Інституції кримінальної юстиції мають прагнути до постійного вдосконалення.

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Інституції кримінальної юстиції мають прагнути до постійного вдосконалення

Інституції кримінальної юстиції за своїм визначенням зобов’язанні бути успішними в довгостроковій перспективі, адже їх успішність прямо пов’язана з добробутом суспільства. Проте, на відміну від більшості організацій органи кримінальної юстиції не діють в конкурентному середовищі, внаслідок чого суттєво послаблюються зовнішні стимули для їх постійного розвитку, що є досить критичним з огляду на роль і місце органів правопорядку в суспільстві.

Тарас ФілоненкоДенис ГюльмагомедовЮрій Бєлоусов Ігор СемакБогдан Крикливенко

12 October, 2021

1176

Інституції кримінальної юстиції мають прагнути до постійного вдосконалення

На сьогодні організації відіграють провідну роль в суспільстві, фактично утворюючи його внутрішню структуру. Організації мають різну форму, мету та напрямки своєї діяльності - це можуть бути підприємства, неприбуткові організації, органи публічної влади, об’єднання громадян чи спільнот, міжнародні правові, економічні, соціальні інституції, профспілки поліцейських, наукові товариства тощо.

Уміння організацій долати кризи, утримуватися на етапах розвитку та високої ефективності, “омолоджуватися”, повертаючись на попередні етапи з етапів занепаду, вигорання та хронічної негнучкості - це необхідні властивості для організацій, які прагнуть бути успішними в довгостроковій перспективі.

Однак, попри таке розмаїття, ці організації є об’єднаннями людей, відтак мають спільні риси та закономірності свого існування. В менеджменті існує усталена теорія про життєві цикли організації. Концептуально такі життєві цикли передбачають, що кожна організація зароджується, розвивається та занепадає. На кожному життєвому етапі організації трапляються кризи, що є природнім. Уміння організацій долати кризи, утримуватися на етапах розвитку та високої ефективності, “омолоджуватися”, повертаючись на попередні етапи з етапів занепаду, вигорання та хронічної негнучкості - це необхідні властивості для організацій, які прагнуть бути успішними в довгостроковій перспективі.

Крім того, більшість організацій діє в конкуруючому середовищі, що також вимагає від них постійного розвитку та вдосконалення. В конкуренції перемагає той, хто діє розсудливо та ефективно.

Варто також брати до уваги, що на відміну від бізнес-організацій, органи кримінальної юстиції, як і більшість органів публічної влади, досягнувши останньої фази життєвого циклу,не припиняють свою діяльність (бізнес-організація на цьому етапі просто банкрутує, втрачаючи ринок), а продовжують існувати з усіма негативними факторами, які характерні для відповідної фази життєвого циклу: бюрократизація процесів, негнучкість, несприйняття змін в суспільстві, втрата мотивації у персоналу, відсутність стратегічних цілей, ігнорування інтересів клієнтів, розбалансування завдань та мети діяльності структурних підрозділів, роздутий штат тощо.

Органи кримінальної юстиції, як і бізнес-організації, мають використовувати концепції постійного розвитку, прагнути до вдосконалення своєї діяльності.

Прикметно, що, попри уявлення суспільства та, подекуди, керівників органів кримінальної юстиції, ознаки такого занепаду є очевидними для співробітників всередині організації ще більше, ніж для зовнішніх, і так за замовчуванням скептично налаштованих, спостерігачів.

Така ситуація призводить до суттєвої втрати ефективності, й як наслідок фрустрації суспільства, яке не отримує послуг належної якості від цієї системи. Як правило, впровадження змін в діяльності органів кримінальної юстиції відбувається під впливом суспільства, має форму реорганізації, перезавантаження та навіть ліквідації органу правопорядку. Мета таких “реорганізацій” чи “перезавантажень” полягає у примусовому поверненні інституції на більш ефективну фазу життєвого циклу, проте часто здійснюється без глибокого занурення реформаторів у сферу, що потребує змін. Як наслідок, такий підхід часто призводить до поглиблення кризи, має негативні наслідки для організації, її працівників, а також суспільства в цілому, на приклад, через знецінення позитивного досвіду досвідчених співробітників, вивищення «нового» над «кращим» тощо.

Для того, щоб не допустити виникнення криз, наслідком яких є “реорганізація” і “перезавантаження”, органи кримінальної юстиції, як і бізнес-організації, мають використовувати концепції постійного розвитку, прагнути до вдосконалення своєї діяльності.

Наразі існує ціла палітра найкращих світових практик та підходів, які можуть бути покладені в основу концепції розвитку інституцій кримінальної юстиції.

Так, наприклад, критеріями бездоганності за моделлю Європейського фонду управління якістю управління(European Foundation for Quality Management; EFQM) є:

лідерство керівника;
стратегія;
персонал;
партнерство та ресурси;
процеси, продукти та послуги;
результати для споживачів;
результати для працівників;
результати для суспільства;
результати для організації.

Модель організації 7s McKinsey передбачає такі елементи:

стратегія;

цінності;

співробітники;

структура;

система;

стиль;

навички.

Існують і багато інших концепцій розвитку організацій, зокрема моделі, які орієнтовані на постійну адаптацію організації до середовища, в якому вона функціонує; моделі, які спрямовані на постійне навчання співробітників організації, наслідком чого є системна якісна зміна її самої; моделі, які роблять наголос на прогнозуванні майбутніх цінностей в суспільстві та завчасній адаптації до них тощо.

Для органів кримінальної юстиції критично важливим є впровадження системи стратегічного управління розвитком.

З аналізу викладеного можна зробити висновок, що для органів кримінальної юстиції критично важливим є впровадження системи стратегічного управління розвитком. Управлінські зусилля, з урахуванням сучасних трендів та знань у сфері менеджменту, мають бути зорієнтовані в першу чергу на формування місії кожного органу правопорядку крізь призму встановлених законодавством основних завдань. На основі місії має бути розроблена стратегія організації зі встановленими конкретними стратегічними цілями, які повинні бути не абстрактними, а відповідати критерію SMART-цілі, тобто бути конкретними, досяжними, обмеженими в часі та вимірюваними. Не менш важливим для управління розвитком органів кримінальної юстиції є ідентифікація «споживачів» та їх потреб, постійний перегляд процесів і процедур, постійний розвиток працівників таких органів, впровадження корпоративної культури та цінностей, впровадження зворотного зв’язку в управлінській діяльності органів кримінальної юстиції.

З метою пошуку шляхів, як можна привести управлінські процеси в органах правопорядку до сучасних практик менеджменту організацій, командою практиків-правників розроблено Стандарти управління у кримінальній юстиції. На наш погляд, стандартна модель управлінської діяльності органу кримінальної юстиції має включати такі елементи:

Цілеспрямована діяльність

стандарт покликаний забезпечити існування в інституції кримінальної юстиції ключового елементу управління – системи цілепокладання, результатом якої є визначені цілі, ключові пріоритети, індикатори успішності, а також план дій.

Розвиток та підтримка людського потенціалу

стандарт покликаний забезпечити кримінальну юстицію високопрофесійними та вмотивованими працівниками, які орієнтовані на досягнення стратегічних цілей і завдань.

Упорядкованість внутрішніх процесів

стандарт покликаний забезпечити комплексний підхід до ідентифікації, алгоритмізації а також вдосконалення процесів, які відбуваються в організаціях, а також між ними.

Управління ефективністю та результативністю

стандарт поєднує дві взаємопов'язані, проте відносно самостійні складові: ефективність та результативність. Ефективність характеризується співвідношенням між результатами діяльності організації та ресурсами, витраченими на їх досягнення. Результативність, у свою чергу, демонструє ступінь досягнення стратегічних цілей та очікуваних результатів.

Комунікація та партнерство

стандарт покликаний впорядкувати та зробити ефективною внутрішню комунікацію всередині організації, як вертикальну (від керівників до співробітників і навпаки), так і горизонтальну (між співробітниками і керівниками одного рівна), а також дотримати баланс між презумпцією невинуватості та правом суспільства знати про результати розслідувань у резонансних справах, рівновіддаленості від політики та дотримання принципу невідворотності покарання у поєднанні із забезпеченням верховенства права.

Управління знаннями організації

стандарт покликаний забезпечити збір, систематизацію, аналіз отриманих в ході реалізації цілей організації знань про найкращі практики та їх використання в майбутньому для підвищення ефективності роботи організації.

Управління даними та інформацією

стандарт стосується ефективного збору, обробки, аналізу та практичного використання масивів даних, що з ними має справу організація у щоденній діяльності, для більш ефективного досягнення нею своїх цілей.

Запропонована модель може використовуватися управлінцями різного рівня – від керівника інституції й до операційного керівника, який керує невеликим структурним підрозділом. Виклад кожного зі стандартів включає в себе обґрунтування його доцільності з урахуванням специфіки інституцій кримінальної юстиції та основний зміст, завдання та функції керівника з його реалізації, приклади кращих національних та міжнародних практикзастосування.

Фактично запропоновані стандарти є доволі універсальним інструментом. Так, наприклад, вони можуть слугувати в якості «настільної книги» керівника – бути дуже практичним інструментом для його/її щоденної роботи. З іншого боку, стандарти можуть сформувати підґрунтя для навчання та підвищення кваліфікації управлінців. Ну й на нарешті, чи не головне їх призначення полягає у формуванні цілісної управлінської культури інституції, яка є основою будь-якої успішної організації у довготривалій перспективі.

Досконалі організації розбудовують досконале суспільство.

Спеціально для JustTalk

стандарти управління

Схожі статті

Чи можливе переосмислення досвідів замість «ми завжди так робили» ?

1984 та управління в досудовому розслідуванні: що спільного?

Чи є кримінальне провадження проектом?