Editorial. Закінчення досудового розслідування: ключові сенси стандартів

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Editorial. Закінчення досудового розслідування: ключові сенси стандартів

JustTalk

17 July, 2023

825

Editorial. Закінчення досудового розслідування: ключові сенси стандартів

Під час навчальної програми «Стандарти розслідування. War Edition» учасники працювали над стандартами закінчення досудового розслідування разом з тренерською командою. Серед тренерів і тренерок — Віра Михайленко, Голова Вищого антикорупційного суду, Денис Лисенко, начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, Костянтин Шалота, суддя Корольовського районного суду міста Житомир, і судді Верховного Суду Микола Мазур й Аркадій Бущенко.

У цьому матеріалі ми розповідаємо про одну зі складових стандартів досудового розслідування — закінчення досудового розслідування. З чого складається стандарт, у чому він полягає та які ключові сенси закладені авторами цього продукту. Урешті, достатньо просто розгорнути КПК України з відповідною главою, проте судова практика, правозастосовна практика загалом і неформальні правила беруть своє, що можна виправити лише осмисленим підходом кожного професійного учасника кримінального провадження до своєї роботи.

Будь-який процес має свій початок та кінець, і досудове розслідування не виняток. Якщо в країнах загального права акцент у переслідуванні за кримінальні правопорушення робиться на стадії судового розгляду, яка найбільш стандартизована та сповнена правових традицій, то в Україні він завжди робився здебільшого саме на досудовому розслідуванні та органах, які його здійснюють.

Підслідність, спеціалізація, повноваження, відкриття кримінального провадження, повідомлення про підозру, запобіжні заходи — цими словами сповнені сторінки медіаресурсів, що логічно, адже система правопорядку має розповідати про свою роботу суспільству. Водночас це свідчить про те, що основний інтерес суспільства прикутий саме до процесу розслідування, тобто збору доказів винуватості особи (насправді — обмеження прав, адже всім подобається читати про обшуки, запобіжні заходи для «негідників»), а не результат, який часто відтермінований на роки вперед як з об’єктивних (складність справи, кількість обвинувачених тощо), так й з інших причин (неукомплектованість судів, можливість процесуальних диверсій тощо).

Таким чином, склалося багато стереотипних уявлень про кримінальний процес, який має початок і не має кінця. Проте це не так: будь-яке розслідування рано чи пізно закінчується незалежно від результату. Навіть якщо не зробити жодної слідчої чи процесуальної дії, настануть строки притягнення до кримінальної відповідальності, внаслідок яких подальше розслідування буде неможливим. Віднедавна (якщо так можна сказати про 2018 рік) процесуальні строки досудового розслідування настають ще раніше, і без жодного руху провадження буде закрито. Адже особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження (ч. 1 ст. 283 КПК України).

Але, звісно, класичною формою закінчення досудового розслідування є скерування обвинувального акта до суду — позиції держави, що дозволяє публічно обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення. Це основний і закономірний результат для роботи сторони обвинувачення, хоча і не єдиний можливий, адже мова може йти про 1) закриття провадження; 2) звернення із застосування альтернативних до покарання заходів кримінальної відповідальності; 3) звернення із клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке здійснюється за наявності обставин, що виключають подальше провадження. Із закриттям кримінального провадження щодо підозрюваної особи процесуальна діяльність щодо неї повністю закінчується, подальший рух провадження виключається, поки постанова про закриття провадження не скасована у встановленому законом порядку.

Стандарт закриття кримінального провадження передбачає забезпечення трьох ключових складових:

визначення обґрунтованості достатності відомостей для ухвалення рішення, його законність та своєчасність (обґрунтованість рішення);
належне складання постанови про закриття кримінального провадження та повідомлення про закінчення досудового розслідування (правильність кваліфікації, а також дотримання вимог щодо форми та змісту);
дотримання при цьому процесуальних гарантій, специфічних для цієї стадії провадження, — права на захист, включно з можливістю оскарження, права на інформацію, права на переклад (забезпечення процесуальних гарантій).

Урешті, практики оцінювання результатів розслідування, які сформувалися ще за радянських часів, призводять до того, що повідомлення про підозру (початок притягнення до кримінальної відповідальності за термінологією КПК України) обовʼязково має призводити до обвинувального акта. Тобто закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину чи події кримінального правопорушення (т. зв. реабілітуючі обставини — термінологія, від якої кодекс 2012 року відмовився) в принципі неможливе. Так само і звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності з передбачених законом підстав. Інакше — негативні показники роботи, які перетворюються в управлінські рішення з украй небажаними результатами для слідчого чи прокурора.

Попри намагання боротися із цими практиками, навіть зсередини системи (шляхом розсилання листів-орієнтувань щодо проблемних питань за підписом Генерального прокурора), вони лишаються актуальними досі. Урешті, моніторинг закритих кримінальних проваджень з повідомленням про підозру здійснюється відповідно до вимог, встановлених підзаконним нормативно-правовим актом — п. 3 наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 р. № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». Хоча не йдеться про автоматичне скасування чи негативність такого рішення, проте на практиці такий моніторинг аналітичними (методичними) відділами означає і призводить саме до цього.

Таким чином, ключові сенси стандартів закінчення досудового розслідування:

Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не дорівнює незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, а лише свідчить про те, що розглядувана слідча версія не підтвердилася.

Якщо існують підстави завершувати досудове розслідування, то ні́чого просто чекати завершення процесуальних строків чи строків давності — необхідно закривати кримінальне провадження.

Обвинувальний акт — не єдина форма завершення досудового розслідування. Так, вона є класичною й основною, проте не єдиним можливим виходом з будь-якої ситуації. Відсутність обвинувального акта — це не брак роботи, а такий самий результат, як і його наявність, якщо достатніх для доведення поза розумним сумнівом доказів винуватості особи після всіх необхідних слідчих і процесуальних дій зібрати не вдалося.

дуємо, що єдині стандарти досудового розслідування для слідчих, прокурорів, слідчих-суддів і суддів зібрані в одному додатку. Завантажуйте застосунок за посиланнями:

Для Android
Для iOS

стандарти досудового розслідування розслідування

Схожі статті

Стандарти роботи чи винахід велосипеду щоразу?

Як стандарти досудового розслідування полегшують життя практиків?

Стандарти досудового розслідування. Практичний посібник