Кримінальна політика в Україні є широковживаним у правничих колах поняттям. Проте єдиного розуміння цього терміну немає, а найчастіше розмова про неї зводиться до бідкання на відсутність формалізованих документів такої політики й несистемний процес внесення змін до кримінального закону. Якщо ж говорити про рівень стратегій, концепцій, прогнозів у сфері злочинності, проблем стає лише більше. А коли додати до цього якість даних кримінальної статистики, високу латентність окремих злочинів, відсутність альтернативних джерел знань про злочинність і слабку аналітичну спроможність органів правопорядку — жодних позитивних емоцій не залишиться.