Злочини проти тварин під час війни

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Злочини проти тварин під час війни

Під час війни першочергове бажання — полегшити страждання людей. Інтереси довкілля відходять на другий план. Проте війна сильно впливає на природні ресурси, у тому числі тварин.

Софія Шутяк

27 February, 2023

3618

Втрати біорізноманіття відбуваються швидкими темпами через війни, часто з катастрофічними наслідками для харчового ланцюга та екологічної рівноваги. Інколи зникають цілі види (що створює ризики для екологічної безпеки). Сторони, які воюють, зазвичай не беруть до уваги несприятливі наслідки своїх дій для довкілля, екосистем і тварин перед, під час і після конфлікту. Часом вони навіть використовують хаотичні обставини війни, щоб виловлювати охоронювані види та брати участь у торгівлі дорогими продуктами тваринного походження. Приносячи мільярди доларів щороку, браконьєрство та торгівля людьми дозволяють озброєним групам зростати та зміцнювати свою владу над спірною територією. Війна в Україні не виняток: жовтень 2022 року, розпал війни, доводиться рятувати чотирьох місячних левенят і чорну пантеру від обстрілів з Києва. Яким чином вони опинилися в столиці в такий час, залишається питанням[1].

Міжнародне гуманітарне право (МГП) донедавна здебільшого не сприяло захисту довкілля, збереженню біорізноманіття та, зокрема, тварин. За останні 20 років відбулися значні зміни, які ґрунтуються на загальних принципах забезпечення захисту під час збройного конфлікту. Помітні зрушення і в національному законодавстві, особливо в країнах, які потерпають від війни. Так, війна в Україні стала значним поштовхом для розвитку міжнародного екологічного законодавства під час воєн та інших конфліктів[2]. Окрім того, наша держава брала активну участь у роботі Комітету міжнародного права ООН під час підготовки Принципів охорони навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC).

Злочини проти тварин під час війни можна об’єднати в такі три групи: злочини проти домашніх тварин, злочини проти сільськогосподарських тварин (руйнування ферм, розстріл тварин)[3] і злочини проти диких тварин, зокрема тих, що утримуються в неволі (зоопарки, притулки тощо)[4]. Усі вони створюють значну суспільну небезпеку та породжують негативні наслідки як під час війни, так і після її завершення[5].

ХТО ТАКІ ТВАРИНИ

Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про Червону книгу України», «Про мисливське господарство та полювання»[6] визначають тваринний світ об'єктом правової охорони навколишнього природного середовища.

Законодавство розрізняє тварин, диких тварин, домашніх тварин, сільськогосподарських тварин, безпритульних тварин, мисливських тварин. Передбачені такі поняття, як середовище існування тварин і шляхи міграції, які також підлягають охороні.

ДИКІ ТВАРИНИ — ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ

Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, підлягають особливій охороні й заносяться до Червоної книги України. Охорона відбувається через встановлення відповідних обмежень і передбачення відповідальності за порушення заходів охорони.

Кожна рідкісна тварина, занесена до Червоної книги України, має вартість, яка підлягає відшкодуванню в разі її знищення. Вона визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 року № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»[7]. Наприклад, вартість одного дельфіна становить 100 тис. грн. За попередніми даними, від початку повномасштабної війни мертвими знайшли 65 особин — а це 6 500 000 грн збитків, завданих державі через загибель цих тварин. Зазначена сума більша за 150 тис. мінімальних зарплат, а значить можна стверджувати, що довкіллю завдана значна шкода.

Не можна недооцінювати й масштаби знищення безхребетних. Так, важливий і незамінний супутник якісних ґрунтів тетрадонтофора блакитна інколи представлена популяцією до 100 тис. особин на кілька квадратних метрів. З огляду на вартість особини 10 грн завдана шкода за час війни може налічувати мільярди гривень. Знищення популяцій видів призводить до втрати екосистем і недоотримання екосистемних послуг. Зазвичай ми звертаємо увагу на тих тварин, які є видимими та помітними, проте недооцінюємо безхребетних, які відіграють важливу роль у забезпеченні екологічної рівноваги.

Скільки шкоди заподіяно війною тваринам, потрібно обліковувати за групами — домашні тварини, у тому числі безпритульні, свійські тварини та дикі тварини. Якщо з першими двома групами алгоритм визначення шкоди більш-менш зрозумілий, то з дикими тваринами такий облік ускладнений. Перш за все через відсутність моніторингу тварин і перевіреної інформації про їхні популяції, місця проживання та перебування. Розв’язанню цього питання сприятиме ухвалення закону про Смарагдову мережу.

Слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»^[8] не містить згадок про порядок обрахунку збитків, завданих тваринному світу. Тварини згадуються лише в розділі про збитки, заподіяні водним ресурсам. Проте Методика визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації[9], розроблена на виконання згаданої постанови, містить порядок обрахунку шкоди, заподіяної, зокрема, і шляхом знищення тварин, проте лише тих, що належать до мисливських.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ТВАРИН ПІД ЧАС ВІЙНИ

Україна належить до тих країн, у кримінальному кодексі яких відведено місце злочинам проти довкілля, що можуть вчинятися під час війни, екоциду й порушенню законів і звичаїв війни.

Значна частина статей Кримінального кодексу України може стосуватися негативного впливу на тварин, особливо на місця їх проживання, пошук їжі, міграцію тощо.

Наприклад, стаття 236 Кримінального кодексу України про порушення правил екологічної безпеки охоплює діяльність щодо підриву нафтобаз, інших промислових об’єктів, що могло спричинити інші тяжкі наслідки — загибель великої кількості тварин.

Для кваліфікації злочинів проти тварин на війні можна розглядати й статтю 237 про невжиття заходів для ліквідації наслідків екологічного забруднення, особливо якщо мова йде про свідоме знищення тварин на фермах. Такі дії явно створюють екологічне забруднення, а особи, які їх вчиняють, не можуть не знати про наслідки своїх дій, можуть і повинні запобігти їм. Приклад:

У селах Лукашівка та Іванівка неподалік Чернігова російські військові влаштовували жорстокі «сафарі» на свійських тварин. Місцевий фермер, який повернувся після деокупації додому, нарахував 110 вбитих корів і телят.

Окремої уваги заслуговує стаття 239-1 — незаконне заволодіння ґрунтовим покривом, якщо такі дії вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки. У цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України постійно звітує про площі земель, які зазнають пошкоджень через бомбардування, а разом з ґрунтами втрачається і біорізноманіття, зокрема тварин.

Стаття 242 — порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.

Наприклад, внаслідок обстрілу російськими військовими греблі Каховської ГЕС зазнав пошкодження її затворний механізм. Це вплинуло на рівень води в Каховському водосховищі та річці Дніпро, який продовжує стабільно знижуватися. Через цю екологічну ситуацію у водоймі гинуть водні біоресурси, що може призвести до зриву нересту навесні 2023 року[10]. Відкрите кримінальне провадження.

Стаття 245 — знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, якщо такі дії спричинили масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки. Саме такі негативні наслідки війни для степових тварин найчастіше описують екологи. Популяції деяких рідкісних тварин налічують усього 100 особин і мають дуже локалізовані місця перебування, що особливо загострює питання збереження таких видів.

Стаття 299 — жорстоке поводження з тваринами. Ця стаття застосовується до домашніх і свійських тварин і не розповсюджується на дії Міністерства оборони України (незважаючи на використання тварин при розмінуванні або пошуках небезпечних речовин, наприклад, хоча ця діяльність може завдавати тваринам страждань), оскільки спеціальний закон не поширюється на нього та інші органи правопорядку, відповідно її важко застосувати й до країни-агресора.

Окремої уваги заслуговує стаття 441 розділу «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» — екоцид. Ідеться про масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, які можуть спричинити екологічну катастрофу. Для кваліфікації за цією статтею необхідно визначити, що таке масове знищення тваринного світу або дії, які можуть викликати екологічну катастрофу. Важливо зібрати докази про масове знищення тваринного світу та встановити причинно-наслідкові зв’язки у виникненні екологічної катастрофи.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту катастрофа — це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків і є надзвичайною ситуацією. Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010[11] визначає надзвичайні ситуації воєнного характеру, які полягають у порушенні нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи на ній або на водному об'єкті, спричиненому застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах. У цьому класифікаторі надзвичайні ситуації воєнного характеру не подано в подробицях, а лише зазначено на найвищому рівні деталізації з кодом 40000[12]. Критерії, за якими відносять надзвичайну ситуацію до державного характеру: поширення на територію інших держав або поширення з території інших держав; поширення на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя); для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості регіонів; збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; яка пов’язана з установленням карантину на всій території (відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями[13]).

Авторка фото: Ярослава Калашнік. 23.03.2022, село Озера, Бистриця, траса на Гостомель

МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

На міжнародному рівні екоцид розуміється як «порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу із великими, довгостроковими та серйозними наслідками». Він передбачений Конвенцією ООН про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 року та Ι Додатковим протоколом до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ухваленим у 1977 році. Право карати за цей злочин має Міжнародний кримінальний суд (МКС), який з 2002 року розглядає чотири міжнародні злочини — геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії.

Стаття 8 (частина 2, пункт b, підпункт iv) Римського статуту, на якому базується МКС, визначає, що «умисне вчинення нападу, коли відомо, що напад стане причиною великої, довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно несумісна з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою», є воєнним злочином.

Україна підписала Римський статут у 2000 році, хоча досі його не ратифікувала. Це мало б стати для нас перешкодою для звернення до МКС, але Римський статут передбачає, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це заяву. Наприклад, Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань за заявами Міністерства закордонних справ — 2014 року щодо справ Майдану і 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Також у МКС є відкрите провадження щодо воєнних злочинів в Україні, починаючи з листопада 2013 року[14]. Створено спеціальний портал для України, через який кожен може подати інформацію про злочини[15]. З березня триває робота міжнародного прокурора, яку підтримали понад 40 країн-учасників Римського статуту, він досліджує та розглядає всі воєнні злочини, у тому числі злочини проти тварин.

Звіт Програми ООН з навколишнього середовища за 2009 рік започаткував процес розробки Принципів захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC).

Комісія міжнародного права ООН, працюючи над PERAC, брала до уваги методичні рекомендації з охорони довкілля під час військових конфліктів, розроблені Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Також вона скористалася напрацюваннями Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) «Захист навколишнього середовища у зв'язку зі збройним конфліктом», який закликав:

Запобігати торгівлі дикими тваринами та дбати про охорону навколишнього середовища під час миротворчих операцій ООН, якщо це доречно.
Визнавати важливість захисту навколишнього середовища до, під час і після збройних конфліктів для захисту біорізноманіття та зміцнення миру та безпеки.
Групу спеціалістів Всесвітньої комісії з екологічного права (WCEL) з питань миру, безпеки та конфліктів — розробити типове законодавство та/або принципи відповідно до роботи, проведеної Комісією міжнародного права ООН, і, де це необхідно, допомогти державам-членам захистити середовище в умовах збройного конфлікту, а саме — адекватно та належним чином оберігати екосистеми й запобігати втраті біорізноманіття.
Проводити наукові дослідження для покращення розуміння впливу збройних конфліктів на навколишнє середовище та ширші соціально-екологічні системи[16].

Принципи PERAC — це величезний крок уперед для законодавчої бази, а також свідчення зростання міжнародного занепокоєння тим, як війни впливають на довкілля. Це мінімальні стандарти екологічної поведінки для військових, а також низки недержавних суб’єктів.

У цьому контексті варто згадати статтю 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, зокрема застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.

Україна є учасником великої кількості міжнародних угод, робочих органів ООН, зокрема тих, що опікуються збереженням довкілля та особливо тварин під час воєнних дій.

Відповідно до Римського статуту[17] до воєнних злочинів належить умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.

Міжнародні акти, які ратифікувала Україна та яких потрібно дотримуватися під час війни:

Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996 року (Протокол II з поправками, внесеними 3 травня 1996 року), до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що наносять надмірні пошкодження або мають невибіркову дію[18], зокрема це стосується і завдання шкоди тваринам.
Кодекс поведінки стосовно військово-політичних аспектів безпеки[19] — держави-учасниці зобов'язуються співпрацювати, у тому числі шляхом створення здорових економічних й екологічних умов, з метою протидії зростанню напруженості, здатної призвести до конфлікту. До джерел такої напруженості відносять порушення прав людини й основоположних свобод, а також інших зобов'язань у сфері людського виміру; миру і безпеці також загрожують прояви агресивного націоналізму, расизму, шовінізму, ксенофобії й антисемітизму.
Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію.
Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року[20]. Відповідно до статті 35 заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу. Відповідно до статті 55 при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю або виживанню населення. Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено.
Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище[21], яка встановлює загальні правила охорони природи під час війни.
Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку[22]. Відповідно до принципу 24 війна неминуче здійснює руйнівну дію на процес стійкого розвитку, тому держави мають поважати міжнародне право, що забезпечує захист навколишнього середовища під час воєнних конфліктів, і співпрацювати за потреби задля його подальшого розвитку.

Таким чином, міжнародне екологічне право розглядає тварин під час війни як частину природи, збереження якої пріоритетне над воєнними діями.

Принципи захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC) 2022 року[23], розроблені Комісією міжнародного права ООН, оберігають не просто самих тварин, а місця їх проживання — природоохоронні території.

Наприклад, до таких принципів належить обов’язок держав вживати ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для посилення захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами. Також принципи передбачають відповідальність держави: міжнародно-протиправне діяння держави щодо збройного конфлікту, яке завдає шкоди навколишньому середовищу, тягне за собою міжнародну відповідальність цієї держави, яка зобов’язана здійснити повне відшкодування такої шкоди. Принципи забороняють використання методів і засобів ведення війни, які мають на меті або, як очікується, завдадуть широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди навколишньому середовищу.

Принцип 19 накладає на державу-окупанта спеціальні зобов’язання: поважати та захищати навколишнє середовище окупованої території відповідно до застосовного міжнародного права та брати до уваги екологічні міркування під час управління такою територією.

Таким чином, злочини проти тварин під час війни, особливо злочини проти диких тварин, потребують співпраці та взаємодії з великою кількістю організацій, що сприятиме збору доказової бази, з’ясуванню всіх обставин справи, визначенню наслідків, які включатимуть і потенційні заходи з відновлення популяції, і дозволятиме контролювати стан справ з незаконною торгівлею особливо цінними видами під час війни.

Матеріал став можливий завдяки проєкту «SWiPE — Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі», що в Україні впроваджується через Громадську спілку Фонд охорони природи України «WWF-Україна».

[1] https://www.youtube.com/watch?v=NrBohdQedyg&feature=youtu.be

[2] https://www.sipri.org/commentary/topical-backgrounder/2023/environmental-accountability-justice-and-reconstruction-russian-war-ukraine

[3] https://tsn.ua/ato/yidyat-sobak-i-skidayut-bombi-na-zooparki-yak-rosiyski-viyskovi-neschadno-znuschayutsya-z-tvarin-video-18-2028571.html

[4] Загроза знищення Фельдман парку: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chotirilapih-bizhenciv-z-harkova-prihistila-vsya-k/

[5] https://www.bbc.com/ukrainian/extra/mwu5sxghvc/ukraine_war_damaged_nature

[6] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text

[7] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF#Text

[8] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text

[9] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-22#Text

[10] https://akzent.zp.ua/masova-zagibel-ribi-v-richtsi-dnipro-u-zaporizkij-oblprokuraturi-nazvali-prichini-video/

[11] https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text

[12] https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text