</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><div class="content"><div class="all_articles all_articles_n home-articles"><div class="wrapper "><div class="mainer flex" style="border-top:0"><div class="home-left"><div class="articles_col_title">Матеріал тижня</div><div class="week-material"><div class="main_article_col"><span class="null lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span><span class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</span><a class="article_title animated" href="/post/vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen"><span>Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень</span></a></div><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">18 November, 2024</div></div><div class="story_description"><p style="text-align: justify;">Правникам і не тільки часто цікаво, <span>на чому судді ґрунтують свої рішення</span> по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.</p></div></div><div class="line-r green mt-40"></div><div class="articles_col_title green mt-20">Позиції</div><ul class="positions_articles_list"><li class="positions_articles_item flex animated"><div class="article_img animated"><a href="/post/poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_info"><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">13 November, 2024</div></div><a class="article_title animated" href="/post/poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper">Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper</a><div class="story_description">Про важливість ролі потерпілої особи у провадженнях про воєнні злочини спеціалісти в сфері кримінальної юстиції говорять багато. Зрештою одне з головних завдань кримінального судочинства у таких справах — це захист і відновлення, там, де це можливо, прав та інтересів потерпілої особи.</div></div></li><li class="positions_articles_item flex animated"><div class="article_img animated"><a href="/post/posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="article_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_info"><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-pismenskij">Євген<!-- --> <!-- -->Письменський</a><span></span><div class="data">1 November, 2024</div></div><a class="article_title animated" href="/post/posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya">Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?</a><div class="story_description">Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року істотно змінило порядок денний кримінально-правової політики нашої держави. З’явилася потреба терміново реагувати на нові виклики, що виникли через початок війни високої інтенсивності й окупацію українських земель. Така терміновість закономірно відбилася на якості правових норм, що запроваджувалися в кримінальному законодавстві, більшість із яких досі «працює» без давноочікуваних змін.</div></div></li><li class="positions_articles_item flex animated"><div class="article_img animated"><a href="/post/reforma-sistemi-msek-yak-namagannya-poboroti-koruptsijni-riziki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_info"><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/olga-semenyuk">Ольга<!-- --> <!-- -->Семенюк</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alyona-vodolad">Альона<!-- --> <!-- -->Водолад</a><span></span><div class="data">29 October, 2024</div></div><a class="article_title animated" href="/post/reforma-sistemi-msek-yak-namagannya-poboroti-koruptsijni-riziki">Реформа системи МСЕК як намагання побороти корупційні ризики</a><div class="story_description">22 жовтня 2024 року за ініціативою Президента України відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. Головним питанням, винесеним на обговорення, стала ситуація навколо медико-соціальних експертних комісій (далі — МСЕК). Особливу увагу приділили посадовцям органів прокуратури, визнаним особами з інвалідністю, оскільки останнім часом стрічки новин усе частіше майорять статтями про фальшиві інвалідності таких посадовців.</div></div></li></ul><a class="btn btn_position animated mt-20" href="/opinions">Всі позиції</a><div class="home-bottom-columns"><div class="home-right"><div class="line-r green mt-40"></div><div class="articles_col_title mt-20">Події</div><div class="blocks"><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><a href="/event/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/event/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator">JustTalk#19. Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор?</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><a href="/event/justtalk-18-vryatuvati-ryadovu-pidozru"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/event/justtalk-18-vryatuvati-ryadovu-pidozru">JustTalk #18. Врятувати рядову підозру</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><a href="/event/justtalk17-advokat-persona-ficta"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/event/justtalk17-advokat-persona-ficta">JustTalk#17. Адвокат persona ficta</a></div></div></div></div><a class="btn btn_new animated" href="/events">Переглянути всі</a></div><div class="home-left"><div class="line-r black mt-40"></div><div class="articles_col_title black mt-20">Спецпроєкт</div><ul class="positions_articles_list c_yellow"><li class="positions_articles_item flex animated"><div class="article_img animated"><a href="/post/investigative-mindset-yak-shlyah-do-kraschoi-kriminalnoi-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="article_img_label animated">Процесуальне інтерв'ю</div></div><div class="article_info"><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodimir-vasilchuk">Володимир<!-- --> <!-- -->Васильчук</a><span></span><div class="data">11 September, 2024</div></div><a class="article_title animated" href="/post/investigative-mindset-yak-shlyah-do-kraschoi-kriminalnoi-yustitsii">Investigative mindset як шлях до кращої кримінальної юстиції</a></div></li><li class="positions_articles_item flex animated"><div class="article_img animated"><a href="/post/protsesualne-intervyu-yak-nevidemnij-standart-rozsliduvannya--justtalk-special-event"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="article_img_label animated">Процесуальне інтерв'ю</div></div><div class="article_info"><div class="block_info"><div class="data">17 November, 2023</div></div><a class="article_title animated" href="/post/protsesualne-intervyu-yak-nevidemnij-standart-rozsliduvannya--justtalk-special-event">Процесуальне інтерв’ю як невід’ємний стандарт розслідування | JustTalk Special Event</a></div></li><li class="positions_articles_item flex animated"><div class="article_img animated"><a href="/post/standarti-protsesualnogo-intervyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="article_img_label animated">Процесуальне інтерв'ю</div></div><div class="article_info"><div class="block_info"><div class="data">23 October, 2023</div></div><a class="article_title animated" href="/post/standarti-protsesualnogo-intervyu">Стандарти процесуального інтерв’ю</a></div></li></ul><a class="btn black animated mt-20" href="/themes/investigative-interview">Переглянути всі</a></div></div></div><div class="home-right flex"><div class="articles_col_title">Новини</div><div class="blocks"><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><div class="article_img_label animated">Розслідування</div><a href="/post/slidchij-suddya-chi-prokuror-hto-mae-pravo-prodovzhuvati-stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-v-obednanih-kriminalnih-provadzhennyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="data">20 November, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/slidchij-suddya-chi-prokuror-hto-mae-pravo-prodovzhuvati-stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-v-obednanih-kriminalnih-provadzhennyah">Слідчий суддя чи прокурор: хто має право продовжувати строки досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях?</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_body"><div class="data">18 November, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen">Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_body"><div class="data">13 November, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper">Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_body"><div class="data">1 November, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya">Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?</a></div></div></div></div><div class="articles_col_title">Відео</div><div class="blocks"><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><a href="/post/elektronni-kriminalni-provadzhennya--vzhe-realnist--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="data">2 August, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/elektronni-kriminalni-provadzhennya--vzhe-realnist--justtalk-context">Електронні кримінальні провадження — вже реальність? | JustTalk Context</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><div class="article_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div><a href="/post/vidnovlennya-kriminalnoi-yustitsii-pislya-deokupatsii--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="data">27 June, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/vidnovlennya-kriminalnoi-yustitsii-pislya-deokupatsii--justtalk-context">Відновлення кримінальної юстиції після деокупації | JustTalk Context</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><div class="article_img_label animated">Судовий Розгляд</div><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="data">7 June, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context">Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><div class="article_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div><a href="/post/vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="data">27 May, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk">Відповідальні за затриманих: хто вони і що змінилося? | JustTalk</a></div></div></div><div class="block animated events_item_n"><div class="grid_item_image"><div class="article_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="grid_item_body"><div class="data">29 April, 2024</div><div class="block_description animated"><a class="article_title animated" href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context">Воєнні злочини проти культурної спадщини | Катерина Бусол | JustTalk Context</a></div></div></div></div><a class="btn btn_new animated" href="/video">Всі відео</a><div class="banner-ls"><div class="text"><p><span>Якщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!</span></p></div><a class="btn animated mt-20" href="/page/authors">Авторам</a></div></div></div></div></div></div><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"newsPosition":{"pages":{"offset":0,"limit":"3"},"news":[{"id":882,"url":"poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731413593,"date":"13.11.2024","views":115,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_9.jpg","mini_image":null,"name":"Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро важливість ролі потерпілої особи у провадженнях про воєнні злочини спеціалісти в сфері кримінальної юстиції говорять багато. Зрештою одне з головних завдань кримінального судочинства у таких справах \u0026mdash; це захист і відновлення, там, де це можливо, прав та інтересів потерпілої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ JustTalk дискусії, що відбудеться \u003cspan\u003eу партнерстві з\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e, ми б хотіли розширити фокус обговорення фігури потерпілого і поміркувати разом з експертами не лише про права потерпілого, але і про його вплив на загальний розвиток розслідування, зокрема, доказування злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_9.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":880,"url":"posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730452778,"date":"01.11.2024","views":282,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-2.jpg","mini_image":null,"name":"Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року істотно змінило порядок денний кримінально-правової політики нашої держави. З\u0026rsquo;явилася потреба терміново реагувати на нові виклики, що виникли через початок війни високої інтенсивності й окупацію українських земель. Така терміновість закономірно відбилася на якості правових норм, що запроваджувалися в кримінальному законодавстві, більшість із яких досі \u0026laquo;працює\u0026raquo; без давноочікуваних змін.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не стосується одного із законодавчих рішень, ухвалених 3 березня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яке пов\u0026rsquo;язане з посиленням відповідальності за мародерство. Окрім змін санкції статті 432 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026laquo;Мародерство\u0026raquo;, суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики вирішили доповнити низку статей КК України про відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності (частина 4 статті 185, частина 4 статті 186, частина 4 статті 187, частина 4 статті 189, частина 4 статті 191) такою ознакою, що кваліфікує відповідні склади правопорушення, як їх вчинення \u0026laquo;в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередумовою для цього рішення стали події перших днів повномасштабної війни на тлі активізації дій окремих осіб, які користувалися ситуацією в багатьох регіонах України, коли мешканці покидали місця свого постійного проживання та якнайдалі втікали від війни. Зокрема, згадується досить неординарне звернення міського голови Охтирки, який 28 лютого 2022 року зазначив, що за мародерство розстрілюватимуть на місці. Він закликав містян оперативно повідомляти про невідомих осіб, які з\u0026rsquo;являються в будинках людей, що покинули місто\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цьому тлі рішення про посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності ухвалювалося настільки швидко, наскільки це було можливо зробити в тогочасних умовах. Зважаючи на те, що навіть за більш сприятливих умов ухвалювалися відверто непродумані та настільки ж швидкі законодавчі рішення, то такий крок не став унікальним для вітчизняної практики нормотворчості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у випадку вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану істотно (!) підвищено покарання за крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Так, якщо до внесення таких змін грабіжник, дії якого оцінювалися за частиною 1 статті 186 КК України, міг зазнати максимального покарання строком чотири роки позбавлення волі, зокрема з урахуванням судом обставини, що обтяжує покарання, у виді вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Після цього лише мінімальне покарання такій особі може бути призначено на рівні семи років позбавлення волі. Показово, що збільшення покарання для кожного із зазначених правопорушень відбулося в диспропорційний спосіб (зокрема, можна порівняти зі статтею 187 КК України, частина 1 якої передбачає максимальне покарання у виді семи років позбавлення волі, а мінімальне покарання згідно із частиною 4 статті 187 КК України \u0026mdash; вісім років позбавлення волі). Годі й нагадувати, що подібні законодавчі рішення не можуть ухвалюватися довільно та в науково необґрунтований спосіб. Як слушно зауважує В. Рашкован, розмірковуючи про схожу проблему, яка існує в Україні в ширших масштабах: \u0026laquo;\u003cem\u003eЧас прямувати до побудови інституційних основ державних політик\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На його погляд, який видається безспірним, державні політики повинні бути ефективними, а рішення \u0026mdash; базуватися на тому, що було доведено в теорії. Формулювання політики на припущеннях чи інтуїції треба зупинити \u0026mdash; помилки для країни можуть бути дуже болісними\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, але саме припущеннями і суто загальним тлом подій перших днів повномасштабної війни керувалися суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики, ухвалюючи згаданий закон про посилення відповідальності за \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;. Уже від початку було цілком очікувано, що судова практика формуватиметься в суперечливий або/та неоднозначний спосіб. Так зрештою і сталося\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ правників майже відразу виникло питання, чи означає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану те саме, що і його вчинення з використанням умов воєнного стану. За недбалості законодавця, який мав би щонайменше попіклуватися про уніфікацію відповідних обставин, почала формуватися практика, у межах якої вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану тлумачилося значно ширше, ніж у разі використання його умов, тобто в значенні часу вчинення кримінального правопорушення, а не обстановки його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь лише один промовистий приклад, що, як і багато інших, відверто дивує своєю неоднозначністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одній зі справ особа була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років. Як встановив суд, у засудженого, який перебував в аптеці, виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Після чого він, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, підійшов до вітрини аптеки та кулаком правої руки розбив її, відкрито викравши одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком чорної смородини № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 15 копійок й одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком апельсина № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 5 копійок Загальна сума викраденого становила 146 гривень 20 копійок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд призначив мінімальний розмір покарання (згідно із санкцією частини 4 статті 186 КК України), попри те, що особа вчинила зазначений злочин повторно (була судимість за корисливі злочини)! З другого боку, сім років позбавлення волі навіть за повторне вчинення грабежу може бути надмірним покаранням і таким, що в цій конкретній ситуації явно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння (розмір заподіяної шкоди становив 146 гривень 20 копійок, що за умови вчинення таємного викрадення майна взагалі б не розглядалося як кримінальне правопорушення).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля порівняння: той же суд, але в іншій справі призначив особі так само сім років позбавлення за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Причому за наявності обтяжуючої покарання обставини\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ухвалення досліджуваних змін до КК України Координаційний центр з надання правової допомоги надав такі роз\u0026rsquo;яснення: \u003cem\u003e\u0026laquo;Новий закон посилив покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за\u003c/em\u003e \u003cem\u003eвикористання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Такий підхід видавався логічним, адже саме використання воєнної обстановки має посилювати відповідальність, а не час вчинення кримінального правопорушення, що в різних частинах України може проявлятися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість позиція Верховного Суду (Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду) із цього приводу виявилася протилежною і звелася до визнання того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений\u0026raquo;.\u003c/em\u003e При цьому намагання пов\u0026rsquo;язати зміст відповідної ознаки з обстановкою вчинення кримінального правопорушення, а не часом його вчинення суд назвав безпідставним ототожненням диференціації кримінальної відповідальності, здійснення якої належить до виключних повноважень законодавця, з її індивідуалізацією судом за обтяжуючою \u003cem\u003eобставиною \u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначеній правовій позиції передувало рішення Великої Палати Верховного Суду, яка в цій же справі лишила без розгляду по суті питання про умови воєнного або надзвичайного стану, що характеризують ознаку, яка кваліфікує окремі кримінальні правопорушення проти власності\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас очевидно, що підхід, висловлений Об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду, навряд чи є однорідним серед усіх суддів Верховного Суду, адже попередньо одна з колегій суддів Касаційного кримінального суду абсолютно слушно й переконливо зазначила, що тлумачення ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo; призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття тяжкого злочину. Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими й заслуговували на таку кваліфікацію, \u0026mdash; питається в рішенні суду\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова позиція Верховного Суду про розуміння ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo; винятково як такої, що стосується вчинення відповідного діяння за наявності цього стану, безсумнівно, вплинула на подальший вектор формування правозастосовної практики, призвівши до (знову ж таки) досить прогнозованих наслідків. Мається на увазі надмірне й не завжди виправдане застосування заохочувальних норм кримінального права до осіб, дії яких кваліфіковані за частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 186, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 189, частиною 4 статті 191 КК України. На цю ситуацію (дисбаланс у здійсненні кримінально-правового впливу за окремими категоріями правопорушень, що з-поміж іншого проявляється в непомірному застосуванні статей 69 і 75 КК України щодо викрадачів) звернули увагу окремі експерти в процесі їх інтерв\u0026rsquo;ювання\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі помітною ця проблема стала і для суб\u0026rsquo;єктів формування кримінально-правової політики, які запропонували змінити законодавство про відповідальність за викрадення чужого майна таким чином, щоб застосоване покарання узгоджувалося зі ступенем суспільної небезпеки правопорушення, обставинами його вчинення та характеристикою особи винного, тобто воно повинно бути справедливим\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті найперше постає питання про справжню волю законодавця щодо внесених 3 березня 2022 року змін. Або, на противагу думці Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, така воля полягала все ж таки в чомусь іншому, або замисел тих, хто ініціював і підтримав зміни, як слід не спрацював. Проте що в одному, що в другому випадках незаперечним фактом є очевидна хиба суб\u0026rsquo;єктів кримінально-правової політики, які не змогли забезпечити пропорційність кримінально-правового впливу, уможлививши несправедливе та/або невиправдане застосування відповідних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але 18 липня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон України від 18 липня 2024 року), частково розв\u0026rsquo;язавши відповідну проблему в притаманний собі спосіб: замість виправлення попередньої помилки була створена нова. Ідеться про втілену в життя ідею підвищити межу (\u0026laquo;поріг\u0026raquo;) заподіяної шкоди для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство та привласнення або розтрату в десять разів (з 302,8 до 3\u0026nbsp;028 гривень станом на сьогодні). Таке рішення автоматично призвело до трансформації низки кримінальних правопорушень проти власності в адміністративні проступки (дрібне викрадення чужого майна). До речі, чому ця межа збільшилася саме в десять разів, а не п\u0026rsquo;ять чи, наприклад, п\u0026rsquo;ятнадцять, зрозуміти абсолютно неможливо. Як і в багатьох інших подібних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайпростішим, а можливо, навіть найбільш очікуваним способом коригування такої ситуації була б заміна ознаки, що кваліфікує відповідні кримінальні правопорушення, таким формулюванням \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;з використанням умов воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e замість \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[12]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак \u0026laquo;концепція простих рішень\u0026raquo; у цьому разі чомусь лишилася поза увагою тих, хто в багатьох інших випадках до неї радо звертався...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказово, що на цьому тлі зовсім непомітним лишається голос науки кримінального права, який не хочуть чути, однак який часто містить чимало корисних ідей. Зокрема, Р. Мовчан свого часу резонно доводив, що як наслідок удосконалення кримінального законодавства має відбутися така диференціація відповідальності, що пов\u0026rsquo;язується лише з вчиненням аналізованих кримінальних правопорушень проти власності \u0026laquo;з використанням умов воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧого ж можна очікувати вже зараз і в найближчій перспективі? Вочевидь того, що деякі суспільно небезпечні прояви викрадення чужого майна залишаться без належного правового реагування, яке може забезпечуватися лише в умовах здійснення кримінального провадження. Тобто органи правопорядку втратять можливість результативно протидіяти правопорушенням у виді викрадення чужого майна, яке штучно визнано дрібним, а особи, які їх вчинили, не зазнають справедливого покарання. І знову ця справедливість, яку втрачаємо! А головне, що чимала кількість потерпілих осіб від таких викрадень утратить реальну можливість захистити та відновити порушені права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМ. Карчевський із використанням платформи \u003cem\u003eCrimeDataLab\u003c/em\u003e провів аналіз можливих змін у структурі облікованих проваджень і засуджених осіб, зазначивши, що крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) та привласнення (стаття 191 КК України), за даними останніх 11 років (2013\u0026ndash;2023), становлять 52 % облікованих проваджень (41,3 % \u0026mdash; крадіжка, 8,6 % \u0026mdash; шахрайство, 2,1 % \u0026mdash; привласнення). Протягом останніх 11 років частка засуджених за статтями 185, 190 та 191 КК України, які межують із дрібним викраденням (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі \u0026mdash; КУпАП), становить 27,3 %. Отже, якщо з-поміж осіб, засуджених за такі кримінальні правопорушення, частка тих, які заподіяли шкоду розміром від 302,8 до 3\u0026nbsp;028 грн, становить 20 %, то очікуване зменшення кількості засуджених осіб становитиме 5,5 %, третина \u0026mdash; 9,1 %, половина \u0026mdash; 13,7 %\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у середовищі правників зазначений закон викликав нову досить серйозну дискусію про те, чи призвело його ухвалення до сутнісних змін КК України з огляду на те, що формальні зміни стосувалися лише статті 51 КУпАП? А ще \u0026mdash; чи відбулося (часткове) скасування кримінальної протиправності частини діянь, які посягають на власність?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемний аналіз Конституції, КК України та КУпАП, урахування здобутків науки кримінального права, звернення до базових правових принципів і релевантної судової практики дають змогу констатувати, що кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, зокрема на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Викладена позиція обґрунтовується таким чином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон від 18 липня 2024 року, попри те, що не передбачає безпосередніх змін до КК України, за своїм змістом може вважатися кримінально-правовим. Ба більше, КУпАП з огляду на його деліктну й публічно-правову спорідненість із КК України \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e може містити кримінально-правові норми. Або, іншими словами, норми, які за своїм змістом є кримінально-правовими. Треба також враховувати, що кримінальна й адміністративна, точніше адміністративно-деліктна відповідальність можуть бути віднесені до юридичної відповідальності одного виду. Обґрунтований висновок про сутнісну тотожність кримінальної та адміністративно-деліктної відповідальності робить Д. Азаров\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, стаття 51 КУпАП, викладена в новій редакції на підставі зазначеного закону, містить одночасно як адміністративно-деліктні, так і кримінально-правові норми. Адже лише в комплексному поєднанні статті 51 КУпАП і статей 185, 190, 191 КК України можна встановити ознаки складів кримінального правопорушення у виді крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна. Насамперед ідеться про таку ознаку, як предмет складу кримінального правопорушення. Ця ознака є обов\u0026rsquo;язковою для крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а її встановлення по-іншому, ніж через звернення до статті 51 КУпАП, неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча стаття 51 КУпАП і не є законом про кримінальну відповідальність у його буквальному (формальному) значенні, однак за своїм фактичним змістом і правовою природою цей закон у відповідній частині може вважатися елементом норм КК України. Як слушно наголошують у цьому аспекті А.\u0026nbsp;Музика і С.\u0026nbsp;Багіров, пізнати суть поведінки, яка забороняється кримінальним законом за допомогою норм із бланкетними диспозиціями, можна лише на підставі звернення до змісту іншого нормативного акта, де більш детально описано ознаки цієї поведінки. У такому разі зовнішня оболонка у вигляді відповідної статті кримінального закону, або \u003cem\u003eформа\u003c/em\u003e, залишається, проте \u003cem\u003eзміст \u003c/em\u003eнорми змінюється. Тому й правові наслідки мають визначатися в такий спосіб: кримінальна відповідальність виключається через втрату протиправності в межах тієї галузі права, до змісту якої відсилає кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією. Це має призвести до застосування принципу зворотної дії кримінального закону в часі, оскільки кримінальна відповідальність скасована (опосередковано)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас навіть якщо категорично заперечувати цю позицію і вважати, що частина 1 статті 5 КК України охоплює лише випадки безпосередньої декриміналізації (тобто такої, яка відбувається в спосіб змін саме КК України як окремого нормативно-правового акта), то в такому разі треба зважати й спиратися при розв\u0026rsquo;язанні порушеного питання на частину 1 статті 58 Конституції України. Ця конституційна норма містить універсальне положення (загальновизнаний принцип права), яке може бути використане для всіх випадків змін законодавства, зокрема і такі, що передбачають опосередковану декриміналізацію певного діяння\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе викликає також сумнівів, що набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року має наслідком скасування кримінальної протиправності таких діянь, як крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) і привласнення або розтрата чужого майна (стаття 191 КК України). Адже зміна статті 51 КУпАП автоматично призвела до зменшення кола кримінально караної поведінки, що має місце в разі вчинення зазначених діянь. У результаті змін відбулася часткова декриміналізація крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а саме \u0026mdash; ці діяння втратили свою кримінальну поведінку в частині викрадення чужого майна, вартість якого на момент їх вчинення становить більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротилежна думка із цього питання підштовхує до геть несправедливого за своєю суттю висновку, ніби скасування кримінальної протиправності діяння залежно від способу його здійснення може мати різні правові наслідки. Для когось поблажливі, а для когось \u0026mdash; ні! Очевидно, що такий підхід підривав би принцип справедливості в кримінальному праві, коли відповідальність тих осіб, кримінальну протиправність поведінки яких безпосередньо визначає КК України, скасовуватиметься, а тих, кримінальна протиправність поведінки яких визначається опосередковано (у комплексному поєднанні з іншими законами), попри це, наставатиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідивши аналогічну проблему (чи відбулася декриміналізація внаслідок ухвалення Закону України від 18 липня 2024 року), І. Польщиков зауважив, що є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь \u003cem\u003ecommon sense\u003c/em\u003e і \u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. І він не помилився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду вирішила, що Закон України від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до статті 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП. Отже, зміни, внесені цим законом, мають зворотну дію в часі\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалене рішення не викликає сумнівів й узгоджується з висловленими вище аргументами. Однак, як видається, воно розв\u0026rsquo;язує лише локальну проблему. А що робити з глобальною? Тут вочевидь знов резонно згадати про назрілу необхідність використання науково обґрунтованих, доказових способів здійснення кримінально-правового регулювання, тобто потрібно змінити усталений в Україні підхід до формування кримінально-правової політики, що не ґрунтується на доказовій практиці (\u003cem\u003eevidence-based legislation\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ літературі із цього приводу наголошується на простій та очевидній (здавалося б) істині: інструментом і водночас одним з основних суб\u0026rsquo;єктів формування політики є політичні партії. Що активніше й професійніше вони розробляють і реалізують політику, що більш зрозуміла й близька для співвітчизників ця політика, то частіше громадяни держави довіряють їм здійснювати також і їхні права і свободи. Політичні партії мають керуватися суто інтересами своїх виборців, бо інакше вони програють наступні вибори\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тож запит на доказову політику загалом і, зокрема, кримінально-правову політику повинен формуватися знизу, щоб це стало вимогою виборця, ігнорувати яку було б украй ризиковано для суб\u0026rsquo;єктів політичної діяльності. Досягти такого стану можна насамперед через підвищення правової культури населення, що має чітко розуміти, як функціонує правовий механізм держави. І якщо питання наступних політичних виборів в умовах воєнного стану не зрозуміле, то питання розширення підходів до формування правової культури населення як ніколи актуальне. У разі неможливості його розв\u0026rsquo;язання рух до Європейського Союзу виявиться надто ускладненим. Громадяни, які мають низький рівень правової культури, не зможуть адекватно сприймати чимало важливих нормативних рішень на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мэр Ахтырки заявил, что за мародерство будут расстреливать на месте / \u003cem\u003eСудово-юридична газета\u003c/em\u003e (28 лютого 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\"\u003ehttps://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рашкован В. Щоб не було як з ковалем і трактористом. Що не так з українською політикою? / Liga.net (3\u0026nbsp;січня 2024 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\"\u003ehttps://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 грудня 2023 року в справі № 404/10302/23. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2021 року в справі № 404/527/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Роз\u0026rsquo;яснення щодо відповідальності за мародерство та інші злочини, скоєні під час воєнного стану / Урядовий портал (1 квітня 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Письменський Є. О. Розвиток кримінально-правової політики України в умовах режиму воєнного стану: проміжний аналіз експертної оцінки. \u003cem\u003eЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління\u003c/em\u003e. 2024. № 3. С. 155. DOI: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;Марін О. Чи відбулася часткова декриміналізація крадіжки та які наслідки це матиме? \u003cem\u003eAcademia.edu.\u003c/em\u003e URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\"\u003ehttps://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мовчан Р. О. Аналіз законодавчого рішення про посилення кримінальної відповідальності за мародерство. \u003cem\u003eАналітично-порівняльне правознавство. \u003c/em\u003e2022. № 1. С. 285.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Карчевський Микола. У четвер 18.07.2024 Верховна Рада підтримала в цілому як закон проєкт № 11068 / \u003cem\u003eFacebook. \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Майже відразу після набрання чинності Законом України від 18 липня 2024 року свою чітку позицію з приводу порушеного питання висловила Н. Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду (див.: Антонюк Н. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. \u003cem\u003eПраво України\u003c/em\u003e. 2024. № 5. С. 58\u0026ndash;63).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Азаров Д. Кримінальна та адміністративно-деліктна відповідальність. \u003cem\u003eНаукові записки НаУКМА. Юридичні науки\u003c/em\u003e. 2018. Том 2. С. 106\u0026ndash;107.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Музика А. А., Багіров С. Р. Бланкетна диспозиція норми кримінального права і ст. 58 Конституції України: є привід для дискусії. Матеріали IV Яценківських читань: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції \u0026laquo;Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри\u0026raquo; (26 грудня 2023 року). 2. Збірка тез доповідей учасників круглого столу здобувачів освіти \u0026laquo;Кримінальне право України: окремі нормативні, правозастосовні та теоретичні проблеми\u0026raquo; (27 грудня 2023 року). 3. Резюме панельної дискусії \u0026laquo;Міжнародне кримінальне право без міфів, страхів та стереотипів\u0026raquo; (27 грудня 2023 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, С. Д. Шапченко, К. П. Задоя. Київ, 2024. С. 39\u0026ndash;40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Дудоров О. О. Бланкетність і зворотна сила кримінального закону. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал\u003c/em\u003e. 2015. № 5. С. 178.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eПольщиков І. Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану / \u003cem\u003eJust Talk\u003c/em\u003e. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Sebastiaan Princen. The Use of Evidence in Evidence-Based Legislation. \u003cem\u003eEuropean Journal of Law Reform.\u003c/em\u003e 2022. (24) 1. DOI: 10.5553/EJLR/138723702022024001010\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Хавронюк М. І. Значення політичної волі для кримінально-правової політики. \u003cem\u003eПраво і суспільство = Inernational journal Law \u0026amp; Society\u003c/em\u003e. 2016. № 4. С. 125 (124\u0026ndash;129).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":163,"url":"evgen-pismenskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-Є-pisymensykiĭ.jpg","name":"Євген","surname":"Письменський","post":"професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":879,"url":"reforma-sistemi-msek-yak-namagannya-poboroti-koruptsijni-riziki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730189975,"date":"29.10.2024","views":171,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_7.jpg","mini_image":null,"name":"Реформа системи МСЕК як намагання побороти корупційні ризики","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e22 жовтня 2024 року за ініціативою Президента України відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. Головним питанням, винесеним на обговорення, стала ситуація навколо медико-соціальних експертних комісій (далі \u0026mdash; МСЕК). Особливу увагу приділили посадовцям органів прокуратури, визнаним особами з інвалідністю, оскільки останнім часом стрічки новин усе частіше майорять статтями про фальшиві інвалідності таких посадовців.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e22 жовтня 2024 року за ініціативою Президента України відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. Головним питанням, винесеним на обговорення, стала ситуація навколо медико-соціальних експертних комісій (далі \u0026mdash; МСЕК). Особливу увагу приділили посадовцям органів прокуратури, визнаним особами з інвалідністю, оскільки останнім часом стрічки новин усе частіше майорять статтями про фальшиві інвалідності таких посадовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультатом проведеного засідання став указ Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, який увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року \u0026laquo;Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час засідання голова Служби безпеки України Василь Малюк і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповіли, що наразі в органах державної влади є багато фактів зловживань і фальшивих інвалідностей посадовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно першим рішенням Ради національної безпеки і оборони України стала рекомендація правоохоронним й антикорупційним органам упродовж місяця після ухвалення рішення вжити заходів реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступним важливим рішенням Ради національної безпеки і оборони України стала вказівка забезпечити утворення робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчікуваною новиною зазначеного указу стала вказівка про підготовку законопроєкту про внесення змін до деяких законів України й запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні. Цей законопроєкт має передбачати ліквідацію МСЕК із 31 грудня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказ також передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, які б визначали голову й членів МСЕК суб\u0026rsquo;єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та відповідачами у справах про визнання необґрунтованими активів (цивільна конфіскація).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз наявних корупційних ризиків у роботі МСЕК\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСама собою потреба реформувати процедуру проведення медико-соціальної експертизи й отримання в результаті групи інвалідності очевидна. Система застаріла й містить значну кількість корупційних ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто звернути увагу на представлене у 2022 році дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції \u0026laquo;Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у результаті якого було виявлено такі ризики:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКорупційна домовленість на основі особистого контакту заявника із головою чи членом МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосередництво посадової особи державного органу в досягненні корупційної домовленості з головою та/чи членами МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРегіональна співпраця голови та/чи членів різних МСЕК із метою одержання неправомірної вигоди.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості з головою та/чи членами МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПришвидшення підготовки лікарем направлення й необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підроблення за умови отримання неправомірної вигоди.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПідготовка лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння в подальшому ухваленні рішення МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;Комплексна корупційна послуга\u0026raquo; \u0026mdash; інвалідність \u0026laquo;під ключ\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗаволодіння грошовими коштами державного бюджету через МСЕК та учасників бойових дій.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗлочинна змова лікарів МСЕК для систематичного вимагання неправомірної вигоди від громадян.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, перші кроки на шляху до реформування вже були ініційовані представниками правозахисних організацій \u0026mdash; УГСПЛ та ГС \u0026laquo;Ліга Сильних\u0026raquo;, які долучилися до розроблення законопроєкту № 11225 \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e від 30 квітня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e17 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні за основу зазначений законопроєкт. Він мав на меті внести зміни до окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи. Зокрема, змінами до законів України \u0026laquo;Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні\u0026raquo; та \u0026laquo;Про реабілітацію у сфері охорони здоров\u0026rsquo;я\u0026raquo; було запропоновано виключити обов\u0026rsquo;язок особи проходити медичний огляд у МСЕК і передбачено право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи дистанційно).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Законі України \u0026laquo;Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні\u0026raquo; було запропоновано встановити обов\u0026rsquo;язок МСЕК взаємодіяти з мультидисциплінарною реабілітаційною командою, своєчасно ухвалювати рішення про підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу \u0026laquo;особа з інвалідністю\u0026raquo; або \u0026laquo;дитина з інвалідністю\u0026raquo;. Також змінами до цього закону передбачено внесення до централізованого банку даних із проблем інвалідності та до електронної системи охорони здоров\u0026rsquo;я інформації про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу, а саме \u0026mdash; відомості акта огляду та протоколу засідання комісії, рішення комісії, а також індивідуальну програму реабілітації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА менше ніж через місяць після цього, а саме 10 жовтня 2024 року, Міністерство охорони здоров\u0026rsquo;я України організувало зустріч із представниками громадських організацій та експертного середовища й представило законопроєкт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що передбачає системні зміни в медичній частині експертизи. Відповідно до нього зміни потрібно внести до 27 законів і кодексів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час брифінгу, який відбувся 23 жовтня 2024 року, міністр охорони здоров\u0026rsquo;я України Віктор Ляшко заявив, що \u0026laquo;\u003cem\u003eми робимо все, щоб на 1 січня 2025 року МСЕК як окремі юридичні особи призупинили своє функціонування. (Їхні) функції ми передаємо до кластерних і надскластерних лікарень\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін уточнив, що кластерні й надкластерні лікарні \u0026mdash; це результат госпітального планування, яке провело Міністерство охорони здоров\u0026rsquo;я України. Ці заклади \u003cem\u003e\u0026laquo;забезпечують доступність пацієнтам у межах визначених нормативів і мають як мінімум 20 напрямків надання меддопомоги\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, за його словами, Міністерство охорони здоров\u0026rsquo;я України розв\u0026rsquo;язує чотири глобальні проблеми, зокрема кадрову. Він зазначив, що всі кластерні й надкластерні лікарні підключені до Електронної системи охорони здоров\u0026rsquo;я, тож усі рішення про встановлення інвалідності будуть ухвалюватися на основі даних, які записані в Електронній системі охорони здоров\u0026rsquo;я. Це дасть змогу відстежувати, коли і який діагноз вносить лікар, які дослідження і коли проводилися\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо ми маємо станом на зараз? Які зміни запропоновані в законопроєкті?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередбачено, що основне завдання законопроєкту \u0026mdash; спрощення процесів встановлення інвалідності завдяки формалізації відповідних критеріїв і врегулювання процедур; цифровізація проходження експертизи; запровадження прозорих механізмів оскарження; зміна механізму фінансування медико-соціальної експертизи. Проєкт закону запроваджує зміну підходів до вивчення потреб людей, що мають обмеження функціонування, і спрощення в отриманні ними послуг й інших видів допомоги, яких вони потребують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, замість медико-соціальної експертизи пропонується проводити оцінювання повсякденного функціонування особи. Передбачається, що це буде вид медичної експертизи, що проводиться експертною комісією особі з обмеженнями повсякденного функціонування з метою визначення рівнів порушення структур і функцій організму людини, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконопроєкт передбачає внесення змін в Основи законодавства України про охорону здоров\u0026rsquo;я, а саме доповнення статтею 69-1 \u0026laquo;Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до наданих пропозицій оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться експертними комісіями з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі \u0026mdash; ЕКОПФО), що формуються в кластерних і надкластерних закладах охорони здоров\u0026rsquo;я.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії для направлення, інструменти та критерії оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується Кабінетом Міністрів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож поки що зарано говорити про те, як буде функціонувати ЕКОПФО. Для цього має бути розроблений відповідний порядок, проєкту якого ще немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте проєкт закону передбачив функції ЕКОПФО. Зокрема, вони будуть такими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнаправлення за потреби на додаткове (із застосуванням біопсихосоціального підходу) обстеження функціональності структур і функцій організму;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eформування результатів оцінювання повсякденного функціонування особи на підставі відомостей про стан здоров\u0026rsquo;я особи, зокрема на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров\u0026rsquo;я та інших відомостей;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвизначення компенсаторів повсякденного функціонування особи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпланування й проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвизначення необхідності проведення подальшого комплексного оцінювання обмежень життєдіяльності та передання цих відомостей і результату оцінювання повсякденного функціонування особи до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвстановлення групи інвалідності, фіксування причин і часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвстановлення ступеня втрати професійної працездатності;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвнесення до електронної системи охорони здоров\u0026rsquo;я відомостей про результат проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до порядку, визначеного центральним органам виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров\u0026rsquo;я;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвнесення до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери у випадках встановлення відомостей про інвалідність та/або ступеня втрати професійної працездатності осіб, яким було проведено оцінювання повсякденного функціонування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші функції, визначені Положенням про ЕКОПФО.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто зазначити, що Положення про ЕКОПФО, про яке йде мова, затверджується Кабінетом Міністрів України і відповідно потребує розроблення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, чи зможе запропонований законопроєкт закрити потреби, про які йдеться в указі Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, і справді змінити систему?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВидається, що замість МСЕК будуть утворені ЕКОПФО, функції яких уже визначені. ЕКОПФО мають покращити процедуру проведення відповідних медичних експертиз як для осіб, які потребують проходження таких експертиз, так і виключити наявні корупційні ризики. Особливу увагу приділено цифровізації проходження експертиз, що має зробити процес більш прозорим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте зарано надавати будь-яку оцінку, оскільки в процесі реформування системи проходження експертиз ключовими мають стати такі два документи: Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії для направлення, інструменти та критерії оцінювання повсякденного функціонування особи та Положення про ЕКОПФО.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме вони будуть визначати, яким чином формуватиметься особовий склад ЕКОПФО, процедури проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, строки проведення та порядок ухвалення рішень. Отже, сподіваємося, що зазначені нормативно-правові акти справді будуть містити зрозумілу й прозору процедуру проходження такого оцінювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз запропонованих змін до кримінального закону\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас неоднозначну реакцію викликає ідея внесення змін до Кримінального кодексу України, які б визначали голову й членів МСЕК суб\u0026rsquo;єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаємо, що за статтею 368-5 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність передбачена за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п\u0026rsquo;ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із чим доцільно дослідити правові висновки Верховного Суду, які містяться в постанові від 21 травня 2024 року, справа № 686/8627/22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зазначеній справі особу було визнано винуватою в тому, що, обіймаючи посаду голови МСЕК у місті Хмельницькому, будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою 26 жовтня 2021 року приблизно о 09 год 55 хв на території Хмельницької обласної лікарні, що на вул. Пілотській, 1 в місті Хмельницькому, отримала від певної особи для себе неправомірну вигоду в сумі 1\u0026nbsp;100 доларів США за здійснення впливу на членів Хмельницької МСЕК із метою ухвалення рішення про встановлення особі II групи інвалідності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дії були кваліфіковані за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2023 року зазначену особу визнано невинуватою і виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 Кримінального процесуального кодексу України у зв\u0026rsquo;язку з недоведенням у її діях складу кримінального правопорушення. Вироком Хмельницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року вирок суду першої інстанції було скасовано й ухвалено новий вирок, яким особу визнано винуватою та засуджено за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ своїй постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що в диспозиції інкримінованої статті йдеться про кримінальну відповідальність за вчинення дій, які полягають у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на ухвалення рішення \u003cu\u003eособою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,\u003c/u\u003e або пропозиції чи обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що голова і члени МСЕК є працівниками (лікарями) комунальних закладів охорони здоров\u0026rsquo;я та не є в розумінні примітки до статті 369-2 Кримінального кодексу України\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eособами, уповноваженими на виконання функцій держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте Верховний Суд дійшов висновку, що факт встановлення особі групи інвалідності є юридично значущим і тягне за собою багато правових наслідків як соціального, так і іншого характеру. Органи, які уповноважені на встановлення цього факту, вочевидь діють від імені держави, оскільки реалізовують її функцію саме в частині встановлення інвалідності певній особі. Держава завжди реалізує свої функції через конкретні, створені нею органи чи уповноважених нею осіб. Залежно від сфери ухвалення рішення відповідні функції держави здійснюють створені для цього інституції. У частині встановлення факту інвалідності таким органом, який покликаний здійснювати функції держави, є МСЕК. Члени таких комісій ухвалюють рішення від імені такої комісії, а отже, у ході ухвалення юридично значущих рішень комісії вони є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначений правовий висновок свідчить про можливість притягнути до кримінальної відповідальності за статтею 368-5 Кримінального кодексу України голову та/або членів МСЕК, які набули незаконних активів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, на цей час обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу України, уже пред\u0026rsquo;являються членам і головам МСЕК\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Таким чином, виявляється, що потреба внесення змін до Кримінального кодексу України, які б визначали голову й членів МСЕК суб\u0026rsquo;єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, \u0026mdash; безпідставна, оскільки навіть без внесення жодних змін відсутні перешкоди для такого притягнення за наявності винуватих дій таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/Karty-MSEK.pdf\"\u003ehttps://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/Karty-MSEK.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44131\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44131\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://moz.gov.ua/uk/news/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-proyektu-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-vprovadzhennya-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-osobi\"\u003ehttps://moz.gov.ua/uk/news/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-proyektu-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-vprovadzhennya-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-osobi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3919125-glava-moz-skazav-komu-peredadut-funkcii-msek-pisla-likvidacii.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-society/3919125-glava-moz-skazav-komu-peredadut-funkcii-msek-pisla-likvidacii.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dbr.gov.ua/news/dbr-zatrimalo-kerivnicyu-msek-z-hmelnichchini\"\u003ehttps://dbr.gov.ua/news/dbr-zatrimalo-kerivnicyu-msek-z-hmelnichchini\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":161,"url":"olga-semenyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/attugjSsyLkqRy0XYBQVHKkcT-ie4exUk5JXLRdF-EyJ4I.jpg","name":"Ольга","surname":"Семенюк","post":"адвокатка","text":""},{"id":162,"url":"alyona-vodolad","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/attYwwFvFvl6U8GNUcUoJXsFFUUuH1rrZyq7Bmro0QsYgw.jpg","name":"Альона","surname":"Водолад","post":"юристка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_7.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]}]},"newsProcedural":{"pages":{"offset":0,"limit":"3"},"news":[{"id":872,"url":"investigative-mindset-yak-shlyah-do-kraschoi-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1726055646,"date":"11.09.2024","views":572,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Investigative mindset як шлях до кращої кримінальної юстиції","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля кожного з нас аксіоматичним є те, що наша держава перебуває на незворотному шляху європейської та євроатлантичної інтеграції в глобальний Захід. Численні \u0026laquo;дорожні карти\u0026raquo;, які також відображені і в національному законодавстві, описують реформи, які має реалізувати Україна на цьому шляху. Багато з них стосуються сфери правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи усвідомлюємо, що Європа \u0026mdash; це не просто місце на карті. Якщо ми ідентифікуємо себе частиною сім\u0026rsquo;ї європейських держав, то маємо відповідати європейським принципам організації суспільства, у тому числі у сфері кримінальної юстиції. І тут ми рухаємося від репресивної радянської системи, орієнтованої на отримання зізнання (яку продовжують використовувати російська федерація та білорусь), до західної системи, орієнтованої на отримання повної інформації. Час, коли явка з повинною була царицею доказів, уже давно минув, а цінність слідчих дій, спрямованих на отримання якомога ширшої слідчої інформації про злочин, зростає. Загальновизнаним є той факт, що системи кримінальної юстиції, де зізнанню продовжують надавати важливого доказового значення, неминуче створюють умови для частішого неправомірного застосування примусу правоохоронцями, щоб добитися цього зізнання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакі зміни не можуть не позначитися на переліку компетенцій, які повинен мати слідчий (детектив, прокурор), важливе завдання якого \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзбір доказів у кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Сучасна система підготовки слідчо-прокурорських кадрів складається із вивчення різноманітних прикладних навчальних дисциплін, як-от: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика, кримінологія, юридична психологія тощо, спецкурси зі складання процесуальних документів або навіть проведення слідчих (процесуальних) дій. Та чи дозволяє такий освітній підхід підготувати сучасного слідчого, орієнтованого на так звану \u0026laquo;західну\u0026raquo; систему кримінальної юстиції? Безумовно, після закінчення навчання молодий спеціаліст потрапляє в колектив практиків, які вже мають певний досвід виконання слідчих функцій. Та які компетенції потрібно пропагувати там?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа допомогу приходить категорія \u003cstrong\u003e\u0026laquo;investigative mindset\u0026raquo;\u003c/strong\u003e (з англ. \u0026mdash; слідче мислення, слідчий спосіб мислення) \u0026mdash; термін, який використовується для опису системного підходу до збору та оцінювання доказів, що лежить в основі ефективного розслідування. На противагу слідчому мисленню, повсякденне мислення кожного з нас базується на стереотипах й упередженнях. Наш мозок працює таким чином, що ми дуже швидко формулюємо базову гіпотезу про певні події та осіб: що добре, а що зле, хто поганий, а хто ні тощо. І ці судження формуються нашим мозком у напівавтоматичному режимі на підставі нашого досвіду і вже наявних патернів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСлідче мислення у своїй основі має допитливість як постійне бажання пізнання нового, прагнення з\u0026rsquo;ясувати правду. Слідчий повинен постійно сумніватися, висувати додаткові версії подій, шукати додаткові пояснення, не робити поспішних висновків.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи багато чули про дедуктивні та індуктивні способи мислення слідчих. Проте в системі кримінальної юстиції, спрямованій на отримання найбільш повної інформації, слідчий має обирати \u003cstrong\u003eабдуктивний спосіб мислення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; тип міркування, який \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвикористовується для формування гіпотез на підставі абдукції (рух від спостереження до найкращого пояснення цього спостереження).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст частини 2 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України також про це: прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов\u0026rsquo;язані всебічно, повно й неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом\u0026rsquo;якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку й забезпечити ухвалення законних і неупереджених процесуальних рішень. Тут варто зауважити, що всебічність і повнота розслідування \u0026mdash; це не про бездумне проведення всіх можливих і доступних слідчих і процесуальних дій, а якраз про ширше мислення, висунення та перевірку різних слідчих версій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдання від суспільства акторам системи кримінальної юстиції чітко сформульоване в статті 2 Кримінального процесуального кодексу України \u0026mdash; захист особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Баг\u0026raquo; при виконанні цього завдання \u0026mdash; слідча помилка. Вона небезпечна двома аспектами. З одного боку, до кримінальної відповідальності притягається невинувата особа, а з іншого \u0026mdash; справжній злочинець залишається непокараним і продовжує вчиняти неправомірні дії. А непокаране зло, як відомо, зростає.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБезумовно, \u003cstrong\u003eслідче мислення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; неприродне для людини, але вкрай важливе для \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eслідчого (прокурора, детектива), адже дозволяє зменшити вірогідність слідчої помилки, що позитивно впливає на кримінальну юстицію загалом та імідж нашої держави на міжнародній арені.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливу роль у системі кримінальної юстиції, орієнтованій на отримання повної інформації, відіграє інформація від людей. Іноді отримання такої інформації \u0026mdash; ледь не єдиний спосіб просунутися в розслідуванні, адже далеко не всі об\u0026rsquo;єктивні відображення подій могли закарбуватися в інших видах доказів, окрім показань осіб. Отримання цих показань \u0026mdash; мистецтво, яке має опанувати слідчий. Тут не обійтися без навичок спілкування з людьми, встановлення та підтримання психологічного контакту, емпатії, терпіння та вміння ставити запитання. Філігранним інструментом для виконання такого завдання є методика процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, яка базується на міждисциплінарних наукових дослідженнях людської пам\u0026rsquo;яті, психології й криміналістики.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроцесуальне інтерв\u0026rsquo;ю як методика проведення допиту\u003c/strong\u003e \u0026mdash; ефективний підхід до отримання найбільш повної інформації про кримінальне правопорушення, яку вже сьогодні успішно використовують українські слідчі й прокурори, щоб розкрити злочини проти різних сфер суспільних відносин. В основі методики лежить слідче мислення, допитливість і боротьба з упередженнями. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eҐрунтуючись на принципах ефективного розслідування та збору інформації, затверджених на рівні ООН і визнаних західними правоохоронцями, процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю наближає нас до кращої кримінальної юстиції.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, розвиток слідчого мислення \u0026mdash; це інвестиція в майбутнє справедливої й ефективної системи кримінальної юстиції. Шлях до цієї мети лежить через постійне навчання, удосконалення слідчих методів і технологій, переосмислення підходів до правосуддя, а також створення умов для незалежної роботи слідчих органів, відхід від кількісних показників у їхній діяльності. Лише за таких умов ми зможемо побудувати систему, де кожен має право на справедливий суд, а правда перемагає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":159,"url":"volodimir-vasilchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vasilychuk-volodimir.png","name":"Володимир","surname":"Васильчук","post":"т.в.о. керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, співавтор Стандартів процесуального інтерв'ю","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_1.jpg","tags":[{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":766,"url":"protsesualne-intervyu-yak-nevidemnij-standart-rozsliduvannya--justtalk-special-event","video":"QHCnlw7dLOs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1700502546,"date":"17.11.2023","views":891,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-video-pro-pI_z-logo.png","mini_image":null,"name":"Процесуальне інтерв’ю як невід’ємний стандарт розслідування | JustTalk Special Event","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПрактика проведення допитів органами досудового розслідування в Україні має риси більш притаманні обвинувальному підходу до отримання інформації від підозрюваної особи, орієнтованому на отримання її зізнання у вчиненому злочині та повідомлення підозрюваним усіх обставин його вчинення. Незважаючи на формальні вимоги закону, пов\u0026rsquo;язані з безпосередністю дослідження доказів у суді, допит залишається основним джерелом інформації в кримінальному провадженні. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк отримувати надійну інформацію від підозрюваних, свідків і будувати психологічний контакт з ними?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк Національне антикорупційне бюро України впроваджувало методику процесуального інтерв\u0026rsquo;ю (ПІ) в розслідування корупційних злочинів?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк ПІ впливає на ефективність розслідування і може бути інтегровано в роботу органів досудового розслідування? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід модеруванням \u003cstrong\u003eВасилини Яворської\u003c/strong\u003e, лідерки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eJustGroup\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, в Офісі Генерального прокурора презентували та обговорили \u0026laquo;Стандарти процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСпікери:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eБренда Холліс,\u003c/strong\u003e старша судова юристка у справі \u0026laquo;Ситуація в Україні\u0026raquo; Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eДенис Гюльмагомедов,\u003c/strong\u003e заступник Директора Національного антикорупційного бюро України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов,\u003c/strong\u003e начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e________________________________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКорисні матеріали: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/OwUe5NkZ\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eСтандарти процесуального інтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/fwUe6jql\"\u003eПринципи проведення ефективного розслідування та збору інформації\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/mwUe6EVp\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eПосібник СТІ \u0026laquo;Процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eПодію організували JustGroup та Офіс Генерального прокурора за підтримки проєкту \u0026laquo;Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною\u0026raquo;, що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-video-pro-pI_z-logo.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":746,"url":"standarti-protsesualnogo-intervyu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698071632,"date":"23.10.2023","views":3868,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3_1.jpg","mini_image":null,"name":"Стандарти процесуального інтерв’ю","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючові стандарти проведення процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, які вироблені українськими практиками на основі національного досвіду та \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/printsipi-provedennya-efektivnogo-rozsliduvannya-ta-zboru-informatsii-neofitsijnij-pereklad\"\u003eпринципів\u003c/a\u003e застосування процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпілкування є основною формою роботи слідчого, адже значну частину свого робочого дня він комунікує з колегами, прокурорами, суддями, представниками експертних установ, потерпілими від злочинів, численними свідками, адвокатами, підозрюваними особами. Кожен із них має свій темперамент та особливості, що вимагає від слідчого розвинутих комунікативних навичок, вміння \u0026laquo;підлаштовуватися\u0026raquo; під свого візаві, підбирати стиль спілкування для отримання необхідної інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРізновидом такого спілкування є допит як одна з ключових слідчих дій у процесі розслідування кримінальних правопорушень. Якісно проведений допит дає змогу слідчому отримати важливу для розслідування інформацію \u0026mdash; перевірити наявні слідчі версії, з\u0026rsquo;ясувати позицію сторони захисту, визначити подальші напрямки руху тощо. Аналіз міжнародного досвіду свідчить про наявність різноманітних методів організації та проведення допиту. Проте їх можна умовно об\u0026rsquo;єднати у дві великі групи, спираючись на загальні принципи, покладені в їх основу. До першої групи можна віднести методи, які базуються на так званому обвинувальному (accusatorial) підході. До другої групи належать методи, спрямовані на збір максимально об\u0026rsquo;єктивної інформації (information-gathering methods) про обставини, що є предметом уваги слідчого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціальний доповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес у своїй доповіді, представленій на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у 2016 році, також наголосив, що опитування, особливо допит підозрюваних, супроводжується невіддільними ризиками погроз, примусу або неналежного поводження. До причин їхнього виникнення, на думку Хуана Мендеса, входить хибне уявлення про те, що неналежне поводження і примус обов\u0026rsquo;язково необхідні для зізнання або отримання інформації. Така тенденція зберігається навіть попри незаперечні наукові докази того, що примусові методи допиту, навіть якщо вони не досягають рівня катувань, призводять до отримання неправдивих зізнань або судових помилок, а також послаблюють довіру населення до правоохоронних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТерміном \u0026laquo;процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo;, як правило, позначаються методи проведення допитів, що належать до другої групи. Ці методи були розроблені слідчими разом із психологами, вони побудовані на принципах ненасильницької комунікації, передбачають чіткий алгоритм підготовки, проведення та оцінювання допиту й спрямовані на отримання максимально об\u0026rsquo;єктивної інформації про обставини події.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1uwN9xt4IPaEOKV33NwfghOxalmB5u1p2/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eІніціатива \u0026laquo;Процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo; започаткована програмою \u0026laquo;Права людини і правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; у 2018 році. Зараз підтримується JustGroup та спільнотою практиків системи кримінальної юстиції. Публікація Стандартів ПІ відбулася за підтримки проєкту \u0026laquo;Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною\u0026raquo;, що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3_1.jpg","tags":[{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]}]},"positionUrl":"opinions","proceduralUrl":"themes/investigative-interview","videoUrl":"video","categoryPosition":{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},"categoryProcedural":{"pages":{"pageParam":"page","pageSizeParam":"per-page","forcePageParam":true,"route":null,"params":null,"urlManager":null,"validatePage":true,"totalCount":"70","defaultPageSize":5,"pageSizeLimit":[1,50]},"news":[{"id":872,"url":"investigative-mindset-yak-shlyah-do-kraschoi-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1726055646,"date":"11.09.2024","views":572,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Investigative mindset як шлях до кращої кримінальної юстиції","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля кожного з нас аксіоматичним є те, що наша держава перебуває на незворотному шляху європейської та євроатлантичної інтеграції в глобальний Захід. Численні \u0026laquo;дорожні карти\u0026raquo;, які також відображені і в національному законодавстві, описують реформи, які має реалізувати Україна на цьому шляху. Багато з них стосуються сфери правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи усвідомлюємо, що Європа \u0026mdash; це не просто місце на карті. Якщо ми ідентифікуємо себе частиною сім\u0026rsquo;ї європейських держав, то маємо відповідати європейським принципам організації суспільства, у тому числі у сфері кримінальної юстиції. І тут ми рухаємося від репресивної радянської системи, орієнтованої на отримання зізнання (яку продовжують використовувати російська федерація та білорусь), до західної системи, орієнтованої на отримання повної інформації. Час, коли явка з повинною була царицею доказів, уже давно минув, а цінність слідчих дій, спрямованих на отримання якомога ширшої слідчої інформації про злочин, зростає. Загальновизнаним є той факт, що системи кримінальної юстиції, де зізнанню продовжують надавати важливого доказового значення, неминуче створюють умови для частішого неправомірного застосування примусу правоохоронцями, щоб добитися цього зізнання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакі зміни не можуть не позначитися на переліку компетенцій, які повинен мати слідчий (детектив, прокурор), важливе завдання якого \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзбір доказів у кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Сучасна система підготовки слідчо-прокурорських кадрів складається із вивчення різноманітних прикладних навчальних дисциплін, як-от: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика, кримінологія, юридична психологія тощо, спецкурси зі складання процесуальних документів або навіть проведення слідчих (процесуальних) дій. Та чи дозволяє такий освітній підхід підготувати сучасного слідчого, орієнтованого на так звану \u0026laquo;західну\u0026raquo; систему кримінальної юстиції? Безумовно, після закінчення навчання молодий спеціаліст потрапляє в колектив практиків, які вже мають певний досвід виконання слідчих функцій. Та які компетенції потрібно пропагувати там?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа допомогу приходить категорія \u003cstrong\u003e\u0026laquo;investigative mindset\u0026raquo;\u003c/strong\u003e (з англ. \u0026mdash; слідче мислення, слідчий спосіб мислення) \u0026mdash; термін, який використовується для опису системного підходу до збору та оцінювання доказів, що лежить в основі ефективного розслідування. На противагу слідчому мисленню, повсякденне мислення кожного з нас базується на стереотипах й упередженнях. Наш мозок працює таким чином, що ми дуже швидко формулюємо базову гіпотезу про певні події та осіб: що добре, а що зле, хто поганий, а хто ні тощо. І ці судження формуються нашим мозком у напівавтоматичному режимі на підставі нашого досвіду і вже наявних патернів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСлідче мислення у своїй основі має допитливість як постійне бажання пізнання нового, прагнення з\u0026rsquo;ясувати правду. Слідчий повинен постійно сумніватися, висувати додаткові версії подій, шукати додаткові пояснення, не робити поспішних висновків.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи багато чули про дедуктивні та індуктивні способи мислення слідчих. Проте в системі кримінальної юстиції, спрямованій на отримання найбільш повної інформації, слідчий має обирати \u003cstrong\u003eабдуктивний спосіб мислення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; тип міркування, який \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвикористовується для формування гіпотез на підставі абдукції (рух від спостереження до найкращого пояснення цього спостереження).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст частини 2 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України також про це: прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов\u0026rsquo;язані всебічно, повно й неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом\u0026rsquo;якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку й забезпечити ухвалення законних і неупереджених процесуальних рішень. Тут варто зауважити, що всебічність і повнота розслідування \u0026mdash; це не про бездумне проведення всіх можливих і доступних слідчих і процесуальних дій, а якраз про ширше мислення, висунення та перевірку різних слідчих версій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдання від суспільства акторам системи кримінальної юстиції чітко сформульоване в статті 2 Кримінального процесуального кодексу України \u0026mdash; захист особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Баг\u0026raquo; при виконанні цього завдання \u0026mdash; слідча помилка. Вона небезпечна двома аспектами. З одного боку, до кримінальної відповідальності притягається невинувата особа, а з іншого \u0026mdash; справжній злочинець залишається непокараним і продовжує вчиняти неправомірні дії. А непокаране зло, як відомо, зростає.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБезумовно, \u003cstrong\u003eслідче мислення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; неприродне для людини, але вкрай важливе для \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eслідчого (прокурора, детектива), адже дозволяє зменшити вірогідність слідчої помилки, що позитивно впливає на кримінальну юстицію загалом та імідж нашої держави на міжнародній арені.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливу роль у системі кримінальної юстиції, орієнтованій на отримання повної інформації, відіграє інформація від людей. Іноді отримання такої інформації \u0026mdash; ледь не єдиний спосіб просунутися в розслідуванні, адже далеко не всі об\u0026rsquo;єктивні відображення подій могли закарбуватися в інших видах доказів, окрім показань осіб. Отримання цих показань \u0026mdash; мистецтво, яке має опанувати слідчий. Тут не обійтися без навичок спілкування з людьми, встановлення та підтримання психологічного контакту, емпатії, терпіння та вміння ставити запитання. Філігранним інструментом для виконання такого завдання є методика процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, яка базується на міждисциплінарних наукових дослідженнях людської пам\u0026rsquo;яті, психології й криміналістики.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроцесуальне інтерв\u0026rsquo;ю як методика проведення допиту\u003c/strong\u003e \u0026mdash; ефективний підхід до отримання найбільш повної інформації про кримінальне правопорушення, яку вже сьогодні успішно використовують українські слідчі й прокурори, щоб розкрити злочини проти різних сфер суспільних відносин. В основі методики лежить слідче мислення, допитливість і боротьба з упередженнями. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eҐрунтуючись на принципах ефективного розслідування та збору інформації, затверджених на рівні ООН і визнаних західними правоохоронцями, процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю наближає нас до кращої кримінальної юстиції.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, розвиток слідчого мислення \u0026mdash; це інвестиція в майбутнє справедливої й ефективної системи кримінальної юстиції. Шлях до цієї мети лежить через постійне навчання, удосконалення слідчих методів і технологій, переосмислення підходів до правосуддя, а також створення умов для незалежної роботи слідчих органів, відхід від кількісних показників у їхній діяльності. Лише за таких умов ми зможемо побудувати систему, де кожен має право на справедливий суд, а правда перемагає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":159,"url":"volodimir-vasilchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vasilychuk-volodimir.png","name":"Володимир","surname":"Васильчук","post":"т.в.о. керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, співавтор Стандартів процесуального інтерв'ю","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_1.jpg","tags":[{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":766,"url":"protsesualne-intervyu-yak-nevidemnij-standart-rozsliduvannya--justtalk-special-event","video":"QHCnlw7dLOs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1700502546,"date":"17.11.2023","views":891,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-video-pro-pI_z-logo.png","mini_image":null,"name":"Процесуальне інтерв’ю як невід’ємний стандарт розслідування | JustTalk Special Event","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПрактика проведення допитів органами досудового розслідування в Україні має риси більш притаманні обвинувальному підходу до отримання інформації від підозрюваної особи, орієнтованому на отримання її зізнання у вчиненому злочині та повідомлення підозрюваним усіх обставин його вчинення. Незважаючи на формальні вимоги закону, пов\u0026rsquo;язані з безпосередністю дослідження доказів у суді, допит залишається основним джерелом інформації в кримінальному провадженні. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк отримувати надійну інформацію від підозрюваних, свідків і будувати психологічний контакт з ними?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк Національне антикорупційне бюро України впроваджувало методику процесуального інтерв\u0026rsquo;ю (ПІ) в розслідування корупційних злочинів?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк ПІ впливає на ефективність розслідування і може бути інтегровано в роботу органів досудового розслідування? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід модеруванням \u003cstrong\u003eВасилини Яворської\u003c/strong\u003e, лідерки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eJustGroup\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, в Офісі Генерального прокурора презентували та обговорили \u0026laquo;Стандарти процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСпікери:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eБренда Холліс,\u003c/strong\u003e старша судова юристка у справі \u0026laquo;Ситуація в Україні\u0026raquo; Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eДенис Гюльмагомедов,\u003c/strong\u003e заступник Директора Національного антикорупційного бюро України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов,\u003c/strong\u003e начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e________________________________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКорисні матеріали: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/OwUe5NkZ\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eСтандарти процесуального інтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/fwUe6jql\"\u003eПринципи проведення ефективного розслідування та збору інформації\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/mwUe6EVp\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eПосібник СТІ \u0026laquo;Процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eПодію організували JustGroup та Офіс Генерального прокурора за підтримки проєкту \u0026laquo;Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною\u0026raquo;, що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-video-pro-pI_z-logo.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":746,"url":"standarti-protsesualnogo-intervyu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698071632,"date":"23.10.2023","views":3868,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3_1.jpg","mini_image":null,"name":"Стандарти процесуального інтерв’ю","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючові стандарти проведення процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, які вироблені українськими практиками на основі національного досвіду та \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/printsipi-provedennya-efektivnogo-rozsliduvannya-ta-zboru-informatsii-neofitsijnij-pereklad\"\u003eпринципів\u003c/a\u003e застосування процесуального інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпілкування є основною формою роботи слідчого, адже значну частину свого робочого дня він комунікує з колегами, прокурорами, суддями, представниками експертних установ, потерпілими від злочинів, численними свідками, адвокатами, підозрюваними особами. Кожен із них має свій темперамент та особливості, що вимагає від слідчого розвинутих комунікативних навичок, вміння \u0026laquo;підлаштовуватися\u0026raquo; під свого візаві, підбирати стиль спілкування для отримання необхідної інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРізновидом такого спілкування є допит як одна з ключових слідчих дій у процесі розслідування кримінальних правопорушень. Якісно проведений допит дає змогу слідчому отримати важливу для розслідування інформацію \u0026mdash; перевірити наявні слідчі версії, з\u0026rsquo;ясувати позицію сторони захисту, визначити подальші напрямки руху тощо. Аналіз міжнародного досвіду свідчить про наявність різноманітних методів організації та проведення допиту. Проте їх можна умовно об\u0026rsquo;єднати у дві великі групи, спираючись на загальні принципи, покладені в їх основу. До першої групи можна віднести методи, які базуються на так званому обвинувальному (accusatorial) підході. До другої групи належать методи, спрямовані на збір максимально об\u0026rsquo;єктивної інформації (information-gathering methods) про обставини, що є предметом уваги слідчого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціальний доповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес у своїй доповіді, представленій на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у 2016 році, також наголосив, що опитування, особливо допит підозрюваних, супроводжується невіддільними ризиками погроз, примусу або неналежного поводження. До причин їхнього виникнення, на думку Хуана Мендеса, входить хибне уявлення про те, що неналежне поводження і примус обов\u0026rsquo;язково необхідні для зізнання або отримання інформації. Така тенденція зберігається навіть попри незаперечні наукові докази того, що примусові методи допиту, навіть якщо вони не досягають рівня катувань, призводять до отримання неправдивих зізнань або судових помилок, а також послаблюють довіру населення до правоохоронних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТерміном \u0026laquo;процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo;, як правило, позначаються методи проведення допитів, що належать до другої групи. Ці методи були розроблені слідчими разом із психологами, вони побудовані на принципах ненасильницької комунікації, передбачають чіткий алгоритм підготовки, проведення та оцінювання допиту й спрямовані на отримання максимально об\u0026rsquo;єктивної інформації про обставини події.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1uwN9xt4IPaEOKV33NwfghOxalmB5u1p2/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eІніціатива \u0026laquo;Процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo; започаткована програмою \u0026laquo;Права людини і правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; у 2018 році. Зараз підтримується JustGroup та спільнотою практиків системи кримінальної юстиції. Публікація Стандартів ПІ відбулася за підтримки проєкту \u0026laquo;Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною\u0026raquo;, що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3_1.jpg","tags":[{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":429,"url":"printsipi-provedennya-efektivnogo-rozsliduvannya-ta-zboru-informatsii-neofitsijnij-pereklad","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1637060708,"date":"23.11.2021","views":3242,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2021-11-16-o-130210.png","mini_image":null,"name":"Принципи проведення ефективного розслідування та збору інформації (неофіційний переклад)","description":"\u003cp\u003eПринципи розроблені на основі досвіду багатьох країн, де правоохоронні органи та сили безпеки використовують ефективні\u0026nbsp;інтерв\u0026rsquo;ю, що призводить до кращих результатів у отриманні точної та достовірної інформації. Інформація, зібрана таким чином, також зберігає доброчесність та професіоналізм\u0026nbsp;інтерв\u0026rsquo;юерів та підвищує довіру громадян до своїх органів влади.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНезважаючи на наявність широких нормативно-правових рамок, які забороняють\u0026nbsp;катування та інші форми жорстокого поводження \u0026mdash; у будь-який час і за будь-яких обставин, навіть у збройних конфліктах або надзвичайних ситуаціях, \u0026mdash; під час допитів у державних установах у всьому світі практика застосування катувань продовжується. На практиці\u0026nbsp;також не налагоджене ефективне застосування гарантій захисту осіб, позбавлених волі.\u0026nbsp;У процесі виконання функцій Спеціального доповідача ООН з питань катувань я зауважив,\u0026nbsp;що найчастіше катування та примус застосовуються під час допиту підозрюваних з метою\u0026nbsp;отримання зізнань чи свідчень проти інших. Саме тому в 2016 році я подав тематичну доповідь до Генеральної Асамблеї ООН, в якій визнаються можливості і пропонуються подальші\u0026nbsp;кроки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ доповіді вказується на наявність все більшої кількості наукових знань, які підтверджують, що непримусові методи допиту на основі контакту/розуміння є найбільш ефективними для збору інформації. Водночас емпіричні дослідження, проведені із суворим\u0026nbsp;дотриманням методології, показують, що катування та інші види жорстокого поводження\u0026nbsp;є неефективними та контрпродуктивними методами допиту. У цьому контексті доповідь\u0026nbsp;закликає до розробки набору міжнародних стандартів для допитів/інтерв\u0026rsquo;ю, які за своєю\u0026nbsp;природою включають застосування правових та процесуальних гарантій органами влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей документ є результатом цього заклику. Ці Принципи розроблені на основі досвіду багатьох країн, де правоохоронні органи та сили безпеки використовують ефективні\u0026nbsp;інтерв\u0026rsquo;ю, що призводить до кращих результатів у отриманні точної та достовірної інформації. Інформація, зібрана таким чином, також зберігає доброчесність та професіоналізм\u0026nbsp;інтерв\u0026rsquo;юерів та підвищує довіру громадян до своїх органів влади.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПринципи, які ми представляємо тут, є, по суті, визнанням того, що результат інтерв\u0026rsquo;ю\u0026nbsp;взаємопов\u0026rsquo;язаний із можливістю особи повністю користуватися своїми правами на кожному етапі взаємодії з державними органами \u0026mdash; незалежно від того, чи називаються такі зустрічі розмовами, допитами, інтерв\u0026rsquo;ю або опитуванням. Вони представляють альтернативу\u0026nbsp;ризику отримання свідчень під примусом та жорстокості катувань, а також визнання того,\u0026nbsp;що ця тактика веде до неправдивих зізнань, до несправедливих судових процесів та підриває здійснення правосуддя. Як заявив Європейський суд з прав людини, жодна правова\u0026nbsp;система, заснована на верховенстві права, не може забезпечити прийняття доказів, отриманих під час катувань. Адже процес судового розгляду є наріжним каменем верховенства\u0026nbsp;права, а застосування катувань здійснює непоправну шкоду для цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1mBm1MJGhmSC0vIo1zCDoEF4sMpBRn65x/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНеофіційний переклад здійснено ініціативою \u0026laquo;Процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю. Україна\u0026raquo;\u0026nbsp;за підтримки програми \u0026laquo;Права людини та правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2021-11-16-o-130210.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":421,"url":"printsipi-provedennya-efektivnogo-rozsliduvannya-ta-zboru-informatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1636971238,"date":"16.11.2021","views":1825,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2021-11-15-o-121242.png","mini_image":null,"name":"Принципи проведення ефективного розслідування та збору інформації","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПісля майже чотирьох років дослідницької роботи Асоціація запобігання катуванням, Ініціатива боротьби проти катувань та Норвезький центр з прав людини презентували \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/printsipi-provedennya-efektivnogo-rozsliduvannya-ta-zboru-informatsii-neofitsijnij-pereklad\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eПринципи проведення ефективного розслідування та збору інформації\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Під час роботи спеціальним доповідачем ООН з питань катувань я зауважив, що найчастіше тортури та примус відбуваються під час допиту підозрюваних з метою отримання зізнань\u0026raquo;, \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; Хуан Мендес.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКоманда з понад 80-ти фахівців у галузях допиту, правоохоронної діяльності, кримінальних розслідувань, національної безпеки, військової справи, розвідки, психології, кримінології та прав людини з усього світу під керівництвом міжнародного крівного комітету, до складу якого входили: Хуан Мендес, Рей Булл, Асбьорн Раклєв, Меррі Шоллум, \u0026mdash; та інші фахівці з проведення допитів розробили принципи, дотримання яких національними правоохоронними органами сприятиме проведенню ефективного та неупередженого досудового розслідування та дотримання прав усіх учасників кримінального процесу.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПринципи мають на меті змінити стосунки між правоохоронними органами та громадянами: через впровадження процесуального інтерв'ю підвищити ефективність досудового розслідування і довіру громадян до самих правоохоронних органів, до держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eҐрунтуючись на науковому підході, досвіді проведення досудових розслідувань та етиці, Принципи є кращою альтернативою \u0026laquo;традиційному допиту\u0026raquo;, націленому на отримання зізнання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВони унікальні тим, що поєднують у собі детальні рекомендації щодо проведення процесуального інтерв'ю та гарантії дотримання прав затриманих осіб, які є найуразливішими саме в перші години після затримання. Саме тоді люди можуть страждати від катувань з метою отримання зізнання у вчиненні злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eГенеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, Рада з прав людини, Конгрес злочинів ООН та Верховний комісар ООН з прав людини підтримали розробку та впровадження принципів у практику та національне законодавство держав \u0026mdash; учасниць ООН.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"400\" title=\"YouTube video player\" src=\"https://www.youtube.com/embed/7coChxlfJPg\" frameborder=\"0\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ документі затверджено шість основних принципів проведення процесуального інтерв'ю:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПринцип 1 \u0026mdash; Про основи: \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eПроведення ефективних інтерв'ю спирається на наукові, правові та етичні основи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПринцип 2 \u0026mdash; Про практику:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Ефективне процесуальне інтерв'ю \u0026mdash; це всебічний процес збору точної та достовірної інформації за умови забезпечення відповідних правових гарантій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПринцип 3 \u0026mdash; Про вразливість: \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eЕфективне інтерв'ю вимагає виявлення та задоволення потреб опитуваних, що перебувають у ситуаціях вразливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПринцип 4 \u0026mdash; Про навчання:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Процесуальне інтерв'ю \u0026mdash; це професійна діяльність, яка вимагає спеціального навчання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПринцип 5 \u0026mdash; Про підзвітність:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Для ефективного інтерв'ю потрібні прозорі та підзвітні установи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПринцип 6 \u0026mdash; Про реалізацію: \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eЗапровадження ефективного інтерв'ю потребує жорстких національних заходів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНеофіційний переклад Принципів здійснено ініціативою \u0026laquo;Процесуальне інтерв'ю Україна\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eза підтримки програми \u0026laquo;Права людини та правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОсновоположні правові стандарти, що лежать в основі Принципів, закріплено в міжнародному праві, міжнародному звичаєвому праві, договірних зобов'язаннях та міжнародній, регіональній і національній судовій практиці країн \u0026mdash; учасниць ООН.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦі стандарти застосовуються до всіх правових систем і дозволяють інкорпорувати їх у національне законодавство з урахуванням різноманітності правових процедур.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до Принципів проведення процесуального інтерв'ю, воно повинно ґрунтуватися на міжнародних правових нормах:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eсвобода від катувань та іншого жорстокого поводження (право на гуманне поводження);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eсвобода від свавільного арешту та затримання (право на свободу та безпеку);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eправо на презумпцію невинуватості;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eправо зберігати мовчання та право не давати свідчень проти себе;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eправо на справедливий суд;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eправо на свободу від дискримінації.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПринципи дозволяють досягти цілей сталого розвитку, надаючи різні можливості на різних рівнях.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДля правоохоронних органів впровадження Принципів забезпечує отримання більш точної та достовірної інформації під час проведення допиту, підвищення ефективності правоохоронних органів, розвиток спеціалістів-інтерв'юерів, універсальну методику, яка дозволяє проводити допити для різних учасників досудового розслідування та збір достовірної інформації, протидію наданню свідомо неправдивої інформації.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДля системи правосуддя в цілому використання Принципів сприяє підвищенню довіри населення до правоохоронних органів, підтримку верховенства права, забезпечення цілісності судових процесів та здійснення ефективного правосуддя. Всі ці фактори впливають на загальне зменшення рівня злочинності.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПринципи захищають права людини та гарантують, що жодна людина не зазнаватиме примусу або жорстокого поводження, перебуваючи під контролем правоохоронних органів, сприяють зменшенню стимулу правоохоронних органів вдаватися до примусових тактик проведення \u0026laquo;традиційного допиту\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eГоловна передумова процесуального інтерв'ю \u0026mdash; створення середовища, вільного від примусу.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДослідження, проведені фахівцями та практиками з широкого кола дисциплін: психології, кримінології, соціології, неврології та медицини, \u0026mdash; дають вагомі докази того, що застосування примусу в межах \u0026laquo;традиційного допиту\u0026raquo; може як спочатку посилити опір з боку особи, яку опитують, так і, якщо вони постійно застосовуються, призвести до надання неправдивої інформації або неправдивого зізнання. Навіть більше, дослідження доводять, що тиск на допитувану особу зменшує схильність її до співпраці та призводить до відмови у дачі показань чи до хибних показань, навіть якщо особа була готова до надання інформації.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНедостовірна інформація та неправдиві зізнання, що виникають внаслідок зловживань, є частим і передбачуваним наслідком недосконалих методів ведення допитів. Вони призводять до незаконних засуджень та отримання помилкових свідчень у всьому світі. Негативну роль грає мотивація слідчого до отримання зізнання від допитуваної особи, а не бажання отримати об'єктивну інформацію: слідчі за будь-яку ціну прагнуть підтвердити власну точку зору, залишаючи лише свідчення на її користь, натомість речі, які не збігаються, вони відкидають.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі та детективи схильні ставити сугестивні питання, вдаються до маніпулятивних формулювань у питаннях \u0026mdash; такі підходи призводять до помилкових засуджень, помилкових рішень та безкарності тих, хто справді винні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧасто помилково стверджують, що на основі невербальної поведінки можна точно виявити, коли хтось бреше. Дехто стверджує, що підготовлені інтерв'юери можуть розрізняти, чи відповіді опитуваних є правдивими чи ні, на основі емоційних реакцій допитуваного, мови тіла або фізіологічних реакцій. Це ненадійні показники того, наскільки слова допитуваних є правдивими. Крім того, численні наукові дослідження дійшли висновку, що технології виявлення брехні не є точними, і якщо їх використовувати, це може призвести до неправильних вироків та судових помилок.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eҐрунтовні дослідження підтверджують ефективність підходів до інтерв'ю, орієнтованих на збір інформації. Непримусові методи на основі контакту/розуміння пропонують ефективний набір методів, які можуть бути успішно застосовані кваліфікованими фахівцями для збору інформації від опитуваних незалежно від того, чи вони виступають підозрюваними, свідками чи жертвами.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа основі висновків з великого обсягу досліджень щодо того, як людська пам'ять кодує, зберігає та отримує інформацію, було розроблено методи опитування, які є ефективними для отримання детальних, точних повідомлень від опитуваних. Сюди входить використання відкритого, несугестивного опитування, а також можливість опитуваного вільно згадувати подію чи інформацію без переривання з боку інтерв'юера.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСтратегічне планування інтерв'ю дозволяє сфокусуватися на ключових питаннях, що розглядаються. Цей прийом також дозволяє інтерв'юеру визначити, чи відповідає надана інформація тим даним, які було отримано раніше.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальні дослідження показують, що інтерв'ю без примусу на основі контакту/розуміння:\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eстимулює спілкування між інтерв'юером та опитуваним;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eполегшує пошук подій та обставин у пам'яті;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпідвищує точність та достовірність наданої інформації;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдозволяє проаналізувати правдивість наданої інформації;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзбільшує ймовірність отримання більшої кількості інформації та правдивих свідчень;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзнижує ризик отримання неправдивої інформації або неправдивих зізнань.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроцесуальне інтерв'ю проводять не ізольовано, воно є частиною ширшого розслідування. Тому проведення інтерв'ю має керуватися загальними цілями розслідування та наявними даними. Інформація, зібрана під час інтерв'ю, має бути використана для коригування цілей і стратегій розслідування та розробки нових слідчих версій. Інформація, отримана під час інтерв'ю, може мати вирішальне значення, оскільки вона, забезпечує основу для прийняття подальших рішень, таких як притягнення до кримінальної відповідальності чи ні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ майбутніх публікаціях ми детально розглянемо кожен принцип окремо та визначимо, як він співвідноситься з українською практикою проведення досудового розслідування та як ці принципи можуть бути впроваджені у національне законодавство.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Принципи проведення ефективного розслідування та збору інформації","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2021-11-15-o-121242.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]}]},"events":[{"id":13,"url":"justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator","type":"","begin_date":"2021-05-28 16:00:00","end_date":"2021-05-28 18:00:00","price":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/events/JT19.jpg","name":"JustTalk#19. Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор?","description":"\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e28 травня відбулася чергова дискусія JustTalk \"Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор?\" І поки ми готуємо для вас повний відео-звіт дискусії, хочемо розповісти про свіжий погляд на роль інституту викривачів.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003eХто такий викривач?\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e28 травня відбулася чергова дискусія JustTalk \"Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор?\" І поки ми готуємо для вас повний відео-звіт дискусії, хочемо розповісти про свіжий погляд на роль інституту викривачів.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eВикривачі існують у закритих колективах, а отже \u0026mdash; викривати можна будь-які кримінальні правопорушення, а не тільки корупційні. Міжнародний досвід підтверджує важливість ролі викривачів у кримінальному провадженні та суспільному житті. Згідно зі світовою практикою, викривачі можуть викривати не тільки корупцію, але й інші діяння. Наприклад, в США викривач може повідомити про низку порушень, зокрема корупцію, шахрайство, завдання шкоди довкіллю, несплату податків тощо.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, інститут викривачів потрібно поступово поширювати на всі кримінальні правопорушення в частині захисту викривачів, а не системи винагороди, яка може залишитися тільки для найпріоритетніших порушень у державі як система заохочення.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eВарто зауважити, що історично першою справою про викриття була справа про катування військовополонених у Сполучених Штатах Америки. Такий приклад вкрай актуальний для України, де повідомляють лише про малу кількість випадків катувань в органи правопорядку, зокрема через \u0026laquo;закритість\u0026raquo; поліцейських службових колективів. Саме тут статус викривача міг би змінити ситуацію на краще.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eНа прикладі тих же США можна згадати \u0026laquo;кейс Серпіко\u0026raquo;, який став відомий завдяки фільму \u0026laquo;Серпіко\u0026raquo; (1972) з голлівудським актором Аль-Пачіно у головній ролі. Френк Серпіко \u0026mdash; американський поліцейський з NYPD \u0026mdash; став викривачем корупції серед поліцейського колективу в 1960-х роках, після чого отримував погрози від колег і, можливо, умисно був полишений ними в ситуації, де його могли вбити під час поліцейської операції. Історія Френка Серпіко \u0026mdash; це приклад поліцейського, який не погоджувався з порушеннями всередині системи і вважав їх порушенням честі професії, тож не міг стриматися щоб не боротися з ними\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","address":"","city":"Київ","meta_title":"","meta_description":""},{"id":14,"url":"justtalk-18-vryatuvati-ryadovu-pidozru","type":"","begin_date":"2021-05-14 16:00:00","end_date":"2021-05-14 18:00:00","price":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/events/18pvapvch.jpg","name":"JustTalk #18. Врятувати рядову підозру","description":"\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПострадянські та \u0026laquo;болісні душевні\u0026raquo; травми, переговорні процеси і сеанси \u0026laquo;легкої атлетики\u0026raquo;, blackbox та доставка підозри \u0026laquo;кур'єрами\u0026raquo;: дивіться відео-звіт вісімнадцятої професійної дискусії JustTalk \u0026laquo;Врятувати рядову підозру\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПострадянські та \u0026laquo;болісні душевні\u0026raquo; травми, переговорні процеси і сеанси \u0026laquo;легкої атлетики\u0026raquo;, blackbox та доставка підозри \u0026laquo;кур'єрами\u0026raquo;: дивіться відео-звіт вісімнадцятої професійної дискусії JustTalk \u0026laquo;Врятувати рядову підозру\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"o9v6fnle cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; \u003c/span\u003eПовідомлення про підозру \u0026mdash; чи це про захист прав людини?\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; \u003c/span\u003eЯка першопричина проблем у процедурі вручення повідомлення про підозру?\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; \u003c/span\u003eЧому слідчі судді скасовують повідомлення про підозру?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"o9v6fnle cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/M5q-RgJMdqY\"\u003eВідеозвіт\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eТаймлайн дискусії:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"o9v6fnle cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e00:56\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЧи є повідомлення про підозру елементом механізму захисту прав людини?\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e05:39\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКоріння проблем вручення повідомлення про підозру\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e11:10\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПрактичні проблеми процедури вручення повідомлення про підозру\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e18:34\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПідстави скасування повідомлень про підозру слідчими суддями\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e30:24\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eРефлексії практиків з приводу проблем процедури вручення повідомлення про підозру\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"o9v6fnle cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eСпікери дискусії:\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; \u003c/span\u003eВолодимир Петраковський (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/volodymyr.petrakovskyi?__tn__=-]K\"\u003eVolodymyr Petrakovskyi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), експерт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/pravo.org.ua/?__tn__=kK\"\u003eЦентр політико-правових реформ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, викладач\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/naukma/?__tn__=kK\"\u003eНаціональний університет \"Києво-Могилянська академія\"\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; \u003c/span\u003eВолодимир Самардак (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/profile.php?id=100008263277519\u0026amp;__tn__=-]K\"\u003eVolodymyr Samardak\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), прокурор Здолбунівської окружної прокуратури\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; \u003c/span\u003eСвітлана Шапутько, суддя Печерського районного суду в м. Києві\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"o9v6fnle cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eУ дискусії також брали участь:\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор САП Ігор Семак (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/Symko?__tn__=-]K\"\u003eIgor Semak\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eсуддя ВАКС Віра Михайленко (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/vera.mikhaylenko.9?__tn__=-]K\"\u003eVera Mykhailenko\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eправник Володимир Сущенко (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW?__tn__=-]K\"\u003eПравник\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eадвокат Злата Симоненко (Zlata Simonenko)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/profile.php?id=100000678196801\u0026amp;__tn__=-]K\"\u003eСтаніслав Петренко\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eзаступник обласного прокурора Київської обласної прокуратури Роман Мазурик (Roman Mazuryk)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eдиректор програми \u0026ldquo;Права людини і правосуддя\u0026rdquo;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/irf.ukraine/?__tn__=kK\"\u003eМіжнародний фонд \"Відродження\"\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eРоман Романов (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/r.v.romanov?__tn__=-]K\"\u003eRoman Romanov\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор Інга Каланча\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eадвокат Андрій Слюсар (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/andriy.slyusar.9?__tn__=-]K\"\u003eAndrii Sliusar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eсуддя ВС\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/ArkadiyBushchenko?__tn__=-]K\"\u003eАркадій Бущенко\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eзаступник директора\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/ptcu.gp.gov.ua/?__tn__=kK\"\u003eТренінговий центр прокурорів України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eАндрій Орлеан (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/andriy.orlean?__tn__=-]K\"\u003eAndriy Orlean\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eадвокат Андрій Яковлєв (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/andrii.yakovlev.ua?__tn__=-]K\"\u003eAndrii Yakovlev\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eадвокат Ігор Гаркавий\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор Яна Тализіна\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор Алла Ширант (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/alla.shyrant?__tn__=-]K\"\u003eАлла Ширант\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eправниця Світлана Маліновська (\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/kozyumasv?__tn__=-]K\"\u003eСветлана Малиновская\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпредставниця Печерської окружної прокуратури Ярина Сидій\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор Олександр Вінницький\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eпрокурор Сергій Кузьменко\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"o9v6fnle cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eДискусію модерувала\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl oo9gr5id gpro0wi8 lrazzd5p\" tabindex=\"0\" role=\"link\" href=\"https://www.facebook.com/larysa.denysenko?__tn__=-]K\"\u003eLarysa Denysenko\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","address":"","city":"Київ","meta_title":"","meta_description":""},{"id":15,"url":"justtalk17-advokat-persona-ficta","type":"","begin_date":"2021-02-19 16:00:00","end_date":"2021-02-19 18:00:00","price":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/events/17vmyam.jpg","name":"JustTalk#17. Адвокат persona ficta","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМи вже говорили про представництво інтересів потерпілого від насильницьких злочинів адвокатом. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМи вже говорили про представництво інтересів потерпілого від насильницьких злочинів адвокатом. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа JustTalk #17 ми оглянули цю тему під іншим кутом \u0026ndash; потерпілої юридичної особи. Ми знаємо, що стосунки у \u0026ldquo;бізнес-адвокатів\u0026rdquo; з слідчими, прокурорами не прості і часто це викликано нерозумінням цілей один одного. На думку учасників, комунікація, стандарти досудового розслідування, а також невеличке розширення процесуальних можливостей адвоката можуть покращити ситуацію у цій сфері. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк саме? І що пропонують наші спікери? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивіться \u003ca href=\"https://youtu.be/QH6T6drlZQ8\"\u003eвідеозвіт\u003c/a\u003e дискусії \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлухайте цей випуск у форматі \u003ca href=\"https://justtalkpodcast.buzzsprout.com/1166444/8114322-justtalk-17-persona-ficta\"\u003eподкасту\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДолучайтесь до нашої спільноти у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаймлайн дискусії:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e00:00 Вступне слово Лариси Денисенко\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e00:35 Проблемні питання розслідування кримінальних справ, де потерпілою є юр. особа Артем Крикун-Труш, адвокат, юрист DLA Piper \u0026laquo;В ідеалі, над розслідуванням мала би працювати команда, в якій є чіткий загальний план між потерпілим, слідчим, прокурором. Але на практиці представник потерпілої юр. особи часто опиняється з розслідуванням сам-на-сам\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e09:57 \u0026laquo;Бліц\u0026raquo; \u0026mdash; короткі питання та репліки до виступу Артема \u003cbr /\u003e◾ Чи є причиною описаних проблем комунікація чи повноваження представника потерпілої сторони \u003cbr /\u003e◾ Про актуальність проблеми обмежених прав захисника у сфері юридичного захисту телекомунікаційного бізнесу \u003cbr /\u003e◾ Чому надавати потерпілій стороні право звернутись до слідчого судді із вимогою зобов\u0026rsquo;язати оголосити підозру \u0026mdash; погана ідея\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e18:15 Про розбіжність інтересів потерпілого та державного обвинувачення, про співпрацю захисника із стороною обвинувачення та про тимчасовий доступ як слідчу дію Ігор Семак, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e23:40 \u0026laquo;Бліц\u0026raquo; \u003cbr /\u003e◾ Про доцільність введення представника юр. особи до групи слідчих, прокурорів \u003cbr /\u003e◾ Щодо мети захисника та підтримки змін представниками прокуратури \u003cbr /\u003e◾ Чи можуть адвокати зловживати процесуальними правами \u003cbr /\u003e◾ Як спеціальні знання представників юр. особи допомагають слідству\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e28:17 Потерпіла юр. особа має достатньо прав Віра Михайленко, слідча суддя Вищого антикорупційного суду \u0026laquo;Я зараз буду виглядати як \u0026ldquo;баба Яга проти\u0026rdquo;, але я не вважаю, що права потерпілої юридичної особи значно звужені\u0026raquo; \u003cbr /\u003e◾ Огляд статистики подання скарг представниками юр. осіб до ВАКС щодо необхідності надання права стороні захисту на ініціювання експертизи ◾ Щодо заявлення відводу прокурору потерпілим \u003cbr /\u003e◾ Необхідність надання права надання тимчасового доступу потерпілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e31:39 Загальна дискусія \u003cbr /\u003e◾ Про співпрацю НАБУ з \u0026laquo;Укрзалізницею\u0026raquo; як із потерпілою стороною у крим. провадженнях \u003cbr /\u003e◾ Про недостатню ефективність роботи державних органів та про первинність інтересів особи \u003cbr /\u003e◾ Про легалізацію подання проєктів документів слідчому представником потерпілої сторони \u003cbr /\u003e◾ Про проблему перевантаження судів внаслідок відсутності єдиної практики задоволення клопотань \u003cbr /\u003e◾ Щодо можливості доступу потерпілого до ЄРДР У дискусії також взяли участь Денис Гюльмагомедов, Артем Донець, Роман Романов, Микола Сіома, Андрій Яковлєв, Євген Крапивін, Анна Савченко, Тетяна Павлюковець та Світлана Маліновська.\u003c/p\u003e","address":"","city":"Київ","meta_title":"","meta_description":""}],"video":{"pages":{"offset":0,"limit":"5"},"news":[{"id":862,"url":"elektronni-kriminalni-provadzhennya--vzhe-realnist--justtalk-context","video":"d8CGFJ2K3u0?si=FPirYSs0QehV6liz","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1722678519,"date":"02.08.2024","views":156,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/YT_cover-Copy.png","mini_image":null,"name":"Електронні кримінальні провадження — вже реальність? | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи справдились очікування від системи іКейс та які складнощі виникають сьогодні?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯк гарантується безпека системи від посягань третіх осіб і незаконних витоків інформації?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи можемо ми очікувати, переведення всіх кримінальних проваджень в електронний вигляд?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі питання обговорили у рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e поспілкувалася з проєктним менеджером із антикорупційних проєктів Антикорупційної ініціативи ЄС \u003cstrong\u003eАндрієм Гнідцем\u003c/strong\u003e, заступником Директора НАБУ з питань цифрового розвитку та цифрових трансформацій \u003cstrong\u003eДенисом Гюльмагомедовим\u003c/strong\u003e і керівником апарату Вищого антикорупційного суду \u003cstrong\u003eБогданом Крикливенком\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка відео стала можливою завдяки підтримці Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), провідної антикорупційної програми підтримки в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/YT_cover-Copy.png","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":857,"url":"vidnovlennya-kriminalnoi-yustitsii-pislya-deokupatsii--justtalk-context","video":"CMUI-DsDdFM?si=Py___vjvU79UZJ62","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721298133,"date":"27.06.2024","views":150,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/v2-cover.png","mini_image":null,"name":"Відновлення кримінальної юстиції після деокупації | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому варто готуватись до повернення завчасно? Чому після деокупації буде запізно?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eХто працюватиме в органах кримінальної юстиції на деокупованих територіях?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк будувати довіру між місцевими жителями та українськими органами?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити з кримінальними справами, які велись окупаційною владою: анулювати чи продовжити?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили у вашій улюбленій рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду Олександра Яновська поспілкувалася з першим заступником прокуратури АРК та м.Севастополя Віталієм Секретарем і адвокаткою, партнеркою \u0026laquo;AZONES\u0026raquo; Дар\u0026rsquo;єю Свиридовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/v2-cover.png","tags":[{"id":541,"name":"окупація"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":849,"url":"praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context","video":"6UVEglya-90?si=b8rCaJ6YfNFWr8l9","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718104784,"date":"07.06.2024","views":276,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Cover.png","mini_image":null,"name":"Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі тенденції слід відмітити в сучасній практиці Європейського суду з прав людини?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк працювати з рішеннями ЄСПЛ, як знаходити релевантну для своїх справ практику та ефективно на неї посилатися?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eНаскільки важливий творчий підхід юристів при роботі з ЄКПЛ та практикою суду?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили у вашій улюбленій рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e поспілкувалася з Уповноваженою у справах ЄСПЛ \u003cstrong\u003eМаргаритою Сокоренко\u003c/strong\u003e та першим заступником керівника апарату Верховного Суду \u003cstrong\u003eРасімом Бабанли\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Cover.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":845,"url":"vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk","video":"U6tqMUssBnk?feature=shared","type":1,"week":1,"on_english_language":1,"main_page":1,"created_at":1716801759,"date":"27.05.2024","views":271,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok_vidpovidalyni_za_zatrimanih3.png","mini_image":null,"name":"Відповідальні за затриманих: хто вони і що змінилося? | JustTalk","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОновлена у квітні стаття 212 КПК України вдосконалила статус службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих. Зокрема, відтепер забороняється призначати відповідальними за цей напрямок службових осіб з-поміж дізнавачів підрозділів органів досудового розслідування, що має зробити їх більш незалежними та безсторонніми.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро те, чи були ці зміни необхідними, як будуть реалізовуватись та яку проблематику вирішують, обговорили у прямому етері разом із:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eЮлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМихайлом Подоляком, керівником Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМаргаритою Сокоренко, Уповноваженою у справах ЄСПЛ, Міністерство юстиції України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРусланом Горяченком, начальником Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok_vidpovidalyni_za_zatrimanih3.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":478,"name":"незалежність"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":837,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context","video":"_EJ1aVCwe0E?si=ajQ8kolFhLxyHRfS","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1714474893,"date":"29.04.2024","views":345,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/YouTube.png","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини | Катерина Бусол | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі види злочинів проти об'єктів культурної спадщини можуть бути? Культурні цінності vs військова необхідність: які критерії визначення, що це була військова необхідність і тому не дотримано зобов\u0026rsquo;язань стосовно КЦ? Які існують види злочинів проти культурної спадщини?\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро всі ці питання спілкувалися з \u003cstrong\u003eКатериною Бусол\u003c/strong\u003e, юристкою, доценткою кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/YouTube.png","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]}]},"weekMaterial":{"pages":{"pageParam":"page","pageSizeParam":"per-page","forcePageParam":true,"route":null,"params":null,"urlManager":null,"validatePage":true,"totalCount":"85","defaultPageSize":5,"pageSizeLimit":[1,50]},"news":[{"id":883,"url":"vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731926541,"date":"18.11.2024","views":405,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_10.jpg","mini_image":null,"name":"Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравникам і не тільки часто цікаво, \u003cspan\u003eна чому судді ґрунтують свої рішення\u003c/span\u003e по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні, опублікованому в \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eThe International \u0026amp; Comparative Law Quarterly (ICLQ)\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e, Костянтин Дегтярьов і Нікколо Ріді аналізують практику звернення суддів Європейського суду з прав людини до наукової та художньої літератури для побудови аргументації при ухваленні рішень. Автори статті аналізують серед іншого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eпричини таких звернень та справи, в яких судді схильні залучати додаткові авторитети у вигляді літературних і наукових джерел;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдо яких джерел та авторів судді найчастіше звертаються;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eцитування наукових та літературних джерел найчастіше можна зустріти в окремих думках суддів чи рішеннях більшості?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що цей аналіз цікавий не тільки для розуміння певних тенденцій при розгляді справ в ЄСПЛ, а й корисний для міркування над тим, чи є він застосовним у національній практиці. Тож пропонуємо нашій аудиторії його переклад, який здійснила контентна редакторка JustTalk Юлія Лісова з допомогою співавтора дослідження Костянтина Дегтярьова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ. ВСТУП\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) не працює у вакуумі. Його тлумачення Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ, Конвенція) відображає змінювані історичні й суспільні умови, щоб Конвенція могла існувати й розвиватися разом із європейським суспільством. Така практика тлумачення \u0026mdash; важливий аспект мандата Суду, хоч вона і не є точною наукою й передбачає певну судову дискрецію. Незважаючи на це, слова суддів у їхніх рішеннях і думках мають велике значення. Висновки Суду піддаються постійній і ретельній перевірці з боку зацікавлених сторін, тому не дивно, що він прагне ретельно обґрунтовувати свої рішення. Звернення до правових джерел \u0026mdash; один із методів обґрунтування певної позиції, які використовуються найчастіше\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Добре відомо, що Суд часто звертається до своєї попередньої прецедентної практики, договорів та інших міжнародних документів, європейського консенсусу тощо. Однак ця стаття зосереджена на підході Суду до використання наукових і літературних джерел, який рідко досліджується. Така практика вже була предметом аналізу стосовно інших національних та міжнародних судів і трибуналів, але, що дивно, дослідження в контексті ЄСПЛ не проводилося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття обмежена у двох аспектах. По-перше, хоча автори розглядають деякі наслідки цитування наукових і літературних джерел у судовому процесі, їхній намір \u0026mdash; не висунути аргумент щодо того, чи ЄСПЛ має обов\u0026rsquo;язково залучати такі джерела, визнаючи, що Суд може легітимно розв\u0026rsquo;язувати, чи це доречно. По-друге, на методологічному рівні емпіричний аналіз обмежується випадками, коли Суд чітко посилається на таку літературу, хоча автори визнають й обговорюють можливість впливу на Суд відповідних джерел без їх прямого цитування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на неоднорідний характер матеріалів, на які посилаються Суд і його судді, обговорення використання літературних і наукових джерел ЄСПЛ обов\u0026rsquo;язково має розпочатися з робочого визначення терміна \u0026laquo;джерело\u0026raquo;. У цій статті джерело розуміється як будь-який опублікований матеріал, який не виходить за межі здорового глузду в його трактуванні\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це визначення не охоплює такі ресурси, як звіти урядових або неурядових організацій\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і новинні джерела, що використовуються для підтвердження конкретних фактичних обставин\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте до дослідження включено як правову, так і неправову літературу\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, художні твори\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та інші джерела знань, такі як онлайн-енциклопедії\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Слід уточнити, що цей підхід не має на меті критикувати чи легітимізувати практику цитування, а лише фіксувати спектр джерел, які використовує Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття \u0026mdash; результат ретельного аналізу 484 рішень Великої палати Суду, винесених із 1 січня 1998 року по 1 вересня 2021 року. Ці рішення містять 1\u0026nbsp;424 посилання на літературні й наукові джерела.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eЩоб точно ідентифікувати посилання, їх відсортовано вручну через відсутність у Суду послідовних стилів цитування. На основі цього великого масиву даних автори визначили тенденції у використанні джерел, беручи до уваги, зокрема, такі дані, як їх географічне походження, вік і тематична сфера, а також розподіл цих посилань в окремих думках різних суддів ЄСПЛ. Аналіз посилань дозволив авторам виявити раніше не відомі тенденції або радше їх відсутність у ставленні Суду до наукових праць.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було з\u0026rsquo;ясовано, що більшість суддів Великої палати (далі \u0026mdash; рішення більшості) використовує різні літературні джерела для встановлення фактів і визначення існування та обсягу міжнародних і внутрішніх правових норм. Однак це відбувається рідко й несистематично, і в більшості рішень додаткові джерела не використовуються для тлумачення самої ЄКПЛ. Така нечаста практика може свідчити про відсутність чітких правил роботи з джерелами. Це також допомагає пояснити більш різноманітне використання додаткових джерел суддями в їхніх окремих думках (далі \u0026mdash; судді меншості)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де звернення до таких джерел частіші, з більш різноманітною метою та, імовірно, для ширшої аудиторії. Ці висновки важливі не лише тому, що стаття застосовує сувору методологію до малодослідженої сфери діяльності ЄСПЛ, але й тому, що вони пояснюють раціональні підстави використання літературних цитат у рішеннях Великої палати ЄСПЛ. У рішеннях більшості Суд не цитує наукові праці під час тлумачення ЄКПЛ, оскільки суперечки, які це може викликати, очевидно, переважують потенційні переваги. Водночас наукові праці іноді використовуються більшістю для додаткового висвітлення фактів справи та внутрішнього законодавства держави-відповідача. Окремі судді частіше звертаються до наукових праць, оскільки прагнуть переконати ширшу аудиторію, таку як національні судді та органи влади, а також громадськість, що їхня думка в конкретній справі краща за думку більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ розділі ІІ пояснюється контекст дослідження та встановлюється, що в минулому академічна увага до питання використання літературних джерел ЄСПЛ була дуже обмеженою. У розділі ІІІ розкривається методологія аналізу судової практики. Описується вибір авторів і підхід. У розділі IV наведено ключові статистичні результати дослідження й зроблено деякі попередні висновки. У розділі V уміщено приклади посилань на наукові праці для ілюстрації того, чому і як більшість і меншість Суду посилається на наукові джерела. У розділі VI подані висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eІІ. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерш ніж окреслити дослідження, необхідно пригадати наявні аналізи використання літературних джерел ЄСПЛ в інших публікаціях і коротко зазначити, як суди використовують або використовували літературні й наукові джерела при виконанні своїх судових повноважень, і визнати значні відмінності в практиці через, зокрема, формальний статус наукових праць у різних правових системах, а також процеси, через які ці системи розвивалися. Хоча ЄСПЛ у багатьох сенсах унікальний, він усе ж залишається міжнародним судом; тому доречно згадати загальний підхід до літературних джерел у міжнародному праві. Тут їхній статус традиційно обговорювався в контексті доктрини джерел міжнародного права\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 38 Статуту Міжнародного суду ООН (далі \u0026mdash; МС) наукові праці \u0026laquo;найбільш кваліфікованих публіцистів\u0026raquo; разом із судовими рішеннями включено після трьох основних джерел (договорів, міжнародного звичаєвого права і загальних принципів права) із зазначенням, що МС \u0026laquo;застосовує\u0026raquo; їх як \u0026laquo;допоміжний засіб для визначення норм права\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Визнання судових рішень і наукових праць як \u0026laquo;допоміжних засобів\u0026raquo; іноді викликало сумніви. Гарне резюме ортодоксального підходу пропонує Розенн, який називає ці \u0026laquo;допоміжні засоби\u0026raquo; \u003cem\u003e\u0026laquo;сховищем, з якого можна черпати норми [звичаєвого і договірного права, а також загальних принципів]\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Хоча \u0026laquo;допоміжний\u0026raquo; не означає \u0026laquo;необов\u0026rsquo;язковий\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. У дослідженні, що спирається, зокрема, на інтерв\u0026rsquo;ю із суддями й клерками МС, Гельмерсен дійшов висновку, що, якщо взагалі є якесь зобов\u0026rsquo;язання, то воно точно не стосується обов\u0026rsquo;язку цитувати відповідних авторів\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e. Водночас міжнародні трибунали з різною регулярністю посилаються на літературні джерела. Порівняно мало емпіричних досліджень присвячено використанню таких джерел міжнародними суддями, що призводить до браку даних про практику цитування багатьох міжнародних судів. Однак два недавні дослідження показали, що індивідуальні думки суддів МС рясніють посиланнями на наукові праці і що їхня вага насправді є значною\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄКПЛ не має положення, подібного до статті 38 Статуту МС. Відтак не існує жодної нормативної вказівки для ЄСПЛ, яка безпосередньо стосувалася б питання використання літературних джерел. Найближча до регулювання цього питання в Конвенції стаття 19, яка вказує на мандат Суду \u003cem\u003e\u0026laquo;забезпечувати дотримання зобов\u0026rsquo;язань, узятих на себе Високими Договірними Сторонами за Конвенцією та Протоколами до неї\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Ця стаття просто встановлює, що ЄКПЛ \u0026mdash; основне джерело права, яке застосовується Судом при розгляді справ, і не забороняє Суду використовувати інші джерела права у своїй діяльності. ЄСПЛ справді звертається до інших джерел, і його практика використання деяких із них була досліджена\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, практика Суду цитування рішень інших судів та інших джерел міжнародного права привернула значну увагу й стала предметом ретельного емпіричного дослідження\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обмежений науковий інтерес до практики цитування літературних джерел ЄСПЛ можна частково пояснити тим, що його звернення до академічних праць досить рідкісне. Це може здатися дивним, оскільки багато суддів до того, як стати суддями, були науковцями\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як уже зазначалося, порівняно низький рівень залучення наукових праць \u0026mdash; типовий для більшості міжнародних судів. Авторам відомо лише одне видання, повністю присвячене ролі літературних джерел у контексті діяльності ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У збірці наголошується, що їхній вплив на прецедентну практику ЄСПЛ дещо неочевидний, але все ж відчутний в окремих думках; що значення доктрини є незаперечним, хоча воно може бути неочевидним з аргументів, поданих сторонами до Суду\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; і що в інтервенціях третіх сторін, поданих до Суду, багато посилань на наукові авторитети, але ступінь залучення цих джерел варіює залежно від особи інтервента\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Останній внесок до цього видання, написаний суддею, іде ще далі, визнаючи наукові праці важливими для керівництва роботою юристів Суду\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей короткий огляд дає уявлення про поточне розуміння ролі літературних джерел у діяльності ЄСПЛ, підтверджуючи, що питання впливу академічних праць на судові рішення та способи їх використання залишаються недостатньо дослідженими. Наявні дослідження переважно описують сприйняття ролі наукових праць інсайдерами в ЄСПЛ. Наскільки відомо авторам, жодне з досліджень не намагалося надати підтверджені докази на підтримку чи спростування цих уявлень на основі задокументованого використання наукових джерел. Ця стаття має на меті стати відправною точкою для заповнення цієї прогалини.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIII. МЕТОДОЛОГІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Аргументи на користь емпіричного аналізу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОпис використання наукових праць міжнародними судами, як правило, фрагментарний та обмежений окремими обговореннями. Хоча корисність глибоких якісних досліджень не викликає сумнівів, такий підхід зазвичай не дає корисного уявлення про загальні закономірності або тенденції. Автори цього дослідження вирішили спиратися на масштабний емпіричний аналіз усіх посилань на наукові джерела в рішеннях Великої палати ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, існує очевидна проблема, яку слід окреслити на початку: літературні джерела можуть використовуватися різними способами, не всі з яких очевидні й помітні. Визнано, що цілком можливо, а в деяких випадках навіть імовірно, що судді можуть покладатися на наукове джерело, не визнаючи цього. Однак також можливо і, як виявили автори, відносно часто деякі судді вирішують спиратися на наукові авторитети й цитують їх, визнаючи їхню важливість для свого мислення та вбудовуючи їх у структуру аргументів, щоб знайти підтримку, інтерпретувати або переконати. Для того щоб це сталося, джерело має бути явно згадане, і самі посилання можуть генерувати цінні дані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідження на основі цього типу даних, відомі як аналізи цитувань, мають довгу історію. Аналіз цитувань успішно застосовувався в різних галузях, включно з правом, а деякі дослідження датуються 1950-ми роками. В одному з таких досліджень джерел, на які посилався Верховний суд Каліфорнії, Меррімен підкреслив як перспективи, так і ризики такого підходу, визнаючи, що посилання на авторитети часто є \u0026laquo;некритичним і нерефлексивним процесом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але також зазначив, що, імовірно, посилання має певне значення для того, хто цитує, і передбачається, що воно матиме певне значення і для читача\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте, як припустив Познер, хоча цитата може бути безглуздою в принципі, на практиці це малоймовірно, \u003cem\u003e\u0026laquo;хоча б тому, що цитування не є безкоштовним \u0026mdash; існує проблема пошуку цитати та можливість критики за неправильне введення або відсутність цитування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Правда, відсутність доказів не означає доказів відсутності, оскільки міжнародні судді, як правило, помиляються, виявляючи обережність, коли йдеться про включення конкретних посилань на науку\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Іноді можна встановити зв\u0026rsquo;язок між конкретним аргументом або поворотом фрази та видатним науковим твором. Однак такий підхід був би придатним лише для визначення впливу творів, які, як відомо, були впливовими, або тому, що вони були визнані відповідними акторами, або тому, що вони забезпечили безпомилковий підхід до цього питання. В усіх інших випадках підхід такого типу вимагав би значних витрат ресурсів і не гарантував би отримання найкращих результатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дослідження використовує аналіз цитувань як найнадійніший підхід, базуючись на припущенні, що включення цитати є явним визнанням релевантності джерела Судом або суддею (суддями), які пишуть окрему думку\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Автори визнали й пом\u0026rsquo;якшили можливі недоліки цієї методики, створивши якомога більший і багатофункціональний набір даних цитувань у рішеннях Великої палати, таким чином уникаючи спирання лише на факт включення цитати, але також включивши контекст і додаткові метадані, як описано в наступних розділах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;В. Вибірка\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. Рішення Великої палати\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні проаналізовані рішення Великої палати ЄСПЛ як вибірка судових рішень, з яких беруться цитати. Вибір Великої палати, звичайно, є очевидним обмеженням цього дослідження, оскільки специфіка її роботи обмежує застосовність результатів дослідження до інших складів Суду. Отже, визнається, що подальші висновки можна зробити, розглядаючи рішення палат, на які часто впливають інші контекстуальні фактори, динаміка складу Суду й потреби в повсякденному управлінні справами. Проте автори припустили, що цитати в рішеннях Великої палати трапляються частіше й мають більш системне значення, ніж у рішеннях інших складів Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі припущення випливають із самої природи діяльності Великої палати. Це найбільший склад Суду, до якого входять 17 суддів, включно з президентом і віцепрезидентами Суду й президентами секцій. Оскільки Велика палата \u0026mdash; найбільший і найбільш різноманітний склад Суду, можна припустити, що принаймні один із суддів може порушити питання про використання літературного джерела під час обговорення\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З іншого боку, розмір і різноманітність складу Суду також дозволяють більшій кількості суддів заперечувати проти включення посилання, що робить таке включення \u0026mdash; у контексті рішень більшості \u0026mdash; ще більш значущим. Окрім того, слід враховувати контекст ухвалення рішень Великою палатою: вона має дуже вибіркову юрисдикцію, що дозволяє їй зосереджуватися на найбільш складних і нових викликах у сфері прав людини. Питання, що розглядаються Великою палатою, імовірно, не охоплені багатьма прецедентами Суду, що потенційно робить наукові праці привабливішим джерелом для отримання додаткової інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно цього автори стверджують, що важливість цитат у рішеннях Великої палати випливає з обмеженої кількості справ (приблизно 12 на рік), розглянутих у цьому складі. Справи можуть потрапити до Великої палати двома шляхами: або шляхом передачі справи на розгляд Великої палати відповідно до статті 30 ЄКПЛ, або шляхом передачі після рішення палати відповідно до статті 43 ЄКПЛ. Палата Суду може вирішити передати справу до Великої палати, якщо справа вважається важливою для захисту прав людини або якщо вона виявляє невідповідність у прецедентній практиці Суду. Передача справи до Великої палати також може відбутися після ухвалення рішення палати: сторона в справі може подати запит до колегії Суду з проханням розглянути\u003ca href=\"#_ftn29\" name=\"_ftnref29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, чи має справа бути знову розглянута Великою палатою. Рівень успішності таких запитів низький: з 1998 року колегія задовольнила лише 290 запитів із 5\u0026nbsp;816 (приблизно 5\u0026nbsp;%)\u003ca href=\"#_ftn30\" name=\"_ftnref30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на широкі критерії передачі справ і дуже низький рівень успішності, попри значну кількість запитів і повноваження палати розв\u0026rsquo;язувати питання про передачу справ, можна стверджувати, що Суд фактично контролює перелік справ Великої палати, обираючи для розгляду лише винятково важливі. Таким чином, вибір справ для Великої палати відображає думку суддів про справді важливі проблеми прав людини в Європі на відповідний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, аналіз зосереджувався на рішеннях Великої палати через їх особливу вагу в системі ЄКПЛ: це остаточне слово Суду із цього питання, і справа не підлягає подальшому оскарженню\u003ca href=\"#_ftn31\" name=\"_ftnref31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на це слід визнати, що результати дослідження стосуються лише рішень Великої палати і не можуть бути безпосередньо застосовані до всієї судової практики Суду. Однак через їхній статус у системі прецедентного права рішення Великої палати мають вплив і регулярно цитуються в судових розглядах. Ці рішення формують судову практику ЄСПЛ, і тому краще розуміння практик Суду в справах Великої палати покращує розуміння підходів Суду загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e2. Рішення більшості та окремі думки суддів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд справ у ЄСПЛ відбувається у два етапи: етап визначення прийнятності справи та етап розгляду справи по суті. Спершу Суд вирішує, чи справа прийнятна відповідно до статей 34 та 35 ЄКПЛ. Прийнятність \u0026mdash; це попередня стадія, яка перевіряє, чи відповідає заява певним критеріям\u003ca href=\"#_ftn32\" name=\"_ftnref32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, таким як подання заяви жертвою порушення або вичерпання національних засобів правового захисту. Хоча Велика палата рідко ухвалює рішення щодо прийнятності\u003ca href=\"#_ftn33\" name=\"_ftnref33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, вона це робить у складних справах. Ці статистично незначні рішення щодо прийнятності були виключені з вибірки, незважаючи на те, що деякі з них містять важливі посилання на літературні джерела\u003ca href=\"#_ftn34\" name=\"_ftnref34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, з метою забезпечення послідовності й уникнення дублювання, оскільки більшість таких рішень супроводжуються відповідними рішеннями по суті справи\u003ca href=\"#_ftn35\" name=\"_ftnref35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Нові\u0026raquo; консультативні висновки, які Велика палата може ухвалювати відповідно до Протоколу 16 до Конвенції, також були виключені, незважаючи на наявність у деяких із них посилань на наукові роботи\u003ca href=\"#_ftn36\" name=\"_ftnref36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, через їх рідкісність у період, охоплений дослідженням\u003ca href=\"#_ftn37\" name=\"_ftnref37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для зосередження уваги на контентній юрисдикції Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалення рішень у палатах і Великій палаті ЄСПЛ відбувається шляхом голосування. Судді не можуть утримуватися й повинні голосувати або за, або проти певного результату. Відповідно до статті 45 ЄКПЛ, якщо рішення не відображає одностайну думку суддів, будь-який суддя може приєднати окрему думку до рішення\u003ca href=\"#_ftn38\" name=\"_ftnref38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окремі думки можуть бути різними залежно від позиції конкретного судді і включати: незгоду, часткову незгоду, часткову згоду або повну згоду. Окрім того, окремі думки можуть бути індивідуальними або спільно підписаними. У першому випадку суддя може написати окрему думку, до якої можуть приєднатися інші, якщо їхні погляди збігаються. Аналіз змісту окремих думок уже створив певні важливі наукові дослідження\u003ca href=\"#_ftn39\" name=\"_ftnref39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але досі не було проведено аналізу цитувань наукових джерел в окремих думках. Аналіз окремих думок часто приносить цікавіші результати, ніж детальний аналіз основного рішення, яке, зрештою, є компромісом між суддями і не залишає багато місця для суперечливих ідей. Понад те, текст рішення зазвичай готується юристами із Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn40\" name=\"_ftnref40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що додає додаткового рівня віддаленості між рішенням і його текстовим утіленням. Отже, результатом є збалансований, безособовий і довершений документ, що відповідає його статусу обов\u0026rsquo;язкового правового акта\u003ca href=\"#_ftn41\" name=\"_ftnref41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас окремі думки зазвичай пишуть самі судді, і хоча вони редагуються для узгодженості й лінгвістичної точності, текст фактично відображає думку конкретного судді без скорочень, не зазнаючи спроб досягти компромісу. Нарешті, велика кількість окремих думок також може слугувати індикатором рівня суперечок навколо ухвалення рішення, що своєю чергою може вказувати на можливу зміну підходу Суду в майбутньому. Юриспруденція Суду є динамічною і змінюється з роками, тому змінюються й окремі думки. Висловлювалося припущення, що \u003cem\u003e\u0026laquo;окремі думки стали більш різкими й частими останнім часом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn42\" name=\"_ftnref42\"\u003e[42]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Тому не дивно, що кількість цитувань в окремих думках зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eС. Збір даних\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетодологія кодування рішень ЄСПЛ полягала у виявленні всіх цитат із літературних джерел у всіх 486 рішеннях, ухвалених Великою палатою до вересня 2021 року. Чотирьом науковим помічникам\u003ca href=\"#_ftn43\" name=\"_ftnref43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e було надано перелік змінних, які потрібно включити до даних, зокрема назву справи, як вона зазначена в базі даних HUDOC ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn44\" name=\"_ftnref44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, рік і дату ухвалення рішення, номер заяви, рік і дату публікації наукової роботи, різницю між роком рішення і роком публікації роботи (вік цитати), спрощену назву наукової роботи, номер параграфа, де з\u0026rsquo;являється цитата, текст параграфа, що містить цитату, і різні теми й питання, пов\u0026rsquo;язані зі справою. Наукові помічники також мали зазначити, чи з\u0026rsquo;являється цитата в основному рішенні чи в окремій думці, вказати країну-відповідача, тип джерела цитати та чи цитує параграф прецедентну практику Страсбурзького Суду або національне законодавство. Нарешті, наукові помічники мали зазначити імена та національність суддів, які авторизували окрему думку, якщо це застосовно. Кодування було доповнене створенням булевої змінної для кожного судді, який брав участь у будь-якому рішенні\u003ca href=\"#_ftn45\" name=\"_ftnref45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для кожної статті ЄКПЛ, яка потенційно могла бути розглянута в рішенні, щоб точніше відобразити дані. Як обговорюється в розділі IV, шляхом використання тексту параграфів із цитатами, витягнутого науковими помічниками, також була створена модель тем, щоб додатково класифікувати цитати. Робота наукових помічників була перевірена й доповнена авторами, які модерували зразки рішень, а кілька пропущених цитат були додані до бази даних через цей процес. Деякі рішення були проаналізовані двома різними науковими помічниками для забезпечення послідовності кодування. Незважаючи на такий підхід, можливість людської помилки не можна виключити. Імовірно, деякі цитати були пропущені або неправильно представлені. Окрім того, неможливо було перевірити точність через автоматизовані пошуки через відсутність уніфікованого формату цитування наукових праць, як зазначено в розділі IV. Однак ці потенційні проблеми не підривають результати, оскільки кількість пропущених цитат мінімальна й статистично незначна. Загалом було зафіксовано 1\u0026nbsp;427 випадків цитування наукових праць у 592 параграфах у 122 справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIV. РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому розділі запропоновано всебічний аналіз використання ЄСПЛ літературних джерел на основі зібраних даних. Дослідження дотримується структурованого підходу, щоб дати чітке уявлення про практику цитування. Спершу розглядається використання літератури загалом, у тому числі кількість цитувань, їх розподіл у справах і кількість унікальних джерел, на які було зроблено посилання. Цей широкий огляд створює основу для більш детального аналізу. Далі розглядаються практики цитування суддів, які пишуть окремі думки, з визначенням тих, хто найчастіше посилається на літературні джерела, і виявленням будь-яких закономірностей у їх використанні. Після цього аналіз переходить до віку цитованих джерел, щоб оцінити взаємодію Суду із сучасним академічним дискурсом. Нарешті, аналізуються найчастіше цитовані джерела як у рішеннях більшості, так і окремих думках суддів, що дозволяє виявити ключові джерела й предметні сфери, які мали особливий вплив на аргументацію Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Загальне використання наукової літератури\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДані свідчать, що ЄСПЛ часто посилається на літературні джерела, особливо в окремих думках суддів. З часом спостерігається загальна тенденція до збільшення використання наукових джерел, хоча кількість посилань варіює з року в рік. Примітно, що в більшості рішень Суду міститься набагато менше посилань на літературу порівняно з окремими думками суддів, які висловлюють незгоду. Наприклад, у 2014 році дані показують значну різницю між рішеннями більшості та окремими думками: 99 посилань в окремих думках, тоді як лише 8 посилань у рішеннях більшості. У 2017 році ця різниця стала ще більш помітною: 362 посилання в окремих думках і жодного в рішеннях більшості\u003ca href=\"#_ftn46\" name=\"_ftnref46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це свідчить про явну перевагу посилань на наукові джерела саме в окремих думках, де судді мають більше свободи залучати академічну дискусію без обмежень, пов\u0026rsquo;язаних із колективними судовими компромісами. Хоча частота цитувань змінюється з року в рік, окремі думки постійно демонструють набагато вищу кількість посилань на наукові праці порівняно з рішеннями більшості. Це добре видно на рисунку 1, який чітко ілюструє різницю в практиці цитування між рішеннями більшості й окремими думками суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(4).png\" width=\"800\" height=\"494\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 1:\u0026nbsp;Збільшення кількості цитування\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСередня кількість унікальних джерел, на які посилаються в рішеннях Суду, що містять цитати з наукових джерел (незалежно від того, чи ці посилання включені більшістю чи в окремій думці), становить 10,4 на рік, хоча медіанна кількість \u0026mdash; лише 3. Цей показник свідчить про те, що деякі рішення явно відрізняються від інших великою кількістю посилань. Наприклад, у справі \u0026laquo;G.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u0026raquo; міститься 148 унікальних наукових джерел, з яких 139 процитував суддя Пінто де Альбукерке і 11 \u0026mdash; суддя Моток (при цьому два джерела процитували обидва судді)\u003ca href=\"#_ftn47\" name=\"_ftnref47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічна картина і в справі \u0026laquo;Ilnseher v Germany\u0026raquo;, де в думці судді Пінто де Альбукерке, до якого приєднався суддя Дєдов, зроблено посилання на 100 унікальних наукових джерел\u003ca href=\"#_ftn48\" name=\"_ftnref48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці аномалії показують, що практика включення великої кількості наукових посилань рідкісна: дві зазначені справи представляють майже 20 відсотків від загальної кількості джерел у нашій базі даних\u003ca href=\"#_ftn49\" name=\"_ftnref49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наявність таких винятків також пояснює, чому важко простежити кореляцію між кількістю цитат у рішеннях і кількістю (а не лише наявністю) окремих думок. Лише 30 рішень містять посилання на літературні джерела від імені більшості, при цьому загалом було процитовано 80 унікальних джерел. Розподіл цих посилань менш нерівномірний, але його важко інтерпретувати з огляду на тип робіт, що цитуються. Наприклад, у рішенні більшості в справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo; міститься найбільша кількість цитат, але тільки за умови, що \u0026laquo;огляди справ, які обговорюють національне законодавство\u0026raquo;, вважатимуться джерелом\u003ca href=\"#_ftn50\" name=\"_ftnref50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. В інших рішеннях, однак, цитуються роботи, які, безперечно, можна вважати науковими. Наприклад, у справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn51\" name=\"_ftnref51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де процитовано кілька робіт, що стосуються міжнародного права окупації, та в справі \u0026laquo;Na\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u0026raquo;, де цитувалися роботи з питань тортур та універсальної юрисдикції\u003ca href=\"#_ftn52\" name=\"_ftnref52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Попри деякі приклади, цитування літературних джерел більшістю залишається порівняно рідкісною практикою: менш ніж 7 відсотків усіх рішень більшості містять такі посилання. Таким чином, окрім деякого збільшення кількості цитованих робіт із часом, важко простежити інші тенденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВ. Судді\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в попередньому підрозділі, існує значна варіація між суддями за кількістю цитат літературних джерел, які вони схильні включати у свої окремі думки. Точний підрахунок цитат був пов\u0026rsquo;язаний із певними труднощами через складність приписування окремих думок конкретному судді з огляду на практику оформлення цих думок у Суді. Для точного підрахунку посилань, які можна віднести до конкретного судді, було розглянуто два різні підходи. По-перше, враховано всі посилання в думці, де суддя зазначений у заголовку, незалежно від того, чи він був головним автором, чи просто приєднався до меншості. По-друге, враховано всі випадки в думках, де суддя був головним автором, на основі першого імені в списку\u003ca href=\"#_ftn53\" name=\"_ftnref53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У середньому один суддя посилається на понад 20 наукових джерел, але медіанна кількість становить лише 4. Різницю між цими показниками можна пояснити тим, що деякі судді цитують набагато більше, ніж інші: четверо суддів складають понад половину всіх посилань. Як показано на рисунку 2, суддя Пінто де Альбукерке лідирує із 704 цитатами, тоді як судді Серхгідес, Дєдов і Вехабовіч зробили 158, 145 і 138 посилань відповідно. Це особливо цікаво, оскільки суддя Вехабовіч не був зазначений як перший автор у жодній думці, що містить наукові цитати\u003ca href=\"#_ftn54\" name=\"_ftnref54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Якщо ранжувати суддів за головними авторами, то знову стає очевидно, що деякі з них значно частіше цитують наукові роботи, ніж інші. Як показано на рисунку 3, суддя Пінто де Альбукерке відповідає за більш ніж половину всіх цитат (з 704 посиланнями у 25 окремих думках), за ним слідують Серхгідес (158 цитат у 10 думках), Юдківська (95 у 6), Цоцорія (43 в 1), Моток (31 у 5) та Зупанчіч (20 у 9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 2:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела окремим суддею, в незалежності від того, як вони вказані в окремій думці\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 3:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела, за ведучим окремим суддею\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eС. Вік цитованих наукових робіт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одне важливе питання стосується середнього віку джерел, на які посилається ЄСПЛ. Це питання має значення, оскільки воно може свідчити про рівень відстежування Судом літературних джерел й актуальних трендів у науці та літературі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа рисунку 4 представлено середній і медіанний вік літературних джерел, на які посилалися протягом років. Цей показник важливий для розуміння того, як часто Суд звертається до сучасних джерел і чи орієнтується на більш нові дослідження. Важливо також відзначити, що старі джерела можуть бути більш фундаментальними, класичними, які й далі мають значний вплив на сучасну юриспруденцію. Середній вік цитованих робіт може бути показником загального орієнтування суддів і юристів Суду в академічних дебатах і теоріях.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4%20(2).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 4:\u0026nbsp;Середній та медіанний вік цитованої наукової роботи за роками\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультати показують, що, попри деякі винятки, Суд, як правило, цитує відносно сучасні джерела, середній вік яких 18,8 року, а медіанний \u0026mdash; 7 років. Останній показник більш показовий, оскільки серед цитованих джерел присутні такі давні праці, як твори Гроція та Шекспіра, що значно впливає на середні значення. Отримані дані підтримують ідею, що Суд зазвичай прагне звертатися до сучасних праць і цитувати їх, на відміну від неформального правила, згідно з яким перевага надається авторитету померлих авторів над сучасниками суддів\u003ca href=\"#_ftn55\" name=\"_ftnref55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Немає різниці між більшістю та меншістю щодо медіанного віку цитованих робіт, але, що цілком очікувано, середній вік джерел, на які посилається більшість, нижчий (12,5 років проти 19,44 року для меншості), що вказує на тенденцію цитувати більш сучасні праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD. Джерела з високою кількістю цитувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час аналізу юриспруденції Великої палати ЄСПЛ корисно звернути увагу на найчастіше цитовані наукові джерела. Більшість міжнародних судів має певні найбільш цитовані праці, і ЄСПЛ не виняток\u003ca href=\"#_ftn56\" name=\"_ftnref56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак у ЄСПЛ спостерігається менша послідовність у найчастіше цитованих працях порівняно з іншими міжнародними судами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 1 наведені авторитетні джерела, які найчастіше цитує більшість. Цікаво, що найбільш цитовані роботи стосуються міжнародного гуманітарного права, зокрема \u0026laquo;Звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u0026raquo; Хенкаертса й Досвальд-Бек (три цитати), статті Робертса \u0026laquo;Трансформаційна військова окупація: застосування законів війни та прав людини\u0026raquo; (дві цитати) та книги Дінштейна \u0026laquo;Міжнародне право військової окупації\u0026raquo; (дві цитати). Інші джерела щодо окупації також були процитовані у двох випадках\u003ca href=\"#_ftn57\" name=\"_ftnref57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Інші часто цитовані джерела належать до сфери публічного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 59.4492%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 338px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 68px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eRank\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing paragraphs\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e1\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDaniel Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026lsquo;Effectiveness\u0026rsquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026ndash; No Need for the Concept of Treaty Sui Generis\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e2\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDavid Harris and others, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 3\u003csup\u003erd\u003c/sup\u003e ed, 2014)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e3\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eG.A. Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in Iulia Motoc, Paulo Pinto de Albuquerque, and Krzysztof Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026ndash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (The Hague: Eleven International Publishing, 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e4\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAlexander Orakhelashvili, \u003cem\u003eThe Interpretation of Acts and Rules in Public International Law\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2008)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e5\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eHersch Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e6\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerhard van der Schyff, \u0026lsquo;The Concept of Democracy as an Element of the European Convention\u0026rsquo; (2005) 38(3) \u003cem\u003eComparative and International Law Journal of Southern Africa\u003c/em\u003e 355, 362\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e7\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eWilliam A. Schabas, \u003cem\u003eThe European Convention on Human Rights \u0026ndash; A Commentary\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2015) 84\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e8\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ Crawford, \u003cem\u003eThe International Law Commission\u0026rsquo;s Articles on State Responsibility. Introduction, Text and Commentaries\u003c/em\u003e (Cambridge, Cambridge University Press 2002)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e9\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.J.S. Wharton, \u003cem\u003eWharton\u0026rsquo;s Law Lexicon.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e10\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eMark E. Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 2009) 425-426.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e11\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLord Hoffmann, \u0026lsquo;Human Rights and the House of Lords\u0026rsquo; (1999) MLR 159, 166\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e12\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAdhemar Esmein and Henry Nezard, \u003cem\u003e\u0026Eacute;l\u0026eacute;ments de droit constitutionnel fran\u0026ccedil;ais et compar\u0026eacute;\u003c/em\u003e (Paris: Librairie de la soci\u0026eacute;t\u0026eacute; du Recueil Sirey, 6\u003csup\u003eth\u003c/sup\u003e ed, 1914)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e13\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.F. O\u0026rsquo;Connor, \u003cem\u003eGood Faith in International Law\u003c/em\u003e (Aldershot: Dartmouth Publishing Company, 1991) 42, 110, and 124\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e14\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.G. Merrills, \u003cem\u003eThe Development of International Law by the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (Manchester: Manchester University Press, 2\u003csup\u003end\u003c/sup\u003e ed, 1993) 72 \u003cem\u003eet seq\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e15\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eBostjan M. Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege against Self-Incrimination -- Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 Nottingham Law Journal 32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб. 1:\u0026nbsp;Найбільш цитовані джерела більшістю\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто зазначити, що в прецедентному праві ЄСПЛ згадуються джерела, які стосуються тем, непов\u0026rsquo;язаних безпосередньо з правом, наприклад знакове дослідження Чжоу, Гофмана, Гурена і Свааба щодо транссексуальності, яке було \u003cem\u003e\u0026laquo;першим, що продемонструвало... жіночу структуру мозку в генетично чоловіків-транссексуалів і [підтвердило] гіпотезу, що гендерна ідентичність формується в результаті взаємодії між мозком, що розвивається, і статевими гормонами\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn58\" name=\"_ftnref58\"\u003e[58]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, видається розумним зробити висновок, що найбільш цитовані джерела, як правило, стосуються питань, у яких Суд не відчуває себе компетентним. Для посилення своїх аргументів Суд звертається до наукових і літературних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПатерни, що випливають з аналізу окремих думок, суттєво відрізняються (Таблиця 2). Тут також значно представлені дослідження в галузі міжнародного публічного права, у тому числі деякі класичні твори\u003ca href=\"#_ftn59\" name=\"_ftnref59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і відомі довідкові праці\u003ca href=\"#_ftn60\" name=\"_ftnref60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак в окремих думках частіше трапляються посилання на наукові авторитети, які обговорюють саму ЄКПЛ. Таким чином, серед найбільш цитованих джерел підручник Гарріса, О\u0026rsquo;Бойла і Ворбріка щодо ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn61\" name=\"_ftnref61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та дослідження Рітікера про принцип ефективності\u003ca href=\"#_ftn62\" name=\"_ftnref62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Найбільш цитовані джерела також виявляють інші динаміки. Наприклад, стаття судді Серхгідіса \u0026laquo;Принцип ефективності, як він використовується в інтерпретації, застосуванні та імплементації Європейської конвенції з прав людини\u0026raquo; цитувалася в чотирьох справах, і в трьох із них самим суддею Серхгідісом\u003ca href=\"#_ftn63\" name=\"_ftnref63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно дослідження Зупанчіча про привілеї проти самообвинувачення й судочинство, а також про верховенство права цитуються у двох та одній справі відповідно самим суддею Зупанчічем\u003ca href=\"#_ftn64\" name=\"_ftnref64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Загалом важливо зазначити, що більшість найбільш цитованих джерел не має широкої підтримки Суду. Навпаки такі джерела частіше за все були улюбленими одного чи двох суддів, які неодноразово посилалися на них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаб. 2: Найбільш цитовані джерела в окремих думках\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eV. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ І ЛІТЕРАТУРНИХ ПРАЦЬ У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003eА. (Відсутність) наукових і літературних джерел у рішеннях більшості\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосилання на наукові й літературні джерела в рішеннях більшості суддів дотримуються певних патернів. По-перше, академічні праці іноді з\u0026rsquo;являються в рішенні тому, що на них посилалися в поданнях сторони, і Суд просто підсумовує аргументи, час від часу включаючи посилання, які використовували заявники\u003ca href=\"#_ftn65\" name=\"_ftnref65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або відповідачі\u003ca href=\"#_ftn66\" name=\"_ftnref66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, імовірно, менш релевантні для цього аналізу, оскільки вони здебільшого просто включені в текст рішення Суду, а не ретельно досліджені та відібрані. По-друге, коли більшість суддів посилається на наукові й літературні джерела, вона майже завжди робить це в описових частинах свого рішення, де Суд викладає та пояснює відповідні міжнародні, порівняльні й національні правові рамки, а не в аналітичній частині, де Суд інтерпретує та застосовує положення ЄКПЛ. Цитування в аналітичній частині є кращим, якщо Суд прагне уникнути враження, що на рішення більшості надмірно вплинули наукові праці. Хоча правда, що більшість Суду майже ніколи не використовує академічні праці у своїй аргументації для переконання, наукові джерела використовуються для інших цілей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, Суд може встановити факт, посилаючись на наукові й літературні джерела. Ці джерела зазвичай не стосуються права і надають певне роз\u0026rsquo;яснення контексту справи. Прикладом слугує справа \u0026laquo;\u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e\u0026raquo;, яка стосувалася захисту національних меншин. У цьому рішенні ЄСПЛ зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Згідно з деякими лінгвістами, хоча польська мова є відносно незачепленою регіональними варіаціями, можна виділити принаймні дві регіональні різновиди: кашубську та силезьку\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn67\" name=\"_ftnref67\"\u003e[67]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Суд тоді послався на працю Джона А. Дана \u0026laquo;Слов\u0026rsquo;янські мови в постмодерній епосі\u0026raquo;. Таке посилання пояснює фактичні обставини справи, але мало додає до аргументації Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ЄСПЛ може роз\u0026rsquo;яснити та деталізувати норми міжнародного права, посилаючись на відповідні наукові праці, практику, яка, як уже пояснено, повністю відсутня у випадках, коли йдеться про положення ЄКПЛ. Приклади можна знайти в справах, таких як \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo;, де Суд розглядав визначення окупації\u003ca href=\"#_ftn68\" name=\"_ftnref68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та посилався на низку наукових праць, у тому числі монографії Бенвеністі\u003ca href=\"#_ftn69\" name=\"_ftnref69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Араі-Такахаші\u003ca href=\"#_ftn70\" name=\"_ftnref70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Дінштейна\u003ca href=\"#_ftn71\" name=\"_ftnref71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а також статтю Робертса\u003ca href=\"#_ftn72\" name=\"_ftnref72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подібні посилання були зроблені в справі \u0026laquo;Chiragov and others v Armenia\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn73\" name=\"_ftnref73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і пізніше повторені в справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn74\" name=\"_ftnref74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці джерела не використовувалися Судом для посилення аргументації. Однак у справі \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo; суддя, що не погодився, Пінто де Альбукерке, посилався на праці Херша Лаутерпахта з метою переконання щодо аргументів, подібних до тих, що висловлювала більшість у цій справі\u003ca href=\"#_ftn75\" name=\"_ftnref75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретє й останнє, Суд використовує правову науку для пояснення й оцінювання національного законодавства держави-відповідача. У справі \u0026laquo;Reinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u0026raquo; ЄСПЛ посилався на наукові й літературні джерела в багатьох випадках для визначення обов\u0026rsquo;язків державного радника в Касаційному суді Франції\u003ca href=\"#_ftn76\" name=\"_ftnref76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo;, яка стосувалася застосування блювотних речовин до підозрюваних у торгівлі наркотиками, Суд зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Значна кількість юристів, однак, вважає, що Кримінально-процесуальний кодекс, зокрема стаття 81a, не дозволяє застосовувати блювотні речовини\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn77\" name=\"_ftnref77\"\u003e[77]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e і продовжив наводити низку наукових авторитетів для підтвердження цього тлумачення. У справі \u0026laquo;Bladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u0026raquo; Суд посилався на наукові й літературні джерела для пояснення юридичних дебатів, які існували на національному рівні щодо тягаря доказування в справах про наклеп\u003ca href=\"#_ftn78\" name=\"_ftnref78\"\u003e[78]\u003c/a\u003e. Аналіз використання наукових праць більшістю суддів чітко показує, що вони уникають використання академічних коментарів для інтерпретації ЄКПЛ. Понад те, підхід більшості Великої палати до вибору й представлення посилань також непослідовний. Хоча Суд не завжди послідовний у посиланнях на інші джерела, такі як правові інструменти рекомендаційного характеру, міжнародні договори та власні прецеденти, він робить це частіше і явно покладається на них у своїх аргументах, дотримуючись прийнятого методу цитування та інших формальних критеріїв. Цього не можна сказати про наукові й літературні джерела: єдиний стиль цитування відсутній, а підхід Суду до такого типу посилань важко визначити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eB. Патерни в окремих думках\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ЄСПЛ зазвичай дотримуються термінології та підходу більшості у своїх окремих думках. Це стосується як формальної структури\u003ca href=\"#_ftn79\" name=\"_ftnref79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так і змістового аналізу\u003ca href=\"#_ftn80\" name=\"_ftnref80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Судді меншості застосовують ті ж самі тести, що і більшість, але зазвичай наголошують на інших аспектах. Іншими словами, більшість і меншість Суду використовує однакову юридичну мову та зазвичай дотримується одних і тих самих формальних правил цитування та посилання на джерела. Однак, як було встановлено в попередньому розділі, більшість Суду рідко посилається на наукові праці. Можливо, саме через це не існує чітко встановлених і прийнятих конвенцій про використання наукових і літературних джерел у рішеннях ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn81\" name=\"_ftnref81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це частково пояснює, чому судді у своїх окремих думках демонструють дуже мало послідовності у використанні академічних джерел. Іншими словами, оскільки більшість не встановила однозначних правил застосування наукових і літературних джерел, робота окремих суддів залишається без чіткого керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглянуті два пов\u0026rsquo;язані питання. По-перше, продемонстровано, що судді, які висловлюють окрему думку, не обмежуються використанням наукових і літературних джерел лише трьома способами, як це робить більшість. Як і більшість, окремі судді використовують наукові праці для встановлення фактів\u003ca href=\"#_ftn82\" name=\"_ftnref82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або інтерпретації міжнародного\u003ca href=\"#_ftn83\" name=\"_ftnref83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й національного\u003ca href=\"#_ftn84\" name=\"_ftnref84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e права, але вони також використовують їх із метою переконання і відповідно посилаються на академічні праці для аргументації, безпосередньо пов\u0026rsquo;язаної з тлумаченням ЄКПЛ. По-друге, відзначається ступінь різноманітності і відсутність послідовності у використанні наукових праць суддями в окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти, такі як форматування, мова і вибір джерел, так і змістові, як-от роль цих джерел в аргументації суддів й аудиторія, яку вони намагаються переконати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;1. Використання наукових праць із метою переконання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді меншості використовують наукові праці для переконання. Більш конкретно, вони роблять це, щоб переконати свою аудиторію, що їхнє тлумачення ЄКПЛ у конкретній справі правильне, і часто цитують наукові й літературні джерела із цією метою. Прикладом слугують окремі думки суддів Пінто де Альбукерке й Дєдова у справі \u0026laquo;Baka v Hungary\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn85\" name=\"_ftnref85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де судді висловили думку, що ЄСПЛ має брати до уваги ефективність своїх рішень. Щоб підсилити цей аргумент, судді заявили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eЄвропейська конвенція з прав людини... має прямий, надконституційний ефект у внутрішніх правових системах держав-членів Ради Європи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn86\" name=\"_ftnref86\"\u003e[86]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e підкріплюючи свою позицію посиланнями на різні наукові праці, у тому числі роботи Ґріра і Вільдгабера\u003ca href=\"#_ftn87\" name=\"_ftnref87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас і Шоккенброка\u003ca href=\"#_ftn88\" name=\"_ftnref88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, серед інших. На відміну від більшості, судді, які висловлювали окрему думку, покладалися на наукові праці не тільки для тлумачення національного й міжнародного права чи фактів, але й підтвердження свого тлумачення ЄКПЛ. Аналогічно в справі \u0026laquo;Merabishvili v Georgia\u0026raquo; судді меншості Юдківська, Цоцорія і Вехабовіч висловили думку, що ЄСПЛ не повинен вагатися розглядати чутливі політичні справи\u003ca href=\"#_ftn89\" name=\"_ftnref89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони підтримали цю позицію, посилаючись на роботи Келлер і Гері\u003ca href=\"#_ftn90\" name=\"_ftnref90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Затцґера\u003ca href=\"#_ftn91\" name=\"_ftnref91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Van der Heijden v the Netherlands\u0026raquo; судді, які висловили окрему думку, Тулкенс, Вайїч, Шпільманн, Зупанчіч і Лаффранк, стверджували, що сфера застосування доктрини \u0026laquo;меж розсуду\u0026raquo; (Margin of Appreciation) не повинна бути пов\u0026rsquo;язана з європейським консенсусом\u003ca href=\"#_ftn92\" name=\"_ftnref92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за певних обставин, підкріплюючи цей аргумент посиланням на статтю Розакіса\u003ca href=\"#_ftn93\" name=\"_ftnref93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна навести ще декілька прикладів, коли судді меншості використовували наукові й літературні джерела для переконання в тлумаченні ЄКПЛ, іноді натякаючи на питання, які обговорювалися під час нарад Суду, та академічні праці, на які могла послатися більшість, але які не були зрештою включені до її аргументування. Ще однією помітною рисою, яку буде детальніше розглянуто в наступному підрозділі, є те, що судді, схоже, надають перевагу посиланню на наукові праці, які походять з або мають певний прямий зв\u0026rsquo;язок із ЄСПЛ. До таких джерел належать книги та статті, написані суддями поза межами судової практики або після закінчення їх мандата, а також праці, авторами яких є юристи Секретаріату Суду та Ради Європи. Серед прикладів, наведених вище, Вільдгабер, Розакіс і Келлер були суддями Суду, тоді як Шоккенброк обіймав різні посади в Секретаріаті Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. Відсутність єдиного загального патерну\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі продемонстровано різноманітність стилів, у яких судді меншості посилаються на наукові й літературні джерела, і проаналізовано роль, яку відіграють ці праці в їхніх окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти цитування, такі як типи джерел, мова та форматування, так і змістові питання, як-от роль цитат в аргументації та потенційна аудиторія, на яку спрямовані наукові цитати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eа) Типи джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз показує, що судді меншості звертаються до різних, а іноді досить незвичайних джерел у своїх окремих думках. Спектр наукових і літературних джерел значно ширший, ніж ті, на які посилається більшість. У своїх окремих думках судді посилаються на наукові праці, написані експертами з права ЄКПЛ. Вони згадують роботи таких авторів, як Жерарс\u003ca href=\"#_ftn94\" name=\"_ftnref94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бессон\u003ca href=\"#_ftn95\" name=\"_ftnref95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Цакіракіс\u003ca href=\"#_ftn96\" name=\"_ftnref96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Грір\u003ca href=\"#_ftn97\" name=\"_ftnref97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас\u003ca href=\"#_ftn98\" name=\"_ftnref98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бенуа-Ромер, Клебес\u003ca href=\"#_ftn99\" name=\"_ftnref99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та багатьох інших. Судді меншості також посилаються на різні підручники й коментарі ЄКПЛ, зокрема роботи Ворбріка, Гарріса й О\u0026rsquo;Бойла\u003ca href=\"#_ftn100\" name=\"_ftnref100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Ван Дайка, Ван Гофа, Ван Рейна та Зваака\u003ca href=\"#_ftn101\" name=\"_ftnref101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Джейкобса, Вайта й Ові\u003ca href=\"#_ftn102\" name=\"_ftnref102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Шабаса\u003ca href=\"#_ftn103\" name=\"_ftnref103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Рід\u003ca href=\"#_ftn104\" name=\"_ftnref104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окрім статей, книг і підручників, написаних науковцями, судді меншості також звертаються до блог-постів, що стосуються питань, розглянутих у справі. Наприклад, було процитовано пости Ліча і Дональд та Фьоллесдала й Ульфштайна\u003ca href=\"#_ftn105\" name=\"_ftnref105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Поява цих джерел в окремих думках здається логічною й доречною, оскільки вони обговорюють питання, що виникають у конкретних справах. Однак судді також роблять набагато більш нетрадиційні посилання. Наприклад, посилання на правознавців і філософів загальної тематики доволі поширені, а різноманіття серед них вражає. Так, хоча з\u0026rsquo;являються посилання на класиків, таких як Цицерон\u003ca href=\"#_ftn106\" name=\"_ftnref106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Кант\u003ca href=\"#_ftn107\" name=\"_ftnref107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, також наводяться посилання на таких авторів, як Алексі\u003ca href=\"#_ftn108\" name=\"_ftnref108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Дворкін\u003ca href=\"#_ftn109\" name=\"_ftnref109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, як правило, зроблені для ілюстрації загального контексту справи або з риторичною метою. Наприклад, посилання на Цицерона в окремій думці суддів Пінто де Альбукерке та Вучініча у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; слугує риторичним вступом до основної теми справи: \u003cem\u003e\u0026laquo;У часи безробіття та фіскальних обмежень держави утримуються від надання мігрантам рівного доступу до цивільних та соціальних прав і віддають перевагу громадянам над мігрантами. Ця політика не лише ставить під загрозу соціальну згуртованість у європейських країнах, але й торкається самого принципу рівності. Відмовляючи у визнанні цивільних та соціальних прав нелегальних мігрантів, держави стають морально відповідальними за комодифікацію тих осіб, які перебувають на самому дні соціальної піраміди. Ця відповідальність є не тільки моральною, а і юридичною. Як одного разу сказав Цицерон, Meminerimus autem etiam adversus infimos iustitiam esse servandam [Не забуваймо, що справедливість слід здійснювати навіть щодо найсмиренніших]\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn110\" name=\"_ftnref110\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[110]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e Тут посилання на Цицерона не використовується з метою переконання чи пояснення фактів справи, а для риторичного вступу до основного питання. Те саме можна сказати про часті посилання окремих суддів на художні твори. Ці джерела також різноманітні: судді посилаються на романи, п\u0026rsquo;єси й сонети, починаючи від Шекспіра\u003ca href=\"#_ftn111\" name=\"_ftnref111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Достоєвського\u003ca href=\"#_ftn112\" name=\"_ftnref112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Кафки\u003ca href=\"#_ftn113\" name=\"_ftnref113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і закінчуючи Рушді\u003ca href=\"#_ftn114\" name=\"_ftnref114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Мак-Каллоу\u003ca href=\"#_ftn115\" name=\"_ftnref115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони можуть мати риторичну цінність, але, як правило, прямо не стосуються предмета рішень. Лише кілька суддів посилається на літературу, і наявність таких посилань в окремих думках значною мірою залежить від стилю письма конкретного судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на таку різноманітність важко встановити чіткий підхід суддів меншості ЄСПЛ до цитування наукових праць. Вибір джерел, здається, залишається суто особистим рішенням і залежить як від знайомства конкретного судді з певною літературою, так і його стилю письма. Однак можна виявити дві тенденції. По-перше, як уже зазначалося вище, судді надають перевагу цитуванню наукових джерел, що походять із ЄСПЛ. Є багато прикладів, коли судді меншості посилаються на роботи своїх колег\u003ca href=\"#_ftn116\" name=\"_ftnref116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і юристів Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn117\" name=\"_ftnref117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це може бути зумовлено як доступністю цих робіт, так і тим, що судді ЄСПЛ вважають їх більш авторитетними, ніж зовнішні наукові праці. Окрім того, судді іноді посилаються на власні позасудові публікації у своїх окремих думках. У багатьох випадках судді надають \u0026laquo;додаткове читання\u0026raquo; з питання, посилаючись на свої праці\u003ca href=\"#_ftn118\" name=\"_ftnref118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але мета таких самопосилань не завжди чітко пояснюється в окремих думках. Наприклад, суддя Ельосегуі у своїй окремій думці зазначила: \u003cem\u003e\u0026laquo;У різних публікаціях я зверталася до основних сучасних позицій, що були розроблені в академічних колах, особливо в Європі, щодо принципу пропорційності, дійшовши висновку, що це інструмент, який допомагає суддям структурувати логічні міркування для розв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязання справи. Я стверджувала, що теорія Роберта Алексі є корисною під час вивчення способу аргументації судів. Я також погоджуюся з тезою Карлоса Берналя про те, що в процесі зважування неможливо виключити суб\u0026rsquo;єктивні оцінки судді. Але це сумісно з раціональністю, якщо суддя застосовує й обґрунтовує кожен етап тесту пропорційності. Безсумнівно, ця ідея може бути включена в теоретичну основу, що починається з тез Роберта Алексі та його учнів... серед яких я маю честь бути\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn119\" name=\"_ftnref119\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[119]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e. Це обговорення має певний зв\u0026rsquo;язок із предметом справи, але його не було чітко розкрито в думці. Окрім того, це самопосилання здається твердженням загального характеру, яке можна було б включити в багато рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга помітна тенденція полягає в тому, що судді часто використовують якесь джерело для встановлення певного аргументу й продовжують посилатися на це джерело від однієї окремої думки до наступної. Наприклад, публікації Рітікера, старшого юриста ЄСПЛ, регулярно цитує суддя Серхгідес у своїх окремих думках, зазвичай на схожу тему. У більшості випадків суддя посилається на питання тлумачення ЄКПЛ із погляду принципу ефективності в юриспруденції ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn120\" name=\"_ftnref120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eб) Мови джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 3 показано розподіл мов цитованих джерел за кількістю відповідних справ, що демонструє, що найімовірніше цитуються англійські та французькі джерела, незалежно від національної мови відповідної держави, хоча це не єдині мови цитованих джерел. Домінування посилань на наукові праці англійською чи французькою мовами, імовірно, пояснюється тим, що це офіційні мови Суду, і більшість суддів знає їх. За всіма показниками джерела англійською мовою (оригінальні чи перекладені) цитуються найчастіше. Однак, як показано в таблиці 3, французька мова \u0026mdash; друга за кількістю справ, у яких на неї посилаються, але лише четверта за абсолютною кількістю джерел після італійської та німецької.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 34.1623%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 180px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eLANGUAGE\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of respondents\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eEnglish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e782\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e105\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eItalian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e143\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerman\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e131\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e17\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eFrench\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e107\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e41\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e19\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003ePortuguese\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLatin\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eSpanish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eNorwegian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eRussian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGreek\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eCzech\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб 3: Мова цитованих джерел\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновним фактором цитування джерел мовами, відмінними від англійської та французької, схоже, є ідентичність відповідачів і їхня офіційна мова. Таким чином, наприклад, італійські джерела були процитовані лише двічі в справах проти держав-відповідачів, інших ніж Італія. Суддя Пінто де Альбукерке посилався на велику кількість джерел італійською, німецькою й португальською мовами в справах проти Італії\u003ca href=\"#_ftn121\" name=\"_ftnref121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Німеччини\u003ca href=\"#_ftn122\" name=\"_ftnref122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Португалії\u003ca href=\"#_ftn123\" name=\"_ftnref123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відповідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак не всі раціональні підстави для вибору мови наукових праць так легко пояснити. Іноді в окремих думках з\u0026rsquo;являються джерела мовами, відмінними від мов Суду або держави-відповідача. Наприклад, німецькі джерела використовувалися в справах проти Румунії\u003ca href=\"#_ftn124\" name=\"_ftnref124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Чехії\u003ca href=\"#_ftn125\" name=\"_ftnref125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;B\u0026eacute;dat v Switzerland\u0026raquo; суддя Юдківська посилалася на книгу, опубліковану російською мовою, хоча відповідну цитату було перекладено англійською в тексті окремої думки\u003ca href=\"#_ftn126\" name=\"_ftnref126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;K\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u0026raquo; суддя Пінто де Альбукерке посилався на джерела італійською й німецькою мовами\u003ca href=\"#_ftn127\" name=\"_ftnref127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Отже, підхід суддів меншості до вибору мови джерел не завжди очевидний. Хоча більшість джерел, на які посилаються, опубліковані англійською мовою, існують деякі помітні винятки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. Незрозуміле форматування\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із найчіткіших проявів відсутності послідовного підходу до цитування наукових праць є формат цих цитат. Хоча підхід Суду до цитування судової практики (відносно) послідовний і витримується як у рішеннях більшості, так і в окремих думках\u003ca href=\"#_ftn128\" name=\"_ftnref128\"\u003e[128]\u003c/a\u003e, цього не можна сказати про формат посилань на наукові праці. Не дивно, що судді, які пишуть індивідуально, приділяють мало уваги форматуванню. Однак ще дивніше те, що це питання не було розв\u0026rsquo;язане на редакційному етапі. Наприклад, у справі \u0026laquo;Sheffield and Horsham v the United Kingdom\u0026raquo; рішення більшості згадувало статтю С. М. Брідлова в журналі \u0026laquo;Nature\u0026raquo;, том 378, с. 15, 2 листопада 1995 року\u003ca href=\"#_ftn129\" name=\"_ftnref129\"\u003e[129]\u003c/a\u003e, без зазначення назви статті.\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк і більшість, судді у своїх окремих думках не дотримуються певного стилю форматування. Оскільки не існує суттєвого зовнішнього нагляду за цим, форматування в окремих думках залежить від того, наскільки судді приділяють увагу послідовності. Це легко продемонструвати, розглядаючи стиль форматування в окремих думках у справі \u0026laquo;Svinarenko and Slyadnev v Russia\u0026raquo;, де майже кожне посилання оформлене по-різному\u003ca href=\"#_ftn130\" name=\"_ftnref130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Схоже, судді цитують так, як їм здається доцільно. Наприклад, у справі \u0026laquo;Al-Adsani v the United Kingdom\u0026raquo; суддя Пеллонпаа послався лише на сторінку в журналі \u0026laquo;93 American Journal of International Law (AJIL) 181 (1999)\u0026raquo;, не зазначивши автора та назву статті\u003ca href=\"#_ftn131\" name=\"_ftnref131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, відсутність послідовності ненавмисна й може вважатися тривіальним питанням. Як зазначив Познер, спираючись на свій суддівський досвід, система цитування повинна \u003cem\u003e\u0026laquo;надавати достатньо інформації про джерело, щоб дати читачеві загальне уявлення про його значення і чи варто його шукати, а також щоб читач міг знайти джерело, якщо вирішить це зробити\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn132\" name=\"_ftnref132\"\u003e[132]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Проте непослідовність має наслідки для прозорості, оскільки ускладнює надійне відстеження цитат, включених до судової практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eC. \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРоль посилань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча питання про роль посилань на літературні й наукові джерела заслуговує окремого вивчення, у цьому підрозділі коротко показано, як судді меншості використовують такі посилання для різних цілей. Уже встановлено, що, як і більшість, судді меншості залучають джерела для встановлення фактів і тлумачення національного та міжнародного права і що судді меншості унікально посилаються на наукові праці з метою переконання. Водночас можна виділити три інші цілі, які ілюструють корисність академічних посилань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, судді у своїх окремих думках використовують джерела для встановлення контексту певної проблеми й пропонування додаткових матеріалів для читання. Суддя Пінто де Альбукерке неодноразово посилався на літературні та наукові джерела із цією метою в багатьох своїх окремих думках\u003ca href=\"#_ftn133\" name=\"_ftnref133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча таке контекстуалізування може бути корисним у деяких випадках, детальний список можливих джерел не завжди найефективніший спосіб використання окремих думок. Звісно, можуть бути розбіжності щодо мети окремих думок, але дуже мало суддів використовує їх для встановлення контексту й надання розширеного списку літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, посилання на наукові праці можуть використовуватися як ілюстративні приклади певної точки зору. Наприклад, у справі \u0026laquo;Fern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u0026raquo; суддя Дєдов просто навів літературні приклади, що ілюструють потенційні негативні наслідки целібату. Він зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Протягом століть целібат був добре відомою і серйозною проблемою для тисяч священників, які все життя страждали, приховуючи правду про своє сімейне життя від католицької церкви, побоюючись покарання. Негативні наслідки застарілого правила целібату були зображені багатьма письменниками, від Віктора Гюго (\u0026ldquo;Собор Паризької Богоматері\u0026rdquo;) до Коллін Мак-Каллоу (\u0026ldquo;Ті, що співають у терні\u0026rdquo;), а також численними медіарепортажами про скандали із сексуальним насильством у багатьох країнах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn134\" name=\"_ftnref134\"\u003e[134]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, деякі посилання використовуються лише з риторичною метою. Здається, що деякі з них мають єдину мету \u0026mdash; покращити \u0026laquo;звучання\u0026raquo; цих думок. Наприклад, у справі \u0026laquo;Jaloud v the Netherlands\u0026raquo; суддя Моток порівняла есей Камю про самовідчуження з відсутністю послідовності в судовій практиці Суду\u003ca href=\"#_ftn135\" name=\"_ftnref135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це цікаве й креативне порівняння, його практична користь не є очевидною. Посилання на сонет Емми Лазарус у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; також використовувалося з риторичною метою\u003ca href=\"#_ftn136\" name=\"_ftnref136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, зрозуміло, що судді використовують посилання на літературні й наукові джерела і у своїх окремих думках для різних цілей, і це часто залежить від особистості судді та її підходу до окремих думок. Безсумнівно, ці цілі можуть перетинатися; окрім того, деякі судді використовують наукові праці з багатьох причин, тоді як інші не використовують їх узагалі. Тому не можна виділити єдиний підхід суддів меншості до ролі та мети їхніх посилань на наукові праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМотиви цитування літературних і наукових джерел\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглядаються мотиви цитування наукових праць більшістю та меншістю суддів ЄСПЛ. Для визначення типової мотивації звернення до наукових праць необхідні певні припущення. У цьому підрозділі розглядаються два аспекти. По-перше, він пояснює небажання більшості Суду цитувати наукові джерела для переконання, посилаючись на практику інших судів і трибуналів. Це коротке порівняння не є вичерпним, оскільки для такого дослідження потрібне окреме вивчення. По-друге, розглядається питання, чому деякі судді з меншості більш охоче використовують наукові й літературні джерела у своїх рішеннях. Окрім очевидних практичних причин, таких як те, що суддям із меншості не потрібно узгоджувати вибір джерел з іншими суддями і вони можуть дотримуватися власного стилю, існує припущення, що, програючи аргументи в Суді, судді меншості прагнуть переконати якомога ширшу аудиторію, використовуючи авторитет наукових джерел, що їхня думка, а не думка суддів більшості мала б переважити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначалося вище, більшість Суду зазвичай не цитує літературні й наукові джерела у своїх рішеннях. Якщо це й трапляється, то зазвичай лише кілька посилань, майже завжди в тих сферах, де Суд не може претендувати на беззаперечну експертність. Існує кілька причин, через які може бути вирішено не цитувати джерела, включно з тим, що цитування \u0026laquo;не є безкоштовним\u0026raquo;, тобто вимагає певних зусиль, і що потрібно досягти згоди не тільки щодо необхідності цитування, але й того, кого цитувати\u003ca href=\"#_ftn137\" name=\"_ftnref137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тому наукових джерел свідомо уникають. Однак такий підхід мало сприяє прозорості ухвалення рішень у Суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з причин, чому наукові джерела не цитуються більшістю, \u0026mdash; те, що ЄКПЛ не передбачає аналогічної директиви, як у статті 38 Статуту МС, яка прямо дозволяє посилатися на певні академічні джерела. Однак це не заважає Суду звертатися до широкого кола джерел для посилення своїх аргументів. Насправді Суд звертався до своєї юриспруденції, норм міжнародного права, норм рекомендаційного характеру та звітів різних організацій як засобів тлумачення ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn138\" name=\"_ftnref138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча текст ЄКПЛ не дозволяє прямо посилатися на ці матеріали, він їх і не забороняє, і за тією ж логікою посилання на літературні й наукові джерела повинні розглядатися на тих самих засадах. Проте це не так. Матеріали, згадані вище, використовуються більшістю Суду значно частіше й ширше, ніж академічні джерела. Отже, відсутність явного регулювання, яке дозволяє посилатися на зовнішні джерела, не може саме собою пояснити обмежену кількість таких посилань у рішеннях більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодаткові пояснення рідкісного використання академічних джерел більшістю можна отримати з тих справ, де вони все ж таки були процитовані. Одна з проблем полягає в значенні і вагомості певного джерела. Відповідно до термінології, розробленої Генрі Смоллом\u003ca href=\"#_ftn139\" name=\"_ftnref139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й успішно застосованої Ліанн Боер\u003ca href=\"#_ftn140\" name=\"_ftnref140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у дослідженнях міжнародного права, посилання ЄСПЛ на наукову роботу означає перетворення процитованої роботи на \u0026laquo;символ концепції\u0026raquo;, що представляє консенсус більшості щодо певного питання. Понад те, цитування з боку більшості означає, що певне джерело підвищується від наукового до фактично правового джерела. Суд, можливо, неохоче надає таку \u0026laquo;владу\u0026raquo; науковим коментаторам. Це також може пояснити, чому Суд не посилається на конкретні наукові праці, що стосуються ЄКПЛ, але віддає перевагу джерелам, які обговорюють міжнародне або національне право. Як остаточний авторитет щодо ЄКПЛ, цитування Судом значно підвищить цінність конкретного джерела чи науковця, що працює в галузі права ЄКПЛ, набагато більше, ніж у сфері міжнародного права загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнші суди були менш обережні у використанні наукових авторитетів. Наприклад, дослідження Хельмерсена підтверджує, що Апеляційний орган Світової організації торгівлі регулярно цитував наукові праці, хоча це відбувалося все рідше\u003ca href=\"#_ftn141\" name=\"_ftnref141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно в міжнародному інвестиційному арбітражі Ріді та Шульц виявили, що посилання на наукові джерела такі ж поширені, як і цитування попередніх рішень та інших судових рішень, хоча останні починають переважати\u003ca href=\"#_ftn142\" name=\"_ftnref142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дослідження загалом показують, що цитати зазвичай надаються на користь старих праць відомих авторів\u003ca href=\"#_ftn143\" name=\"_ftnref143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Як зазначалося вище, літературні й наукові джерела, які використовує ЄСПЛ, не є особливо давніми, і переважна частина з них були опубліковані у XXI столітті. Сам Суд ніколи не формулював свого підходу до цитування наукових праць, але правдоподібне пояснення можна знайти в унікальності як правозахисного судочинства, так і підходу Суду до юридичного тлумачення. ЄСПЛ рідко використовує \u0026laquo;оригіналістський\u0026raquo; підхід до тлумачення ЄКПЛ для встановлення історичного походження певного положення. Гарріс, О\u0026rsquo;Бойл і Ворбрік пояснили рідкісне використання підготовчих матеріалів Судом так:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;На практиці Суд, як і раніше Комісія, лише зрідка використовує матеріали обговорень при підготовці тексту Конвенції (travaux preparatoires). Частково це пояснюється тим, що ці матеріали не завжди є корисними, а частково через те, що акцент робиться на динамічне і зазвичай телеологічне тлумачення Конвенції, яке, де це доцільно, зосереджується на сучасних європейських стандартах, а не на конкретних намірах держав-розробників\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn144\" name=\"_ftnref144\"\u003e[144]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, важкі справи, які розглядає ЄСПЛ, часто породжуються сучасними викликами, які неможливо розв\u0026rsquo;язати, посилаючись на давні й усталені наукові джерела. Можливо, саме це робить менш привабливим для Суду цитування старих наукових праць через їхню обмежену цінність, тоді як небажання Суду перетворювати наукові праці на \u0026laquo;символи концепції\u0026raquo; може пояснити його неохоту цитувати новіші й актуальніші праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, Суд має дуже вузьке вікно можливостей для звернення до наукових праць. Використання наукових джерел суддями в їхніх окремих думках може потенційно вплинути на підхід при ухваленні рішень більшістю Суду із часом, і, можливо, використання ними літературних і наукових джерел збільшиться. Суд має обмежені можливості контролювати зміст окремих думок, і здається, що деякі судді охоче звертаються до широкого кола додаткової літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо змушує окремого суддю цитувати наукові джерела у своїх рішеннях? Одна гіпотеза полягає в тому, що частота посилань на наукові праці окремими суддями пов\u0026rsquo;язана з підходом їхньої національної правової системи до таких джерел. Цей аргумент можна доповнити посиланням на конкретну освітню й професійну підготовку суддів із високою кількістю цитувань наукових джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТвердження, що країна походження судді може визначити його схильність до цитування наукових джерел, \u0026mdash; складне. Деякі національні суди взагалі не використовують наукові праці у своїх рішеннях, тоді як інші вдаються до них більше чи менше. Вага посилань також суттєво різниться. У Німеччині, наприклад, посилання на національні наукові праці мають велику переконливу силу\u003ca href=\"#_ftn145\" name=\"_ftnref145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, хоча жоден із суддів ЄСПЛ, обраних від Німеччини, не відомий великою кількістю посилань на наукові праці. У судах багатьох східноєвропейських держав наукові коментарі майже ніколи не цитуються\u003ca href=\"#_ftn146\" name=\"_ftnref146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; проте щонайменше троє суддів із топ-10 (на рисунку 3) походять зі Східної Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама пропозиція, що схильність до цитування залежить від країни походження судді, проблематична, оскільки традиції можуть варіювати навіть у межах судової системи однієї держави. У межах однієї і тієї ж системи можуть існувати відмінності між нижчими й конституційними судами, наприклад через більш академічний склад суддів\u003ca href=\"#_ftn147\" name=\"_ftnref147\"\u003e[147]\u003c/a\u003e. Інші дослідження стверджують, що \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо звичайні суди не звертаються до літератури, конституційні суди робитимуть те ж саме\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn148\" name=\"_ftnref148\"\u003e[148]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Щодо США було висунуто думку\u003ca href=\"#_ftn149\" name=\"_ftnref149\"\u003e[149]\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;роль юридичної науки та її потенційна корисність є більшою для судів останньої інстанції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn150\" name=\"_ftnref150\"\u003e[150]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eОднак збільшення кількості посилань на літературні й наукові джерела може бути пов\u0026rsquo;язане лише з певними суддями, які частіше за інших схильні до цитування. Так, Шварц і Петербрідж повідомляють про зростання кількості посилань на наукові джерела у Федеральних окружних судах США із часом\u003ca href=\"#_ftn151\" name=\"_ftnref151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але приписують це зростання лише невеликій групі суддів\u003ca href=\"#_ftn152\" name=\"_ftnref152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і вказують на те, що щедре цитування негативно корелює із зайнятістю Суду\u003ca href=\"#_ftn153\" name=\"_ftnref153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й політичною консервативністю суддів\u003ca href=\"#_ftn154\" name=\"_ftnref154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна також помітити, що лише кілька суддів ЄСПЛ відповідає за три чверті всіх цитувань суддів меншості. Хоча дані, на яких ґрунтується це дослідження, дещо обмежені, здається, що схильність до цитування наукових праць не можна пояснити лише походженням, освітою чи професійним досвідом окремих суддів\u003ca href=\"#_ftn155\" name=\"_ftnref155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша мотивація для цитування наукових джерел може полягати в тому, що судді меншості вважають, що це зробить їхні аргументи більш переконливими для різних аудиторій, до яких звертається Суд. Цю гіпотезу розглядали в юридичній науці. Наприклад, спираючись на критичну традицію розгляду міжнародного права як практики аргументації\u003ca href=\"#_ftn156\" name=\"_ftnref156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Венцке досліджує поняття семантичної влади \u003cem\u003eяк \u0026laquo;особливу форму влади... що зазвичай підтримується соціальними очікуваннями \u0026mdash; очікуваннями, що певний суб\u0026rsquo;єкт принаймні посилатиметься на певне твердження і обґрунтує його в міжнародному правовому дискурсі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn157\" name=\"_ftnref157\"\u003e[157]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Для більшості міжнародних судів така претензія на семантичну владу зазвичай підтримується самопосиланням (наприклад, посиланням на власний прецедент судді), однак інші форми використання джерел права також можуть бути важливими: як продовжує Венцке, \u003cem\u003e\u0026laquo;семантична влада суб\u0026rsquo;єкта може бути найефективнішою, якщо він представляє себе не як гравець, а як виконавець інших авторитетів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn158\" name=\"_ftnref158\"\u003e[158]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eЗ огляду на це зрозуміло, що судді у своїх окремих думках мають потенціал впливати не лише на розвиток права, але й ширше \u0026mdash; на дискурс про нього. У контексті використання літературних і наукових джерел це може означати різноманітні стратегії посилання на відповідні авторитетні джерела залежно від аудиторії, і тому меншість часто пише свої окремі думки, орієнтуючись на одну чи кілька цільових аудиторій\u003ca href=\"#_ftn159\" name=\"_ftnref159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаше емпіричне дослідження підтверджує, що принаймні деякі судді меншості можуть враховувати конкретні аудиторії, коли використовують наукові джерела у своїх окремих думках. По-перше, це припущення можна підтвердити тим фактом, що судді меншості часто використовують джерела, опубліковані мовою держави-відповідача. Звичайно, літературні й наукові джерела, написані мовою держави-відповідача, можуть бути найбільш релевантними в багатьох справах, але це також може символізувати обізнаність судді чи суддів меншості у відповідному питанні. По-друге, різноманітність видів наукових праць, від художньої літератури до енциклопедій, можливо, спрямована на демонстрацію того, що судді меншості або принаймні деякі з них прагнуть звертатися до різних груп і демонструвати своє розуміння місцевої культури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдея аудиторій судових рішень не є новою й обговорювалася в різних контекстах. Стосовно Верховного суду США зазначалося, що \u003cem\u003e\u0026laquo;судді працюють із (або обходять) свої(ми) аудиторії(ями), щоб досягти своїх ширших цілей\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn160\" name=\"_ftnref160\"\u003e[160]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e що означає, що конкретна форма судового аргументування може змінюватися залежно від аудиторії, до якої звертаються судді\u003ca href=\"#_ftn161\" name=\"_ftnref161\"\u003e[161]\u003c/a\u003e. Оскільки судді меншості не змогли переконати своїх колег у конкретній справі, вони можуть вдаватися до використання авторитетних джерел, щоб переконати інші аудиторії, які можуть підтримати їхню точку зору в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе ширше використання літературних і наукових джерел може бути спрямоване на кілька ключових аудиторій, які можуть перетинатися. До цих аудиторій насамперед належать інші судді ЄСПЛ (які не були в колегії в конкретній справі) та адвокати, які виступають перед ним. Окремі думки в ЄСПЛ та інших судах існують тому, що один або група суддів не змогли переконати своїх колег у перевазі їхнього тлумачення ЄКПЛ і вони хочуть забезпечити подальшу критику та обговорення\u003ca href=\"#_ftn162\" name=\"_ftnref162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Важливість озвучення цих різних тлумачень полягає в тому, щоб потенційно вплинути на Суд у майбутніх справах, і посилання на наукові праці можуть підтримати їхній аргумент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга ключова аудиторія \u0026mdash; це національні судді. Вважається, що національні судді є найближчими союзниками ЄСПЛ на національному рівні, і тому прийняття ними конкретної позиції Суду забезпечує повне впровадження ЄКПЛ на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn163\" name=\"_ftnref163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Саме тому деякі судді використовують велику кількість джерел, які будуть знайомі суддям і юристам у державі-відповідачі. Це також може демонструвати розуміння суддею меншості правового контексту в цій державі. Можна стверджувати, що до цієї аудиторії належать також національні уряди, і включення посилань на наукові праці, особливо національні, \u0026mdash; потужний інструмент для підвищення переконливості окремої думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретя аудиторія \u0026mdash; це юридична спільнота загалом, у тому числі академічні юристи та коментатори Суду. Для цієї аудиторії посилання на наукові праці \u0026mdash; не тільки невіддільний елемент наукового письма, що запрошує їх підтримати позицію меншості, але й спосіб суддів взаємодіяти з роботами вчених і, можливо, закликати їх виконувати свою функцію \u0026laquo;нагляду\u0026raquo; за діяльністю Суду\u003ca href=\"#_ftn164\" name=\"_ftnref164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це особливо важливо в контексті тих окремих думок, які критикують регресивні зміни, і які Гельфер і Воетен влучно назвали \u0026laquo;дисидентами проти відкату\u0026raquo;, що, імовірно, спираються на коментарі, які підтримують їхнє твердження про те, що рішення Суду є регресивним\u003ca href=\"#_ftn165\" name=\"_ftnref165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстання ключова аудиторія \u0026mdash; це широка громадськість. Посилання на літературу, особливо з риторичними цілями, можуть свідчити про те, що судді прагнуть продемонструвати свою обізнаність із загальним культурним контекстом європейського суспільства. Деякі судді можуть включати літературні посилання, щоб показати, що вони не чужі люди: вони читають ті самі книги й сонети, і їм можна довіряти розв\u0026rsquo;язання найскладніших справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці аудиторії важливі і для більшості, вони більш значущі для суддів меншості принаймні з двох причин. По-перше, рішення Суду \u0026mdash; юридично обов\u0026rsquo;язкові відповідно до статті 46 ЄКПЛ, і тому судді більшості не вважають за потрібне використовувати всі інструменти переконання, адже їхнє письмове рішення стає законом незалежно від цього. По-друге, на практиці важко змінити консервативні традиції складання текстів рішень більшості. Хоча певні переваги переконливої аргументації існують, Суд не вважає їх достатніми для зміни усталеного підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа завершення, більшість Суду посилається на наукові праці лише тоді, коли це необхідно для пояснення фактів або правових питань поза їхньою основною компетенцією, імовірно, щоб уникнути фактичного піднесення юридичної науки до статусу джерела права ЄКПЛ або труднощів у погодженні конкретних авторитетів, на які варто посилатися. Для більшості потенційні недоліки цитування наукових джерел перевищують можливі переваги. Судді меншості мають менше обмежень у використанні літературних і наукових джерел та, імовірно, більше стурбовані переконанням ширшої аудиторії, що призводить до набагато ширшого використання юридичної науки в окремих думках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eVI.\u0026nbsp;ВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття проливає світло на використання літературних і наукових джерел у судочинстві ЄСПЛ, здебільшого недостатньо досліджене, особливо порівняно з іншими джерелами й матеріалами, з якими взаємодіє Суд. Основою дослідження слугує теза, що цитування юридичних авторитетів має важливе значення і заслуговує на увагу. Посилання на наукові праці впливають на Суд, його суддів і читачів настільки, наскільки вони використовуються для обґрунтування аргументів, викладених у рішеннях й окремих думках, доданих до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час першого великомасштабного емпіричного аналізу рішень Великої палати й окремих думок встановлено, що хоча загальний рівень використання наукових праць у справах ЄСПЛ відносно низький, він аж ніяк не незначний. Суд використовує широкий спектр наукових джерел. Попри це, немає чіткої й однорідної стратегії звернення до наукових праць у судовій практиці ЄСПЛ, що ще більш помітно в окремих думках суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність чіткої стратегії необов\u0026rsquo;язково є проблематичною. Вона, однак, порушує додаткові питання про використання наукових праць і їхнє значення в процесі розв\u0026rsquo;язання справ про права людини Судом. Це дослідження пролило світло на деякі випадки використання, такі як встановлення фактів, тлумачення національного й міжнародного права, надання контексту й додаткових матеріалів для подальшого розгляду певного питання, надання ілюстративних прикладів і використання для риторичних цілей. Однак, як зазначалося на початку, аналіз базувався лише на випадках використання наукових джерел, що були явними і відчутними. Широкий спектр літературних і наукових джерел, на які посилаються судді, і різноманітність їх використання свідчать про те, що результати цього дослідження, якими б всеосяжними не були, можуть бути лише частиною загальної картини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ця стаття стала першим емпірично обґрунтованим дослідженням масштабів і природи цього явища, заклавши основу для подальших досліджень, які сприятимуть глибшому розумінню взаємозв\u0026rsquo;язку між судочинством у сфері прав людини й науковими дослідженнями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОДЯКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори висловлюють подяку своїм науковим асистентам \u0026mdash; Чандані Триведі, Евану Ентоні, Ваджіху Джаруді, Демі-Лі Франклін, Бену Робінсону і Вероніці Сун за їхню чудову допомогу в цьому проєкті. Вони також вдячні Філіппо Фонтанеллі, Васілісу Цевелекосу, Крешимиру Камберу й Сондре Торп Гельмерсену за їхні цінні коментарі до ранніх версій цієї статті. Стаття також виграла від ретельних і детальних коментарів двох анонімних рецензентів. Усі помилки залишаються відповідальністю авторів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The expression \u0026lsquo;authorities\u0026rsquo; is used here without implying that every citation of a scholarly work would necessarily be and share the features of an \u0026lsquo;argument from authority\u0026rsquo; in argumentation theory. On this latter notion, see Walton, D, Appeal to Expert Opinion: Arguments from Authority (Pennsylvania State University Press 1997) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Appeal+to+Expert+Opinion%3A+Arguments+from+Authority\u0026amp;author=Walton+D\u0026amp;publication+year=1997\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In particular, it is not considered here whether individual opinions of Judges of an international court may themselves amount to scholarship, which has been discussed elsewhere in the literature. On this point, see, eg, Helmersen, ST, \u0026lsquo;Scholarly\u0026mdash;Judicial Dialogue in International Law\u0026rsquo; (2017) 16 LPICT 464 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Scholarly%E2%80%93Judicial+Dialogue+in+International+Law\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=LPICT\u0026amp;volume=16\"\u003eGoogle Sch\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDubsk\u0026aacute; and Krejzov\u0026aacute; v the Czech Republic\u003c/em\u003e App Nos 28859/11 and 28473/12 (ECtHR, 11 December 2014) para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 57592/08 (ECtHR, 17 January 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e App No 21830/93 (ECtHR, 22 April 1997) para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e [GC] App No 18114/02 (ECtHR, 18 October 2006) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eLautsi v Italy\u003c/em\u003e App No 30814/06 (ECtHR, 3 November 2009) Concurring Opinion of Judge Bonello, para 4.1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The term \u0026lsquo;minority Judges\u0026rsquo; is used as a composite term, including Judges who voted against the outcome of the judgments and who submitted their dissenting opinion, as well as those who voted with the majority but submitted their concurring opinion. When the judgment of the majority is referred to, this specifically means the part of the judgment excluding the opinions of the minority Judges. When the judgment of the Court is referred to, this indicates the judgment in its entirety.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Crawford, J, Brownlie\u0026rsquo;s Principles of Public International Law (8th edn, OUP2012) 42 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/he/9780199699698.001.0001\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Brownlie's+Principles+of+Public+International+Law\u0026amp;author=Crawford+J\u0026amp;publication+year=2012\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Shaw, MN, International Law (CUP 2017) 83 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781316979815\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Law\u0026amp;author=Shaw+MN\u0026amp;publication+year=2017\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Statute of the International Court of Justice (adopted 24 October 1945, entered into force 24 October 1945), annexed to the Charter of the United Nations (1945) art 38(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Rosenne, S, The Law and Practice of the International Court, 1920\u0026ndash;2005(Martinus Nijhoff Publishers 2005) 1550\u0026ndash;1 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Law+and+Practice+of+the+International+Court%2C+1920%E2%80%932005\u0026amp;author=Rosenne+S\u0026amp;publication+year=2005\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Jennings, RY, \u0026lsquo;The Progressive Development of International Law and Its Codification\u0026rsquo; (1947) 24 BYIL 301, 308 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Progressive+Development+of+International+Law+and+Its+Codification\u0026amp;author=Jennings+RY\u0026amp;publication+year=1947\u0026amp;journal=BYIL\u0026amp;volume=24\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (\u0026lsquo;the International Court of Justice is required, as a subsidiary means for the ascertainment of the law, to consult the writings of the most eminent publicists\u0026rsquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, The Application of Teachings by the International Court of Justice (CUP 2021) 24\u0026ndash;5 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781108933520\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Application+of+Teachings+by+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2021\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, \u0026lsquo;Finding \u0026ldquo;the Most Highly Qualified Publicists\u0026rdquo;: Lessons from the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 30 EJIL 509 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chz031\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Finding+%E2%80%9Cthe+Most+Highly+Qualified+Publicists%E2%80%9D%3A+Lessons+from+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=30\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchz031\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Helmersen ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as amended by Protocols Nos 11 and 14 (ECHR) (adopted 4 November 1950, entered into force 3 September 1953) ETS 5, art 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou, K, \u0026lsquo;What is Law for the European Court of Human Rights?\u0026rsquo; (2018) 49 GeoJIntlL 89 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=What+is+Law+for+the+European+Court+of+Human+Rights%3F\u0026amp;author=Dzehtsiarou+K\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=GeoJIntlL\u0026amp;volume=49\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Romano, CPR, \u0026lsquo;Deciphering the Grammar of the International Jurisprudential Dialogue\u0026rsquo; (2008) 41 NYUJIntlLaw\u0026amp;Pol 755 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Deciphering+the+Grammar+of+the+International+Jurisprudential+Dialogue\u0026amp;author=Romano+CPR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=NYUJIntlLaw%26Pol\u0026amp;volume=41\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Voeten, E, \u0026lsquo;Borrowing and Nonborrowing Among International Courts\u0026rsquo; (2010) 39 JLS 547 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Borrowing+and+Nonborrowing+Among+International+Courts\u0026amp;author=Voeten+E\u0026amp;publication+year=2010\u0026amp;journal=JLS\u0026amp;volume=39\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garciandia, R, \u0026lsquo;State Responsibility and Positive Obligations in the European Court of Human Rights: The Contribution of the ICJ in Advancing Towards More Judicial Integration\u0026rsquo; (2020) 33 LJIL177 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000591\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=State+Responsibility+and+Positive+Obligations+in+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+The+Contribution+of+the+ICJ+in+Advancing+Towards+More+Judicial+Integration\u0026amp;author=Garciandia+R\u0026amp;publication+year=2020\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=33\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000591\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See K Dzehtsiarou and A Schwartz, \u0026lsquo;Electing Team Strasbourg: Professional Diversity on the European Court of Human Rights and Why It Matters\u0026rsquo; (2020) 21(4) GermanLJ 621. See also, S Touz\u0026eacute;, \u0026lsquo;Propos introductifs\u0026rsquo; in S Touz\u0026eacute; (ed), \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine: Actes du colloque des 10 et 11 mai 2012: Palais des droits de l\u0026rsquo;homme, Strasbourg\u003c/em\u003e (Editions A. Pedone 2013) 25: \u0026lsquo;A ce titre, il est possible de constater, en prenant connaissance des \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e pr\u0026eacute;sent\u0026eacute;s par les juges que leur production scientifique peut \u0026ecirc;tre ant\u0026eacute;rieure \u0026agrave; leur \u0026eacute;lection (permettant de la sorte de valider \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e le crit\u0026egrave;re de la comp\u0026eacute;tence disciplinaire du candidat) et peut porter sur le droit de la Convention. Ainsi, la tr\u0026egrave;s grande majorit\u0026eacute; des juges, en activit\u0026eacute; ou non, ont d\u0026eacute;velopp\u0026eacute;, avant leur \u0026eacute;lection, une production scientifique parfois dense (surtout lorsque le juge \u0026eacute;tait universitaire ou exer\u0026ccedil;ait ces activit\u0026eacute;s acad\u0026eacute;miques) qui s\u0026rsquo;est poursuivie, pour certains, apr\u0026egrave;s.\u0026rsquo; (\u0026lsquo;In this respect, it can be seen from the \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e submitted by the judges that their scientific output may be prior to their election (thus allowing the criterion of the candidate\u0026rsquo;s disciplinary competence to be validated \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e and may relate to Convention law. Thus, the vast majority of judges, whether active or not, have developed a sometimes dense scientific output before their election (especially when the judge was an academic or engaged in other academic activities) which continued, for some, after their election.\u0026rsquo;) (authors\u0026rsquo; translation).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Touz\u0026eacute;, \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine\u003c/em\u003e, ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e C-L Popescu, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des r\u0026eacute;querants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Szymczak, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des tiers intervenants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 67.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Kovler, \u0026lsquo;La doctrine dans les d\u0026eacute;lib\u0026eacute;rations (\u0026eacute;l\u0026eacute;ments de r\u0026eacute;flexion)\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 105.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e JH Merryman, \u0026lsquo;The Authority of Authority: What the California Supreme Court Cited in 1950\u0026rsquo; (1953) 6 StanLRev 613, 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn23\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e RA Posner, \u0026lsquo;An Economic Analysis of the Use of Citations in the Law\u0026rsquo; (2000) 2 ALER 381, 383.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Commenting on the ICJ, Pellet writes that \u0026lsquo;[t]he literature on doctrine in international law is inversely proportional to the use made of it in the Court\u0026rsquo;s decisions\u0026mdash;a means for scholars to take their revenge: they speak for themselves since the judges do not speak of them\u0026rsquo;. See A Pellet, \u0026lsquo;Article 38\u0026rsquo; in A Zimmermann et al (eds), \u003cem\u003eThe Statute of the International Court of Justice: A Commentary\u003c/em\u003e (OUP 2012). Yet former ICJ Judges have provided less sensational explanations for the phenomenon, justifying the practice by reference to the need \u0026lsquo;to avoid invidious distinctions between publicists cited and publicists not cited\u0026rsquo;: see RY Jennings, \u0026lsquo;The Judiciary, International and National, and the Development of International Law\u0026rsquo; (1996) 45 ICLQ 1, 9. Moreover, insiders have often gone on record to say that the final text of the judgment does not provide conclusive evidence of the process by which the decision was arrived at. See, inter alia, M Bedjaoui, \u0026lsquo;The Manufacture of Judgments at the International Court of Justice\u0026rsquo; (1991) 3 PaceYBIntlL 29; H Thirlway, \u0026lsquo;The Drafting of ICJ Decisions: Some Personal Recollections and Observations\u0026rsquo; (2006) 5 ChineseJIL 15; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (2022) 33 EJIL 527; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;? The Role of the Secretariat in WTO Dispute Settlement\u0026rsquo; (2022) 116 AJIL 5\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Court sits in 4 formations depending on the complexity of the case: Single Judge, Committee of 3 Judges, Chamber of 7 Judges and Grand Chamber of 17 Ju\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For more information on deliberating and drafting judgments at the ECtHR, see H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Deliberation and Drafting: European Court of Human Rights (ECtHR)\u0026rsquo; in R Wolfrum (ed), \u003cem\u003eMax Planck Encyclopaedia of International Procedural Law\u003c/em\u003e (OUP 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref29\" name=\"_ftn29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Pursuant to Rule 24 of the Rules of Court, the Panel consists of the President of the Court, two Presidents of Sections designated by rotation, and two Judges designated by rotation from among the Judges elected by the remaining. Sections are to serve on the panel for a period of six months.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref30\" name=\"_ftn30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECtHR, \u0026lsquo;Practice Followed by The Panel of The Grand Chamber When Deciding on Requests for Referral Under Article 43 of the Convention\u0026rsquo; (ECtHR, 2 June 2021) 4\u0026ndash;5 \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026gt;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref31\" name=\"_ftn31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In accordance with Rule 80 of the Rules of Court, the party can request a revision of a judgment if a decisive fact is discovered after the delivery of the judgment. This is, however, a rare case. See, eg, \u003cem\u003eIreland v the United Kingdom (Revision)\u003c/em\u003e App No 5310/71 (ECtHR, 20 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref32\" name=\"_ftn32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Although the criteria are positioned as formal, they require a good deal of decision-making in their application. See A Tickell, \u0026lsquo;Dismantling the Iron-Cage: The Discursive Persistence and Legal Failure of a \u0026ldquo;Bureaucratic Rational\u0026rdquo; Construction of the Admissibility Decision-Making of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2011) 12 GermanLJ 1786; F de Londras and K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eGreat Debates on the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(Palgrave 2018) 61\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref33\" name=\"_ftn33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Grand Chamber delivered only 27 admissibility decisions between 2020 and 2022. In the majority of cases, the Grand Chamber looks at the admissibility and merits in one unified judgment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref34\" name=\"_ftn34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eBanković and others v Belgium and Others\u003c/em\u003e [GC] App No 52207/99 (ECtHR, 12 December 2001) para 59.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref35\" name=\"_ftn35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e eg, the Grand Chamber first delivered a decision in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 6 July 2005), which was followed by the judgment in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 12 April 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref36\" name=\"_ftn36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eAdvisory Opinion Concerning the Use of the \u0026lsquo;Blanket Reference\u0026rsquo; or \u0026lsquo;Legislation by Reference\u0026rsquo; Technique in the Definition of an Offence and the Standards of Comparison Between the Criminal Law in Force at the Time of the Commission of the Offence and the Amended Criminal Law\u003c/em\u003e [GC] Request No P16-2019-001 (ECtHR, 29 May 2020) Concurring Opinion of Judge Sarvarian, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref37\" name=\"_ftn37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The ECtHR had only delivered two such opinions before the end of the period under analysis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref38\" name=\"_ftn38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 45. Rule 74(2) of the Rules of Court states that any Judge who has taken part in the consideration of the case by a Chamber or by the Grand Chamber is entitled to annex to the judgment either a separate opinion, concurring with or dissenting from that judgment, or a bare statement of dissen\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref39\" name=\"_ftn39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RCA White and IK Boussiakou, \u0026lsquo;Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2009) 9 HRLRev 37; E Voeten, \u0026lsquo;The Impartiality of International Judges: Evidence from the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2008) 102 APSR 417; FJ Bruinsma and M De Blois, \u0026lsquo;Rules of Law from Westport to Wladiwostok. Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (1997) 15(2) NQHR 175.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref40\" name=\"_ftn40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Compare this with the findings of Pauwelyn and Pelc in the World Trade Organization context: Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (n 26); Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;?\u0026rsquo; (n 26). For a reflection on the importance of this contribution, see T Soave, \u0026lsquo;The Politics of Invisibility: Why Are International Judicial Bureaucrats Obscured from View?\u0026rsquo; in F Baetens (ed), \u003cem\u003eLegitimacy of Unseen Actors in International Adjudication\u003c/em\u003e (CUP 2019).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref41\" name=\"_ftn41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 46. For similar conclusions in the ICJ context, see Thirlway (n 26) 27: \u0026lsquo;So far as possible, the language used should be timeless, neither too archaic nor too \u0026ldquo;modern\u0026rdquo;.\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref42\" name=\"_ftn42\"\u003e\u003cspan\u003e[42]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Stone Sweet, W Sandholtz and M Andenas, \u0026lsquo;Dissenting Opinions and Rights Protection in the European Court: A Reply to Laurence Helfer and Erik Voeten\u0026rsquo; (2021) 32 EJIL 897, 904; L Helfer and E Voeten, \u0026lsquo;Walking Back Human Rights to Europe?\u0026rsquo; (2020) 31 EJIL 797.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref43\" name=\"_ftn43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The work was undertaken by Chandani Trivedi, Ewan Anthony, Wajih Jaroudi and Ben Robinson, to whom the authors are extremely grateful.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref44\" name=\"_ftn44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HUDOC is the comprehensive case-law database of the ECtHR \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng\"\u003ehttps://hudoc.ech\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref45\" name=\"_ftn45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Boolean data type is commonly defined as data that can have only two possible values, namely \u0026lsquo;true\u0026rsquo; and \u0026lsquo;false\u0026rsquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref46\" name=\"_ftn46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e It must be noted here that a single judgment can be accompanied by multiple separate opinions, but even with this in mind the approach is quite clear.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref47\" name=\"_ftn47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e [GC] App Nos 1828/06 and two others (ECtHR, 28 June 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref48\" name=\"_ftn48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e [GC] App Nos 10211/12 and 27505/14 (ECtHR, 4 December 2018)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref49\" name=\"_ftn49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e More precisely, 19.69 per cent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref50\" name=\"_ftn50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e [GC] App No 54810/00 (ECtHR, 11 July 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref51\" name=\"_ftn51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e [GC] App No 38263/08 (ECtHR, 21 January 2021).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref52\" name=\"_ftn52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 51357/07 (ECtHR, 15 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref53\" name=\"_ftn53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The authors are cognisant of the fact that in some cases the first-named Judge is not the leading author but the longest-serving Judge on the bench; however, this simplification had to be accepted as it is often difficult to discern who the main contributor to the separate opinion was.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref54\" name=\"_ftn54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For example, Judge Dedov was only involved in opinions citing scholarship in four cases: \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 20261/12 (ECtHR, 23 June 2016); \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e [GC] App No 56030/07 (ECtHR, 12 June 2014); \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48); \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref55\" name=\"_ftn55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13) 160.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref56\" name=\"_ftn56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13); Helmersen (n 14); N Ridi and T Schultz, \u0026lsquo;Empirically Mapping Investment Arbitration Scholarship: Networks, Authorities, and the Research Front\u0026rsquo; in K Fach G\u0026oacute;mez (ed), \u003cem\u003ePrivate Actors in International Investment Law \u003c/em\u003e(Springer International Publishing 2021) 229\u0026ndash;30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref57\" name=\"_ftn57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See E Benvenisti, \u003cem\u003eThe International Law of Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2012); Y Arai-Takahashi, \u003cem\u003eThe Law of Occupation: Continuity and Change of International Humanitarian Law, and its Interaction with International Human Rights Law\u003c/em\u003e (Brill Nijhoff 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref58\" name=\"_ftn58\"\u003e\u003cspan\u003e[58]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J-N Zhou et al, \u0026lsquo;A Sex Difference in the Human Brain and Its Relation to Transsexuality\u0026rsquo; (1995) 378 Nature 68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref59\" name=\"_ftn59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, H Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref60\" name=\"_ftn60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See eg, ME Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Brill 2009) 425\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref61\" name=\"_ftn61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (various editions, OUP).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref62\" name=\"_ftn62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026ldquo;Effectiveness\u0026rdquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026mdash; No Need for the Concept of Treaty \u003cem\u003eSui Generis\u003c/em\u003e\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref63\" name=\"_ftn63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e GA Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (Its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in I Motoc, P Pinto de Albuquerque and K Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026mdash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (Eleven International Publishing 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e Cited in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51); \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 80982/12 (ECtHR, 15 October 2020); \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 60561/14 (ECtHR, 25 June 2020)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref64\" name=\"_ftn64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e BM Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege Against Self-Incrimination \u0026mdash; Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 NottinghamLJ 32, cited in \u003cem\u003eFitt v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 29777/96 (ECtHR, 16 February 2000); and \u003cem\u003eJasper v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 27052/95 (ECtHR, 16 February 2000); BM Zupančič, \u0026lsquo;Adjudication and the Rule of Law\u0026rsquo; (2003) 5 EJLR 23, cited in \u003cem\u003eRoche v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 32555/96 (ECtHR, 19 October 2005).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref65\" name=\"_ftn65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eLoizidou v Turkey\u003c/em\u003e (preliminary objections) [GC] App No 1531/89 (ECtHR, 23 March 1995) para 57.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref66\" name=\"_ftn66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 5) para 39.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref67\" name=\"_ftn67\"\u003e\u003cspan\u003e[67]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e [GC] App No 44158/98 (ECtHR, 17 February 2004) para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref68\" name=\"_ftn68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e [GC] App No 40167/06 (ECtHR, 16 June 2015) para 94.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref69\" name=\"_ftn69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Benvenisti (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref70\" name=\"_ftn70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Arai-Takahashi (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref71\" name=\"_ftn71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Y Dinstein, \u003cem\u003eThe International Law of Belligerent Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(CUP 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref72\" name=\"_ftn72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Roberts, \u0026lsquo;Transformative Military Occupation: Applying the Laws of War and Human Rights\u0026rsquo; (2006) 100 AJIL 580.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref73\" name=\"_ftn73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eChiragov and others v Armenia\u003c/em\u003e [GC] App No 13216/05 (ECtHR, 16 June 2015) para 9\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref74\" name=\"_ftn74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) para 195.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref75\" name=\"_ftn75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e (n 68) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 27.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref76\" name=\"_ftn76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eReinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u003c/em\u003e App Nos 23043/93 and others (ECtHR, 31 March 1998) para 75.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref77\" name=\"_ftn77\"\u003e\u003cspan\u003e[77]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 50) para 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref78\" name=\"_ftn78\"\u003e\u003cspan\u003e[78]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u003c/em\u003e [GC] App No 21980/93 (ECtHR, 20 May 1999) para 44.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref79\" name=\"_ftn79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges usually follow the same style the Court uses for quoting its own precedent\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref80\" name=\"_ftn80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges argue points using the tools of interpretation that are adopted in the Court such as the margin of appreciation or the test of proportionality.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref81\" name=\"_ftn81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There might be some basic rules of citing of scholarship, but they are not openly available or consistently followed.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref82\" name=\"_ftn82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMaktouf and Damjanović v Bosnia and Herzegovina\u003c/em\u003e [GC] App Nos 2312/08 and 34179/08 (ECtHR, 18 July 2013) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, Joined by Judge Vučinić, para 12; \u003cem\u003eD.H. and others v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 57325/00 (ECtHR, 13 November 2007) Dissenting Opinion of Judge Jungwiert, para 4.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref83\" name=\"_ftn83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Concurring Opinion of Judge Keller, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref84\" name=\"_ftn84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e [GC] App Nos 55391/13 and others (ECtHR, 6 November 2018) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 11\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref85\" name=\"_ftn85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref86\" name=\"_ftn86\"\u003e\u003cspan\u003e[86]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn85\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref87\" name=\"_ftn87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e S Greer and L Wildhaber, \u0026lsquo;Revisiting the Debate about \u0026ldquo;Constitutionalising\u0026rdquo; the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2013) 12 HRLRev 655.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref88\" name=\"_ftn88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J Schokkenbroek, \u0026lsquo;Judicial Review by the European Court of Human Rights: Constitutionalism at European Level\u0026rsquo; in R Bakker, AW Heringa and FAM Stroink (eds), \u003cem\u003eJudicial Control: Comparative Essays on Judicial Review\u003c/em\u003e (Maklu 1995) 153\u0026ndash;65.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref89\" name=\"_ftn89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e [GC] App No 72508/13 (ECtHR, 28 November 2017) Joint Concurring Opinion of Judges Yudkivska, Tsotsoria and Vehabović, para 11.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref90\" name=\"_ftn90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Selective Criminal Proceedings and Article 18 ECHR: The European Court of Human Rights\u0026rsquo; Untapped Potential to Protect Democracy\u0026rsquo; (2016) 36 HRLJ 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref91\" name=\"_ftn91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Satzger, F Zimmermann and M Eibach, \u0026lsquo;Does Art. 18 ECHR Grant Protection Against Politically Motivated Criminal Proceedings? (Part 1) \u0026mdash; Rethinking the Interpretation of Art. 18 ECHR Against the Background of New Jurisprudence of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2014) 4(2) EuCLR 91.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref92\" name=\"_ftn92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eVan der Heijden v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 42857/05 (ECtHR, 3 April 2012) Joint Dissenting Opinion of Judges Tulkens, Vajić, Spielmann, Zupančič and Laffranque, para 5. For more information about the link between the margin of appreciation and European consensus, see K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eEuropean Consensus and the Legitimacy of the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (CUP 2015).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref93\" name=\"_ftn93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e CL Rozakis, \u0026lsquo;Through the Looking Glass: An \u0026ldquo;Insider\u0026rsquo;s View of the Margin of Appreciation\u0026rdquo;\u0026rsquo; in Collectif, \u003cem\u003eLa conscience des droits: m\u0026eacute;langes en l'honneur de Jean-Paul Costa\u003c/em\u003e (Dalloz 2011) 536.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref94\" name=\"_ftn94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e [GC] App No 13255/07 (ECtHR, 3 July 2014), Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref95\" name=\"_ftn95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 47708/08 (ECtHR, 20 November 2014) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref96\" name=\"_ftn96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003ePentik\u0026auml;inen v Finland\u003c/em\u003e [GC] App No 11882/10 (ECtHR, 20 October 2015) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref97\" name=\"_ftn97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54) Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref98\" name=\"_ftn98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn98\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref99\" name=\"_ftn99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMur\u0026scaron;ić v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 7334/13 (ECtHR, 20 October 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref100\" name=\"_ftn100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e (n 95) Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref101\" name=\"_ftn101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref102\" name=\"_ftn102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e (n 90) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref103\" name=\"_ftn103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partially Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref104\" name=\"_ftn104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNagmetov v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 35589/08 (ECtHR, 30 March 2017) Joint Dissenting Opinion of Judges Raimondi, O\u0026rsquo;Leary and Ranzoni, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref105\" name=\"_ftn105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn106\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref106\" name=\"_ftn106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e\u0026nbsp;[GC] App No 22689/07 (ECtHR, 12 December 2012) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref107\" name=\"_ftn107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMouvement Ra\u0026euml;lien Suisse v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 16354/06 (ECtHR, 13 July 2012) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref108\" name=\"_ftn108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref109\" name=\"_ftn109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 47848/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 16.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref110\" name=\"_ftn110\"\u003e\u003cspan\u003e[110]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e [GC] (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić. The text in brackets appears in the footnote to the original concurring opinion; all other footnotes were omitted.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref111\" name=\"_ftn111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBlokhin v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 47152/06 (ECtHR, 23 March 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref112\" name=\"_ftn112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e (n 6) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref113\" name=\"_ftn113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMurray v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 18731/91 (ECtHR, 28 October 1994) Partly Dissenting Opinion of Judge Mifsud Bonnici.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref114\" name=\"_ftn114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSaunders v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 19187/91 (ECtHR, 17 December 1996) Dissenting Opinion of Judge Martens Joined by Judge Kūris, para 17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref115\" name=\"_ftn115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref116\" name=\"_ftn116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to work by Judge Motoc in \u003cem\u003eBeuze v Belgium\u003c/em\u003e [GC] App No 71409/10 (ECtHR, 9 November 2018); or to Judge Bratza in \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref117\" name=\"_ftn117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to Daniel Rietiker, who is a senior member of the Registry, in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15. Michael O\u0026rsquo;Boyle, Karen Reid and Clare Ovey, whose scholarship has been mentioned above, also worked at the Registry of the ECtHR.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref118\" name=\"_ftn118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15; or \u003cem\u003eRoche\u003c/em\u003e (n 64) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref119\" name=\"_ftn119\"\u003e\u003cspan\u003e[119]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref120\" name=\"_ftn120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The reference is made in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 21; \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 11; \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 3; \u003cem\u003eMihalache v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 54012/10 (ECtHR, 8 July 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5; \u003cem\u003eG\u0026uuml;zelyurtlu and others v Cyprus and Turkey\u003c/em\u003e [GC] App No 36925/07 (ECtHR, 29 January 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 7; \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52) Dissenting Opinion of Judge Serghides, para 36.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref121\" name=\"_ftn121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Tommaso v Italy\u003c/em\u003e App No 43395/09 (ECtHR, 23 February 2017) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref122\" name=\"_ftn122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref123\" name=\"_ftn123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e (n 84) Concurring Opinion of Judge Pinto De Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref124\" name=\"_ftn124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e (n 111) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref125\" name=\"_ftn125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRohlena v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 59552/08 (ECtHR, 27 January 2015) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref126\" name=\"_ftn126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eB\u0026eacute;dat v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 56925/08 (ECtHR, 29 March 2016) Dissenting Opinion of Judge Yudkivska.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref127\" name=\"_ftn127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eK\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 56665/09 (ECtHR, 14 September 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref128\" name=\"_ftn128\"\u003e\u003cspan\u003e[128]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See ECtHR, \u0026lsquo;Note Explaining the Mode of Citation of the Case-Law of the Court and the Commission\u0026rsquo; (October 2022) \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref129\" name=\"_ftn129\"\u003e\u003cspan\u003e[129]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSheffield and Horsham v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 22985/93 and 23390/94 (ECtHR, 30 July 1998) para 46.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref130\" name=\"_ftn130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSvinarenko and Slyadnev v Russia\u003c/em\u003e [GC] App Nos 32541/08 and 43441/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Silvis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref131\" name=\"_ftn131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eAl-Adsani v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 35763/97 (ECtHR, 21 November 2001) Concurring Opinion of Judge Pellonp\u0026auml;\u0026auml; Joined by Judge Bratza.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref132\" name=\"_ftn132\"\u003e\u003cspan\u003e[132]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RA Posner, \u0026lsquo;The Bluebook Blues\u0026rsquo; (2011) 120 YaleLJ 850, 852.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref133\" name=\"_ftn133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque; or \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e (n 47) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerqu\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref134\" name=\"_ftn134\"\u003e\u003cspan\u003e[134]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref135\" name=\"_ftn135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] (n 96) Concurring Opinion of Judge Motoc, para 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref136\" name=\"_ftn136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref137\" name=\"_ftn137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Posner (n 25).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref138\" name=\"_ftn138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou (n 16).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref139\" name=\"_ftn139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HG Small, \u0026lsquo;Cited Documents as Concept Symbols\u0026rsquo; (1978) 8 SocStudSci 327.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref140\" name=\"_ftn140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref141\" name=\"_ftn141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref142\" name=\"_ftn142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ridi and Schultz, (n 56) 232.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref143\" name=\"_ftn143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 143) 333, showing how the most cited scholarly sources by the Appellate Body are by and large established works on topics of general international law, chiefly on treaty interpretation. In the same vein, see Ridi and Schultz ibid 232\u0026ndash;3, noting the prevalence of insiders and practitioners among the most established authorities generally and among the most recent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref144\" name=\"_ftn144\"\u003e\u003cspan\u003e[144]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eHarris, O\u0026rsquo;Boyle and Warbrick Law of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (4th edn, OUP 2018) 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref145\" name=\"_ftn145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Jakab, \u0026lsquo;Judicial Reasoning in Constitutional Courts: A European Perspective\u0026rsquo; (2013) 14 GermanLJ 1215, 1252, arguing that academics and politicians are more likely to become constitutional court judges and they are more used to referring to scholarship.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref146\" name=\"_ftn146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In post-Soviet States, the decisions are often concise and only quote relevant legal provisions, and references to external academic writing are extremely rare.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref147\" name=\"_ftn147\"\u003e\u003cspan\u003e[147]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Jakab (n 147) 1225.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref148\" name=\"_ftn148\"\u003e\u003cspan\u003e[148]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e L Pegoraro, \u0026lsquo;Judges and Professors: The Influence of Foreign Scholarship on Constitutional Courts\u0026rsquo; Decisions\u0026rsquo; in M Andenas and D Fairgrieve (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eCourts and Comparative Law\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2015) 331.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref149\" name=\"_ftn149\"\u003e\u003cspan\u003e[149]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The United States is not a member of the Council of Europe but used here for illustraion\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref150\" name=\"_ftn150\"\u003e\u003cspan\u003e[150]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DP Wood, \u0026lsquo;Legal Scholarship for Judges\u0026rsquo; (2015) 124 YaleLJ 2592, 2606.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref151\" name=\"_ftn151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DL Schwartz and L Petherbridge, \u0026lsquo;The Use of Legal Scholarship by the Federal Courts of Appeals: An Empirical Study\u0026rsquo; (2011) 96 CornellLRev 1345, 1345.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref152\" name=\"_ftn152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref153\" name=\"_ftn153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1366.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref154\" name=\"_ftn154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1368.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref155\" name=\"_ftn155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e As \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fig03\"\u003eFigure 3\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e suggests, the most frequent users of scholarship are Judges Pinto de Albuquerque, Serghides, Yudkivska, Tsotsoria, Motoc, Zupančič, Wojtyczek, El\u0026oacute;segui and Keller. They all represent different countries and have very diverse professional and academic backgrounds.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref156\" name=\"_ftn156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e M Koskenniemi, \u003cem\u003eFrom Apology to Utopia: The Structure of International Legal Argument \u003c/em\u003e(CUP 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref157\" name=\"_ftn157\"\u003e\u003cspan\u003e[157]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e I Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority, Legal Change and the Dynamics of International Law\u0026rsquo; in P Capps and H Palmer Olsen (eds), \u003cem\u003eLegal Authority beyond the State\u003c/em\u003e (CUP 2018) 117. See also I Venzke, \u0026lsquo;Making General Exceptions: The Spell of Precedents in Developing Article XX GATT into Standards for Domestic Regulatory Policy\u0026rsquo; in A Von Bogdandy and I Venzke (eds), \u003cem\u003eInternational Judicial Lawmaking\u003c/em\u003e (Springer 2012); and I Venzke, \u003cem\u003eHow Interpretation Makes International Law: On Semantic Change and Normative Twists \u003c/em\u003e(OUP 2012).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref158\" name=\"_ftn158\"\u003e\u003cspan\u003e[158]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority\u0026rsquo; ibid 121.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref159\" name=\"_ftn159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See White, JB, \u0026lsquo;Law as Language: Reading Law and Reading Literature\u0026rsquo; (1981) 60TexLRev 415 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Law+as+Language%3A+Reading+Law+and+Reading+Literature\u0026amp;author=White+JB\u0026amp;publication+year=1981\u0026amp;journal=TexLRev\u0026amp;volume=60\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. See also the discussion in Bianchi, A, \u0026lsquo;International Adjudication, Rhetoric and Storytelling\u0026rsquo; (2018) 9 JIDS 28 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Adjudication%2C+Rhetoric+and+Storytelling\u0026amp;author=Bianchi+A\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=JIDS\u0026amp;volume=9\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref160\" name=\"_ftn160\"\u003e\u003cspan\u003e[160]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Black, RC et al, \u0026lsquo;Supreme Court Opinions and Audiences\u0026rsquo; (2017) 54 WashUJL\u0026amp;Poly169, 170 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Supreme+Court+Opinions+and+Audiences\u0026amp;author=Black+RC\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=WashUJL%26Poly\u0026amp;volume=54\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref161\" name=\"_ftn161\"\u003e\u003cspan\u003e[161]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There are multiple studies which explore how the understanding of audiences makes an impact on the behaviour of Judges. See, eg, Baum, L, Judges and Their Audiences: A Perspective on Judicial Behavior (Princeton University Press2006) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1515/9781400827541\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judges+and+Their+Audiences%3A+A+Perspective+on+Judicial+Behavior\u0026amp;author=Baum+L\u0026amp;publication+year=2006\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garoupa, N and Ginsburg, T, \u0026lsquo;Judicial Audiences and Reputation: Perspectives from Comparative Law\u0026rsquo; (2009) 47 ColumJTransnatlL451 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judicial+Audiences+and+Reputation%3A+Perspectives+from+Comparative+Law\u0026amp;author=Garoupa+N\u0026amp;author=Ginsburg+T\u0026amp;publication+year=2009\u0026amp;journal=ColumJTransnatlL\u0026amp;volume=47\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref162\" name=\"_ftn162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Simpson, A, \u0026lsquo;Dissenting Opinions\u0026rsquo; (1922) 71 UPaLRev\u0026amp;ALR 205 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions\u0026amp;author=Simpson+A\u0026amp;publication+year=1922\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=71\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Dumbauld, E, \u0026lsquo;Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1942) 90UPaLRev\u0026amp;ALR 929 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Dumbauld+E\u0026amp;publication+year=1942\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=90\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Anand, RP, \u0026lsquo;The Role of Individual and Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1965) 14 ICLQ 788 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/iclqaj/14.3.788\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Role+of+Individual+and+Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Anand+RP\u0026amp;publication+year=1965\u0026amp;journal=ICLQ\u0026amp;volume=14\u0026amp;doi=10.1093%2Ficlqaj%2F14.3.788\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Scalia, A, \u0026lsquo;The Dissenting Opinion\u0026rsquo; (1994) 19 JSupCtHist 33 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Dissenting+Opinion\u0026amp;author=Scalia+A\u0026amp;publication+year=1994\u0026amp;journal=JSupCtHist\u0026amp;volume=19\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; R Bader Ginsburg, \u0026lsquo;The Role of Dissenting Opinions Lecture\u0026rsquo; (2010) 95 MinnLRev 1; P Jimenez Kwast, \u0026lsquo;Prohibitions on Dissenting Opinions in International Arbitration\u0026rsquo; in C Ryngaert, EJ Molenaar and SMH Nouwen (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eWhat's Wrong with International Law\u003c/em\u003e? (Brill 2015) 128; Mistry, H, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Different Sets of Ideas at the Back of Our Heads\u0026rdquo;: Dissent and Authority at the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 32 LJIL293 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000049\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=%E2%80%9CThe+Different+Sets+of+Ideas+at+the+Back+of+Our+Heads%E2%80%9D%3A+Dissent+and+Authority+at+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Mistry+H\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=32\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000049\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref163\" name=\"_ftn163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer, LR, \u0026lsquo;Redesigning the European Court of Human Rights: Embeddedness as a Deep Structural Principle of the European Human Rights Regime\u0026rsquo; (2008) 19 EJIL125 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chn004\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Redesigning+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+Embeddedness+as+a+Deep+Structural+Principle+of+the+European+Human+Rights+Regime\u0026amp;author=Helfer+LR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=19\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchn004\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref164\" name=\"_ftn164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref165\" name=\"_ftn165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer and Voeten (n 42); see also Stone Sweet, Sandholtz and Andenas (n 42).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_10.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":880,"url":"posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730452778,"date":"01.11.2024","views":282,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-2.jpg","mini_image":null,"name":"Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року істотно змінило порядок денний кримінально-правової політики нашої держави. З\u0026rsquo;явилася потреба терміново реагувати на нові виклики, що виникли через початок війни високої інтенсивності й окупацію українських земель. Така терміновість закономірно відбилася на якості правових норм, що запроваджувалися в кримінальному законодавстві, більшість із яких досі \u0026laquo;працює\u0026raquo; без давноочікуваних змін.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не стосується одного із законодавчих рішень, ухвалених 3 березня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яке пов\u0026rsquo;язане з посиленням відповідальності за мародерство. Окрім змін санкції статті 432 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026laquo;Мародерство\u0026raquo;, суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики вирішили доповнити низку статей КК України про відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності (частина 4 статті 185, частина 4 статті 186, частина 4 статті 187, частина 4 статті 189, частина 4 статті 191) такою ознакою, що кваліфікує відповідні склади правопорушення, як їх вчинення \u0026laquo;в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередумовою для цього рішення стали події перших днів повномасштабної війни на тлі активізації дій окремих осіб, які користувалися ситуацією в багатьох регіонах України, коли мешканці покидали місця свого постійного проживання та якнайдалі втікали від війни. Зокрема, згадується досить неординарне звернення міського голови Охтирки, який 28 лютого 2022 року зазначив, що за мародерство розстрілюватимуть на місці. Він закликав містян оперативно повідомляти про невідомих осіб, які з\u0026rsquo;являються в будинках людей, що покинули місто\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цьому тлі рішення про посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності ухвалювалося настільки швидко, наскільки це було можливо зробити в тогочасних умовах. Зважаючи на те, що навіть за більш сприятливих умов ухвалювалися відверто непродумані та настільки ж швидкі законодавчі рішення, то такий крок не став унікальним для вітчизняної практики нормотворчості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у випадку вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану істотно (!) підвищено покарання за крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Так, якщо до внесення таких змін грабіжник, дії якого оцінювалися за частиною 1 статті 186 КК України, міг зазнати максимального покарання строком чотири роки позбавлення волі, зокрема з урахуванням судом обставини, що обтяжує покарання, у виді вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Після цього лише мінімальне покарання такій особі може бути призначено на рівні семи років позбавлення волі. Показово, що збільшення покарання для кожного із зазначених правопорушень відбулося в диспропорційний спосіб (зокрема, можна порівняти зі статтею 187 КК України, частина 1 якої передбачає максимальне покарання у виді семи років позбавлення волі, а мінімальне покарання згідно із частиною 4 статті 187 КК України \u0026mdash; вісім років позбавлення волі). Годі й нагадувати, що подібні законодавчі рішення не можуть ухвалюватися довільно та в науково необґрунтований спосіб. Як слушно зауважує В. Рашкован, розмірковуючи про схожу проблему, яка існує в Україні в ширших масштабах: \u0026laquo;\u003cem\u003eЧас прямувати до побудови інституційних основ державних політик\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На його погляд, який видається безспірним, державні політики повинні бути ефективними, а рішення \u0026mdash; базуватися на тому, що було доведено в теорії. Формулювання політики на припущеннях чи інтуїції треба зупинити \u0026mdash; помилки для країни можуть бути дуже болісними\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, але саме припущеннями і суто загальним тлом подій перших днів повномасштабної війни керувалися суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики, ухвалюючи згаданий закон про посилення відповідальності за \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;. Уже від початку було цілком очікувано, що судова практика формуватиметься в суперечливий або/та неоднозначний спосіб. Так зрештою і сталося\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ правників майже відразу виникло питання, чи означає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану те саме, що і його вчинення з використанням умов воєнного стану. За недбалості законодавця, який мав би щонайменше попіклуватися про уніфікацію відповідних обставин, почала формуватися практика, у межах якої вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану тлумачилося значно ширше, ніж у разі використання його умов, тобто в значенні часу вчинення кримінального правопорушення, а не обстановки його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь лише один промовистий приклад, що, як і багато інших, відверто дивує своєю неоднозначністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одній зі справ особа була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років. Як встановив суд, у засудженого, який перебував в аптеці, виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Після чого він, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, підійшов до вітрини аптеки та кулаком правої руки розбив її, відкрито викравши одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком чорної смородини № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 15 копійок й одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком апельсина № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 5 копійок Загальна сума викраденого становила 146 гривень 20 копійок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд призначив мінімальний розмір покарання (згідно із санкцією частини 4 статті 186 КК України), попри те, що особа вчинила зазначений злочин повторно (була судимість за корисливі злочини)! З другого боку, сім років позбавлення волі навіть за повторне вчинення грабежу може бути надмірним покаранням і таким, що в цій конкретній ситуації явно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння (розмір заподіяної шкоди становив 146 гривень 20 копійок, що за умови вчинення таємного викрадення майна взагалі б не розглядалося як кримінальне правопорушення).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля порівняння: той же суд, але в іншій справі призначив особі так само сім років позбавлення за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Причому за наявності обтяжуючої покарання обставини\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ухвалення досліджуваних змін до КК України Координаційний центр з надання правової допомоги надав такі роз\u0026rsquo;яснення: \u003cem\u003e\u0026laquo;Новий закон посилив покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за\u003c/em\u003e \u003cem\u003eвикористання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Такий підхід видавався логічним, адже саме використання воєнної обстановки має посилювати відповідальність, а не час вчинення кримінального правопорушення, що в різних частинах України може проявлятися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість позиція Верховного Суду (Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду) із цього приводу виявилася протилежною і звелася до визнання того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений\u0026raquo;.\u003c/em\u003e При цьому намагання пов\u0026rsquo;язати зміст відповідної ознаки з обстановкою вчинення кримінального правопорушення, а не часом його вчинення суд назвав безпідставним ототожненням диференціації кримінальної відповідальності, здійснення якої належить до виключних повноважень законодавця, з її індивідуалізацією судом за обтяжуючою \u003cem\u003eобставиною \u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначеній правовій позиції передувало рішення Великої Палати Верховного Суду, яка в цій же справі лишила без розгляду по суті питання про умови воєнного або надзвичайного стану, що характеризують ознаку, яка кваліфікує окремі кримінальні правопорушення проти власності\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас очевидно, що підхід, висловлений Об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду, навряд чи є однорідним серед усіх суддів Верховного Суду, адже попередньо одна з колегій суддів Касаційного кримінального суду абсолютно слушно й переконливо зазначила, що тлумачення ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo; призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття тяжкого злочину. Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими й заслуговували на таку кваліфікацію, \u0026mdash; питається в рішенні суду\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова позиція Верховного Суду про розуміння ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo; винятково як такої, що стосується вчинення відповідного діяння за наявності цього стану, безсумнівно, вплинула на подальший вектор формування правозастосовної практики, призвівши до (знову ж таки) досить прогнозованих наслідків. Мається на увазі надмірне й не завжди виправдане застосування заохочувальних норм кримінального права до осіб, дії яких кваліфіковані за частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 186, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 189, частиною 4 статті 191 КК України. На цю ситуацію (дисбаланс у здійсненні кримінально-правового впливу за окремими категоріями правопорушень, що з-поміж іншого проявляється в непомірному застосуванні статей 69 і 75 КК України щодо викрадачів) звернули увагу окремі експерти в процесі їх інтерв\u0026rsquo;ювання\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі помітною ця проблема стала і для суб\u0026rsquo;єктів формування кримінально-правової політики, які запропонували змінити законодавство про відповідальність за викрадення чужого майна таким чином, щоб застосоване покарання узгоджувалося зі ступенем суспільної небезпеки правопорушення, обставинами його вчинення та характеристикою особи винного, тобто воно повинно бути справедливим\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті найперше постає питання про справжню волю законодавця щодо внесених 3 березня 2022 року змін. Або, на противагу думці Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, така воля полягала все ж таки в чомусь іншому, або замисел тих, хто ініціював і підтримав зміни, як слід не спрацював. Проте що в одному, що в другому випадках незаперечним фактом є очевидна хиба суб\u0026rsquo;єктів кримінально-правової політики, які не змогли забезпечити пропорційність кримінально-правового впливу, уможлививши несправедливе та/або невиправдане застосування відповідних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але 18 липня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон України від 18 липня 2024 року), частково розв\u0026rsquo;язавши відповідну проблему в притаманний собі спосіб: замість виправлення попередньої помилки була створена нова. Ідеться про втілену в життя ідею підвищити межу (\u0026laquo;поріг\u0026raquo;) заподіяної шкоди для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство та привласнення або розтрату в десять разів (з 302,8 до 3\u0026nbsp;028 гривень станом на сьогодні). Таке рішення автоматично призвело до трансформації низки кримінальних правопорушень проти власності в адміністративні проступки (дрібне викрадення чужого майна). До речі, чому ця межа збільшилася саме в десять разів, а не п\u0026rsquo;ять чи, наприклад, п\u0026rsquo;ятнадцять, зрозуміти абсолютно неможливо. Як і в багатьох інших подібних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайпростішим, а можливо, навіть найбільш очікуваним способом коригування такої ситуації була б заміна ознаки, що кваліфікує відповідні кримінальні правопорушення, таким формулюванням \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;з використанням умов воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e замість \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[12]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак \u0026laquo;концепція простих рішень\u0026raquo; у цьому разі чомусь лишилася поза увагою тих, хто в багатьох інших випадках до неї радо звертався...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказово, що на цьому тлі зовсім непомітним лишається голос науки кримінального права, який не хочуть чути, однак який часто містить чимало корисних ідей. Зокрема, Р. Мовчан свого часу резонно доводив, що як наслідок удосконалення кримінального законодавства має відбутися така диференціація відповідальності, що пов\u0026rsquo;язується лише з вчиненням аналізованих кримінальних правопорушень проти власності \u0026laquo;з використанням умов воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧого ж можна очікувати вже зараз і в найближчій перспективі? Вочевидь того, що деякі суспільно небезпечні прояви викрадення чужого майна залишаться без належного правового реагування, яке може забезпечуватися лише в умовах здійснення кримінального провадження. Тобто органи правопорядку втратять можливість результативно протидіяти правопорушенням у виді викрадення чужого майна, яке штучно визнано дрібним, а особи, які їх вчинили, не зазнають справедливого покарання. І знову ця справедливість, яку втрачаємо! А головне, що чимала кількість потерпілих осіб від таких викрадень утратить реальну можливість захистити та відновити порушені права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМ. Карчевський із використанням платформи \u003cem\u003eCrimeDataLab\u003c/em\u003e провів аналіз можливих змін у структурі облікованих проваджень і засуджених осіб, зазначивши, що крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) та привласнення (стаття 191 КК України), за даними останніх 11 років (2013\u0026ndash;2023), становлять 52 % облікованих проваджень (41,3 % \u0026mdash; крадіжка, 8,6 % \u0026mdash; шахрайство, 2,1 % \u0026mdash; привласнення). Протягом останніх 11 років частка засуджених за статтями 185, 190 та 191 КК України, які межують із дрібним викраденням (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі \u0026mdash; КУпАП), становить 27,3 %. Отже, якщо з-поміж осіб, засуджених за такі кримінальні правопорушення, частка тих, які заподіяли шкоду розміром від 302,8 до 3\u0026nbsp;028 грн, становить 20 %, то очікуване зменшення кількості засуджених осіб становитиме 5,5 %, третина \u0026mdash; 9,1 %, половина \u0026mdash; 13,7 %\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у середовищі правників зазначений закон викликав нову досить серйозну дискусію про те, чи призвело його ухвалення до сутнісних змін КК України з огляду на те, що формальні зміни стосувалися лише статті 51 КУпАП? А ще \u0026mdash; чи відбулося (часткове) скасування кримінальної протиправності частини діянь, які посягають на власність?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемний аналіз Конституції, КК України та КУпАП, урахування здобутків науки кримінального права, звернення до базових правових принципів і релевантної судової практики дають змогу констатувати, що кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, зокрема на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Викладена позиція обґрунтовується таким чином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон від 18 липня 2024 року, попри те, що не передбачає безпосередніх змін до КК України, за своїм змістом може вважатися кримінально-правовим. Ба більше, КУпАП з огляду на його деліктну й публічно-правову спорідненість із КК України \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e може містити кримінально-правові норми. Або, іншими словами, норми, які за своїм змістом є кримінально-правовими. Треба також враховувати, що кримінальна й адміністративна, точніше адміністративно-деліктна відповідальність можуть бути віднесені до юридичної відповідальності одного виду. Обґрунтований висновок про сутнісну тотожність кримінальної та адміністративно-деліктної відповідальності робить Д. Азаров\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, стаття 51 КУпАП, викладена в новій редакції на підставі зазначеного закону, містить одночасно як адміністративно-деліктні, так і кримінально-правові норми. Адже лише в комплексному поєднанні статті 51 КУпАП і статей 185, 190, 191 КК України можна встановити ознаки складів кримінального правопорушення у виді крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна. Насамперед ідеться про таку ознаку, як предмет складу кримінального правопорушення. Ця ознака є обов\u0026rsquo;язковою для крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а її встановлення по-іншому, ніж через звернення до статті 51 КУпАП, неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча стаття 51 КУпАП і не є законом про кримінальну відповідальність у його буквальному (формальному) значенні, однак за своїм фактичним змістом і правовою природою цей закон у відповідній частині може вважатися елементом норм КК України. Як слушно наголошують у цьому аспекті А.\u0026nbsp;Музика і С.\u0026nbsp;Багіров, пізнати суть поведінки, яка забороняється кримінальним законом за допомогою норм із бланкетними диспозиціями, можна лише на підставі звернення до змісту іншого нормативного акта, де більш детально описано ознаки цієї поведінки. У такому разі зовнішня оболонка у вигляді відповідної статті кримінального закону, або \u003cem\u003eформа\u003c/em\u003e, залишається, проте \u003cem\u003eзміст \u003c/em\u003eнорми змінюється. Тому й правові наслідки мають визначатися в такий спосіб: кримінальна відповідальність виключається через втрату протиправності в межах тієї галузі права, до змісту якої відсилає кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією. Це має призвести до застосування принципу зворотної дії кримінального закону в часі, оскільки кримінальна відповідальність скасована (опосередковано)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас навіть якщо категорично заперечувати цю позицію і вважати, що частина 1 статті 5 КК України охоплює лише випадки безпосередньої декриміналізації (тобто такої, яка відбувається в спосіб змін саме КК України як окремого нормативно-правового акта), то в такому разі треба зважати й спиратися при розв\u0026rsquo;язанні порушеного питання на частину 1 статті 58 Конституції України. Ця конституційна норма містить універсальне положення (загальновизнаний принцип права), яке може бути використане для всіх випадків змін законодавства, зокрема і такі, що передбачають опосередковану декриміналізацію певного діяння\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе викликає також сумнівів, що набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року має наслідком скасування кримінальної протиправності таких діянь, як крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) і привласнення або розтрата чужого майна (стаття 191 КК України). Адже зміна статті 51 КУпАП автоматично призвела до зменшення кола кримінально караної поведінки, що має місце в разі вчинення зазначених діянь. У результаті змін відбулася часткова декриміналізація крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а саме \u0026mdash; ці діяння втратили свою кримінальну поведінку в частині викрадення чужого майна, вартість якого на момент їх вчинення становить більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротилежна думка із цього питання підштовхує до геть несправедливого за своєю суттю висновку, ніби скасування кримінальної протиправності діяння залежно від способу його здійснення може мати різні правові наслідки. Для когось поблажливі, а для когось \u0026mdash; ні! Очевидно, що такий підхід підривав би принцип справедливості в кримінальному праві, коли відповідальність тих осіб, кримінальну протиправність поведінки яких безпосередньо визначає КК України, скасовуватиметься, а тих, кримінальна протиправність поведінки яких визначається опосередковано (у комплексному поєднанні з іншими законами), попри це, наставатиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідивши аналогічну проблему (чи відбулася декриміналізація внаслідок ухвалення Закону України від 18 липня 2024 року), І. Польщиков зауважив, що є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь \u003cem\u003ecommon sense\u003c/em\u003e і \u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. І він не помилився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду вирішила, що Закон України від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до статті 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП. Отже, зміни, внесені цим законом, мають зворотну дію в часі\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалене рішення не викликає сумнівів й узгоджується з висловленими вище аргументами. Однак, як видається, воно розв\u0026rsquo;язує лише локальну проблему. А що робити з глобальною? Тут вочевидь знов резонно згадати про назрілу необхідність використання науково обґрунтованих, доказових способів здійснення кримінально-правового регулювання, тобто потрібно змінити усталений в Україні підхід до формування кримінально-правової політики, що не ґрунтується на доказовій практиці (\u003cem\u003eevidence-based legislation\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ літературі із цього приводу наголошується на простій та очевидній (здавалося б) істині: інструментом і водночас одним з основних суб\u0026rsquo;єктів формування політики є політичні партії. Що активніше й професійніше вони розробляють і реалізують політику, що більш зрозуміла й близька для співвітчизників ця політика, то частіше громадяни держави довіряють їм здійснювати також і їхні права і свободи. Політичні партії мають керуватися суто інтересами своїх виборців, бо інакше вони програють наступні вибори\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тож запит на доказову політику загалом і, зокрема, кримінально-правову політику повинен формуватися знизу, щоб це стало вимогою виборця, ігнорувати яку було б украй ризиковано для суб\u0026rsquo;єктів політичної діяльності. Досягти такого стану можна насамперед через підвищення правової культури населення, що має чітко розуміти, як функціонує правовий механізм держави. І якщо питання наступних політичних виборів в умовах воєнного стану не зрозуміле, то питання розширення підходів до формування правової культури населення як ніколи актуальне. У разі неможливості його розв\u0026rsquo;язання рух до Європейського Союзу виявиться надто ускладненим. Громадяни, які мають низький рівень правової культури, не зможуть адекватно сприймати чимало важливих нормативних рішень на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мэр Ахтырки заявил, что за мародерство будут расстреливать на месте / \u003cem\u003eСудово-юридична газета\u003c/em\u003e (28 лютого 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\"\u003ehttps://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рашкован В. Щоб не було як з ковалем і трактористом. Що не так з українською політикою? / Liga.net (3\u0026nbsp;січня 2024 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\"\u003ehttps://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 грудня 2023 року в справі № 404/10302/23. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2021 року в справі № 404/527/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Роз\u0026rsquo;яснення щодо відповідальності за мародерство та інші злочини, скоєні під час воєнного стану / Урядовий портал (1 квітня 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Письменський Є. О. Розвиток кримінально-правової політики України в умовах режиму воєнного стану: проміжний аналіз експертної оцінки. \u003cem\u003eЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління\u003c/em\u003e. 2024. № 3. С. 155. DOI: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;Марін О. Чи відбулася часткова декриміналізація крадіжки та які наслідки це матиме? \u003cem\u003eAcademia.edu.\u003c/em\u003e URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\"\u003ehttps://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мовчан Р. О. Аналіз законодавчого рішення про посилення кримінальної відповідальності за мародерство. \u003cem\u003eАналітично-порівняльне правознавство. \u003c/em\u003e2022. № 1. С. 285.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Карчевський Микола. У четвер 18.07.2024 Верховна Рада підтримала в цілому як закон проєкт № 11068 / \u003cem\u003eFacebook. \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Майже відразу після набрання чинності Законом України від 18 липня 2024 року свою чітку позицію з приводу порушеного питання висловила Н. Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду (див.: Антонюк Н. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. \u003cem\u003eПраво України\u003c/em\u003e. 2024. № 5. С. 58\u0026ndash;63).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Азаров Д. Кримінальна та адміністративно-деліктна відповідальність. \u003cem\u003eНаукові записки НаУКМА. Юридичні науки\u003c/em\u003e. 2018. Том 2. С. 106\u0026ndash;107.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Музика А. А., Багіров С. Р. Бланкетна диспозиція норми кримінального права і ст. 58 Конституції України: є привід для дискусії. Матеріали IV Яценківських читань: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції \u0026laquo;Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри\u0026raquo; (26 грудня 2023 року). 2. Збірка тез доповідей учасників круглого столу здобувачів освіти \u0026laquo;Кримінальне право України: окремі нормативні, правозастосовні та теоретичні проблеми\u0026raquo; (27 грудня 2023 року). 3. Резюме панельної дискусії \u0026laquo;Міжнародне кримінальне право без міфів, страхів та стереотипів\u0026raquo; (27 грудня 2023 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, С. Д. Шапченко, К. П. Задоя. Київ, 2024. С. 39\u0026ndash;40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Дудоров О. О. Бланкетність і зворотна сила кримінального закону. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал\u003c/em\u003e. 2015. № 5. С. 178.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eПольщиков І. Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану / \u003cem\u003eJust Talk\u003c/em\u003e. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Sebastiaan Princen. The Use of Evidence in Evidence-Based Legislation. \u003cem\u003eEuropean Journal of Law Reform.\u003c/em\u003e 2022. (24) 1. DOI: 10.5553/EJLR/138723702022024001010\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Хавронюк М. І. Значення політичної волі для кримінально-правової політики. \u003cem\u003eПраво і суспільство = Inernational journal Law \u0026amp; Society\u003c/em\u003e. 2016. № 4. С. 125 (124\u0026ndash;129).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":163,"url":"evgen-pismenskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-Є-pisymensykiĭ.jpg","name":"Євген","surname":"Письменський","post":"професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":877,"url":"stroki-davnosti-schodo-naslidkiv-vijni-chomu-ne-vse-tak-prosto","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729630007,"date":"23.10.2024","views":252,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_6.jpg","mini_image":null,"name":"Строки давності щодо наслідків війни: чому не все так просто","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАналіз наслідків збройного конфлікту на території України став новою площиною для випробування національного законодавства. Кримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК України), хоч і був адаптований до викликів війни, але з 2014 року залишається загальною рамкою для кваліфікації правопорушень. Правозастосовна практика за ці десять років показала, що основні принципи та концепції, які застосовуються до всіх видів злочинів, можуть ставати викликами чи створювати проблеми для ефективного відправлення правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ однієї сторони, міжнародні злочини з такими кваліфікаціями, як порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 КК України), ведення агресивної війни (стаття 437 КК України), найманство (стаття 447 КК України), отримують усе більше рішень судів різних інстанцій, які намагаються знайти спосіб імплементувати міжнародні стандарти на практиці. З іншої сторони, розширюються підходи до кваліфікації загальнокримінальних злочинів з урахуванням умов збройного конфлікту. При цьому статті Загальної частини КК України, які розкривають умови притягнення до відповідальності за ці злочини, залишаються незмінними. Тривалість збройного конфлікту чи окупація окремих територій не відображені в сталих правових позиціях і вимогах законодавства, де вплив цих факторів має значення. Одним із найбільш яскравих прикладів таких правил слугують вимоги строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні умови застосування\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПравила строків давності \u0026mdash; це гарантія своєчасності правосуддя. Ці норми відображають справедливий баланс між тим, коли злочин було вчинено, і моментом, коли особу було притягнуто до відповідальності. Якщо вимоги, передбачені \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eстаттею 49 КК України\u003c/a\u003e, не були дотримані на практиці, особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від відповідальності. Градація строків давності прямо залежить від тяжкості діяння, яке визначається видом і мірою покарання, передбаченого Особливою частиною КК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас концепт строків давності наголошує на особливому характері найтяжчих міжнародних злочинів. Правила унеможливлюють звільнення від кримінальної відповідальності за ці діяння через закінчення строків давності. Якщо \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003eміжнародними документами\u003c/a\u003e такий виняток передбачений тільки для \u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.27_convention%20statutory%20limitations%20warcrimes.pdf\"\u003eвоєнних злочинів, злочинів проти людяності\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\"\u003eгеноциду\u003c/a\u003e, то законодавство України додає до цього переліку ще низку злочинів проти основ національної безпеки (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eстатті 109\u0026ndash;114-2 КК України\u003c/a\u003e) та окремі форми вчинення \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2812-20#n3\"\u003eкатування\u003c/a\u003e (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eчастина 3 статті 127 КК України\u003c/a\u003e). Усі ж інші факти залишаються в межах правової рамки чітких строків, протягом яких кримінальна відповідальність є можливою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСформована судова практика додає окремі аспекти до концепту строків давності. Попри те, що відносно наслідків збройного конфлікту такої практики немає, ці підходи залишаються універсальними для всіх видів злочинів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзастосування строків давності \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок суду, а не його право \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, справа \u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/adjudication/8063\"\u003e№ \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/adjudication/8063\"\u003e409/1465/16-к\u003c/a\u003e). Такий підхід визначає, що ця гарантія в процесі має бути реалізована за будь-яких умов. Окрім того, правова норма має імперативний характер і незалежно від того, у якому контексті було вчинено злочин, підхід у частині строків давності буде однаковим;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eтривалість строків давності напряму пов\u0026rsquo;язана з правовою кваліфікацією діяння\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e (ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2023 року, справа № \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113638950\"\u003e331/4661/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Характер діяння та відповідна стаття КК України, за якою його кваліфіковано, визначає і подальший строк, протягом якого винна особа має бути притягнута до кримінальної відповідальності. Водночас некоректна правова кваліфікація злочинів на практиці також може вплинути на застосовний строк давності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eтривалість строків давності чітко визначена вимогами законодавства та не може бути продовжена\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року, справа № \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117028383\"\u003e335/640/24\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Норми КК України не передбачають можливостей для продовження строків давності, тому вони залишаються досить жорстким обмеженням у часі для здійснення правосуддя.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВиклики збройного конфлікту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ той час, поки провадження щодо воєнних злочинів за статтею 438 КК України та злочинів проти основ національної безпеки залишаються поза ризиком закриття через закінчення строків давності, інші наслідки збройного конфлікту опиняються в протилежній ситуації. Попри те, що після 24 лютого 2022 року органи правопорядку України запровадили практику реєстрації всіх можливих наслідків війни, до 2014 року такого детального підходу не існувало. Факти могли фіксуватися як загальнокримінальні злочини, віднайти які в загальній статистиці кримінальних проваджень зараз неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли йде мова про застосування строків давності, те, чи провадження було зареєстровано, не має значення. Повідомлення про кримінальне правопорушення та початок розслідування не впливає на їх перебіг. Єдиний момент, до якого вимоги КК України прив\u0026rsquo;язують їх початок, \u0026mdash; це момент вчинення протиправного діяння. Десять років тривалого збройного конфлікту на території України вже дозволяють оцінити \u003cstrong\u003eокремі ризики, які можуть виникати в контексті строків давності та відкривати можливість для звільнення осіб від кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, \u003cem\u003eнеправильна кваліфікація наслідків війни може призвести до того, що окремі факти не отримають правосуддя\u003c/em\u003e. З 2014 року в практиці роботи органів правопорядку фіксувалися випадки, коли воєнні злочини \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/principle-of-complementarity-international-justice-in-ukraine\"\u003eкваліфікувалися\u003c/a\u003e\u0026nbsp;за їх загальнокримінальними альтернативами. Такий підхід, зокрема, застосовувався при незаконному затриманні осіб, жорстокому поводженні з ними, умисному вбивстві, вчиненні сексуального насильства тощо. Продовження таких розслідувань як загальнокримінальних злочинів і відсутність можливості оцінити їх як порушення законів та звичаїв війни можуть призвести до того, що подібні факти вичерпають свій строк давності й залишаться лише частиною архіву кримінальних проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншою стороною цієї ситуації є те, що окремі статті КК України хоча і віднесені до категорії найтяжчих міжнародних злочинів, але все одно обмежені строками давності. Розділ ХІХ КК України містить склади окремих воєнних злочинів, спеціальним суб\u0026rsquo;єктом для кваліфікації яких є представники збройних формувань України (зокрема, стаття 433 \u0026laquo;Насильство над населенням у районі воєнних дій\u0026raquo;, стаття 434 \u0026laquo;Погане поводження з військовополоненими\u0026raquo;, стаття 435 \u0026laquo;Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею\u0026raquo;). Поряд із цим факти \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/nasilnicki-zniknennya-nacionalna-praktika-v-miznarodni-standarti\"\u003eнасильницьких зникнень\u003c/a\u003e (стаття 146-1 КК України), які можуть становити грубе порушення прав людини чи розглядатися в межах злочинів проти людяності за міжнародним правом, також не згадуються серед винятків у положеннях про строки давності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, \u003cem\u003eоцінка дій представників самопроголошених збройних формувань може втратити цінність для кримінального правосуддя\u003c/em\u003e. Практика кримінальних проваджень часто розглядає дії представників самопроголошених так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo; чи інших незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях крізь призму злочинів проти основ національної безпеки в поєднанні з іншими статтями КК України (зокрема, статтями 255, 258\u0026ndash;258-5, 260). Якщо факти вчинення державної зради чи посягання на територіальну цілісність не обмежуються призмою строків давності, то терористична діяльність чи участь у незаконних збройних формуваннях залишається в цих межах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерспектива заочних проваджень і виконання винесених у їхніх межах рішень може змінити бачення правової рамки фактів. Важко спрогнозувати, коли такі рішення можуть бути виконані. Але по факту, якщо винна особа буде передана системі правосуддя, з кожним роком усе більше шансів на те, що єдиною підставою для її відповідальності може залишитися тільки кваліфікація злочину проти основ національної безпеки. У цьому аспекті єдиним шансом уникнути такої ситуації залишається оцінка триваючих злочинів чи ризик того, що протягом перебігу строку давності особа може вчинити інший злочин. Але такі ситуації потребують додаткової уваги від органів правопорядку та залучення додаткових ресурсів на їх дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, \u003cem\u003eумови тривалої окупації території не дають повного розуміння масштабу порушень, які там вчиняються\u003c/em\u003e. Попри правовий режим збройного конфлікту та його регулювання нормами міжнародного гуманітарного права, в умовах окупації можуть вчинятися загальнокримінальні злочини. Їх кваліфікація за статтею 438 КК України буде недоречною, а вчинення підпадатиме під розуміння \u0026laquo;забезпечення правопорядку на території\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ умовах, коли органи правопорядку України не мають доступу до окупованих територій, єдиними джерелами інформації про ситуацію залишаються заяви свідків і постраждалих, інформація з відкритих джерел, яка потребує перевірки, звіти моніторингових місій. Триваючий збройний конфлікт не скасовує того, що під час окупації можуть вчинятися побутові вбивства, грабежі чи зґвалтування, правосуддя щодо яких мають забезпечувати відповідні органи в окупації, оскільки і Україна має досліджувати кримінальні правопорушення, вчинені на її території. Водночас що довше триває окупація, то більше шансів на те, що такі злочини ніколи не зможуть отримати правосуддя відповідно до законодавства України через закінчення строків давності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, що глибше оцінювати наслідки збройного конфлікту на території України, то більше комплексних питань для внесення змін у законодавство виникає. Поряд із необхідністю гармонізувати КК України та Кримінальний процесуальний кодекс України з міжнародним правом існує потреба розв\u0026rsquo;язувати суміжні питання з наслідками війни. За десять років триваючого збройного конфлікту вже можна ідентифікувати проблеми, які виникають на практиці, і знайти шляхи їх подолання, поки розслідування не стали втраченими можливостями для постраждалих отримати правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім положень кримінального законодавства та практики здійснення розслідувань, подібні питання також можуть мати значення для формування державної політики щодо звільнених територій від окупації. Відновлення правового режиму та оцінювання наслідків подій мають передбачати окремі доступні механізми, які дозволять повідомити та зафіксувати можливі порушення чи відобразити реальний стан речей в умовах окупації.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"адвокатка, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_6.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":876,"url":"dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729161619,"date":"17.10.2024","views":598,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_5.jpg","mini_image":null,"name":"Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення та запровадження на всій території України воєнного стану 24 лютого 2022 року наша країна стикнулася з величезними викликами, які, на жаль, не оминули і сферу кримінальної юстиції. У перші тижні великої війни Верховна Рада України ухвалила низку законів, покликаних розв\u0026rsquo;язати ці нагальні проблеми. Серед них, зокрема, питання колабораційної діяльності, державної зради, співпраці з ворогом, вчинення кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану тощо.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Законом України від 3 березня 2022 року № 2117-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; Закон № 2117-IX) частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) доповнено такою кваліфікуючою ознакою, як \u0026laquo;крадіжка, вчинена \u003cem\u003eв умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пояснювальній записці до проєкту Закону № 2117-IX\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вказано, що внаслідок воєнних дій агресора \u003cem\u003e\u0026laquo;страх за своє життя та здоров\u0026rsquo;я\u0026hellip; змушує людей полишати свої домівки та майно. Нерідко такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично безперешкодного заволодіння цим майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі\u0026hellip; Суспільна небезпечність таких дій істотно підвищується в умовах воєнного... стану\u0026hellip; Ухвалення запропонованих змін сприятиме підвищенню ефективності засобів кримінально-правового реагування на прояви мародерства з боку військовослужбовців або цивільних осіб\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до тлумачного словника мародер\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026mdash;\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eце вояк, що грабує вбитих і поранених після бою або мирне населення під час війни; відповідно мародерство \u0026mdash; це учинки, поведінка мародера\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Також мародерство (від фр. \u003cem\u003emarauder\u003c/em\u003e \u0026mdash; грабувати) \u0026mdash; це акт крадіжки\u0026hellip; майна під час військової, політичної чи соціальної кризи, наприклад війни, стихійного лиха або масових заворушень, коли закон і правоохоронні органи тимчасово не діють\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід відзначити, що в КК України мародерство виокремлено як окремий склад військового злочину зі спеціальним суб\u0026rsquo;єктом (стаття 432).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, з огляду на етимологію слова \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;, яке недоречно використано в назві Закону № 2117-IX, а також мету, яку закладав законодавець, ухвалюючи цей закон, можна зробити висновок, що посилення кримінальної відповідальності за крадіжку слід розцінювати винятково як таку, що вчинена \u0026laquo;з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;, а не \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо слова, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обставиною, що обтяжує покарання (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Це виглядає логічно, оскільки звичайна \u0026laquo;квартирна\u0026raquo; крадіжка в місті Ужгороді, наприклад, не тотожна крадіжці з будинку в місті Маріуполі чи Ізюмі під час активних бойових дій, коли власники покинули місце свого проживання, а інші цивільні особи (сусіди, наприклад) скористалися цим і воєнним станом та вчинили крадіжку з покинутої квартири. Або ж, наприклад, особа, скориставшись тим, що господарі під час сигналу повітряної тривоги поспіхом покинули свою квартиру та пішли в укриття, проникає до помешкання та викрадає чуже майно, тобто фактично використовує умови воєнного стану, щоб вчинити злочинні дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля ухвалення Закону № 2117-IX і до 9 серпня 2024 року будь-яка крадіжка майна, вартість якого становила або перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі \u0026mdash; НМДГ) (тобто 268,4 грн у 2023 році та 302,80 грн у 2024 році), автоматично кваліфікувалася за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п\u0026rsquo;яти до восьми років. З 7 березня 2022 року (дата набрання чинності Законом № 2117-IX) крадіжка пляшки дорого віскі з магазину в Дрогобичі та крадіжка, наприклад, продуктів харчування та теплих речей із квартири громадян, що евакуювалися з прифронтової Василівки на Запоріжжі, прирівнювалися за ступенем суспільної небезпечності відповідно до частини 4 статті 185 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ситуація виглядала абсурдною, адже не враховувала саме суспільну небезпечність дій, вчинених за різних обставин, однак вони підпадали під одну із ключових ознак \u0026mdash; вчинення цих дій \u0026laquo;в умовах\u0026raquo; воєнного стану. На практиці це призводило до того, що за крадіжку на відносно невелику суму із супермаркету особі мало бути призначено покарання у виді позбавлення волі на щонайменше п\u0026rsquo;ять років, а якщо така крадіжка була вчинена повторно (два епізоди замаху, наприклад), то це фактично виключало можливість застосування до особи статті 75 КК України, що не зовсім відповідало принципу гуманізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас органи досудового розслідування, прокурори та суди, виходячи із принципу, визначеного в статті 19 Конституції України, змушені були застосовувати ці норми на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід відзначити, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду намагалася виправити ситуацію і, передаючи матеріали справи № 722/594/22 на розгляд Великої Палати для розв\u0026rsquo;язання винятково правової проблеми в ухвалі від 28 березня 2023 року, зазначила\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;таке тлумачення ознаки \u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eв умовах воєнного стану\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття \u0026ldquo;тяжкого злочину\u0026rdquo;\u0026hellip; Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими і заслуговували на таку кваліфікацію\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПонад те, такий закон суд порівняв із \u0026laquo;законом про 5 колосків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e До слова, слід відзначити, що не всі судді колегії поділяли таку думку\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 травня 2023 року\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e не погодилася з тим, що в цьому випадку є виняткова правова проблема, і повернула справу для подальшого розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгодом колегія суддів об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 15 січня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e дійшла висновку, що з урахуванням змін, внесених Законом № 2117-IX, норма Закону України про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 4 статті 185 КК України, підлягає застосуванню в разі \u003cem\u003e\u0026laquo;вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e, а \u003cem\u003e\u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України) як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозв\u0026rsquo;язати це питання міг би сам законодавець, змінивши відповідним чином формулювання диспозиції частини 4 статті 185 КК України, однак до сьогодні цього не сталося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті Законом від 18 липня 2024 року № 3886-IX\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e законодавець спробував розв\u0026rsquo;язати проблему надмірного покарання за крадіжку \u003cem\u003e\u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e шляхом внесення змін до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі \u0026mdash; КУпАП), визначивши, що крадіжка є дрібною, якщо вартість викраденого майна становить не більше ніж 2 НМДГ; закон почав діяти з 9 серпня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк випливає з пояснювальної записки до проєкту Закону від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, він націлений саме на виправлення тієї ситуації, що виникла внаслідок ухвалення Закону № 2117-IX: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eСудова практика застосування норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану на території України засвідчує, що покарання за вчинення крадіжки є не співмірним\u0026hellip; при призначенні покарання за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану \u003cstrong\u003eвідбувається порушення принципу домірності,\u003c/strong\u003e коли однакова відповідальність настає за злочини, що очевидно є більш тяжкими, і за правопорушення, які до внесення обговорюваних змін розглядалися як злочини невеликої тяжкості або навіть як проступки, як, наприклад, у випадку частини першої статті 185 Кримінального кодексу України. Така ситуація потребує врегулювання\u0026hellip; шляхом підняття розміру суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за крадіжку\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвідомо уникаю обговорення питання доцільності розв\u0026rsquo;язання вказаної проблеми саме таким чином, оскільки це виняткова компетенція національного парламенту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина спільноти науковців і практиків одразу сприйняла ці зміни як декриміналізацію. У перші дні після набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX з\u0026rsquo;явилися відповідні дописи в професійній групі прокурорів у мережі Facebook, а суддя Верховного Суду Наталія Антонюк опублікувала роздуми в мережах Facebook\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Academia.edu\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, зокрема, вказала, що \u003cem\u003e\u0026laquo;має місце часткова декриміналізація вчиненого, а тому відповідні провадження за наявності підстав можуть бути закриті за п. 4-1 ч. 1 ст.\u0026nbsp;284 КПК, тобто у зв\u0026rsquo;язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Окрім того, вона вважає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;зміни у Кодексі України про адміністративні правопорушення, які безпосередньо вплинули на кримінальний закон, також повинні розглядатися як зміни до кримінального законодавства і мати зворотну дію в часі\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте частина професійної спільноти розцінила вказані зміни по-іншому. І якщо питання про те, як застосовувати вказані зміни для кваліфікації таємного викрадення чужого майна, яке вчинено 9 серпня 2024 року та після цієї дати, ні в кого не викликають сумнівів; то щодо питання про зворотну дію цього закону в часі щодо осіб, які вже були засуджені за крадіжку або ж які лише перебувають на етапі досудового розслідування чи у суді, \u0026mdash; почалася жвава дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, розв\u0026rsquo;язуючи спірне питання, передала справу № 278/1566/21 на розгляд Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, оскільки вважає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;правозастосовна позиція, за якою положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК застосовуються до Закону № 3886-IX,\u003cstrong\u003e є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність\u003c/strong\u003e та суперечить відповідним положенням ст. 58 Конституції України, офіційне і обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язкове до застосування тлумачення яких здійснив Конституційний Суд України в Рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у випадках, коли змінюються нормативно-правові акти інших галузей права, посилання на які містить бланкетна диспозиція кримінально-правової норми. Сприйняття змін до ст. 51 КУпАП, як змін КК (текст якого не змінювався Законом № 3886-IX) є прямим запереченням правових позицій Конституційного Суду України, за якими подібні зміни не створюють підґрунтя до застосування ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ такою позицією важко погодитися з огляду на таке.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, мотивуючи свою ухвалу, суд вказує, що \u003cem\u003e\u0026laquo;єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2024_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1\"\u003e\u003cem\u003eКримінальним\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e кодексом України (ч. 1 ст. 2). Відповідно, \u003cstrong\u003eсклад кримінального правопорушення не визначається нормами \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2024_07_18/pravo1/KD0005.html?pravo=1\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКУпАП\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e чи інших законів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до цього твердження крадіжка майна на будь-яку суму є кримінальним правопорушенням, оскільки текст КК України не містить відповідної вказівки чи посилання на правила розмежування. Однак це не так, інакше це було б абсурдом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, після ухвалення КК України (5 квітня 2001 року) та до набрання ним чинності (1 вересня 2001 року) законодавець Законом від 2 червня 2005 року № 2635-IV\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e виклав статтю 51 КУпАП у новій редакції, сформулювавши фактично нову диспозицію цього адміністративного правопорушення, і вказав, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує \u003cem\u003e\u0026laquo;трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u0026raquo;; \u003c/em\u003eЗаконом від 9 червня 2009 року № 1449-VI\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e було визначено, що вартість майна для дрібного викрадення \u003cem\u003e\u0026laquo;не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; саме в такій редакції ця норма діяла до 9 червня 2024 року і в правозастосовній діяльності розмежування \u0026laquo;кримінальної\u0026raquo; крадіжки від \u0026laquo;дрібної\u0026raquo; відбувалося саме на підставі норми статті 51 КУпАП\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри ухваленні КК України та під час його дії законодавець міг врегулювати питання відповідного розмежування в примітці до статті самого КК України, натомість передбачив відповідну норму в КУпАП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, для визначення конкретного розміру НМДГ для кваліфікації та розмежування адміністративного правопорушення від кримінальної практики кримінальної юстиції і до 9 червня 2024 року та після звертаються до положень законів про державний бюджет на відповідний рік і Податкового кодексу України, зокрема пункту 5 підрозділу 1 розділу XX \u0026laquo;Перехідні положення\u0026raquo;, який вказує, що для цілей\u003cem\u003e \u003c/em\u003eнорм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього кодексу для відповідного року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому очевидним для всіх був і той факт, що щорічна зміна НМДГ не призводила до декриміналізації крадіжки. Таке сприйняття базується в першу чергу на здоровому глузді (common sense), а також відповідному рішенні Конституційного Суду України, який вказав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, \u003cstrong\u003eяким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.\u003c/strong\u003e Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[18]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 18 липня 2024 року № 3886-IX змінено саме \u003cem\u003eпоняття\u003c/em\u003e, що є дрібним викраденням чужого майна \u003cem\u003e(формула правопорушення)\u003c/em\u003e, а зміна НМДГ \u0026mdash; лише складова цієї \u0026laquo;формули\u0026raquo;, та сам факт його зміни не може впливати на криміналізацію / декриміналізацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа користь думки про те, що певні положення КУпАП фактично впливають на КК України та його застосування, свідчать самі його норми, зокрема частина 6 статті 3, згідно з якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися винятково законами про внесення змін до цього кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або \u003cem\u003eдо законодавства України про адміністративні правопорушення\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, за усталеною національною правозастосовною практикою адміністративне правопорушення межує з кримінальним і містить відповідні положення, які їх розмежовують (наприклад, щодо декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації \u0026mdash; частина 4 статті 172-6 КУпАП і частина 1 статті 366-2 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у розумінні Європейського суду з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) низка адміністративних правопорушень має характер кримінальних, адже передбачає стягнення у вигляді адміністративного арешту та громадських робіт; ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення (справа \u0026laquo;Надточій проти України\u0026raquo; від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на викладене вище можна переконливо стверджувати, що Закон від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX частково декриміналізував крадіжку як кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим у практиків постало питання про ухвалення відповідних процесуальних рішень у справах, де особи вже притягуються до кримінальної відповідальності за крадіжку, учинену до 9 серпня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком слушною видається позиція, відповідно до якої, якщо станом на 9 серпня 2024 року та після цієї дати:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину\u003c/em\u003e, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, то на підставі пункту 4-1 частини 1 та частини 4 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) слідчий закриває провадження та скеровує рішення та копії відповідних матеріалів провадження до територіальних органів Національної поліції України для розв\u0026rsquo;язання питання про притягнення винних осіб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособі повідомлено про підозру\u003c/em\u003e \u0026mdash; прокурор відповідно до пункту 4-1 частини 1 та частини 4 статті 284 КПК України закриває провадження (якщо особа не заперечує проти цього) і спрямовує відповідні матеріали до органу поліції для розв\u0026rsquo;язання питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності (за відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eобвинувальний акт перебуває на розгляді в суді\u003c/em\u003e \u0026mdash; суд відповідно до частини 3 статті 479-2 КПК України закриває провадження, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини 2 статті 284 цього кодексу; якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі наявності підстав для декриміналізації дій особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України з кваліфікуючою ознакою \u0026laquo;крадіжка поєднана з проникненням у житло\u0026raquo;, дії такої особи необхідно кваліфікувати за відповідною частиною статті 162 КК України (\u0026laquo;Порушення недоторканності житла\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособа вже засуджена\u003c/em\u003e \u0026mdash; то вона підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання відповідно до частини 2 статті 74 КК України в порядку розв\u0026rsquo;язання судом питань, пов\u0026rsquo;язаних із виконанням вироку, визначеному пунктом 13 частини 1 статті 537, пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусійним також є питання, наскільки в такому випадку підставою для закриття провадження може застосовуватися норма пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, за яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо \u003cem\u003e\u0026laquo;втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння\u0026raquo;, \u003c/em\u003eоскільки Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX жодна норма не втратила чинність, натомість змінилася норма, що визначала \u003cem\u003e\u0026laquo;формулу кримінального правопорушення\u0026raquo;. \u003c/em\u003eОскільки законодавець не передбачив випадку \u0026laquo;часткової декриміналізації\u0026raquo;, то в цьому разі необхідно виходити з норми частини 6 статті 9 КПК України, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДнями очікується повний текст рішення об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду із цього питання (у справі № \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153689\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e278/1566/21\u003c/a\u003e), яке має допомогти практикам (і теоретикам) кримінальної юстиції в розв\u0026rsquo;язанні штучної, як на мій погляд, проблеми. Власне, на сьогодні є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь common sense і \u003cem\u003e\u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ післяслові хочу наголосити на ще одній проблемі. Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX не розв\u0026rsquo;язано питання дізнання \u0026mdash; ця форма досудового розслідування досі позбавлена можливості розслідувати \u0026laquo;прості\u0026raquo; крадіжки, які до відповідних змін на початку великої війни кваліфікувалися як кримінальні проступки. Видається логічним, що притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку як кримінальний проступок більш ефективне та відповідає суспільному інтересу, ніж як за адміністративний проступок, оскільки на сьогодні \u0026laquo;дрібним\u0026raquo; вважається викрадення чужого майна на суму до 3028 грн, що все ще є \u0026laquo;значною\u0026raquo; для певних верств населення. Понад те, крадіжка на суму від 3028 грн усе одно буде кваліфікуватися за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин, а частина 1 статті 185 КК України на час дії воєнного стану залишиться \u0026laquo;мертвою\u0026raquo; нормою, якщо законодавець не виправить цю ситуацію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство : Закон України від 3 березня 2022 року № 2117-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року № 2117-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7124\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7124\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/stream/velykyislovnyk\"\u003eВеликий тлумачний словник сучасної української мови\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь : ВТФ \u0026laquo;Перун\u0026raquo;, 2005. 1728 с. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/648/mode/2up?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80\"\u003ehttps://archive.org/details/velykyislovnyk/page/648/mode/2up?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мародерство. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\"\u003ehttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Окрема думка судді Н. Антонюк до ухвали Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі №\u0026nbsp;722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів : Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Допис у мережі Facebook Наталії Антонюк від 12 серпня 2024 року. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/ZBcC5zN9FG5xmQDJ/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/ZBcC5zN9FG5xmQDJ/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Н. Антонюк. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://surl.li/fhjhcs\"\u003ehttp://surl.li/fhjhcs\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 278/1566/21. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/121295777\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/121295777\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 2 червня 2005 року № 2635-IV. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2635-15/ed20090619#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2635-15/ed20090619#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна\u0026nbsp;: Закон України від 4 червня 2009\u0026nbsp;року №\u0026nbsp;1449-VI. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. коментар до розділу VI Кримінального кодексу України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Х. : Право, 2013.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)\u0026nbsp;: Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999\u0026nbsp;року №\u0026nbsp;1-рп/99. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Справа \u0026laquo;Надточій проти України\u0026raquo; (Заява № 7460/03)\u0026nbsp;: Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008\u0026nbsp;року. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_404#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_404#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":160,"url":"igor-polschikov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_5812.jpg","name":"Ігор ","surname":"Польщиков","post":"прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_5.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":875,"url":"slovo--termin-kriminal-nij-neodnoznachnist-vzhivannya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1728032900,"date":"04.10.2024","views":336,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_13.png","mini_image":null,"name":"Слово / термін «кримінал(-ьний)»: неоднозначність вживання","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи давно, мабуть, за десятиліття чи навіть століття (!), звикли до вживання таких слів / термінів: кримінал, кримінальний кодекс, кримінальний процес, кримінальне правопорушення / злочин, криміналістика, кримінологія, кримінальний авторитет, кримінальне середовище / спільнота, кримінальна культура, і водночас у нас останніми роками з\u0026rsquo;явилися нові \u0026mdash; кримінальна політика, антикримінальна поведінка тощо\u0026hellip;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато років мене цікавить питання: чи адекватно ми вживаємо ці терміни, чи не містять вони суперечливі змісти й сенси?\u0026nbsp;Вирішив поцікавитися словниковими тлумаченнями слів \u0026laquo;кримінал, кримінальний\u0026raquo; у \u0026laquo;міжнародних мовах\u0026raquo;, якими, за мовними експертними джерелами, користується більшість народів Європи, частина з яких \u0026mdash; офіційні мови ЄС, членом якого прагне останніми роками стати Україна.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік таких мов вражає. Так, 24 мови мають статус офіційної мови Євросоюзу: англійська, болгарська, грецька, данська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, угорська, фінська, французька, хорватська, чеська, шведська. Сподіваємось, що із часом він поповниться й українською мовою. Офіційні / робочі мови ООН \u0026mdash; англійська, французька, іспанська, китайська, арабська та російська.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи наш європейський контекст, обрав для не дуже ґрунтовного дослідження такі мови: українська, англійська, французька, іспанська, німецька, російська.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУкраїнською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться як: 1) карний злочин // те, що порушує моральні норми і заслуговує на загальний осуд // збірн., розм. те саме, що криміналітет; 2) в\u0026rsquo;язниця, тюрма; 3) антисоціальний вчинок людини, що посягає на відносини, що склалися в суспільстві, і становить небезпеку суспільному розвитку.\u003cbr /\u003e\u0026laquo;Кримінальний\u0026raquo; \u0026mdash; 1) те саме, що карний; 2) такий, у якому описуються карні злочини та процедури їх розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачаться в українській мові через зміст наведених вище слів. На відміну від суто мовного тлумачення цих термінів існує \u0026laquo;професійне\u0026raquo;, тобто тлумачення правниками (дослідниками й практиками), яке не суттєво відрізняється від мовного, а лише доповнюється окремими характерними ознаками того явища, предмета, якого воно стосується / визначає.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eАнглійською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eСrime, criminal \u0026mdash; злочин, злодіяння, злочинець, злочинність.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачаться в англійській також через зміст наведених слів.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eФранцузькою \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eP\u0026eacute;nal; le crime / le d\u0026eacute;lit \u0026mdash; кримінальний, карний; злочин, злочинний.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;кримінал, злочин\u0026raquo; тлумачаться у французькій також через зміст наведених слів.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eІспанською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eCrimen, delito \u0026mdash; злочин, злочинний.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;злочин\u0026raquo; тлумачаться в іспанській також через зміст наведених слів.\u003c/em\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eНімецькою \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eКriminell, Verbrechen, Kriminalit\u0026auml;t, Straftat \u0026mdash; злочин, злочинний, криміналітет, кримінальний.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;злочин\u0026raquo; тлумачаться в німецькій також через зміст наведених слів.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРосійською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише як злочин (преступление), злочинець (преступник); відносно суспільних відносин, що виникають у сфері вчинення та розслідування злочинів / криміналу, у російській правознавчій мові вживається термін \u0026laquo;уголовный\u0026raquo; \u0026mdash; преступный, преступление, наказание за совершенное преступление.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка з \u0026laquo;Вікісловника\u0026raquo;: Зафіксовано в XVII столітті в Котошихіна, але значення зі змісту не зрозуміле. У Вейсмановому лексиконі (1731) в значенні \u0026laquo;караний смертю, який тягне за собою смертну кару; який передбачає її можливість, пов\u0026rsquo;язаний з нею\u0026raquo; (імовірно, первинному), яке зникло з літературної мови до кінця століття через вкрай рідкісне застосування найвищої міри покарання в росії з 1740-х років, хоча зберігалося в діалектах та окремих юридичних термінах і значно пізніше. Слово популяризовано Єкатєріною ІІ у 1770-х роках, коли воно в межах пуристичної мовної політики було введено в багато нормативно-правових актів і витіснило запозичене \u0026laquo;криминальный\u0026raquo;, а також слово з небажаними конотаціями \u0026laquo;розыскной\u0026raquo; (тоді в одному зі значень синонім слова \u0026laquo;пыточный\u0026raquo;). Походить від голова, яке мало в давнорус. мові також значення \u0026laquo;убитый\u0026raquo;. Семантично споріднене з лат. сapitālis \u0026mdash; \u0026laquo;головной\u0026raquo;, потім \u0026laquo;уголовный\u0026raquo; (Дані зі словника Фасмера). Історичні джерела Російської імперії, у яких вживається термін \u0026laquo;уголовный\u0026raquo;, відсилають до \u0026laquo;Уложення кримінального\u0026raquo; 1845 року.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ того часу (1845 року) термін \u0026laquo;\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003eуголовный\u003c/span\u003e\u0026raquo; стабільно ввійшов в обіг на всій території Російської імперії, а потім РСФСР і СРСР та спокійно \u0026laquo;перекочував\u0026raquo; у правове поле України в 1991 році, отримавши в українській мові відповідник \u0026laquo;кримінальний\u0026raquo;, який насправді не відповідає етимології й семантиці цього слова. Пам\u0026rsquo;ятаю дискусії з професором Миколою Йосиповичем Коржанським, який один навчальний рік викладав кримінальне право для студентів-правників Могилянки і наполягав на зміні назви кримінального права й кримінального кодексу на \u0026laquo;карне право\u0026raquo; і \u0026laquo;карний кодекс\u0026raquo;. Він навіть написав і видав підручник із такою назвою, але його ідею не підтримали ані науковці, ані практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикладені вище думки й певний (дещо спрощений) етимологічно-семантичний аналіз терміна \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; і всіх похідних від нього слів дозволяє мені взяти на себе відповідальність і стверджувати, що вживання терміна \u0026laquo;кримінал / кримінальний\u0026raquo; у значенні протидії (у досудовому розслідуванні й судовому розгляді) кримінальним правопорушенням \u0026mdash; некоректний і такий, що спотворює первинну сутність цього слова / слів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже, якщо термін \u0026laquo;кримінал / кримінальний\u0026raquo; означає подію злочину / злочинні діяння, вчинені злочинцем, то не можуть існувати в нашому словнику такі словосполучення, як кримінальне право, кримінальний і кримінальний процесуальний кодекси, кримінальна політика держави тощо.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість можуть бути започатковані й застосовуватися такі терміни й словосполучення, як антикримінальна політика (на кшталт антикорупційної), кодекс кримінальних правопорушень, кодекс розслідування (цей термін можна й коректно, на мій погляд, вживати як для стадії досудового розслідування, так і судового процесу) кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_13.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]}]},"lastNews":{"pages":{"offset":0,"limit":"4"},"news":[{"id":884,"url":"slidchij-suddya-chi-prokuror-hto-mae-pravo-prodovzhuvati-stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-v-obednanih-kriminalnih-provadzhennyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1732015819,"date":"20.11.2024","views":122,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_11.jpg","mini_image":null,"name":"Слідчий суддя чи прокурор: хто має право продовжувати строки досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду (далі \u0026mdash; ОП ККС) у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302600\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 7 жовтня 2024 року (справа № 755/6898/21) сформувала висновок, за яким в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях (ті, що внесені в ЄРДР до та після 16 березня 2018 року) продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. Обґрунтування цього висновку дуже просте: днем початку досудового розслідування в провадженні, у якому об\u0026rsquo;єднано матеріали кількох розслідувань, є день початку \u0026laquo;старішого\u0026raquo; провадження (частина 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України). Тому до об\u0026rsquo;єднаних проваджень має застосовуватися правовий режим, який діяв до 16 березня 2018 року і який не передбачав судового контролю за продовженням строків розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, фактично ОП ККС відступила від висновку, викладеного в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19). Нагадаю, тоді судді дійшли висновку, що уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом для продовження строків в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях є слідчий суддя\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе рішення створює важливий прецедент щодо оцінки строків досудового розслідування і впливає на практику обрахунку строків в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях. Автор уже має досвід відмови слідчого судді Вищого антикорупційного суду аналізувати перебіг строку провадження з посиланням на постанову від 7 жовтня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зауважити, що двоє суддів висловили окремі розбіжні думки до цієї постанови, які я поділяю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Луганський Ю. М. в \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки ОП ККС ВС у постанові від 7 жовтня 2024 року, які спираються винятково на норму, передбачену частиною 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України, не враховують усієї повноти нормативного регулювання відповідних правовідносин;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнатомість у постанові від 31 жовтня 2022 року ОП ККС обґрунтувала висновки на підставі комплексного дослідження й аналізу приписів частини 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України у їх взаємозв\u0026rsquo;язку з положеннями, серед інших, статей 1, 214, 219, 294, 295, 295-1 цього кодексу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзапровадження судового контролю Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII свідчить про посилення гарантій прав людини в кримінальному провадженні. Натомість підхід є спростуванням підвищеного контролю з боку суду за доцільністю продовження строків розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдо теперішнього часу продовження строків розслідування злочинів понад три місяці може бути здійснено лише слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежним суб\u0026rsquo;єктом продовження строків досудового розслідування в багатоепізодних кримінальних провадженнях, частину з яких було розпочато до, а частину після 16 березня 2018 року, є слідчий суддя\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Анісімов Г. М. в \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнорми статей 4\u0026ndash;9 Кримінального процесуального кодексу України є фундаментальними для кримінального процесу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗакон № 2147-VIII з огляду на правило lex posterior derogat priori (наступний закон скасовує попередній) застосовується до тих правовідносин, які продовжили існувати або виникли після набрання ним чинності. Тобто цей закон розповсюджує свою дію на кримінальні провадження, відомості про які внесено в ЄРДР як до 16 березня 2018 року, так і після;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне може бути окремих правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року, які діють одночасно відносно різних проваджень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезастосування положень Закону № 2147-VIII до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, тобто починаючи з 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої форми судового контролю за розв\u0026rsquo;язанням питання про продовження строків досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, новий підхід ОП ККС є формальним і не забезпечує гарантій прав людини в кримінальному провадженні. Прогнозую й докладу зусиль, щоб це питання постало перед Великою Палатою Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіркування щодо того, що саме слідчий суддя, а не прокурор повинен продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКримінальний процесуальний кодекс України не регулював раніше та не регулює зараз порядок продовження строків досудового розслідування в об\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженні.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПри цьому кримінальні процесуальні відносини з продовження строків досудового розслідування виникають із моменту звернення з відповідним клопотанням до повноважного субʼєкта й до них застосовуються положення Кримінального процесуального кодексу України, чинні на момент початку виконання відповідної дії або ухвалення процесуального рішення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроцедура продовження строків розслідування неодноразово змінювалася. За Законом від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII і до 16 березня 2018 року це робив винятково прокурор. За Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII строк понад три місяці мав продовжувати слідчий суддя. Закон від 22 листопада 2018 № 2617-VIII виклав норму щодо продовження строків у новій редакції, але концепція судового контролю за продовженням строків залишилася.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівняти редакції Кримінального процесуального кодексу України різних періодів, то після 16 березня 2018 року в законі (стаття 295-1 Кримінального процесуального кодексу України) чітко зазначено про розширення права підозрюваного на судовий контроль за їх дотриманням, адже вказана норма передбачає, серед іншого, право підозрюваного та його захисника на участь у розгляді клопотання (якщо воно подається після повідомлення особі про підозру). Треба бути чесним і визнати, що право подати слідчому або прокурору заперечення на клопотання про продовження строку не є ефективним засобом захисту. Тому можливість постати перед незалежним, об\u0026rsquo;єктивним і безстороннім гарантом дотримання прав учасників процесу, а також надати свої пояснення, очевидно, відповідає легітимній меті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ таке розширення прав цілком корелює з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 Кримінального процесуального кодексу України, які захищають право на справедливий суд, верховенство права, законність і визначають, якою є дія закону в часі. Зокрема, і про це вказала Об\u0026rsquo;єднана палата в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19).\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОчевидно, що якість судового контролю порівняно з прокурорським вища (у контексті дотримання прав людини). Нехай кине в мене камінь той, у кого прокурор відреагував на заперечення на клопотання про продовження строків і не задовольнив відповідне клопотання слідчого.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі є чинним порядок, за якого винятково слідчий суддя продовжує строки розслідування. Ще раз підкреслюю, що цей порядок започатковано з 16 березня 2018 року. Порядок провадження в кримінальних справах визначається винятково кримінальним процесуальним законодавством. У випадках, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. Це абсолютно відповідає практиці ЄСПЛ (зокрема, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\"\u003eсправа\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026laquo;Щокін проти України\u0026raquo;).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій справі заявник скаржився на порушення його майнових прав, стверджуючи, що здійснення податковими органами перерахунку та збільшення розміру належних до виплати податків не відповідало закону. Треба зауважити, що на той час податкове законодавство було суперечливим і питання сплати прибуткового податку регулювалося різними нормативно-правовими актами. Розглядаючи справу, ЄСПЛ наголосив, що в разі, коли національне законодавство допускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов\u0026rsquo;язків платників податків, національні органи були зобов\u0026rsquo;язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків (пункт 57). Також суд зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу \u0026laquo;якості закону\u0026raquo;, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника (пункт 56)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкстраполюючи висновки ЄСПЛ у вищезгаданій справі до питання строків, вважаю, що правова прогалина кримінального процесуального законодавства щодо уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта для продовження строку розслідування в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях має бути розв\u0026rsquo;язана на користь особи, яка зазнає втручання в її права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому існують усі підстави для висновку, що уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом для продовження строку розслідування в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях є слідчий суддя, адже такий підхід забезпечує реалізацію кримінальних процесуальних гарантій і спрямований на досягнення мети та ефективного розв\u0026rsquo;язання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":165,"url":"vyacheslav-kolomijchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/RAW04785.jpg","name":"Вʼячеслав","surname":"Коломійчук","post":"адвокат, доктор філософії в галузі права","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_11.jpg","tags":[{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":883,"url":"vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731926541,"date":"18.11.2024","views":405,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_10.jpg","mini_image":null,"name":"Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравникам і не тільки часто цікаво, \u003cspan\u003eна чому судді ґрунтують свої рішення\u003c/span\u003e по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні, опублікованому в \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eThe International \u0026amp; Comparative Law Quarterly (ICLQ)\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e, Костянтин Дегтярьов і Нікколо Ріді аналізують практику звернення суддів Європейського суду з прав людини до наукової та художньої літератури для побудови аргументації при ухваленні рішень. Автори статті аналізують серед іншого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eпричини таких звернень та справи, в яких судді схильні залучати додаткові авторитети у вигляді літературних і наукових джерел;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдо яких джерел та авторів судді найчастіше звертаються;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eцитування наукових та літературних джерел найчастіше можна зустріти в окремих думках суддів чи рішеннях більшості?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що цей аналіз цікавий не тільки для розуміння певних тенденцій при розгляді справ в ЄСПЛ, а й корисний для міркування над тим, чи є він застосовним у національній практиці. Тож пропонуємо нашій аудиторії його переклад, який здійснила контентна редакторка JustTalk Юлія Лісова з допомогою співавтора дослідження Костянтина Дегтярьова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ. ВСТУП\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) не працює у вакуумі. Його тлумачення Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ, Конвенція) відображає змінювані історичні й суспільні умови, щоб Конвенція могла існувати й розвиватися разом із європейським суспільством. Така практика тлумачення \u0026mdash; важливий аспект мандата Суду, хоч вона і не є точною наукою й передбачає певну судову дискрецію. Незважаючи на це, слова суддів у їхніх рішеннях і думках мають велике значення. Висновки Суду піддаються постійній і ретельній перевірці з боку зацікавлених сторін, тому не дивно, що він прагне ретельно обґрунтовувати свої рішення. Звернення до правових джерел \u0026mdash; один із методів обґрунтування певної позиції, які використовуються найчастіше\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Добре відомо, що Суд часто звертається до своєї попередньої прецедентної практики, договорів та інших міжнародних документів, європейського консенсусу тощо. Однак ця стаття зосереджена на підході Суду до використання наукових і літературних джерел, який рідко досліджується. Така практика вже була предметом аналізу стосовно інших національних та міжнародних судів і трибуналів, але, що дивно, дослідження в контексті ЄСПЛ не проводилося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття обмежена у двох аспектах. По-перше, хоча автори розглядають деякі наслідки цитування наукових і літературних джерел у судовому процесі, їхній намір \u0026mdash; не висунути аргумент щодо того, чи ЄСПЛ має обов\u0026rsquo;язково залучати такі джерела, визнаючи, що Суд може легітимно розв\u0026rsquo;язувати, чи це доречно. По-друге, на методологічному рівні емпіричний аналіз обмежується випадками, коли Суд чітко посилається на таку літературу, хоча автори визнають й обговорюють можливість впливу на Суд відповідних джерел без їх прямого цитування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на неоднорідний характер матеріалів, на які посилаються Суд і його судді, обговорення використання літературних і наукових джерел ЄСПЛ обов\u0026rsquo;язково має розпочатися з робочого визначення терміна \u0026laquo;джерело\u0026raquo;. У цій статті джерело розуміється як будь-який опублікований матеріал, який не виходить за межі здорового глузду в його трактуванні\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це визначення не охоплює такі ресурси, як звіти урядових або неурядових організацій\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і новинні джерела, що використовуються для підтвердження конкретних фактичних обставин\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте до дослідження включено як правову, так і неправову літературу\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, художні твори\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та інші джерела знань, такі як онлайн-енциклопедії\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Слід уточнити, що цей підхід не має на меті критикувати чи легітимізувати практику цитування, а лише фіксувати спектр джерел, які використовує Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття \u0026mdash; результат ретельного аналізу 484 рішень Великої палати Суду, винесених із 1 січня 1998 року по 1 вересня 2021 року. Ці рішення містять 1\u0026nbsp;424 посилання на літературні й наукові джерела.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eЩоб точно ідентифікувати посилання, їх відсортовано вручну через відсутність у Суду послідовних стилів цитування. На основі цього великого масиву даних автори визначили тенденції у використанні джерел, беручи до уваги, зокрема, такі дані, як їх географічне походження, вік і тематична сфера, а також розподіл цих посилань в окремих думках різних суддів ЄСПЛ. Аналіз посилань дозволив авторам виявити раніше не відомі тенденції або радше їх відсутність у ставленні Суду до наукових праць.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було з\u0026rsquo;ясовано, що більшість суддів Великої палати (далі \u0026mdash; рішення більшості) використовує різні літературні джерела для встановлення фактів і визначення існування та обсягу міжнародних і внутрішніх правових норм. Однак це відбувається рідко й несистематично, і в більшості рішень додаткові джерела не використовуються для тлумачення самої ЄКПЛ. Така нечаста практика може свідчити про відсутність чітких правил роботи з джерелами. Це також допомагає пояснити більш різноманітне використання додаткових джерел суддями в їхніх окремих думках (далі \u0026mdash; судді меншості)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де звернення до таких джерел частіші, з більш різноманітною метою та, імовірно, для ширшої аудиторії. Ці висновки важливі не лише тому, що стаття застосовує сувору методологію до малодослідженої сфери діяльності ЄСПЛ, але й тому, що вони пояснюють раціональні підстави використання літературних цитат у рішеннях Великої палати ЄСПЛ. У рішеннях більшості Суд не цитує наукові праці під час тлумачення ЄКПЛ, оскільки суперечки, які це може викликати, очевидно, переважують потенційні переваги. Водночас наукові праці іноді використовуються більшістю для додаткового висвітлення фактів справи та внутрішнього законодавства держави-відповідача. Окремі судді частіше звертаються до наукових праць, оскільки прагнуть переконати ширшу аудиторію, таку як національні судді та органи влади, а також громадськість, що їхня думка в конкретній справі краща за думку більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ розділі ІІ пояснюється контекст дослідження та встановлюється, що в минулому академічна увага до питання використання літературних джерел ЄСПЛ була дуже обмеженою. У розділі ІІІ розкривається методологія аналізу судової практики. Описується вибір авторів і підхід. У розділі IV наведено ключові статистичні результати дослідження й зроблено деякі попередні висновки. У розділі V уміщено приклади посилань на наукові праці для ілюстрації того, чому і як більшість і меншість Суду посилається на наукові джерела. У розділі VI подані висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eІІ. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерш ніж окреслити дослідження, необхідно пригадати наявні аналізи використання літературних джерел ЄСПЛ в інших публікаціях і коротко зазначити, як суди використовують або використовували літературні й наукові джерела при виконанні своїх судових повноважень, і визнати значні відмінності в практиці через, зокрема, формальний статус наукових праць у різних правових системах, а також процеси, через які ці системи розвивалися. Хоча ЄСПЛ у багатьох сенсах унікальний, він усе ж залишається міжнародним судом; тому доречно згадати загальний підхід до літературних джерел у міжнародному праві. Тут їхній статус традиційно обговорювався в контексті доктрини джерел міжнародного права\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 38 Статуту Міжнародного суду ООН (далі \u0026mdash; МС) наукові праці \u0026laquo;найбільш кваліфікованих публіцистів\u0026raquo; разом із судовими рішеннями включено після трьох основних джерел (договорів, міжнародного звичаєвого права і загальних принципів права) із зазначенням, що МС \u0026laquo;застосовує\u0026raquo; їх як \u0026laquo;допоміжний засіб для визначення норм права\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Визнання судових рішень і наукових праць як \u0026laquo;допоміжних засобів\u0026raquo; іноді викликало сумніви. Гарне резюме ортодоксального підходу пропонує Розенн, який називає ці \u0026laquo;допоміжні засоби\u0026raquo; \u003cem\u003e\u0026laquo;сховищем, з якого можна черпати норми [звичаєвого і договірного права, а також загальних принципів]\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Хоча \u0026laquo;допоміжний\u0026raquo; не означає \u0026laquo;необов\u0026rsquo;язковий\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. У дослідженні, що спирається, зокрема, на інтерв\u0026rsquo;ю із суддями й клерками МС, Гельмерсен дійшов висновку, що, якщо взагалі є якесь зобов\u0026rsquo;язання, то воно точно не стосується обов\u0026rsquo;язку цитувати відповідних авторів\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e. Водночас міжнародні трибунали з різною регулярністю посилаються на літературні джерела. Порівняно мало емпіричних досліджень присвячено використанню таких джерел міжнародними суддями, що призводить до браку даних про практику цитування багатьох міжнародних судів. Однак два недавні дослідження показали, що індивідуальні думки суддів МС рясніють посиланнями на наукові праці і що їхня вага насправді є значною\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄКПЛ не має положення, подібного до статті 38 Статуту МС. Відтак не існує жодної нормативної вказівки для ЄСПЛ, яка безпосередньо стосувалася б питання використання літературних джерел. Найближча до регулювання цього питання в Конвенції стаття 19, яка вказує на мандат Суду \u003cem\u003e\u0026laquo;забезпечувати дотримання зобов\u0026rsquo;язань, узятих на себе Високими Договірними Сторонами за Конвенцією та Протоколами до неї\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Ця стаття просто встановлює, що ЄКПЛ \u0026mdash; основне джерело права, яке застосовується Судом при розгляді справ, і не забороняє Суду використовувати інші джерела права у своїй діяльності. ЄСПЛ справді звертається до інших джерел, і його практика використання деяких із них була досліджена\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, практика Суду цитування рішень інших судів та інших джерел міжнародного права привернула значну увагу й стала предметом ретельного емпіричного дослідження\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обмежений науковий інтерес до практики цитування літературних джерел ЄСПЛ можна частково пояснити тим, що його звернення до академічних праць досить рідкісне. Це може здатися дивним, оскільки багато суддів до того, як стати суддями, були науковцями\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як уже зазначалося, порівняно низький рівень залучення наукових праць \u0026mdash; типовий для більшості міжнародних судів. Авторам відомо лише одне видання, повністю присвячене ролі літературних джерел у контексті діяльності ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У збірці наголошується, що їхній вплив на прецедентну практику ЄСПЛ дещо неочевидний, але все ж відчутний в окремих думках; що значення доктрини є незаперечним, хоча воно може бути неочевидним з аргументів, поданих сторонами до Суду\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; і що в інтервенціях третіх сторін, поданих до Суду, багато посилань на наукові авторитети, але ступінь залучення цих джерел варіює залежно від особи інтервента\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Останній внесок до цього видання, написаний суддею, іде ще далі, визнаючи наукові праці важливими для керівництва роботою юристів Суду\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей короткий огляд дає уявлення про поточне розуміння ролі літературних джерел у діяльності ЄСПЛ, підтверджуючи, що питання впливу академічних праць на судові рішення та способи їх використання залишаються недостатньо дослідженими. Наявні дослідження переважно описують сприйняття ролі наукових праць інсайдерами в ЄСПЛ. Наскільки відомо авторам, жодне з досліджень не намагалося надати підтверджені докази на підтримку чи спростування цих уявлень на основі задокументованого використання наукових джерел. Ця стаття має на меті стати відправною точкою для заповнення цієї прогалини.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIII. МЕТОДОЛОГІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Аргументи на користь емпіричного аналізу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОпис використання наукових праць міжнародними судами, як правило, фрагментарний та обмежений окремими обговореннями. Хоча корисність глибоких якісних досліджень не викликає сумнівів, такий підхід зазвичай не дає корисного уявлення про загальні закономірності або тенденції. Автори цього дослідження вирішили спиратися на масштабний емпіричний аналіз усіх посилань на наукові джерела в рішеннях Великої палати ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, існує очевидна проблема, яку слід окреслити на початку: літературні джерела можуть використовуватися різними способами, не всі з яких очевидні й помітні. Визнано, що цілком можливо, а в деяких випадках навіть імовірно, що судді можуть покладатися на наукове джерело, не визнаючи цього. Однак також можливо і, як виявили автори, відносно часто деякі судді вирішують спиратися на наукові авторитети й цитують їх, визнаючи їхню важливість для свого мислення та вбудовуючи їх у структуру аргументів, щоб знайти підтримку, інтерпретувати або переконати. Для того щоб це сталося, джерело має бути явно згадане, і самі посилання можуть генерувати цінні дані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідження на основі цього типу даних, відомі як аналізи цитувань, мають довгу історію. Аналіз цитувань успішно застосовувався в різних галузях, включно з правом, а деякі дослідження датуються 1950-ми роками. В одному з таких досліджень джерел, на які посилався Верховний суд Каліфорнії, Меррімен підкреслив як перспективи, так і ризики такого підходу, визнаючи, що посилання на авторитети часто є \u0026laquo;некритичним і нерефлексивним процесом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але також зазначив, що, імовірно, посилання має певне значення для того, хто цитує, і передбачається, що воно матиме певне значення і для читача\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте, як припустив Познер, хоча цитата може бути безглуздою в принципі, на практиці це малоймовірно, \u003cem\u003e\u0026laquo;хоча б тому, що цитування не є безкоштовним \u0026mdash; існує проблема пошуку цитати та можливість критики за неправильне введення або відсутність цитування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Правда, відсутність доказів не означає доказів відсутності, оскільки міжнародні судді, як правило, помиляються, виявляючи обережність, коли йдеться про включення конкретних посилань на науку\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Іноді можна встановити зв\u0026rsquo;язок між конкретним аргументом або поворотом фрази та видатним науковим твором. Однак такий підхід був би придатним лише для визначення впливу творів, які, як відомо, були впливовими, або тому, що вони були визнані відповідними акторами, або тому, що вони забезпечили безпомилковий підхід до цього питання. В усіх інших випадках підхід такого типу вимагав би значних витрат ресурсів і не гарантував би отримання найкращих результатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дослідження використовує аналіз цитувань як найнадійніший підхід, базуючись на припущенні, що включення цитати є явним визнанням релевантності джерела Судом або суддею (суддями), які пишуть окрему думку\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Автори визнали й пом\u0026rsquo;якшили можливі недоліки цієї методики, створивши якомога більший і багатофункціональний набір даних цитувань у рішеннях Великої палати, таким чином уникаючи спирання лише на факт включення цитати, але також включивши контекст і додаткові метадані, як описано в наступних розділах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;В. Вибірка\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. Рішення Великої палати\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні проаналізовані рішення Великої палати ЄСПЛ як вибірка судових рішень, з яких беруться цитати. Вибір Великої палати, звичайно, є очевидним обмеженням цього дослідження, оскільки специфіка її роботи обмежує застосовність результатів дослідження до інших складів Суду. Отже, визнається, що подальші висновки можна зробити, розглядаючи рішення палат, на які часто впливають інші контекстуальні фактори, динаміка складу Суду й потреби в повсякденному управлінні справами. Проте автори припустили, що цитати в рішеннях Великої палати трапляються частіше й мають більш системне значення, ніж у рішеннях інших складів Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі припущення випливають із самої природи діяльності Великої палати. Це найбільший склад Суду, до якого входять 17 суддів, включно з президентом і віцепрезидентами Суду й президентами секцій. Оскільки Велика палата \u0026mdash; найбільший і найбільш різноманітний склад Суду, можна припустити, що принаймні один із суддів може порушити питання про використання літературного джерела під час обговорення\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З іншого боку, розмір і різноманітність складу Суду також дозволяють більшій кількості суддів заперечувати проти включення посилання, що робить таке включення \u0026mdash; у контексті рішень більшості \u0026mdash; ще більш значущим. Окрім того, слід враховувати контекст ухвалення рішень Великою палатою: вона має дуже вибіркову юрисдикцію, що дозволяє їй зосереджуватися на найбільш складних і нових викликах у сфері прав людини. Питання, що розглядаються Великою палатою, імовірно, не охоплені багатьма прецедентами Суду, що потенційно робить наукові праці привабливішим джерелом для отримання додаткової інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно цього автори стверджують, що важливість цитат у рішеннях Великої палати випливає з обмеженої кількості справ (приблизно 12 на рік), розглянутих у цьому складі. Справи можуть потрапити до Великої палати двома шляхами: або шляхом передачі справи на розгляд Великої палати відповідно до статті 30 ЄКПЛ, або шляхом передачі після рішення палати відповідно до статті 43 ЄКПЛ. Палата Суду може вирішити передати справу до Великої палати, якщо справа вважається важливою для захисту прав людини або якщо вона виявляє невідповідність у прецедентній практиці Суду. Передача справи до Великої палати також може відбутися після ухвалення рішення палати: сторона в справі може подати запит до колегії Суду з проханням розглянути\u003ca href=\"#_ftn29\" name=\"_ftnref29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, чи має справа бути знову розглянута Великою палатою. Рівень успішності таких запитів низький: з 1998 року колегія задовольнила лише 290 запитів із 5\u0026nbsp;816 (приблизно 5\u0026nbsp;%)\u003ca href=\"#_ftn30\" name=\"_ftnref30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на широкі критерії передачі справ і дуже низький рівень успішності, попри значну кількість запитів і повноваження палати розв\u0026rsquo;язувати питання про передачу справ, можна стверджувати, що Суд фактично контролює перелік справ Великої палати, обираючи для розгляду лише винятково важливі. Таким чином, вибір справ для Великої палати відображає думку суддів про справді важливі проблеми прав людини в Європі на відповідний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, аналіз зосереджувався на рішеннях Великої палати через їх особливу вагу в системі ЄКПЛ: це остаточне слово Суду із цього питання, і справа не підлягає подальшому оскарженню\u003ca href=\"#_ftn31\" name=\"_ftnref31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на це слід визнати, що результати дослідження стосуються лише рішень Великої палати і не можуть бути безпосередньо застосовані до всієї судової практики Суду. Однак через їхній статус у системі прецедентного права рішення Великої палати мають вплив і регулярно цитуються в судових розглядах. Ці рішення формують судову практику ЄСПЛ, і тому краще розуміння практик Суду в справах Великої палати покращує розуміння підходів Суду загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e2. Рішення більшості та окремі думки суддів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд справ у ЄСПЛ відбувається у два етапи: етап визначення прийнятності справи та етап розгляду справи по суті. Спершу Суд вирішує, чи справа прийнятна відповідно до статей 34 та 35 ЄКПЛ. Прийнятність \u0026mdash; це попередня стадія, яка перевіряє, чи відповідає заява певним критеріям\u003ca href=\"#_ftn32\" name=\"_ftnref32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, таким як подання заяви жертвою порушення або вичерпання національних засобів правового захисту. Хоча Велика палата рідко ухвалює рішення щодо прийнятності\u003ca href=\"#_ftn33\" name=\"_ftnref33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, вона це робить у складних справах. Ці статистично незначні рішення щодо прийнятності були виключені з вибірки, незважаючи на те, що деякі з них містять важливі посилання на літературні джерела\u003ca href=\"#_ftn34\" name=\"_ftnref34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, з метою забезпечення послідовності й уникнення дублювання, оскільки більшість таких рішень супроводжуються відповідними рішеннями по суті справи\u003ca href=\"#_ftn35\" name=\"_ftnref35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Нові\u0026raquo; консультативні висновки, які Велика палата може ухвалювати відповідно до Протоколу 16 до Конвенції, також були виключені, незважаючи на наявність у деяких із них посилань на наукові роботи\u003ca href=\"#_ftn36\" name=\"_ftnref36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, через їх рідкісність у період, охоплений дослідженням\u003ca href=\"#_ftn37\" name=\"_ftnref37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для зосередження уваги на контентній юрисдикції Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалення рішень у палатах і Великій палаті ЄСПЛ відбувається шляхом голосування. Судді не можуть утримуватися й повинні голосувати або за, або проти певного результату. Відповідно до статті 45 ЄКПЛ, якщо рішення не відображає одностайну думку суддів, будь-який суддя може приєднати окрему думку до рішення\u003ca href=\"#_ftn38\" name=\"_ftnref38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окремі думки можуть бути різними залежно від позиції конкретного судді і включати: незгоду, часткову незгоду, часткову згоду або повну згоду. Окрім того, окремі думки можуть бути індивідуальними або спільно підписаними. У першому випадку суддя може написати окрему думку, до якої можуть приєднатися інші, якщо їхні погляди збігаються. Аналіз змісту окремих думок уже створив певні важливі наукові дослідження\u003ca href=\"#_ftn39\" name=\"_ftnref39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але досі не було проведено аналізу цитувань наукових джерел в окремих думках. Аналіз окремих думок часто приносить цікавіші результати, ніж детальний аналіз основного рішення, яке, зрештою, є компромісом між суддями і не залишає багато місця для суперечливих ідей. Понад те, текст рішення зазвичай готується юристами із Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn40\" name=\"_ftnref40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що додає додаткового рівня віддаленості між рішенням і його текстовим утіленням. Отже, результатом є збалансований, безособовий і довершений документ, що відповідає його статусу обов\u0026rsquo;язкового правового акта\u003ca href=\"#_ftn41\" name=\"_ftnref41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас окремі думки зазвичай пишуть самі судді, і хоча вони редагуються для узгодженості й лінгвістичної точності, текст фактично відображає думку конкретного судді без скорочень, не зазнаючи спроб досягти компромісу. Нарешті, велика кількість окремих думок також може слугувати індикатором рівня суперечок навколо ухвалення рішення, що своєю чергою може вказувати на можливу зміну підходу Суду в майбутньому. Юриспруденція Суду є динамічною і змінюється з роками, тому змінюються й окремі думки. Висловлювалося припущення, що \u003cem\u003e\u0026laquo;окремі думки стали більш різкими й частими останнім часом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn42\" name=\"_ftnref42\"\u003e[42]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Тому не дивно, що кількість цитувань в окремих думках зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eС. Збір даних\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетодологія кодування рішень ЄСПЛ полягала у виявленні всіх цитат із літературних джерел у всіх 486 рішеннях, ухвалених Великою палатою до вересня 2021 року. Чотирьом науковим помічникам\u003ca href=\"#_ftn43\" name=\"_ftnref43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e було надано перелік змінних, які потрібно включити до даних, зокрема назву справи, як вона зазначена в базі даних HUDOC ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn44\" name=\"_ftnref44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, рік і дату ухвалення рішення, номер заяви, рік і дату публікації наукової роботи, різницю між роком рішення і роком публікації роботи (вік цитати), спрощену назву наукової роботи, номер параграфа, де з\u0026rsquo;являється цитата, текст параграфа, що містить цитату, і різні теми й питання, пов\u0026rsquo;язані зі справою. Наукові помічники також мали зазначити, чи з\u0026rsquo;являється цитата в основному рішенні чи в окремій думці, вказати країну-відповідача, тип джерела цитати та чи цитує параграф прецедентну практику Страсбурзького Суду або національне законодавство. Нарешті, наукові помічники мали зазначити імена та національність суддів, які авторизували окрему думку, якщо це застосовно. Кодування було доповнене створенням булевої змінної для кожного судді, який брав участь у будь-якому рішенні\u003ca href=\"#_ftn45\" name=\"_ftnref45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для кожної статті ЄКПЛ, яка потенційно могла бути розглянута в рішенні, щоб точніше відобразити дані. Як обговорюється в розділі IV, шляхом використання тексту параграфів із цитатами, витягнутого науковими помічниками, також була створена модель тем, щоб додатково класифікувати цитати. Робота наукових помічників була перевірена й доповнена авторами, які модерували зразки рішень, а кілька пропущених цитат були додані до бази даних через цей процес. Деякі рішення були проаналізовані двома різними науковими помічниками для забезпечення послідовності кодування. Незважаючи на такий підхід, можливість людської помилки не можна виключити. Імовірно, деякі цитати були пропущені або неправильно представлені. Окрім того, неможливо було перевірити точність через автоматизовані пошуки через відсутність уніфікованого формату цитування наукових праць, як зазначено в розділі IV. Однак ці потенційні проблеми не підривають результати, оскільки кількість пропущених цитат мінімальна й статистично незначна. Загалом було зафіксовано 1\u0026nbsp;427 випадків цитування наукових праць у 592 параграфах у 122 справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIV. РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому розділі запропоновано всебічний аналіз використання ЄСПЛ літературних джерел на основі зібраних даних. Дослідження дотримується структурованого підходу, щоб дати чітке уявлення про практику цитування. Спершу розглядається використання літератури загалом, у тому числі кількість цитувань, їх розподіл у справах і кількість унікальних джерел, на які було зроблено посилання. Цей широкий огляд створює основу для більш детального аналізу. Далі розглядаються практики цитування суддів, які пишуть окремі думки, з визначенням тих, хто найчастіше посилається на літературні джерела, і виявленням будь-яких закономірностей у їх використанні. Після цього аналіз переходить до віку цитованих джерел, щоб оцінити взаємодію Суду із сучасним академічним дискурсом. Нарешті, аналізуються найчастіше цитовані джерела як у рішеннях більшості, так і окремих думках суддів, що дозволяє виявити ключові джерела й предметні сфери, які мали особливий вплив на аргументацію Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Загальне використання наукової літератури\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДані свідчать, що ЄСПЛ часто посилається на літературні джерела, особливо в окремих думках суддів. З часом спостерігається загальна тенденція до збільшення використання наукових джерел, хоча кількість посилань варіює з року в рік. Примітно, що в більшості рішень Суду міститься набагато менше посилань на літературу порівняно з окремими думками суддів, які висловлюють незгоду. Наприклад, у 2014 році дані показують значну різницю між рішеннями більшості та окремими думками: 99 посилань в окремих думках, тоді як лише 8 посилань у рішеннях більшості. У 2017 році ця різниця стала ще більш помітною: 362 посилання в окремих думках і жодного в рішеннях більшості\u003ca href=\"#_ftn46\" name=\"_ftnref46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це свідчить про явну перевагу посилань на наукові джерела саме в окремих думках, де судді мають більше свободи залучати академічну дискусію без обмежень, пов\u0026rsquo;язаних із колективними судовими компромісами. Хоча частота цитувань змінюється з року в рік, окремі думки постійно демонструють набагато вищу кількість посилань на наукові праці порівняно з рішеннями більшості. Це добре видно на рисунку 1, який чітко ілюструє різницю в практиці цитування між рішеннями більшості й окремими думками суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(4).png\" width=\"800\" height=\"494\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 1:\u0026nbsp;Збільшення кількості цитування\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСередня кількість унікальних джерел, на які посилаються в рішеннях Суду, що містять цитати з наукових джерел (незалежно від того, чи ці посилання включені більшістю чи в окремій думці), становить 10,4 на рік, хоча медіанна кількість \u0026mdash; лише 3. Цей показник свідчить про те, що деякі рішення явно відрізняються від інших великою кількістю посилань. Наприклад, у справі \u0026laquo;G.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u0026raquo; міститься 148 унікальних наукових джерел, з яких 139 процитував суддя Пінто де Альбукерке і 11 \u0026mdash; суддя Моток (при цьому два джерела процитували обидва судді)\u003ca href=\"#_ftn47\" name=\"_ftnref47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічна картина і в справі \u0026laquo;Ilnseher v Germany\u0026raquo;, де в думці судді Пінто де Альбукерке, до якого приєднався суддя Дєдов, зроблено посилання на 100 унікальних наукових джерел\u003ca href=\"#_ftn48\" name=\"_ftnref48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці аномалії показують, що практика включення великої кількості наукових посилань рідкісна: дві зазначені справи представляють майже 20 відсотків від загальної кількості джерел у нашій базі даних\u003ca href=\"#_ftn49\" name=\"_ftnref49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наявність таких винятків також пояснює, чому важко простежити кореляцію між кількістю цитат у рішеннях і кількістю (а не лише наявністю) окремих думок. Лише 30 рішень містять посилання на літературні джерела від імені більшості, при цьому загалом було процитовано 80 унікальних джерел. Розподіл цих посилань менш нерівномірний, але його важко інтерпретувати з огляду на тип робіт, що цитуються. Наприклад, у рішенні більшості в справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo; міститься найбільша кількість цитат, але тільки за умови, що \u0026laquo;огляди справ, які обговорюють національне законодавство\u0026raquo;, вважатимуться джерелом\u003ca href=\"#_ftn50\" name=\"_ftnref50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. В інших рішеннях, однак, цитуються роботи, які, безперечно, можна вважати науковими. Наприклад, у справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn51\" name=\"_ftnref51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де процитовано кілька робіт, що стосуються міжнародного права окупації, та в справі \u0026laquo;Na\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u0026raquo;, де цитувалися роботи з питань тортур та універсальної юрисдикції\u003ca href=\"#_ftn52\" name=\"_ftnref52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Попри деякі приклади, цитування літературних джерел більшістю залишається порівняно рідкісною практикою: менш ніж 7 відсотків усіх рішень більшості містять такі посилання. Таким чином, окрім деякого збільшення кількості цитованих робіт із часом, важко простежити інші тенденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВ. Судді\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в попередньому підрозділі, існує значна варіація між суддями за кількістю цитат літературних джерел, які вони схильні включати у свої окремі думки. Точний підрахунок цитат був пов\u0026rsquo;язаний із певними труднощами через складність приписування окремих думок конкретному судді з огляду на практику оформлення цих думок у Суді. Для точного підрахунку посилань, які можна віднести до конкретного судді, було розглянуто два різні підходи. По-перше, враховано всі посилання в думці, де суддя зазначений у заголовку, незалежно від того, чи він був головним автором, чи просто приєднався до меншості. По-друге, враховано всі випадки в думках, де суддя був головним автором, на основі першого імені в списку\u003ca href=\"#_ftn53\" name=\"_ftnref53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У середньому один суддя посилається на понад 20 наукових джерел, але медіанна кількість становить лише 4. Різницю між цими показниками можна пояснити тим, що деякі судді цитують набагато більше, ніж інші: четверо суддів складають понад половину всіх посилань. Як показано на рисунку 2, суддя Пінто де Альбукерке лідирує із 704 цитатами, тоді як судді Серхгідес, Дєдов і Вехабовіч зробили 158, 145 і 138 посилань відповідно. Це особливо цікаво, оскільки суддя Вехабовіч не був зазначений як перший автор у жодній думці, що містить наукові цитати\u003ca href=\"#_ftn54\" name=\"_ftnref54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Якщо ранжувати суддів за головними авторами, то знову стає очевидно, що деякі з них значно частіше цитують наукові роботи, ніж інші. Як показано на рисунку 3, суддя Пінто де Альбукерке відповідає за більш ніж половину всіх цитат (з 704 посиланнями у 25 окремих думках), за ним слідують Серхгідес (158 цитат у 10 думках), Юдківська (95 у 6), Цоцорія (43 в 1), Моток (31 у 5) та Зупанчіч (20 у 9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 2:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела окремим суддею, в незалежності від того, як вони вказані в окремій думці\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 3:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела, за ведучим окремим суддею\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eС. Вік цитованих наукових робіт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одне важливе питання стосується середнього віку джерел, на які посилається ЄСПЛ. Це питання має значення, оскільки воно може свідчити про рівень відстежування Судом літературних джерел й актуальних трендів у науці та літературі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа рисунку 4 представлено середній і медіанний вік літературних джерел, на які посилалися протягом років. Цей показник важливий для розуміння того, як часто Суд звертається до сучасних джерел і чи орієнтується на більш нові дослідження. Важливо також відзначити, що старі джерела можуть бути більш фундаментальними, класичними, які й далі мають значний вплив на сучасну юриспруденцію. Середній вік цитованих робіт може бути показником загального орієнтування суддів і юристів Суду в академічних дебатах і теоріях.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4%20(2).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 4:\u0026nbsp;Середній та медіанний вік цитованої наукової роботи за роками\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультати показують, що, попри деякі винятки, Суд, як правило, цитує відносно сучасні джерела, середній вік яких 18,8 року, а медіанний \u0026mdash; 7 років. Останній показник більш показовий, оскільки серед цитованих джерел присутні такі давні праці, як твори Гроція та Шекспіра, що значно впливає на середні значення. Отримані дані підтримують ідею, що Суд зазвичай прагне звертатися до сучасних праць і цитувати їх, на відміну від неформального правила, згідно з яким перевага надається авторитету померлих авторів над сучасниками суддів\u003ca href=\"#_ftn55\" name=\"_ftnref55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Немає різниці між більшістю та меншістю щодо медіанного віку цитованих робіт, але, що цілком очікувано, середній вік джерел, на які посилається більшість, нижчий (12,5 років проти 19,44 року для меншості), що вказує на тенденцію цитувати більш сучасні праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD. Джерела з високою кількістю цитувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час аналізу юриспруденції Великої палати ЄСПЛ корисно звернути увагу на найчастіше цитовані наукові джерела. Більшість міжнародних судів має певні найбільш цитовані праці, і ЄСПЛ не виняток\u003ca href=\"#_ftn56\" name=\"_ftnref56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак у ЄСПЛ спостерігається менша послідовність у найчастіше цитованих працях порівняно з іншими міжнародними судами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 1 наведені авторитетні джерела, які найчастіше цитує більшість. Цікаво, що найбільш цитовані роботи стосуються міжнародного гуманітарного права, зокрема \u0026laquo;Звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u0026raquo; Хенкаертса й Досвальд-Бек (три цитати), статті Робертса \u0026laquo;Трансформаційна військова окупація: застосування законів війни та прав людини\u0026raquo; (дві цитати) та книги Дінштейна \u0026laquo;Міжнародне право військової окупації\u0026raquo; (дві цитати). Інші джерела щодо окупації також були процитовані у двох випадках\u003ca href=\"#_ftn57\" name=\"_ftnref57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Інші часто цитовані джерела належать до сфери публічного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 59.4492%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 338px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 68px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eRank\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing paragraphs\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e1\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDaniel Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026lsquo;Effectiveness\u0026rsquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026ndash; No Need for the Concept of Treaty Sui Generis\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e2\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDavid Harris and others, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 3\u003csup\u003erd\u003c/sup\u003e ed, 2014)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e3\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eG.A. Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in Iulia Motoc, Paulo Pinto de Albuquerque, and Krzysztof Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026ndash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (The Hague: Eleven International Publishing, 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e4\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAlexander Orakhelashvili, \u003cem\u003eThe Interpretation of Acts and Rules in Public International Law\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2008)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e5\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eHersch Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e6\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerhard van der Schyff, \u0026lsquo;The Concept of Democracy as an Element of the European Convention\u0026rsquo; (2005) 38(3) \u003cem\u003eComparative and International Law Journal of Southern Africa\u003c/em\u003e 355, 362\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e7\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eWilliam A. Schabas, \u003cem\u003eThe European Convention on Human Rights \u0026ndash; A Commentary\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2015) 84\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e8\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ Crawford, \u003cem\u003eThe International Law Commission\u0026rsquo;s Articles on State Responsibility. Introduction, Text and Commentaries\u003c/em\u003e (Cambridge, Cambridge University Press 2002)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e9\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.J.S. Wharton, \u003cem\u003eWharton\u0026rsquo;s Law Lexicon.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e10\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eMark E. Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 2009) 425-426.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e11\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLord Hoffmann, \u0026lsquo;Human Rights and the House of Lords\u0026rsquo; (1999) MLR 159, 166\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e12\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAdhemar Esmein and Henry Nezard, \u003cem\u003e\u0026Eacute;l\u0026eacute;ments de droit constitutionnel fran\u0026ccedil;ais et compar\u0026eacute;\u003c/em\u003e (Paris: Librairie de la soci\u0026eacute;t\u0026eacute; du Recueil Sirey, 6\u003csup\u003eth\u003c/sup\u003e ed, 1914)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e13\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.F. O\u0026rsquo;Connor, \u003cem\u003eGood Faith in International Law\u003c/em\u003e (Aldershot: Dartmouth Publishing Company, 1991) 42, 110, and 124\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e14\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.G. Merrills, \u003cem\u003eThe Development of International Law by the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (Manchester: Manchester University Press, 2\u003csup\u003end\u003c/sup\u003e ed, 1993) 72 \u003cem\u003eet seq\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e15\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eBostjan M. Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege against Self-Incrimination -- Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 Nottingham Law Journal 32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб. 1:\u0026nbsp;Найбільш цитовані джерела більшістю\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто зазначити, що в прецедентному праві ЄСПЛ згадуються джерела, які стосуються тем, непов\u0026rsquo;язаних безпосередньо з правом, наприклад знакове дослідження Чжоу, Гофмана, Гурена і Свааба щодо транссексуальності, яке було \u003cem\u003e\u0026laquo;першим, що продемонструвало... жіночу структуру мозку в генетично чоловіків-транссексуалів і [підтвердило] гіпотезу, що гендерна ідентичність формується в результаті взаємодії між мозком, що розвивається, і статевими гормонами\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn58\" name=\"_ftnref58\"\u003e[58]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, видається розумним зробити висновок, що найбільш цитовані джерела, як правило, стосуються питань, у яких Суд не відчуває себе компетентним. Для посилення своїх аргументів Суд звертається до наукових і літературних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПатерни, що випливають з аналізу окремих думок, суттєво відрізняються (Таблиця 2). Тут також значно представлені дослідження в галузі міжнародного публічного права, у тому числі деякі класичні твори\u003ca href=\"#_ftn59\" name=\"_ftnref59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і відомі довідкові праці\u003ca href=\"#_ftn60\" name=\"_ftnref60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак в окремих думках частіше трапляються посилання на наукові авторитети, які обговорюють саму ЄКПЛ. Таким чином, серед найбільш цитованих джерел підручник Гарріса, О\u0026rsquo;Бойла і Ворбріка щодо ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn61\" name=\"_ftnref61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та дослідження Рітікера про принцип ефективності\u003ca href=\"#_ftn62\" name=\"_ftnref62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Найбільш цитовані джерела також виявляють інші динаміки. Наприклад, стаття судді Серхгідіса \u0026laquo;Принцип ефективності, як він використовується в інтерпретації, застосуванні та імплементації Європейської конвенції з прав людини\u0026raquo; цитувалася в чотирьох справах, і в трьох із них самим суддею Серхгідісом\u003ca href=\"#_ftn63\" name=\"_ftnref63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно дослідження Зупанчіча про привілеї проти самообвинувачення й судочинство, а також про верховенство права цитуються у двох та одній справі відповідно самим суддею Зупанчічем\u003ca href=\"#_ftn64\" name=\"_ftnref64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Загалом важливо зазначити, що більшість найбільш цитованих джерел не має широкої підтримки Суду. Навпаки такі джерела частіше за все були улюбленими одного чи двох суддів, які неодноразово посилалися на них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаб. 2: Найбільш цитовані джерела в окремих думках\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eV. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ І ЛІТЕРАТУРНИХ ПРАЦЬ У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003eА. (Відсутність) наукових і літературних джерел у рішеннях більшості\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосилання на наукові й літературні джерела в рішеннях більшості суддів дотримуються певних патернів. По-перше, академічні праці іноді з\u0026rsquo;являються в рішенні тому, що на них посилалися в поданнях сторони, і Суд просто підсумовує аргументи, час від часу включаючи посилання, які використовували заявники\u003ca href=\"#_ftn65\" name=\"_ftnref65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або відповідачі\u003ca href=\"#_ftn66\" name=\"_ftnref66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, імовірно, менш релевантні для цього аналізу, оскільки вони здебільшого просто включені в текст рішення Суду, а не ретельно досліджені та відібрані. По-друге, коли більшість суддів посилається на наукові й літературні джерела, вона майже завжди робить це в описових частинах свого рішення, де Суд викладає та пояснює відповідні міжнародні, порівняльні й національні правові рамки, а не в аналітичній частині, де Суд інтерпретує та застосовує положення ЄКПЛ. Цитування в аналітичній частині є кращим, якщо Суд прагне уникнути враження, що на рішення більшості надмірно вплинули наукові праці. Хоча правда, що більшість Суду майже ніколи не використовує академічні праці у своїй аргументації для переконання, наукові джерела використовуються для інших цілей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, Суд може встановити факт, посилаючись на наукові й літературні джерела. Ці джерела зазвичай не стосуються права і надають певне роз\u0026rsquo;яснення контексту справи. Прикладом слугує справа \u0026laquo;\u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e\u0026raquo;, яка стосувалася захисту національних меншин. У цьому рішенні ЄСПЛ зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Згідно з деякими лінгвістами, хоча польська мова є відносно незачепленою регіональними варіаціями, можна виділити принаймні дві регіональні різновиди: кашубську та силезьку\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn67\" name=\"_ftnref67\"\u003e[67]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Суд тоді послався на працю Джона А. Дана \u0026laquo;Слов\u0026rsquo;янські мови в постмодерній епосі\u0026raquo;. Таке посилання пояснює фактичні обставини справи, але мало додає до аргументації Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ЄСПЛ може роз\u0026rsquo;яснити та деталізувати норми міжнародного права, посилаючись на відповідні наукові праці, практику, яка, як уже пояснено, повністю відсутня у випадках, коли йдеться про положення ЄКПЛ. Приклади можна знайти в справах, таких як \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo;, де Суд розглядав визначення окупації\u003ca href=\"#_ftn68\" name=\"_ftnref68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та посилався на низку наукових праць, у тому числі монографії Бенвеністі\u003ca href=\"#_ftn69\" name=\"_ftnref69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Араі-Такахаші\u003ca href=\"#_ftn70\" name=\"_ftnref70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Дінштейна\u003ca href=\"#_ftn71\" name=\"_ftnref71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а також статтю Робертса\u003ca href=\"#_ftn72\" name=\"_ftnref72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подібні посилання були зроблені в справі \u0026laquo;Chiragov and others v Armenia\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn73\" name=\"_ftnref73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і пізніше повторені в справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn74\" name=\"_ftnref74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці джерела не використовувалися Судом для посилення аргументації. Однак у справі \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo; суддя, що не погодився, Пінто де Альбукерке, посилався на праці Херша Лаутерпахта з метою переконання щодо аргументів, подібних до тих, що висловлювала більшість у цій справі\u003ca href=\"#_ftn75\" name=\"_ftnref75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретє й останнє, Суд використовує правову науку для пояснення й оцінювання національного законодавства держави-відповідача. У справі \u0026laquo;Reinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u0026raquo; ЄСПЛ посилався на наукові й літературні джерела в багатьох випадках для визначення обов\u0026rsquo;язків державного радника в Касаційному суді Франції\u003ca href=\"#_ftn76\" name=\"_ftnref76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo;, яка стосувалася застосування блювотних речовин до підозрюваних у торгівлі наркотиками, Суд зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Значна кількість юристів, однак, вважає, що Кримінально-процесуальний кодекс, зокрема стаття 81a, не дозволяє застосовувати блювотні речовини\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn77\" name=\"_ftnref77\"\u003e[77]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e і продовжив наводити низку наукових авторитетів для підтвердження цього тлумачення. У справі \u0026laquo;Bladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u0026raquo; Суд посилався на наукові й літературні джерела для пояснення юридичних дебатів, які існували на національному рівні щодо тягаря доказування в справах про наклеп\u003ca href=\"#_ftn78\" name=\"_ftnref78\"\u003e[78]\u003c/a\u003e. Аналіз використання наукових праць більшістю суддів чітко показує, що вони уникають використання академічних коментарів для інтерпретації ЄКПЛ. Понад те, підхід більшості Великої палати до вибору й представлення посилань також непослідовний. Хоча Суд не завжди послідовний у посиланнях на інші джерела, такі як правові інструменти рекомендаційного характеру, міжнародні договори та власні прецеденти, він робить це частіше і явно покладається на них у своїх аргументах, дотримуючись прийнятого методу цитування та інших формальних критеріїв. Цього не можна сказати про наукові й літературні джерела: єдиний стиль цитування відсутній, а підхід Суду до такого типу посилань важко визначити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eB. Патерни в окремих думках\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ЄСПЛ зазвичай дотримуються термінології та підходу більшості у своїх окремих думках. Це стосується як формальної структури\u003ca href=\"#_ftn79\" name=\"_ftnref79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так і змістового аналізу\u003ca href=\"#_ftn80\" name=\"_ftnref80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Судді меншості застосовують ті ж самі тести, що і більшість, але зазвичай наголошують на інших аспектах. Іншими словами, більшість і меншість Суду використовує однакову юридичну мову та зазвичай дотримується одних і тих самих формальних правил цитування та посилання на джерела. Однак, як було встановлено в попередньому розділі, більшість Суду рідко посилається на наукові праці. Можливо, саме через це не існує чітко встановлених і прийнятих конвенцій про використання наукових і літературних джерел у рішеннях ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn81\" name=\"_ftnref81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це частково пояснює, чому судді у своїх окремих думках демонструють дуже мало послідовності у використанні академічних джерел. Іншими словами, оскільки більшість не встановила однозначних правил застосування наукових і літературних джерел, робота окремих суддів залишається без чіткого керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглянуті два пов\u0026rsquo;язані питання. По-перше, продемонстровано, що судді, які висловлюють окрему думку, не обмежуються використанням наукових і літературних джерел лише трьома способами, як це робить більшість. Як і більшість, окремі судді використовують наукові праці для встановлення фактів\u003ca href=\"#_ftn82\" name=\"_ftnref82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або інтерпретації міжнародного\u003ca href=\"#_ftn83\" name=\"_ftnref83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й національного\u003ca href=\"#_ftn84\" name=\"_ftnref84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e права, але вони також використовують їх із метою переконання і відповідно посилаються на академічні праці для аргументації, безпосередньо пов\u0026rsquo;язаної з тлумаченням ЄКПЛ. По-друге, відзначається ступінь різноманітності і відсутність послідовності у використанні наукових праць суддями в окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти, такі як форматування, мова і вибір джерел, так і змістові, як-от роль цих джерел в аргументації суддів й аудиторія, яку вони намагаються переконати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;1. Використання наукових праць із метою переконання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді меншості використовують наукові праці для переконання. Більш конкретно, вони роблять це, щоб переконати свою аудиторію, що їхнє тлумачення ЄКПЛ у конкретній справі правильне, і часто цитують наукові й літературні джерела із цією метою. Прикладом слугують окремі думки суддів Пінто де Альбукерке й Дєдова у справі \u0026laquo;Baka v Hungary\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn85\" name=\"_ftnref85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де судді висловили думку, що ЄСПЛ має брати до уваги ефективність своїх рішень. Щоб підсилити цей аргумент, судді заявили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eЄвропейська конвенція з прав людини... має прямий, надконституційний ефект у внутрішніх правових системах держав-членів Ради Європи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn86\" name=\"_ftnref86\"\u003e[86]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e підкріплюючи свою позицію посиланнями на різні наукові праці, у тому числі роботи Ґріра і Вільдгабера\u003ca href=\"#_ftn87\" name=\"_ftnref87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас і Шоккенброка\u003ca href=\"#_ftn88\" name=\"_ftnref88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, серед інших. На відміну від більшості, судді, які висловлювали окрему думку, покладалися на наукові праці не тільки для тлумачення національного й міжнародного права чи фактів, але й підтвердження свого тлумачення ЄКПЛ. Аналогічно в справі \u0026laquo;Merabishvili v Georgia\u0026raquo; судді меншості Юдківська, Цоцорія і Вехабовіч висловили думку, що ЄСПЛ не повинен вагатися розглядати чутливі політичні справи\u003ca href=\"#_ftn89\" name=\"_ftnref89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони підтримали цю позицію, посилаючись на роботи Келлер і Гері\u003ca href=\"#_ftn90\" name=\"_ftnref90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Затцґера\u003ca href=\"#_ftn91\" name=\"_ftnref91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Van der Heijden v the Netherlands\u0026raquo; судді, які висловили окрему думку, Тулкенс, Вайїч, Шпільманн, Зупанчіч і Лаффранк, стверджували, що сфера застосування доктрини \u0026laquo;меж розсуду\u0026raquo; (Margin of Appreciation) не повинна бути пов\u0026rsquo;язана з європейським консенсусом\u003ca href=\"#_ftn92\" name=\"_ftnref92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за певних обставин, підкріплюючи цей аргумент посиланням на статтю Розакіса\u003ca href=\"#_ftn93\" name=\"_ftnref93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна навести ще декілька прикладів, коли судді меншості використовували наукові й літературні джерела для переконання в тлумаченні ЄКПЛ, іноді натякаючи на питання, які обговорювалися під час нарад Суду, та академічні праці, на які могла послатися більшість, але які не були зрештою включені до її аргументування. Ще однією помітною рисою, яку буде детальніше розглянуто в наступному підрозділі, є те, що судді, схоже, надають перевагу посиланню на наукові праці, які походять з або мають певний прямий зв\u0026rsquo;язок із ЄСПЛ. До таких джерел належать книги та статті, написані суддями поза межами судової практики або після закінчення їх мандата, а також праці, авторами яких є юристи Секретаріату Суду та Ради Європи. Серед прикладів, наведених вище, Вільдгабер, Розакіс і Келлер були суддями Суду, тоді як Шоккенброк обіймав різні посади в Секретаріаті Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. Відсутність єдиного загального патерну\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі продемонстровано різноманітність стилів, у яких судді меншості посилаються на наукові й літературні джерела, і проаналізовано роль, яку відіграють ці праці в їхніх окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти цитування, такі як типи джерел, мова та форматування, так і змістові питання, як-от роль цитат в аргументації та потенційна аудиторія, на яку спрямовані наукові цитати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eа) Типи джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз показує, що судді меншості звертаються до різних, а іноді досить незвичайних джерел у своїх окремих думках. Спектр наукових і літературних джерел значно ширший, ніж ті, на які посилається більшість. У своїх окремих думках судді посилаються на наукові праці, написані експертами з права ЄКПЛ. Вони згадують роботи таких авторів, як Жерарс\u003ca href=\"#_ftn94\" name=\"_ftnref94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бессон\u003ca href=\"#_ftn95\" name=\"_ftnref95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Цакіракіс\u003ca href=\"#_ftn96\" name=\"_ftnref96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Грір\u003ca href=\"#_ftn97\" name=\"_ftnref97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас\u003ca href=\"#_ftn98\" name=\"_ftnref98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бенуа-Ромер, Клебес\u003ca href=\"#_ftn99\" name=\"_ftnref99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та багатьох інших. Судді меншості також посилаються на різні підручники й коментарі ЄКПЛ, зокрема роботи Ворбріка, Гарріса й О\u0026rsquo;Бойла\u003ca href=\"#_ftn100\" name=\"_ftnref100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Ван Дайка, Ван Гофа, Ван Рейна та Зваака\u003ca href=\"#_ftn101\" name=\"_ftnref101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Джейкобса, Вайта й Ові\u003ca href=\"#_ftn102\" name=\"_ftnref102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Шабаса\u003ca href=\"#_ftn103\" name=\"_ftnref103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Рід\u003ca href=\"#_ftn104\" name=\"_ftnref104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окрім статей, книг і підручників, написаних науковцями, судді меншості також звертаються до блог-постів, що стосуються питань, розглянутих у справі. Наприклад, було процитовано пости Ліча і Дональд та Фьоллесдала й Ульфштайна\u003ca href=\"#_ftn105\" name=\"_ftnref105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Поява цих джерел в окремих думках здається логічною й доречною, оскільки вони обговорюють питання, що виникають у конкретних справах. Однак судді також роблять набагато більш нетрадиційні посилання. Наприклад, посилання на правознавців і філософів загальної тематики доволі поширені, а різноманіття серед них вражає. Так, хоча з\u0026rsquo;являються посилання на класиків, таких як Цицерон\u003ca href=\"#_ftn106\" name=\"_ftnref106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Кант\u003ca href=\"#_ftn107\" name=\"_ftnref107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, також наводяться посилання на таких авторів, як Алексі\u003ca href=\"#_ftn108\" name=\"_ftnref108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Дворкін\u003ca href=\"#_ftn109\" name=\"_ftnref109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, як правило, зроблені для ілюстрації загального контексту справи або з риторичною метою. Наприклад, посилання на Цицерона в окремій думці суддів Пінто де Альбукерке та Вучініча у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; слугує риторичним вступом до основної теми справи: \u003cem\u003e\u0026laquo;У часи безробіття та фіскальних обмежень держави утримуються від надання мігрантам рівного доступу до цивільних та соціальних прав і віддають перевагу громадянам над мігрантами. Ця політика не лише ставить під загрозу соціальну згуртованість у європейських країнах, але й торкається самого принципу рівності. Відмовляючи у визнанні цивільних та соціальних прав нелегальних мігрантів, держави стають морально відповідальними за комодифікацію тих осіб, які перебувають на самому дні соціальної піраміди. Ця відповідальність є не тільки моральною, а і юридичною. Як одного разу сказав Цицерон, Meminerimus autem etiam adversus infimos iustitiam esse servandam [Не забуваймо, що справедливість слід здійснювати навіть щодо найсмиренніших]\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn110\" name=\"_ftnref110\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[110]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e Тут посилання на Цицерона не використовується з метою переконання чи пояснення фактів справи, а для риторичного вступу до основного питання. Те саме можна сказати про часті посилання окремих суддів на художні твори. Ці джерела також різноманітні: судді посилаються на романи, п\u0026rsquo;єси й сонети, починаючи від Шекспіра\u003ca href=\"#_ftn111\" name=\"_ftnref111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Достоєвського\u003ca href=\"#_ftn112\" name=\"_ftnref112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Кафки\u003ca href=\"#_ftn113\" name=\"_ftnref113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і закінчуючи Рушді\u003ca href=\"#_ftn114\" name=\"_ftnref114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Мак-Каллоу\u003ca href=\"#_ftn115\" name=\"_ftnref115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони можуть мати риторичну цінність, але, як правило, прямо не стосуються предмета рішень. Лише кілька суддів посилається на літературу, і наявність таких посилань в окремих думках значною мірою залежить від стилю письма конкретного судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на таку різноманітність важко встановити чіткий підхід суддів меншості ЄСПЛ до цитування наукових праць. Вибір джерел, здається, залишається суто особистим рішенням і залежить як від знайомства конкретного судді з певною літературою, так і його стилю письма. Однак можна виявити дві тенденції. По-перше, як уже зазначалося вище, судді надають перевагу цитуванню наукових джерел, що походять із ЄСПЛ. Є багато прикладів, коли судді меншості посилаються на роботи своїх колег\u003ca href=\"#_ftn116\" name=\"_ftnref116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і юристів Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn117\" name=\"_ftnref117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це може бути зумовлено як доступністю цих робіт, так і тим, що судді ЄСПЛ вважають їх більш авторитетними, ніж зовнішні наукові праці. Окрім того, судді іноді посилаються на власні позасудові публікації у своїх окремих думках. У багатьох випадках судді надають \u0026laquo;додаткове читання\u0026raquo; з питання, посилаючись на свої праці\u003ca href=\"#_ftn118\" name=\"_ftnref118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але мета таких самопосилань не завжди чітко пояснюється в окремих думках. Наприклад, суддя Ельосегуі у своїй окремій думці зазначила: \u003cem\u003e\u0026laquo;У різних публікаціях я зверталася до основних сучасних позицій, що були розроблені в академічних колах, особливо в Європі, щодо принципу пропорційності, дійшовши висновку, що це інструмент, який допомагає суддям структурувати логічні міркування для розв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязання справи. Я стверджувала, що теорія Роберта Алексі є корисною під час вивчення способу аргументації судів. Я також погоджуюся з тезою Карлоса Берналя про те, що в процесі зважування неможливо виключити суб\u0026rsquo;єктивні оцінки судді. Але це сумісно з раціональністю, якщо суддя застосовує й обґрунтовує кожен етап тесту пропорційності. Безсумнівно, ця ідея може бути включена в теоретичну основу, що починається з тез Роберта Алексі та його учнів... серед яких я маю честь бути\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn119\" name=\"_ftnref119\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[119]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e. Це обговорення має певний зв\u0026rsquo;язок із предметом справи, але його не було чітко розкрито в думці. Окрім того, це самопосилання здається твердженням загального характеру, яке можна було б включити в багато рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга помітна тенденція полягає в тому, що судді часто використовують якесь джерело для встановлення певного аргументу й продовжують посилатися на це джерело від однієї окремої думки до наступної. Наприклад, публікації Рітікера, старшого юриста ЄСПЛ, регулярно цитує суддя Серхгідес у своїх окремих думках, зазвичай на схожу тему. У більшості випадків суддя посилається на питання тлумачення ЄКПЛ із погляду принципу ефективності в юриспруденції ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn120\" name=\"_ftnref120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eб) Мови джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 3 показано розподіл мов цитованих джерел за кількістю відповідних справ, що демонструє, що найімовірніше цитуються англійські та французькі джерела, незалежно від національної мови відповідної держави, хоча це не єдині мови цитованих джерел. Домінування посилань на наукові праці англійською чи французькою мовами, імовірно, пояснюється тим, що це офіційні мови Суду, і більшість суддів знає їх. За всіма показниками джерела англійською мовою (оригінальні чи перекладені) цитуються найчастіше. Однак, як показано в таблиці 3, французька мова \u0026mdash; друга за кількістю справ, у яких на неї посилаються, але лише четверта за абсолютною кількістю джерел після італійської та німецької.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 34.1623%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 180px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eLANGUAGE\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of respondents\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eEnglish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e782\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e105\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eItalian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e143\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerman\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e131\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e17\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eFrench\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e107\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e41\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e19\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003ePortuguese\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLatin\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eSpanish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eNorwegian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eRussian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGreek\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eCzech\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб 3: Мова цитованих джерел\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновним фактором цитування джерел мовами, відмінними від англійської та французької, схоже, є ідентичність відповідачів і їхня офіційна мова. Таким чином, наприклад, італійські джерела були процитовані лише двічі в справах проти держав-відповідачів, інших ніж Італія. Суддя Пінто де Альбукерке посилався на велику кількість джерел італійською, німецькою й португальською мовами в справах проти Італії\u003ca href=\"#_ftn121\" name=\"_ftnref121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Німеччини\u003ca href=\"#_ftn122\" name=\"_ftnref122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Португалії\u003ca href=\"#_ftn123\" name=\"_ftnref123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відповідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак не всі раціональні підстави для вибору мови наукових праць так легко пояснити. Іноді в окремих думках з\u0026rsquo;являються джерела мовами, відмінними від мов Суду або держави-відповідача. Наприклад, німецькі джерела використовувалися в справах проти Румунії\u003ca href=\"#_ftn124\" name=\"_ftnref124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Чехії\u003ca href=\"#_ftn125\" name=\"_ftnref125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;B\u0026eacute;dat v Switzerland\u0026raquo; суддя Юдківська посилалася на книгу, опубліковану російською мовою, хоча відповідну цитату було перекладено англійською в тексті окремої думки\u003ca href=\"#_ftn126\" name=\"_ftnref126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;K\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u0026raquo; суддя Пінто де Альбукерке посилався на джерела італійською й німецькою мовами\u003ca href=\"#_ftn127\" name=\"_ftnref127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Отже, підхід суддів меншості до вибору мови джерел не завжди очевидний. Хоча більшість джерел, на які посилаються, опубліковані англійською мовою, існують деякі помітні винятки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. Незрозуміле форматування\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із найчіткіших проявів відсутності послідовного підходу до цитування наукових праць є формат цих цитат. Хоча підхід Суду до цитування судової практики (відносно) послідовний і витримується як у рішеннях більшості, так і в окремих думках\u003ca href=\"#_ftn128\" name=\"_ftnref128\"\u003e[128]\u003c/a\u003e, цього не можна сказати про формат посилань на наукові праці. Не дивно, що судді, які пишуть індивідуально, приділяють мало уваги форматуванню. Однак ще дивніше те, що це питання не було розв\u0026rsquo;язане на редакційному етапі. Наприклад, у справі \u0026laquo;Sheffield and Horsham v the United Kingdom\u0026raquo; рішення більшості згадувало статтю С. М. Брідлова в журналі \u0026laquo;Nature\u0026raquo;, том 378, с. 15, 2 листопада 1995 року\u003ca href=\"#_ftn129\" name=\"_ftnref129\"\u003e[129]\u003c/a\u003e, без зазначення назви статті.\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк і більшість, судді у своїх окремих думках не дотримуються певного стилю форматування. Оскільки не існує суттєвого зовнішнього нагляду за цим, форматування в окремих думках залежить від того, наскільки судді приділяють увагу послідовності. Це легко продемонструвати, розглядаючи стиль форматування в окремих думках у справі \u0026laquo;Svinarenko and Slyadnev v Russia\u0026raquo;, де майже кожне посилання оформлене по-різному\u003ca href=\"#_ftn130\" name=\"_ftnref130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Схоже, судді цитують так, як їм здається доцільно. Наприклад, у справі \u0026laquo;Al-Adsani v the United Kingdom\u0026raquo; суддя Пеллонпаа послався лише на сторінку в журналі \u0026laquo;93 American Journal of International Law (AJIL) 181 (1999)\u0026raquo;, не зазначивши автора та назву статті\u003ca href=\"#_ftn131\" name=\"_ftnref131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, відсутність послідовності ненавмисна й може вважатися тривіальним питанням. Як зазначив Познер, спираючись на свій суддівський досвід, система цитування повинна \u003cem\u003e\u0026laquo;надавати достатньо інформації про джерело, щоб дати читачеві загальне уявлення про його значення і чи варто його шукати, а також щоб читач міг знайти джерело, якщо вирішить це зробити\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn132\" name=\"_ftnref132\"\u003e[132]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Проте непослідовність має наслідки для прозорості, оскільки ускладнює надійне відстеження цитат, включених до судової практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eC. \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРоль посилань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча питання про роль посилань на літературні й наукові джерела заслуговує окремого вивчення, у цьому підрозділі коротко показано, як судді меншості використовують такі посилання для різних цілей. Уже встановлено, що, як і більшість, судді меншості залучають джерела для встановлення фактів і тлумачення національного та міжнародного права і що судді меншості унікально посилаються на наукові праці з метою переконання. Водночас можна виділити три інші цілі, які ілюструють корисність академічних посилань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, судді у своїх окремих думках використовують джерела для встановлення контексту певної проблеми й пропонування додаткових матеріалів для читання. Суддя Пінто де Альбукерке неодноразово посилався на літературні та наукові джерела із цією метою в багатьох своїх окремих думках\u003ca href=\"#_ftn133\" name=\"_ftnref133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча таке контекстуалізування може бути корисним у деяких випадках, детальний список можливих джерел не завжди найефективніший спосіб використання окремих думок. Звісно, можуть бути розбіжності щодо мети окремих думок, але дуже мало суддів використовує їх для встановлення контексту й надання розширеного списку літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, посилання на наукові праці можуть використовуватися як ілюстративні приклади певної точки зору. Наприклад, у справі \u0026laquo;Fern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u0026raquo; суддя Дєдов просто навів літературні приклади, що ілюструють потенційні негативні наслідки целібату. Він зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Протягом століть целібат був добре відомою і серйозною проблемою для тисяч священників, які все життя страждали, приховуючи правду про своє сімейне життя від католицької церкви, побоюючись покарання. Негативні наслідки застарілого правила целібату були зображені багатьма письменниками, від Віктора Гюго (\u0026ldquo;Собор Паризької Богоматері\u0026rdquo;) до Коллін Мак-Каллоу (\u0026ldquo;Ті, що співають у терні\u0026rdquo;), а також численними медіарепортажами про скандали із сексуальним насильством у багатьох країнах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn134\" name=\"_ftnref134\"\u003e[134]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, деякі посилання використовуються лише з риторичною метою. Здається, що деякі з них мають єдину мету \u0026mdash; покращити \u0026laquo;звучання\u0026raquo; цих думок. Наприклад, у справі \u0026laquo;Jaloud v the Netherlands\u0026raquo; суддя Моток порівняла есей Камю про самовідчуження з відсутністю послідовності в судовій практиці Суду\u003ca href=\"#_ftn135\" name=\"_ftnref135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це цікаве й креативне порівняння, його практична користь не є очевидною. Посилання на сонет Емми Лазарус у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; також використовувалося з риторичною метою\u003ca href=\"#_ftn136\" name=\"_ftnref136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, зрозуміло, що судді використовують посилання на літературні й наукові джерела і у своїх окремих думках для різних цілей, і це часто залежить від особистості судді та її підходу до окремих думок. Безсумнівно, ці цілі можуть перетинатися; окрім того, деякі судді використовують наукові праці з багатьох причин, тоді як інші не використовують їх узагалі. Тому не можна виділити єдиний підхід суддів меншості до ролі та мети їхніх посилань на наукові праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМотиви цитування літературних і наукових джерел\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглядаються мотиви цитування наукових праць більшістю та меншістю суддів ЄСПЛ. Для визначення типової мотивації звернення до наукових праць необхідні певні припущення. У цьому підрозділі розглядаються два аспекти. По-перше, він пояснює небажання більшості Суду цитувати наукові джерела для переконання, посилаючись на практику інших судів і трибуналів. Це коротке порівняння не є вичерпним, оскільки для такого дослідження потрібне окреме вивчення. По-друге, розглядається питання, чому деякі судді з меншості більш охоче використовують наукові й літературні джерела у своїх рішеннях. Окрім очевидних практичних причин, таких як те, що суддям із меншості не потрібно узгоджувати вибір джерел з іншими суддями і вони можуть дотримуватися власного стилю, існує припущення, що, програючи аргументи в Суді, судді меншості прагнуть переконати якомога ширшу аудиторію, використовуючи авторитет наукових джерел, що їхня думка, а не думка суддів більшості мала б переважити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначалося вище, більшість Суду зазвичай не цитує літературні й наукові джерела у своїх рішеннях. Якщо це й трапляється, то зазвичай лише кілька посилань, майже завжди в тих сферах, де Суд не може претендувати на беззаперечну експертність. Існує кілька причин, через які може бути вирішено не цитувати джерела, включно з тим, що цитування \u0026laquo;не є безкоштовним\u0026raquo;, тобто вимагає певних зусиль, і що потрібно досягти згоди не тільки щодо необхідності цитування, але й того, кого цитувати\u003ca href=\"#_ftn137\" name=\"_ftnref137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тому наукових джерел свідомо уникають. Однак такий підхід мало сприяє прозорості ухвалення рішень у Суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з причин, чому наукові джерела не цитуються більшістю, \u0026mdash; те, що ЄКПЛ не передбачає аналогічної директиви, як у статті 38 Статуту МС, яка прямо дозволяє посилатися на певні академічні джерела. Однак це не заважає Суду звертатися до широкого кола джерел для посилення своїх аргументів. Насправді Суд звертався до своєї юриспруденції, норм міжнародного права, норм рекомендаційного характеру та звітів різних організацій як засобів тлумачення ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn138\" name=\"_ftnref138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча текст ЄКПЛ не дозволяє прямо посилатися на ці матеріали, він їх і не забороняє, і за тією ж логікою посилання на літературні й наукові джерела повинні розглядатися на тих самих засадах. Проте це не так. Матеріали, згадані вище, використовуються більшістю Суду значно частіше й ширше, ніж академічні джерела. Отже, відсутність явного регулювання, яке дозволяє посилатися на зовнішні джерела, не може саме собою пояснити обмежену кількість таких посилань у рішеннях більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодаткові пояснення рідкісного використання академічних джерел більшістю можна отримати з тих справ, де вони все ж таки були процитовані. Одна з проблем полягає в значенні і вагомості певного джерела. Відповідно до термінології, розробленої Генрі Смоллом\u003ca href=\"#_ftn139\" name=\"_ftnref139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й успішно застосованої Ліанн Боер\u003ca href=\"#_ftn140\" name=\"_ftnref140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у дослідженнях міжнародного права, посилання ЄСПЛ на наукову роботу означає перетворення процитованої роботи на \u0026laquo;символ концепції\u0026raquo;, що представляє консенсус більшості щодо певного питання. Понад те, цитування з боку більшості означає, що певне джерело підвищується від наукового до фактично правового джерела. Суд, можливо, неохоче надає таку \u0026laquo;владу\u0026raquo; науковим коментаторам. Це також може пояснити, чому Суд не посилається на конкретні наукові праці, що стосуються ЄКПЛ, але віддає перевагу джерелам, які обговорюють міжнародне або національне право. Як остаточний авторитет щодо ЄКПЛ, цитування Судом значно підвищить цінність конкретного джерела чи науковця, що працює в галузі права ЄКПЛ, набагато більше, ніж у сфері міжнародного права загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнші суди були менш обережні у використанні наукових авторитетів. Наприклад, дослідження Хельмерсена підтверджує, що Апеляційний орган Світової організації торгівлі регулярно цитував наукові праці, хоча це відбувалося все рідше\u003ca href=\"#_ftn141\" name=\"_ftnref141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно в міжнародному інвестиційному арбітражі Ріді та Шульц виявили, що посилання на наукові джерела такі ж поширені, як і цитування попередніх рішень та інших судових рішень, хоча останні починають переважати\u003ca href=\"#_ftn142\" name=\"_ftnref142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дослідження загалом показують, що цитати зазвичай надаються на користь старих праць відомих авторів\u003ca href=\"#_ftn143\" name=\"_ftnref143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Як зазначалося вище, літературні й наукові джерела, які використовує ЄСПЛ, не є особливо давніми, і переважна частина з них були опубліковані у XXI столітті. Сам Суд ніколи не формулював свого підходу до цитування наукових праць, але правдоподібне пояснення можна знайти в унікальності як правозахисного судочинства, так і підходу Суду до юридичного тлумачення. ЄСПЛ рідко використовує \u0026laquo;оригіналістський\u0026raquo; підхід до тлумачення ЄКПЛ для встановлення історичного походження певного положення. Гарріс, О\u0026rsquo;Бойл і Ворбрік пояснили рідкісне використання підготовчих матеріалів Судом так:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;На практиці Суд, як і раніше Комісія, лише зрідка використовує матеріали обговорень при підготовці тексту Конвенції (travaux preparatoires). Частково це пояснюється тим, що ці матеріали не завжди є корисними, а частково через те, що акцент робиться на динамічне і зазвичай телеологічне тлумачення Конвенції, яке, де це доцільно, зосереджується на сучасних європейських стандартах, а не на конкретних намірах держав-розробників\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn144\" name=\"_ftnref144\"\u003e[144]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, важкі справи, які розглядає ЄСПЛ, часто породжуються сучасними викликами, які неможливо розв\u0026rsquo;язати, посилаючись на давні й усталені наукові джерела. Можливо, саме це робить менш привабливим для Суду цитування старих наукових праць через їхню обмежену цінність, тоді як небажання Суду перетворювати наукові праці на \u0026laquo;символи концепції\u0026raquo; може пояснити його неохоту цитувати новіші й актуальніші праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, Суд має дуже вузьке вікно можливостей для звернення до наукових праць. Використання наукових джерел суддями в їхніх окремих думках може потенційно вплинути на підхід при ухваленні рішень більшістю Суду із часом, і, можливо, використання ними літературних і наукових джерел збільшиться. Суд має обмежені можливості контролювати зміст окремих думок, і здається, що деякі судді охоче звертаються до широкого кола додаткової літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо змушує окремого суддю цитувати наукові джерела у своїх рішеннях? Одна гіпотеза полягає в тому, що частота посилань на наукові праці окремими суддями пов\u0026rsquo;язана з підходом їхньої національної правової системи до таких джерел. Цей аргумент можна доповнити посиланням на конкретну освітню й професійну підготовку суддів із високою кількістю цитувань наукових джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТвердження, що країна походження судді може визначити його схильність до цитування наукових джерел, \u0026mdash; складне. Деякі національні суди взагалі не використовують наукові праці у своїх рішеннях, тоді як інші вдаються до них більше чи менше. Вага посилань також суттєво різниться. У Німеччині, наприклад, посилання на національні наукові праці мають велику переконливу силу\u003ca href=\"#_ftn145\" name=\"_ftnref145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, хоча жоден із суддів ЄСПЛ, обраних від Німеччини, не відомий великою кількістю посилань на наукові праці. У судах багатьох східноєвропейських держав наукові коментарі майже ніколи не цитуються\u003ca href=\"#_ftn146\" name=\"_ftnref146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; проте щонайменше троє суддів із топ-10 (на рисунку 3) походять зі Східної Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама пропозиція, що схильність до цитування залежить від країни походження судді, проблематична, оскільки традиції можуть варіювати навіть у межах судової системи однієї держави. У межах однієї і тієї ж системи можуть існувати відмінності між нижчими й конституційними судами, наприклад через більш академічний склад суддів\u003ca href=\"#_ftn147\" name=\"_ftnref147\"\u003e[147]\u003c/a\u003e. Інші дослідження стверджують, що \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо звичайні суди не звертаються до літератури, конституційні суди робитимуть те ж саме\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn148\" name=\"_ftnref148\"\u003e[148]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Щодо США було висунуто думку\u003ca href=\"#_ftn149\" name=\"_ftnref149\"\u003e[149]\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;роль юридичної науки та її потенційна корисність є більшою для судів останньої інстанції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn150\" name=\"_ftnref150\"\u003e[150]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eОднак збільшення кількості посилань на літературні й наукові джерела може бути пов\u0026rsquo;язане лише з певними суддями, які частіше за інших схильні до цитування. Так, Шварц і Петербрідж повідомляють про зростання кількості посилань на наукові джерела у Федеральних окружних судах США із часом\u003ca href=\"#_ftn151\" name=\"_ftnref151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але приписують це зростання лише невеликій групі суддів\u003ca href=\"#_ftn152\" name=\"_ftnref152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і вказують на те, що щедре цитування негативно корелює із зайнятістю Суду\u003ca href=\"#_ftn153\" name=\"_ftnref153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й політичною консервативністю суддів\u003ca href=\"#_ftn154\" name=\"_ftnref154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна також помітити, що лише кілька суддів ЄСПЛ відповідає за три чверті всіх цитувань суддів меншості. Хоча дані, на яких ґрунтується це дослідження, дещо обмежені, здається, що схильність до цитування наукових праць не можна пояснити лише походженням, освітою чи професійним досвідом окремих суддів\u003ca href=\"#_ftn155\" name=\"_ftnref155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша мотивація для цитування наукових джерел може полягати в тому, що судді меншості вважають, що це зробить їхні аргументи більш переконливими для різних аудиторій, до яких звертається Суд. Цю гіпотезу розглядали в юридичній науці. Наприклад, спираючись на критичну традицію розгляду міжнародного права як практики аргументації\u003ca href=\"#_ftn156\" name=\"_ftnref156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Венцке досліджує поняття семантичної влади \u003cem\u003eяк \u0026laquo;особливу форму влади... що зазвичай підтримується соціальними очікуваннями \u0026mdash; очікуваннями, що певний суб\u0026rsquo;єкт принаймні посилатиметься на певне твердження і обґрунтує його в міжнародному правовому дискурсі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn157\" name=\"_ftnref157\"\u003e[157]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Для більшості міжнародних судів така претензія на семантичну владу зазвичай підтримується самопосиланням (наприклад, посиланням на власний прецедент судді), однак інші форми використання джерел права також можуть бути важливими: як продовжує Венцке, \u003cem\u003e\u0026laquo;семантична влада суб\u0026rsquo;єкта може бути найефективнішою, якщо він представляє себе не як гравець, а як виконавець інших авторитетів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn158\" name=\"_ftnref158\"\u003e[158]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eЗ огляду на це зрозуміло, що судді у своїх окремих думках мають потенціал впливати не лише на розвиток права, але й ширше \u0026mdash; на дискурс про нього. У контексті використання літературних і наукових джерел це може означати різноманітні стратегії посилання на відповідні авторитетні джерела залежно від аудиторії, і тому меншість часто пише свої окремі думки, орієнтуючись на одну чи кілька цільових аудиторій\u003ca href=\"#_ftn159\" name=\"_ftnref159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаше емпіричне дослідження підтверджує, що принаймні деякі судді меншості можуть враховувати конкретні аудиторії, коли використовують наукові джерела у своїх окремих думках. По-перше, це припущення можна підтвердити тим фактом, що судді меншості часто використовують джерела, опубліковані мовою держави-відповідача. Звичайно, літературні й наукові джерела, написані мовою держави-відповідача, можуть бути найбільш релевантними в багатьох справах, але це також може символізувати обізнаність судді чи суддів меншості у відповідному питанні. По-друге, різноманітність видів наукових праць, від художньої літератури до енциклопедій, можливо, спрямована на демонстрацію того, що судді меншості або принаймні деякі з них прагнуть звертатися до різних груп і демонструвати своє розуміння місцевої культури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдея аудиторій судових рішень не є новою й обговорювалася в різних контекстах. Стосовно Верховного суду США зазначалося, що \u003cem\u003e\u0026laquo;судді працюють із (або обходять) свої(ми) аудиторії(ями), щоб досягти своїх ширших цілей\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn160\" name=\"_ftnref160\"\u003e[160]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e що означає, що конкретна форма судового аргументування може змінюватися залежно від аудиторії, до якої звертаються судді\u003ca href=\"#_ftn161\" name=\"_ftnref161\"\u003e[161]\u003c/a\u003e. Оскільки судді меншості не змогли переконати своїх колег у конкретній справі, вони можуть вдаватися до використання авторитетних джерел, щоб переконати інші аудиторії, які можуть підтримати їхню точку зору в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе ширше використання літературних і наукових джерел може бути спрямоване на кілька ключових аудиторій, які можуть перетинатися. До цих аудиторій насамперед належать інші судді ЄСПЛ (які не були в колегії в конкретній справі) та адвокати, які виступають перед ним. Окремі думки в ЄСПЛ та інших судах існують тому, що один або група суддів не змогли переконати своїх колег у перевазі їхнього тлумачення ЄКПЛ і вони хочуть забезпечити подальшу критику та обговорення\u003ca href=\"#_ftn162\" name=\"_ftnref162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Важливість озвучення цих різних тлумачень полягає в тому, щоб потенційно вплинути на Суд у майбутніх справах, і посилання на наукові праці можуть підтримати їхній аргумент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга ключова аудиторія \u0026mdash; це національні судді. Вважається, що національні судді є найближчими союзниками ЄСПЛ на національному рівні, і тому прийняття ними конкретної позиції Суду забезпечує повне впровадження ЄКПЛ на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn163\" name=\"_ftnref163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Саме тому деякі судді використовують велику кількість джерел, які будуть знайомі суддям і юристам у державі-відповідачі. Це також може демонструвати розуміння суддею меншості правового контексту в цій державі. Можна стверджувати, що до цієї аудиторії належать також національні уряди, і включення посилань на наукові праці, особливо національні, \u0026mdash; потужний інструмент для підвищення переконливості окремої думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретя аудиторія \u0026mdash; це юридична спільнота загалом, у тому числі академічні юристи та коментатори Суду. Для цієї аудиторії посилання на наукові праці \u0026mdash; не тільки невіддільний елемент наукового письма, що запрошує їх підтримати позицію меншості, але й спосіб суддів взаємодіяти з роботами вчених і, можливо, закликати їх виконувати свою функцію \u0026laquo;нагляду\u0026raquo; за діяльністю Суду\u003ca href=\"#_ftn164\" name=\"_ftnref164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це особливо важливо в контексті тих окремих думок, які критикують регресивні зміни, і які Гельфер і Воетен влучно назвали \u0026laquo;дисидентами проти відкату\u0026raquo;, що, імовірно, спираються на коментарі, які підтримують їхнє твердження про те, що рішення Суду є регресивним\u003ca href=\"#_ftn165\" name=\"_ftnref165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстання ключова аудиторія \u0026mdash; це широка громадськість. Посилання на літературу, особливо з риторичними цілями, можуть свідчити про те, що судді прагнуть продемонструвати свою обізнаність із загальним культурним контекстом європейського суспільства. Деякі судді можуть включати літературні посилання, щоб показати, що вони не чужі люди: вони читають ті самі книги й сонети, і їм можна довіряти розв\u0026rsquo;язання найскладніших справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці аудиторії важливі і для більшості, вони більш значущі для суддів меншості принаймні з двох причин. По-перше, рішення Суду \u0026mdash; юридично обов\u0026rsquo;язкові відповідно до статті 46 ЄКПЛ, і тому судді більшості не вважають за потрібне використовувати всі інструменти переконання, адже їхнє письмове рішення стає законом незалежно від цього. По-друге, на практиці важко змінити консервативні традиції складання текстів рішень більшості. Хоча певні переваги переконливої аргументації існують, Суд не вважає їх достатніми для зміни усталеного підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа завершення, більшість Суду посилається на наукові праці лише тоді, коли це необхідно для пояснення фактів або правових питань поза їхньою основною компетенцією, імовірно, щоб уникнути фактичного піднесення юридичної науки до статусу джерела права ЄКПЛ або труднощів у погодженні конкретних авторитетів, на які варто посилатися. Для більшості потенційні недоліки цитування наукових джерел перевищують можливі переваги. Судді меншості мають менше обмежень у використанні літературних і наукових джерел та, імовірно, більше стурбовані переконанням ширшої аудиторії, що призводить до набагато ширшого використання юридичної науки в окремих думках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eVI.\u0026nbsp;ВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття проливає світло на використання літературних і наукових джерел у судочинстві ЄСПЛ, здебільшого недостатньо досліджене, особливо порівняно з іншими джерелами й матеріалами, з якими взаємодіє Суд. Основою дослідження слугує теза, що цитування юридичних авторитетів має важливе значення і заслуговує на увагу. Посилання на наукові праці впливають на Суд, його суддів і читачів настільки, наскільки вони використовуються для обґрунтування аргументів, викладених у рішеннях й окремих думках, доданих до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час першого великомасштабного емпіричного аналізу рішень Великої палати й окремих думок встановлено, що хоча загальний рівень використання наукових праць у справах ЄСПЛ відносно низький, він аж ніяк не незначний. Суд використовує широкий спектр наукових джерел. Попри це, немає чіткої й однорідної стратегії звернення до наукових праць у судовій практиці ЄСПЛ, що ще більш помітно в окремих думках суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність чіткої стратегії необов\u0026rsquo;язково є проблематичною. Вона, однак, порушує додаткові питання про використання наукових праць і їхнє значення в процесі розв\u0026rsquo;язання справ про права людини Судом. Це дослідження пролило світло на деякі випадки використання, такі як встановлення фактів, тлумачення національного й міжнародного права, надання контексту й додаткових матеріалів для подальшого розгляду певного питання, надання ілюстративних прикладів і використання для риторичних цілей. Однак, як зазначалося на початку, аналіз базувався лише на випадках використання наукових джерел, що були явними і відчутними. Широкий спектр літературних і наукових джерел, на які посилаються судді, і різноманітність їх використання свідчать про те, що результати цього дослідження, якими б всеосяжними не були, можуть бути лише частиною загальної картини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ця стаття стала першим емпірично обґрунтованим дослідженням масштабів і природи цього явища, заклавши основу для подальших досліджень, які сприятимуть глибшому розумінню взаємозв\u0026rsquo;язку між судочинством у сфері прав людини й науковими дослідженнями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОДЯКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори висловлюють подяку своїм науковим асистентам \u0026mdash; Чандані Триведі, Евану Ентоні, Ваджіху Джаруді, Демі-Лі Франклін, Бену Робінсону і Вероніці Сун за їхню чудову допомогу в цьому проєкті. Вони також вдячні Філіппо Фонтанеллі, Васілісу Цевелекосу, Крешимиру Камберу й Сондре Торп Гельмерсену за їхні цінні коментарі до ранніх версій цієї статті. Стаття також виграла від ретельних і детальних коментарів двох анонімних рецензентів. Усі помилки залишаються відповідальністю авторів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The expression \u0026lsquo;authorities\u0026rsquo; is used here without implying that every citation of a scholarly work would necessarily be and share the features of an \u0026lsquo;argument from authority\u0026rsquo; in argumentation theory. On this latter notion, see Walton, D, Appeal to Expert Opinion: Arguments from Authority (Pennsylvania State University Press 1997) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Appeal+to+Expert+Opinion%3A+Arguments+from+Authority\u0026amp;author=Walton+D\u0026amp;publication+year=1997\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In particular, it is not considered here whether individual opinions of Judges of an international court may themselves amount to scholarship, which has been discussed elsewhere in the literature. On this point, see, eg, Helmersen, ST, \u0026lsquo;Scholarly\u0026mdash;Judicial Dialogue in International Law\u0026rsquo; (2017) 16 LPICT 464 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Scholarly%E2%80%93Judicial+Dialogue+in+International+Law\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=LPICT\u0026amp;volume=16\"\u003eGoogle Sch\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDubsk\u0026aacute; and Krejzov\u0026aacute; v the Czech Republic\u003c/em\u003e App Nos 28859/11 and 28473/12 (ECtHR, 11 December 2014) para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 57592/08 (ECtHR, 17 January 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e App No 21830/93 (ECtHR, 22 April 1997) para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e [GC] App No 18114/02 (ECtHR, 18 October 2006) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eLautsi v Italy\u003c/em\u003e App No 30814/06 (ECtHR, 3 November 2009) Concurring Opinion of Judge Bonello, para 4.1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The term \u0026lsquo;minority Judges\u0026rsquo; is used as a composite term, including Judges who voted against the outcome of the judgments and who submitted their dissenting opinion, as well as those who voted with the majority but submitted their concurring opinion. When the judgment of the majority is referred to, this specifically means the part of the judgment excluding the opinions of the minority Judges. When the judgment of the Court is referred to, this indicates the judgment in its entirety.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Crawford, J, Brownlie\u0026rsquo;s Principles of Public International Law (8th edn, OUP2012) 42 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/he/9780199699698.001.0001\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Brownlie's+Principles+of+Public+International+Law\u0026amp;author=Crawford+J\u0026amp;publication+year=2012\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Shaw, MN, International Law (CUP 2017) 83 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781316979815\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Law\u0026amp;author=Shaw+MN\u0026amp;publication+year=2017\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Statute of the International Court of Justice (adopted 24 October 1945, entered into force 24 October 1945), annexed to the Charter of the United Nations (1945) art 38(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Rosenne, S, The Law and Practice of the International Court, 1920\u0026ndash;2005(Martinus Nijhoff Publishers 2005) 1550\u0026ndash;1 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Law+and+Practice+of+the+International+Court%2C+1920%E2%80%932005\u0026amp;author=Rosenne+S\u0026amp;publication+year=2005\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Jennings, RY, \u0026lsquo;The Progressive Development of International Law and Its Codification\u0026rsquo; (1947) 24 BYIL 301, 308 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Progressive+Development+of+International+Law+and+Its+Codification\u0026amp;author=Jennings+RY\u0026amp;publication+year=1947\u0026amp;journal=BYIL\u0026amp;volume=24\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (\u0026lsquo;the International Court of Justice is required, as a subsidiary means for the ascertainment of the law, to consult the writings of the most eminent publicists\u0026rsquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, The Application of Teachings by the International Court of Justice (CUP 2021) 24\u0026ndash;5 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781108933520\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Application+of+Teachings+by+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2021\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, \u0026lsquo;Finding \u0026ldquo;the Most Highly Qualified Publicists\u0026rdquo;: Lessons from the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 30 EJIL 509 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chz031\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Finding+%E2%80%9Cthe+Most+Highly+Qualified+Publicists%E2%80%9D%3A+Lessons+from+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=30\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchz031\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Helmersen ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as amended by Protocols Nos 11 and 14 (ECHR) (adopted 4 November 1950, entered into force 3 September 1953) ETS 5, art 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou, K, \u0026lsquo;What is Law for the European Court of Human Rights?\u0026rsquo; (2018) 49 GeoJIntlL 89 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=What+is+Law+for+the+European+Court+of+Human+Rights%3F\u0026amp;author=Dzehtsiarou+K\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=GeoJIntlL\u0026amp;volume=49\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Romano, CPR, \u0026lsquo;Deciphering the Grammar of the International Jurisprudential Dialogue\u0026rsquo; (2008) 41 NYUJIntlLaw\u0026amp;Pol 755 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Deciphering+the+Grammar+of+the+International+Jurisprudential+Dialogue\u0026amp;author=Romano+CPR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=NYUJIntlLaw%26Pol\u0026amp;volume=41\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Voeten, E, \u0026lsquo;Borrowing and Nonborrowing Among International Courts\u0026rsquo; (2010) 39 JLS 547 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Borrowing+and+Nonborrowing+Among+International+Courts\u0026amp;author=Voeten+E\u0026amp;publication+year=2010\u0026amp;journal=JLS\u0026amp;volume=39\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garciandia, R, \u0026lsquo;State Responsibility and Positive Obligations in the European Court of Human Rights: The Contribution of the ICJ in Advancing Towards More Judicial Integration\u0026rsquo; (2020) 33 LJIL177 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000591\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=State+Responsibility+and+Positive+Obligations+in+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+The+Contribution+of+the+ICJ+in+Advancing+Towards+More+Judicial+Integration\u0026amp;author=Garciandia+R\u0026amp;publication+year=2020\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=33\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000591\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See K Dzehtsiarou and A Schwartz, \u0026lsquo;Electing Team Strasbourg: Professional Diversity on the European Court of Human Rights and Why It Matters\u0026rsquo; (2020) 21(4) GermanLJ 621. See also, S Touz\u0026eacute;, \u0026lsquo;Propos introductifs\u0026rsquo; in S Touz\u0026eacute; (ed), \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine: Actes du colloque des 10 et 11 mai 2012: Palais des droits de l\u0026rsquo;homme, Strasbourg\u003c/em\u003e (Editions A. Pedone 2013) 25: \u0026lsquo;A ce titre, il est possible de constater, en prenant connaissance des \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e pr\u0026eacute;sent\u0026eacute;s par les juges que leur production scientifique peut \u0026ecirc;tre ant\u0026eacute;rieure \u0026agrave; leur \u0026eacute;lection (permettant de la sorte de valider \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e le crit\u0026egrave;re de la comp\u0026eacute;tence disciplinaire du candidat) et peut porter sur le droit de la Convention. Ainsi, la tr\u0026egrave;s grande majorit\u0026eacute; des juges, en activit\u0026eacute; ou non, ont d\u0026eacute;velopp\u0026eacute;, avant leur \u0026eacute;lection, une production scientifique parfois dense (surtout lorsque le juge \u0026eacute;tait universitaire ou exer\u0026ccedil;ait ces activit\u0026eacute;s acad\u0026eacute;miques) qui s\u0026rsquo;est poursuivie, pour certains, apr\u0026egrave;s.\u0026rsquo; (\u0026lsquo;In this respect, it can be seen from the \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e submitted by the judges that their scientific output may be prior to their election (thus allowing the criterion of the candidate\u0026rsquo;s disciplinary competence to be validated \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e and may relate to Convention law. Thus, the vast majority of judges, whether active or not, have developed a sometimes dense scientific output before their election (especially when the judge was an academic or engaged in other academic activities) which continued, for some, after their election.\u0026rsquo;) (authors\u0026rsquo; translation).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Touz\u0026eacute;, \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine\u003c/em\u003e, ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e C-L Popescu, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des r\u0026eacute;querants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Szymczak, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des tiers intervenants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 67.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Kovler, \u0026lsquo;La doctrine dans les d\u0026eacute;lib\u0026eacute;rations (\u0026eacute;l\u0026eacute;ments de r\u0026eacute;flexion)\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 105.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e JH Merryman, \u0026lsquo;The Authority of Authority: What the California Supreme Court Cited in 1950\u0026rsquo; (1953) 6 StanLRev 613, 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn23\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e RA Posner, \u0026lsquo;An Economic Analysis of the Use of Citations in the Law\u0026rsquo; (2000) 2 ALER 381, 383.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Commenting on the ICJ, Pellet writes that \u0026lsquo;[t]he literature on doctrine in international law is inversely proportional to the use made of it in the Court\u0026rsquo;s decisions\u0026mdash;a means for scholars to take their revenge: they speak for themselves since the judges do not speak of them\u0026rsquo;. See A Pellet, \u0026lsquo;Article 38\u0026rsquo; in A Zimmermann et al (eds), \u003cem\u003eThe Statute of the International Court of Justice: A Commentary\u003c/em\u003e (OUP 2012). Yet former ICJ Judges have provided less sensational explanations for the phenomenon, justifying the practice by reference to the need \u0026lsquo;to avoid invidious distinctions between publicists cited and publicists not cited\u0026rsquo;: see RY Jennings, \u0026lsquo;The Judiciary, International and National, and the Development of International Law\u0026rsquo; (1996) 45 ICLQ 1, 9. Moreover, insiders have often gone on record to say that the final text of the judgment does not provide conclusive evidence of the process by which the decision was arrived at. See, inter alia, M Bedjaoui, \u0026lsquo;The Manufacture of Judgments at the International Court of Justice\u0026rsquo; (1991) 3 PaceYBIntlL 29; H Thirlway, \u0026lsquo;The Drafting of ICJ Decisions: Some Personal Recollections and Observations\u0026rsquo; (2006) 5 ChineseJIL 15; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (2022) 33 EJIL 527; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;? The Role of the Secretariat in WTO Dispute Settlement\u0026rsquo; (2022) 116 AJIL 5\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Court sits in 4 formations depending on the complexity of the case: Single Judge, Committee of 3 Judges, Chamber of 7 Judges and Grand Chamber of 17 Ju\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For more information on deliberating and drafting judgments at the ECtHR, see H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Deliberation and Drafting: European Court of Human Rights (ECtHR)\u0026rsquo; in R Wolfrum (ed), \u003cem\u003eMax Planck Encyclopaedia of International Procedural Law\u003c/em\u003e (OUP 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref29\" name=\"_ftn29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Pursuant to Rule 24 of the Rules of Court, the Panel consists of the President of the Court, two Presidents of Sections designated by rotation, and two Judges designated by rotation from among the Judges elected by the remaining. Sections are to serve on the panel for a period of six months.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref30\" name=\"_ftn30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECtHR, \u0026lsquo;Practice Followed by The Panel of The Grand Chamber When Deciding on Requests for Referral Under Article 43 of the Convention\u0026rsquo; (ECtHR, 2 June 2021) 4\u0026ndash;5 \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026gt;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref31\" name=\"_ftn31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In accordance with Rule 80 of the Rules of Court, the party can request a revision of a judgment if a decisive fact is discovered after the delivery of the judgment. This is, however, a rare case. See, eg, \u003cem\u003eIreland v the United Kingdom (Revision)\u003c/em\u003e App No 5310/71 (ECtHR, 20 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref32\" name=\"_ftn32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Although the criteria are positioned as formal, they require a good deal of decision-making in their application. See A Tickell, \u0026lsquo;Dismantling the Iron-Cage: The Discursive Persistence and Legal Failure of a \u0026ldquo;Bureaucratic Rational\u0026rdquo; Construction of the Admissibility Decision-Making of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2011) 12 GermanLJ 1786; F de Londras and K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eGreat Debates on the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(Palgrave 2018) 61\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref33\" name=\"_ftn33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Grand Chamber delivered only 27 admissibility decisions between 2020 and 2022. In the majority of cases, the Grand Chamber looks at the admissibility and merits in one unified judgment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref34\" name=\"_ftn34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eBanković and others v Belgium and Others\u003c/em\u003e [GC] App No 52207/99 (ECtHR, 12 December 2001) para 59.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref35\" name=\"_ftn35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e eg, the Grand Chamber first delivered a decision in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 6 July 2005), which was followed by the judgment in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 12 April 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref36\" name=\"_ftn36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eAdvisory Opinion Concerning the Use of the \u0026lsquo;Blanket Reference\u0026rsquo; or \u0026lsquo;Legislation by Reference\u0026rsquo; Technique in the Definition of an Offence and the Standards of Comparison Between the Criminal Law in Force at the Time of the Commission of the Offence and the Amended Criminal Law\u003c/em\u003e [GC] Request No P16-2019-001 (ECtHR, 29 May 2020) Concurring Opinion of Judge Sarvarian, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref37\" name=\"_ftn37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The ECtHR had only delivered two such opinions before the end of the period under analysis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref38\" name=\"_ftn38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 45. Rule 74(2) of the Rules of Court states that any Judge who has taken part in the consideration of the case by a Chamber or by the Grand Chamber is entitled to annex to the judgment either a separate opinion, concurring with or dissenting from that judgment, or a bare statement of dissen\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref39\" name=\"_ftn39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RCA White and IK Boussiakou, \u0026lsquo;Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2009) 9 HRLRev 37; E Voeten, \u0026lsquo;The Impartiality of International Judges: Evidence from the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2008) 102 APSR 417; FJ Bruinsma and M De Blois, \u0026lsquo;Rules of Law from Westport to Wladiwostok. Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (1997) 15(2) NQHR 175.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref40\" name=\"_ftn40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Compare this with the findings of Pauwelyn and Pelc in the World Trade Organization context: Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (n 26); Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;?\u0026rsquo; (n 26). For a reflection on the importance of this contribution, see T Soave, \u0026lsquo;The Politics of Invisibility: Why Are International Judicial Bureaucrats Obscured from View?\u0026rsquo; in F Baetens (ed), \u003cem\u003eLegitimacy of Unseen Actors in International Adjudication\u003c/em\u003e (CUP 2019).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref41\" name=\"_ftn41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 46. For similar conclusions in the ICJ context, see Thirlway (n 26) 27: \u0026lsquo;So far as possible, the language used should be timeless, neither too archaic nor too \u0026ldquo;modern\u0026rdquo;.\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref42\" name=\"_ftn42\"\u003e\u003cspan\u003e[42]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Stone Sweet, W Sandholtz and M Andenas, \u0026lsquo;Dissenting Opinions and Rights Protection in the European Court: A Reply to Laurence Helfer and Erik Voeten\u0026rsquo; (2021) 32 EJIL 897, 904; L Helfer and E Voeten, \u0026lsquo;Walking Back Human Rights to Europe?\u0026rsquo; (2020) 31 EJIL 797.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref43\" name=\"_ftn43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The work was undertaken by Chandani Trivedi, Ewan Anthony, Wajih Jaroudi and Ben Robinson, to whom the authors are extremely grateful.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref44\" name=\"_ftn44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HUDOC is the comprehensive case-law database of the ECtHR \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng\"\u003ehttps://hudoc.ech\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref45\" name=\"_ftn45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Boolean data type is commonly defined as data that can have only two possible values, namely \u0026lsquo;true\u0026rsquo; and \u0026lsquo;false\u0026rsquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref46\" name=\"_ftn46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e It must be noted here that a single judgment can be accompanied by multiple separate opinions, but even with this in mind the approach is quite clear.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref47\" name=\"_ftn47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e [GC] App Nos 1828/06 and two others (ECtHR, 28 June 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref48\" name=\"_ftn48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e [GC] App Nos 10211/12 and 27505/14 (ECtHR, 4 December 2018)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref49\" name=\"_ftn49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e More precisely, 19.69 per cent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref50\" name=\"_ftn50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e [GC] App No 54810/00 (ECtHR, 11 July 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref51\" name=\"_ftn51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e [GC] App No 38263/08 (ECtHR, 21 January 2021).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref52\" name=\"_ftn52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 51357/07 (ECtHR, 15 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref53\" name=\"_ftn53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The authors are cognisant of the fact that in some cases the first-named Judge is not the leading author but the longest-serving Judge on the bench; however, this simplification had to be accepted as it is often difficult to discern who the main contributor to the separate opinion was.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref54\" name=\"_ftn54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For example, Judge Dedov was only involved in opinions citing scholarship in four cases: \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 20261/12 (ECtHR, 23 June 2016); \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e [GC] App No 56030/07 (ECtHR, 12 June 2014); \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48); \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref55\" name=\"_ftn55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13) 160.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref56\" name=\"_ftn56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13); Helmersen (n 14); N Ridi and T Schultz, \u0026lsquo;Empirically Mapping Investment Arbitration Scholarship: Networks, Authorities, and the Research Front\u0026rsquo; in K Fach G\u0026oacute;mez (ed), \u003cem\u003ePrivate Actors in International Investment Law \u003c/em\u003e(Springer International Publishing 2021) 229\u0026ndash;30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref57\" name=\"_ftn57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See E Benvenisti, \u003cem\u003eThe International Law of Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2012); Y Arai-Takahashi, \u003cem\u003eThe Law of Occupation: Continuity and Change of International Humanitarian Law, and its Interaction with International Human Rights Law\u003c/em\u003e (Brill Nijhoff 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref58\" name=\"_ftn58\"\u003e\u003cspan\u003e[58]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J-N Zhou et al, \u0026lsquo;A Sex Difference in the Human Brain and Its Relation to Transsexuality\u0026rsquo; (1995) 378 Nature 68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref59\" name=\"_ftn59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, H Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref60\" name=\"_ftn60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See eg, ME Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Brill 2009) 425\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref61\" name=\"_ftn61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (various editions, OUP).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref62\" name=\"_ftn62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026ldquo;Effectiveness\u0026rdquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026mdash; No Need for the Concept of Treaty \u003cem\u003eSui Generis\u003c/em\u003e\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref63\" name=\"_ftn63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e GA Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (Its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in I Motoc, P Pinto de Albuquerque and K Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026mdash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (Eleven International Publishing 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e Cited in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51); \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 80982/12 (ECtHR, 15 October 2020); \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 60561/14 (ECtHR, 25 June 2020)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref64\" name=\"_ftn64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e BM Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege Against Self-Incrimination \u0026mdash; Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 NottinghamLJ 32, cited in \u003cem\u003eFitt v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 29777/96 (ECtHR, 16 February 2000); and \u003cem\u003eJasper v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 27052/95 (ECtHR, 16 February 2000); BM Zupančič, \u0026lsquo;Adjudication and the Rule of Law\u0026rsquo; (2003) 5 EJLR 23, cited in \u003cem\u003eRoche v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 32555/96 (ECtHR, 19 October 2005).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref65\" name=\"_ftn65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eLoizidou v Turkey\u003c/em\u003e (preliminary objections) [GC] App No 1531/89 (ECtHR, 23 March 1995) para 57.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref66\" name=\"_ftn66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 5) para 39.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref67\" name=\"_ftn67\"\u003e\u003cspan\u003e[67]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e [GC] App No 44158/98 (ECtHR, 17 February 2004) para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref68\" name=\"_ftn68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e [GC] App No 40167/06 (ECtHR, 16 June 2015) para 94.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref69\" name=\"_ftn69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Benvenisti (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref70\" name=\"_ftn70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Arai-Takahashi (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref71\" name=\"_ftn71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Y Dinstein, \u003cem\u003eThe International Law of Belligerent Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(CUP 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref72\" name=\"_ftn72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Roberts, \u0026lsquo;Transformative Military Occupation: Applying the Laws of War and Human Rights\u0026rsquo; (2006) 100 AJIL 580.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref73\" name=\"_ftn73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eChiragov and others v Armenia\u003c/em\u003e [GC] App No 13216/05 (ECtHR, 16 June 2015) para 9\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref74\" name=\"_ftn74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) para 195.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref75\" name=\"_ftn75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e (n 68) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 27.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref76\" name=\"_ftn76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eReinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u003c/em\u003e App Nos 23043/93 and others (ECtHR, 31 March 1998) para 75.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref77\" name=\"_ftn77\"\u003e\u003cspan\u003e[77]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 50) para 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref78\" name=\"_ftn78\"\u003e\u003cspan\u003e[78]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u003c/em\u003e [GC] App No 21980/93 (ECtHR, 20 May 1999) para 44.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref79\" name=\"_ftn79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges usually follow the same style the Court uses for quoting its own precedent\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref80\" name=\"_ftn80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges argue points using the tools of interpretation that are adopted in the Court such as the margin of appreciation or the test of proportionality.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref81\" name=\"_ftn81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There might be some basic rules of citing of scholarship, but they are not openly available or consistently followed.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref82\" name=\"_ftn82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMaktouf and Damjanović v Bosnia and Herzegovina\u003c/em\u003e [GC] App Nos 2312/08 and 34179/08 (ECtHR, 18 July 2013) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, Joined by Judge Vučinić, para 12; \u003cem\u003eD.H. and others v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 57325/00 (ECtHR, 13 November 2007) Dissenting Opinion of Judge Jungwiert, para 4.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref83\" name=\"_ftn83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Concurring Opinion of Judge Keller, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref84\" name=\"_ftn84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e [GC] App Nos 55391/13 and others (ECtHR, 6 November 2018) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 11\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref85\" name=\"_ftn85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref86\" name=\"_ftn86\"\u003e\u003cspan\u003e[86]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn85\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref87\" name=\"_ftn87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e S Greer and L Wildhaber, \u0026lsquo;Revisiting the Debate about \u0026ldquo;Constitutionalising\u0026rdquo; the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2013) 12 HRLRev 655.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref88\" name=\"_ftn88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J Schokkenbroek, \u0026lsquo;Judicial Review by the European Court of Human Rights: Constitutionalism at European Level\u0026rsquo; in R Bakker, AW Heringa and FAM Stroink (eds), \u003cem\u003eJudicial Control: Comparative Essays on Judicial Review\u003c/em\u003e (Maklu 1995) 153\u0026ndash;65.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref89\" name=\"_ftn89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e [GC] App No 72508/13 (ECtHR, 28 November 2017) Joint Concurring Opinion of Judges Yudkivska, Tsotsoria and Vehabović, para 11.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref90\" name=\"_ftn90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Selective Criminal Proceedings and Article 18 ECHR: The European Court of Human Rights\u0026rsquo; Untapped Potential to Protect Democracy\u0026rsquo; (2016) 36 HRLJ 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref91\" name=\"_ftn91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Satzger, F Zimmermann and M Eibach, \u0026lsquo;Does Art. 18 ECHR Grant Protection Against Politically Motivated Criminal Proceedings? (Part 1) \u0026mdash; Rethinking the Interpretation of Art. 18 ECHR Against the Background of New Jurisprudence of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2014) 4(2) EuCLR 91.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref92\" name=\"_ftn92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eVan der Heijden v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 42857/05 (ECtHR, 3 April 2012) Joint Dissenting Opinion of Judges Tulkens, Vajić, Spielmann, Zupančič and Laffranque, para 5. For more information about the link between the margin of appreciation and European consensus, see K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eEuropean Consensus and the Legitimacy of the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (CUP 2015).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref93\" name=\"_ftn93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e CL Rozakis, \u0026lsquo;Through the Looking Glass: An \u0026ldquo;Insider\u0026rsquo;s View of the Margin of Appreciation\u0026rdquo;\u0026rsquo; in Collectif, \u003cem\u003eLa conscience des droits: m\u0026eacute;langes en l'honneur de Jean-Paul Costa\u003c/em\u003e (Dalloz 2011) 536.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref94\" name=\"_ftn94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e [GC] App No 13255/07 (ECtHR, 3 July 2014), Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref95\" name=\"_ftn95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 47708/08 (ECtHR, 20 November 2014) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref96\" name=\"_ftn96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003ePentik\u0026auml;inen v Finland\u003c/em\u003e [GC] App No 11882/10 (ECtHR, 20 October 2015) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref97\" name=\"_ftn97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54) Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref98\" name=\"_ftn98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn98\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref99\" name=\"_ftn99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMur\u0026scaron;ić v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 7334/13 (ECtHR, 20 October 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref100\" name=\"_ftn100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e (n 95) Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref101\" name=\"_ftn101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref102\" name=\"_ftn102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e (n 90) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref103\" name=\"_ftn103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partially Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref104\" name=\"_ftn104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNagmetov v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 35589/08 (ECtHR, 30 March 2017) Joint Dissenting Opinion of Judges Raimondi, O\u0026rsquo;Leary and Ranzoni, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref105\" name=\"_ftn105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn106\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref106\" name=\"_ftn106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e\u0026nbsp;[GC] App No 22689/07 (ECtHR, 12 December 2012) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref107\" name=\"_ftn107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMouvement Ra\u0026euml;lien Suisse v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 16354/06 (ECtHR, 13 July 2012) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref108\" name=\"_ftn108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref109\" name=\"_ftn109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 47848/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 16.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref110\" name=\"_ftn110\"\u003e\u003cspan\u003e[110]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e [GC] (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić. The text in brackets appears in the footnote to the original concurring opinion; all other footnotes were omitted.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref111\" name=\"_ftn111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBlokhin v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 47152/06 (ECtHR, 23 March 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref112\" name=\"_ftn112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e (n 6) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref113\" name=\"_ftn113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMurray v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 18731/91 (ECtHR, 28 October 1994) Partly Dissenting Opinion of Judge Mifsud Bonnici.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref114\" name=\"_ftn114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSaunders v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 19187/91 (ECtHR, 17 December 1996) Dissenting Opinion of Judge Martens Joined by Judge Kūris, para 17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref115\" name=\"_ftn115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref116\" name=\"_ftn116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to work by Judge Motoc in \u003cem\u003eBeuze v Belgium\u003c/em\u003e [GC] App No 71409/10 (ECtHR, 9 November 2018); or to Judge Bratza in \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref117\" name=\"_ftn117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to Daniel Rietiker, who is a senior member of the Registry, in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15. Michael O\u0026rsquo;Boyle, Karen Reid and Clare Ovey, whose scholarship has been mentioned above, also worked at the Registry of the ECtHR.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref118\" name=\"_ftn118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15; or \u003cem\u003eRoche\u003c/em\u003e (n 64) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref119\" name=\"_ftn119\"\u003e\u003cspan\u003e[119]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref120\" name=\"_ftn120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The reference is made in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 21; \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 11; \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 3; \u003cem\u003eMihalache v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 54012/10 (ECtHR, 8 July 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5; \u003cem\u003eG\u0026uuml;zelyurtlu and others v Cyprus and Turkey\u003c/em\u003e [GC] App No 36925/07 (ECtHR, 29 January 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 7; \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52) Dissenting Opinion of Judge Serghides, para 36.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref121\" name=\"_ftn121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Tommaso v Italy\u003c/em\u003e App No 43395/09 (ECtHR, 23 February 2017) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref122\" name=\"_ftn122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref123\" name=\"_ftn123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e (n 84) Concurring Opinion of Judge Pinto De Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref124\" name=\"_ftn124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e (n 111) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref125\" name=\"_ftn125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRohlena v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 59552/08 (ECtHR, 27 January 2015) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref126\" name=\"_ftn126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eB\u0026eacute;dat v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 56925/08 (ECtHR, 29 March 2016) Dissenting Opinion of Judge Yudkivska.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref127\" name=\"_ftn127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eK\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 56665/09 (ECtHR, 14 September 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref128\" name=\"_ftn128\"\u003e\u003cspan\u003e[128]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See ECtHR, \u0026lsquo;Note Explaining the Mode of Citation of the Case-Law of the Court and the Commission\u0026rsquo; (October 2022) \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref129\" name=\"_ftn129\"\u003e\u003cspan\u003e[129]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSheffield and Horsham v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 22985/93 and 23390/94 (ECtHR, 30 July 1998) para 46.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref130\" name=\"_ftn130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSvinarenko and Slyadnev v Russia\u003c/em\u003e [GC] App Nos 32541/08 and 43441/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Silvis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref131\" name=\"_ftn131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eAl-Adsani v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 35763/97 (ECtHR, 21 November 2001) Concurring Opinion of Judge Pellonp\u0026auml;\u0026auml; Joined by Judge Bratza.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref132\" name=\"_ftn132\"\u003e\u003cspan\u003e[132]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RA Posner, \u0026lsquo;The Bluebook Blues\u0026rsquo; (2011) 120 YaleLJ 850, 852.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref133\" name=\"_ftn133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque; or \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e (n 47) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerqu\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref134\" name=\"_ftn134\"\u003e\u003cspan\u003e[134]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref135\" name=\"_ftn135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] (n 96) Concurring Opinion of Judge Motoc, para 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref136\" name=\"_ftn136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref137\" name=\"_ftn137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Posner (n 25).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref138\" name=\"_ftn138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou (n 16).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref139\" name=\"_ftn139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HG Small, \u0026lsquo;Cited Documents as Concept Symbols\u0026rsquo; (1978) 8 SocStudSci 327.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref140\" name=\"_ftn140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref141\" name=\"_ftn141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref142\" name=\"_ftn142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ridi and Schultz, (n 56) 232.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref143\" name=\"_ftn143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 143) 333, showing how the most cited scholarly sources by the Appellate Body are by and large established works on topics of general international law, chiefly on treaty interpretation. In the same vein, see Ridi and Schultz ibid 232\u0026ndash;3, noting the prevalence of insiders and practitioners among the most established authorities generally and among the most recent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref144\" name=\"_ftn144\"\u003e\u003cspan\u003e[144]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eHarris, O\u0026rsquo;Boyle and Warbrick Law of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (4th edn, OUP 2018) 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref145\" name=\"_ftn145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Jakab, \u0026lsquo;Judicial Reasoning in Constitutional Courts: A European Perspective\u0026rsquo; (2013) 14 GermanLJ 1215, 1252, arguing that academics and politicians are more likely to become constitutional court judges and they are more used to referring to scholarship.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref146\" name=\"_ftn146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In post-Soviet States, the decisions are often concise and only quote relevant legal provisions, and references to external academic writing are extremely rare.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref147\" name=\"_ftn147\"\u003e\u003cspan\u003e[147]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Jakab (n 147) 1225.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref148\" name=\"_ftn148\"\u003e\u003cspan\u003e[148]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e L Pegoraro, \u0026lsquo;Judges and Professors: The Influence of Foreign Scholarship on Constitutional Courts\u0026rsquo; Decisions\u0026rsquo; in M Andenas and D Fairgrieve (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eCourts and Comparative Law\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2015) 331.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref149\" name=\"_ftn149\"\u003e\u003cspan\u003e[149]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The United States is not a member of the Council of Europe but used here for illustraion\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref150\" name=\"_ftn150\"\u003e\u003cspan\u003e[150]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DP Wood, \u0026lsquo;Legal Scholarship for Judges\u0026rsquo; (2015) 124 YaleLJ 2592, 2606.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref151\" name=\"_ftn151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DL Schwartz and L Petherbridge, \u0026lsquo;The Use of Legal Scholarship by the Federal Courts of Appeals: An Empirical Study\u0026rsquo; (2011) 96 CornellLRev 1345, 1345.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref152\" name=\"_ftn152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref153\" name=\"_ftn153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1366.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref154\" name=\"_ftn154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1368.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref155\" name=\"_ftn155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e As \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fig03\"\u003eFigure 3\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e suggests, the most frequent users of scholarship are Judges Pinto de Albuquerque, Serghides, Yudkivska, Tsotsoria, Motoc, Zupančič, Wojtyczek, El\u0026oacute;segui and Keller. They all represent different countries and have very diverse professional and academic backgrounds.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref156\" name=\"_ftn156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e M Koskenniemi, \u003cem\u003eFrom Apology to Utopia: The Structure of International Legal Argument \u003c/em\u003e(CUP 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref157\" name=\"_ftn157\"\u003e\u003cspan\u003e[157]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e I Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority, Legal Change and the Dynamics of International Law\u0026rsquo; in P Capps and H Palmer Olsen (eds), \u003cem\u003eLegal Authority beyond the State\u003c/em\u003e (CUP 2018) 117. See also I Venzke, \u0026lsquo;Making General Exceptions: The Spell of Precedents in Developing Article XX GATT into Standards for Domestic Regulatory Policy\u0026rsquo; in A Von Bogdandy and I Venzke (eds), \u003cem\u003eInternational Judicial Lawmaking\u003c/em\u003e (Springer 2012); and I Venzke, \u003cem\u003eHow Interpretation Makes International Law: On Semantic Change and Normative Twists \u003c/em\u003e(OUP 2012).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref158\" name=\"_ftn158\"\u003e\u003cspan\u003e[158]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority\u0026rsquo; ibid 121.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref159\" name=\"_ftn159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See White, JB, \u0026lsquo;Law as Language: Reading Law and Reading Literature\u0026rsquo; (1981) 60TexLRev 415 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Law+as+Language%3A+Reading+Law+and+Reading+Literature\u0026amp;author=White+JB\u0026amp;publication+year=1981\u0026amp;journal=TexLRev\u0026amp;volume=60\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. See also the discussion in Bianchi, A, \u0026lsquo;International Adjudication, Rhetoric and Storytelling\u0026rsquo; (2018) 9 JIDS 28 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Adjudication%2C+Rhetoric+and+Storytelling\u0026amp;author=Bianchi+A\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=JIDS\u0026amp;volume=9\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref160\" name=\"_ftn160\"\u003e\u003cspan\u003e[160]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Black, RC et al, \u0026lsquo;Supreme Court Opinions and Audiences\u0026rsquo; (2017) 54 WashUJL\u0026amp;Poly169, 170 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Supreme+Court+Opinions+and+Audiences\u0026amp;author=Black+RC\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=WashUJL%26Poly\u0026amp;volume=54\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref161\" name=\"_ftn161\"\u003e\u003cspan\u003e[161]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There are multiple studies which explore how the understanding of audiences makes an impact on the behaviour of Judges. See, eg, Baum, L, Judges and Their Audiences: A Perspective on Judicial Behavior (Princeton University Press2006) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1515/9781400827541\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judges+and+Their+Audiences%3A+A+Perspective+on+Judicial+Behavior\u0026amp;author=Baum+L\u0026amp;publication+year=2006\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garoupa, N and Ginsburg, T, \u0026lsquo;Judicial Audiences and Reputation: Perspectives from Comparative Law\u0026rsquo; (2009) 47 ColumJTransnatlL451 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judicial+Audiences+and+Reputation%3A+Perspectives+from+Comparative+Law\u0026amp;author=Garoupa+N\u0026amp;author=Ginsburg+T\u0026amp;publication+year=2009\u0026amp;journal=ColumJTransnatlL\u0026amp;volume=47\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref162\" name=\"_ftn162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Simpson, A, \u0026lsquo;Dissenting Opinions\u0026rsquo; (1922) 71 UPaLRev\u0026amp;ALR 205 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions\u0026amp;author=Simpson+A\u0026amp;publication+year=1922\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=71\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Dumbauld, E, \u0026lsquo;Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1942) 90UPaLRev\u0026amp;ALR 929 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Dumbauld+E\u0026amp;publication+year=1942\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=90\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Anand, RP, \u0026lsquo;The Role of Individual and Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1965) 14 ICLQ 788 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/iclqaj/14.3.788\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Role+of+Individual+and+Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Anand+RP\u0026amp;publication+year=1965\u0026amp;journal=ICLQ\u0026amp;volume=14\u0026amp;doi=10.1093%2Ficlqaj%2F14.3.788\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Scalia, A, \u0026lsquo;The Dissenting Opinion\u0026rsquo; (1994) 19 JSupCtHist 33 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Dissenting+Opinion\u0026amp;author=Scalia+A\u0026amp;publication+year=1994\u0026amp;journal=JSupCtHist\u0026amp;volume=19\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; R Bader Ginsburg, \u0026lsquo;The Role of Dissenting Opinions Lecture\u0026rsquo; (2010) 95 MinnLRev 1; P Jimenez Kwast, \u0026lsquo;Prohibitions on Dissenting Opinions in International Arbitration\u0026rsquo; in C Ryngaert, EJ Molenaar and SMH Nouwen (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eWhat's Wrong with International Law\u003c/em\u003e? (Brill 2015) 128; Mistry, H, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Different Sets of Ideas at the Back of Our Heads\u0026rdquo;: Dissent and Authority at the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 32 LJIL293 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000049\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=%E2%80%9CThe+Different+Sets+of+Ideas+at+the+Back+of+Our+Heads%E2%80%9D%3A+Dissent+and+Authority+at+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Mistry+H\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=32\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000049\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref163\" name=\"_ftn163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer, LR, \u0026lsquo;Redesigning the European Court of Human Rights: Embeddedness as a Deep Structural Principle of the European Human Rights Regime\u0026rsquo; (2008) 19 EJIL125 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chn004\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Redesigning+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+Embeddedness+as+a+Deep+Structural+Principle+of+the+European+Human+Rights+Regime\u0026amp;author=Helfer+LR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=19\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchn004\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref164\" name=\"_ftn164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref165\" name=\"_ftn165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer and Voeten (n 42); see also Stone Sweet, Sandholtz and Andenas (n 42).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_10.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":882,"url":"poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731413593,"date":"13.11.2024","views":115,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_9.jpg","mini_image":null,"name":"Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро важливість ролі потерпілої особи у провадженнях про воєнні злочини спеціалісти в сфері кримінальної юстиції говорять багато. Зрештою одне з головних завдань кримінального судочинства у таких справах \u0026mdash; це захист і відновлення, там, де це можливо, прав та інтересів потерпілої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ JustTalk дискусії, що відбудеться \u003cspan\u003eу партнерстві з\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e, ми б хотіли розширити фокус обговорення фігури потерпілого і поміркувати разом з експертами не лише про права потерпілого, але і про його вплив на загальний розвиток розслідування, зокрема, доказування злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_9.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":880,"url":"posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730452778,"date":"01.11.2024","views":282,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-2.jpg","mini_image":null,"name":"Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року істотно змінило порядок денний кримінально-правової політики нашої держави. З\u0026rsquo;явилася потреба терміново реагувати на нові виклики, що виникли через початок війни високої інтенсивності й окупацію українських земель. Така терміновість закономірно відбилася на якості правових норм, що запроваджувалися в кримінальному законодавстві, більшість із яких досі \u0026laquo;працює\u0026raquo; без давноочікуваних змін.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не стосується одного із законодавчих рішень, ухвалених 3 березня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яке пов\u0026rsquo;язане з посиленням відповідальності за мародерство. Окрім змін санкції статті 432 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026laquo;Мародерство\u0026raquo;, суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики вирішили доповнити низку статей КК України про відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності (частина 4 статті 185, частина 4 статті 186, частина 4 статті 187, частина 4 статті 189, частина 4 статті 191) такою ознакою, що кваліфікує відповідні склади правопорушення, як їх вчинення \u0026laquo;в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередумовою для цього рішення стали події перших днів повномасштабної війни на тлі активізації дій окремих осіб, які користувалися ситуацією в багатьох регіонах України, коли мешканці покидали місця свого постійного проживання та якнайдалі втікали від війни. Зокрема, згадується досить неординарне звернення міського голови Охтирки, який 28 лютого 2022 року зазначив, що за мародерство розстрілюватимуть на місці. Він закликав містян оперативно повідомляти про невідомих осіб, які з\u0026rsquo;являються в будинках людей, що покинули місто\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цьому тлі рішення про посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності ухвалювалося настільки швидко, наскільки це було можливо зробити в тогочасних умовах. Зважаючи на те, що навіть за більш сприятливих умов ухвалювалися відверто непродумані та настільки ж швидкі законодавчі рішення, то такий крок не став унікальним для вітчизняної практики нормотворчості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у випадку вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану істотно (!) підвищено покарання за крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Так, якщо до внесення таких змін грабіжник, дії якого оцінювалися за частиною 1 статті 186 КК України, міг зазнати максимального покарання строком чотири роки позбавлення волі, зокрема з урахуванням судом обставини, що обтяжує покарання, у виді вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Після цього лише мінімальне покарання такій особі може бути призначено на рівні семи років позбавлення волі. Показово, що збільшення покарання для кожного із зазначених правопорушень відбулося в диспропорційний спосіб (зокрема, можна порівняти зі статтею 187 КК України, частина 1 якої передбачає максимальне покарання у виді семи років позбавлення волі, а мінімальне покарання згідно із частиною 4 статті 187 КК України \u0026mdash; вісім років позбавлення волі). Годі й нагадувати, що подібні законодавчі рішення не можуть ухвалюватися довільно та в науково необґрунтований спосіб. Як слушно зауважує В. Рашкован, розмірковуючи про схожу проблему, яка існує в Україні в ширших масштабах: \u0026laquo;\u003cem\u003eЧас прямувати до побудови інституційних основ державних політик\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На його погляд, який видається безспірним, державні політики повинні бути ефективними, а рішення \u0026mdash; базуватися на тому, що було доведено в теорії. Формулювання політики на припущеннях чи інтуїції треба зупинити \u0026mdash; помилки для країни можуть бути дуже болісними\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, але саме припущеннями і суто загальним тлом подій перших днів повномасштабної війни керувалися суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики, ухвалюючи згаданий закон про посилення відповідальності за \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;. Уже від початку було цілком очікувано, що судова практика формуватиметься в суперечливий або/та неоднозначний спосіб. Так зрештою і сталося\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ правників майже відразу виникло питання, чи означає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану те саме, що і його вчинення з використанням умов воєнного стану. За недбалості законодавця, який мав би щонайменше попіклуватися про уніфікацію відповідних обставин, почала формуватися практика, у межах якої вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану тлумачилося значно ширше, ніж у разі використання його умов, тобто в значенні часу вчинення кримінального правопорушення, а не обстановки його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь лише один промовистий приклад, що, як і багато інших, відверто дивує своєю неоднозначністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одній зі справ особа була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років. Як встановив суд, у засудженого, який перебував в аптеці, виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Після чого він, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, підійшов до вітрини аптеки та кулаком правої руки розбив її, відкрито викравши одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком чорної смородини № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 15 копійок й одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком апельсина № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 5 копійок Загальна сума викраденого становила 146 гривень 20 копійок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд призначив мінімальний розмір покарання (згідно із санкцією частини 4 статті 186 КК України), попри те, що особа вчинила зазначений злочин повторно (була судимість за корисливі злочини)! З другого боку, сім років позбавлення волі навіть за повторне вчинення грабежу може бути надмірним покаранням і таким, що в цій конкретній ситуації явно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння (розмір заподіяної шкоди становив 146 гривень 20 копійок, що за умови вчинення таємного викрадення майна взагалі б не розглядалося як кримінальне правопорушення).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля порівняння: той же суд, але в іншій справі призначив особі так само сім років позбавлення за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Причому за наявності обтяжуючої покарання обставини\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ухвалення досліджуваних змін до КК України Координаційний центр з надання правової допомоги надав такі роз\u0026rsquo;яснення: \u003cem\u003e\u0026laquo;Новий закон посилив покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за\u003c/em\u003e \u003cem\u003eвикористання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Такий підхід видавався логічним, адже саме використання воєнної обстановки має посилювати відповідальність, а не час вчинення кримінального правопорушення, що в різних частинах України може проявлятися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість позиція Верховного Суду (Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду) із цього приводу виявилася протилежною і звелася до визнання того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений\u0026raquo;.\u003c/em\u003e При цьому намагання пов\u0026rsquo;язати зміст відповідної ознаки з обстановкою вчинення кримінального правопорушення, а не часом його вчинення суд назвав безпідставним ототожненням диференціації кримінальної відповідальності, здійснення якої належить до виключних повноважень законодавця, з її індивідуалізацією судом за обтяжуючою \u003cem\u003eобставиною \u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначеній правовій позиції передувало рішення Великої Палати Верховного Суду, яка в цій же справі лишила без розгляду по суті питання про умови воєнного або надзвичайного стану, що характеризують ознаку, яка кваліфікує окремі кримінальні правопорушення проти власності\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас очевидно, що підхід, висловлений Об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду, навряд чи є однорідним серед усіх суддів Верховного Суду, адже попередньо одна з колегій суддів Касаційного кримінального суду абсолютно слушно й переконливо зазначила, що тлумачення ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo; призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття тяжкого злочину. Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими й заслуговували на таку кваліфікацію, \u0026mdash; питається в рішенні суду\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова позиція Верховного Суду про розуміння ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo; винятково як такої, що стосується вчинення відповідного діяння за наявності цього стану, безсумнівно, вплинула на подальший вектор формування правозастосовної практики, призвівши до (знову ж таки) досить прогнозованих наслідків. Мається на увазі надмірне й не завжди виправдане застосування заохочувальних норм кримінального права до осіб, дії яких кваліфіковані за частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 186, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 189, частиною 4 статті 191 КК України. На цю ситуацію (дисбаланс у здійсненні кримінально-правового впливу за окремими категоріями правопорушень, що з-поміж іншого проявляється в непомірному застосуванні статей 69 і 75 КК України щодо викрадачів) звернули увагу окремі експерти в процесі їх інтерв\u0026rsquo;ювання\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі помітною ця проблема стала і для суб\u0026rsquo;єктів формування кримінально-правової політики, які запропонували змінити законодавство про відповідальність за викрадення чужого майна таким чином, щоб застосоване покарання узгоджувалося зі ступенем суспільної небезпеки правопорушення, обставинами його вчинення та характеристикою особи винного, тобто воно повинно бути справедливим\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті найперше постає питання про справжню волю законодавця щодо внесених 3 березня 2022 року змін. Або, на противагу думці Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, така воля полягала все ж таки в чомусь іншому, або замисел тих, хто ініціював і підтримав зміни, як слід не спрацював. Проте що в одному, що в другому випадках незаперечним фактом є очевидна хиба суб\u0026rsquo;єктів кримінально-правової політики, які не змогли забезпечити пропорційність кримінально-правового впливу, уможлививши несправедливе та/або невиправдане застосування відповідних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але 18 липня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон України від 18 липня 2024 року), частково розв\u0026rsquo;язавши відповідну проблему в притаманний собі спосіб: замість виправлення попередньої помилки була створена нова. Ідеться про втілену в життя ідею підвищити межу (\u0026laquo;поріг\u0026raquo;) заподіяної шкоди для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство та привласнення або розтрату в десять разів (з 302,8 до 3\u0026nbsp;028 гривень станом на сьогодні). Таке рішення автоматично призвело до трансформації низки кримінальних правопорушень проти власності в адміністративні проступки (дрібне викрадення чужого майна). До речі, чому ця межа збільшилася саме в десять разів, а не п\u0026rsquo;ять чи, наприклад, п\u0026rsquo;ятнадцять, зрозуміти абсолютно неможливо. Як і в багатьох інших подібних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайпростішим, а можливо, навіть найбільш очікуваним способом коригування такої ситуації була б заміна ознаки, що кваліфікує відповідні кримінальні правопорушення, таким формулюванням \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;з використанням умов воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e замість \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[12]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак \u0026laquo;концепція простих рішень\u0026raquo; у цьому разі чомусь лишилася поза увагою тих, хто в багатьох інших випадках до неї радо звертався...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказово, що на цьому тлі зовсім непомітним лишається голос науки кримінального права, який не хочуть чути, однак який часто містить чимало корисних ідей. Зокрема, Р. Мовчан свого часу резонно доводив, що як наслідок удосконалення кримінального законодавства має відбутися така диференціація відповідальності, що пов\u0026rsquo;язується лише з вчиненням аналізованих кримінальних правопорушень проти власності \u0026laquo;з використанням умов воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧого ж можна очікувати вже зараз і в найближчій перспективі? Вочевидь того, що деякі суспільно небезпечні прояви викрадення чужого майна залишаться без належного правового реагування, яке може забезпечуватися лише в умовах здійснення кримінального провадження. Тобто органи правопорядку втратять можливість результативно протидіяти правопорушенням у виді викрадення чужого майна, яке штучно визнано дрібним, а особи, які їх вчинили, не зазнають справедливого покарання. І знову ця справедливість, яку втрачаємо! А головне, що чимала кількість потерпілих осіб від таких викрадень утратить реальну можливість захистити та відновити порушені права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМ. Карчевський із використанням платформи \u003cem\u003eCrimeDataLab\u003c/em\u003e провів аналіз можливих змін у структурі облікованих проваджень і засуджених осіб, зазначивши, що крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) та привласнення (стаття 191 КК України), за даними останніх 11 років (2013\u0026ndash;2023), становлять 52 % облікованих проваджень (41,3 % \u0026mdash; крадіжка, 8,6 % \u0026mdash; шахрайство, 2,1 % \u0026mdash; привласнення). Протягом останніх 11 років частка засуджених за статтями 185, 190 та 191 КК України, які межують із дрібним викраденням (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі \u0026mdash; КУпАП), становить 27,3 %. Отже, якщо з-поміж осіб, засуджених за такі кримінальні правопорушення, частка тих, які заподіяли шкоду розміром від 302,8 до 3\u0026nbsp;028 грн, становить 20 %, то очікуване зменшення кількості засуджених осіб становитиме 5,5 %, третина \u0026mdash; 9,1 %, половина \u0026mdash; 13,7 %\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у середовищі правників зазначений закон викликав нову досить серйозну дискусію про те, чи призвело його ухвалення до сутнісних змін КК України з огляду на те, що формальні зміни стосувалися лише статті 51 КУпАП? А ще \u0026mdash; чи відбулося (часткове) скасування кримінальної протиправності частини діянь, які посягають на власність?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемний аналіз Конституції, КК України та КУпАП, урахування здобутків науки кримінального права, звернення до базових правових принципів і релевантної судової практики дають змогу констатувати, що кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, зокрема на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Викладена позиція обґрунтовується таким чином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон від 18 липня 2024 року, попри те, що не передбачає безпосередніх змін до КК України, за своїм змістом може вважатися кримінально-правовим. Ба більше, КУпАП з огляду на його деліктну й публічно-правову спорідненість із КК України \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e може містити кримінально-правові норми. Або, іншими словами, норми, які за своїм змістом є кримінально-правовими. Треба також враховувати, що кримінальна й адміністративна, точніше адміністративно-деліктна відповідальність можуть бути віднесені до юридичної відповідальності одного виду. Обґрунтований висновок про сутнісну тотожність кримінальної та адміністративно-деліктної відповідальності робить Д. Азаров\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, стаття 51 КУпАП, викладена в новій редакції на підставі зазначеного закону, містить одночасно як адміністративно-деліктні, так і кримінально-правові норми. Адже лише в комплексному поєднанні статті 51 КУпАП і статей 185, 190, 191 КК України можна встановити ознаки складів кримінального правопорушення у виді крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна. Насамперед ідеться про таку ознаку, як предмет складу кримінального правопорушення. Ця ознака є обов\u0026rsquo;язковою для крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а її встановлення по-іншому, ніж через звернення до статті 51 КУпАП, неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча стаття 51 КУпАП і не є законом про кримінальну відповідальність у його буквальному (формальному) значенні, однак за своїм фактичним змістом і правовою природою цей закон у відповідній частині може вважатися елементом норм КК України. Як слушно наголошують у цьому аспекті А.\u0026nbsp;Музика і С.\u0026nbsp;Багіров, пізнати суть поведінки, яка забороняється кримінальним законом за допомогою норм із бланкетними диспозиціями, можна лише на підставі звернення до змісту іншого нормативного акта, де більш детально описано ознаки цієї поведінки. У такому разі зовнішня оболонка у вигляді відповідної статті кримінального закону, або \u003cem\u003eформа\u003c/em\u003e, залишається, проте \u003cem\u003eзміст \u003c/em\u003eнорми змінюється. Тому й правові наслідки мають визначатися в такий спосіб: кримінальна відповідальність виключається через втрату протиправності в межах тієї галузі права, до змісту якої відсилає кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією. Це має призвести до застосування принципу зворотної дії кримінального закону в часі, оскільки кримінальна відповідальність скасована (опосередковано)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас навіть якщо категорично заперечувати цю позицію і вважати, що частина 1 статті 5 КК України охоплює лише випадки безпосередньої декриміналізації (тобто такої, яка відбувається в спосіб змін саме КК України як окремого нормативно-правового акта), то в такому разі треба зважати й спиратися при розв\u0026rsquo;язанні порушеного питання на частину 1 статті 58 Конституції України. Ця конституційна норма містить універсальне положення (загальновизнаний принцип права), яке може бути використане для всіх випадків змін законодавства, зокрема і такі, що передбачають опосередковану декриміналізацію певного діяння\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе викликає також сумнівів, що набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року має наслідком скасування кримінальної протиправності таких діянь, як крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) і привласнення або розтрата чужого майна (стаття 191 КК України). Адже зміна статті 51 КУпАП автоматично призвела до зменшення кола кримінально караної поведінки, що має місце в разі вчинення зазначених діянь. У результаті змін відбулася часткова декриміналізація крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а саме \u0026mdash; ці діяння втратили свою кримінальну поведінку в частині викрадення чужого майна, вартість якого на момент їх вчинення становить більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротилежна думка із цього питання підштовхує до геть несправедливого за своєю суттю висновку, ніби скасування кримінальної протиправності діяння залежно від способу його здійснення може мати різні правові наслідки. Для когось поблажливі, а для когось \u0026mdash; ні! Очевидно, що такий підхід підривав би принцип справедливості в кримінальному праві, коли відповідальність тих осіб, кримінальну протиправність поведінки яких безпосередньо визначає КК України, скасовуватиметься, а тих, кримінальна протиправність поведінки яких визначається опосередковано (у комплексному поєднанні з іншими законами), попри це, наставатиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідивши аналогічну проблему (чи відбулася декриміналізація внаслідок ухвалення Закону України від 18 липня 2024 року), І. Польщиков зауважив, що є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь \u003cem\u003ecommon sense\u003c/em\u003e і \u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. І він не помилився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду вирішила, що Закон України від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до статті 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП. Отже, зміни, внесені цим законом, мають зворотну дію в часі\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалене рішення не викликає сумнівів й узгоджується з висловленими вище аргументами. Однак, як видається, воно розв\u0026rsquo;язує лише локальну проблему. А що робити з глобальною? Тут вочевидь знов резонно згадати про назрілу необхідність використання науково обґрунтованих, доказових способів здійснення кримінально-правового регулювання, тобто потрібно змінити усталений в Україні підхід до формування кримінально-правової політики, що не ґрунтується на доказовій практиці (\u003cem\u003eevidence-based legislation\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ літературі із цього приводу наголошується на простій та очевидній (здавалося б) істині: інструментом і водночас одним з основних суб\u0026rsquo;єктів формування політики є політичні партії. Що активніше й професійніше вони розробляють і реалізують політику, що більш зрозуміла й близька для співвітчизників ця політика, то частіше громадяни держави довіряють їм здійснювати також і їхні права і свободи. Політичні партії мають керуватися суто інтересами своїх виборців, бо інакше вони програють наступні вибори\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тож запит на доказову політику загалом і, зокрема, кримінально-правову політику повинен формуватися знизу, щоб це стало вимогою виборця, ігнорувати яку було б украй ризиковано для суб\u0026rsquo;єктів політичної діяльності. Досягти такого стану можна насамперед через підвищення правової культури населення, що має чітко розуміти, як функціонує правовий механізм держави. І якщо питання наступних політичних виборів в умовах воєнного стану не зрозуміле, то питання розширення підходів до формування правової культури населення як ніколи актуальне. У разі неможливості його розв\u0026rsquo;язання рух до Європейського Союзу виявиться надто ускладненим. Громадяни, які мають низький рівень правової культури, не зможуть адекватно сприймати чимало важливих нормативних рішень на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мэр Ахтырки заявил, что за мародерство будут расстреливать на месте / \u003cem\u003eСудово-юридична газета\u003c/em\u003e (28 лютого 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\"\u003ehttps://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рашкован В. Щоб не було як з ковалем і трактористом. Що не так з українською політикою? / Liga.net (3\u0026nbsp;січня 2024 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\"\u003ehttps://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 грудня 2023 року в справі № 404/10302/23. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2021 року в справі № 404/527/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Роз\u0026rsquo;яснення щодо відповідальності за мародерство та інші злочини, скоєні під час воєнного стану / Урядовий портал (1 квітня 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Письменський Є. О. Розвиток кримінально-правової політики України в умовах режиму воєнного стану: проміжний аналіз експертної оцінки. \u003cem\u003eЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління\u003c/em\u003e. 2024. № 3. С. 155. DOI: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;Марін О. Чи відбулася часткова декриміналізація крадіжки та які наслідки це матиме? \u003cem\u003eAcademia.edu.\u003c/em\u003e URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\"\u003ehttps://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мовчан Р. О. Аналіз законодавчого рішення про посилення кримінальної відповідальності за мародерство. \u003cem\u003eАналітично-порівняльне правознавство. \u003c/em\u003e2022. № 1. С. 285.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Карчевський Микола. У четвер 18.07.2024 Верховна Рада підтримала в цілому як закон проєкт № 11068 / \u003cem\u003eFacebook. \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Майже відразу після набрання чинності Законом України від 18 липня 2024 року свою чітку позицію з приводу порушеного питання висловила Н. Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду (див.: Антонюк Н. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. \u003cem\u003eПраво України\u003c/em\u003e. 2024. № 5. С. 58\u0026ndash;63).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Азаров Д. Кримінальна та адміністративно-деліктна відповідальність. \u003cem\u003eНаукові записки НаУКМА. Юридичні науки\u003c/em\u003e. 2018. Том 2. С. 106\u0026ndash;107.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Музика А. А., Багіров С. Р. Бланкетна диспозиція норми кримінального права і ст. 58 Конституції України: є привід для дискусії. Матеріали IV Яценківських читань: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції \u0026laquo;Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри\u0026raquo; (26 грудня 2023 року). 2. Збірка тез доповідей учасників круглого столу здобувачів освіти \u0026laquo;Кримінальне право України: окремі нормативні, правозастосовні та теоретичні проблеми\u0026raquo; (27 грудня 2023 року). 3. Резюме панельної дискусії \u0026laquo;Міжнародне кримінальне право без міфів, страхів та стереотипів\u0026raquo; (27 грудня 2023 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, С. Д. Шапченко, К. П. Задоя. Київ, 2024. С. 39\u0026ndash;40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Дудоров О. О. Бланкетність і зворотна сила кримінального закону. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал\u003c/em\u003e. 2015. № 5. С. 178.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eПольщиков І. Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану / \u003cem\u003eJust Talk\u003c/em\u003e. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Sebastiaan Princen. The Use of Evidence in Evidence-Based Legislation. \u003cem\u003eEuropean Journal of Law Reform.\u003c/em\u003e 2022. (24) 1. DOI: 10.5553/EJLR/138723702022024001010\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Хавронюк М. І. Значення політичної волі для кримінально-правової політики. \u003cem\u003eПраво і суспільство = Inernational journal Law \u0026amp; Society\u003c/em\u003e. 2016. № 4. С. 125 (124\u0026ndash;129).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":163,"url":"evgen-pismenskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-Є-pisymensykiĭ.jpg","name":"Євген","surname":"Письменський","post":"професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]}]},"page":{"id":1,"url":"index","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою – JustTalk","meta_title":"Сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою – JustTalk","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},"namespacesRequired":["common"],"currentLanguage":"uk"}},"page":"/","query":{},"buildId":"9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою – JustTalk"}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-986850c0a8c02cb3765c.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/index-f906df7a779e6beee451.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>