовних моделей, де традиційні лінійні системи діють як швидкі, але часто ненадійні передбачувачі наступного слова, орієнтовані на статистичну ймовірність, а не на фактичну точність. Головною вадою лінійних моделей у правоохоронному контексті є їхня схильність до догідливості та галюцинацій, коли система, намагаючись задовольнити запит користувача за будь-яку ціну, вигадує деталі або обставини справи, що є абсолютно неприпустимим під час підготовки доказової бази. На противагу їм, моделі міркування (Reasoning Models), що базуються на принципі ланцюжка думок (Chain of Thought), пропонують якісно інший рівень аналітики: вони не просто видають миттєву відповідь, а спочатку розбивають складне слідче завдання на окремі логічні кроки, планують шлях розв’язання і верифікують кожен етап міркування перед генерацією фінального тексту.

Для забезпечення максимальної юридичної достовірності й безпеки даних особливого значення набуває використання моделей RAG (Retrieval-Augmented Generation), які фактично перетворюють штучний інтелект з оповідача на висококваліфікованого бібліотекаря, чиї знання обмежені виключно перевіреною базою матеріалів конкретного провадження. Замість того щоб черпати інформацію із загальних масивів даних інтернету, система RAG змушує алгоритм працювати виключно з наданими слідчим джерелами (наприклад, протоколами допитів і фінансовими документами), що дозволяє отримувати точні інсайти з обов’язковими цитатами й посиланнями на конкретні сторінки першоджерел. Такий підхід не лише мінімізує ризик витоку конфіденційної інформації в публічні хмари, але й забезпечує формування куленепробивних висновків, де кожна виявлена суперечність у показаннях підкріплена прямим посиланням на відповідний рядок у протоколі, що відповідає найвищим стандартам правосуддя та доказової чистоти.

Законодавство України наразі не містить спеціальних норм щодо використання ШІ правоохоронними органами — регулювання базується на загальних положеннях про захист персональних даних і прав людини. Стратегічні документи (Концепція розвитку ШІ 2020 р., план заходів на 2025–2026 рр.) мають орієнтовний характер і лише передбачають розроблення профільного закону в майбутньому. Відомчі нормативні акти не містять прямої заборони чи дозволу на застосування конкретних ШІ-практик. Водночас Закон «Про захист персональних даних» (№ 2297-VI) встановлює загальні правила обробки інформації, що охоплюють, зокрема, й алгоритмізовані процеси.

У межах суворого нормативного поля, окресленого Регламентом ЄС про штучний інтелект (EU AI Act), використання алгоритмічних систем у такій чутливій сфері, як робота з допитами, підпадає під категорію високого ризику, що накладає на правоохоронні органи безкомпромісні зобов’язання щодо прозорості й підзвітності. Етичний імператив тут полягає в дотриманні принципу «людина в контурі» (Human-in-the-loop), згідно з яким ШІ позбавлений права приймати остаточні процесуальні рішення чи самостійно оцінювати достовірність свідчень; його роль обмежена наданням аналітичних чернеток, тоді як слідчий залишається єдиним суб’єктом, відповідальним за юридичну кваліфікацію і дотримання прав людини. Особливу увагу слід приділити категоричній забороні на використання ШІ для автоматизованого профілювання осіб або прогнозування злочинних намірів на основі рис характеру чи соціального походження, оскільки в основі правосуддя має лежати лише презумпція невинуватості й аналіз об’єктивних фактів, а не статистичні упередження, успадковані моделями з історичних масивів даних. Кожен етап використання ШІ під час аналізу матеріалів розслідування має супроводжуватися повним аудитом і логуванням, що гарантує можливість ретроспективної перевірки логічного шляху моделі та унеможливлює створення тіньового правосуддя, де висновки базуються на непрозорих алгоритмічних припущеннях.

У питаннях роботи з конфіденційною інформацією, що становить таємницю досудового розслідування і містить персональні дані учасників провадження, критичною необхідністю є повна відмова від публічних хмарних сервісів на користь локальних рішень (on-premise). Використання комерційних платформ на кшталт стандартного ChatGPT для обробки реальних матеріалів справ можна порівняти з викрикуванням секретів у відчинене вікно, оскільки дані, передані в хмару, виходять з-під контролю відомства, можуть бути використані для донавчання сторонніх моделей або стати об’єктом витоку через сервери третіх осіб. Для органів правопорядку єдиним безпечним шляхом є розгортання малих мовних моделей (Small Language Models, SLM) на власних захищених серверах або автономних робочих станціях без доступу до інтернету, що забезпечує цифровий суверенітет і недоторканність доказової бази. Такий підхід дає слідчому змогу працювати з гігабайтами конфіденційних виписок та переписок у закритому контурі, де жоден біт інформації не залишає периметра безпеки установи, гарантуючи, що результати високотехнологічного аналізу будуть не лише оперативними, а і юридично бездоганними та захищеними від зовнішнього втручання.

В Україні для проведення допитів використовується узагальнена шестиетапна модель процесуального інтерв’ю, яку українські практики розробили на основі британської моделі PEACE, але адаптували до національного законодавства та практичних реалій: планування і підготовка, встановлення психологічного контакту, роз’яснення прав і порядку проведення, отримання інформації, завершення, оцінка. Ця модель переорієнтовує слідство з культури зізнання на науково обґрунтований збір інформації.

Використання ШІ на кожному з етапів значно підвищить об’єктивність та ефективність розслідування, що й буде описано нижче.

Це фундамент інтерв’ю, де слідчий аналізує матеріали справи, визначає інформаційні прогалини та формує альтернативні гіпотези. На цьому етапі готується письмовий план (дорожня карта) і вирішуються організаційні питання (місце, техніка, залучення фахівців тощо).

У процесі планування й підготовки до проведення допиту ШІ виступає не просто як технічний інструмент, а як проактивний гід і повноцінний аналітичний партнер, здатний перетворити розрізнені фрагменти доказів на цілісну дорожню карту майбутньої процесуальної дії. Замість виснажливого ручного вивчення тисяч сторінок банківських виписок, зашифрованих чатів і попередніх свідчень, слідчий отримує можливість використовувати потужності моделей міркування для миттєвої побудови структурованих баз даних, що містять усі згадані об’єкти — від номерів рахунків до конкретних геолокацій та пов’язаних осіб. Така попередня обробка інформації дозволяє слідчому ще до входу в кімнату для допиту мати перед очима деталізований графік подій і карту зв’язків, що дає змогу бачити приховані зв’язки між учасниками злочину, юридичними особами та рахунками, які не були прямо вказані в жодному окремому документі.

Найбільш вагомий внесок ШІ в підготовку до допиту полягає в його здатності до ізоляції фактологічних суперечностей через глибокий порівняльний аналіз масивів тексту, що раніше вимагало тижнів роботи цілої групи аналітиків. Використовуючи архітектуру ланцюжка думок, модель здатна одночасно зіставляти показання декількох осіб та офіційні звіти, виокремлюючи найдрібніші нюанси, де версія підозрюваного розходиться з об’єктивними даними, як-от хронологічні невідповідності в часі телефонних дзвінків або географічні контрадикції щодо місця зустрічі. На основі виявлених слабких місць ШІ може запропонувати слідчому варіанти запитань для наступного допиту, що дозволяє вибудувати тактику допиту так, щоб отримати найбільш повну й достовірну інформацію.

Особливу інтелектуальну цінність у процесі підготовки до проведення допиту становить здатність ШІ трансформуватися з пасивного обробника даних у безжального адвоката диявола, чиє головне завдання полягає не в підтвердженні припущень слідчого, а в радикальному випробуванні їх на міцність. Цей підхід допомагає слідчому подолати один із найнебезпечніших когнітивних ризиків розслідування — упередженість підтвердження, коли людський розум підсвідомо фокусується лише на тих доказах, що вкладаються в початкову версію сторони обвинувачення, ігноруючи критичні суперечності. За допомогою методу сократівського діалогу ШІ в ролі інтелектуального спаринг-партнера замість надання готових відповідей ставить слідчому глибокі, часто незручні запитання щодо логічних зв’язків у справі, змушуючи вбити догідника всередині алгоритму та виявити приховані сліпі зони у вибудуваній стратегії обвинувачення ще до того, як вони стануть очевидними для сторони захисту в суді.

Технічна реалізація такої аналітичної провокації базується на здатності моделей міркування проводити глибинний перехресний аналіз усіх наявних матеріалів провадження — від транскриптів попередніх розмов до сухих виписок із банківських рахунків, що завантажені в закриту RAG-бібліотеку. ШІ здатний одночасно зіставляти сотні сторінок показань різних осіб, миттєво ізолюючи найдрібніші фактологічні невідповідності, наприклад, коли підозрюваний і свідок по-різному описують локацію передачі неправомірної вигоди або дають суперечливі дані щодо хронології подій. Ба більше, змушуючи алгоритм використовувати вбудований ланцюжок думок, слідчий отримує не просто констатацію факту, а розгорнуті сценарії альтернативного пояснення кожного доказу від імітації зламу вікна для приховування внутрішньої розтрати до легального обґрунтування підозрілих фінансових транзакцій.

Така спільна когнітивна праця людини й алгоритму перетворює підготовку до допиту на стрес-тестування кожної гіпотези, де ШІ виступає в ролі архітектора критичного аналізу, що не втомлюється на вісімдесятій сторінці протоколу і зберігає абсолютну неупередженість до фігурантів. Замість монотонного вивчення папок зі справами слідчий вступає в ітеративний діалог, де кожна висунута версія проходить через сито сократівських питань, вимагаючи від правоохоронця чіткої аргументації та пошуку додаткових верифікованих доказів. У результаті такого цифрового спарингу слідчий виходить на допит, озброєний не лише власним професійним досвідом, а й логікою, що витримала багаторазові спроби спростування з боку ШІ, що забезпечує найвищий рівень процесуальної чистоти й оперативності розслідування.

Етап спрямований на створення атмосфери довіри й емпатії. Слідчий персоналізує розмову, враховує потреби особи та демонструє повагу, що критично для подолання стресу і стимулювання пам’яті допитуваного.

Використання ШІ для підготовки до проведення допитів допомагає слідчому здійснити глибокий аналіз особистості через синтез великих масивів даних, що охоплюють як поздовжній зріз біографії (дитинство, вплив батьків, навчання), так і поперечний зріз поточного життєвого стану людини. Оскільки алгоритми здатні миттєво обробляти цифрові сліди особи в соціальних мережах, виявляючи приховані інтереси, цінності й навіть релігійні погляди, що в сучасному світі часто трансформуються в технологічні залежності, слідчий отримує можливість заздалегідь визначити точки дотику для встановлення психологічного контакту. Особлива увага при цьому приділяється аналізу життєвого простору людини, зокрема стилю оформлення квартири чи автомобіля, що через призму ШІ може бути інтерпретовано як прояв потреби в контролі, естетиці або ж як спосіб емоційного захисту від зовнішнього світу.

Інтеграція методів «комп’ютерного погляду» для аналізу фізіогномічних ознак та асиметрії обличчя дозволяє автоматизувати процес визначення домінантної півкулі мозку, де активність лівої половини вказує на емоційну щирість та інтуїтивність, тоді як права сторона відображає раціональність і соціальний самоконтроль. Завдяки ШІ-аналізу таких деталей слідчий може ще до початку розмови спрогнозувати рівень стресостійкості та ймовірну реакцію допитуваного на певні збудники. До того ж автоматизований графологічний аналіз параметрів почерку, як-от натиск, нахил і швидкість написання, надає додаткові дані про рівень самооцінки, емоційну стабільність та схильність до логічного чи інтуїтивного мислення, що є критично важливим для вибору тактики спілкування.

На основі зібраних даних ШІ здатен автоматично класифікувати людину за типологіями Павлова (темперамент) або Шелдона (конституційний тип), що допомагає сформувати індивідуальну стратегію комунікації. Побудований у такий спосіб психологічний портрет за моделлю OCEAN (відкритість, доброзичливість, сумлінність, екстраверсія, нейротизм) стає фундаментом для розроблення персоналізованих «TED-питань» (розкажіть, поясніть, опишіть), які стимулюють людину до відвертості й мінімізують її захисні реакції. У підсумку, використання ШІ трансформує психологічну підготовку до допиту з механічного збору фактів у високотехнологічний процес встановлення психологічного зв’язку, де враховуються найменші нюанси особистості — від її професійного «гена гостинності» до глибинних дитячих спогадів і травм.

Отримана на підставі психологічного портретування інформація буде корисною і для етапу роз’яснення прав і порядку проведення допиту, коли слідчий людською мовою пояснює правила гри: причину виклику, орієнтовну тривалість, право на перерви й обов’язковість відеофіксації, що перетворює формальне роз’яснення прав на інструмент посилення контакту. Розуміючи психологічний портрет людини, слідчий заздалегідь може підібрати правильні слова для найбільш зрозумілого людині роз’яснення прав і порядку проведення допиту.

На основній стадії допиту застосовуються дві ключові техніки: вільне пригадування (для осіб, що співпрацюють) з використанням відкритих запитань та активного слухання без перебивання; управління розмовою та стратегічне використання доказів з отриманням версії особи і наступним пред’явленням доказів наприкінці розмови для виявлення невідповідностей.

Безпосередньо під час проведення допиту ШІ розширює горизонти слідчої діяльності, трансформуючись із пасивного архіватора в активного когнітивного навігатора, здатного в режимі реального часу перетворювати потік усної інформації на структурований масив перевірених фактів. Так звані агентські конвеєри (Agentic Pipelines) миттєво транскрибують аудіосигнал у текст, паралельно очищуючи його від мовного шуму, що забезпечує слідчому можливість не відволікатися на механічне занотовування, а повністю зосередитися на психологічних аспектах контакту з допитуваною особою. У цьому контексті ШІ виступає як колега-вундеркінд, який, володіючи колосальною швидкістю обробки даних, здатен за лічені секунди індексувати свіжі свідчення та зіставляти їх із тисячами сторінок раніше зібраних доказів, виокремлюючи стратегічно важливі інсайти.

Робота аналітичної групи, що забезпечує підтримку слідчого «за склом» (поза візуальним контактом), набуває якісно нової динаміки завдяки впровадженню архітектури RAG, яка дає команді змогу миттєво верифікувати кожне слово допитуваного, звертаючись до закритої бібліотеки знань конкретного провадження. Поки триває допит, ШІ в руках команди підтримки може проводити глибинний перехресний аналіз, виявляючи найдрібніші фактологічні чи хронологічні суперечності, наприклад, коли підозрюваний описує події, що суперечать геолокаційним даним або змісту зашифрованих чатів, виявлених на вилучених пристроях. Завдяки здатності до багатокрокового міркування система може миттєво повідомити команду про наявність прихованих зв’язків між щойно згаданими особами і фірмами, які не фігурували в прямих показаннях, але існують у масивах банківських виписок, що забезпечує інформаційну перевагу над неправдивими показаннями.

На основі виявлених невідповідностей ШІ, діючи в режимі проактивного гіда, пропонує команді й слідчому динамічну корекцію стратегії допиту, формулюючи варіанти наступних напрямів запитань, які дозволяють послідовно звужувати простір для неправдивих показань.

На цьому етапі слідчий узагальнює почуте, дає людині можливість внести корективи, повідомляє про подальші кроки розслідування і надає свої контакти для зв’язку в разі пригадування нових деталей. На завершальному етапі виготовляється протокол допиту.

На етапі завершення слідчої дії ШІ перетворюється з аналітичного асистента на високоефективного технічного архітектора, який допомагає слідчому подолати один із найбільш трудомістких викликів — трансформацію багатогодинного хаотичного діалогу в структуроване, лаконічне та юридично вивірене узагальнення показань особи. У правоохоронній діяльності, де кожне слово має вагу, автоматизоване резюмування дозволяє не просто стиснути текст, а виокремити тверду тактичну інформацію, відфільтровуючи емоційний шум і несуттєві деталі, що радикально прискорює підготовку додатків до протоколів допитів. Використання моделей міркування на цьому етапі гарантує збереження логічної послідовності викладу свідка, забезпечуючи водночас миттєву хронологічну систематизацію подій, ідентифікацію згаданих об’єктів і виокремлення обставин, що мають ключове значення для доказування складу злочину.

Для досягнення еталонної якості узагальнення слідчий має діяти як інженер контексту, дотримуючись суворих правил побудови промту (завдання для ШІ).

Першим правилом є чітке делегування професійної ролі: модель повинна діяти не як універсальний чат-бот, а як досвідчений слідчий із багаторічним стажем, що автоматично налаштовує алгоритм на використання специфічної юридичної лексики та критичне сприйняття інформації.

Другим правилом є впровадження методу ланцюжка думок, коли в інструкції ШІ ставиться завдання діяти поетапно: спочатку ідентифікувати ключові події, потім вибудувати їх у хронологічному порядку і лише після цього сформувати фінальний текст, що мінімізує ризик втрати важливих нюансів.

Третє правило вимагає встановлення жорстких меж та обмежень, де ШІ категорично забороняється дофантазовувати деталі, яких немає у вихідному записі, або використовувати внутрішні знання про світ для заповнення прогалин у показаннях — відсутню інформацію він має позначати як «не ідентифіковано».

Четвертим правилом є обов’язкове використання технології RAG, яка зобов’язує модель супроводжувати кожну тезу узагальнення точним посиланням на часову мітку (таймстемп) відео-, звукозапису або конкретну сторінку транскрипту, створюючи прозору систему верифікації для прокурора та суду.

Нарешті, п’яте правило полягає в наданні прикладу — надіславши ШІ-зразок ідеально підготовленого узагальнення, слідчий підвищує точність форматування і стилістичну відповідність стандартам діловодства.

Такий системний підхід перетворює ШІ на надійного аудитора, де фінальний документ є не просто результатом генерації, а аналітичним продуктом, створеним у синергії людського досвіду й машинної точності. Отримане узагальнення, підготовлене ШІ, може бути додатком до протоколу допиту.

Це завершальний етап, на якому слідчий аналізує цінність здобутих даних і їхній вплив на версії слідства, а також проводить професійну рефлексію щодо власних навичок інтерв’ювання (що вдалося, а де виникли складнощі).

Тут ШІ може допомогти в попередній технічній оцінці проведеного допиту на підставі розроблених чеклістів, що сприяє подальшому вдосконаленню навичок слідчого. До того ж ШІ проводить аналогічну до попередніх етапів перевірку отриманих показань на відповідність уже наявним матеріалам досудового розслідування та допомагає в подальшому плануванні розслідування.

Описані в цій статті підходи до використання ШІ під час підготовки, планування, проведення й оцінки допитів не є суто футуристичними концептами. Усі технології, потрібні для цього, уже наявні, і будуть послідовно інтегруватися в щоденне професійне життя слідчого, підвищуючи рівень досудових розслідувань в рази.

Звичайно ж, ШІ не замінить людину. Завдання слідчого — використовувати його виключно як асистента, якому все потрібно детально пояснювати, а потім — перевіряти результати його діяльності. Водночас він перебирає на себе рутину, вивільняючи час слідчого для складнішої аналітичної роботи.

Стандарти процесуального інтерв’ю. URL: https://justtalk.com.ua/post/standarti-protsesualnogo-intervyu

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-р#Text

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 р. № 457-р Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2025–2026 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/457-2025-р#Text

Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text

Дорожня карта з регулювання штучного інтелекту в Україні. URL: https://storage.thedigital.gov.ua/files/2/22/363bbcaec30bf9d4e598375fecac3227.pdf

Блетчлійська декларація з безпеки штучного інтелекту. URL: https://www.gov.uk/government/publications/ai-safety-summit-2023-the-bletchley-declaration/the-bletchley-declaration-by-countries-attending-the-ai-safety-summit-1-2-november-2023

The AI Act Explorer. URL: https://artificialintelligenceact.eu/ai-act-explorer/

процесуальне інтерв'ю штучний інтелект

Схожі статті

Як штучний інтелект змінює судочинство? Нові можливості та ризики

Штучний інтелект й адвокатська етика: виклики, які існують і ще з’являться

Штучний інтелект і розслідування воєнних злочинів: досвід України